CC BY
56
В. М. Лисюк
канд. екон. наук I. А. Циналевська
м. Одеса
УДОСКОНАЛЕННЯ РЕПОНАЛЬНОГО МЕХАН1ЗМУ СПРЯННЯ РОЗВИТКУ ЕКСПОРТООРШНТОВАНО! Д1ЯЛЬНОСТ1
Постановка проблеми, !! зв'язок з науковими та практичними завданнями. Актуальним завданням забез-печення розвитку нацюнально! господарсько! системи е вiдповiднiсть викликам сучасного свгтового господар-ства, що в умовах глобалiзацií, означае забезпечення конкурентоздатностi товарiв, робiт та послуг впчизня-них шдприемств на вiдповiдних свiтових ринках.
Зростання обсягу транспортних, шформацшних та телекомушкацшних послуг в умовах втьного ринку значно зменшують значення традицшних факторiв ви-робництва (крiм земельних ресуршв). На тлi дано! тенденций все бiльшого значення набувають оргашзацшно-економiчнi механiзми в частиш забезпечення органами репонально! та мюцево! влади сприятливих умов веден-ня господарсько!, в тому чи^ зовнiшньоекономiчно! та швестицшно!, дiяльностi. За даних умов, все бтьшо! актуальной! набувають питання, пов'язанi з ефективних застосуванням шструментав регiонального управлiння в процеш реалiзацií репонально! зовнiшньоекономiчно! полгтики та и вдосконалення.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Серед пред-ставниюв вiтчизняноí' науки окремим питанням розгор-тання зовнiшньоекономiчних зв'язкiв та забезпечення зовнiшньоекономiчноí' дiяльностi на рiвнi нацiональних регiонiв присвяченi роботи Б. Т. Клияненка, Ю. В. Макогона, В. В. Третяк, М. Г. Чумаченка та ш. Науковий доро-бок росiйських вчених-дослiдникiв дано! проблематики, зокрема: Л. Б. Вардомського, А. Г. Гранберга, I. П. Фамш-ського, складають роботи, присвячеш питанням розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язюв вiдповiдно до специ-фiки правочинност суб'ектiв Росiйсько! Федераци. Крiм того, слщ вiдмiтити роботи представниюв казахсько! школи, Текенова У. А. та Храпунова В. В., що присвячеш методолопчним питанням розробки репонально! зовнiшньоекономiчно! полiтики. Разом iз тим, питання удосконалення механiзму зовнiшньоекономiчно! полгтики на регiональному рiвнi залишаються недостатньо ви-свiтленими та потребують подальшо! науково! розробки.
Метою дано! статт е дослiдження механiзму фор-мування та реалiзацií зовнiшньоекономiчно! полгтики репошв Укра!ни вiдповiдно наявних адмшютративних та нормативно-правових можливостей.
Виклад основного матерiалу. Створення передумов стимулювання зовнiшньоекономiчноl дiяльностi (ЗЕД) е основою розвитку економш переходного перiоду. Разом iз тим, покладання частини регулюючих функцш держави на регiональний та мюцевий рiвнi е необхщ-ним з точки зору адекватносп реагування на господарчi потреби суб'ектiв ЗЕД, зареестрованих на територи на-цюнальних регiонiв, та окремих суб'ектiв швестицшно! дiяльностi, що мають економiчнi штереси в вiдповiдних регiонах. Регулювання зовнiшньоекономiчноl дiяль-ностi на регiональному рiвнi, в рамках компетенци об-
ласних (мюьких — для м. Ки!в та м. Севастополь) дер-жавних адмшютрацш, передбачено ст. 9 Закону Укра!ни «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть»[1],
Наявний, вщповщно чинного законодавства, ме-ханiзм формування регiонально! зовнiшньоекономiч-но! полiтики, на нашу думку, може бути представлений у виглядi системи регулювання зовнiшньоекономiчноl дiяльностi на макро-, мезо- та мшро- рiвнях (Рис.1.). Зовнiшньоекономiчна полгтика регiону, формуючись пiд впливом зовнiшньоекономiчноl полiтики держави та державно! репонально! полгтики [2, с. 273; 3, с. 63], являе собою сукупнють заходiв та шструменпв, що здшснюють вплив на суб'ектiв мiкрорiвня та, в межах свое! компетенци регулюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть. Разом iз тим, зовнiшньоторговельна та ш-вестицшна складовi зовнiшньоекономiчно! полiтики держави визначають вектори репональних зовшшньо-торговельно! та швестицшно! полгтик, тодi як митна та валютш И складовi здшснюють безпосереднш вплив на середовище мiкрорiвня визначаючи умови здiйснення ЗЕД на територи держави в цтому.
Найбтьш дiевими iнструментами регулювання зо-вшшньоторговельно! дiяльностi на рiвнi регiонiв Укра-!ни е можливостi щодо ввд^ лiцензiй на експорт та iмпорт товарiв суб'ектам ЗЕД, якi зареестроваш у вщ-повiдних регiонах та облшова вартiсть товарiв за договорами (контрактами) яких не перевищуе 300 тис. доларiв США, ^м товарiв, на експорт (iмпорт) яких установлено юльюсш обмеження (квоти). Згiдно наказiв Мшс-терства економши Укра!ни № 302 «Про затвердження нормативно-правових аклв щодо лiцензування iмпорту товарiв та внесення змiн до Порядку розгляду заявок на видачу лщензш у сферi нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчноl дiяльностi в Мiнiстерствi еко-номiки Укра!ни» (вiд 14 вересня 2007 р.) та № 991 «Про порядок лщензування експорту товар1в» (вщ 9 вересня 2009 р.), що дшть в рамках Закону Укра!ни «Про зо-внiшньоекономiчну дiяльнiсть»), видача лiцензiй здш-снюеться через управлшня зовнiшнiх зносин та зовшш-ньоекономiчно! дiяльностi обласних, Севастопольсько! мюько! державних адмiнiстрацiй та через Мшютерство економiчного розвитку й торгiвлi Автономно! Республь ки Крим. Варто зазначити, що в структурi облдержадмь шстрацш цiло! низки областей, зокрема: Житомирсько!, Юровоградсько!, Ки!всько!, Хмельницько! та Чершпв-сько! областях та мiськдержадмiнiстрацií м. Ки!в вщсут-нi вiдповiднi управлшня ^ в такому випадку, функщя ль цензування експорту та iмпорту виконуеться головними управлiннями економiки цих областей та м. Киева.
На нашу думку, в результата запровадження обмеж-увальних умов у 300 тис. доларiв США, як гранично! суми за зовнiшньоекономiчними контрактами, в рамках яких дозволено лщензування експортно^мпорт-
Рис. 1. Мехатзм фoрмування регioналънoï зoвнiшнъoекoнoмiчнoï тлтики
них опepaцiï сaмe m peгiонaльномy piвнi (кpiм товapiв, eкспоpт яких e лiмiтовaним встaновлeнням квот aбо потpeбye погоджeння вщповщного yповновaжeного оpгaнy виконaвчоï влaди), для м. Kиeвa ствоpюються бeзaльтepнaтивнi пepeвaги, як для мiсця peeстpaцiï тй-бшьших пiдпpиeмств-сyб'eктiв ЗЕД, звaжaючи m тe, що лiцeнзyвaння eкспоpтно-iмпоpтних опepaцiй тaких сyб'eктiв господapювaння, тaк сaмо, як i yзгоджeння знaчноï бшьшосл питaнь пов'язaних iз iнвeстицiйною дiяльнiстю, виpiшyeться нa piвнi Мiнiстepствa ero^-мiчного pозвиткy i тоpгiвлi ykpai™, що знaходиться в столицi. Як тслщок — плaтa зa л^нзи нa eкспоpт i iм-rop^ тaк сaмо, як i peштa нaдходжeнь мiсцeвих подaткiв i збоpiв пов'язaних з вeдeнням господapськоï дiяльностi нaйбiльших пiдпpиeмств-сyб'eктiв ЗЕД зapeeстpовaних та тepитоpiï столицi, вiдповiдним чином, осдае в бю-джeтi м. Кшв. Нaслiдком тaкоï пpepогaтиви е нeпомipнi диспpопоpцiï eкономiчного pозвиткy столицi тa peгiонiв Укpaïни. Пpоцeс цeнтpaлiзaцiï функцш peгyлювaння зовнiшньоeкономiчноï дiяльностi кpiм очeвидного то-peтягyвaння потeнцiйних peсypсiв pозвиткy з peгiонiв до столицi, мae щe один суттевий нeдолiк — вщсутнють можливостi своeчaсного aдeквaтного peaгyвaння нa по-тpeби eкспоpтepiв тa iнвeстоpiв.
Kpiм зовнiшньотоpговeльноï склaдовоï, д1яльнють peгiонy з peaлiзaцiï мiсцeвоï зовнiшньоeкономiчноï поль тики включae тaкож сктадову, пов'язaнy з покpaщeнням умов iнозeмного iнвeстyвaння, що пов'язaно з фоpмy-вaнням позитивного iнвeстицiйного iмiджy per^^. До iнстpyмeнтiв iнвeстицiйноï полiтики m мeзо- piвнi мож-нa вiднeсти нaдaння пpeфepeнцiй в чaстинi встaновлeння стaвок подaткiв (подaток нa нepyхомe мaйно, вiдмiннe вщ зeмeльноï дшянки; единий подaток для юpидичних ошб
тa единий подaток для суб'екпв пiдпpиeмницькоï д1яль-ностi — фiзичних осiб) i збоpiв (збip зa пpовaджeння дe-яких видiв пiдпpиeмницькоï дiяльностi; збip зa мiсця для пapкyвaння тpaнспоpтних зaсобiв; тypистичний збip), a тaкож щодо нeподaткових нaдходжeнь (плaтa зa нaдaння в оpeндy мaйнa об'eктiв комyнaльноï влaсностi; плaтa зa лiцeнзiï; плaтa зa дepжaвнy peeстpaцiю), пepeлiк яких ви-знaчeний стaттeю 12 Подaткового кодeксy y^aï™ (та-дaлi — nKy). Дaнi нaдходжeння вщносяться до доходно!' чaстини мiсцeвих бюджeтiв тa визнaчaються виключно iнвeстицiйною (зовнiшньотоpговeльною) полiтикою peгiонy, оскльки в мeжaх свое!' компeтeнцiï оpгaни мю-цeвого сaмовpядyвaння мaють пpaво зaпpовaджyвaти пiльговi стaвки подaткiв i збоpiв, a тaкож звшьняти aбо нaдaвaти вiдстpочки y сплaтi мю^вих подaткiв тa збоpiв, згщно статл 1S nKy [4].
Суттевим ждолжом iнститyцiйноï бaзи зaбeзпe-чeння iнвeстицiйноï полiтики peгiонy е зaбоpонa, згщно п. 3.7. стaттi 12 nKy, зaстосyвaння вибipкового aдpeс-ного пiдходy до оподaткyвaння окpeмих нaйбiльш ^p-спeктивних з позицп peгiонaльного pозвиткy об'ек^в iнвeстицiйноï дiяльностi. Bиpiшeння дaного пш^ння нa коpисть iнвeстоpiв, нa ташу думку, пpиховye в собi pe-зepви суттевого покpaщeння iнвeстицiйного клiмaтy pe-гiонiв. Нeможливiсть нaдaння тдившу^льних пшьг для iнвeстоpiв, нa мшу думку, знaчно змeншye можливостi peгiонiв y боpотьбi зa iнвeстицiйнi кaпiтaли потeнцiй-них iнвeстоpiв в поpiвняннi з peгiонaми iнших кpaïн, яю мaють тaкi можливостi.
Нaвeдeний iнстpyмeнтaльний бaзис щодо pозви-тку тa peгyлювaння зовнiшньоeкономiчноï дiяльностi нa peгiонaльномy piвнi дae можливiсть виявлeння та-пpямкiв покpaщeння зовнiшньоeкономiчноï полгги-
2012/№1
S7
ки регюну. Зокрема, на нашу думку, перспективним з точки зору стимулювання притоку швестицш до господарського комплексу регюну е надшення оргашв мюцевого самоврядування та державних оргашв виконавчо! влади в регюш повноваженнями щодо га-рантувань умов швестування та недоторканостi каш-таловкладень i майна iнвесторiв, як вгтчизняних, так i iноземних, адже, в сучасних умовах швестор вiдчувае значну залежнють вiд таких внутрiшньодержавних чиннишв, як:
нестабiльна полiтична кон'юнктура влади, що спричинюе частi кадровi ротаци, наслiдком яких е не-достатнють досвiду, фахово! компетенци та непрозо-рiсть мотиваци персоналу на керiвних позицiях органiв управлiння всiх рiвнiв;
частi змiни законодавства у сферi оподаткування та регулювання економiки унеможливлюють покла-дання стратегiчних цiлей та планування господарсько! дiяльностi в середньо- та довгостроковш перспективах, зумовлюючи необхщшсть розробки виключно корот-кострокових цтей та зводячи тактичне планування до менеджменту лавiрування у середовищi перманентних мшрокризових явищ в процесi формування та прийнят-тя господарських ршень;
нестабiльна економiчна ситуацiя, що проявляеться через шфляцшш процеси, значнi коливання куршв шо-земних валют щодо гривш, зростаннi цiн на пальне та енергоноси та iнших факторах, що ускладнюють процес планування вартосп товарiв, робiт та послуг.
Окремо слщ наголосити на проблемi фшансування регiональних програм, що спрямованi на стимулювання зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, створення належно! iнфраструктури розвитку експортно! та швестицшно! дiяльностi та забезпечення вiдповiдними шформацш-но-аналiтичними засобами контролю та регулювання зовнiшньоекономiчних зв'язкiв регiону [5, с. 66].
Виршення питання фiнансового забезпечення репонально! зовнiшньоекономiчно! полiтки, що зали-шаеться актуальним на протязi вшх роив незалежностi, на наш погляд, потребуе розв'язання через мехашзми адмшютративно! та фiскально! децентралiзацií, яю, iз практики зарубiжного досвiду, набувають форми сучас-но! свiтово! тенденци [6, с. 260—261].
Виходячи iз сучасних нормативно-правових умов репонального управлiння, перспективними з позици стимулювання як швестицшно!, так i експортно! дiяль-носп е надання пiльг щодо встановлення ставок орен-ди на землю та майно комунально! власностi, а також сплати мюцевих податкiв та зборiв для започаткування високотехнологiчних видiв виробництв — для швесто-рiв, та експортоорiентованих виробництв (особливо ви-робниюв товарiв iз високою доданою вартютю) — для мiсцевих виробниыв. Теоретична можливiсть для таких дай закладена в рамках iснуючого нормативно-правового поля, проте на практищ не реалiзуеться. Разом iз тим, актуальнють проблем iнвестування спонукае до необхщносп розробки рамкового нормативного документу (концепци або стратеги), метою якого було б ви-значення перел^ iнструментiв забезпечення гарантiй умов швестицшно! дiяльностi з боку оргашв репонального управлшня. Крiм того, суттевим резервом стимулювання мюцевого розвитку та пiдвищення конкурен-
тоспроможносп perioHy е надання преференцш та пiльг у встановленнi ставок орендно! плати для мiсцевих шд-приемств-виробнитв експортоорiентовано!, в першу чергу високотехнолопчно!, продукцй', що е основою формування валово! додано! вартостi регюну та, вщпо-вiдним чином, держави взагаль
Висновки. У свiтлi сучасних тенденцш розвитку свiтово! економши, регiон, виступаючи одночасно об'ектом i суб'ектом управлшня (вщповщно для нацю-нального господарства та для суб'екпв господарювання, що дiють на його територи) мае максимально ефектив-но використовувати наявш локальш ресурси для забезпечення активно! позици в системi мiжнародного роз-подiлу пращ. На нашу думку, перспективними з точки зору розвитку зовнiшньоекономiчно! дiяльностi на суб-нацюнальному рiвнi е перенесення на регюнальний рь вень наступних повноважень: для iнвесторiв — надання преференцш та птьг для започаткування перспектив-них (високотехнологiчних) видiв виробництв та розвитку шфраструктури регiону, гарантування незмiнностi умов ведення бiзнесу, гарантування недоторканостi майна та майнових прав; для мюцевих експортерiв (пе-реважно виробнитв продукцй' з високою доданою вартютю) — надання преференцш та птьг. Забезпечення шдивтуального адресного подходу оргашв репонально! влади до задоволення потреб iнвесторiв, що вкладають каштал в найбтьш прiоритетнi для регiонального розвитку об'екти, та експортерiв, що виробляють високо-технологiчну та конкурентоздатну на свггових ринках продукцiю, потребуе втповтних функцюнальних та фiскальних змiн в шституцшному механiзмi державного регулювання зовнiшньоекономiчно! дiяльностi на реп-ональному та мюцевому рiвнi.
Лiтература
1. Закон Укра!ни «Про зовнiшньоекономiчну дiяль-нють» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http :// zakon. rada. gov. ua.
2. Третяк В. В. Розвиток регюнальних зовшшньое-кономiчних зв'язкiв: питання теори та практики : моно-графiя / В. В. Третяк. — Донецьк : 1ЕПД НАН Укра!ни, ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. — 331 с.
3. Текенов У.А.Региональная внешнеэкономическая политика и методологические основы ее разработки / Текенов У. А. // Казахстан-Спектр (Казахский институт стратегических исследований при Президенте Республики Казахстан). — 2003. — № 4 (26). — с. 61-66.
4. Податковий кодекс Укра!ни. // Вщомоста Верховно! Ради Укра!ни. — 2011. — № 13-14. — Ст. 112.
5. Кшяненко Б. Т. Сучасна система державного регулювання розвитку регюнальних зовнiшньоекономiч-них зв'язтв Укра!ни / Кшяненко Б. Т., Третяк В. В. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. Ч.1. — Донецк : ДонНУ, 2007. — С. 63-67.
6. Циналевська I. А. Децентрал1защя функцш управлшня як елемент мехашзму репонального розвитку // Економiчнi шноваци. Вип.42: 1нновацшний шструментарш розвитку господарсько! дiяльностi.. Зб. наук. праць. — Одеса : 1ПРЕЕД НАН Укра!ни, 2011. — С. 255-262.
