CC BY
23
УДК 336.14:332.12 Мирослава Олекснвна Солдак,
канд. екон. наук 1нститут економши промисловосп НАН Укра!ни, Донецьк
РЕГУЛЯТОРНИЙ РЕЖИМ М1ЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТ1В У РЕГ1ОНАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ
Бюджетно-фшансова пол^ика держави е визначальною в шдтримщ збалансованосп та формуванш д1евого мехашзму ефективного впливу на розвиток репошв. З щею метою бюджетно-фшансова система як мехашзм у систем! державного регулювання мае спрямовуватися на забезпечення адекватност регуляторних заход1в внутршшм та зовшшшм змшам економ1чного середовища. Визначення напрям1в регулюючого впливу шститу^в ще! системи, що е адекватними умовам i р1вню розвитку регiонiв, передбачае в першу чергу дослщження взаемозв'язку бюджетних вщносин, як вiдносин мiж органами державно! влади та мiсцевого самоврядування з приводу розподшу зобов'язань iз видатюв та дохiдних джерел мiж бюджетами рiзних рiвнiв, та регулювання соцiально-економiчних
процесiв, що вiдбуваються в репош.
Еволюцiйна змiна функцiй, сфери дп фiнансових iнститутiв держави е наслщком поетапного становлення та розвитку мiсцевих фiнансових iнститутiв вiдповiдно до мiжнародних, особливо европейських, норм i правил органiзацii фiнансових вiдносин на рiвнi територiй. Дослiдження питань реформування фiнансових
iнструментiв регiонального розвитку знаходять вщображення у працях багатьох втизняних учених: I. Лунiноi, О. Буряка, I. Сторонянсько!, В. Кравченка, С. Юшка [1-5]. Разом iз тим проблема розвитку шстшупв фiнансовоi системи репошв потребуе подальших дослiджень. Це обумовлено шдвищенням ролi регiонiв в економiчному життi, низькою ефективнiстю впливу шструменпв стимулювання на регiональний розвиток, збереженням територiальних диспропорцiй.
Метою статп е визначення напрямiв пiдвищення ефективносп впливу
регуляторного режиму мiжбюджетних трансферов як одного з iнститутiв стимулювання на регюнальний розвиток.
Iнституцiйнi засади системи бюджетно-фшансового регулювання
регiонального розвитку визначаються Бюджетним кодексом Укра!ни, законами Укра!ни «Про стимулювання розвитку репошв», «Про мюцеве самоврядування», про формування та використання бюджетних коштiв на вщповщш роки. Державна полiтика регюнального розвитку вiдображае суспiльнi iнтереси, i завдяки !й, за допомогою фшансово-бюджетних
iнструментiв регулювання економiчних i сощальних процесiв, реалiзуються функци та завдання держави. Регуляторний режим мiжбюджетних трансфертiв можна визначити як особливий порядок регулювання, який виражаеться у сполученнi iнституцiональних засобiв фшансово-бюджетно! системи, що створюе умови для досягнення збалансованого розвитку репошв. Система фшансово-бюджетного регулювання характеризуе процеси перерозподiлу валового внутршнього продукту, бюджетна полiтика здатна впливати на розвиток виробництва, активiзацiю iнвестицiйноi дiяльностi та е дiевим механiзмом, за допомогою якого держава справляе вщповщний вплив на економiчне зростання. Про результативнiсть регулюючого впливу фшансово-бюджетних шстшупв на розвиток репошв свщчить зростання диспропорцiй за показником валового регюнального продукту (ВРП). 1ндекс розвитку регюну за показником ВРП обчислюеться як сшввщношення ВРП у розрахунку на одну особу в регюш до
©М.О. Солдак, 2011
величини ВРП у розрахунку на одну особу в Укра!ш (табл. 1). При цьому умовно допускасться, що репони розподiляються за трьома групами. До першо! групи входять регюни-лщери, у яких ^ > 1, тобто вщносно розвинутi регiони. До друго! групи потрапляють регiони, у яких 0,75 < ^ <1, так
зваш
регiони,
якi мають потенцiал досягти вiдносно розвинутого рiвня. Третя група об'еднуе регiони з ^ <0,75, яю е недостатньо розвинутими.
Результати розрахунюв тдексу рег1онального розвитку за ВРП [6]
Таблиця 1
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Автономна Республiка Крим 0,70 0,71 0,68 0,69 0,70 0,68 0,68
Вiнницька 0,71 0,69 0,65 0,64 0,63 0,59 0,59
Волинська 0,69 0,65 0,66 0,67 0,64 0,63 0,60
Дншропетровська 1,20 1,18 1,18 1,27 1,31 1,35 1,51
Донецька 1,24 1,25 1,34 1,33 1,35 1,30 1,27
Житомирська 0,61 0,60 0,60 0,59 0,57 0,55 0,56
Закарпатська 0,60 0,63 0,58 0,57 0,57 0,55 0,52
Запорiзька 1,06 1,05 1,11 1,14 1,15 1,16 1,13
Iвано-Франкiвська 0,76 0,77 0,72 0,74 0,70 0,65 0,63
Ки!вська 0,89 0,88 0,91 0,93 0,94 0,97 1,00
Кiровоградська 0,71 0,71 0,70 0,68 0,66 0,62 0,66
Луганська 0,80 0,78 0,82 0,87 0,87 0,88 0,89
Львiвська 0,77 0,79 0,74 0,71 0,72 0,70 0,68
Микола!вська 0,88 0,84 0,88 0,83 0,84 0,79 0,79
Одеська 1,04 1,03 0,97 0,92 0,89 0,89 0,96
Полтавська 1,14 1,08 1,22 1,23 1,23 1,19 1,10
Рiвненська 0,70 0,68 0,66 0,67 0,66 0,63 0,60
Сумська 0,80 0,74 0,69 0,69 0,67 0,66 0,66
Тернопшьська 0,55 0,54 0,48 0,49 0,50 0,48 0,47
Харкiвська 0,96 0,99 0,99 0,96 0,98 1,01 1,04
Херсонська 0,66 0,64 0,63 0,61 0,58 0,52 0,58
Хмельницька 0,65 0,65 0,63 0,62 0,60 0,59 0,58
Черкаська 0,65 0,65 0,67 0,71 0,71 0,67 0,71
Чершвецька 0,55 0,54 0,49 0,50 0,49 0,48 0,48
Чершпвська 0,73 0,74 0,71 0,69 0,66 0,65 0,64
Зведеш результати проведених розрахунюв наведено у табл. 2. У 2002-2008 рр. стабшьно вщносно розвинутими були чотири областi: Донецька, Днiпропетровська, Полтавська та Запорiзька. У 2002 та 2003 рр. до ще! групи входила Одеська область, у 2007 р. - Харювська, у 2008 р. - Ки!вська та Харювська. В iншi роки, що анашзувались, цi регiони належали до друго! групи — регюшв, що мають потенщал досягти вiдносно розвиненого рiвня, до яко! стабiльно входили Ки!вська (до 2008 р.), Харкiвська (до 2007
р.), Микола!вська, Луганська область Iншi регiони (Львiвська, Сумська, 1вано-Франкiвська) упродовж 2002-2008 рр. потрапили до третьо! групи - недостатньо розвинених регiонiв. До третьо! групи у 2002-2008 рр. стабшьно входили Автономна Республша Крим, Вшницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кiровоградська, Рiвненська, Тернопiльська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чершвецька та Чершпвська областi. Варто звернути увагу на те, що останшми роками кшьюсть
нeдоcтaтньо pозвинyтих peгiонiв зpоcлa з 13 y 2002 p. до 16 y 2008 p. Збiльшeння кшькост! peгiонiв iз нeдоcтaтнiм pозвитком cвiдчить пpо peзyльтaт нeeфeктивноï
дiяльноcтi y виpiшeннi зaвдaння з peaлiзaцiï дepжaвноï полiтики щодо cтимyлювaння pозвиткy peгiонiв.
Таблиця 2
Шлъшстъ регютв за тдексом рег1онального розвитку, шт._
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Вiдносно розвиненi регюни (Ц > 1) 5 5 4 4 4 5 6
Регюни, якi мають потенцiал досягти вщ-носно розвиненого рiвня (0,75 < Ц <1) 7 6 5 5 5 4 3
Недостатньо розвиненi регюни (Ц <0,75) 13 14 16 16 16 16 16
Питання регулюючого впливу фшансово-бюджетних шстшупв на регюнальний розвиток вщображеш у Закош Украши «Про стимулювання розвитку репошв» [7]. Вщповщно до цього Закону фшансування стимулювання розвитку репошв та подолання депресивностi територiй здшснюеться за рахунок коштiв, передбачених таю цш в законах Украши про Державний бюджет Украши та ршеннях про мiсцевi бюджети на вщповщш роки, та iнших джерел вщповщно до законодавства. Передбачаеться, що обсяги фшансування реатзаци угод щодо регюнального розвитку та виконання програм подолання стану депресивност територiй щорiчно передбачаються у проектах Державного бюджету Украши та ршеннях про мiсцевi бюджети вiдповiдними бюджетними програмами. За шформащею Мiнiстерства регiонального розвитку, бущвництва та житлово-комунального господарства
Украши, на даний час укладено шiсть угод щодо регюнального розвитку: мiж Урядом та Донецькою, Львiвською, Вiнницькою, Волинською, Iвано-Франкiвською,
Херсонською обласними радами.
Пщготовлено проекти угод щодо регюнального розвитку Сумсько!, Рiвненськоl, Тернопшьсько!, Лугансько!, Закарпатсько!, Юровоградсько! областей, яю доопрацьовуються в частинi приведення у вщповщшсть до Закону Украши «Про Державний бюджет Украши на 2011 рш», мюцевих бюджетiв. Також здшснюеться координащя пiдготовки проектiв угод щодо регюнального розвитку Чершвецько!, Житомирсько!, Дшпропетровсько! та Запорiзькоl областей. Щодо програм подолання стану депресивносп територи, то жодно! тако! програми не розроблено,
оскшьки недосконалою е методика визначення депресивносп територiй, не розроблено регюнальш стратеги окремих територiй, не в ушх регiонах дiють угоди щодо регюнального розвитку. Таким чином, нерозвинешсть на практищ iнструментiв стимулювання регюнального розвитку, вказаних у Закош, значно обмежуе регулюючий вплив фшансово-бюджетних шстшупв на розвиток регюшв.
Регуляторний режим мiжбюджетних трансфертiв може бути стимулюючим або обмежуючим. У робот [8, 374-375], дослщ-жуючи регуляторш режими ди стимулiв та обмежень, зосереджено увагу на юнуванш складнощiв реалiзацil режимiв регуляторного стимулювання в сучасних умовах. Виходячи з цього шдходу, стосовно мiжбюджетних трансфертiв можна визначити таю складнощi реалiзацil режиму регуляторного
стимулювання.
1. Вщсутшсть шституцюнального забезпечення належно! децентралiзацil стимулювання. Характер економiчних зв'язкiв передбачае !х координащю, децентралiзоване упорядкування.
Децентралiзацiя ж означае наявшсть iнституцiонального забезпечення
перемiщення ршень «згори - донизу», надання бшьшо! самостiйностi
нецентральним структурам, у тому чи^ й iз питань стимулювання. Таке досягаеться завдяки розширенню ролi локального регулювання, у рамках якого суб'екти самi можуть встановлювати найбшьш прийнятнi для них стимулюючи засоби. Незважаючи на заходи, проголошеш у Бюджетному кодекс та у Концепци реформування мiсцевих бюджетiв [9], що спрямована на проведення у перюд до 2011 р. реформи у сферi мiсцевих бюджетiв вщповщно до стратегiчного
завдання регюнально! пол^ики, тенденцiя до посилення централiзащl бюджетних pecypciB не тшьки зберiгаeться, а порiвняно Í3 2000 р. посилюеться (рис. 1). Частка доходiв мiсцевих
бюджетiв без трансферов у загальному об-
сязi доходiв мiсцевих бюджетiв знизилася вiд 76,5% у 2000 р. до 50,9% у 2010 р., на 20,5 в.п. скоротилася частка податкових надходжень до мюцевих бюджета. З 2008 р. спостер^аеться дефщит мюцевих бюджета [10].
100
0%
2005 2006 200? 2008 2009 2010
□ Дотащя вщ.нвнювання
□Субвенци i'3 с овально го захнсту населения
■ 1нш1 трансферт
Рис. 1. Динам1ка перерахування трансферт1в Í3 державного бюджету до м1сцевих бюджет1в [10], %
Роки
2. Нерозвиненють шститута управлiння з боку держави стимулюючими процесами. Про це свiдчить той факт, що найбiльшу питому вагу в загальному обсязi трансфертiв мають дотаци вирiвнювання, обсяги яких зросли на 11,5 в.п. за перюд iз 2004 по 2010 р. Найменшу питому вагу мае показник «iншi трансферта», до якого входять субвенци на компенсацiю витрат доходiв бюджета мюцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслiдок надання пшьг, установлених державою; субвенци на виконання iнвестицiйних проектiв. Частка цього показника у 2010 р. була рекордно низькою -5,6% проти 26,8% у 2006 р. (рис. 1). Таким чином, кошти, що централiзуються в державному бюджет^ е основою переважно для нарощування обсягу дотацш. Замiсть сприяння розвитку енергетичних i житлово-комунальних мереж, iнших об'екта iнфраструктури; iнвестуванню у створення
нових робочих мiсць, насамперед, у регюнах Í3 високим рiвнем безробiття; надання фшансово! пiдтримки для пiдприемств малого та середнього бiзнесy, дiяльнiсть яких зосереджена у прюритетних сферах розвитку кожного регюну, створюеться режим найбшьшого сприяння для поширення утриманських настро1в.
3. Iнститyцiональне забезпечення мехашзму розподiлy бюджетних коштiв, якi спрямовуються на пiдтримкy регiонiв, не виршуе завдань вирiвнювання регiональних диспропорцiй. Загалом механiзм е, але невiдомим е завдання, яке вш вирiшyе, та мета, яко! вiн мае досягти. Вочевидь, це пов'язано з тим, що кошти розподшяються не тшьки з використанням формальних процедур, але враховуючи полiтичнi, соцiальнi компоненти, або iншi особливi умови, у яких знаходиться регюн. Сyтнiсть фшансово! тдтримки, яка втiлена в сучасний трансфертний мехашзм, добре демонструе
pœ. 2. Ha оа оpдинaт подaно номepи peгiонiв, якi e paнжовaними зa мipою зpоcтaння piвня бюджeтноï зaбeзпeчeноcтi. З гpaфiкy видно, що paнги peгiонiв знaчно змiнюютьcя, якщо вpaховyвaти тpaнcфepти (тiльки дотaцiï виpiвнювaння) з дepжaвного бюджeтy. Heзмiнними зaлишилиcя paнги п'яти peгiонiв: двох, яю починaють cпиcок i e нaймeнш зaбeзпeчeними влacними pecypcaми (Житомиpcькa тa Iвaно-Фpaнкiвcькa облacтi), i двох, яю його зaвepшyють (Донeцькa тa Зaпоpiзькa облacтi), a тaкож Вiнницькоï облacтi.
Знaчно пiдвищyeтьcя вiдноcно iнших peгiонiв бюджeтнa зaбeзпeчeнicть з ypaхyвaнням тpaнcфepтiв y Тepнопiльcькiй
(iз 3 m 9 paнг), Зaкapпaтcькiй (з 4 m 11), Волинcькiй (з 5 m 13), Чepнiвeцькiй (з 6 m 16), Рiвнeнcькiй (з 7 m 22), Хмeльницькiй (з 9 m 19), Кipовогpaдcькоï (12 тa 17), Mиколaïвcькоï (16 нa 20 pam-) облacтeй. Haтомicть ypaхyвaння дотaцiй y бюджeтнiй зaбeзпeчeноcтi, знижye parn- Лyгaнcькоï (з 17 нa 3), Oдecькоï (з 19 нa 7), Хapкiвcькоï (з 20 нa 4), Кив^ко!' (з 22 нa 5), Днiпpопeтpовcькоï (з 23 нa 18), Сyмcькоï (з 13 нa 6), Хepcонcькоï (з 8 нa 12) облacтeй. Maйжe нe змiнюютьcя parnra Чepкacькоï (14 тa 15), Чepнiгiвcькоï (11 тa 8), Львiвcькоï (16 тa 14), Полтaвcькоï (18 тa 21) облacтeй, Aвтономноï Рecпyблiки ^им (21 тa 23).
Рис. 2. Ранги регютв за бюджетною забезпечешстю у 2009р., грн. на душу населення [11]
Поpiвняння дaних pœ. 2 тa peзyльтaтiв pозpaхyнкy iндeкcy pозвиткy peгiонy зa покaзником ВРП (тaбл. 1) cвiдчить ^о тe, що пiдвищyeтьcя paнг peгiонiв caмe тих облacтeй, якi нaлeжaть до cлaбоpозвинyтих, знижyeтьcя - y тpьох, якi нaлeжaть до ^упи вiдноcно pозвинyтих peгiонiв, двох, яю нaлeжaть до дpyгоï гpyпи тa двох, що
входять до cклaдy cлaбоpозвинyтих peгiонiв. З тих peгiонiв, y яких мaйжe нe змiнюeтьcя paнг, чотиpи нaлeжaть до ^упи cлaбоpозвинeних peгiонiв, один - до пepшоï гpyпи.
Вiдповiдно до тeоpiï тpaнcфepтнa полiтикa, нacaмпepeд, виконye функцп виpiвнювaння тa cтимyлювaння. Пpи цьому
мехашзм надання державно! шдтримки perioHaM формуе або не формуе стимули для регюнально! влади, якi стосуються розвитку eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлу, та змiцнeння власних фiнaнсoвих основ. У paзi вщсутносп стимулiв пoдaткoвi доходи peгioнaльних бюджета або просто не шдвищуються, або навт скорочуються. Тому при формування трансфертно! пoлiтики слiд ураховувати, що необхщною умовою для зростання власних дoхoдiв мiсцeвих бюджeтiв е те, що ранги регюшв за бюджетною зaбeзпeчeнiстю до та пiсля надання трансферта залишаються нeзмiнними. В умовах, коли ранги регюшв значно змшюються тсля надання субсидiй та дотацш, важко розраховувати на кoнсoлiдaцiю штерешв вiднoснo розвинутих та слаборозвинутих регюшв, а легко прогнозувати поширення утриманських настро!в, що унеможливлюе збалансований розвиток peгioнiв.
Заслуговуе на увагу точка зору I. Луш-но! [1, 12], яка вважае, що для шдвищення защкавленост мiсцeвих opгaнiв влади в розвитку економши, збiльшeння податкового пoтeнцiaлу територш дoцiльнo:
oцiнювaти пoдaткoспpoмoжнiсть
peгioнiв (у фopмулi розрахунку дoтaцiй виpiвнювaння) виходячи не з фактичних показниюв податкових надходжень, а з oцiнoк потенцшних можливостей !х збiльшeння;
запровадити коригування oбсягiв дoтaцiй виpiвнювaння мiсцeвим бюджетам з урахуванням динaмiки eкoнoмiчнoгo розвитку вщповщних тepитopiй пopiвнянo з розвитком економши кра!ни в цiлoму;
встановити максимальну частку дoхoдiв, що враховуються при визнaчeннi мiжбюджeтних тpaнсфepтiв, якi можуть передаватися до державного бюджету в рамках системи виpiвнювaння дoхoдiв мiсцeвих бюджeтiв, щоб така система не призводила до вилучення з мiсцeвoгo бюджету додаткових дoхoдiв, отриманих завдяки розвитку економши вiдпoвiдних тepитopiй.
Напрями реформування державно! пол^ики peгioнaльнoгo розвитку викладено в останнш peдaкцiï Проекту Закону Украши
«Про засади дepжaвнoï peгioнaльнoï полггики» вiд 07.12.2010 р. Стосовно шструментарда ïï фiнaнсoвoгo забезпечення запропоновано формування Державного фонду регюнального розвитку, який е складовою частиною спeцiaльнoгo фонду Державного бюджету Украши i мае постшне бaгaтopiчнe бюджетне призначення, що знижуе ризик нeдoфiнaнсувaння пpoeктiв.
Принципи формування Державного фонду регюнального розвитку базуються на европейському пiдхoдi до фшансування зaхoдiв та проекта регюнального розвитку через процедури фонду й вщповщають укpaïнськiй традици, за якою бюджeтнi кошти можуть бути використаш винятково через державних розпорядниюв кoштiв вiдпoвiднo до традицшних процедур i з дотриманням уше1' системи державного контролю. Задля мiнiмiзaцiï лoбiзму та кopупцiï у законопроект передбачено цiлий ряд спeцiaльних процедур. Фонд фшансуе лише проекти, яю вiдпoвiдaють таким вимогам: отримати погодження на piвнi кoopдинaцiйнoï ради розвитку регюну; вщповщнють плану зaхoдiв щодо peaлiзaцiï програм розвитку peгioну, яка, в свою чергу, мае вщповщати державнш стpaтeгiï peгioнaльнoгo розвитку; часткове фшансування з державного бюджету; вщповщнють прюритетам, визначеним Нaцioнaльнoю кoopдинaцiйнoю радою на поточний рш; одержання перемоги на конкурс пpoeктiв.
Передбачаеться, що Фонд
вiдпoвiдaтимe за фшансування проекта локального розвитку, як мають стратепчне значення для краши, у тому числi:
фiнaнсувaння будiвництвa дopiг, енергетичних i житлово-комунальних мереж, iнших oб'ектiв iнфpaстpуктуpи;
швестування у створення нових робочих мюць, насамперед, у peгioнaх iз високим piвнeм бeзpoбiття;
надання фiнaнсoвoï шдтримки для шдприемств малого та середнього бiзнeсу, дiяльнiсть яких зосереджена у прюритетних сферах розвитку кожного регюну.
Створення Державного фонду регюнального розвитку потребуе розробки
пpоeктy Пpогpaми щодо вдоcконaлeння cиcтeми дepжaвного yпpaвлiння
peгiонaльним pозвитком тa вщповщного плaнy зaходiв щодо ïï викотання. У paмкaх цього плaнy жобхщним e опpaцювaння концeптyaльних пiдходiв до cтвоpeння Дepжaвного фонду peгiонaльного pозвиткy тa фоpмyвaння пepeлiкy cтpaтeгiчних пpоeктiв peгiонaльного pозвиткy тa мiжpeгiонaльноï cпiвпpaцi. Слiд зaзнaчити, що Зaконом Укpaïни «^о cтимyлювaння pозвиткy peгiонiв» для yклaдeння Угод щодо peгiонaльного pозвиткy пepeдбaчeнa можливicть Уpядy обиpaти з ^опозицш облacних paд тi, яю збiгaютьcя з дepжaвними cтpaтeгiчними пpiоpитeтaми пpоcтоpового pозвиткy. Цe потpeбye yзгоджeння нaпpямiв фiнaнcyвaння, a пpоцec фiнaнcyвaння cпiльних зaходiв, пepeдбaчeних yгодaми, мae бути бiльш пpозоpим тa отш^мним, для чого в дepжaвних тa мicцeвих бюджeтaх обcяги тaкого фiнaнcyвaння доцiльно видiляти окpeмим pядком.
Зaвдaння у cфepi дepжaвного peгyлювaння peгiонaльного pозвиткy полягae в тому, щоб знизити cпpямовaнicть бюджeтних гpaнтiв та виpiвнювaння тepитоpiaльних диcпpопоpцiй i по^лити мотивaцiю peгiонiв до pозвиткy влacного потeнцiaлy, що зpeштою пiдвищить його фicкaльнy eмнicть. Цього нe можта доcягти нa пiдcтaвi пiдходiв, що cклaлиcя. Рeгiонaльнe виpiвнювaння нe мae pозглядaтиcя як caмомeтa у пpовeдeннi дepжaвноï peгiонaльноï полiтики. Iнодi prnern^, що cпpямовyютьcя нa зближeння peгiонaльних покaзникiв можуть обумовити ix погipшeння. Тому полiтикa peгiонaльного pозвиткy пepeдбaчae доcягнeння тощ^ьно-eкономiчноï piвновaги мiж peгiонaми тiльки як довгоcтpоковy тeндeнцiю, пpи цьому cтимyлюючий peгyлятоpний вплив фiнaнcовиx iнcтитyтiв нa pозвиток peгiонiв мae rpyнтyвaтиcя нa тaкиx пpинципax:
eкономiчнa eфeктивнicть фiнaнcовоï допомоги - np^prnCT у фiнaнcyвaннi вiддaeтьcя тим нaпpямaм, якi зaбeзпeчyють нaйбiльшe зaлyчeння нaceлeння peгiонy до peaлiзaцiï пpоeктy, pозшиpeння доxiдноï бaзи
дepжaвного тa мicцeвиx бюджeтiв, знижeння витpaт оcтaннix;
пpiоpитeт пepcпeктивниx iнтepeciв дepжaви тa peгiонiв нaд поточними - ^и нaдaннi фiнaнcовоï допомоги вpaxовyeтьcя ж cтiльки низький piвeнь pозвиткy peгiонy, cкiльки тe, який eфeкт дepжaвнa пiдтpимкa мaтимe в мaйбyтньомy;
iнcтитyцiонaльнe пapтнepcтво -фiнaнcyвaння пpоeктiв здiйcнюeтьcя зa yчacтю фiнaнciв peгiонaльниx оpгaнiв влaди. Пpи цьому для тepитоpiй, що знaxодятьcя нa piзниx cтaдiя eкономiчного тa cоцiaльного pозвиткy, pозмip влacниx pecypciв мae бути piзним;
звiтнicть пpо peзyльтaти викоpиcтaння фiнaнcовоï пiдтpимки - опpилюднeння peгiонaльним оpгaнaми влaди iнфоpмaцiï щодо нaпpямiв тa peзyльтaтiв викоpиcтaння коштiв, якi видiляютьcя дepжaвою для пiдтpимки peгiонy (дотaцiï, cyбвeнцiï, iншi тpaнcфepти), a тaкож коштiв, що бepyть yчacть у фiнaнcyвaння peгiонaльниx пpогpaм.
Висновки. Вплив фiнaнcово-бюджeт-них iнcтитyтiв нa peгiонaльний pозвиток xapaктepизyeтьcя тaкими pиcaми:
збiльшeння кiлькоcтi peгiонiв зi cлaбким pозвитком cвiдчить пpо peзyльтaт нeeфeктивноï дiяльноcтi у виpiшeннi зaвдaння peaлiзaцiï дepжaвноï полiтики щодо cтимyлювaння pозвиткy peгiонiв;
нepозвинeнicть нa пpaктицi тaкиx iнcтpyмeнтiв peгiонaльного pозвиткy, як угоди щодо peгiонaльного pозвиткy тa пpогpaми подолaння cтaнy дeпpecивноcтi тepитоpiй, знaчно обмeжye cтимyлюючий вплив фiнaнcово-бюджeтниx iнcтитyтiв m pозвиток peгiонiв;
потpeбye чiткого визнaчeння в зaконi aлгоpитм пpоцeдypи нaдaння мiжбюджeтниx тpaнcфepтiв;
збepeжeння тeндeнцiï до rocraern^ зaлeжноcтi мicцeвиx бюджeтiв вщ цeнтpaльниx: зpоcтaння чacтки
мiжбюджeтниx тpaнcфepтiв у доxодax мicцeвиx бюджeтiв, знижeння чacтки подaтковиx нaдxоджeнь у зaгaльномy обcязi доxодiв мicцeвиx бюджeтiв iз тpaнcфepтaми. Цe ознaчae, що можливоеп peгiонaльного
розвитку за рахунок власних ресурав знижуються;
потребуе вдосконалення
iнституцiональне забезпечення
трансфертного мехашзму, оскiльки iснуючий сприяе поширенню утриманських настро1'в та унеможливлюе збалансований розвиток регiонiв. Пол^ика регiонального
вирiвнювання мае передбачати досягнення соцiально-економiчноï рiвноваги мiж регiонами тшьки як довгострокову тенденцiю, при цьому вплив фшансових iнститутiв на розвиток репошв мае грунтуватися на принципах економiчноï ефективностi фiнансовоï допомоги; прюритету перспективних iнтересiв держави та репошв над поточними;
шституцюнального партнерства; звггносп про результати використання фiнансовоï шдтримки.
Лiтература
1. Лунiна 1.О. Формування мюцевих бюджетiв на основi принципу е^валентносп: шлях до ефективноï бюджетноï системи Украши / О.1. Лунша // Фiнанси Украши. - 2010. - № 9. - С. 3-12.
2. Буряк О.П. Функцюнальна та ш-ституцшна структура мiсцевих фiнансiв / О.П. Буряк // Науковий вюник Украшського державного лiсотехнiчного унiверситету. -2005. - Вип. 15.1 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/chem_ biol/nvnltu/15_1/310_Buriak_15_1 .pdf.
3. Сторонянська I. Бюджетна полiтика в умовах формування моделi конвергентного регiонального розвитку в Укра1'ш / I. Сторонянська // Фшанси Украши. - 2010. -№3.-С. 43-52.
4. Кравченко B.I. Фiнанси мiсцевих ор-ганiв влади Украши: основи теорiï та практики / B.I. Кравченко. - К.: НДФ1, 1997. - 276 с.
5. Юшко С.В. Органiзацiя мiжбюджет-них вiдносин в Украши: стан, проблеми i перспективи // С.В. Юшко // Фшанси Украши. - 2009. - № 1. - С. 86-97.
6. Регюни Украши 2010: [стат. зб. / ред. О.Г. Осауленко]. Ч. II / Державний комтет статистики [Електронний ресурс]. -Режим доступу: Офщшний сайт Державного
комтету статистики Украши [http://www.ukr-stat.gov.ua/].
7. Закон Украши «Про стимулювання розвитку репошв» № 2850-1У вщ 08.09.2005 р. // Офщшний вюник Украши. -2005.-Ст. 2529.
8. Ляшенко В.1. Регулювання розвитку економiчних систем: теорiя, режими, шститути / В.1. Ляшенко. - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - 668 с.
9. Розпорядження Кабшету Мшс^в Украши «Про схвалення Концепци реформування мiсцевих бюджетiв» вiд 23.05.2007 р. № 308-р. // Офiцiйний вюник Украши. - 2007. - № 38. - Ст. 1526.
10. Бюджет та економша: основш тенденци 2010 року [Електронний ресурс] // Офщшний сайт 1нституту бюджету та соцiально-економiчних дослщжень. - Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/UserFi1es/Fi-1е/ Budget-Econ/2009/buget&economy_Q4_2009_ ukr.pdf.
11. Бюджетний монiторинг: аналiз виконання бюджету за 2009 рш [Електронний ресурс] // Офщшний сайт 1нституту бюджету та сощально-економiчних дослщжень. - Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/UserFi1es/Fi1e/Budget-Econ/2009/buget&economy_Q 4_2009_ukr.pdf.
Надшшла до редакцИ 15.08.2011 р.
