Научная статья на тему 'Иммунорегуляция в системе микрофлора - желудочно кишечного тракта'

Иммунорегуляция в системе микрофлора - желудочно кишечного тракта Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
185
60
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МіКРОФЛОРА / іМУННА СИСТЕМА / ГОМЕОСТАЗ ОРГАНіЗМУ / МИКРОФЛОРА / ИММУННАЯ СИСТЕМА / ГОМЕОСТАЗ ОРГАНИЗМА / MICROFLORA / IMMUNE SYSTEM HOMEOSTASIS OF THE ORGANISM

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Маслянко Р.П., Романович Н.С., Левкивский Д.Н., Божик Л.Я., Левкивская Н.Д.

Динамический баланс микрофлоры желудочно кишечного тракта (ЖКТ) человека поддерживается различными механизмами, как иммунными, так и не иммунными. К ним относятся как взаимодействия между макрои микроорганизмами, так и между самими микроорганизмами. Главную роль при этом играет лимфоидная ткань кишечника. Нормальная микрофлора в иммунные механизмы: способствует становлению иммунной системе ЖКТ, выполняет иммуномодулирующие функции, проявляет активность адьюванта. Становление собственного иммунитета, начиная с «иммунодефицита новорожденных» и до развития иммунологической компетенции, происходит на фоне микробной колонизации кишечника. Индигенная микрофлора является важнейшим регулятором иммунного «взросления». Последние исследования показали, что нормальное развитие лимфоидной ткани кишечника, а также индукция оральной толерантности в большой степени зависят от индигенной молочнокислой микофлоры (Lactobacillus sp., Bifidobacterium sp.). В свою очередь дисбиотические отклонения могут изменить фенотип лимфоидной ткани кишечника в сторону превалирования Th2клеток, а также способствовать развитию аллергических реакций, атопии, воспалительных заболеваний. Соматические гипермутации и переключение класса антител на sIgA индуцируется колонизацией кишечника бактероидами и другими облигатноанаэробными бактериями и в целом играет критическую роль в регуляции кишечной микрофлоры. В обзоре рассмотрены возможные механизмы распознавания различных таксономических групп и формирования ответа на местном и системном уровнях. По всей вероятности, центральную роль здесь играют Toll рецепторы, лектины и др. В последние годы был предложен новый механизм противовоспалительного действия комменсальной микрофлоры, включая воздействия NF-kB транскрипционного фактора. Дальнейшее изучение взаимодействия микрофлоры с интестинальным трактом макроорганизма позволит лучше понять патогенез многих заболеваний как ЖКТ, так и носящих системный характер и совершенствовать пути их лечения.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ІМУНОРЕГУЛЯЦІЯ В СИСТЕМІ МІКРОФЛОРА - ШЛУНКОВО-КИШКОВИЙ ТРАКТ

The dynamic balance in human intestinal microflora composition is maintained by various immunological and non-immunological mechanisms. Among them are host microbial and intermicrobial interactions. However gutassociated lymphoid tissue (GALT) is still considered to play the major role. An immune dependent selection of intestinal microbial species starts in the early adaptation period and continues throughout the whole life. On the other hand, the indigenous gut flora is considered to be a major regulator for local immunity maturation. Recent studies have shown that normal development of GALT as well as induction of oral tolerance to non pathogenic elements (i.e. food, commensal bacteria) are crucially dependent on indigenous lactic acid flora (Lactobacillus sp., Bifidobacterium sp.). Conversely, dysbiotic changes may lead to Th2 phenotype prevalence in GALT, systemic allergic reactions, atopic disease of inflammatory bowel disease. Somatic hypermutations and sIgA switch were shown to be simulated by the presence of Bacteroides genus. Further results have led to the establishment of model according to which different taxonomic groups are recognized and launch differential responses at the intestinal and/or systemic level. Although the precise mechanisms of such recognition and molecules involved are largely unknown, patternrecognition receptors (PRR) (Toll like receptors, scavenger receptors, lectins e.t.c.) are likely candidates. During the past few years a novel mechanism for anti inflammatory action of commensal microflora involving NFkB transcription factor was proposed. Further deciphering of host commensal molecular interface will probably shed light onto pathogenesis of various bowel disorders or even systemic diseases and provide clues for therapeutic preparations design.

Текст научной работы на тему «Иммунорегуляция в системе микрофлора - желудочно кишечного тракта»

УДК 619:612.017:576.8

Маслянко Р.П., д.б.н., професор, Романович М.С., к.вет.н., доцент, Левк1вський Д.М., к.вет.н., доцент, Божик Л.Я., к.вет.н., ст.викладач, Левкчвська Н.Д., к.вет.н., асистент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З.Гжицъкого

1МУНОРЕГУЛЯЦ1Я В СИСТЕМ1М1КРОФЛОРА - ШЛУНКОВО-

КИШКОВИЙ ТРАКТ

Динам1чний баланс шлунково-кишкового тракту тварин i людини тдтримуетъся мехатзмами iмунного та иммунного походження. До них належать як взаемодп м1ж мжро- i макрооргатзмами, так м1ж самими мжрооргатзмами. Головну роль при цъому eidispae л1мфо!дна тканина кишечника. Нормальна мжрофлора проникае в iмунт мехатзми: сприяе встановлення iмунног системи шлунково-кишкового тракту (ШКТ), виконуе iмуномоделююч1 функцп, проявляв активтстъ ад'юванта. Становления особливого iмуттету, починаючи з iмунодефщиту новонароджених i до розвитку iмунолог1чног компетенцп, вгдбуваетъся на фот мжробно! колотзацп кишечника. Ендогенна мжрофлора е важливим регулятором iмунного росту. Ocmanni досл\дження показали, що нормалъний розвиток л1мфогдног тканини кишечника, а також гндукцгя оральног толерантност1 бтъшою м\рою залежитъ eid ендогенног молочнокислог мжрофлори (Lactobacillus sp., Bifidobacterium sp.). У свою чергу дисбютичне eidxrnenrn може змтити фенотип л1мфо!дно! тканини кишечника в 6iK переваги Th-2 клтин, а також сприяти розвитку алерг1чних реакцт, amoniu, запалъних захворюванъ. Соматичт г1пермутацп i переведения класу антиты на sIgA тдукуетъся колотзащею кишечнику бактерогдами та тшими обл1гатноанаеробними бактер1ями i eidizpae критичну роль в регуляцп кишковог мжрофлори. В загалъному розглянут1 мехатзми розтзнавання р1зних таксоном1чних груп i формування eidnoeidi на мсцевому i системному р1внях. 1мов1рно, централъну роль в1Ыграютъ Toll - рецептори, лектини та in. В ocmanni роки буе запропонований новий мехатзм протизапальног dii коменсальног мжрофлори, включаючи dm NF-kB транскрипцтного фактора. Подалъш1 вивчення взаемодп мжрофлори з ттестиналъним трактом макрооргатзму дозволяе краще зрозумти патогенез багатъох захворюванъ як ШКТ, так i системного характеру, а також вдосконалювати шляхи i'x лжування.

Ключов1 слова: мжрофлора, iMynna система, гомеостаз оргатзму.

© Маслянко Р.П., Романович М.С., Левшвський Д.М., Божик Л.Я., Левшвська Н.Д., 2014

215

УДК 619:612.017:576.8

Маслянко Р.П., Романович Н.С., Левкивский Д.Н., Божик Л.Я.,

Левкивская Н.Д.

Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого

ИММУНОРЕГУЛЯЦИЯ В СИСТЕМЕ МИКРОФЛОРА - ЖЕЛУДОЧНО

КИШЕЧНОГО ТРАКТА

Динамический баланс микрофлоры желудочно - кишечного тракта (ЖКТ) человека поддерживается различными механизмами, как иммунными, так и не иммунными. К ним относятся как взаимодействия между макро- и микроорганизмами, так и между самими микроорганизмами. Главную роль при этом играет лимфоидная ткань кишечника. Нормальная микрофлора в иммунные механизмы: способствует становлению иммунной системе ЖКТ, выполняет иммуномодулирующие функции, проявляет активность адьюванта. Становление собственного иммунитета, начиная с «иммунодефицита новорожденных» и до развития иммунологической компетенции, происходит на фоне микробной колонизации кишечника. Индигенная микрофлора является важнейшим регулятором иммунного «взросления». Последние исследования показали, что нормальное развитие лимфоидной ткани кишечника, а также индукция оральной толерантности в большой степени зависят от индигенной молочнокислой микофлоры (Lactobacillus sp., Bifidobacterium sp.). В свою очередь дисбиотические отклонения могут изменить фенотип лимфоидной ткани кишечника в сторону превалирования Th2- клеток, а также способствовать развитию аллергических реакций, атопии, воспалительных заболеваний. Соматические гипермутации и переключение класса антител на sIgA индуцируется колонизацией кишечника бактероидами и другими облигатноанаэробными бактериями и в целом играет критическую роль в регуляции кишечной микрофлоры. В обзоре рассмотрены возможные механизмы распознавания различных таксономических групп и формирования ответа на местном и системном уровнях. По всей вероятности, центральную роль здесь играют Toll - рецепторы, лектины и др. В последние годы был предложен новый механизм противовоспалительного действия комменсальной микрофлоры, включая воздействия NF-kB транскрипционного фактора. Дальнейшее изучение взаимодействия микрофлоры с интестинальным трактом макроорганизма позволит лучше понять патогенез многих заболеваний как ЖКТ, так и носящих системный характер и совершенствовать пути их лечения.

Ключевые слова: микрофлора, иммунная система, гомеостаз организма.

216

UDC 619:612.017:576.8

Maslanko R.P., Romanovych M.S., Levkivsky D.M., Bozhyk L.Y.,

Levkivska N.D.

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after SZ Gzhytskiy

IMMUNOLOGICAL REGULATION IN THE MICROFLORA-INTESTINAL

TRACT SYSTEM

The dynamic balance in human intestinal microflora composition is maintained by various immunological and non-immunological mechanisms. Among them are host

- microbial and intermicrobial interactions. However gutassociated lymphoid tissue (GALT) is still considered to play the major role. An immune dependent selection of intestinal microbial species starts in the early adaptation period and continues throughout the whole life. On the other hand, the indigenous gut flora is considered to be a major regulator for local immunity maturation. Recent studies have shown that normal development of GALT as well as induction of oral tolerance to non -pathogenic elements (i.e. food, commensal bacteria) are crucially dependent on indigenous lactic acid flora (Lactobacillus sp., Bifidobacterium sp.). Conversely, dysbiotic changes may lead to Th2 phenotype prevalence in GALT, systemic allergic reactions, atopic disease of inflammatory bowel disease. Somatic hypermutations and sIgA switch were shown to be simulated by the presence of Bacteroides genus. Further results have led to the establishment of model according to which different taxonomic groups are recognized and launch differential responses at the intestinal and/or systemic level. Although the precise mechanisms of such recognition and molecules involved are largely unknown, pattern- recognition receptors (PRR) (Toll

- like receptors, scavenger receptors, lectins e.t.c.) are likely candidates. During the past few years a novel mechanism for anti - inflammatory action of commensal microflora involving NFkB transcription factor was proposed. Further deciphering of host - commensal molecular interface will probably shed light onto pathogenesis of various bowel disorders or even systemic diseases and provide clues for therapeutic preparations design.

Key words: microflora, immune system homeostasis of the organism.

Мжрофлора ввдграе важливу роль у формуванш ¿муштету, з шшого боку ¿мунна система регулюе мжробюценоз завдяки, так званш, оральнш толерантное^ до постшних вид1в м1крооргашзм1в, що надае можливост1 останшм юнувати. Резидентна мжрофлора становить основну частку популяци 6ioToniB в оргашзм^

Ця самозбережувальна система складаеться з мжрооргашзм1в, до яких оральна толерантшсть формуеться з раннього в1ку. Така постшна мкрофлора розвиваеться за рахунок адгези на слизових оболонках i перешкоджае проникненню i розмноженню транзиторних бактерш. Вважають, що процеси толерантное^ можуть гальмувати реакцп оргашзму до постшно! мжрофлори через активац1ю систем ¿мун1тету, на вщмшу в1д захисно! ¿мунно! дп, яка 3ano6irae розмноженню на слизових оболонках патогенних транзиторних м1кроорган1зм1в. TaKi взаемов1дносини в1д1грають важливу роль у пщтримщ

217

¿мунно! системи в дшчому сташ, оскшьки активують кл1тини еттелш та субеттел1ально! л1мфо!дно! тканини [4, 15, 27].

За даними науково! л1тератури вщомо, що переважна бшьшкть бактерш мютить специф1чно сформован! бюпл1вки, що захищають ix ввд небажаного зовшшнього впливу та е одним i3 засоб1в здолання ¿мунних 6ap'epiB. Ця проблема е актуальна для багатьох галузей медицини, в тому числ1 це стосуеться колошзаци мжрооргашзмами медичних вироб1в, препарата, обладнання, що нерщко призводить до розвитку шфекцшно - запальних процеЫв та ускладнень. Значна частина таких процешв зумовлена формуванням збудниками своерщних бюпл1вок. Проблема ускладнюеться тим, що класичш методи етютропно! терапи гншно - запальних процеЫв малоефективш завдяки резистентност1 багатьох збудник1в до лжарських препарата, яю юнують у склад1 бюпл1вки. Здатшсть формувати под1бш бюпл1вки притаманна також представникам нормально! мкрофлори род1в Bifidobacterium, Lactobacillus. У даному випадку процес вважаеться позитивним для макрооргашзму [9,32].

Одним ¿з перших значних бюлопчних 6ap'epiB в оргашзм1 людини та тварин е слизова оболонка р1зних оргашв. Умови виживання та розмноження м1крооргашзм1в на слизових оболонках залежить вщ наявност1 антибактер1ально! активное^ за рахунок л1зоциму, секреци ¿муноглобулмв класу А, лактоферину та шших бактерицидних речовин. Важливу роль у протидп патогенним чинникам вадграють лактобактери, як1 проявляють антагошстичну актившсть щодо умовно - патогенних бактерш, яким властива адгез1я, аутоагрегащя, аутоагреЫя, поверхнева гщрофобшсть i конгрегащя за рахунок чого утворюються бюпл1вки, [2, 32,34].

В окремих дослщженнях встановлено, що значна частина виявлених резистентних до антибютимв епщермальних стафшокоюв i асощанта товстих кишок спостер1гаеться в 3iBi медперсоналу та сприяе розвитку захворювань верхн1х дихальних шлях1в [16]. Результати окремих дослщжень свщчать, що у здорових oci6 на слизовш оболонщ визначаються переважно стафшококи, стрептококи, значно рщше мжрококи коршебактери та др1жджопод1бш гриби роду Candida [14].

Причиною розвитку запального процесу стае вщповщна реакщя ¿мунно! системи, яка обумовлена пщвищеним р1внем протизапальних цитокмв, що i призводить до руйнування оточуючих тканин, створення вогнища запалення. Втрата орально! толерантное^ пов'язана з реакщею резидентно! мшрофлори на стреси, зокрема, це стосуеться впливу антибютиюв, цитостатиюв i температурного фактора. За будь-яко! ендогенно! шфекци в кров1 хворо! людини чи тварини можна виявити висою концентрацп антитщ до бшюв теплового шоку (БТШ), наявшсть яких найбшьш часто сприяе розвитку шфекцшниххвороб [15].

Слщ зазначити, що сучасна наука базуеться на позищях парадигми, що вважае шфекцш модельною системою асощативного симбюзу та дозволяе розглядати останнш, як бюлопчну основу шфекцш. Асощативний симбюз -багатокомпонентна штегральна система з декшькома складовими, де е

218

макросимбют - господар, домшуючий мжросимбют - нормальна мжрофлора та асоцшована меншкть - патогенш мжрооргашзми, р1зноспрямована д1я яких визначае симбюз в цшому [4, 27].

Колошзацшна резистентшсть оргашзму - це ф1зюлопчний феномен, спрямований на пщтримку мжроекологи бютошв за рахунок еволюцшно ускладнених симбютичних вщносин м1ж господарем \ його власною мжрофлорою. Внаслщок порушення мжроеколопчно! р1вноваги в систем! «оргашзм - господар \ його мжрофлора» настае дисбаланс через негативний вплив окремих симбют1в, зокрема умовно - патогенних бактерш, наявшсть яких виступае пусковим моментом ауто1мунних процеЫв, що провокуе розвиток запалення, нав1ть при вщсутност1 збудника [3, 4, 19]. У той же час, ¿мунолопчш мехашзми формують несистемне носшство умовно - патогенних { патогенних бактерп. На тл1 зниження ¿муштету шфекцшш процеси, що обумовлеш бактер1альною чи грибковою мжрофлорою, характеризуються персистентним переб1гом. Вважають, що у раз1 порушення мжроекологи верхшх дихальних шлях1в, носова порожнина \ з1в можуть стати вхщними воротами шфекци [16].

Особливим ланцюгом у пщтримщ системи гомеостазу виступае мжрофлора товстого кишечника, популяцш якого складають анаеробш (б1фщобактери, бактерощи) та аеробш { факультативно - анаеробш мжрооргашзми (кишкова паличка, лактобактери, стафшококи, ентерококи та ш.). У здорових людей \ тварин нормофлора виконуе позитивну роль: бере участь у перетравлюванш та всмоктуванш компонешгв 1ж1, стимуляци мкцевого ¿муштету, продукци секреторних ¿муноглобулмв класу А, штерферону та шших цитоюшв. 3 шшого боку, мшрофлора кишечника утворюе метаболии з мутагенною, генотоксичною, канцерогенною актившстю (жовчш кислоти, ам1ак, феноли, крезоли), що Ыцшють негативш процеси [19, 25,41].

Слщ зазначити, що мжрофлора товстого кишечника е дуже чутливою до будь-якого негативного впливу на макрооргашзм. II функцюнування залежить вщ таких зовшшшх фактор1в, як год1вля, умови утримання, стан довкшля тощо. У кожнш вжовш категори кишечна популящя мае сво! особливостг До найбшьш значних причин, що ведуть до порушення мкробюценозу, належать: вплив антибактер1ально1, гормонально! та променево! терапи, цитостатик1в, фактори харчування, стреси, хвороби шлунково - кишкового тракту, зниження ¿муштету та ш.

Патолопчш змши, що вщбуваються в оргашзм1, впливають на склад \ властивост1 кишечно! мжрофлори, ведуть до розвитку дисбюзу, в бютопах з'являються нерезидентш асощанти.

Для визначення дисбактерюзу використовують р1зш базов1 критери, але в реальних умовах щентифжувати цей процес складно [1]. Накопичеш проблеми мжроекологи людини \ тварин та стан сучасних знань дозволяють створювати пробютики нового поколшня, зокрема так1, що мають широкий обсяг можливостей терапи та профшактики багатьох хвороб [28, 30,38, 39].

219

Сучасш схеми мжробно! корекци дозволяють включати патогенетичне л1кування основного захворювання з використанням вщповщних терапевтичних метод1в, застосуванням фармацевтичних i пробютичних препарата. До складу останшх включають представниюв нормофлори, яю е важливою ф1зюлопчною складовою нормоценозу кишечника, зокрема, б1фщобактери та лактобактери. Головною функщею цих бактерш е пщтримка колошзацшно! резистентност1 кишечника. За умови негативного втручання екзогенних чи ендогенних фактор1в щ симбюти реагують в першу чергу, !х число зменшуеться або вони гинуть, залишаючи слизову оболонку кишечника незахищеною вщ колошзацп патогенними бактер1ями. Зниження числа б1фщобактерш значною м1рою, пор1вняно з лактобактер1ями, впливае на розвиток мжробюлопчних та ¿мунних порушень у кишечнику та призводить до появи лактозонегативних штам1в кишково1 палички, спектр яких змшюеться внаслщок впливу негативних фактор1в [3, 10,12 ,20, 31, 38].

Функциональна актившсть бактерш роду Lactobacillus сприяе продукци штерферошв, що свщчить про позитивний вплив ще! групи мжрооргашзм1в на ¿мунш процеси [9, 20,22].

1нфекцшш ускладнення, що виникають у хворих на лейкемш на rai протипухлинно! терапи, значно попршують nepe6ir ochobhoi хвороби, особливо пщ час глибоко! нейтропени. Х1мютерашя зумовлюе порушення функцп нейтрофшьних гранулоцита, а кортикостерощи попршують ix фагоцитарш властивост1, що знижуе р1вень протшнфекцшного ¿муштету [13,21]. Адже вщомо, що протшнфекцшний захист оргашзму складаеться з послщовного залучення трьох складових - неспециф1чно! резистентное^, ранньо! шдуковано! ¿мунно! вщповвд та адаптивного або набутого ¿муштету [20,22]. Чинники неспециф1чно! резистентное^, в тому числ1, фагоцитарна реакщя, активуються негайно теля здолання збудником тканинних 6ap'epiB i проникнення до оргашзму. U,i фактори кл1тинного та гуморального ¿муштету - тканинш макрофаги, нейтрофшьш гранулоцити, природш кшери, природш антитша, комплемент. Першими кл1тинами, з якими взаемодшть мжрооргашзми, е тканинш макрофаги. Вони поглинають опсошзоваш м1крооргашзми, руйнують ix, активуються та синтезують цитокши, яю мають здатшеть активувати моноцити, нейтрофши та природш кшери [7, 24, 35]. Чинниками шфекцшно -запальних ускладнень в оргашзм1 можуть виступати мжрооргашзми р1зних 6ioToniB, зокрема кишечника [3, 23, 26, 34].

Актуальною проблемою сучасно! клмчно! медицини е пщвищення етюлопчно! рол1 ентерокоюв - представниюв кишечно! мжрофлори. Це пов'язано з широким використанням антибактер1альних, гормональних препарата, дезшфектанта, що спричиняе ¿мунодепресш в оргашзмг Ентерококи швидко адаптуються в довкшл1, мають множинну природну резистентшсть до антибютиюв, оскшьки здатш до кон'югативного перенесения генетично! шформаци за допомогою плазмщ. За наявност1 детермшанд резистентност1 до ванкомщину та макролдав, вони часто виступають збудниками шфекцш [13, 18, 29, 36, 40].

220

Слщ зазначати, що процесу здолання збудниками бюлопчного бар'ера перешкоджае кров, одшею з важливих функцш яко! е захисна д1я, що реал1зуеться шляхом впливу комплементу, л1зоциму, штерферону, фактор1в кл1тинного та гуморального ¿муштету [1, 3, 20, 37].

Таким чином, нормальна мжрофлора бютошв виконуе важливу роль у життед1яльност1 людини i тварин i мае потужне функцюнальне навантаження. Вона бере участь в шщацп та nepe6iry ряду функцюнальних i патолопчних процеав, оскшьки е одним ¿з найважливших ланцюпв в систем! ¿мунного гомеостазу. Без сумшв1в, за будь-яко! патологи нормал1защя мжроекологи 6ioToniB сприяе протшнфекцшному захисту та збереженню здоров'я людини i тварин.

Л1тература

1. Ардатская М.Д. Микробиоценоз кишечника и его роль в розвитии и поддержаний функций желудочно - кишечного тракта / М.Д. Ардатская // Новости медицины и фармации. - 2010.-№11-12. -С.10-16.

2. Баласанян Г.С. Микробный пейзаж респираторного тракта у больных с различной легочной патологией / Г.С. Баласанян, Е.А. Торкалюк // ЖМЭИ.-2010.-№6.-С.7-11.

3. Бондаренко В.М. Роль дисфункции кишечного барьера в поддержании хронического воспалительного процесса различной локализации / В.М. Бондаренко, Е.В. Рябиченко // ЖМЭИ.-2010.-№1. -С.92 -100.

4. Бухарин О.В. Инфекция - модельная система ассоциативного симбиоза / О.В. Бухарин // ЖМЭИ.-2009.-№1. -С.83 -86.

5. Бухарин О.В. Антигемоглобиновая активность бактерий при взаимодействии с эритроцитами и ее роль в патогенезе анемии при инфекции / О.В. Бухарин, Б.Я. Усвияцов, Е.А. Шуплова // Гематол. и трансфузиол. -2011.-№1.-С.3-6.

6. Габриэлян Н.И. Энтерококки как возбудители послеоперационных инфекциоонных осложнений / Н.И. Габриэлян, Е.М. Горская, Т.С. Спирина // ЖМЭИ.-2007.-№4. -С.50 -53.

7. Долгушин Н.И. Нейтрофилы и гомеостаз / Н.И. Долгушин, О.В. Бухарин // Екатеринбург.-ЦРЛЛ.0ПРАН.-2001.-280с.

8. Жуков Н.В. Снижение частоты и степени тяжести ранних инфекционных осложнений высокодозной химиотерапии при трансплантации аутологических клеток - предшественников гемопеэза из переферической крови в сравнении с костным мозгом /Н.В. Жуков, С.В. Чимышкян // Проблемы гематологии.-2002. -№4. -С.5-12.

9. Зорина В.В. Влияние бактерий рода Lactobacillus на продукцию интерферонов в норме и при экспериментальной инфекции / В.В. Зорина // Иммунология -2006.-№4.-С.224-226.

10. Зорина В.В. Влияние бактерий рода Lactobacillus на миграционную активность макрофагов / В.В. Зорина, Т.Н. Николаева // ЖМ ЭИ.-2006.-№6. -С.40 -44.

221

11. Капшитар Ю.Г. Роль бактериальной транслокации в развитии острого пиелонефрита / Ю.Г. Капшитар, ИИ. Сидоренко // BicH. укр. мед. стоматол. академии.-2005.-№2.-С.15-18.

12. Катаева Л.В. Возрастные особенности дисбиоза толстой кишки / Л.В. Катаева, К.Б. Степанова, Т.Ф. Степанова // ЖМ ЭИ.-2010.-№1. -С.76 -80.

13. Клясова Г.А. Возбудители сепсиса у иммунокомпрометированых больных: структура и прблемы антибиотикорезистентности (результаты многоцентрового исследования / Г.А. Клясова, Л.Л. Сперанская, A.B. Миронова // Гематология и трансфузиология, 2007.-№1.-С.11-19

14. Ковальчук Л.В. Система цитокинов / Л.В. Ковальчук//М.-1999.-74с.

15. Ковалик А.П. Мкрофлора слизово! оболонки горташ здорових oci6 i хворих з И рубцевим стенозом /А.П. Ковалик // 1нф. хвороби.-2009.-№3.-С.51-54.

16. Лебедев К.А. Болезни конфликта организма с его микрофлорой -новый вид иммунопатологии, связанной с нарушением реакции ТОЛЛ-подобных рецепторов / К.А. Лебедев, И.Д. Понякина // Успехи Совр. Биол.-2008.-№3.-259.

17. Леванова Л.А. Роль макроэкологтческих изменений слизистой зева у медицинского персонала в развитии заболеваний верхних дыхательных путей /Л.А. Леванова, О.В. Захарова // Бюл. Вост. Сибир. Науч. Центра СО РАМН.-2007.-№9. - С.39-42.

18. Кузнецов В.Ф. Некоторые иммунологические механизмы формирования бессимптомного носительства условно - патогенной и патогенной микрофлоры небных миндалин у первичных доноров плазмы крови / В.Ф. Кузнецов. Е.Г. Орлова, Д.В. Ляпин // ЖМ ЭИ.-2006.-№4. -С.27 -30.

19. Макушенко A.C. Энтерококки: Экологическое и клиническое значение / A.C. Макушенко // Лаб. Диагностика.-2002.-№3.-С.43-45.

20. Маркина O.A. Перекрестные взаимодействия между антигенами здоровой легочной ткани к Moraxella catarralis / O.A. Маркина, НЕ. Ястребова, Н.П. Ванеева // ЖМЭИ.-2004.-№4. -С.40 -43.

21. Маслянко Р. 1муштет та шфекцшш хвороби / Р. Маслянко, Ю. Кравщв // С1льський господар.-2008.-№9-10.С.14-18.

22. Маслянко Р.П. 1мунопатогенез ¿нфекц1йного процесу у тварин / Р.П. Маслянко, Р.Б. Флюнт, М.С. Романович // Наук. в1сник ЛНУВМтаБТ.-2009. -Т.11.-(42).С.90-96.

23. Маслянко Р.П. 1мунний захист тварин в норм1 i патологи /Р.П. Маслянко, A.I. Падовський, Р.Б. Флюнт // Наук. вкник ЛНУВМтаБТ.-2011. -Т.13.-(50).С.141-148.

24. Маслянко Р.П. 1мунорегулящя м1крофлори шлунково - кишкового тракту у людини i тварин / Р.П. Маслянко, Р.Б. Флюнт, М.С. Романович // Наук. В1сник ЛНУВМтаБТ-2012. -Т.14.-(53).С.173-181.

25. Маянский А.Н. Клинические аспекты фагоцитоза / А.Н. Маянский // Казань, Магариф. 1993.-122с.

222

26. Никифиров В.А. Медицинская микробиология / В.А. Никифиров // Н.Новгород.-2000.-245с.

27. Особенности взаимодействия бактерий с эритроцитами и их роль в развитии инфекционной анемии /О.В. Бухарин, А.А. Стадников // ЖМ ЭИ.-2006.-№4. -С.25 -28.

28. Перунова И.Б. Микробная регуляция биологических свойств бактерий кишечного микробиоза человека / И.Б. Перунова, Е.В. Иванова, О.В. Бухарин // ЖМ ЭИ.-2010.-№6. -С.76 -80.

29. Петрова Н.А. Микрофлора желудочно - кишечного тракта и возможности ее коррекции пробиотиками у больных гемобластозами / Н.А. Петрова // Автореф. дисс. канд. мед. наук.-М.-Гематол.науч. центр.-2002.-25с.

30. Роль молочнокислых бактерий в распространении генов лекарственной устойчивости среди здоровых людей / Н.А. Зигангирова, Е.А. Токарская // ЖМЭИ.-2006.-№2. -С.106 -109.

31. Рибальська А.П. Корекщя мжрофлори кишечника хворих на хрошчну л1мфо!дну лейкемш / А.П. Рибальська, Л.М. Немировськая // Укр.журн. гематол. татрансфуз.-2008.-№6. -С.16-21.

32. Савицкая И.С. Подавление мутагенной активности метаболитов кишечника при нормобиоценозе / И.С. Савицкая, В.М. Бондаренко // ЖМ ЭИ.-2008.-№3. -С.53 -58.

33. Способность эндогенных лактобацилл полости рта человека к формированию пленок / Ю.В. Червинен, A.M. Самоукхина, В.М. Червинен // ЖМЭИ.-2010.-№6. -С.80 -83.

34. Таточенко В.К. Пневмококковая инфекция вошла в число управляемых /В.К. Таточенко // ЖМЭИ.-2010.-№3. - С.102-108.

35. Тец В.В. Микробы ротовой полости и соматическая патология /В.В. Тец // Клинико-лабор. Консилиум. - 2007. - №14. - С. 260-263.

36. Третьякова И.Е. Состояние секреторной функции нейтрофилов в норме в условиях гнойного раневого процесса / И.Е. Третьякова // Иммунология. - 2004. - №5. - С.260-263.

37. Чертков К. Л. Механизм выживания энтерококков в организме хозяина / К.Л. Чертков // ЖМ ЭИ.-2002.-№3. -С.100-106.

38. Якименко А. Кров, м1кроби та хвороби /А. Якименко // Журн. «Будемо здоровЬ - 2003.-№4.-С.8-10.

39. Янковский Д.С. Микробная экология человека. Современные возможности ее поддержания и восстановление / Д.С. Янковский // Совр. педиатрия.-2006.-№2 - С.203-210.

40. Янковский Д.С. Bifidobacterium и стратегия их использования для конструирования мультикомпонентных пробиотиков /Д.С. Янковский, Г.С. Димент // Совр. педиатрия.-2006.-№2. - С.203-210.

41. Энтерококки как возбудители послеоперационных осложнений / Н.И. Гобриэлян, Е.М. Горская, Т.С. Спирина // ЖМЭИ.-2007.-№4. - С.50-53

42. Gan R. Gut Microflora metabolism - what can the microbes do? R.Gan // Microbial. Ecology Health and Disease - 1999.-V.11.- P. 105-106.

Рецензент - д.вет.н., професор Стояновський В.Г.

223

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.