CC BY
70
Я. Я. Пушак
д-р екон. наук м. Львiв
СУТЬ ТА НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ
Постановка проблеми та п взаемозв'язок iз важли-вими науковими та практичними завданнями. Свггова фiнансово-економiчна криза загострила проблеми вь тчизняного бюджетного процесу, серед яких варто вщ-значити незбалансованiсть бюджетав рiзних рiвнiв, вщ-сутнiсть ефективних стимушв до зростання обласних бюджетав, що спонукае до появи велико! ктькосл дота-цiйних територiй. Практика вирiвнювання бюджетiв за рахунок дотацш та субвенцiй не сприяе розвитку в реп-ональних органiв влади господарсько! iнiцiативи, втра-чаеться зв'язок мiж бюджетним процесом та сферою виробництва товарiв i послуг. Очевидно, що стабтьний та ефективний розвиток репону в значнiй мiрi обумов-люеться наявним рiвнем його бюджетного потенщалу та здатнiстю бюджетного мехашзму акумулювати на реп-ональному рiвнi необхiдний обсяг фiнансових ресурсiв. Адже вiд результативностi залучення та ефективносп використання наявних в регiонi бюджетних ресурсiв залежать можливостi регiональних та мунщипальних органiв влади вирiшувати проблеми сощально-еконо-мiчного розвитку територiй, що знаходяться у !х щдпо-рядкуванш.
З огляду на це, важливим е вирiшення проблеми пiдвищення фшансово! самодостатностi регiонiв, одним з напрямiв розв'язання яко! е розширення повно-важень регiональних та мюцевих органiв влади щодо наповнення власних бюджепв на основi покращення використання бюджетних потенцiалiв територiй, пошук та практичне застосування механiзмiв залучення неви-користаних бюджетних ресурсiв регiону до формування його бюджету.
Аналiз останнiх дослщжень та публжацш. Про-блемним аспектам щодо визначення суп та оцiнки бюджетного потенщалу, а також дослщженню чинниыв, що мають безпосереднiй вплив на його формування, надають належну увагу в сво!х публiкацiях все бтьше вiтчизняних та iноземних науковщв. Зокрема, проблеми формування доходiв мiсцевих бюджетiв та питання ощнки бюджетно! забезпеченостi територiальних громад дослщжувались у наукових працях О. Василика, З. Герасимчук, С. Зенченко, Н. Вишнесько!, Е. Коня-рово!, В. Лексiна, I. Луншо!, В. Опарша, Ю. Пашч-ника, Д. Черник, М. Чумаченка, С. Юрiя та ш. Серед дослiдникiв дальнього зарубiжжя данi проблеми вивча-ли А. Аткшс, Р. Масгрейв, Дж. Спглщ. Однак у вгтчиз-нянш практицi поки що немае единого загальноприй-нятого розумiння сутi категорп «бюджетний потенцiал репону», вiдсутнi методичн пiдходи щодо його визначення у вартюному вимiрi.
З огляду на це, залишаеться проблемним питання пошуку дiевих механiзмiв щодо тдвищення ефектив-ностi використання бюджетного потенщалу репону, що е надзвичайно актуальним в контекст посилення фь нансово! безпеки регiону.
Постановка завдання. З огляду на вище наведене метою статп е уточнення сугп поняття «бюджетний по-
тенцiал репону», пошук напрямiв, джерел та механiзмiв його використання.
Виклад основного матерiалу. У науковш лiтературi iснують рiзнi пiдходи щодо визначення сутносп поняття бюджетний потенщал регiону. Для прикладу, бюджетний потенщал регiону розглядають як обсяг максимально можливих видатюв, яю в змозi профiнансувати бюджет за рахунок власно! доходно! частини [3]. Вщпо-вiдно до шшого пiдходу, бюджетний потенцiал регiону трактують як суму отриманих податкових платешв до бюджету репону, тобто по-суп мае мюце ототожнення розумiння бюджетного та податкового потенцiалiв, що, на наш погляд, не зовшм вiрно, осюльки поза увагою залишаеться значна частина бюджетних ресуршв (не-податковi надходження, доходи вiд операцiй з катта-лом), якi залучаються до процесу забезпечення сощаль-но-економiчного розвитку репону. Окремi дослiдники пропонують визначати бюджетний потенщал репону як суму вшх власних доходiв бюджету область
Найбтьш поширеним в економiчних публшащях е трактування бюджетного потенцiалу репону як суми до-ходiв, що надшшли до бюджету областi вщ господарю-ючих суб'ектiв, розташованих на и територи та населен-ня, що там проживае, та доходiв, отриманих державним бюджетом вiд економiчно! дiяльностi цих суб'ектiв [5].
Однак бюджетний потенщал репону це не ттьки фактичн обсяги акумульованих за рахунок суб'екпв господарювання та населення репону доходiв до зве-деного обласного та державного бюджепв, але й сукуп-нiсть невикористаних можливостей. Тобто в структурi бюджетного потенщалу репону необидно видтяти його реально використовувану та резервну складовi [13].
Основними джерелами формування бюджетного потенщалу репону е надходження вщ мюцевих i держав-них податюв та iншi позабюджетнi надходження. Величина бюджетного потенщалу репону залежить вщ дшчо! системи розподiлу та перерозподту доходiв, створених в регiонi, через систему оподаткування; структури реального сектора економжи регiону та ефективносп його функцiонування, доходiв населення; ринково! шфра-структури обслуговування соцiально-економiчних потреб в забезпеченн розвитку територи та населення, яке там проживае. Отже, бюджетний потенщал репону е похщною вщ ефективностi функцiонування суб'екпв регiонально! економiки та безпосередньо залежить вщ дiючо! в кра!нi системи розподту i перерозподiлу створених в репош доходiв мiж ними i державою.
З метою дослщження повноти i ефективностi використання бюджетного потенщалу репону дощльно видтяти таы його складовi:
— частка бюджетного потенщалу репону, яка фор-муеться за рахунок надходжень вщ мiсцевих податкiв та шших позабюджетних надходжень, яю акумулюються в обласному бюджет i використовуються для забезпечення соцiально-економiчного розвитку територш, що знаходяться в його шдпорядкуванш. Цю частину бю-
джетних надходжень можна також трактувати як власш доходи регюнального бюджету, задiянi для забезпечення соцiально-економiчного розвитку регiону (БПз. р.);
— частка бюджетного потенщалу регюну, яка створена суб'ектами регюнально! економiки, але згiдно чинного законодавства, перерозподшяеться в держав-ний бюджет (БПз. д.);
— частка бюджетного потенщалу, яка на визначе-ний перюд часу не задiяна у реалiзащi процесiв сощ-ально-економiчного розвитку регюну, але е в наявносл i може бути використана в перспективь Цю частку потенщалу доцшьно дослiджувати як можливий резерв пщвищення бюджетного потенцiалу регiону (БПрез.);
— частка бюджетного потенщалу, яка надходить до регюнального бюджету в результат перерозподшу державного бюджету. Тобто частина фшансових ресурсiв, створених в регюнах i перерахованих до державного бюджету, в результат вторинного перерозподшу повер-таються регiонам у формi офiцiйних державних трансферов (ОДТ).
Загальна величина бюджетного потенщалу регюну розраховуеться за формулою:
БПзаг. р. = БПз. р. + БПз. д. + БПрез. (1)
Фактична величина задiяного в розвиток регюну бюджетного потенщалу визначаеться за формулою:
БПф. р. = БПз. р. + ОДТ (2)
Даний методичний пщхщ дозволяе виршувати на-ступш науковi завдання:
— розраховувати фактичш значення регюнальних бюджетних ресурав, що можуть бути залучеш для ви-рiшення сощальних, економiчних, управлiнських та iнших завдань, пов'язаних iз функцiонуванням регюну, та виявляти можливост пiдвищення наповнення регюнального бюджету;
— формувати шформащйно-аналггичне пщГрунтя, необхiдне для аналiзу та виявлення резервiв забезпече-ностi доходами регюнального бюджету;
— проводити м1жрегюнальну ощнку та порiвняння результативностi використання потенщалу для забезпечення бюдже^в областей власними доходами, а також здшснювати прогнозування динамжи 11 формування у короткотривалш перспективi.
Сучасна практика формування регюнальних бю-джетiв опираеться на принцип фюкально! справедливой (регiони, що бшьше заробляють, повинш бшьше й отримувати) та принцип вирiвнювання фiнансових можливостей. Однак жоден з них не реалiзуеться в по-внiй мiрi на практищ [7].
На нашу думку, пщвищення ефективност використання бюджету област необхiдно розглядати в трьох взаемопов'язаних напрямах: удосконалення податкового мехашзму, удосконалення мехашзму формування неподаткових доходiв (надходжень) та удосконалення мехашзму мiжбюджетного регулю-вання (рис. 1).
Запровадженi нещодавно перетворення в подат-ковiй сфер^ що пов'язанi передусiм з введенням Податкового та прийняттям ново! редакцп Бюджетного кодекав, передбачають комплекс змш в податковому механiзмi, спрямованих на формування ефективно! адекватно! економiчному розвитку податково! системи,
Бюджетный потенщал регюну
Податковий мехашзм Мехашзм формування неподаткових доход1в Мехашзм м1жбюджетного регулювання
Податковий потенщал Неподатковий потенщал Г л Система м1жбюджетних вщносин
Рис. 1. Напрями удосконалення мехашзму тдвищення використання бюджетного потенщалу областI (власна розробка)
реальне зменшення податкового тиску на пщприемства, стимулювання пiдприемницькоi активной господа-рюючих суб'ектiв. Перед бачаеться, що таю змши дозволять орiентувати iснуючий податковий механiзм та м1жбюджетне регулювання на досягнення стратегiчноi мети — розвиток бюджетного потенщалу територiаль-ного утворення та посилення фшансово! самозабезпе-ченостi вiтчизняних регiонiв.
Однак, незважаючи на систематичне удосконалення вггчизняно! податково! системи, спрямовано! на забезпечення доходно! частини бюдже^в рiзних рiвнiв, вона поки що е далекою вщ щеалу, адже адекватно не реагуе на низку явищ, яю спричиняють певнi викрив-лення та деформацп у свщомост платникiв, а iнколи навiть провокують пiдвищення соцiальноi напруги, що обумовлено передуем:
— наявнiстю значно! частки в податкових доходах поступлень, сформованих вщ непрямих податкiв (на-самперед ПДВ);
— вiдсутнiстю рiвномiрного розподшу податкового навантаження м1ж рiзними категорiями платникiв по-даткiв, до яких належать рiзнi соцiальнi групи населен-ня, господарюючi суб'екти малого, середнього та великого бiзнесу;
— застосуванням одше! з найбшьш низьких в свт ставок прибуткового податку з фiзичних осiб (15 % та 17 %), яка, по-сул, не корелюе iз розмiром доходiв (так звано! плоско! шкали), що не сприяе послабленню со-щально! напруги в суспiльствi;
— значними обсягами тшьово! економiки, яка за ощнками переважно! бiльшостi аналiтикiв е близькою до 50 % вщ впчизняного ВВП;
— наявнiстю та активним зростанням олiгархiчно-го класу, що володiе доходами, спiвставними з доходом державного бюджету кра!ни, а також його активним впливом на формування нормативно-законодавчо! бази держави.
Результати дослщжень вказують на те, що осно-вним джерелом формування державного бюджету е економiчна дiяльнiсть суб'ектiв господарювання та на-селення. Ключову роль у наповненш бюджету областi вщграють доходи населення, що проживае на його те-риторп, поряд з тим роль великого та середнього бiзнесу у формуванш бюджету регюну менш вiдчутна. Бiзнес, по-сутi, формуе державний, а не обласний бюджет, хоча й використовуе наявш в регюш ресурси.
Видаеться доречною думка щодо удосконалення податкового мехашзму наповнення регюнальних бю-дже^в через реалiзацiю низки заходiв (табл. 1).
Таблиця 1
Напрями оптитазаци процесу наповнення регюнальних бюджетш податковими надходженнями [14, с. 643—657]
Податок Характер пропонованих змш ОбГрунтування
ПДВ 1. Уточнення податково!' бази за рахунок виведення ¡з оподаткування елементiв, що не вщносяться до «додатково! вартоста». Стимулюватиме швестування суб'ектав гос-подарювання у власний капитал, сприятиме на-рощенню обсяпв виробництва.
2. Повне звшьнення вад податку витрат, скерованих на стимулювання еконо-мiчного зростання промислового та сшьськогосподарського виробництва (за винятком великих промислових пщприемств та сшьгоспвиробниив). Сприятиме актив!зацп' та модертзаци малого та середнього б1знесу, стимулюватиме зростання конкуренц1!.
3. Поетапне зниження ПДВ до р1вня ставок, що мають мюце у крашах ¡з розвинутою ринковою економжою (12—14 %), перенесення цього податку в сферу обггу, тобто перехвд на податок з реатзацц. Сприятиме зменшенню зацжавленоста суб'ектав господарювання у необгрун-товано-му в!дшкодуванн! ПДВ.
Акцизи на окрем групи товар1в 1. Поступове вадновлення державно!' монополи на продаж паливно-енерге-тичних та сировинних ресурсiв, лжеро-горшчаних та тютюнових виробiв, можливо також медичних препараив та лшв ¡з залученням комерцшних структур передусiм до просування на ринок дано! продукцй' та виплатою таким посередникам чiтко обумовлено! комсшно! винагороди (до 10 %). Сприятиме пвдвищенню наповнення бюджетав р1зного ргвня доходами. Посилить держав-ний контроль за використанням природних ресурив.
2. Запровадження в практику розподлу акцизних надходжень мiж дер-жавним та регюнальним бюджетом. Забезпечить справедливий розподл доходв в!д реатзаци пвдакцизних товаргв (сплата час-тини акцизу в бюджет того репону, де був про-даний товар юнцевому споживачев!.
Податок на прибуток 1. Фжсащя гранично! рентабельност! продукцй' пвдприемств-монопо-лютав, а у випадку ïï перевищення — оподаткування за прогресивною шкалою. Запровадження такого податку на надприбут-ки, що за своею суттю носитиме конфюкацш-ний характер, позитивно вплине як на доходи бюджетав, так 1 на необгрунтований рют цш на товари 1 послуги.
2. Введення консолвдовано! звгттста по податку на прибуток для хол-динпв. Сприятиме виявленню тшьових схем щодо приховування реальних розм!ргв прибутку.
Податок на дохвд ф1зичних омб 1. Удосконалення оподаткування мехашзму житлово! нерухомост! та системи облжу платниив податив, що отримують доходи в!д надання в оренду квартир та шших житлових та нежитлових примщень. Забезпечить додатков! поступлення до доходно! частини регюнальних бюджетав.
2. Запровадження п!двищено! ставки прибуткового податку на доходи кергвниив п!дприемств та установ р1зно! форми власност!, оплата прац! яких значно перевищуе мшмальну заробгтну плату. Сприятиме послабленню сощально! напруги та зростанню дохода мюцевих бюджетав.
Одним з основних джерел наповнення репональ-них бюджетiв е прибутковий податок з громадян. Для прикладу, у бюджета Львiвськоi областi 2010 року вш забезпечив майже 2/3 вiд його власно! доходно! части-ни (без урахування державних трансферов). Практика свiдчить, що доволi часто мiж розмiром сплаченого по-датку з доходiв фiзичних осiб та фактичними витратами окремих громадян юнують значнi розбiжностi. Така си-туащя спонукае до припущення, що частина громадян володiе доходами значно вищими у порiвняннi з тими, що декларуе для оподаткування.
Опосередкованим доказом цього можуть послугува-ти статистичш данi, яю вiдображають попит на житлову нерухомiсть, автомобiлi, ювелiрнi вироби тощо. З метою удосконалення облiку доходiв громадян та пщвищення ефективностi наповнення регiональних бюджетiв вида-еться доречним запровадження механiзму щентифкац!! та декларування витрат фiзичних ошб на придбання товару чи послуги, якщо сума витрат в рази перевищуе офь цiйну середню заробiтну плату. Запровадження даного мехашзму повинно передбачати зобов'язання продавця шформувати податковi органи про покупця, а саме роз-мiр його витрат. Якщо ж товар придбано громадянином за межами кра!ни, то таку iнформацiю повинна скерову-вати до податково! митниця. Аналогiчний механiзм до-цтьно розробити та запровадити для облшу витрат на придбання фiзичною особою послуг (туристичних, освп"-шх, медичних тощо) за кордоном.
У випадку суттево! розбiжностi мiж офщшними доходами та фактичними витратами, що мали мiсце
протягом звгтного перюду (року), та при вiдсутностi ар-гументованих пояснень 3i сторони фiзичноï особи по-датковi органи стягують недоотриманий прибутковий податок з громадянина.
Практика свiдчить, що в структурi доходiв Державного та регюнальних бюджетiв щорiчно зростае частка надходжень, що сформоваш завдяки доходам громадян i, навпаки, частка надходжень в!д справ-ляння податку на прибуток шдприемств демонструе тенденцiю до зниження. Бшьшють господарюючих суб'ектiв вiтчизняного реального сектору економь ки переживае не найкращi часи, що в значнш мiрi пов'язано i3 зниженням економiчноï активностi, спричинено! негативними наслiдками свгтово! фь нансово-економiчноï кризи. Як наслщок, бюджети рiзних рiвнiв недоотримують значну частину подат-кових надходжень та шших платежiв. Однак, на наш погляд, дана ситуащя спричинена й тим, що значна юльюсть компанш, передусiм крупних, щораз ефек-тившше оптимiзуе власне податкове навантаження через доступш !м «схеми», в тому числ! й незакон-нi. За даними американського фшансового журналу «Forbes» статки найбагатших людей Украши збшьшу-ються, проте обсяги податкiв, сплачених ix бiзнесом, зростають не так активно. За шдрахунками журналу на початок 2010 р. колективний гаманець «Золото!' п'ятидесятки Украши» складав 62,9 мтьярди дола-рiв США i за рiвнем капiталiзацiï украшський бiзнес повернувся до пiдсумкiв 2007 р., коли сумарш статки першо! швсотш були приблизно такими ж.
Мiсцeвi бюджeти володшть вкpaй обмeжeним peсypсом щодо фоpмyвaння власно! доходно! бази. Biдповiдно до Бюджeтного кодeксy за ними зак£шле-нi тaкi мiсцeвi податки як: eдиний податок (в тому чи^ для сyб'eктiв пiдпpиeмницькоï дiяльностi — фь зичних осiб) та податок на нepyхомe майно, вщмш-не вiд зeмeльноï дiлянки i наступш мiсцeвi збоpи: тypистичний, за мюця для пapкyвaння тpaнспоpтних зaсобiв та за пpовaджeння дeяких видiв пiдпpиeм-ницько! дiяльностi. Устaновлeння мiсцeвих податыв та збоpiв нeпepeдбaчeних Податковим кодeксом за-боpонeно. Oднaк цi законодавчо зaкpiплeнi джepeлa пpaктично нe вщ^ають ключово! pолi у зaбeзпeчeннi фшансових потpeб peгiонiв. Oсновi джepeлa доходiв, що фоpмyються в peгiонi, зaкpiплeнi за дepжaвним бюджeтом. З огляду на да, видaeться доpeчним защо-вaджeння у бюджeтнy пpaктикy мeхaнiзмy pозподiлy акумульованих коштiв вiд ПДB, податку на пpибyток пiдпpиeмств та aкцизiв мiж дepжaвним та peгiонaль-ними бюджeтaми, оскiльки фоpмyються вони завдяки споживанню товapiв та послуг нaсeлeнням, що що-живae, та суб^ктами господapювaння, що pозмiщeнi на тepитоpiï peгiонy [11].
Baгомим iнстpyмeнтом нaповнeння мiсцeвих бю-джeтiв повидан стати податок на нepyхомiсть. Його поява дозволить залучити до наповдання доходами мю-цeвих бюджeтiв вагомого джepeлa, якe у пepспeктивi повинно стати основним в стpyктypi юнуючих в бюджет-нiй ^актит мiсцeвих подaткiв i збоpiв.
Oкpiм того, доцiльно здiйснити дифepeнцiaцiю ставки оподаткування житлово! нepyхомостi, pоз-мip яко! б зaлeжaв вiд piвня соцiaльно-eкономiчного pозвиткy тepитоpiï, чисeльностi нaсeлeння та статусу aдмiнiстpaтивно-тepитоpiaльноï одиницi (обласний чи paйонний цeнтp, мiсто обласного знaчeння i т. п.) а також локальних особливостeй тepитоpiï, на якш pозмiщeний об'eкт (pозвинeнiсть оточуючо! iнфpa-стpyктypи, eкологiчнiсть зони забудови тощо). Ставка оподаткування об^кпв нepyхомостi, що pозтaшовaнi поблизу пapкiв, в бiзнeс квapтaлaх, цeнтpaльнiй або ж iстоpико-кyльтypнiй чaстинi вeликих мiст повинна бути бтьшою, aнiж для тих, яы pозмiщeнi на пepифe-piï (скаж^мо околицi вeликого мiстa або ж поблизу так звано! пpомисловоï зони). Схожа пpaктикa застосо-вyeться пpи оподaткyвaннi нepyхомостi в Cполyчeних Штатах Aмepики та Beликобpитaнiï, дe pозмip rnpa-хованого податку за щентичш об'eкти можe piзнитися да лише зaлeжно вiд штату чи ^афства, aлe й нaвiть в мeжaх одного вeликого мiстa.
Bикоpистaння iнших пpиховaних peзepвiв, що можуть бути зaлyчeнi до фоpмyвaння власних доходiв мiсцeвих бюджeтiв, лeжить в площиш законодавчого офоpмлeння можливостi pозшиpeння пepeлiкy мiсцeвих податтв та збоpiв й потpeбye pозpобки як пpоцeдypи нapaхyвaння, так i мeхaнiзмy ix спpaвляння.
Зокpeмa пepeлiк мiсцeвиx податтв та збоpiв, що можуть застосовуватись для поповдання бюджeтiв великих мют, можна pозшиpити чepeз зaпpовaджeння, для пpиклaдy, податку на пapкyвaння aвтотpaнспоpтy на пpибyдинковиx тepитоpiяx у тeмнy поpy доби (на^и-клад з 00:00 до 6:00 год.), додаткових мюцевих aкцизiв (нaпpиклaд, на тютюновi та aлкогольнi виpоби) тощо.
Сьогодш на законодавчому piвнi чггко нe визна-чeно суть поняття pозкiш, нe пpописaно за якими ^и-тepiями тi чи iншi товapи, послуги, об'eкти нepyxомостi можна вщносити до нeï. Пpийняття закону що оподаткування нaдмipниx споживчих витpaт, тобто оподаткування об^кпв pозкошi, дозволило б нe лишe наблизити вiтчизнянy фiскaльнy пpaктикy до загальнощийнятих свiтовиx стaндapтiв, aлe й сщияло б сyттeвомy поповне-нню доходно!' частини мюдавих бюджет тих peгiонiв, на тepитоpiï яких щоживають або мають влaснiсть щи-ватш особи з вeликими статками.
Потpeбyють нaлeжноï уваги й питання оптимiзaцiï пpоцeдypи надання комунально! влaсностi (пpимiщeнь, зeмeльниx дiлянок тощо) в оpeндy. Biдкpитiсть iнфоp-мацй' пpо пepeлiк таких об'eктiв, умови, тepмiни оpeн-ди та pозмipи плати за il викоpистaння спpиялa б бтьш aктивнiй конкypeнцiï мiж потeнцiйними оpeндapями за пpaво коpистyвaтись ними i, як наслщок, дозволила шд-вищити надходження до мiсцeвого бюджeтy.
Baгомим нeвикоpистaним peзepвом наповне-ння як Дepжaвного бюджeтy, так i бюджeтiв нижчого piвня e доходи вeликиx компaнiй, що e iнозeмними peзидeнтaми та зapeeстpовaнi в так званих офшоpниx зонах. He вдаючись в мexaнiзми (сepeд яких основни-ми e тpaнсфepнe цiноyтвоpeння та дадостатня кашта-лiзaцiя) лeгaльноï мiнiмiзaцiï податкових зобов'язань таких ^py^yp пepeд дepжaвою лише вiдзнaчимо, що за оцшками eкспepтiв щоpiчно Дepжaвний бюджет не-доотpимye близько одного мiльяpдy долapiв США. За умови законодавчо!' зaбоpони фyнкцiонyвaння так званих «податкових дipок» значна частина таких податкових плaтeжiв забезпечувала б наповнення доходно!' частини бюджепв нижчого piвня.
Пepспeктивним нaпpямом удосконалення мехашз-му тдвищення ефективност викоpистaння бюджетного потенщалу peгiонy e удосконалення системи збоpy та pозподiлy piзномaнiтниx неподаткових платеж^в, що фоpмyються завдяки eкономiчнiй дiяльностi, яка здш-снюeться в peгiонi. Haсaмпepeд це стосyeться piзно-мaнiтниx збоpiв за викоpистaння щ^одних peсypсiв peгiонy (води, лiсовиx peсypсiв, видобування коpисниx копалин тощо). Доцшьно посилити pоль peсypсниx пла-тeжiв та пiдвищити pозмipи подaткiв та збоpiв за видо-буток та peaлiзaцiю на eкспоpт пpиpодниx peсypсiв (лiсy, piдкозeмeльниx та кольоpовиx мeтaлiв та iншиx с^о-винних товapiв), а також зaпpовaдити eкспоpтнi квоти на них. Поpяд з тим зaпpовaдити пiльговe оподаткування, або ж взaгaлi скасувати оподаткування тако'1' да-яльностi для сyб'eктiв господapювaння, що здiйснюють пошук нових pодовищ коpисниx копалин та пpовaдять ïx pозpобкy (особливо тих, нестачу яких шатро вiдчyвae вiтчизнянa eкономiкa — газ, нафта, ypaновi pyди i т. ш.).
Адже фактично господapюючi сyб'eкти викоpис-товують пpи здшсненш своeï eкономiчноï дiяльностi peгiонaльнi пpиpоднi peсypси, однак левову частку пла-тeжiв за коpистyвaння такими активами, що фактично e власнютю peгiонy, скepовyють до дepжaвного, а не pe-гiонaльного бюджету. З огляду на це, необхщно доопpa-цювати юнукш ноpми Бюджетного кодексу на щедмет пepeоpieнтaцiï доxодiв вiд платеж^в за викоpистaння пpиpодниx peсypсiв peгiонy пepeдyсiм до peгiонaльниx бюджeтiв [12].
1снуюча ситуащя в економщ та в бюджетi реп-ошв вимагае кардинальних змш. Необхщно забез-печувати стимулювання економiчного зростання регюну за рахунок чико! ув'язки бюджетних витрат з прюритетами державно! та регюнально! полгга-ки, шдвищувати ефективнiсть бюджетних витрат з метою досягнення результапв з найменшими ви-тратами. З цiею метою необхщно розробити та за-провадити комплекс заходiв, спрямованих на пщ-вищення ефективност використання бюджетного потенцiалу регюну за наступними прюритетними напрямами: запровадження програмно-цшьового планування; оцiнка ефективностi бюджетних витрат; реструктуризащя бюджетного сектору; удосконалення державного та громадського фшансового контролю за освоенням бюджетних кошпв.
Висновки. Запропонований методичний пщхщ до визначення бюджетного потенщалу регюну передба-чае подш даного потенщалу на власний використа-ний, тобто такий, на основi якого формуеться доходна частина бюджету регюну (так зваш власш доходи бюджету обласп), використаний, що забезпечуе надходження доходiв до державного бюджету (податки, неподатковi надходження та вщрахування суб'ектiв господарювання та населення регюну до державного бюджету) та бюджетний потенщал, який не вико-ристовуеться, однак може бути задiяний до процесу забезпечення доходами регюнального та державного бюджету у майбутньому.
Дослщження обсяпв реального бюджетного потенщалу Львiвськоi обласп показали, що лише близько чверт загального бюджетного потенцiалу було викорис-тано на забезпечення потреб регюну. Бшьша його половина формувала доходну частину державного бюджету. Близько п'ято! частини наявного в областi бюджетного потенщалу не використано для формування надходжень до бюджетав рiзних рiвнiв. Аналогiчна ситуацiя мала мюце при формуваннi бюджетiв шших захiдних областей Укра!ни.
Основною проблемою сучасного процесу забезпечення доходами бюджепв рiзних рiвнiв е неповне використання наявних резервiв, адже лише за рахунок мiнiмiзацii такого явища як тшьова економiка в регю-нах можливо додатково отримати доходи сшвставш з !х власними бюджетами.
Як показали результати проведених дослщжень однiею з основних проблем вггчизняного бюджетного процесу е надмiрна його централiзацiя, адже державна допомога адмiнiстративно-територiальним одиницям у виглядi офiцiйних трансфертiв виконуе роль не перерозподшу, а скорш фшансового забезпечення потреб регюшв. Отже, е необхщнють критичного перегляду структури та перелшу джерел наповнення державного та регюнальних бюджепв. За бюджетами областей доцшьно закршити бшьшу частину неподаткових надходжень, формування яких забезпечують !х суб'екти господарювання, оскшьки значна частина таких над-ходжень е платою за використання наявних на терито-рп областi ресурсiв.
Пiдвищення ефективносп використання бюджету регiону необхiдно здшснювати в трьох взаемопов'язаних напрямах: удосконалення податкового мехашзму, меха-
шзму формування неподаткових доходiв (надходжень) та мехашзму мiжбюджетного регулювання, а саме в час-тиш запровадження низки законодавчих змш в системi бюджетних вщносин.
Список використаних джерел
1. Бюджетний кодекс Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=2456—17.
2. Вишневська Н. В. Бюджетна полiтика: регюналь-ний аспект : моногр. / Н. В. Вишневська ; Волин. держ. ун-ту iм. Леш Укра!нки. — Луцьк: РВВ «Вежа», 2007. — 244 с.
3. Зенченко С. В. Бюджетный потенциал региона и методические подходы к его оценке / С. В. Зенченко // Региональные проблемы преобразования экономики. — 2008. — № 1. — С. 186-198.
4. Зенченко С. В. Анализ методов оценки финансового потенциала региона [Электронный ресурс] / С. В. Зенченко. — Режим доступа : Ы^шедае. ru/arti-cles/econom/2008_08/20pdf.
5. Конярова Э. К. Управление воспроизводством финансового потенциала региона / Э. К. Конярова // автореф. дитсертации кандидата экономических наук. Ижевск — 2005. — 20 с.
6. Напрями та мехашзми пщвищення фюкально! та регулятивно! ефективност ПДВ. Аналггачна записка. Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень при Президентовi Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/247/.
7. Лунша I. О. Державш фшанси та реформуван-ня мiжбюджетних вщносин. / I. О. Лунша. — К. : Наук, думка, 2006. — 432 с.
8. Податковий кодекс Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=2755—17.
9. Проблемы формирования бюджетного потенциала муниципалитетов в реализации финансовой политики региона [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.dialogvon.ru/uk/2002/n02/s02-2-09.htm.
10. Пислиця А. Податок на додану вартють: втрати бюджету вщ тшьового сектора економши / А. Пислиця // Економша, — 2010. — № 6 (106). — С. 52-56.
11. Пушак Я. Я. Бюджетний потенщал регюну та його роль у формуванш доходно! частини бюджету обласп / Я. Я. Пушак // Соцiально-економiчнi про-блеми сучасного перюду Укра!ни. Управлшня фшан-совими ресурсами регюну : [зб. наук. пр.] / НАН Укра-!ни. 1н-т регюнальних дослщжень ; редкол. : В. С. Кравщв (вщп. ред.). — Львiв, 2011. — Вип. 3 (89). — С. 64-71.
12. Пушак Я. Я. Резерви пщвищення забезпеченос-п дохщно! частини мюцевих бюджепв / Пушак Я. Я. // Вюник УБС НБУ — 2011. — № 1 (10). — С. 29-33.
13. Фшансовий потенщал регюну та вдоско-налення методологи його оцшки / [Козорiз М. А., Люткевич О. М., Пушак Я. Я. та ш.] // Науково-аналiтична записка, 1РД НАН Укра!ни. — Львiв. — 2010. — 32 с.
14. Экономическая безопасность России / под. ред. Сенчагова. — М., БИНОМ. Лаборатория знаний. — 2010. — 815 с.
