CC BY
31
В чем именно должно проявляться соответствие 2 и 3 и каким образом его оценивать - основная задача ближайших исследований, решение которой позволит предложить научно-методический подход к оценке мотивации персонала на предприятии. Разработка такого подхода является необходимой предпосылкой реализации возможности рефлексивного управления мотивацией персонала.
Литература
1. Мескон А. Основы менеджмента / А. Мескон, Дж. Хедоури; пер. с англ. - М.: Дело, 1997. - 704 с.
2. Минцберг Г. Структура в кулаке: создание эффективной организации / Г. Минцберг; пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. - СПб.: Питер, 2004. - 512 с.
3. Руководить без конфликтов / В. Зигерт, Л. Ланг; пер. с нем. - М.: Экономика, 1990. - 335 с.
Представлена в редакцию 15.05.2013 г.
Г.Ф. Толмачова, к.е.н., О.С. КвШнський
ВЗАСМООБУМОВЛЕШСТЬ РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА I МАЛОГО
пщприемництвА
Малий бiзнес мае яскраво виражену регюнальну орieнтацiю. Через свою численшсть вш е могутшм стимулятором дшово! активной в регюш. Його розвиток i вдосконален-ня обумовлюе розширення регюнально! шфраструктури: шформацшного обслуговування, зособiв зв'язку i транспорту, рiзноманiтних видiв техшчних, консультацшних i комуналь-них послуг [1, с. 7].
© Г.Ф. Толмачова,
О.С. Квшшський, 2013
Суб'екти малого пщприемництва сприяють ращонально-му використанню вiльних виробничих потужностей, збшь-шенню обсягу вироблюваних товарiв i послуг, вирiшенню проблем зайнятостi й загальному зростанню доходiв, що веде до полшшення умов життя населення. Розмщення суб'eктiв малого пiдприeмництва в перифершних районах дозволяе зна-чно зменшити вiдплив трудових ресурсiв iз невеликих мiст i селищ у велик мiста. Це обмежуе зростання великих мшт, знижуе витрати на розвиток 1х iнфраструктури, сприяе виршенню соцiальних i екологiчних завдань.
Нарощування товаровиробництва, торгiвлi та послуг суб'ектами малого пщприемництва починае активiзувати внутршш заощадження населення i залучати додатковi капiтали з iнших кра!н. Ц чинники сво!м кiнцевим результатом забезпечують збiльшення надходжень коштiв до мюцевих бюджетiв.
Суб'екти малого пщприемництва будують свою дiяльнiсть, виходячи з потреб i можливостей насичення мюцевого ринку, обсягу i структури локального попиту. В умовах розвитку господарств самостшних регюшв мале пiдприемництво може розглядатися як важливий засiб оптимiзацil структури регюнально! економiки.
У свою чергу iстотний вплив на розвиток суб'екив малого пiдприемництва мае регюнальне середовище. В Укрш'ш процес формування регюнально! оргашзаци суб'ектiв малого пщприемництва вщбуваеться з початку вщродження пiдприемництва. Найбiльш характерними його рисами е вщносна незалежнiсть економiчно! поведшки суб'ектiв малого пiдприемництва; вирiшення економiчних суперечностей i диспропорцiй, що породжуються негативними явищами економiки (перепрофiлювання, техшчна реконструкцiя, лiквiдацiя або вiдхiд у тшь), створення i розвиток систем державно! пщтримки суб'ектiв малого пщприемництва на рiвнi регiону.
Крiм того, для економжи ринкового типу характерне «ухвалення найважливiших рiшень на мiкрорiвнi, на рiвнi
фiрми, тдприемства. Конкретне навколишне середовище мае бути сприятливим для ухвалення ефективних ршень, а це конкретне середовище формуеться знову ж таки в регюнах» [2, с. 8].
Великий внесок у дослщження проблем розвитку малого пiдприемництва зробили украшсью вчеш, дослiдники феномену малого пщприемництва: З. Варналiй, Л. Воротiна, С. Ревер-чук, О. Тiтаренко, В. Кредкова, О. Мазур, Н. Гончарова, I. Купченко, В. Ляшенко та ш. Проте в сучаснiй науковш л^е-ратурi немае ч^ко! узгоджено! позици щодо впливу регюнально! економiки на розвиток малого пщприемництва, тому ця проблема потребуе подальшого дослщження.
Метою статт е виявлення залежностi розвитку суб'ектiв малого пщприемництва вщ регiонального середовища, i на-впаки, залежностi розвитку регiонального середовища вщ малого пiдприемництва.
Укра!на е сукупнiстю неоднорiдних регiонiв, кожен iз яких мае сво! особливость Регiони вiдрiзняються за рiвнем на-сиченостi продуктивних сил, соцiальною структурою, наявшс-тю сировинно! бази i корисних копалин, вiдстанню вiд високо-розвинутих промислових, культурних i столичних центрiв. У зв'язку iз цим деякими вченими висувалися пропозици щодо здшснення довгострокових заходiв зближення, а в перспективi й вирiвнювання рiвнiв регiонального розвитку. Так, академiк НАН Укра!ни М. Долiшнiй у сво!х працях вiдзначав, що метою регюнально! пол^ики в розвинутих кра1'нах Захщно! Свропи е вирiвнювання економiчних потенцiалiв рiзних регiонiв i забез-печення належних умов для життедiяльностi, роботи, навчання та вiдпочинку проживаючого населення [3, с. 113].
Проте склалася й шша тенденцiя в поглядах на дану проблему. Багато зарубiжних дослщниюв регiональноl економiки пов'язують успiхи регiонального розвитку не з допомогою з центру, а зi зростанням мiсцевоl економiки, перш за все малого пщприемництва, а також iз розвитком сощальних норм i цiнностей, властивих конкретним спiвтовариствам. Якщо ранiше метою державно! полiтики розвинутих кра'н був захист найбiльш слабких регiонiв, а засобом - фшансова допомога, то
в даний час основним стае курс на саморозвиток уЫх регюшв [1, с. 26].
Економiчний розвиток останшми роками характеризуеться поглибленням мiжрегiональних контрасив i концентрацiею економiчно! активностi й фшансових результатiв в обмеженiй кшькосп регiонiв Укра!ни. Це пiдкреслюе важливють i необхiднiсть урахування вiдмiнностей у регюнальних умовах господарювання й швестування для розробки стратегiй суб'ектiв малого пщприемництва.
Розвиток суб'екив малого пщприемництва в регюш за-лежить вщ наявного економiчного, природноресурсного, людського, швестицшного потенцiалiв, рiвня управлiння (фiнансiв), регуляторно! полiтики, що проводиться органами державно! влади в регiонi, i шших регiональних чинникiв iз погляду забезпечення необхщних умов для цього процесу. Крiм того, формування сектору малого пщприемництва в регюш залежить вщ рiвня розвиненостi регiонально! ринково! шфраструктури, !! дiевостi в обслуговуваннi суб'екив пiдприемницько! дiяльностi й органiзацi! ефективно! !х взаемодi! з iншими складовими регiонально! економiчно! сис-теми.
Повнота реалiзацi! функцiй малого пiдприемництва на регюнальному рiвнi залежить вiд чiткостi визначення наявних економiчних i соцiальних проблем, яю можуть бути вирiшенi у процес розвитку малого пiдприемництва на прюритетних на-прямах розвитку регюнально! економши з урахуванням наявного внутршнього потенцiалу конкретного регiону (див. рисунок).
У результат розрахунку 1ндексу конкурентоспромож-ностi регiонiв Укра!ни Фондом «Ефективне управлшня» були виявлеш регiони-лiдери та регiони-аутсайдери щодо мжро- i макроекономiчних показникiв конкурентоспроможностi [4].
Рисунок. Регюнальт факторы розвитку суб 'ект\в малого тдприемництва При цьому конкурентоспроможшсть характеризуемся як на-бiр шституив, полiтик i факторiв, якi визначають рiвень про-дуктивностi регiонiв. Остання, у свою чергу, впливае на рiвень
добробуту, який може забезпечити економжа регюну. Крiм того, рiвень продуктивностi також визначае дохщшсть швес-тицiй в економжу, котрi е фундаментальним стимулом еконо-мiчного зростання. 1ндекс конкурентоспроможност регiонiв кра!ни розраховуеться за методолопею, яку використовуе Все-свiтнiй економiчний форум (ВЕФ) для оцiнки конкурентосп-роможностi кра!н свiту.
При створенш 1ндексу нацiонально! конкурентоспромо-жностi до уваги береться складшсть економiчних процеЫв i пропонуеться виважене середне значення велико! кшькост рiзних компонентiв, кожен з яких вiдбивае один з аспекив конкурентоспроможностi. Компоненти згрупованi у 12 скла-дових конкурентоспроможностi: iнституцi!, шфраструктура, макроекономiчне середовище, охорона здоров'я та початкова осв^а, вища освiта та професшна пiдготовка, ефективнiсть ринку товарiв, ефективнiсть ринку працi, рiвень розвитку фшан-сового ринку, технолопчна готовнiсть, розмiр ринку, рiвень розвитку бiзнесу, iнновацi!. Усi 12 складових конкурентоспроможностi взаемопов'язанi, мають тенденцiю до посилення одна одно!, коли слабю позицi! в певних аспектах часто негативно впливають на iншi аспекти.
Згiдно з Рейтингом конкурентоспроможност регiонiв Укра!ни у 2012 р. до першо! п'ятiрки лiдерiв увшшли: мiсто Ки!в, Харкiвська, Днiпропетровська, Донецька й Ки!вська областi. До першо! десятки входять переважно велик промисловi регiони i два мiста-регiони. У п'ятарщ «аутсайдерiв» такi сiльськогосподарськi регюни: Житомирсь-ка, Тернопiльська, Чернiгiвська, Юровоградська i Херсонська областi (табл. 1).
В Укра!ш немае однозначного лщера за всiма складови-ми рейтингу конкурентоспроможност регiонiв, як немае i однозначного аутсайдера. Наприклад, Ки!в у 2012 р. лiдирував за такими складовими, як iнфраструктура й технолопчна
Таблиця 1
1ндекс конкурентоспроможност1 рег1отв Украши [4]
М!сце Регюн Бал Мгсце Регюн Бал
1 Ки!в 4,37 15 Вшницька 3,97
2 Харквська 4,19 16 Чершвецька 3,95
3 Дтпропетровська 4,16 17 Закарпатська 3,95
4 Донецька 4,14 18 Черкаська 3,94
5 Кшвська 4,12 19 АР Крим 3,94
6 Одеська 4,10 20 Луганська 3,93
7 Запор1зька 4,07 21 1вано-Франювська 3,93
8 Севастополь 4,02 22 Хмельницька 3,92
9 Полтавська 4,02 23 Тернопшьська 3,88
10 Львшська 4,0 24 Чершгшська 3,87
11 Волинська 3,99 25 Житомирська 3,87
12 Ршненська 3,98 26 Юровоградська 3,84
13 Сумська 3,98 27 Херсонська 3,82
14 Миколагвська 3,97
готовшсть, але замикав рейтинг регiонiв за складовою iнститутiв. I навпаки, Черншвська область, яка посiдала 24 мюце в рейтингу i вiдставала за такими складовими, як технологiчна готовшсть, ефектившсть ринку товарiв i рiвень розвитку бiзнесу, лiдирувала за ефектившстю ринку працi.
Результати опитування керiвникiв компанiй у 2012 р., що становили двi третини в розрахунку 1ндексу конкурентоспроможностi регiонiв Укра!ни, виявили, що три з п'яти найбшьш проблемних чинникiв для провадження бiзнесу в Украт мають вiдношення до неефективност державних iнститутiв - це нестабшьшсть державно! полiтики, корупцiя та неефектившсть державного апарату. Iншi два чинники пов'язаш з обтяжливiстю податкового регулювання - це податковi ставки та податкова пол^ика. Остання посщала перше мiсце у списку найбшьш проблематичних чинникiв для провадження бiзнесу, i !! лiдерство вiдзначене у 14 регюнах. Гiршi результати за щею складовою одержали великi промисловi регiони-лiдери нацiонального рейтингу, що обу-мовлено великим масштабом економiчно! дiяльностi та бiльш високими запитами бiзнесу.
У 2013 р. змiнилася п'яирка лiдерiв нацiонального рейтингу конкурентоспроможность Одеська область потрапила в першу п'яирку i посiла 3 мюце, обiгнавши Донецьку i
Дшпропетровську област й витiснивши з першо! п'яирки Ки!вську область. У результат в 2013 р. п'ятiрка лiдерiв виглядае таким чином: мiсто Ки!в, Харкiвська, Одеська, До-нецька i Днiпропетровська областi [5].
Для пщтвердження високого ступеня
взаемообумовленостi регiональних особливостей i процесiв розвитку малого пщприемництва доцшьно проводити дослi-дження, використовуючи методи математично! статистики (дисперсний аналiз, коефiцiенти варiацi!, метод кореляцшно-регресшних моделей та iншi). Визначення зв'язку i залежностi показникiв малих пщприемств вiд показникiв регiонально! економiки, а також зворотний вплив дiяльностi малих пщприемств на економжу регiону було здшснено за допомо-гою статистичних даних за 2006-2011 рр. [6-17].
Для обробки даних був використаний пакет прикладних програм (ППП) BP_STAT. Даний ППП дозволяе проводити аналiз економiчних даних у динамiцi, виявляти й характеризу-вати основнi тенденци розвитку процесу, що вивчаеться, дае можливють представити його змiни в час у виглядi економжо-статистично! моделi.
Аналiзувалися ряди динамiки, рiвнi яких автокорельованi, оскiльки !х значення частково включають значення попереднiх перiодiв. Тому рiвняння регресi! будува-лися з включенням чинника часу Т, як незалежно! змiнно!. Ви-користовувався набiр факторних ознак, тобто показниюв, що характеризують регiональну економiку:
х1 - чисельнiсть наявного населення регюну;
х2 - чисельнiсть зайнятого населення;
х3 - середньомiсячна номiнальна зароб^на плата;
х4 - доходи населення;
х5 - обсяг реалiзованих послуг населенню;
х6 - обсяг швестицш в основний капiтал;
х7 - обсяг шоземних iнвестицiй;
х8 - обсяг роздрiбного товарообiгу пiдприемств в регюш; Т - чинник часу (Т = 1, 2, 3, 4, 5, 6).
Як результативш ознаки (ух, у2) по черзi виступали пока-зники - зайнятють у малих пiдприeмствах i обсяг реалiзовано! продукцп (робiт, послуг) малими пiдприeмствами.
Для кожного iз цих чинникiв проведено аналiтичне вирiвнювання тимчасових рядiв за перiод розвитку шляхом вибору функцп, що найкращим чином узгоджуеться з експе-риментальними даними (табл. 2).
Таблиця 2
Функцп, що найкращим чином узгоджуються з експериментальними даними
№ з/п Функщя
1 у(1)= ао+а^
2 у(^)= ао+а^^
3 у(1)= ао+еа11
4 у(1)=ао+ах/1
5 у(1)=ао+а1ЬЫ(1)
6 у(1)=1/(ао+ахх)
7 у(1)=1/(ао+ахех)
Коефщенти в рiвняннях обчислюються методом най-менших квадратiв. Оцiнка якостi вирiвнювання здшснюеться за критерiями: середньоквадратична помилка, вщносна помил-ка апроксимацп, F-критерiй, кореляцшне вiдношення. Якщо вiдносна помилка апроксимацп менше 15%, то це означав, що маемо задовшьний рiвень точности
Для кожного чинника вибираеться автоматично за критерiем оптимальностi крива зростання. Як критерш оптимальностi використовуеться мшмальна сума квадратiв вiдхилень мiж щентичними точками теоретично! криво! i криво!, що описуе експериментальш данi. Тенденцп розвитку, що склалися, якоюсь мiрою вiдбиваються у взаемозв'язку ок-ремих чинникiв.
Визначено економiко-статистичнi моделi, що описують процеси впливу регiонально! економжи на показники функцiонування малих пщприемств у Донецькiй областi. При
цьому встановлено, що взаемозв'язки описуються певного системою залежностей (табл. 3).
Таблиця 3
Економко-статистичш модет, що описують процеси вплыву регюнальног економти на показники функцюнування малих тдприемств у Донецьтй област1
Факторна ознака, яка впливае на результативну ознаку Р1вняння розрахунку № з/п
Результативна ознака У1
Х1 У1 = +4657.275-0.959*Х1-41.615*Т 1
Х2 У1 = +108.709+0.034*Х2-3.919*Т 2
Хз У1= +181.091+0.003*Х3-6.355*Т 3
Х4 У1 = +161.510+0.001*X4-15.427*T 4
Х5 У1 = +157.125+0.010*Х5-6.722*Т 5
Хб У! = +180.523+0.000*Х6-5.326*Т 6
Х7 У! = +173.916+0.000*Х7-12.165*Т 7
Х8 У! = +178.233+0.001*Х8-7.559*Т 8
Результативна ознака У2
Х1 У2 = +2374892.233-502.889*Хг17560.771*Т 9
Х2 У2 = -79969.368+50.909*Х2+3423.341*Т 10
Хз У2 = +18868.545+15.182*Х3-3861.251*Т 11
Х4 У2 = +9164.373+0.623*Х4-8728.244*Т 12
Х5 У2 = +5249.830+9.763*Х5+28.224*Т 13
Хб У2 = +25499.957+0.757*Х6+1287.050*Т 14
Х7 У2 = +22487.425+0.023*Х7-4837.132*Т 15
Х8 У2 = +22747.331+1.038*Х8-2188.924*Т 16
У результат дослщження впливу вах заданих факторних ознак на результативш показники по черзi були розрахованi коефiцieнти детермшаци парних залежностей i виявленi фак-торнi ознаки, що мають найбшьшу тiсноту зв'язку з результа-тивними (де коефщент детермшаци прагне до одинищ) (табл. 4). Рiвняння, де коефщент детермшаци виявився незна-чущим, були виключенi з подальшого аналiзу.
Таблиця 4
Значення коеф1щент1в детермшаци парних залежностей 160
Факторш ознаки (у порядку убу-вання значень коефщенпв детермшацп пар-них залежностей, побудованих для доолдження впливу на резуль-тативний показ-ник (У1)) Значення коефщентш детермшацп парних залеж-ностей, побу-дованих для дослщження впливу на ре-зультативний показник (у^ Факторт ознаки (у порядку убу-вання значень коефщенпв детермшаци парних залежностей, по-будованих для дослщження впливу на резуль-тативний показник (у,)) Значення коефiцiентiв детермшацп парних залеж-ностей, побу-дованих для дослщження впливу на ре-зультативний показник (у2)
Обсяг реал1зова-них послуг населенню (х5) 0,939 Обсяг реатзова-них послуг населенню (х5) 0,938
Грошов1 доходи населення (х4) 0,922 Грошов1 доходи населення (х4) 0,842
Обсяг шоземних швестицш (х7) 0,917 Чисельшсть за-йнятого населення (х2) 0,781
Чисельшсть за-йнятого населення (х2) 0,888 Обсяг роздр1бного товарообггу тд-приемств у регюш (х8) 0,760
Обсяг роздр1бного товарообггу тд-приемств у регюш (х*) 0,885 Обсяг шоземних швестицш (х7) 0,758
Обсяг швестицш в основний каптал (хб) 0,877 Обсяг швестицш в основний каттал (хб) 0,690
Середньомкячна номинальна заро-бггна плата (х3) 0,869 Середньомкячна номшальна заро-бггна плата (х3) 0,622
Чисельшсть наяв-ного населення (х,) 0,426 Чиселънiстъ наяв-ного населення (х.) 0,505
Проведемо ан^з отриманих результат. Найбiльшу т> сноту зв'язку результативнi показники - зайнятють у малих пiдприемствах (у1) i обсяг реалiзовано! продукцi! (роб^, пос-луг) малими пiдприемствами (у2) мають iз регiональними по-казниками - обсяг реалiзованих послуг населенню (х5) i грошовi доходи населення (х4). Цей вплив показано в рiвняннях 5, 13, 4, 12 (табл. 3). При цьому були отримаш коефщенти детермiнацi! вiд 0,939 до 0,842, що говорить про тюний зв'язок факторних ознак iз результативними i достовiрний характер ощнки параметрiв !х впливу (табл. 4).
Дaнi регюнгльш пoкaзники xapaктepизyють eфeктивнiсть ринку тoвapiв тa пoслyг i плaтoспpoмoжнiсть нaсeлeння, a ïx збшьшення стимулюе ствopeння нoвиx poбoчиx мюць y мaлo-My бiзнeсi i зpoстaння oбсягy peaлiзoвaнoï мглими пiдпpиeмствaми пpoдyкцiï.
Знaчнy тiснoтy зв'язку шкнзники дiяльнoстi мaлиx пiдпpиeмств y1 тa y2 мaють з тaкими пoкaзникaми peгioнaльнoï eкoнoмiки, як oбсяг iнoзeмниx iнвeстицiй (x7), чисeльнiсть зaйнятoгo таселення (x2), oбсяг poздpiбнoгo тoвapooбiгy тдприемств y регюш (x8), oбсяг швестицш в oснoвний кaпiтaл (x6) i сepeдньoмiсячнa нoмiнaльнa зapoбiтнa плaтa (x3). Кoeффiцeнти дeтepмiнaцiï y вiдпoвiдниx piвнянняx кoливa-ються вiд 0,917 дo 0,622. Цi пoкaзники eкoнoмiки регюну свiдчaть пpo piвeнь poзвинeнoстi гoспoдapськoгo кoмплeксy, pинкoвoï iнфpaстpyктypи, мaкpoeкoнoмiчнoгo сepeдoвищa, ринку тoвapiв, ринку пpaцi. Як пoкaзaв вищeнaвeдeний ctara-стичний aнaлiз, y poзвинyтиx peгioнax iз вишким piвнeм ^o-мислoвoгo пoтeнцiaлy тa висoкoю плaтoспpoмoжнiстю тасе-лення м&ш пiдпpиемствa нaйбiльш eфeктивнi й численш.
Отpимaнi мoдeлi дoстaтньo тoчнo oписyють зaлeжнiсть мiж пoкaзникaми, щo вивчaються, oскiльки вiднoснi пoмилки aпpoксимaцiï y всix piвнянняx не перевищують 15%.
Для дoслiджeння звopoтнoгo впливу дiяльнoстi мaлиx пiдпpиемств нa peгioнaльнy е^^м^у був пoбyдoвaний ще ряд мoдeлeй, де peзyльтaтивними пoкaзникaми виступ^и ш чepзi пoкaзники peгioнaльнoï eкoнoмiки, a фaктopними oзнa-кaми служили двa пoкaзники, щo xapaктepизyють poзвитoк мaлиx пiдпpиемств. Для виявлення якoстi впливу кoжнoï з фaктopниx oзнaк та peзyльтaтивнi пoкaзники були пoбyдoвaнi лшшш мoдeлi регреси (тaбл. 5).
Тaблиця 5
EKOHOMiKO-cmamucmu4Hi моделi, що опжують процеcu вплжу показттв функцюнування малж nidnpueMcme на регюнальну економту в Донецькт облаcmi
Фaктopнa (^mxa, якa впливaе na peзyльтaтивнy (MnaEy Piвняння poзpaxyнкy № з/п
Peзyльтaтивнa oзнaкa X1
Yl X1 = +4815.801-0.868*Y1-42.483*T 17
Y2 X1 = +4680.907-0.001 *Y2-36.800*T 18
Peзyльтaтивнa oзнaкa X2
Yl X2 = +1373.235+4.446*Y1-13.957*T 19
Y2 X2 = +1839.207+0.011*Y2-54.165*T 20
Peзyльтaтивнa oзнaкa X3
Yl X3 = +446.493+2.113*Y1+366.624*T 21
Y2 X3 = +313.312+0.017*Y2+330.208*T 22
Peзyльтaтивнa oзнaкa X4
Yl X4 = -83739.443+651.004*Y1+19863.303*T 23
Y2 X4 = +1167.624+1.102*Y2+14789.465*T 24
Peзyльтaтивнa oзнaкa X5
Yl X5 = -7238.425+54.027*Y1+435.024*T 25
Y2 X5 = -140.994+0.090*Y2+16.455*T 26
Peзyльтaтивнa oзнaкa X6
Yl X6 = -22342.290+164.993*Y1+1188.152*T 27
Y2 X6 = -8087.049+0.510*Y2-451.924*T 28
Peзyльтaтивнa oзнaкa X7
Yl X7 = -2277407.838+14505.337*Y1+349138.739*T 29
Y2 X7 = -317118.840+22.389*Y2+239426.631*T 30
Peзyльтaтивнa oзнaкa X8
Yl X8 = -26548.311+190.533*Y1+4579.574*T 31
y2 X8 = -7483.434+0.506*Y2+2812.498*T 32
3a дoпoмoгoю лiнiйниx aнaлiтичниx piвнянь бyлo poзpa-xoвaнo ^ефоденти дeтepмiнaцiï пapниx зaлeжнoстeй i виявле-нo нaйбiльш тiснi зв'язки фaктopниx oзнaк iз peзyльтaтивними (тaбл. 6).
Тaблиця 6 163
Значення коефiцieнтiв детермшацп парнш залежностей
Peзyльтaтивнi по^з-ники (у порядку убу-вaння знaчeнь коефь щеппв дeтeрмiнaцiï пaрниx зaлeжноcтeй, побyдовaниx для до^ лщження впливу фaк-торноï ознaки (y1)) Знaчeння кое-фщеппв де-тeрмiнaцiï пaрниx зaлe-жн^тей, по-бyдовaниx для доcлiджeння впливу фaк-торнл ознaки Ы Peзyльтaтивнi покaз-ники (у порядку убу-вaння знaчeнь коефь щентш дотер^н^и пaрниx зaлeжноcтeй, побyдовaниx для до^ лвдження впливу фaк-торноï озшки (y2)) Знaчeння кое-фщентш де-тeрмiнaцiï пaрниx зaлe-жноcтeй, по-бyдовaниx для доcлiджeння впливу фaк-торнл ознaки Ы
Грошов1 доxоди rnce-лшня (x4) 0,991 Грошов1 доxоди rnce-лення (x4) 0,995
Обcяг iROзeмниx irne-стицш (x7) 0,981 Обcяг iROзeмниx irne-стицш (x7) 0,98б
Середньомкячш но-мiнaльнa зaробiтнa плaтa (x3) 0,980 СeрeдньомicячRa но-мiнaльнa зaробiтнa плaтa (x3) 0,985
Обcяг роздр1бного товaрообiгy тдпри-емсгв у регюш (x8) 0,927 Обcяг роздр1бного товaрообiгy тдпри-емсгв у регюш (x8) 0,9б0
Обcяг рeaлiзовaниx поcлyг нaceлeнню (x5) 0,77б Обcяг рeaлiзовaниx поcлyг нaceлeнню (x5) 0,941
Чиceльнicть зaйнятого нaceлeння (x2) 0,7б4 Чиceльнicть зaйнятого нaceлeння (x2) 0,880
Обcяг iRвecтицiй в оcновний кaпiтaл (X6) 0,127 Обcяг iRвecтицiй в оcновний кaпiтaл (X6) 0,425
Peзyльтaти по6удови дaного ряду модeлeй погазують, що покaзники мaлиx пiдприeмcтв - чиceльнicть зaйнятиx i об-cяг рeaлiзaцiï продукцп (робiт, поcлyг) нaйбiльшe впливaють Ra тaкi покaзники рeгiонaльноï eкономiки, як грошовi доxоди нaceлeння, обcяг iROзeмRиx iRвecтицiй, ceрeдRьомicячRa ном> RaльRa зaробiтRa плaтa, обcяг роздрiбного товaрообiгy пщпри-eмcтв у рeriонi, обcяг рeaлiзовaRиx поcлyг RaceлeRRЮ, чиceль-Ricть зaЙRятого RaceлeRRя рeгiоRy (коeфiцieнти дeтeрмiRaцiï пaрRиx зaлeжROCтeй коливaютьcя вщ 0,995 до 0,764). Цшком з'яcовaний вплив розвитку мaлиx пiдприeмcтв, нaприклaд, Ra грошовi доxоди RaceлeRRя i зaробiтнy плaтy. Чим бiльшa кшь-кicть оciб у рeгiоRi зaймaeтьcя пiдприeмRицькою дiяльRicтю i чим бiльшe продукцп (робiт, поcлyг) рeaлiзyeтьcя мглими пщ-приeмcтвaми, тим вищe рiвeнь добробуту RaceлeRRя рeгiоRy.
Актуальною е тюна залежшсть показника репонально! економiки - обсягу iноземних швестицш вiд показникiв розви-тку малих пiдприемств. Чим iнтенсивнiше розвиваються малi пiдприемства в регiонi, тим бшьший потiк iноземних швести-цiй надходить у регюн. Очевидно, що на обсяг шоземних iнвестицiй великий вплив мае тдприемницький клiмат у регюш й у цiлому по кра!ш. Укра!на до цього часу вважаеться кра!ною з несприятливими умовами для ведення бiзнесу i корупцiею. Незважаючи на те що в кра!ш проводяться багато позитивних реформ, процес !х упровадження залишаеться повiльним, тому пiдприемства не можуть повною мiрою ско-ристатися перевагами цих змш у законодавствi.
Висновки. Укра!на е сукупшстю неоднорiдних територiй, кожна з яких мае сво! особливостi та спецiалiзацiю. У резуль-татi аналiзу 1ндексу конкурентоспроможностi регiонiв Укра!ни було виявлено регiони-лiдери та регiони-аутсайдери щодо мш-ро- i макроекономiчних показниюв конкурентоспроможностi. Регiони з близьким рiвнем i характером сощально-економiчного розвитку мають схожiсть i в показниках дiяль-ностi суб'ектiв малого тдприемництва.
1стотний вплив на розвиток суб'екив малого тдприем-ництва мае регюнальне середовище - економiчний потенцiал, наявшсть ресурсiв, господарська структура, ставлення мкце-вих органiв виконавчо! влади до тдприемництва, стан розвитку ринково! шфраструктури тощо. Для розробки стратепчних планiв суб'ектiв малого пiдприемництва доцшьно дослiджува-ти вплив показникiв репонально! економши на показники пiд-приемницьких структур, використовуючи методи математич-но! статистики.
У результатi дослiдження з'ясувалося, що найбiльшу тiс-ноту зв'язку задаш показники дiяльностi малих пщприемств -зайнятiсть i обсяг реалiзованоl продукцi! (робiт, послуг) мають iз регiональними показниками - обсяг реалiзованих послуг на-селенню i грошовi доходи населення. Данi регiональнi показники характеризують ефектившсть ринку товарiв та послуг i платоспроможнiсть населення, а !х збiльшення стимулюе
ствopeння нoвиx poбoчиx мiсць y мaлoмy бiзнeсi i зpoстaння oбсягy peaлiзoвaнoï сyб'eктaми мaлoгo пiдпpиeмництвa пpoдy-кцп. Знaчнy тiснoтy зв'язку пoкaзники дiяльнoстi мaлиx тдп-риемств мaють iз тaкими пoкaзникaми peгioнaльнoï eкoнoмiки, як oбсяг iнoзeмниx iнвeстицiй, чисeльнiсть зaйнятoгo таселен-ня, oбсяг poздpiбнoгo тoвapooбiгy пiдпpиeмств y peгioнi, oбсяг швестицш в oснoвний кaпiтaл i сepeдньoмiсячнa нoмiнaльнa зapoбiтнa плaтa. Di ^к^ники eкoнoмiки peгioнy свiдчaть пpo piвeнь poзвинeнoстi гoспoдapськoгo кoмплeксy, pинкoвoï iнфpaстpyктypи, мaкpoeкoнoмiчнoгo сepeдoвищa, ринку тoвapiв, ринку ^a^ тa iн. Як пoкaзaв вищeнaвeдeний CTara-стичний aнaлiз, y poзвинyтиx peгioнax iз висoким piвнeм ^o-мислoвoгo пoтeнцiaлy тa виштою плaтoспpoмoжнiстю тасе-лення мaлi пiдпpиeмствa нaйбiльш eфeктивнi й числeннi.
Тaким чинoм, peзyльтaти дoслiджeння пoкaзaли, щo ^o-цес стaнoвлeння мaлoгo пiдпpиeмництвa змежить вiд бaгaтьox чинникiв, y тому чи^ й peгioнaльниx oсoбливoстeй: eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлy, викopистaння нaявниx ресурЫв, yдoскoнaлeння гoспoдapськoï структури, yдoскoнaлeння peгyлятopнoï пoлiтики вiднoснo сyб'eктiв мaлoгo пiдпpиeмництвa в peгioнi тoщo. Di тa iншi чинники тpeбa вpa-xoвyвaти при poзpoбцi й yпpoвaджeннi стpaтeгiй сyб'eктiв мa-лoгo пiдпpиeмництвa, a тaкoж здiйснeннi тepитopiaльнoï пoлiтики щoдo пiдтpимки мaлoгo пiдпpиeмництвa. Але сектор мaлoгo пiдпpиeмництвa пoки щo íctotoo не впливae нa peгioнaльнy е^шм^ i не poзвивaeться дoстaтньo енергшш, щoб зaбeзпeчити динaмiчнe зpoстaння свoгo пoтeнцiaлy. Paзoм iз тим дитам^ зpoстaння пoкaзникiв сyб'eктiв мaлoгo пiдпpиeмництвa в peгioнax свiдчить пpo дoстaтнiй внyтpiшнiй йoгo пoтeнцiaл, бaжaння й мoжливoстi шиpoкиx верств тасе-лення зaбeзпeчити влaсними силaми свoю eкoнoмiчнy сaмoстiйнiсть.
Лiтература
1. Малый бизнес и региональное развитие в индустриальных странах. - М.: ИНИОН РАН, 1998. - 165 с.
2. Малый бизнес в СНГ и Восточнолй Европе. - М.: РНИСиНП, 1997. - 391 с.
3. Долшнш М.1. Репональна пол^ика на рубежi ХХ-ХХ1 столiть: новi прiоритети / М.1. Долiшнiй. - К.: Наук. думка, 2006. - 511 с.
4. Зв^ про конкурентоспроможшсть регiонiв Украши,
2012 р. [Електронний ресурс] / Фонд «Ефективне управлш-ня». - Режим доступу: http://www.feg.org.ua/docs/UNCR2012-Final-presentation.pdf.
5. Зв^ про конкурентоспроможнiсть регiонiв Украши,
2013 р. [Електронний ресурс] / Фонд «Ефективне управлш-ня». - Режим доступу: http://www.feg.org.ua/docs/FEG_ report_2013 _body_ukr_web.pdf.
6. Дiяльнiсть малих пiдприeмств / Стат. зб., 2006. - К.: Держкомстат Украши, 2007. - 255 с.
7. Дiяльнiсть малих пщприемств / Стат. зб., 2007. - К.: Держкомстат Украши, 2008. - 250 с.
8. Дiяльнiсть малих пщприемств / Стат. зб., 2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
9. Дiяльнiсть суб'екив малого пщприемництва / Стат. зб., 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.ukrstat.gov.ua/.
10. Дiяльнiсть суб'екив малого пщприемництва / Стат. зб., 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.ukrstat.gov.ua/.
11. Дiяльнiсть суб'екив малого пщприемництва / Стат. зб., 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.ukrstat.gov.ua/.
12. Статистичний щорiчник за 2006 рш [Електронний ресурс] / Державна служба статистики Украши. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
13. Статистичний щорiчник за 2007 рш [Електронний ресурс] / Державна служба статистики Украши. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
14. Статистичний щорiчник за 2008 рш [Електронний ресурс] / Державна служба статистики Укра!ни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
15. Статистичний щорiчник за 2009 рш [Електронний ресурс] / Державна служба статистики Укра!ни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
16. Статистичний щорiчник за 2010 рш [Електронний ресурс] / Державна служба статистики Укра!ни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
17. Статистичний щорiчник за 2011 рiк [Електронний ресурс] / Державна служба статистики Укра!ни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
НадШшла до редакцп 29.05.2013 р.
Е.В. Хаджинова, к.э.н.
КОМБИНИРОВАННЫЙ ПОДХОД К УПРАВЛЕНИЮ МЕЖФИРМЕННОЙ СЕТЬЮ
В условиях неопределенности делового окружения для руководства предприятия характерно стремление к установлению прочных связей с контрагентами, рациональному и взаимовыгодному выстраиванию отношений с ними и, в конечном итоге, к партнерству. В то же время множество рыночных факторов оказывают воздействие по дестабилизации бизнес-процессов и экономических отношений, а также дезорганизации межфирменной (бизнес) сети.
Такие противоположные явления в бизнес-сети приводят к тому, что управленческие отношения и механизмы все больше и больше усложняются. Предприятия вынуждены учитывать растущее многообразие аспектов и точек зрений, мно-
© Е.В. Хаджинова, 2013
гомерность экономических отношений и динамичность внешней среды. В преодолении возникающих трудностей срабатывают механизмы самоорганизации [7]. Перестраивается систе-168
