CC BY
39
О.О. Чуприна
канд. держ. упр., м. Донецьк
ПРИКОРДОННЕ СП1ВРОБ1ТНИЦТВО РЕГ1ОН1В: СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ
Постановка проблемы в загальному вигляди 1з здобуттям Укра!ною незалежностi постало питания реформування мГждержавних взаемовщносин, невщ'емною складовою яких виступае прикордонне сшвробггаищво. Увага до прикордон-них репошв за останне десятирГччя набувае все бГльшого значення, що пов'язано з особливостями !х геополiтичного положення, мюцем у евроштеграцшних процесах та мГжна-родиiй дiяльностi. Розвиток взаемодц репошв i прикордонне спiвробiтницгво е одним з перспективних напрямкГв розвит-ку держави. Маючи значний потенцiал щодо залучення шо-земних iнвестицiй, створення нових робочих мiсць, посилен-ня прикордонно! торгiвлi, налагодження етнокулыурних зв'язкГв iз сумжними гериторiями, вони вщграють значну роль в системi полггаки регiонального розвитку
Анал1з доЫджень загальног проблемы. Значний внесок у вивчення прикордонних репошв в рамках дослщження проблем штеграцшних процесiв було зроблено такими науковцями, як: С. П. Шнкша [1], М. I. Долшшй [2], Л. Б. Вардомський [3]; розвитку транскордонного сшвроб-iтництва присвячеш працi вiтчизияних вчених, серед яких: Н. А. Мкула [4], Ю. В. Макогон [5], I. В. Студеншков [6].
Однак в умовах формування ефективно! репональ-но! полггаки, питання фуикцiонування прикордонного спiвробiтництва, аналГз тенденцiй його розвитку потре-бують бшьш глибокого наукового вивчення. Це дозволить забезпечити стимулювання процесГв економГчно! штеграци, розвиток прикордонних репошв.
Метою статтi е визначення ролГ прикордонного сшвробггаицтва в дГяльностГ репошв Г розгляд сучасних тенденцш його розвитку.
Виклад основного матерiалу до^дження. дiяльнiсть Прикордонне сшвробггаицтво — це використання переваг сусГдства для виршення проблем повсякденно-го життя й перспективного сощально-економГчного розвитку кожного Гз сум1жних репошв [7, с. 433].
У наукових дослщженнях з теоретично! лГмологп видшяють наступш основш визначення прикордонного ствробггаицтва [8, с. 72]:
форма мГжрепонального ствробггаицтва, мГжна-родних контакпв прикордонних репошв;
певний стушнь у розвитку репонально! полпично! й економГчно! штеграци;
форма сощалГзаци насел ення сумгжних регГонГв в умовах культурно! багатомаштносп й етнГчно! терпи-мостГ, формування багатоетнГчного спГвтовариства в рамках еврорепошв.
Необидно зазначити, що у бвропейськш рамковГй конвенцГ! про прикордонне ствробГгаицтво територГаль-них спГвтовариств Г влади (далГ бвропейська рамкова конвенщя), яка е основою взаемодГ! територш, надано найбГльш повне визначення поняття «прикордонне ствробггаицтво». У документГ зазначено, що прикордонне ствробггаицтво — це будь-яю погодженГ дГ!, спрямо-ванГ на посилення Г заохочення вГдносин мГж територь
альними ствтовариствами i владою, якi знаходяться пiд юрисдикцieю двох або бтьше сторiн, якi домовляються, а також укладання будь-яких угод i домовленостей, не-обхщних для досягнення вищевказаноГ мети [9]. Кожна iз сторiн шеГ конвенци зобов'язуеться заохочувати при-кордонне спiвробiтництво м1ж територiальними ствто-вариствами й владою, а також сприяти виршенню юри-дичних, адмiнiстративних i технiчних проблем, яи можуть ускладнити прикордонне сшвробггаицтво в сферi розвит-ку репошв, мiст i с1льських районiв, захисту навколиш-нього середовища, удосконалювання суспшьноГ шфраст-руктури й послуг, взаемодопомоги в надзвичайних ситу-ацiях. бвропейська рамкова конвенцiя сприяе полегшен-ню прикордонного ствробггаицтва й створенню нацю-нального законодавства Г! учасникiв в цш областi.
Слiд звернути увагу, що учасниками бвропейськоГ рамковоГ конвенци е 34 з 47 держав-члешв Ради бвропи. Серед держав-учасникiв СНД бвропейська рамкова кон-венцiя ратифшована Азербайджанською Республiкою, Республiкою Вiрменiя, Грузieю, Республiкою Молдова, Росiйською Федерацieю i УкраГною. Республiка Б1лорусь не бере участь у бвропейськш рамковiй конвенци, однак дотримуе ГГ положення де-факто. Пщписання й ратифь кацгя цього базисного документа дозволяе суб'ектам держав дiяти в одному европейському правовому полi на основi единих принцитв i цiлей, включатися в процеси м1жрегюнально'Г европейськоГ iнтеграцii.
В розширення даного документу пiдписанi Додатко-вий протокол до бвропейсько'Г рамковоГ конвенци вщ 9 -листопада 1995 року, що визначае можливють створення органа по прикордонному спiвробiтництву, i Протокол № 2 до бвропейсько'Г рамковоГ' конвенци вГд 5 травня 1998 року, що визначае встановлення вщносин мГж територ^ями.
Метою прикордонного ствробггаицтва е подолан-ня державного кордону як сощального, господарського, iнфраструктурного i культурного бар'еру. Прикордонне спiвробiтництво е засобом, за допомогою якого регюни або органи територiального самоврядування об'еднують своГ зусилля з метою виршення спГльних проблем. Тобто кожний прикордонний репон, з притаманними йому конкурентними позищями та перевагами, ставши по-вноправним суб'ектом економiчних вiдносин, мае мож-ливiсть забезпечити належний рiвень конкурентоспро-можностi як в середиш держави, так i за ГГ межами.
Характер прикордонного ствробггаицтва визна-чаеться рядом факторiв i умов. Основними з них е наступи: наявшсть або вiдсутнiстю прикордонних проблем; загальний рiвень розвитку спiвробiтництва сусiднiх краГн; вимоги безпеки держав; рiвень сощально-еконо-мiчного розвитку прикордонних репошв; етнокультурш особливостi прикордонних територш; повноваження репональноГ влади в здшсненш мГжнародноГ дiяльностi; рiвень розвитку прикордонноГ iнфраструктури, включа-ючи прикордонш пункти пропуску.
Як свГдчать результати дослщжень, краГни, з якими УкраГна мае спiльний кордон, характеризуються неодна-ковими економiчними i полiтичними умовами розвитку, рiзним рiвнем залучення у глобальш процеси, що впли-вае на особливост прикордонного спiвробiтництва.
Звертаючи увагу на геополггачш особливостi розташу-вання, е доцГльним всi держави, з якими УкраГна мае сшльний кордон, об'еднати в двi велик! групи: краГни бвро-пейського Союзу та краГни СНД. Це надае можливють го-
176
ворити про два основних типи прикордонного ствробггаицтва: европейський та з краГнами СНД (пострадянський).
У своему новому складi (бС-27) бвропейський Союз безпосередньо наблизився до границь УкраГни, що вщграе немаловажну роль в розвитку ГГ прикордонних територш. Шгсть областей мають стльний кордон з Польщею, Сло-ваччиною, Угорщиною i Румушею довжиною 1152 км (25 % вщ загальноГ величини сухопутних кордошв держави).
Прiоритетною задачею прикордонного сшвробп"-ництва в бвропейському Союзi е пщвищення конкурен-тоспроможностi прикордонних репошв в глобальнш економiцi, забезпечення стшкого економiчного зростан-ня при зближенш показникiв соцiально-економiчного розвитку регiонiв-партнерiв. Для бвропейського Союзу його доцшьшсть обумовлена необхщшстю подолання периферiйностi своГх окраГн, створення для них спри-ятливих умов розвитку, а також можливютю розповсюд-ження певних норм i стандартiв на сусiднi краГни.
Необидно зазначити, що для УкраГни трансгранич-не сшвробггаицтво з краГнами бвропейського Союзу створюе додатковi можливостi, основними з яких е на-ступнк одержання певних iнвестицiй i технологш; актив-не включення в процеси европейськоГ iнтеграцiГ; впро-вадження европейських технологiй управлiння регiональ-ним розвитком; ефективне виршення сотальних, еко-лопчних, iнфраструктурних проблем. Безумовно, система трансграничного ствробггаицтва УкраГни i бвропейського Союзу не може забезпечити широку модерш-зацiю економiки, але вона створюе для цього певш iнсти-туцiональнi й iнфраструктурнi передумови, а також до-помагае в розробш пропозицiй щодо регiонального роз-витку.
Для прикордонного ствробггаицтва УкраГни i бвропейського Союзу е характерною оргашзуюча функцiя органiв влади репошв i мiсцевого самоврядування на ос-новi договорiв з аналогiчними територiальними органами влади сусiднiх краГн. Воно реатзуеться на основi сп1льно розроблених або узгоджених програм i проекпв. Серед основних сфер спiвробiтництва слщ визначити наступнi: транспорт, торгiвля, еколопя, освiта, культура, iнфор-мацiйнi технологи. При цьому важливу роль у прикордонному сшвробггаищга вiдiграe шституцюнальна система, одним з головних шститулв якоГ виступають eврорегiони.
бврорегiони являють собою територiальнi утворення, якi складаються з адмiнiстративних територiй держав-сусiдiв. Вони створюються для розвитку взаемних зв'язкзв i ефектив-ного вир1шення загальних завдань у галузi економ1ки, куль-тури, освiти, охорони навколишнього середовища. Участь в еврорегюнах розширюе можливоста розв'язання проблем розвитку прикордонних територш на мюцевому рiвнi.
Правовою основою Гхнього створення е бвропейсь-ка рамкова Конвеншя про прикордонне спiвробiтництво територiальних спiвтовариств i влади й Додатковi прото-коли до неГ вщ 1995 i 1998 рр.. Вщповщно до них прикор-доннi й будь-яю iншi територiальнi спiвтовариства й вла-да створюють органи по прикордонному й трансграничному сшвробггаицтву зi статусом юридичноГ особи чи без такого. Створення й функцюнування eврорегiонiв здшснюеться при подiлi повноважень мiж центральним урядом i регiональною й мюцевою владою, надiленими правом самостiйно оргашзовувати свою мiжнародну дiяльнiсть вiдповiдно до нацюнального законодавства й мiжнародних угод. Серед таких територiальних утворень,
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ^
до яких входять прикордонн територй' Украши i краш бвропейського Союзу, слiд вiдзначити HacTynHi:
1. «Карпати» — до складу входять 4 угорсьт областi, 4 польсью воеводства, Закарпатська, Львiвська, 1вано-Франювська, Чернiвецька областi, 5 румунських областей i 6 словацьких мунщипальних окрупв.
2. «Буг» — до складу входять Брестська область (Бшо-русь), Волинська область, Жовковський i Сокальский рай-они Львiвськоï областа, Люблiнське воеводство (Польща).
3. «Нижнш Дунай» — до складу входять адмшст-ративно-територiальнi одиницi Молдови (райони Вул-канешти, Кагул, Кантемiр), Одеська область, Румунсьт повiти Бреела, Галац, Тульча.
4. «Верхнiй Прут» — до складу входять Белцький i бдинецький повгти (Молдова), Чернiвецька область, Сучавський i Ботошанський повiти (Румунгя).
Слiд звернути увагу, на той факт, що бвропейський Союз, плануючи сво'1 вiдносини з пострадянськими кронами, в тому числi i з Украшою, прийняв концепцiю «Широка бвропа — нове сyсiдство», на пiдставi яко'1 проводиться сучасна европейська политика сyсiдства (European Neighbourhood Policy). Як свщчить аналiз лгте-ратурних джерел [1, с. 35], паралельно з поняттям европейська полгтика сусщства, у росiйськомовних виданнях зyстрiчаються настyпнi термiни: «европейська полiтика добросусщства» або «полiтика добросyсiдства», якi ма-ють теж саме смислове навантаження.
Суть цiеï концепци' — цiлеспрямоване формування «кгльця дрyзiв» бвропейського Союзу. Шють краш СНД — Украша, Бшорусгя, Молдова, Вiрменiя, Грyзiя й Азербайджан — стали об'ектами европейсько'1 полiтики сyсiдства.
Розроблена бвропейським Союзом стратепя вiдносин з сyсiднiми крашами, пiсля розширення його кордонiв у 2004 рощ, передбачала прийняття для кожного нового сусща «Плану дай», частиною якого стали програми «нового сусщства». Однак, з 2007 року розпочав дш бвропейський шструмент сусщства та партнерства (European Neighbourhood and partnership instrument), який замшив щ програми.
В рамках бвропейського шструменту сусщства та партнерства 2007—2013 роив окремо видшяються програми прикордонного ствробггаицтва, ят передбачають ствробггаицтво на регiональномy рГвн (рiвень — NUTS 3) мгж крашами-партнерами i крашами-членами бвропейського Союзу, як по сухопутних кордонах, так i в рамках морських басейшв. Вщповщно до затверджених бвропейською Комiсiею Стратеги' прикордонного ствробггаицтва 2007—2013 рр. та 1ндикативно'1 програми з прикордонного ствробггаицтва бвропейського шструменту сусщства та партнерства (2007—2010 рр.), Украша бере участь у наступних програмах:
1. «Украша — Польща — Бшорусь» (шдикативний бюджет Програми — 186,201 млн. евро). Проекти в рамках програми плануеться реалiзовyвати за наступними прюритетами: пщвищення конкурентоздатноста прикордонних територш; покращення якост життя; шституц-шна спiвпраця та пiдтримка iнiцiатив мюцевих громад.
2. «Украша — Угорщина — Словаччина — Румунгя» (шдикативний бюджет Програми — 68,638 млн. евро). Проекти в рамках програми плануеться реалiзовyвати за наступними прюритетами: економiчний та сощальний розвиток; покращення стану навколишнього середови-ща; покращення ефективност кордошв.
3. «Украша — Румушя — Республша Молдова» (шдикативний бюджет Програми — 126,718 млн. евро). Проекти за програмою плануеться реалГзовувати за наступними прюритетами: конкурентоспроможна еконо-мша в прикордонних регюнах; проблемш питання в сферГ навколишнього середовища та попередження над-звичайних ситуацш.
4. «Чорне море» (шдикативний бюджет Програми — 17,306 млн. евро). Проекти плануеться реалГзовувати за наступними прюритетами: сприяння сощальному та еко-номГчному розвитку в прикордонних регюнах; стльна сшвпраця з метою виршення сшльних проблем; пГдтрим-ка культурних та освгтнгх програм з метою створення за-гального культурного середовища в басейш Чорного моря.
Пщготовка цих програм базуеться на попередньому досвщ впровадження програм сусщства. У програмних документах визначаються географГчнГ рамки, прюритети та ок-ремГ заходи, спгльнГ органи управлшня. До програмних документ включаеться фшансовий план з чгтким визначен-ням асигнувань за кожним прюритетом програми. Але, на вщмшу вщ попереднГх програм сусщства, фшансування вщбу-ватиметься на рГвн проекту (мшмально 10 %). Особливютю цих програм е вщсутшсть при к впроваджеш щорГчних програм дгй. Натомють, краши-учаснищ кожно'1 з них, розроб-ляють Спгльну операцгйну програму на весь термш впровадження бвропейського шструменту сусщства та партнерства.
Прикордонне ствробггаицтво з крашами СНД базуеться на усталених економГчних зв'язках, що дозво-ляе зберегти кращГ традицй' сшвпращ i е частиною репонально! полггаки. Слщ звернути увагу, що законодавча база, яка забезпечуе мГжрегюнальне й прикордонне сшвробгтництво в рамках Сшвдружноста Незалежних Держав, складаеться з трьох рГвшв:
1. Нормативт правовГ акти, прийнят на мгждержав-ному, мгжурядовому рГвнях. Основу сучасно'1 правово'1 бази регюнального ствробггаицтва цих краш становлять: Концепцгя мгжрегюнального й прикордонного сшвробь тництва держав-учасниюв СтвдружностГ Незалежних Держав, затверджена Ршенням Ради глав урядГв СНД вщ 15 вересня 2004 року, i Конвенщя по прикордонному сшвробгтництву держав-учаснитв СНД, ухвалена Ршен-ням Ради глав держав СНД вщ 10 жовтня 2008 року.
2. ПравовГ акти, яю прийнят самими державами й створюють внутршню юридичну базу для розвитку трансграничних зв'язкГв.
3. Нормативш правовГ акти, яю укладаються на рГвт адмшютративно-територГальних утворень сумгжних держав-учасниюв СНД.
Фактично мгжрегюнальне й прикордонне ствробггаицтво держав — учасниюв СНД здшснюеться у формат двостороннгх угод.
Слщ звернути увагу, що прикордонш регюни краш СНД вщрГзняються рГзним потенщалом i рГвнем еконо-мГчного розвитку, готовшстю до мгжрегюнального ствробггаицтва. Даш розходження можуть виступати не тгльки як фактор, що стримуе мгжрегюнальну й прикордонну штеграцш, а також як умова, що сприятливо впливае на розвиток малого й середнього бГзнесу в регюнах.
Для сучасного росшсько-украшського прикордонного ствробггаицтва е характерною полгтика, спрямо-вана на активГзацш зв'язкГв i згладжування сощальних i економГчних диспропорцш мгж окремими районами краш. Вона заснована на впровадженш достатньо ефек-тивно'1 в бвропейському Сокш форми мгжрегГонально-
го i прикордонного сшвробгтництва — еврорегюшв. Серед основних слщ вiдзначити HacTynHi: «Дншр» (за участю Брянсько1, Гомельсько1, Чернiгiвськоï областей), «Ярославна» (за участю Курсько1 i Сумсько'1' областей), «Слобожанщина» (за участю Белгородсько'1' i Хартвсь-ко'1' областей). Плануеться створення еврорепону «Дон-бас» за участю Ростовсько'1' i Донецько'1' областей.
Однак, як справедливо зазначае Л. Б. Вардомський [3, с. 17], реатзащя зазначеного европейського досвщу означае зростання проектно!' спрямованост прикордонного ствробггаицтва, а саме сильно!" дiяльностi репо-нально'1' i центрально!' влади з виршення ключових проблем розвитку прикордонних територш.
На окрему увагу заслуговуе вивчення перспектив подальшого розвитку ствробггаицтва м1ж прикордон-ними репонами Украши з одного боку, i Росй', Бщоруа, Молдови, з шшого. При розгляд! перспектив сшвробь тництва у даному напрямку слщ враховувати наступш чинники [10, с. 154]:
соцiально-економiчнi комплекси прикордонних репошв Украши, Росй', Бщорус i Молдови ще не так давно були складовими частинами единого народногос-подарського комплексу одше! держави, що не може не враховуватися тд час розробки регюнальних стратегiй розвитку прикордонних областей Украши, а також при визначенш концептуальних засад политики щодо репо-нального розвитку Украши загалом;
у ход! розвитку торговельно-економiчних вщносин мГж прикордонними регiонами сум1жних держав ix сфе-ри визначаються мiсцем, ят посiдають такi сусщш рег-юни в територiальному подш працi;
на згадаш регiони також поширюються принципи ствробггаицтва, ят диктуються потребою координацй' зусиль та сшльних дш у процес вирiшення проблем транскордонного ствробггаицтва.
Слщ зазначити, що питанням поглиблення м1жре-гюнального спiвробiтництва мГж прикордонними репонами Украши i кра'1'н СНД, що е одним з факторiв економiчного розвитку, придiляеться значна увага. Так, в Стратегй' економiчного розвитку Сшвдружносп Неза-лежних Держав на перюд до 2020 року зазначеш наступнi основш напрямки взаемодй', спрямованi на репональ-ний розвиток прикордонних територш [11]:
поступове формування м1ждержавного регюнально-го ринку товарГв, послуг, капiталу, робочо'1' сили;
встановлення прямих економiчниx зв'язтв мГж репонами;
розвиток прикордонно'1' торпвлц сприяння створенню на прикордонних територiяx особливих або спешальних економiчниx зон;
здiйснення сшльних iнвестицiйниx проектiв; розширення спiвробiтництва в област стьського гос-подарства, транспорту, шформацшних теxнологiй i зв'язку;
оптимальне економiчне використання прикордонних територш, розвиток на цих територiяx виробничо'1' й соцiальноï iнфраструктури;
проведення на прикордонних територiяx сшльних заxодiв щодо мониторингу й охорони навколишнього середовища, забезпеченню саштарно1 охорони територш; розвиток прикордонного туризму. Висновки. Прикордонне сшвробггаицтво вщграе важливу роль в розвитку прикордонних територш, оск-щьки сприяе подоланню периферiйностi прикордонних репошв в нацюнальних економiчниx системах.
178
Держави, з якими Украша мае стльний кордон, характеризуются неоднаковими економiчними i полГтич-ними умовами розвитку, рГзним рiвнем залучення у гло-бальнi процеси, що впливае на особливост прикордонного ствробггаицтва. Тому, е доцшьним вс держави, з якими Украша мае стльний кордон, об'еднати в дв! велит групи, що надае можливють говорити про два основних типи прикордонного ствробггаицтва: евро-пейський та з кранами СНД (пострадянський).
Взаемовигщне партнерство прикордонних репошв з кранами бвропейського Союзу дозволяе адаптувати на-цюнальне господарство до свгтових стандарт та норма-тивГв, швидше штегруватись у свгтову господарську систему Прикордонне ствробиництво з кранами СНД базуеть-ся на усталених економГчних зв'язках, що дозволяе зберег-ти кращ! традицй' сшвпращ i е частиною репонально! политики. Розвиток обох тишв прикордонного ствробггаиц-тва дозволить забезпечити його ефективний внесок в сти-мулювання процешв економГчно! штеграцй', яка е об'-ективною передумовою взаемодй' нацюнальних економш.
Лiтература
1. Страны Центральной и Восточной Европы — новые члены Европейского Союза: проблемы адаптации : [монография] / Под ред. С. П. Глинкиной. — М. : Наука, 2010. — 495 с.
2. Долшнш М. I. Регюнальна политика на рубеж! XX-XXI столпъ: нов! прюритети / М. I. Долшнш. — К. : Наукова думка, 2006. — 511 с.
3. Вардомский Л. Б. Российское порубежье в условиях глобализации: [монография] / Л. Б. Вардомский. — М. : Книжный дом «Либроком», 2009. — 216 с.
4. Мкула Н. МГжтериторГальне та транскордонне сшвробггаицтво: [монографГя] / Н. Мкула. — ЛьвГв : 1РД НАН Украши, 2004. — 395 с.
5. Макогон Ю. В. Формы и направления межрегионального трансграничного сотрудничества : [монография] / Ю. В. Макогон, В. И. Ляшенко. — 2-е изд., исп. и доп. — Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2003. — 353 с.
6. Студеншков I. В. Феномен еврорегюшв в контекст! методологи' юторико-регюнальних дослщжень / I. В. Студеншков // ЬторГя УкраГни. МаловщомГ Гмена, поди, фак-ти. — Вип. 22-23. — 2003. — С. 187-201.
7. Кирюхш О. Транскордонне сшвробггаицтво у рос-шсько-укра'шських вщносинах // Украша: стратепчш прюритети. Аналгтичш оцшки. — К., 2006. — С. 432-438.
8. Давидов Д. М. Приграничное и трансграничное сотрудничество как фактор развития эсклавного региона России // Вестник Российского государственного университета им. Эммануила Канта. — Вып. 6. Сер. Гуманитарные науки. — Калининград: Изд-во РГУ им. И. Канта, 2008. — С. 72-78.
9. бвропейська рамкова конвеншя про прикордонне сшвробггаицтво територГальних ствтовариств i влади вщ 21 травня 1980 року (м. Мадрид). Текст украшською мовою. — Рада бвропи. — 35 с.
10. Регюнальна полгтика в крашах бвропи: уроки для Украши: [монографГя] / За ред. С. Максименка. — К.: Логос, 2000. — 171 с.
11. Стратегия экономического развития Содружества Независимых государств на период до 2020 года [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http:// www cis. minsk. by
В!СНИК ЕКОНОМIЧНОÏ НАУКИ УКРАШИ ^
