CC BY
30
УДК 339.92:005.8
Оксана Богдашвна Цкшська
1нститут регюнальних дослiджень НАН Укра'ни, Львiв
1НСТРУМЕНТИ ТА МЕХАН1ЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОН1ТОРИНГУ РЕАЛ1ЗАЦП ТРАНСКОРДОННИХ ПРОЕКТ1В
На сьогодшшнш день держава активно проводить пол1тику европейсько! штеграцп 1 намагаеться створювати необхщш умови для поглиблення сшвроб1тництва з кра'нами СС у вс1х сферах { напрямах д1яльност1, включаючи транскордонний, ставить на порядок денний необхщшсть пошуку сучасних мехашзм1в регюнального розвитку, яю дозволять шдвищити ефектившсть функцюнування економ1чних систем прикордонних регюшв та полшшити яюсть життя !х мешканщв, використовуючи значною м1рою застаршу централ1зовану адмшютративно-бюджетну систему,
створюючи тим самим для регюнальних оргашв державно! влади та оргашв мюцевого самоврядування цих регюшв Укра'ни низку проблем { труднощ1в.
Одним 1з важливих напрям1в ефективносп сощально-економ1чного
розвитку прикордонних територш Укра'ни загалом е реал1защя транскордонних проекпв на цш територи та удосконалення д1ючо! модел1 сшвфшансування
транскордонних проекпв на основ1 формування сучасних мехашзм1в !хнього мошторингу.
Важливим шструментом розвитку транскордонного сшвроб1тництва е юнування вщповщних фшансових ресурс1в, таких як кошти структурних фонд1в СС, що суттево полегшують реал1защю
транскордонних проекпв. Так, наприклад, у 1990 р. Свропейською Комю1ею було створено програму ГКТЕКЯЕО, яка спрямована на актив1защю участ прикордонних регюшв у створенш внутршнього ринку, усунення кордошв, створення однородного европейського економ1чного простору та об'еднання в одне цше сощальних, економ1чних та культурних компонент1в Свропи. У рамках програми ПЧТЕККЕО Г (перюд 1991-1993 рр.) було
видшено приблизно 9030 млн. екю. Обсяг кошт1в програми ПЧТЕКЯЕО II (19941999 рр.) був утрич1 бшьшим 1 склав 2,9 млрд. екю, а бюджет програми ГКТЕКЯЕО III (2000-2006 рр.) збшьшився до 4,6 млрд. евро. На перюд 2007-2013 рр. обсяг кошт1в структурних фонд1в, спрямованих на розвиток прикордонного сшвроб1тництва, складае приблизно 308 млрд. евро.
Три головних завдання, спрямоваш на шдтримку транскордонного сшвроб1тництва на перюд 2007-2013 рр., визначеш програмою ГКТЕКЯЕО, що ч1тко узгоджуються з плануванням прикордонного сшвроб1тництва, нацшеш на:
подолання проблем у прикордонних регюнах, викликаних !х вщносною 1золящею, у р1зних галузях (захист навколишнього середовища, транспорт, територ1альне планування, швестици, зайнятють населення, професшна шдготовка, культура та охорона здоров'я тощо);
запровадження або продовження «м1к-роштеграцп» м1ж прикордонними регюнами у межах Свропейського Союзу в контекст единого ринку в економ1чному, сощальному та територ1альному простора
допомогу прикордонним регюнам на зовшшшх кордонах Свропейського Союзу для усвщомлення !х значення у рол1 зовшшшх кордошв СС у рамках економ1чного та культурного розвитку, що е перспективною метою ново! пол1тики добро-сусщства СС.
Укра'на е учасником чотирьох програм (де вщбуваеться вщб1р транскордонних проекпв, на реал1защю яких видшяються кошти), яю покривають бшьшу частину !! територи, за винятком окремих швшчних та схщних областей, що не потрапляють у зону ди Iнструменту европейського сусщства 1 партнерства ш як основш, ш як прилет [4, 76]:
© О.Б. Щсшська, 2011
1. Програма Польща-Бшорусь-Украша [8] (Загальний бюджет 2007-2013 - 186,201 млн. евро, з них 2007-2010 - 97107000 евро, 2010-2013 - 89094000 евро).
2. Програма Румушя-Украша-Респуб-лша Молдова [10] (Загальний бюджет 20072013 - 126,718 млн.евро, з них 2007-2010 -66086000 евро, 2010-2013 - 60632000 евро).
3. Програма "Басейн Чорного моря"[7] (Загальний бюджет 2007-2013 - 17,306 млн. евро, з них 2007-2010 - 9025000 евро, 20102013- 8281000 евро).
4. Програма "Угорщина-Словаччина-Румушя-Украша" [9] (Загальний бюджет 2007-2013 - 68,6 млн.евро, з них 2007-2010 -35796000 евро, 2010-2013 - 32842000 евро).
Питання теори i методики впровадження та використання мошторингу в рiзних сферах дiяльностi висв^лювали у сво!х працях таю вчеш, як: В.Артеменко, Ю. Бакаев, I. Бестужев-Лада, З. Варналш, М. Гладiй, М. Губша, М. Долiшнiй, М. Козорiз, С. Кравченко, В.Крутн, А. Лукашенок, Л. Ноздрша, М. Паладiй, I. Плшус, С. Писаренко, Т. Смовженко, А. Толстих,
B. Шинкаренко та ш.
Серед зарубiжних вчених теоретичнi та прикладш аспекти оргашзацп проведення мошторингу в державному управлшш дослiджено у наукових працях: Л. Вшс, М. Гольдштейн, А. Гоне, Р. Лахей, К. Маккей,
C. Маннши, Н. Реймерса та ш. Питанням монiторингу транскордонних проекпв займа-лися В. Борщевський, З. Бройде, I. Журба, В. Засадко, М. Лендьел, Ю. Макогон, Ю. Мiгущенко, Н. Мшула, С. Мiтряева, А. Мокш, Н. Павлiха, I. Студеннiков.
Основна щея роботи полягае у тому, щоб на основi узагальнення зарубiжного та вiтчизняного досвiду, проведеного дослщ-ження та практичних засад здшснення монiторингу визначити iнструменти та мехашзми забезпечення монiторингу реалiзацil транскордонних проекпв.
Метою статтi е визначення суб'екпв монiторингу фiнансування транскордонних проектiв та шструмеш!в 1х забезпечення, висвiтлення можливостей i перепон адмiнiстративних та громадських структур у проведеннi монiторингу механiзмiв спiвфiнансування транскордонних проектiв, представлення проблемних питань i шляхiв
1х усунення для сшвпращ громадських та державних структур.
Головним напрямом реалiзацil економiчних i соцiальних програм е розбудова демократа та формування громадянського суспшьства. Але здiйснити результативний вплив на державу, И органи та посадовi особи можливо лише через рiзнi форми 1х об'еднань. До таких об'еднань належать громадсью оргашзаци - формальш та неформальнi групи вдивадв або асоцiацiй, якi не належать ш владним, нi бiзнесовим структурам, працюють над питаннями гумаштарно! допомоги, захисту прав людини, еколопчно! безпеки, беруть участь у написанш грантових проекпв, тобто займаються пошуками шляхiв залучення позабюджетних коштiв з метою розвитку певного регюну.
Оскiльки даш оргашзаци не е прибутковими, а !х дiяльнiсть е непрозорою для оргашв мiсцевого самоврядування, це створюе труднощi при забезпеченнi монiторингу фшансування транскордонних проектiв. Тому потрiбно розглянути стан, проблеми та перспективи процесу взаемодil громадських i державних шститу^в; проаналiзувати нормативно-правову базу функцiонування громадських оргашзацш з огляду на мiжнародний досвiд та загальний стан; розробити комплекс заходiв, спрямованих на сшвпрацю громадських i державних структур, а також внесення змiн до законодавства Украши.
Серед проблемних питань потрiбно вiдзначити вiдсутнiсть налагодження та координаци спiвпрацi мiж мiсцевими органами виконавчо! влади та громадськими органiзацiями, що зумовлюеться рiзним ступенем централiзацil влади в Укра1ш.
Рiшення Свропейсько! Комюи про видiлення коштiв [3] для захщних регiонiв Укра!'ни створюе сприятливi умови для розроблення i реалiзацil спiльних транскордонних проектiв. За таких умов важливо використати наданi кошти з найбiльшою користю та вщдачею для всiх громадян Укра!ни, яю
мешкають у прикордоннiй зонi. Недолгом у використаннi наданих коштiв е те, що не-можливо простежити за напрямом i рухом кошлв у тi чи iншi галузi господарства регiону. Але найголовнiша проблема тут
полягае в тому, що школи левова частка грантових коштiв приходить у галузь господарства регiону, де немае глобальних проблем, а т галуз^ що потерпають вiд недостатнього фшансування держави, також залишаються без фшансово! допомоги GC. Така ситуацiя вщбуваеться лише з одше! причини: даш проблеми просто не цiкавлять або невiдомi громадським органiзацiям, а и в свою чергу не визначають !х прiоритетними для даного регюну.
Через незбалансований розподiл повноважень i вiдповiдальностей владних структур по вертикалi мiсцевi органи влади не мають доступу до банку даних про роботу громадських оргашзацш, що дало б змогу аналiзувати на мiсцях виконану роботу i планувати проекти на наступний рш для прiоритетних галузей розвитку економши регiону, що потребують вкладання грантових кошлв.
Мiсцевi органи влади бачать один вихщ з дано! ситуаци - це проведення монiторингу реалiзацil та фiнансування транскордонних проектiв. Мошторинг (рос. мониторинг, англ. monitoring, тм. Monitoringn) - безперервне стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його вiдповiдностi бажаному результату [5]. У нашому випадку застосовуеться шформацшний вид монiторингу -структуризацiя, накопичення i
розповсюдження iнформацii, яка не передбачае спещально органiзованого вивчення.
Але перед тим по^бно чiтко визначити, що саме потрiбно монiторити: галузь (що неможливо зробити), конкретний проект чи ефект через кшька роюв? Для проведення монiторингу проектiв потрiбна загальна iнформацiйна база вже виконаних i профiнансованих проектiв, яка на даний час не юнуе. Найбшьшою проблемою при зборi статистичних даних е те, що рiзнi управлшня мiсцевих органiв влади мають лише щ данi, що безпосередньо вщносяться до !х галузi. Недолiками також е те, що немае вшьного доступу до мюцевих чи регюнальних програм, видаткiв цих програм, не юнуе загального критерда, за яким будувати цю спiльну базу даних, оскшьки розробляються рiзнi проекти i спiвпрацюють рiзнi партнери цих проекпв. Якщо це можливо буде
опрацювати, то немае чггко1 системи для збору шформаци за кордоном. Ще однiею проблемою е те, що не кожна громадська органiзацiя погодиться на розкриття сво!х особистих даних, тому що це власш напрацювання, знання, досвщ i т.д. [2].
У створенш тако! бази даних громадськi оргашзаци може защкавити лише мiнiмум шформаци про проект: тема, бюджет, донор, перюд виконання i яка структура виконала даний проект. Але питання в тому, чи захоче надати таку шформащю донор проекту, який зазвичай веде власний мошторинг i вкрай неохоче дшиться вiдповiдною iнформацiею, особливо на стади реалiзацil проекту?
Монiторити сшвфшансування проектiв потрiбно тодi, коли е прюритетш напрями розвитку в регюш (наприклад туризм), коли в окремих прикордонних регiонах приймаються однаковi ршення, тодi потрiбно створювати спiльнi сайти i реалiзовувати спiльне виконання проекпв.
Формування сучасно1 системи регiонального мошторингу сшвфшансування транскордонних проекпв повинно здшснюватися на основi використання сучасних теоретико-методолопчних пiдходiв з урахуванням досвiду розвинутих держав Свропи та свiту, а також спираючись на вивчення механiзмiв мошторингу, що ддать в шших сферах проектно1 та економiчноl дiяльностi. Тому наведемо декiлька варiантiв структур, яю могли б займатися мошторингом реалiзацil транскордонних проектiв:
головне управлшня статистики обласного тдпорядкування. Та проблема полягае в тому, що завдяки бюрократичнш системi неможливо зiбрати достовiрну статистичну iнформацiю. Тому для таких цшей i облiку тако1 дiяльностi у розрiзi регiонiв потрiбно внести змши до законодавства, що регулюе дiяльнiсть Держкомстату, або докорiнно мiняти структуру статистичного управлiння на державному рiвнi, що в сучасних умовах просто неможливо;
новостворене або вже тнуюче управлшня чи вiддiл при областй державшй адмшттрацп (наприклад, головне управлшня з питань европейсъког штеграцп, зовтштх економiчних зв'язюв та туризму). Проблема
полягae в тому, що ^ащвники icнyючиx вiддiлiв чи yпpaвлiнь aдмiнicтpaцiï настшьки зaйнятi cвоeю pyтинною pоботою, що вд бyдe для ниx лишe тягapeм i нe дозволить якюно виконyвaти дaнy pоботy;
агенцИ' регiонального розвитку та ïXHi мережа, яю eфeктивно cпiвпpaцюють з мicцeвою та цeнтpaльною владою, як фокycнi цeнтpи cтpaтeгiчного плaнyвaння та cyпpоводжeння пpоeктiв pозвиткy тepитоpiй, зaбeзпeчyють eфeктивнy мiжceктоpнy cпiвпpaцю влaди-бiзнecy-гpомaдcькоcтi та cтвоpюють якюно новe eкономiчнe cepeдовищe, мали б cкооpдиновyвaти cпiльнi дiï з цeнтpaльними та мicцeвими виконавчими оpгaнaми влади й оpгaнaми мicцeвого caмовpядyвaння з pозpобки i впpовaджeння пpогpaм та пpоeктiв тepитоpiй, iнфоpмaцiйно зaбeзпeчити дiяльнicтю члeнiв aгeнцiй peгiонaльного pозвиткy (зокpeмa пошиpeння кpaщиx пpaктик pозpобки пpоeктiв та внeceння коpeктив i ^опозицш до пpiоpитeтниx нaпpямiв дiяльноcтi в peгiонi), надавати конcyльтaцiю пpо cтвоpeння aгeнтcтв чи оpгaнiзaцiй. Aлe ^ropern подiбнi cтpyктypи нe дають такого peзyльтaтy, оcкiльки конкypyють нapiвнi з шшими aгeнцiями i гpомaдcькими оpгaнiзaцiями, бо мають бiльшy пepeвaгy над шшими в peгiонi, тому що pecypcœ зaбeзпeчeння ïx дiяльноcтi вiдбyвaeтьcя з бюджeтiв pозвиткy piзниx piвнiв, за кошти ypядовиx пpогpaм peгiонaльного pозвиткy та дepжaвниx фондiв У^аши;
для eфeктивноï pоботи peaлiзaцiï ^о-eктiв, нaпpaвлeниx на cоцiaльно-eкономiчний pозвиток гpомaди та покpaщeння якоcтi життя i нeбaжaння конкypyвaти з шшими ^омад^кими оpгaнiзaцiями в одному i тому ж на^ямку дiяльноcтi, e eдиний виxiд - цe добровтьна ствпраця ecix громадських орга-тзацт i створення ними структури, яка б зaймaлacя збоpом, aнaлiзом i монiтоpингом ïx тpaнcкоpдонниx пpоeктiв, пpоcyвaлa пpiоpитeтнi питання, aнaлiзyвaлa та надавала шляxи ïx виpiшeння, а також була тим поcepeдником мiж мepeжeю гpомaдcькиx iнiцiaтив та владною вepтикaллю для виpiшeння пpоблeм pозвиткy ^омад у тicнiй cпiвпpaцi з оpгaнaми виконaвчоï влади.
Пpиклaдом добpовiльноï ^в^ащ бiльшоcтi гpомaдcькиx оpгaнiзaцiй i
cтвоpeння ними cтpyктypи, яка б зaймaлacя збоpом, aнaлiзом i монiтоpингом ïx тpaнcкоpдонниx пpоeктiв e Гpомaдcькa аеощащя pозвиткy тepитоpiï (ГАРТ) у Зaкapпaтcькiй облacтi [6]. Та пpоблeмa в тому, що ж пepeдбaчaeтьcя фшажова пiдтpимкa Gвpопeйcьким Союзом тaкиx пpоeктiв, жодeн eвpопeйcький фонд нe xочe фiнaнcyвaти цi пpоeкти, якi нaцiлeнi на монiтоpинг коштiв, що видшяють цi фонди, чepeз тe що оетовною ïx мeтою e фшажування тиx пpоeктiв, якi впливають на cоцiaльно-eкономiчний pозвиток
тpaнcкоpдонного peгiонy. На наш погляд, така позищя ж зовciм вiдповiдae eкономiчним iнтepecaм peгiонy, оcкiльки даний мexaнiзм позбaвляeтьcя можливого джepeлa фiнaнcyвaння. Цe e однieю з пpоблeм, яка на ^огодш cтоïть пepeд cтвоpeнням тaкоï cтpyктypи. Тому зaлишaeтьcя eдиний виxiд - вд отpимaти гpaнтовi кошти у дepжaвниx фондax або фiнaнcyвaтиcя з дepжaвного, облacного чи paйонного бюджeтy. Хоча вжe cтaло тpaдицiйним поотлання на нecтaчy коштiв для peaлiзaцiï зaxодiв тpaнcкоpдонного cпiвpобiтництвa в дepжaвномy та облacномy бюджeтax. Aлe фшажова aвтономiя мicцeвиx влад пepeдбaчae наявнють доcтaтнього обcягy влacниx pecypciв для фшажування знaчноï чacтини пpоeктiв, пов'язанж з виконанням ïx фyнкцiй, вщповщно до положeнь чинного зaконодaвcтвa. У зв'язку з цим нaголошyeмо, що в Закош Укpaïни "^о тpaнcкоpдоннe cmвpобiтництво" пepeдбaчeно: "...дepжaвнa фiнaнcовa пiдтpимкa можe нaдaвaтиcя пpоeктaм (пpогpaмaм) тpaнcкоpдонного cпiвpобiтництвa, якi мають доcтaтню apгyмeнтaцiю щодо eфeктивного pозв'язaння aктyaльниx пpоблeм i були вiдiбpaнi на ra^ypOT^ оетовГ'[1]. Однак, на пpeвeликий жаль, джepeлa та мexaнiзми надання та^' пiдтpимки з боку нaшоï дepжaви нe визнaчaютьcя.
Для оpгaнiзaцiï, яка бyдe зaймaтиcя монiтоpингом фiнaнcyвaння тpaнcкоpдонниx пpоeктiв, нeзвaжaючи на тe, за яким мexaнiзмом вона бyдe cтвоpeнa, мають бути пepeдбaчeнi нaлeжнi умови: надання шльгового peжимy фyнкцiонyвaння; вид^ння бюджeтниx коштiв мicцeвою
владою для надання матерiальноl та техшчно1 бази; i, найголовнiше - тюна спiвпраця громадських органiзацiй та обов'язкова взаемодiя i розробка едино1 стратеги транскордонного сшвроб^ництва з органами мюцевого самоврядування та виконавчою владою.
Все це мае привести до покращення умов дiяльностi в прюритетних напрямках транскордонного регiону. Це також дозволило б спшьно працювати з оргашзащями такого рiвня за кордоном, осюльки в держав-сусiдiв, таких як Угорщина i Словаччина, е таю самi цiлi щодо створення аналогiчних механiзмiв та структур.
Як було зазначено вище, не кожна громадська органiзацiя погодиться на розкриття сво1х особистих даних, тому що це власш напрацювання, знання i досвiд. Тому з ще1 ситуаци можна знайти единий вихщ: громадсью оргашзаци, якi добровiльно приедналися до збору, аналiзу i монiторингу транскордонних проекпв, мають право обмежити в доступ до ще1 статистично1 бази щ структури, якi не захотши долучитися до них, або на правах власника вимагати фiнансових компенсацiй. Створення тако1 оргашзаци не дасть стовщсотковий результат збору шформаци, але це буде хоча б початкова статистична база розроблених проекпв у регюш.
Створена оргашзащя може також зай-матися пiдбором та пiдготовкою кадрiв для розвитку iнтелектуального потенцiалу, який е джерелом економiчного зростання. Адже голови сшьських рад, жителi сш i мiстечок можуть мати хорошi ще1 для розвитку свого регюну, але через брак досвщу реалiзовувати i правильно оформляти документи для подачi проекту на отримання гранив не зможуть. Таку програму можна реалiзувати на громадських засадах з фшансовою пiдтримкою обласно1 державно1
адмшютраци.
Тому для розробки механiзму мошторингу сшвфшансування
транскордонних проекпв у першу чергу необхщно застосувати таю шструменти мошторингу забезпечення реалiзацil транскордонних проекпв:
визначити единий орган виконавчо1 влади на регюнальному рiвнi (наприклад, головне управлшня з питань европейсько1 штеграци, зовнiшньоекономiчних зв'язкiв та туризму), який вщ iменi обласно1 адмшютраци здшснюватиме координацiю транскордонного спiвробiтництва регiону, тобто буде шструментом налагодження дiлових стосунюв мiж Мiнiстерством регiонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства
Украши та Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi Укра1ни, органами мюцевого самоврядування та громадськими оргашзащями, що ддать у цьому регюш, та займатиметься пошуком зовшшшх i внутрiшнiх iнвестицiй i затягуванням !х у регiон; отриманням грантових кош^в та реалiзацiею проектiв;
створити регюнальний шновацшно-iнвестицiйний фонд пiдтримки мюцевих шщатив для забезпечення партнерського сшвфшансування грантових проекпв, а також надати можливють державi бути одним iз партнерiв у спiвфiнансуваннi проектiв;
усунути вщ монiторингу
транскордонних проектiв контролюючi органiзацil, такi як: контрольно-ревiзiйне управлшня, управлшня боротьби з економiчними злочинами, прокуратура, податкова служба та шших, шляхом створення оргашзаци з чггкими визначеними повноваженнями та компетенцiею;
регулювати проблеми законодавчого характеру щодо сшвробггництва Укра1ни та €С на регiональному рiвнi з метою усунення проблем передачi траншiв,
нерегламентованих перевiрок
контролюючими органами, бюрократизацil процесу надання i використання фiнансових ресуршв надлишково1 звiтностi, полегшення процедури отримування кредитiв для спiвфiнансування проектiв у банювських установах; спрощення процедури
перерозподшу коштiв мiж аплiкатами.
Досвiд Свропейського Союзу показуе, що однiею iз серйозних проблем, яка нiкуди не зникла навт у контекстi його розширення (спостертаеться також в Укрш'ш), для подальшого розвитку транскордонного сшвроб^ництва досi
залишаеться проблема шституцшного характеру. Через те що у бiльшостi кра!н використання та управлiння коштами, наданими €С для фiнансування програм транскордонного сшвроб^ництва,
здiйснюють нацiональнi органи управлiння, стосунки мiж державами та регiонами школи е досить чутливими. Бiльше того, суттевою перепоною на шляху до повнощнного транскордонного спiвробiтництва
залишаеться неузгоджешсть повноважень органiв державно! влади, мюцевих i регiональних влад по обидва боки кордону, вiдсутнiсть або недостатшсть децентралiзацi!
повноважень у багатьох кра!нах. Тому для усунення цiе! проблеми Свропейський Парламент та Комiтет регюшв СС закликають до бiльш децентралiзованого управлiння коштами структурних фондiв СС.
В Угорщиш питанням монiторингу фшансування та реалiзацi! транскордонних проектiв (див. рисунок) бшьшою мiрою займаеться центральна влада, а на регiональному рiвнi придiляеться увага iнформацiйним та консультативним послугам для розроблення проектiв.
СВРОПЕИСЬКИИ СОЮЗ
Свропейська Комiсiя
Свропейсью структурт фонди
±
Мшютерство економжи та транспорту
Нацюнальне агентство розвитку
Одержувач допомоги
жформашя
рорд
шиш
Мои торинговий коли те т
М1сцев\ кансулътатшт мереж1
Рисунок. ОргашзацШна схема мониторингу ствфгнансування проектгв Угорщини
(розроблено автором)
Мошторинговий комтот е головним органом, що приймае ршення, здiйснюе нагляд та монiторинг за реалiзацiею програм, вiдповiдае за вiдбiр проектiв на регiональному та нащональному рiвнi. Вiн пiдпорядковуеться Нацiональному агентству розвитку Угорщини, яке несе загальну вщповщальшсть за управлiння та реалiзацiю програм перед Свропейською Комiсiею.
Мшютерство економiки та транспорту - це нацюнальний орган влади, що вщповщае за координацiю процесу програмування та реалiзацiю програм пiд час !х упровадження. Фiнансування монiторингового комiтету робиться Свропейським Союзом, тому наступний етап передачi iнформацi! -европейським фондам, що фшансують реалiзацiю проектов програм. У свою чергу
Свропейська Комюя надае iнформацiю про програми та ïx фiнансування для розвитку депресивних регiонiв. Пiсля того як дану шформащю отримуе монiторинговий комиет, вона надходить до громадських оргашзацш або зацiкавлениx структур (на рисунку «одержувачiв допомоги»), що будуть розробляти проекти для розвитку регiону. Для цього у Новому плаш розвитку Угорщини на 2007-2013 рр. прописана на нацюнальному рiвнi операцiйна програма «Реалiзащя» [11], де мова йде про розроблення цiлей конвергенцiï для забезпечення адмшютративного потенцiалу та проведення навчальних заxодiв центральних установ, що вщповщають за розгортання пiдтримки €С та розробку iнформацiйноï системи для мошторингу кошив GC: оцiнки реалiзацiï оперативних програм, надання iнформацiï бенефщарами та громадськiстю, проведення партнерсько1' дiяльностi та створення мiсцевиx консультативних мереж для шдготовки проектiв. Дану програму фiнансуе европейський фонд «Gднiсть».
На регюнальному рiвнi в Новому плаш розвитку Угорщини на 2007-2013 рр. про-писаш регiональнi програми розвитку кожного медье (обласи) краши, яю е меха-нiзмами для нащонально1' стратегiï та стратегiй транскордонного,
транснацюнального та
мiжрегiонального спiвробiтництва, реалiзацiя та мошторинг яких фiнансуеться европейсь-ким фондом регюнального розвитку.
Тому для налагодження системи мош-торингу сшвфшансування транскордонних проекпв потрiбно створити оргашзацш, яка б об'еднувала спiвпрацю таких суб'екпв сус-пiльно-економiчного розвитку, як громадсью органiзацiï, навчальнi, освiтнi та медичш заклади спiльно з органами регюнального управлшня та мюцевого самоврядування. Це дозволить залучити до мошторингу реал> заци транскордонних проектiв бшьшу юль-кiсть зацiкавлениx структур i зробити результати прозорими й вщкритими для переважно1' ix частини i доступними для реп-ональних оргашв державноï влади та мюце-вого самоврядування. Таю ди позитивно вплинуть на показники соцiально-економiч-ного розвитку та якост життя населення регюну, осюльки буде оптимiзовано процес
видшення коштiв з мiсцевого та обласного бюджелв на тi галузi господарства, де спо-стерiгаеться занепад.
Отже, обов'язковою умовою для використання потенцшних можливостей удосконалення органiзацiйноï системи мошторингу реалiзацiï транскордонних проектiв з найбшьшим коефiцiентом корисноï дп е те, що ус учасники повиннi виявити бшьше iнiцiативностi, послiдовностi та ршучост в реалiзацiï поставлених цiлей.
Л^ература
1. Закон Украïни «Про транскордонне сшвроб^ництво» вiд 24 червня 2004 року, № 18-61-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rada.gov.ua.
2. Зв^ про виконання науково-дослщ-но].' теми «Розробка меxанiзмiв спiвфiнансування транскордонних проекпв та ïx монiторингу у Закарпатсьюй областi» / Керiвник НДР Мкула Н.А. - Львiв, 2011. -107 с. (№ Держреестраци 0111U003848).
3. Кравчук C.G. Парламентсью слухання про штенсифкащю спiвробiтництва Украши з Свропейським Союзом у рамках еврорегюшв / Кравчук C.G. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://static. rada.
gov. ua/zakon/skl5/par_sl/sl1605107.htm.
4. Мкула Н.А. Мiжнародна техшчна допомога в фiнансовiй системi регюну / Н А. Мкула, О.П. Жук, Ю.О. Цибульська // Фшансова система регюшв: новiтнi погляди та перспективи / шд заг. ред. А.Б. Кондрашихша, В.К. Присяжнюка. - Кшв; Севастополь: Телескоп, 2011. - С. 69-86.
5. Мошторинг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki.
6. Спшьш проблеми - через проекти [Електронний ресурс] / Офщшний веб-ресурс ^шав^^ районноï ради. - Режим доступу: www.irshava-rada.gov.ua.
7. Black Sea Basin Joint Operational Programme 2007-2013. Programme Document [Internet resource] / Black Sea Basin Joint Operational Programme Official Website. -Available from: http://www.blacksea-cbc.net/index. php/eng/Documents/Programme-documents.
8. Cross-Border Cooperation Programme Poland - Belarus - Ukraine 2007-2013 (CBC). [Internet resource] / Programme Poland
- Belarus - Ukraine Official Website. -Available from: http://www.cpe.gov.pl/pliki/127-pl-by-ua-eng-5b1-5d.pdf.
9. Hungary - Slovakia - Romania -Ukraine ENPI. Cross-border Cooperation Programme 2007-2013. Programme Document [Internet resource] / Programme Hungary -Slovakia - Romania - Ukraine Official Website.
- Available from: www.nfu.hu/download/1472/ JPD_Draft_070314.pdf
10. Joint Operational Programme Romania-Ukraine-Republic of Moldova 20072013. [Internet resource] / European
Commission Official Website. - Available from:
http://ec.europa.eu/europeaid/where/neighbourh
ood/regional-cooperation/enpi-cross-border/do-
cuments/Romania_ukraine_republic_of_moldo-
va_adopted_programme.pdf.
11. Operational Programme
«Implementation». [Internet resource] / European Commission Official Website. -Available from:
http://ec. europa. eu/regional_policy/country/pro-rdn/details_new.cfm?gv_PAY=HU&gv_reg= 16 67&gv_PGM= 1171 &LAN=7&gv_per=2&gv_ defL=7.
HadiüMna do peda^ii 02.12.2011 p.
