CC BY
33
обов'язкового державного сощального страхуван-ня ...».
Головне науково-експертне управлшня Апарату Верховно! Ради Укра1ни цшком слушно зауважуе, що: «Зазначена iнiцiатива суперечить основному принципу збору та ведення обл^ единого внеску щодо обов'яз-ковостi його сплати (стаття 3 Закону Укра!ни «Про збiр та облш единого внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування»). Пропозицiя щодо зарахування цих перiодiв роботи до страхового стажу без сплати страхових коштав до Пенсшного фонду не узгоджуеться з принципом загальнообов'язкового державного пенсшного страхування стосовно <^вно-правноси застрахованих осiб щодо отримання пенсш-них виплат та виконання обов'язюв стосовно сплати страхових внесюв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» (стаття 7 Закону Укра!ни «Про загальнообов'язкове державне пенсшне страхування»)» [10].
Зазначимо також, що реалiзацiя запропоновано! iнiцiативи порушуе один з наржних принципiв сощ-ального страхування — принцип платносп, який разом солщаршстю та еквiвалентнiстю вiдшкодування скла-дае триединий страховий принцип. Простше кажучи: нема внесюв — нема страхового захисту.
Отже, незважаючи на удавану справедливють ш-цiативи, вона не може бути тдтримана з огляду на ос-новоположнi засади страхування як шституту соцiаль-ного захисту громадян.
Висновки. Проаналiзованi новащ! проекту ТК в щлому не сприяють забезпеченню реалiзащl передба-чених Конституцiею Укра!ни трудових прав i гарантiй працiвникiв та створенню сприятливих умов працi. Скорше мова може йти про спробу змщення зафш-сованого у чинному КЗпП балансу iнтересiв пращвни-юв та роботодавцiв на користь останшх. Тому для збе-реження такого балансу дощльно:
1. Внести до статп 30 проекту ТК вимогу щодо обов'язкового прийняття роботодавцем за погоджен-ням з профспшковим представником внутршнього нормативного документу, що регламентуе особливостi контролю за працiвниками з використанням техшчних засобiв.
2. Усунути штучне розмежування роботи на умо-вах ненормованого робочого часу та надурочно! роботи, вилучивши статтю 153 з проекту ТК.
3. Вилучити пункт 2 статтi 286 проекту ТК як та-кий, що суперечить основоположним засадам сощаль-ного страхування.
Список використаних джерел
1. Трудовий кодекс Укра!ни (реестр. № 1658 вщ 20.05.2015 р. доопрацьований) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=53221.
2. Потiха А. Перспективи прийняття Трудового кодексу Укра!ни / А. Попха // Громадська думка про правотворення. —2015. — № 3. — С. 13-18.
3. Чанишева Г. Реатзащя прав людини у сферi працi та сощального забезпечення: проблеми теорп та практики [Електронний ресурс] / Г. I. Чанишева. — Режим доступу: http://naukovipraci.nuoua.od.ua/ arhiv/ tom9/16.pdf.
4. Рябова Т. Сощальна вщповщальшсть бiзнесу як фактор збалансування ринку працi [Електронний ресурс] / Т. В. Рябова, Л. I. Шаша. — Режим доступу: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_перiодика/ vestnik/Технiчний%20прогрес%20та%20ефективнiсть %20виробництва/2015/25/С0Ц1АЛЬНА%20В1ДП0В1 ДАЛЬШСТЬ%20БЕШЕСУ%20ЯК%20ФАКТ0Р^.
5. Программа Европейского Союза Europe Aid для Российской Федерации. Трудовое и социальное право Европейского Союза: документы и материалы. — М.: «Права человека»,2005. — 98 с.
6. Шедяков В. Удосконалення трудових вщносин як основа стiйкостi та розвитку громадянського суст-льства / В. 6. Шедяков, О. А. Блшов, П. Д. Морозов; [за заг. ред. П.Д. Морозова]. — Ки1в : Задруга, 2014. — 318 с.
7. Щербак Н. Диференщащя регулювання трудових вщносин в Укра!ш / Н. Ю. Щербюк ; М-во освiти i науки Укра!ни, Луц. нац. техн. ун-т. — Луцьк : Гадяк Ж. В., 2014. — 167 с.
8. Байрак Д. Правове регулювання комерцшно! таемнищ в трудових вщносинах : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / Байрак Дарiя Володимирiвна; М-во освгги i науки Укра1ни, Ки!в. нац. ун-т iм. Т. Шевченка. — Ки!в, 2014. — 18 с.
9. Сидоренко А. Зловживання правом суб'ектами трудових правовщносин: теоретико-практичне досль дження / А. С. Сидоренко ; Нац. юрид. ун-т iм. Ярослава Мудрого. — Харюв : Право, 2014. — 197 с.
10. Висновок Головного науково-експертного управлшня Апарату Верховно! Ради Украши на проект Трудового кодексу Укра!ни (№ 1658 вщ 20.05.2014 р., доопрацьований) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id =&p f3511=53221&pf35401=327070.
Л. М. Кузьменко
д-р екон. наук
М. О. Солдак
канд. екон. наук м. Кшв
МШРЕПОНАЛЬНЕ СШВРОБГГНИЦТВО ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ГЕРИГОРП
Остант поди у полггичному жити Укра!ни про- ництва. Сумшви у мщносп та цiлiсностi простору кра-демонстрували суспшьству важливiсть та актуальшсть !ни мали пiд собою тдстави вже протягом багатьох проблеми мшрегюнального економiчного спiвробiт- рокiв. У науковш доповiдi <Територiальний розвиток
та регюнальна политика в Украши» вiдмiчалося, що «...хоча центральна влада здшснюе послiдовнi кроки у напрямi удосконалення регюнально1 полiтики, на жаль, на сьогодш в Украш залишаються невирше-ними так проблеми регюнального розвитку, як наяв-нiсть вщцентрованих тенденцiй руху регiонiв, як заго-стрилися внаслiдок низки невиважених ршень у сус-пiльно-полiтичнiй i гумаштарнш сферах» [1]. Цшком погоджуючись iз значною роллю усiх сфер у збере-женнi цiлiсностi краши зупинимося лише на сощаль-ному та економiчному аспектах.
За останнi десятирiччя значно змiнилися на-прями мжрегюнального спiвробiтництва, а теоретич-ним пщходам до визначення його сутностi присвячено багато наукових праць [2-7]. Ми погоджуемось з думкою вчених, яю вважають, що поняття мжрегюнальне спiвробiтництво е ширшим за транскордонне, осю-льки воно може поширюватись i на не прикордоннi регюни. «Мiжрегiональне спiвробiтництво — взаемо-узгоджена дiяльнiсть органiв влади двох або декшька регiонiв як усереденi держави, так i за 11 межами, що спрямована на спшьне виршення питань економiч-ного, соцiального, культурного, еколопчного розвитку даних територiй iз широким залученням мюцево1 спшьноти» [2]. Мiжрегiональне спiвробiтництво слiд розглядати як важливий фактор розвитку економiки i вирiшення соцiальних проблем. Воно передбачае ви-робничу кооперацiю, безпосереднiй зв'язок пщпри-емств i органiзацiй, сумюну органiзацiю торгiвлi, на-дання послуг у сферi зв'язку, транспорту, бущвництва.
Джерело: розраховано авторами за [9; 10].
1 1ндекс розвитку регюну за показником ВРП, обчи-слюеться як сп1вв1дношення ВРП у розрахунку на одну особу в регюш до величини ВРП у розрахунку на одну особу в Украш. При цьому умовно допускаеться, що ре-
Отже можна констатувати, що основою мжрегюналь-ного спiвробiтництва е торговельно-економiчнi вщно-сини, як! стають базою для сощально1, гумаштарно1, культурно! i iнших сфер жигтедiяльностi.
Слiд зазначити, що у процесi реформування еко-номiки в Укра'ш, було порушено зв'язки не тальки з колишшми республiками СРСР, але зв'язки усередиш кра1ни, що призвело наприюнщ 90-х роив XX столiгтя до глибокого занепаду економiки регiонiв. Помилко-вiсть полiтики, що проводиться, необхщшсть пщси-лення регулюючо1 ролi держави, у тому чи^ у розвитку мiжрегiонального спiвробiтництва, визнаеться бшьшютю вчених i практикiв [7].
Звюно, що мiжрегiональна галузева кооперацiя значно впливае на валовий регiональний продукт (ВРП) i виявляе особливу значущiсть для розвитку ре-гюнально1 економiки. Проте останнiми роками спос-тер^алась та посилювалась диференцiацiя регюшв за рiвнем ВРП. На рис. 1 представлено результати розрахунку шдексу регюнального розвитку за ВРП на душу населення у 2004-2013 рр. Результати розрахунюв представлено по групах: «Вщносно розвинеш реп-они», «Регюни, яю мають потенцiал досягти вщносно розвиненого рiвня», «Недостатньо розвиненi реп-они»1. Видно, що з 1996 р. кшьюсть вiдносно розвине-них регюшв скоротилася з 9 до 4, регюшв, яю мають потенщал досягти вiдносно розвиненого рiвня — з 12 до 4, натомють юльюсть недостатньо розвинених реп-ошв збшьшилася у 4 рази (з 4 до 16) (рис. 1).
гюни розподшяються за трьома групами: «Вщносно розвинеш регюни», у яких I > 1; «Регюни, як1 мають потен-ц1ал досягти вщносно розвиненого р1вня», у яких 0,75< I < 1; «Недостатньо розвинеш регюни» з I < 0,75.
2002 ^^ 5 ^ 2001
2000 ^^ 999
1998
1997 7
1996 ЧЧЧЧЧЧЧ
□ Вщносно розвиненi регiони
]Регiони, якi мають потенциал досягти вiдносно розвиненого рiвня
□ Недостатньо розвинеш регюни
10
15
20
25
Рис. 1. КЛькСть регюн 1в за тдексом регюнального розвитку у 1996-2013 рр., одиниць
0
5
У 2014 р. соцiально-економiчний розвиток регюшв характеризувався подальшим зменшенням проми-слового виробництва. Його обсяги скоротилися у 16 регюнах: вщ 0,5% в Одеськш областi до 42,0% у Лу-ганськш. Менший спад промислового виробництва зафiксовано у м.Киевi (на 14,3%), Сумськш (на 12,1%), Дншропетровськш (на 7,7%), Полтавськш (на 7,2%) областях [8, с.5]. Таке, перш за все, пов'язано iз ситуацiею на Донбасi. Маемо катастрофiчне скоро-чення виробництва, порушення господарських зв'яз-юв.
На фош падiння промислового виробництва, асиметричного розвитку регiонiв значно ускладню-ються процеси бюджетного вирiвнювання, про терито-рiальний аспект яких свiдчить частка трансферта у за-гальному обсязi доходiв бюджетiв регiонiв. На рис. 2 представлена динамГка перерахування трансфертiв з державного бюджету до мюцевих бюджета. Найбгльшу питому вагу у загальному обсязi трансфертiв мають до-тацГ! вирiвнювання, обсяги яких зросли на 11,5% за перюд з 2004 по 2014 р. Данш дiаграми вказують на те, що найменшу питому вагу мае показник «iншi трансферти», до якого включаються субвенцГ! на ком-пенсацiю витрат доходiв бюджетiв мiсцевого самовря-дування на виконання власних повноважень внаслiдок надання пгльг, встановлених державою, а також суб-венцiй на виконання швестицшних проектiв. Частка
Данi за структурою дотацшносп регiонiв нада-ються вкрай нерегулярно. За браком бгльш актуально! статистики та виходячи з того, що загальна частка трансферов у доходах мюцевих бюджетiв не скороти-лась, а навпаки зросла, можна навести данш за 2009 р. Так, частку трансферов у загальному обсязi доходiв бюджетiв до 10% мав лише бюджет м. Киева, вщ 10 до 30% — бюджет м. Севастополя, вщ 30% до 40% мали лише 2 регюни — Донецька (37%) та Дншропетровська (33%) обласп, вiд 40 до 50 % — 6 регюшв (Автономна республжа Крим (49%), Запорiзька (44%), Ки!вська (44%), Луганська (49%), Одеська (46%), Харювська
цього показника у 2014 р. була рекордно низькою — 5,6% проти 26,8% у 2006 р. Таким чином кошти, що централiзуються у державному бюджета, е основою, переважно, для нарощування обсягу дотацш.
Дотацшшсть мюцевих бюджетiв свiдчить про не-ефективнiсть чинно! системи фшансового вирГвню-вання, надмiрно централiзоване збалансування мюце-вих бюджетiв — не про створення рiвних умов для жит-тедiяльностi та розвитку на мюцях, а про централГзо-ване покриття розриву м1ж доходами та видатками мiсцевих бюджетiв. При цьому е очевидним, що мю-цевi бюджети недостатньо забезпеченi власними фь нансовими ресурсами. Система фiнансового вирГвню-вання побудована за розподгльчою схемою. Така система створюе значш антистимули для розвитку еконо-мiки i не виконуе завдань фшансового вирiвнювання. Багатi регiони стають ще багатшими, бщш — порiв-няно бщншими, i вiдстань м1ж ними постшно зб^ль-шуеться [11]. Це постшно спричиняе питання визна-чення «регiонiв-донорiв» та «регiонiв-реципiентiв», а рiзнi варiацi! вiдповiдей на нього загострюють полiти-чний конфлiкт. I е доцшьним замiсть полiтики дота-цшного вирiвнювання реалiзовувати напрями викори-стання власних ресуретв, пiдвищення економiчно! ак-тивностi саме регiонiв для забезпечення сощально-економiчного розвитку територГ!.
(46), вщ 50 до 60% — 3 регюни (Полтавська (50%), Ми-кола!вська (56%), Сумська (58%), вщ 60% до 70% — 10 регюшв (Вшницька (65%), Житомирська (66%), 1вано-Франювська (69%), К1ровоградська (63%), ЛьвГвсь^ (60%), Рiвненська (69%), Херсонська (66%), Хмельницька (67%), Черкаська (60%), Чернтвська (63%)), б^льш нГж 70% — 4 регюни (Волинська (72%), Закарпатська (74%), Тернопшьська (74%), Чернiве-цька (70%). [12]. Таю значення досягнул не лише за рахунок дотацш вирiвнювання, а й за рахунок цшьо-вих вщрахувань регiонам (субсидш та субвенцiй). ЦГ-льовГ сощальш трансферти не мають явно! функцГ!,
60,0 50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0
субвен^я з соцiального захисту населення
□ дотацiя вирiвнювання
трансферти
-частка трансфертiв у доходах мкцевих
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
бюджелв
Рис. 2. Динамжа перерахувань трансфертiв з державного бюджету до мкцевих бюджетiв, % Джерело: розраховано авторами за [13;14].
що вирiвнюe. Однак частка категорш пшьговикгв за населенням регiонiв розрiзняeться, залежно вiд особ-ливостей кожного репону. У результатi соцiальнi трансферта розподшяються за регiонами нерiвно-мiрно, а 1х питома вага у загальному обсязi трансфер-тiв зростае (з 31,8% у 2004 р. до 38,3% у 2014 р.).
Слщ вiдмiтити, що, починаючи з 2009 р., план по доходах в мюцевих бюджетах не виконуеться. Напри-клад, у вереснi 2014 р. надходження до мiсцевих бюджета були на рiвнi вересня 2011 р. [8, с. 9].
Структура промисловостi регютв багато в чому визначае 1х торгiвельнi зв'язки. За роки незалежносп Укра'ни в промислових репонах вщбулося закрш-лення сировинно'1 спецiалiзацil виробництва. При цьому така продукдiя переважно орieнтована на зов-нiшнiй ринок, що не сприяло закрiпленню торпвель-них зв'язктв м1ж регiонами Укра'ни за виключенням мiжрегiонального руху енергоноспв та шшо! сировинно'1 номенклатури.
В останш роки спостерiгаeться низька конкурен-тоспроможшсть регiонiв на зовнiшнiх ринках, вщбулося розбалансування внутрiшнього ринку, економiч-ного обмiну м1ж регiонами, значне скорочення випу-ску за рахунок галузей, яю виготовляли продукдiю юнцевого споживання (в першу чергу — машинобуду-вання). Тiснi економiчнi зв'язки збер^алися лише м1ж областями, де сконцентрована металургшна, вугшьна промисловiсть Укра'1ни та все необхiдне для '1х функ-цiонування — Донецькою, Дншропетровською, Запо-рiзькою та Луганською. Та це вщбувалося ще до подш
на Сходi, а тепер i такт стосунки порушено. Залиши-лися деяю господарсью зв'язки, яю очолюе великий 6i3Hec, що може впливати на економ^ взaгaлi i поль тику. Кардинальна змiнa структури власносп, яка вплинула на диференцiaцiю економiчного розвитку на регiонaльному рiвнi внаслщок упровадження нових форм господарювання та зменшення частки державного сектору економiки, призвела до неможливостi безпосереднього адмшстративного впливу оргaнiв мюцево1 влади на суб'екти господарювання та втрати вaжелiв прямого втручання влади в 1хню дiяльнiсть. Отже можна зробити висновки, хто й де здшснюе ви-значальний вплив на економiку та мiжнaроднi зв'язки регiону [15]. Так, геогрaфiчнa структура експорту про-мислово'1 продукцп Донецько'1 облaстi багато в чому визначаеться мюцезнаходженням пщприемств ВАТ «МЕТ1НВЕСТ ХОЛДИНГ»: метaлургiйного дивiзiону (Ferriera Valsider SpA, Metinvest Trametal SpA (Iтaлiя), Promet Steel AD (Болгaрiя), Spartan UK (Великобритания), прничовидобувного дивiзiону (United Coal Company, LLC (США), об'екив збутово'1 мережг (Ро-сiя, Лaтвiя, Сербiя, Брюссель, Тушс, Лiвaн, Сiнгaпур, Китай, Канада, Домшканська республiкa)1.
У тaблицi наведено обсяги експорту товaрiв двох схщних областей та однiе1 зaхiдно1 до краш СНД, Св-ропи та шших кра'1н свiту. Обсяг експорту Львiвсько1 облaстi до кра'1н СНД значно менше, н1ж Донецько'1 та Лугансько'1 областей. Слiд вiдмiтити, що останшми роками (до 2014 р.) Донецька область стала бшьш екс-портувати сировини та продукцп до европейських кра'1н н1ж до кра'1н СНД.
Таблиця
Географ1чна структура експорту TOBapiB Донецько?, Льв1вськоТ та Лугансько? областей у 1996-2014 рр.
Краши СНД Iншi краши свгту Свропа
Роки Донецька акь с Э ь Л Луганська Донецька акь с Э ь Л Луганська Донецька акь с Э ь Л Луганська
1996 826,6 160,2 243,8 1684,4 115,4 300,4 432,7 100,5 180,6
2000 667,6 70,0 130,4 2289,4 224,7 550,8 674,5 175,1 310,3
2005 2108,8 122,8 458,2 6113,0 499,4 1709,4 1810,9 442,8 770,0
2010 3404,6 212,6 2338,8 9720,3 761,7 985,5 3566,7 628,8 559,0
2013 4075,0 316,2 1545,6 8333,6 974,7 1998,0 3248,2 889,6 1330,3
2014 2008,1 251,2 в/д 6394,9 1053,9 в/д 2699,1 958,5 в/д
Джерело: складено авторами за [16;17;18].
Структуры зрушення в економiцi репошв спри-чиняють перемiщення робочо'1 сили як м1ж регiонaми Укра'1ни так i за l'l межг. Обсяги мкращг населення е важливим показником у дослiдженнi шституцюналь-них особливостей розвитку регiонiв. В тих репонах, де показник створено! валово! додано! вартоси е низьким з причин зниження економiчно! ефективностi сшь-ськогосподарського виробництва, яке е одшею з осно-вних галузей, де вщбуваеться зменшення обсягiв при-бутку i aмортизaцiйних вiдрaхувaнь — основних джерел власних iнвестицiйних проектiв через падшня виробництва, населення е орiентовaним на виживання, а
iнодi — пошуки роботи за кордоном. Тут широко ви-користовуються механiзми сощально! економiки, тобто взаемодопомоги, пiдтримки домогосподарств по каналах сощальних мереж.
Рiвень участi населення працездатного вiку у тру-дових мiграцiях (питома вага трудових мiгрантiв у за-гальнш чисельностi вщповщно! вжово! групи) колива-еться вiд майже нульових значень у деяких пiвнiчних, центральних та твденних регiонах до понад 30% на Закарпатть Загалом величина цього показника змен-шувалася в напрямку iз заходу на схiд (рис. 3), дещо пiдвищуючись на крайньому сходi (у Лугансьюй обла-
1 Офщшний сайт ВАТ «МЕИНВЕСТ ХОЛДИНГ». - Режим доступу: http://www.metinvestholding.com/ru/about/contact.
сп). Бшьш нижчi значения рiвня участi у трудових мiграцiях фжсуються у зонах впливу великих поль фуикдiоиапьиих мiст, у першу чергу в регiоиах, при-леглих до столищ Украши, 11 иайбшьшого мюта — Киева, а також у самому Киев1 [19].
Збройний конфлжт на Донбасi BHic сво! жорстю корективи до мiграцiйного руху населення вcерединi кра!ни. Вiдбуваeтьcя нерегульована трудова мiграцiя.
Рис. 3. Територ1альна диференщацм р1вня участ1 населення працездатного вку у трудових м1грацшх [19]
Регюнальш штеграцшт тенденщ! можуть розгля-датися в аcпектi формування кластерних стратегш розвитку регюшв. Кластерний тдхщ вважаеться од-нieю з ефективних форм регiонального розвитку, який дае синергетичний ефект штенсифжащ! регюнально! промисловосп та бiзнеcу, пiдвищення рiвня життя населення. Створенню клаcтерiв можуть сприяти ефек-тивнi iнтеграцiйнi процеси, яю дозволяють формувати та розвивати стшю партнерсью вiдноcини мiж сощ-ально-економiчними суб'ектами, обмiнюватиcя досвь дом, здшснювати взаeмодiю бiзнеcа — влади — науки — оcвiти. У мiжрегiональному cпiвробiтництвi штегрую-чий характер кластеру полягае у можливоси реалiзацil регюнально! стратег!!, яка спрямована на тдвищення конкурентоcпроможноcтi економiки регiону, а отже i держави в цшому, на формування оптимально! галузе-во! структури, освоення iнновацiйно! моделi регюна-льного розвитку, тдтримку малого i середнього 61з-несу, на розвиток регюнально! iнфраcтруктури. Основу штеграцшно! стратеги складае розробка принци-тв формування об'еднань на основ! довгострокових цiлей розвитку, виявлення фактор!в об'еднання, ви-значення ознак класифжащ! об'еднань, а також ство-рення оргашзацшного та економ1чного механ1зм1в ш-теграц!!. Засоби щодо розвитку кластер1в мають на уваз1 п1дсилення зв'язк1в м!ж учасниками кластер1в для забезпечення доступу до нових технологш та знань,
зовншнього ринку, розподшу ризик1в, залучення ш-вестиц1й. Так! узгоджен1 д!! сприятимуть п1двищенню конкурентоспроможност1 регiонiв [20, 21, 22].
У той же час приклад}в створення та функцюну-вання мiжрегiональних клаcтерiв зовс1м не багато. Один 1з них — мiжрегiональний агропромисловий кластер «Easten Food Technologies plus», який було створено групою р1зних компанш як додатковий шстру-мент для ведення 61зжсу.
Сл1д додати, що у св1тов1й практицi icнуe не-значна кшьюсть cуб'eктiв держав, як! мають формальш компетенщ! у cферi мiжнародно! д1яльност1, i ступ1нь !х учаcтi у мiжрегiональному сп1вро61тництв1 в1др1зня-еться i часто залежить вщ р1вня регюнально! самосвь домост1 та внутршньополггичного контексту. Мiжре-гiональне ствробггаицтво сприяе реалiзацi! зовнш-ньо! политики держави, формуванню нових вим1р1в для укрiплення cпiвробiтництва м1ж державами.
Реалiзацiя мiжрегiонального cпiвробiтництва по-требуе значних зусиль. Сл1д брати до уваги об'ективш протир1ччя при внутр1шньому розподшу повноважень м!ж р1внями влади з метою необхщносп пiдвищення ефективноcтi управлшня. Регiональне сп1вро61тництво мае враховувати регюнальну cпецифiку — промислово розвинут1, т1, що мають значнi енергоресурси, столиця i велик мicта, як! акумулюють торговельнi потоки i фiнанcовi ресурси.
АсиметрГю у розвитку регюшв можна пояснити дво'стим до них тдходом. Хоча вщносини мгж центром i областями (регiонами) будувалися за конститу-цiйним принципом, факт договiрних вiдносин iснував, що i вносило асиметрГю.
Мiжрегiональне спiвробiтництво означае i лГбера-лiзацiю зовшшньоекономГчно! дiяльностi для регюшв, яю можуть самостiйно, у рамках встановлених законо-давством повноважень, виходити на мiжнародний ри-нок, здшснювати вiдповiднi зв'язки, залучати зарубГж-нi швестицГ!. Але дiяльнiсть регюшв мае бути спрямо-вана у бж високотехнологiчного вектора.
Розвиток мгжрегюнального спiвробiтництва як елементу вирiшення багатьох питань територш не-можливо без комплексного аналогичного дослiдження умов та результата його функцюнування. Не юнуе едино! методики оцiнки та аналiзу мгжрегюнально! спiвпрацi. Так, методику оцшки розвитку мГжрегюна-льних соцiально-економiчних зв'язкгв, що дозволяе проаналiзувати внутрiшньодержавну економiчну ште-грованiсть Укра'ни мiжрегiональнi торговельш вза-емозв'язки викладено в робоп I. Сторонянсько! [3]. В робоп [23] представлено метод оцiнювання ефектив-ностi мгжрегюнально! спiвпрацi, який враховуе рiвень iнтегрованостi регiонiв, рiвень конкурентних переваг регiонiв та аналiз синергетичного ефекту вiд мгжрегю-нального ствробггаицтва. Однак, розрахунки за жод-ною з методик не представлено у зв'язку iз вiдсутнiстю статистично! шформацГ! щодо мiжрегiональних потоков. ВГтчизняна статистика не надае даних за показни-ками мгжрегюнально! торгiвлi, руху капiталiв та швес-тицiй, транспортних потокгв.
Вiдносно до проблем просторово! економiки до-статньо успiшно використовують модель Лоткг-Воль-терра. За допомогою такого iнструменту оцiнювалися ефекти переливу робочо! сили мгж мiстом, що мае сто-личний статус, iз регiонiв кра!ни, прогнозовувався !! вщтш [24]. Модель глюструе взаeмодiю «хижак-жер-тва», у регiональнiй тематицi признаними е вщносини «донор-рецетент». Традицiйно так! вщносини визна-чають перерозподгл кошта через державний бюджет до мюцевих бюджета для горизонтального вирГвню-вання податкоспроможноси територiй. Автор роботи [25] пропонуе стутнь економГчно! штеграцГ! визна-чати на основ! валового регюнального продукту, а саме залежносп змши приросту ВРП кожно! з територш вщ розмГрГв !х економш у попереднш перюд. Зви-чайно, такий пщхщ виршуе проблему статистичного забезпечення проведення дослщження, оскгльки ВРП е результуючим показником розвитку регюну, водно-час залишае без уваги оцшку та аналГз мгжрегюналь-ного ствробггаицтва, саме як торговельно-економГч-них вщносин.
Отже, для активГзацГ! та повноцшного розвитку ефективного мГжрегГонального ствробггаицтва в Ук-ра!нГ необхГдним е виршення завдання методичного забезпечення оцшки мГжрегГонального ствробггаицтва. Для цього, насамперед, необхГдним е вдоскона-лення облГку статистично! ГнформацГ!, а саме пред-ставлення показникгв оцГнки рГвня ГнтегрованостГ ре-гГонГв (показники мГжрегюнально! торгГвлГ, мГжрегГонального руху швестицш, транспортних потокгв).
Розвиток мГжрегГонального ствробггаицтва е стратегГчним завданням ДержавнГй стратег!! регюналь-ного розвитку на перюд до 2020 року [26]. Документом
передбачаеться, що розвиток м1жрегюнального ствробггаицтва забезпечуватиметься в рамках виконання таких завдань:
створення умов для змщнення зв'язюв м1ж регю-нами та територ1альними громадами;
розвиток шституцшно-правових форм ствробгг-ництва територ1альних громад;
розроблення та впровадження модел1 м1жрегюна-льно! взаемодп, що базуеться на принципах взаемного посилення "центр1в зростання";
нормативно-правове забезпечення стимулювання та створення мехашзму об'еднання ресурс1в р1зних мюцевих бюджета з метою розв'язання спшьних проблем розвитку територш;
сприяння виконанню угод щодо торговельно-економ1чного, науково-технчного та культурного ствробггаицтва, розширення перел1ку регюшв-парт-нер1в шляхом укладення вщповщних протокол1в нам1-р1в, виконання програм та плашв заход1в;
сприяння оргашзацИ та проведенню форум1в, зу-стр1чей представниюв дшових юл, презентацш, ви-ставково-ярмаркових заход1в, засщань за круглим столом тощо.
Ц1 стратепчш завдання мають якнайшвидше по-чати отримувати реал1защю в конкретних програмах та заходах. У сьогоденних реал1ях уявляеться можливим вживати таю заходи.
1. 1шщювання та пщтримка на регюнальному та нацюнальному р1вн1 м1жрегюнальних шфраструктур-них проекив, залучення кошта Державного фонду регюнального розвитку для учасп у фшансуванш м1жре-гюнальних програм (проекив) регюнального розвитку, що вщповщають Державнш стратеги регюнального розвитку та стратепям розвитку регюшв. Це дозволить забезпечити умови для розвитку штеграцшних зв'язюв.
2. Сприяння об'еднанню мют Украши для вир1-шення спшьних проблем. Наприклад, в Англи д1е Асо-щащя Core Cities ("Основш мюта"), що об'еднуе центри восьми адмшютративних регюшв — Б1рмшгем, Брю-толь, Л1верпуль, Лщс, Манчестер, Ноттшгем, Ньюкасл i Шеффшд. Асощащя створена в 1995 рощ для форму -вання спшьно! полггики штерес1в в шститущях бвро-пейського Союзу без учасп Лондона. Core Cities зай-маються налагодженням д1алогу м1ж мютами i вир1-шенням проблем в галуз1 культури, транспорту i зв'язку, зайнятоси, змши кл1мату. В Укра!ш багато шах-тарських мют у Льв1всьюй, Донецьюй, Дшпропетров-сьюй областях. Ц1 м1ста можуть об'еднуватися для виршення спшьних проблем, що стосуються децентра-л1зац1! мюького управл1ння, зайнятост1 населення, ре-новацп територ1й.
3. Розвиток транспортно! шфраструктури. Од-н1ею з головних умов не тшьки економ1чного розвитку краши, а й збереження внутршньо! едносп кра!ни е ïï транспортний комплекс. Необхщшсть оптим1зац1! транспортного сполучення для сталого економ1чного розвитку, зростання добробуту та розвитку м1жрегю-нального ствробггаицтва е актуальним питанням, що визнаеться на вищому европейському р1вн1 [27]. Зу-силля транспортно! пол1тики держави мають бути зо-середжен1 не тшьки на розвитку транспортних вщносин з 6С у свт штеграцшних процес1в, а, насамперед, на розвитку мереж1 транспортного сполучення м1ж ре-г1онами Укра!ни.
Список використаних джерел
I. Теритс^альний розвиток та регюнальна поль тика в Украши / НАН Украши, ДУ «Институт регюна-льних дослщжень iMeHi М.1. Долишнього НАН Украши». — Львiв, 2015. — 204 с.
2. Бабшова О. М1жрегюнальне спiвpoбiтництвo: змiст, форми, роль та проблеми peaлiзaцiï в Укра'ш [Електронний ресурс] / О. Бабшова // Державне уп-paвлiння та мюцеве самоврядування. — 2011. — Вип. 4(11). — Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/ vidavnictvo/2011/2011_04(11)/11boopru.pdf
3. Сторонянська I. Мiжpeгioнaльнi iнтeгpaцiйнi процеси в Укра!ш: тенденци та перспективи розвитку / I.Сторонянська. — Львiв: 1РД НАН Украши, 2009. — 392 с.
4. Мiкулa Н. Мгжтеритс^альне та транскор-донне спiвpoбiтництвo : мoнoгpaфiя / Н.Мiкулa. — Львiв: 1РД НАН Украши, 2004. — 395 с.
5. Державна регюнальна полггика Украши: особливосп та peгioнaльнi прюритети: мoнoгpaфiя / З.С. Вapнaлiй, В.6. Воротш, В.С. Куйбiдa [та ш.]; за заг. ред. З.С. Вapнaлiя. — К.: Н1СД, 2007. — 768 с.
6. Розвиток транскордонного ствробггаицтва з новими державами-членами 6С: наук. розробка / авт. кол.: В.М. Кривцова (наук. кер.), Д.В. Ягунов, С.К. Хapчiкoв [та ш.]. — К.: нАдУ, 2008. — 56 с.
7. Ускова Т.В. Межрегиональное взаимодействие как фактор роста экономики: препринт [Электронный ресурс] / Т.В. Ускова, Е.В. Лукин. — Вологда: ИСЭРТРАН, 2013. — Режим доступа: http: // institutions. com / general / 2487 — mezhregionalnoe—sotrud-nichestvo.html.
8. Економжа регюшв у 2015 рощ: нoвi реали i можливосп в умовах започаткованих реформ: аналь тична доповщь. — К.: Н1СД, 2015. — 92 с.
9. Статистичний збipник «Регюни Украши за 2014 pirc» [за ред. О.Г. Осауленка] Ч. II / Державна служба статистики Украши. — Ктв, 2014. — 732 с.
10. Статистичний збipник «Регюни Украши за 2014 pirc» [за ред. О.Г. Осауленка] Ч. I / Державна служба статистики Украши. — Ктв, 2014. — 299 с.
II. Данилишин Б. "Дорожня карта" для нового уряду: бюджетна фeдepaлiзaцiя i конститущйш змши шститущй [Електронний ресурс] / Б. Данилишин. — Офщшний сайт газети УНИАН. — Режим доступу: http://economics.unian.ua/industry/727832-dorojnya-kar ta-dlya-novogo-uryadu-byudjetna-federalizatsiya-i-konsti-tutsiyni -zmini-institutsiy.html.
12. Бюджет та економша: основш тенденци 2010 року [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Шсти-туту бюджету та сoцiaльнo-eкoнoмiчних дослщжень. — Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/ UserFiles/ File/Budget-Econ/2009/buget&economy_Q4_2009_ ukr. pdf.
13. Бюджетний мошторинг: aнaлiз виконання бюджету за 2009 р1к [Електронний ресурс] // Офщшний
сайт 1нституту бюджету та cоцiально-економiчних до-cлiджень. — Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/ UserFiles/ File/Budget-Econ/2009/buget&economy_Q4_ 2009_ukr.pdf.
14. Бюджетний мон1торинг: Аналiз виконання бюджету за 2014 рж / Офщшний сайт 1нституту бюджету та cоцiально-економiчних доcлiджень. — Режим доступу: http://www.ibser.org.ua.
15. Данилишин Б. Регiоналiзм в Укра!ш: реаль-шсть i перспективи / Б. Данилишин. — Офщшний сайт газети Дзеркало тижня. — Режим доступу:
http: //gazeta. dt.ua/POLITICS/regionalizm__v_ukrayini
_realnist_i_perspektivi.htmL
16. http://donetskstat.gov.ua/statinform1/zed_balans 7.php.
17. http://www.lg.ukrstat.gov.ua/sinf/ves/ves0812_5. php.htm.
18. http://www.lv. ukrstat.gov. ua/ukr/si/year/2014/t1 09914_7.pdf.
19. Зовн1шня трудова мiграцiя населення Укра!ни 2008 [стат. зб.] [Електронний ресурс] / Укра!нський центр cоцiальних реформ, Державний комггет статистики Укра!ни. — Режим доступу: Офщшний сайт Державного комггету статистики Укра!ни http://www. ukrstat. gov.ua/.
20. Буреш О.В. Интеграция региональных субъектов как потенциал формирования региональных кластеров / О.В. Буреш, М.А. Жук, А.В. Фролов // Вестник Оренбургского государственного университета. — 2011. — №13 (132). — С. 88-93.
21. Татаркин А. Развитие экономического пространства на основе кластерных принципов / А. Татаркин, Ю. Лавриков, А. Высокинский // Федерализм. — 2012. — №1. — С.45 - 60.
22. Войнаренко М.П. Кластери в економщ: мо-нографiя / М.П.Войнаренко. — Хмельницький: ХНУ, ТОВ «Т^ада — М», 2011. — 502 с.
23. Герасимчук З.В. Методика аналiзу ефективно-cri мiжрегiональних зв'язюв / З.В. Герасимчук, О.М. кл1мович // Бiзнеc-iнформ. — 2014. — №9. — С. 72-76.
24. Балацкий Е.В. Синдром столичного мегапо-люа в росийскомэкономическопространстве / Е.В. Ба-лацкий, А.Б. Гусев // Пространственная экономика. — 2007. — №4. — С. 5-25.
25. Гусев А.Б. Стратегии экономического развития регионов Росии: системный кризис и новое экономическое пространство / А.Б. Гусев // Экономика региона. — 2013. — №4. — С. 220-236.
26. Про затвердження Державно! стратег:! регю-нального розвитку на перюд до 2020 року: постанова Кабшету Мшстрив Укра!ни вщ 06.08.2014 р. № 385 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-rn.
27. Networks for peace and development: Extension of the major trans — European transport axes to the neighbouring countries and regions [Electronic resource]. — Access mode: http://ec.europa.eu/ten/transport/ external_ dimension/ doc/2005_12_07_ten_t_final_report_en.pdf.
