УДК 330.111.66:332.1 Свгглана МиколаТвна rpiHeBCbKa,
канд. екон. наук 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк
ПЕРСПЕКТИВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Забезпечення сталого розвитку в сучасних умовах функцюнування економши Украши вимагае реал1зацИ стратеги сощ-ально-економ1чних перетворень, спрямо-ваних на змшу сощальних i економ1чних пр> оритет1в розвитку та механiзмiв ix реалiзацii. Переxiд Украiни до сталого розвитку ви-значаеться активною участю в цьому процесi регiонiв. На сучасному еташ розробки проблем сталого розвитку недостатньо вщоб-раженим е регюнальний аспект сталого розвитку, вщповщно до цього не регулюються щ проблеми у загальнiй системi сталого розвитку.
Сталий розвиток регiону означае шд-вищення рiвня подолання ним несприятливих соцiальниx, економiчниx i еколопчних ризикiв та тенденцiй, iз спроможшстю регiону забезпечувати збалансований розвиток, саморегулювання, самовдосконалення iз максимальним використанням внутршшх, а також зовнiшнix позикових ресуршв для задоволення потреб населення регюну. Сталий розвиток регiону обумовлюеться визначенням цiлей соцiального розвитку та виявлення умов щодо ix досягнення, при яких економiчнi цiлi е похщними вiд соцiальниx цiлей i е засобом забезпечення сталого розвитку в цшому.
Проблеми забезпечення сталого розвитку регюну в сощальному аспектi дослщжувались у роботах таких росiйськиx авторiв, як В. Бабаев, I. Барсуков, О. Маряшина, О. Пчелiнцев, О. Солтисш, А. Татаркiн та ш. [1-8]. В Украiнi дослiдження окремих аспектiв концепцiй сталого розвитку проводили таю науковщ, як Б. Данилишин, В. Волошин, С. Дорогунцов, М. Згуровський, В. Шевчук та rnmi. Однак комплекснi дослiдження у цш галузi, якi включають соцiальнi, економiчнi та правовi аспекти забезпечення сталого розвитку регюну, е недостатньо дослщженими.
Метою статп е визначення перспективних напрямiв державного регулювання сталого розвитку регюну в соцiально-економiчнiй сферi, визначення прюритеив, стратегiчних напрямiв та цшей державного регулювання сталого розвитку регюну.
Мiжнародними документами, якi вщ-ображають загальнi проблеми формування людського потенщалу в умовах сталого розвитку та особливост управлiння сталим розвитком на регюнальному рiвнi, е: Програма дш «Порядок денний на ХХ1 столотя», одним з основних напрямiв реалiзащi яко! е розробка регiональних Повюток для великих i малих мют; «Стамбульська декларацiя
по населених пунктах» i «Порядок денний ХАБ1ТАТ», прийнятi на Мiжнароднiй кон-ференцii ООН зi сталого розвитку населених пунктiв; матерiали засiдань Комiсii ООН по населеним територiям i сесiй Комiтету з населених пункпв (СЕК ООН); «Керiвнi принципи планування сталого розвитку населених пунктiв СЕК ООН».
В Укра!ш основними документами, що регулюють полiтику реалiзацii принципiв сталого розвитку, е Комплексна програма реалiзацii на нацюнальному рiвнi рiшень, прийнятих на Всесв^ньому самiтi зi стiйкого розвитку на 2003-2015 рр. та Постанова ВР Украши «Про Концепщю сталого розвитку населених пункпв» вiд 24.12.1999 р. №1359-XI [8, 9].
Концепщя сталого розвитку (sustainable development) значною мiрою е продовженням концепцii ноосфери, сформульованоi академiком В. Вернадським у першш половинi XX столотя. Ii сутнiстю е обов'язкова узгоджешсть економiчного, екологiчного та людського розвитку таким чином, щоб вщ поколiння до поколiння не зменшувалися якiсть i безпека життя людей, не попршувався стан довкiлля й вщбувався
© С.М. Гршевська, 2011
сощальний прогрес, який визнае потреби кожно! людини.
Елементами сощально!, економiчно! та правово! складових сталого розвитку е [810]: система науково обгрунтованого законодавства; соцiальна справедливiсть; координацiя урядових i цивiльних структур у забезпеченш сталого розвитку суспiльства; продуктивне поеднання усiх форм власностi у народному господарсга, цивiлiзована товарно-ринкова економiка; демонополiзацiя та вiльна конкуренцiя виробникiв i споживачiв; виробництво промислово! та шшо! продукцп, культурних послуг у достатнш кiлькостi для забезпечення основних потреб населення; лiквiдацiя голоду, злиденностi, безробггтя; турбота про дiтей i людей похилого вшу, хворих i катк; виховання дiтей i пiдлiткiв й освга; розвиток широко! мережi професшних середнiх i вищих навчальних закладiв.
Системне узгодження економiчно!, сощально! та еколопчно! складових е актуальним i складним завданням. Зокрема, взаемний зв'язок сощально! та еколопчно! складових приводить до необхщносп збереження рiвних прав сьогоднiшнiх i майбутнiх поколшь на використання природних ресурсiв. Взаемодiя сощально! та економiчно! складових вимагае досягнення справедливостi при розподiлi матерiальних благ мiж людьми та надання цшеспрямовано! допомоги бiдним прошаркам суспшьства. Взаемозв'язок природоохоронно! та економiчно! складових потребуе вартюно! оцiнки техногенних впливiв на довкшля. Соцiальна складова орiентована на людський розвиток, на збереження стабшьност суспiльних i культурних систем, на зменшення кiлькостi конфлiктiв у суспшь-ствi. Людина мае стати не об'ектом, а суб'ек-том розвитку. Вона повинна брати участь у процесах формування свое! життедiяльностi, прийнятп й реалiзацil рiшень, контролi за !х виконанням. Важливе значення для забезпечення цих умов е справедливий розподiл благ мiж людьми, зменшення ОГ№-iндексу, збереження сощального капiталу [11].
Нормативно-правовими документами, що регламентують розвиток людського
потенщалу в контекстi сталого розвитку за останш роки та на перспективу, також е таю концепци, стратегИ, програми: "Стратепя демографiчного розвитку Укра!ни на 20062015 рр.", яка сприятиме вiдтворенню та зростанню кшькосп i якостi населення в Укра!ш; постанови Кабiнету Мiнiстрiв Укра!'ни "Про Нацюнальний план розвитку системи охорони здоров'я на перюд до 2010 р."; "Про Державну програму з утвердження гендерно! рiвностi в украшському суспiльствi на перiод до 2010 р."; "Про Державну програму протидп торгiвлi людьми на перiод до 2010 р."; здшснюеться громадське обговорення проекту
Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!'ни "Про схвалення Концепци Державно! програми "Здорова дитина на 2008-2017 рр." тощо. Проте заходи щодо розвитку людського капiталу, передбачеш цими нормативно-правовими актами, е неповними, вiдсутня системна полiтика розвитку людського кашталу на всiх рiвнях державного управлiння, а питання якосп життя не визнано прiоритетом сощально-економiчного розвитку Укра!ни та !! регiонiв.
Досвiд розвинених держав свщчить, що сучасна концепцiя управлiння людським розвитком повинна будуватись на таких основних принципах:
стратегiчне управлiння людським по-тенщалом на основi покращення людського кашталу iз врахуванням довгострокових перспектив його розвитку;
соцiальнi швестицп - капiталовкладен-ня у людський каштал та iнвестування у його розвиток для полшшення якостi, з подальшою економiчною вiддачею;
постiйний розвиток щодо створення умов для безперервного навчання i розвитку трудового потенщалу через використання штелектуальних, творчих i пiдприемницьких здiбностей, зростання компетенцiй;
яюсть трудового життя через iнтелектуалiзацiю процесу пращ, вщповщну оплату працi, створення сприятливих умов працi, формування оргашзацшно! культури працi, надання можливостей для професшного зростання;
iнтелектуальне регулювання трудових вщносин через пiдвищення рiвня профес>
онально! компетентност спецiалiстiв у сферi управлшня людськими ресурсами, якi здатнi виконувати складш аналiтичнi, управлiнськi, соцiальнi, осв^ш функцi!, грамотно формувати соцiальний каттал в органiзацi!;
соцiальнi iнновацi! - визнання шнова-цiйно! якостi людського кашталу, застосування прогресивних технологiй розвитку людських ресурсiв.
Концепцiя сталого розвитку держави е основою для розробки вщповщних нормативно-правових документ, стратегiй i програм соцiально-економiчного розвитку регiонiв, забезпечення скоординовано! дiяльностi органiв державно! влади та органiв мiсцевого самоврядування для виршення практичних завдань на державному та регюнальному рiвнях i мае вщображати регiональний аспект сталого розвитку. Забезпечення сталого розвитку регюну мае базуватись на комплексi характерних для регюну сприятливих природно-ресурсних, соцiально-економiчних, демографiчних та екологiчних властивостей i стимулювати вирiшення проблем, якi зумов-ленi обмежуючими факторами - розмiром територi!, географiчними умовами проживання, людськими ресурсами, рiвнем iндустрiального розвитку, ризиками сшьсь-когосподарсько! дiяльностi тощо.
Метою сталого розвитку регюну е: забезпечення едино! цшсно! моделi соцiального, економiчного та екологiчного розвитку регiону;
зростання добробуту населення реп-
ону;
забезпечення динамiчного сощально-економiчного зростання;
збереження навколишнього
середовища та рацiональне використання й вщтворення природно-сировинного
потенцiалу;
задоволення потреб населення регюну на основi розбудови високоефективно! економiки та системи управлiння господарським комплексом;
стимулювання структурних
перетворень економши регiону.
Принципами сталого розвитку регюну в соцiально-економiчнiй сферi можна визначити:
прюритет людини в сощально-еконо-мiчному розвитку регiону;
пiдвищення рiвня добробуту населення регюну, подолання бщносп, яюсна змiна структури споживання;
прiоритетний розвиток систем охорони здоров'я, осв^и, науки, культури як чинниюв довгострокового зростання продуктивно!, творчо! активностi населення регюну ^ як наслiдок, еволюцi! народного господарства;
перехщ до ресурсозберiгаючого, шновацшного типу розвитку економiки регiону;
гармошзащя спiввiдношень населення регiону з природним оточенням;
забезпечення сьогоднiшнiх соцiальних потреб i створення умов для майбутнього сощуму регiону;
взаемна вiдповiдальнiсть оргашв влади, пiдприемницьких структур та населення за сталий розвиток регiону;
вщкритють та прозорiсть сощально-економiчно! пол^ики регiону та участi всiх верств населення в реалiзацi! стратегi! сталого розвитку регюну;
розвиток мiжнародно! сшвпращ i соцiального партнерства з метою забезпечення сталого розвитку регюну.
Соцiально-економiчними прюритетами сталого розвитку регiону е :
розвиток людського потенщалу регюну на основi яюсного удосконалення систем осв^и, охорони здоров'я, житлового будiв-ництва та iнших галузей сфери послуг, розташованих у регiонi;
створення конкурентоспроможно! сощально орiентовано! економiки регiону;
iнновацiйний розвиток економши регi-
ону;
створення умов для прогресивного роз-витку науково-техшчного потенцiалу регi-ону;
ефективне використання
промислового, сировинного та транзитного потенцiалу регюну, вщповщний захист регiонально! економiки вщ внутрiшнiх та зовнiшнiх загроз;
нарощування експортного потенцiалу регiону на основi пiдвищення рiвня конку-рентоспроможностi, розвитку наукоемних
виcокотeхнологiчних pecypœ- тa eнepгозбe-piгaючих в^обницта;
зaдоволeння cоцiaльних потpeб peri-
ону;
оpгaнiзaцiя бeзпeчного вiдтвоpeння внyтpiшнiх eкономiчних пpоцeciв y peгiонi;
cтвоpeння pecypœ^, cоцiaльних, оpгa-нiзaцiйних умов, яю гapaнтyють якicнy життeдiяльнicть нaceлeння perw^.
Стpaтeгiчнi цiлi тa зaвдaння отлого pозвиткy peгiонy в cоцiaльно-eкономiчномy acneRri визнaчaютьcя тaкими оcновними положeннями:
фоpмyвaння нових пiдходiв до пол> тики CTaroro pозвиткy peгiонy;
зaбeзпeчeння cтaлого pозвиткy peгiонy 4epe3 зpоcтaння piвня i якоcтi життя нaceлeння;
зaбeзпeчeння iнтeгpaцiï мiж оcвiтою, нayково-тeхнологiчною cфepою тa виpобництвом у peгiонi для зaдоволeння попиту нaцiонaльноï eкономiки m виcокотeхнологiчнy пpодyкцiю;
зaбeзпeчeння пpогpecивного pозвиткy гaлyзeй peгiонy, якi виpобляють виcокотeхнологiчнy, нayкоeмнy пpодyкцiю, i змeншeння питомоï вaги cиpовинноï пpодyкцiï у зaгaльномy обcязi peaлiзaцiï пpодyкцiï добyвноï тa обpобноï пpомиcловоcтi ;
eфeктивний зaхиcт внyтpiшнього pинкy peгiонy вiд нeдобpоякicного iмпоpтy, який зaвдaвaтимe шкоди peгiонaльним виpобникaм, здоpов'ю людeй тa ^^одному cepeдовищy peгiонy;
збiльшeння чacтки cпоживaння товapiв peгiонaльних товapовиpобникiв у зaгaльномy обcязi внyтpiшнього cпоживaння;
eкономiчнe зpоcтaння peгiонy 4epe3 cтвоpeння умов для виcокопpодyктивноï ^a-цi нaceлeння тa доcягнeння cyчacноï якоcтi життя m оcновi подaльшоï pозбyдови в peri-онi cоцiaльно оpieнтовaноï pинковоï era^-мiки;
paцiонaльнe i eфeктивнe викоpиcтaння пpиpодних pecypciв 4epe3 cтвоpeння cиcтeми нayково обrpyнтовaного викоpиcтaння пpиpодних pecypciв нa зacaдaх оптимiзaцiï потpeб тa можливоcтeй peгiонy;
зaбeзпeчeння кооpдинaцiï CTaroro pозвиткy peгiонy з ypaхyвaнням дepжaвних i cycпiльних iнтepeciв, здiйcнeння дepжaвного
контpолю 3a дотpимaнням зaконодaвcтвa, дepжaвних cтaндapтiв i ноpм;
cтвоpeння peгiонaльних комiciй з нayково-тeхнiчноï eкcпepтизи pозpобок, якi пpопонyeтьcя впpовaджyвaти нa год^том-cтвaх peгiонy;
пiдтpимкa фоpмyвaння в perwm виpобництв i3 зaмкнeним циклом;
peaлiзaцiя cоцiaльних пpогpaм, cпpямовaних та виpiшeння гоcтpих пpоблeм peгiонy, оpгaнiзaцiя нaлeжного контpолю 3a виконaнням цих пpогpaм;
cтвоpeння умов для pозвиткy людcького потeнцiaлy peгiонy;
cпpияння вceбiчномy pозвиткy людcького кaпiтaлy нaceлeння per^^;
зaпpовaджeння нових мeхaнiзмiв pозвиткy peгiонaльноï cоцiaльноï iнфpacтpyк-тypи нa оcновi зaлyчeння коштiв дepжaви, peгiонy, 6i3œcy;
peaлiзaцiя пpiоpитeтiв cоцiaльноï пол> тики як однieï з нaйвaжливiших умов CTaroro pозвиткy peгiонy;
peaлiзaцiя тpyдового й iнтeлeктyaль-ного потeнцiaлy perw^ для cтвоpeння умов щодо caмозaбeзпeчeння пpaцeздaтними гpомaдянaми cвого мaтepiaльного блaгополyччя;
зaбeзпeчeння paцiонaльноï зaйнятоcтi нaceлeння та оcновi збepeжeння pобочих мicць та пepcпeктивних пiдпpиeмcтвaх peri-ону;
cтвоpeння нових pобочих мicць у pe-гiонi, у тому чиcлi в пpивaтномy ceктоpi era-номiки;
cиcтeмaтичнe пiдвищeння piвня оплaти пpaцi як оетовного джepeлa гpошових до-ходiв нaceлeння i нaйвaжливiшого cтимyлy тpyдовоï aктивноcтi пpaцiвникiв нaймaноï пpaцi в per^m;
фоpмyвaння cepeднього клacy та о^ новi знaчного зpоcтaння ^ошових доходiв нaceлeння peгiонy;
знижeння piвня мaлозaбeзпeчeноcтi нaceлeння в peгiонi;
пiдвищeння cоцiaльного зaхиcтy в pe-гюш нa оcновi поcилeння aдpecноcтi нaдaння допомоги, paцiонaлiзaцiя cиcтeми пiльг, по-лiпшeння cоцiaльного обcлyговyвaння;
yзгоджeнicть ^^a^roro, eкономiчно-го i eкологiчного acпeктiв pозвиткy peгiонy з оточуючими тepитоpiями.
Стадий розвиток регюну характеризуемся його можливютю забезпечувати позитивну динамiку соцiально-економiчних показникiв, рiвня i якостi життя населення, використовувати з щею метою шновацшш чинники i умови, у тому числ^ збадансоване вiдтворення сощального, економiчного, природно-ресурсного потенцiалiв. Для ефективного управлшня процесами сталого розвитку е необхщним визначення переваг та загроз сталому розвитку регiону.
Основними загрозами сталому розвитку регюну в соцiадьно-економiчнiй сферi е такi :
процес ринкового реформування еко-номiки i створення конкурентного середовища е незавершеним;
структуроутворюючi пiдприемства в регюнах знаходяться в станi виробничо! i фiнансово! кризи;
незавершенiсть процесу формування мунщипально! власностi, у тому чи^ на землю як основний ресурс регюнального розвитку;
нечiткiсть системи взаемовщносин i розподiлу повноважень мiж державою i ре-гiонами, що збшьшуе невизначенiсть при плануваннi соцiадьно-економiчно! дiяльнос-
■п;
несформованiсть соцiадьно! вщпов> дальносп, дiлово! етики у сферi бiзнесу, що ускладнюе узгодженiсть питань мiж владою i бiзнесом i !х взаемодiю у визначеннi та реалiзацi! перспектив розвитку регiонiв; падiння життевого рiвня в регiонах; зростання сощально! нерiвностi мiж населенням усерединi регюну;
зниження фшансування на соцiадьнi
Щлц
нестабiльнiсть промислового
виробництва регiону;
наявшсть пiдприемств iз застарiлим обладнанням, високим рiвнем зносу основних фондiв, недостатшми власними коштами на !х модершзащю;
дефiцит особистих оборотних коштiв шдприемств, низька iнвестицiйна й шнова-цшна активнiсть;
складнiсть впровадження новiтнiх технолопчних розробок у серiйне виробництво на шдприемствах регiону;
наявнiсть дефiциту висококвалiфiкова-них кадрiв у промисловостi;
наявшсть значно! конкуренцi! iмпорт-них аналопв продукцi!, що виробляеться у регюш;
низький рiвень конкурентоспромож-ностi вироблено! продукцi! на пiдприемствах регiону;
звуження внутршнього ринку регiону; недовантаження виробничих потуж-ностей ^ як наслiдок, руйнування технолопч-ного потенщалу;
обмежена економiчна спецiалiзацiя регюну;
сировинна спрямованiсть промислово! дiяльностi пiдприемств регiону.
Перспективними напрямами
державного регулювання сталого розвитку регiону е:
реалiзацiя в iнших регiонах свое! кон-курентоздатно! або унiкадьно! продукцi! iз максимально можливим експортом;
нарощування iснуючого економiчного потенцiалу регюну для розвитку промислово! спецiадiзацi! регюну;
регюнальний резерв всього необхщ-ного для самооргашзацп свого життезабез-печення;
тдтримка попиту на продукцiю гадузей регюнально! економiчно! спецiадiзацi! регiону;
посилення орiентацi! на розвиток ефективних секторiв економши;
активiзацiя структурних перетворень в регюш;
розширення приватного бiзнесу в регюш;
широке впровадження досягнень науки i технiки на шдприемствах регюну;
прискорення iнтеграцiйних процесiв регюну з шшими регiонами та iз зарубiжжям;
збадансований розвиток усiх територш i населених пунктiв у регюш;
вдосконалення структур виробництва та споживання з урахуванням наявних ре-суршв i оптимального рiвня задоволення потреб населення регiону;
послiдовне зниження питомо! ваги виробництва товарiв i зростання питомо! ваги сфери послуг;
пiдвищення конкурентоспроможностi економши регiону через рацiональне використання таких факторних умов, як: природнi i трудовi ресурси, науково-
техшчний та шновацшний потенцiали, виробнича i соцiальна iнфраструктура;
створення привабливого швестицш-ного клiмату та сприятливих умов для шд-приемницько! дiяльностi, розвитку ринково! iнфраструктури, розширення внутрiшнього споживчого ринку регюну;
прiоритетний розвиток галузей i виробництв регiону, конкурентоздатних як на внутршньому, так i на св^ових ринках;
експорт капiталу на основi викорис-тання конкурентних переваг регюшв через створення кластерних, корпоративних i ш-ших iнновацiйних структур.
Основними завданнями переходу Ук-ра!ни та И регiонiв до сталого розвитку е:
створення правових засад переходу до сталого розвитку через удосконалення дда-чого законодавства та економiчних меха-нiзмiв регулювання сталого розвитку;
удосконалення сощально! шфраструк-тури регiону з метою створення умов для розвитку дошкшьного виховання, осв^и, культури, охорони здоров'я, вiдпочинку;
шдвищення рiвня забезпеченостi житлом згiдно iз потребами i можливостями рiзних верств населення;
удосконалення виробничо! шфраструк-тури iз забезпеченням И економiчно! ефек-тивностi i соцiальною орiентацiею;
розробка Концепци збереження людського потенцiалу регюну, головною iдеею яко! мае бути визнання якiсного вiдтворення людського потенщалу у програмних документах як основного ресурсу сталого розвитку регюну та держави;
розробка та впровадження науково об-грунтовано! програми розвитку трудового потенщалу, адекватного перспективним потребам економши регюну;
впровадження гнучко! форми зайня-тосп з метою виршення проблем безроботя та ошташзащ! використання робочо! сили в регiонi;
розробка та запровадження комплексу заходiв щодо реформування ринку працi регюну з метою шдвищення його адаптив-ност до вимог попиту на трудовi ресурси;
надання господарюючим суб'ектам значно! мiри самостiйностi у виборi й ре-атзаци !х дiяльностi, що вiдповiдае ште-ресам сталого розвитку регюну;
створення системи мошторингу сталого розвитку;
проведення наукових до^джень, що сприятимуть вирiшенню сощально-економiч-них та шших питань забезпечення сталого розвитку регюну;
створення шформацшних систем з використання наукових дослщжень, шфор-мащ! про регюни, якi мають досвiд щодо забезпечення !х сталого розвитку;
провщна роль регiональних органiв влади при здшсненш цiлей i завдань сталого розвитку, вдосконалення систем управлшня, пол^ичних механiзмiв прийняття i реалiзащ! рiшень щодо сталого розвитку;
шдвищення координованост i ефек-тивностi дiяльностi держави, регiонiв, приватного бiзнесу i суспiльства;
здiйснення мiжнародного спiвробiт-ництва щодо забезпечення сталого розвитку регюну;
удосконалення чинного законодавства та розроблення нових нормативно-правових актiв з питань забезпечення сталого розвитку регюну;
шдвищення швестицшно!
привабливосп регiонiв шляхом створення умов для використання сильними регюнами власних можливостей розвитку;
оцiнка господарсько! емностi регiональних екосистем кра!ни, визначення припустимого антропогенного впливу на них;
ефективна пiдтримка депресивних регюшв, створення умов для скорочення !х вiдставання i подолання iснуючих негативних тенденцiй;
створення системи iнститутiв, необхщ-них для становлення i розвитку ринково! економши, що дозволяе виршувати завдання пiдвищення рiвня життя людей, модершзацп виробництва, безпеки кра!ни й регюшв та забезпечувати сталий розвиток;
розвиток шдприемництва в регюш як активiзатора для створення нових робочих мiсць, умов для самореатзащ! людини, формування середнього класу;
проведення вiдповiдних наукових до-слiджень i розробок, сконцентрованих на найважливiших довгострокових мiжгалузе-вих програмах регюну;
зниження ресурсоемностi та iмпорто-емностi промислового виробництва;
шдвищення конкурентоспроможност промислово! продукцi! експортно! спрямо-ваностi;
науково-технiчне забезпечення
розвитку регюнально! сировинно! бази, охорона здоров'я i довкiлля;
ефективне функцiонування реального сектору економши регiону в умовах його еколопзаци;
здiйснення регiонадьно! iнвестицiйно! пол^ики вiдповiдно до спецiальних державних програм, проектiв залучення iноземних iнвестицiй для розвитку малого i середнього шдприемництва, а також iз врахуванням програм, що реатзуються в iнвестицiйнiй сферi мiжнародними фондами i органiзацiями;
залучення в регюн зовнiшнiх запозичень з розширенням iнвестицiйно! спрямованостi;
створення рiвних i прогнозованих умов економiчно! дiяльностi в регiонi;
пiдвищення шновацшно! активностi i стимулювання випереджаючого розвитку високотехнологiчних секторiв економши регiону;
стимулювання процесiв реструктуриза-ци i реформування пiдприемств регiону, шдвищення !х ефективностi;
сприяння розвитку малого i середнього пiдприемництва в регюш;
забезпечення структурно-асортимент-но! збалансованосп виробництва i споживання найважливiших продовольчих i непродовольчих товарiв iз врахуванням потреб конкретних груп населення;
пiдвищення конкурентоспроможност вiтчизняних товарiв на основi модершзаци виробництва;
реструктуризацiя i вдосконалення ор-гашзацшних структур iз створенням невеликих i середнiх пiдприемств, що випускають товари для конкретних груп споживачiв.
Перехщ Укра!ни до стадого розвитку значною мiрою визначаеться активною участю в цьому процес регiонiв. У регюнах мають бути розробленi особистi Концепци сталого розвитку регiону, на основi яких формуватимуться вiдповiднi стратегi! та програми щодо створення умов для переходу до стадого розвитку. Вагомою шституцшною основою управлшня процесами забезпечення
сталого розвитку регюну е удосконалення чинного законодавства через внесення змiн до Закошв Укра!ни «Про державне прогнозування та розроблення програм економiчного i соцiального розвитку Украши», «Про стимулювання розвитку регюшв», «Про державнi цiльовi програми» i прийняття законопроектiв «Про засади державно! регюнально! пол^ики», «Про територiальний устрiй Укра!ни», проекту Концепци сталого розвитку Украши та шшими базовими документами.
Основним завданням Концепци сталого розвитку регюну е визначення прюритетних напрямiв створення реальних умов для полшшення добробуту населення, виршення його соцiальних проблем на основi пiдвищення ефективностi
функцiонування регiональноï економши через структурну реорганiзацiю, бiльш ефективне використання людського потенщалу, виробничих активiв, еконо-мiчних чинниюв. Формування Концепцiï сталого розвитку регюну вимагае дотримання певних принципiв, одним з яких е принцип адаптивность Дотримання вимог принципу адаптивносп означае, що формування концепци регюнального сталого розвитку необхщно здшснювати з урахуванням можливих змiн в економiчному i сощальному станi регiону, що зумовить корегування цшей, прiоритетiв i механiзмiв ïx реалiзацiï.
Сучасний економiчний стан регюшв свщчить про ресурсну конкуренщю, в першу чергу - фшансову, коли регiони вимушенi пропонувати потенцшним iнвесторам новi пiдxоди до управлшня, ведення бiзнесу, надання сучасних послуг, по шновацшному потенцiалу. Таким чином, основою сучасного регюнального управлшня стають шновацшш шдходи до управлiння, вщносно яких для досягнення цiлей сталого розвитку необхщно:
увесь комплекс управлшських рiшень щодо забезпечення регiонального сталого розвитку мае бути направлений на головну стратепчну цiль - пiдвищення якосп життя населення регiону;
застосування методiв адаптивного ре-гiонального стратегiчного планування як со-цiально-економiчного процесу, який врахо-
вye peгiонaльнi оcобливi зaкономipноcтi pозвиткy;
pозвиток як тpaдицiйних гaлyзeй peri-ону, тaк i pозвиток iнновaцiйних тeхнологiй;
зaлyчeння гpомaдcькоcтi до пpоцecy cтpaтeгiчного плaнyвaння cтaлого pозвиткy peгiонy, дepжaвно-пpивaтнe пapтнepcтво i взaeмодiя з таукою;
peaлiзaцiя нa peгiонaльномy piвнi npi-оpитeтних нaцiонaльних пpоeктiв з aдaптa-цieю дepжaвноï полiтики, пpогpaм i eraro-мiчних модeлeй cтaлого pозвиткy до peri-онaльних умов;
виpоблeння eкономiчноï cтpaтeгiï пpи aктивнiй взaeмодiï оpгaнiв дepжaвноï влaди для доcягнeння якicного eкономiчного зpоcтaння як одного з нaйвaжливiших покaз-никiв стылого pозвиткy peгiонy;
yдоcконaлeння мiжбюджeтних cTOcy^ кiв пpи pозpобцi пpiоpитeтних нaпpямiв cтaлого pозвиткy e iнновaцiйним iнcтpyмeнтом побудови eфeктивноï peгiонaльноï eкономiки i пов'язaно з фiнaнcовим зaбeзпeчeнням функцш оpгaнiв peгiонaльноï влaди;
cтaлий pозвиток peгiонy вимaгae нayково обrpyнтовaноï i eфeктивноï cтpaтeгiï pозвиткy.
Згiдно з конвдпщями cтaлого pозвиткy peгiонiв мaють бути cфоpмовaнi пpогpaми, мeтою яких e обrpyнтyвaння оcновних нaпpямiв пepeходy peгiонiв до cтaлого pозвиткy iз вpaхyвaнням ïx eфeктивноï yчacтi ^и peaлiзaцiï цього пpоцecy. Розpобкa пpогpaм, що вiдобpaжaють peгiонaльнi acпeкти cтaлого pозвиткy, мaють здiйcнювaтиcь як у paмкax дiючоï cиcтeми дepжaвниx пpогнозiв i пpогpaм ra^a^m-eкономiчного pозвиткy i як caмоcтiйний пpогpaмний докyмeнт, що нaпpaвлeний нa виpiшeння в^ого комплeкcy cоцiaльниx, eкономiчниx, eкологiчниx пpоблeм, тaк i caмоcтiйниx, нaйбiльш пpоблeмниx cитyaцiй у дaномy peгiонi.
Змют peгiонaльниx пpогpaм iз зaбeзпeчeння cтaлого pозвиткy мae мicтити тaкi оетовш pоздiли: peгiонaльнi iнтepecи i пpоблeми cтaлого pозвиткy; нaявнi pecypcи i ^обх^дн^ть ïx збepeжeння; cоцiaльнi i era-номiчнi acпeкти; пpiоpитeтнicть цшьових зa-гaльнодepжaвниx пpогpaм cтaлого pозвиткy (пpодовольчиx, житлових, дeмогpaфiчниx, оздоpовчиx) iз визнaчeнням конкpeтниx зa-
xодiв, m зacaдax оcновниx пpинципiв cтaлого pозвиткy, якi зaбeзпeчaть:
yдоcконaлeння peгiонaльноï cтpyктypи eкономiки для зaбeзпeчeння cтaлого pозвиткy peгiонy;
pозвиток гaлyзeй i видiв дiяльноcтi у peгiонi нa оcновi нaявниx пpиpодниx pecyp-ciв з викоpиcтaнням пpогpecивниx, aдaптовaниx до peгiонaльниx умов тexнологiй, що гapaнтyють оxоpонy довкiлля;
здiйcнeння зaxодiв iз нaдaння нaceлeнню cоцiaльниx видiв поcлyг m piвнi вcтaновлeниx cоцiaльниx cтaндapтiв, зaбeзпeчeння eкономiчноï, cоцiaльноï, eкологiчноï бeзпeки нaceлeння peгiонy;
cтвоpeння комфоpтниx умов мeшкaння нaceлeння у мicькиx i иль^них поceлeнняx peгiонy.
Висновки. Пpовeдeний aнaлiз cвiдчить, що Укpaïнi потpiбнa поcлiдовнa дepжaвнa полiтикa, cпpямовaнa нa вт^ння в peaльнy пpaктикy гоcподapювaння й cyra^^re життя пpинципiв cтaлого cоцiaльно-eконо-мiчного pозвиткy. У нинiшнiй 4ac зaвep-шyerьcя pоботa нaд пpоeктом Haцiонaльноï cтpaтeгiï cтaлого pозвиткy. Пюля ïï cxвaлeння Вepxовною Рaдою Укpaïни бyдe виpоблeно пpaвовий докyмeнт, та оcновi якого будуть виpоблeнi ramperai дiï, пов'язaнi з peaлiзaцieю пpогpaми зaxодiв зi cтaлого pозвиткy.
С потpeбa у pозpобцi оcобиcтиx кон-цeпцiй cтaлого pозвиткy peгiонiв, як тaкиx, що вpaxовyють cпeцифiкy peгiонaльного raa-нyвaння, оcобливоcтi cоцiaльно-eкономiчно-го pозвиткy peгiонiв тa конкpeтикy ïx cyчacниx пpоблeм. Оcновним зaвдaнням Конвдпци cтaлого pозвиткy peгiонy e визнaчeння пpiоpитeтниx нaпpямiв cтвоpeння peaльниx умов для полiпшeння добpобyтy нaceлeння, виpiшeння ïx cоцiaльниx пpоблeм нa оcновi пiдвищeння eфeктивноcтi фyнкцiонyвaння peгiонaльноï eкономiки чepeз cтpyктypнy peоpгaнiзaцiю, бiльш eфeктивнe викоpиcтaння cиpовинниx тa eкономiчниx чинниюв, cтвоpeння умов для caмоpозвиткy peгiонiв. Для цього нeобxiдно зaбeзпeчити pозpобкy peгiонaльниx концeпцiй, cтpaтeгiй i пpогpaм cтaлого pозвиткy з тaкими оетовними змicтовними пpинципaми:
у державних та регюнадьних програмах соцiально-економiчного розвитку й iнших стратегiчних державних документах вщзначати стадий розвиток як умову шдвищення якост життя населення, забезпечення безпечно! життедiяльностi людини, уникнення структурних дисбадансiв вiтчизняно! економши;
у Стратегi! нацiонадьно! безпеки Украши вщзначити забезпечення стадого розвитку як нацюнального прiоритету з подальшим урахуванням серед загроз в економiчнiй i соцiадьнiй сферах та передбачити заходи з !х подолання в контекст нацiонадьно! безпеки;
у регiональних програмах сощально-економiчного розвитку та шших стратепч-них документах вiдзначати стадий розвиток як нацюнадьний прiоритетний штерес;
розробити Концепцiю соцiально орiен-товано! економiки регiону з визначенням стратепчних прiоритетiв сталого розвитку.
Для ефективно! реадiзацi! Концепцi! сталого соцiально-економiчного розвитку регюну е доцшьним визначити ряд модельних територiй, на яких можуть вщпрацьовуватись регiональнi схеми стадого розвитку. Це дасть змогу не тшьки реально оцшювати результативнiсть i ефективнють здiйснення запропонованих заходiв, а й вносити певш корективи до само! концепци i до механiзмiв та засобiв !х упровадження. Для цього необхщно створити ефективнi органiзацiйно-управлiнськi структури, на якi можна було б покласти вщповщальшсть за виконання цього процесу.
На сьогодш важливою проблемою е розробка принципово ново! стратегi! сощадь-но-економiчного розвитку держави в цшому, i конкретного регюну, зокрема iз визначенням нацюнальних та регiонадьних прiоритетiв для переведення
народногосподарського комплексу на модель сталого функцюнування. В основу тако! стратегi! слiд покласти:
чiтке визначення нацюнальних, репональних прюритеив для забезпечення сталого розвитку;
рацюнальне поеднання ринкових, державних, економiчних та адмiнiстративних iнструментiв i важелiв регулювання сощадь-но-економiчних вщносин;
оптимальне та взаемоузгоджене застосування методiв галузевого i регiонального управлiння сощально-економiчним розвитком, посилення вiдповiдальностi за розв'язання бшьшосп проблем регiональних оргашв управлiння.
Лiтература
1. Бабаев В. Стадий та безпечний розвиток мегаполюа: економiчнi, соцiадьнi, екологiчнi аспекти / В. Бабаев // Управлшня сучасним мютом. - К., 2004. - С. 62-64.
2. Барсуков И.Е. Защищая интересы: механизм управления по интересам жителей в контексте обеспечения устойчивого развития крупного города / И.Е. Барсуков // Российское предпринимательство. - 2008. -№ 2, вып. 2. - С. 66-69.
3. Маряшина О.Н. Формирование стратегии устойчивого развития субъектов местного самоуправления / О.Н. Маряшина // Современный менеджмент как ключ к подъему экономики региона: сб. науч. трудов. Вып. 7. - Орел: ОРАГС, 2006. -С.153-160.
4. Солтисш О. Щодо системного моделювання регюнально! економши з позици сталого розвитку / О. Солтисш // Економют. - 2004. - № 10. - С. 47-49.
5. Владымцев Н.В. Территориальное стратегическое планирование устойчивого развития регионов / Н.В. Владымцев // Региональная экономика: теория и практика. - 2008. - № 13.-С. 20-28.
6. Глич-Золотарева М. Разграничение компетенции: от предела полномочий к устойчивому развитию / М. Глич-Золотарева, Н. Добрынин // Федерализм. - 2007. - № 4. -С. 3-23.
7. Пчелинцев О. Региональная экономика в системе устойчивого развития / О. Пчелинцев // РЭЖ. - 2006. - №5-6. -С. 77-85.
8. Комплексная программа реализации на национальном уровне решений, принятых на Всемирном саммите по устойчивому развитию на 2003-2015 гг., утвержденная постановлением Кабмина Украины от 26 апреля 2003 года № 634 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www. rada.gov .ua.
9. Про Концепщю сталого розвитку населених пункпв: Постанова ВР Укра!ни
ид 24.12.1999 p. №1359-XIV [Елeктpонний pecypc]. - Рeжим доcтyпy: http://www.ra-da.gov.ua.
10. Конфepeнция ООН по окpyжaющeй cpeдe и paзвитию / Инфоpмaционноe обозpeниe В.А. Коптюг. -
Hовоcибиpcк: СО РАН, 1992. - 62 c.
11. Згypовcький M. Укpaïнa у глобaль-них вимipax cтaлого pозвиткy / M. Згypовcький // Дзepкaло тижня. - 2006. - № 19 (59S) 20-26 тpaв.
Надшшла до редакци 27.10.2011 р.