Трансграничное сотрудничество Карпатского еврорегиона при условиях Восточного расширения европейского Союза Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 339.9

Продан Л.1. ©

Карпатський ¡нститут тдприемництва, м. Хуст, Украгна

ТРАНСКОРДОННЕ СШВРОБГГНИЦТВО КАРПАТСЬКОГО еВРОРЕГЮНУ ЗА УМОВ СХ1ДНОГО РОЗШИРЕННЯ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Обгрунтовано транскордонне ствробтництво Карпатського Сврорегюну за умов Схгдного розширення Свропейського Союзу. Проанал1зовано досягнення та проблеми в дгяльностг евро регюну. Розкрито визначення понять «еврорегюн» г «транскордонне ствробтництво».

Стратег1чний тдх1д г програмно-цшьов1 методи в умов безпосереднього суадства Украгни з Свропейським Союзом створють передумови для ¡нтенсивного провадження в практику транскордонних украгнсько-нольських, украгнсько-угорських вгдносин прогресивних та ефективних моделей ствробтництва.

Сьогоднг транскордонному ствробтництву в

центральноевропейському регюш належить ключова роль у процесах евроттеграцп. Быьше того, саме ефективна реал1зац1я европейського р1вня транскордонного, м1жрегюнального ствробтництва, може прискорити евроттеграцшш прагнення Украгни. З метою ефективног реал1зацп еврорегюнального ствробтництва в Украгнг створена вгдповгдна правова база, а також регюни Украгни керуються у свогх дгях вгдповгдними положеннями м\жнародних угод, зокрема основними положеннями та принципами Мадридськог конвенцгг про транскордонне ствробтництво.

УДК 339.9

Продан Л. И.

Карпатский институт предпринимательства, г. Хуст, Украина

ТРАНСГРАНИЧНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО КАРПАТСКОГО ЕВРОРЕГИОНА ПРИ УСЛОВИЯХ ВОСТОЧНОГО РАСШИРЕНИЯ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА

Обоснованно трансграничное сотрудничество Карпатского Еврорегиона при условиях Восточного расширения Европейского Союза. Проанализировано достижение и проблемы в деятельности евро региона. Раскрыто определение понятий «еврорегион» и «трансграничное сотрудничество».

Стратегический подход и программно-целевые методы в условиях непосредственного соседства Украины с Европейским Союзом создадут предпосылки для интенсивного производства в практику трансграничных украинский-нольських, украинский-венгерских отношений прогрессивных и эффективных моделей сотрудничества.

© Продан Л.1., 2014

185

Сегодня трансграничному сотрудничеству в центрально-европейском регионе принадлежит ключевая роль в процессах евроинтеграции. Более того, именно эффективная реализация европейского уровня трансграничного, межрегионального сотрудничества, может ускорить евроинтеграционные стремления Украины. С целью эффективной реализации еврорегионального сотрудничества в Украине создана соответствующая правовая база, а также регионы Украины руководствуются в своих действиях соответствующими положениями международных соглашений, в частности основными положениями и принципами Мадридской конвенции о приграничном сотрудничестве.

UDC 339.9

Prodan L.

Carpathian Institute of Business, Chust, Ukraine

THE TRANSFRONTAL COLLABORATION OF EUROPEAN REGION OF CARPATHIANS AT THE TERMS OF EAST EXPANSION OF EUROPEAN

UNION

Grounded transfrontal collaboration of European Region of Carpathians at the terms of East expansion of European Union. Achievement and problems is analysed in activity of euro of region. Determination of concepts the European «region» and «transfrontal collaboration is exposed».

Strategic approach and program-target methods in terms of the immediate neighborhood Ukraine and the European Union will create preconditions for intensive practice in cross-border proceedings, nolskyh Ukrainian, Ukrainian-Hungarian relations progressive and effective models of cooperation.

Today, cross-border cooperation in the Central European region has a key role in the process of European integration. Moreover, it is effective implementation of the European level of cross-border, inter-regional cooperation can accelerate the European aspirations of Ukraine. For effective implementation of Euro-regional cooperation in Ukraine created the appropriate legal framework, as well as regions of Ukraine are guided in their actions relevant international agreements, including the basic provisions and principles of the Madrid Convention on Transfrontier Cooperation.

Постановка проблеми. Згщно Закону Укра!ни Про транскордонна сшвроб^ництво, еврорегюн - це оргашзацшна форма ствроб^ництва адмiнiстративно-територiальних одиниць европейських держав, що, здшснюеться вщповщно до дво- або багатостороншх угод Про транскордонне сшвроб^ництво [1]. Суб'ектами ствроб^ництва виступають територiальнi громади, !х представницью органи, мiсцевi органи виконавчо! влади Украши, що взаемодшть з територiальними громадами та вщповщними органами влади шших держав у межах свое! компетенци, встановлено! чинним законодавством та угодами про транскордонне ствроб^ництво.

Карпатський Сврорегюн з огляду на перифершне розташування як до власних нацюнальних центрiв, так i до потужних мiжнародних оргашзацш, а

186

також i з точки зору важливост його геопол^ичного розташування слугуе своерщним мостом мiжнародного транскордонного спiвробiтництва регiонiв. Правда, саме цей сегмент дiяльностi його репошв використовуеться ще не ефективно, хоч i мае значнi перспективи. Маемо на увазi особливу роль яку покладае GC на сво! новi схiднi кордони i свою схщну полiтику. Отже, принципи i прiоритети стратеги регiонального розвитку репошв Карпатський Сврорегюн е основними, базовими для розробки ефективно! стратеги регюнального розвитку.

Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Проблема транскордонного спiвробiтництва в умовах розширення GC дослiджувалися у працях науковщв 1нституту регiональних дослщжень НАН Украши М. Долiшнього, Н. Мжули, А. Балян, М.Лендела та шших.

Мета дослiдження полягае в дослщженш сучасного стану та перспектив сшвпращ з крашами GC в межах Карпатського евро регюну.

Виклад основного матерiалу. Система еврорегiонiв - вищих iнституцiйних форм транскордонного сшвроб^ництва мае вкрай важливе практичне значення у Сврот. Формування еврорегiонiв не тшьки пiдсилюе полiтичний та соцiально-економiчний статус европейських регiонiв, але i сприяе реашзацп у практичнiй площиш теори та практики добросусiдства, швеляци латентних чи наявних конфлiктiв, згуртовуе громади прикордонних територiй на виршення конкретних проблемних питань, якi юнують на прикордоннi кiлькох держав. На сьогодш, за умов змiни i геоекономiчноl та геопол^ично! ситуаци на европейському континенту змiнився статус прикордонних репошв Украши, якi вже безпосередньо межують з GC.

Бiльше того, захщш прикордоннi регiони Украши безпосередньо ствпрацюють з прикордонними регiонами £С у форматi еврорегiонiв. Отже, ниш актуальшсть i практична значимiсть розбудови ефективно дшчих еврорегiонiв за участю територiальних об'еднань Украши е вкрай важливою темою дослiдження.

Дослiдження тематики еврорегюшв охоплюе значний масив л^ератури. В Укра1ш поки що вийшла одна монографiя по тематицi ктори i розвитку еврорегiонiв - Мжули Н. [2], наявною е серiя наукових публiкацiй вчених регiону з питань розвитку Карпатського Сврорегюну - стосовно дослщження питань безпеки кра!н, питань формування шенгенського кордону, питань нацюнальних меншин, монiторингу мiжнацiональних вщносин на прикордонних територiях з етшчно змiшаним населенням .

Питанням еврорегюшв, зокрема розвитку Карпатського Сврорегюну, присвячеш науковi розвiдки Балян А. в контекст мiжрегiональноl спiвпрацi [3], Долшнього М. у розрiзi економiчноl проблематики розвитку еврорегюшв [4|, Кiш С. - в контекст концептуальних узагальнень теори та практики ди гврорегiонiв [5], Лендел М. щодо питань iнституцiйного характеру [6], М^ряево! С. - з точки зору безпекових питань транскордонно! коопераци [7]. Утiм, на сьогодш бракуе комплексних порiвняльних дослiджень вивчення европейського досвщу еврорегiонiв на внутршшх та зовнiшнiх кордонах, аналiзу стану еврорегюшв Украши.

187

Згщно мiжнародних докумешчв та чинного законодавства, оргашзацшно-правовий мехашзм транскордонного сшвроб^ництва включае:

1) створення еврорегюшв;

2) укладання угод про транскордонне сшвроб^ництво в окремих сферах;

3) встановлення та розвиток взаемовигщних контакив мiж суб'ектами транскордонного сшвроб^ництва

мGврорегiон - одна з оргашзацшних форм транскордонних вiдносин, де в межах свое! компетенци та за згодою центральних державних оргашв (на базi спецiальних розширених повноважень на мiжнародне спiвробiтництво) мiсцевi органи влади прикордонних адмiнiстративно-територiальних одиниць мають можливiсть розробляти спецiальнi комплекснi програми економiчноl, культурно! та гумаштарно! взаемоди, реалiзувати конкретнi транскордоннi економiчнi проекти, виршувати проблеми зайнятостi, iнфраструктури, еколопГ [8, с.472].

Вченими Укра!ни виокремлюються наступнi мGврорегiон - одна з оргашзацшних форм транскордонних вщносин, де в межах свое! компетенци та за згодою центральних державних оргашв (на базi спещальних розширених повноважень на мiжнародне сшвроб^ництво) мiсцевi органи влади прикордонних адмiнiстративно-територiальних одиниць мають можливють розробляти спецiальнi комплекснi програми економiчноl, культурно! тi гуманiтарно! взаемоди, реалiзувати конкретнi транскордоннi економiчнi проекти, виршувати проблеми зайнятостi, iнфраструктури, еколоп!-" [8, с.472], зокрема:

• 1сторичш - еврорегiони охоплюють територi!, що мають спiльне iсторичне минуле i навiть колись входили до складу одше! держав" iнколи це -територи, якi мали в нещодавньому минулому "спiрний" статус".

• Багатонащональний склад населення прикордонних територiй' еврорегюну.

• Периферiйнiсть щодо адмiнiстративних нащональних центрiв.

• 1снування спiльних соцiально-економiчних проблем.

• 1снування чiтких спшьних iнтересiв членiв еврорегiону - торгово-економiчних, туристичних, надання послуг, сшвроб^ництво в сферi науки, освiти i культури [9; 10].

3-помiж форм транскордонного сшвроб^ництва особлива роль нал ежить еврорегюнам, якi вважаються вищою шституйованого i найбiльш ефективною формою транскордонного сшвроб^ництва. Спецiальна Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 29 квiтня 2002 р. №587 "Деяю питання розвитку транскордонного спiвробiтництва та еврорегiонiв" констатуе: "За перюд з 1993 року створено еврорегюни "Буг", "Нижнiй Дунай", "Верхнш Прут", Карпатський Gврорегiон, до функцюнування яких з укра!нсько! сторони залучеш Волинська, Чернiвецька, Закарпатська, Одеська, 1вано-Франювська та Львiвська областi, а вщ прикордонних iноземних держав - адмшктративно-територiальнi одиницi Польщi, БшоруЫ, Румунi!, Словаччини, Угорщини, Молдови. Основними напрямами сшвроб^ництва створених еврорегiонiв е поеднання зусиль в економiчнiй сфер^ розбудовi соцiально!, iнформацiйно! та

188

виробничо! шфраструктури, будiвництвi та модершзаци шфраструктури кордону, розвитку транспортно! мережi, науковiй та культурнш спiвпрацi, охоронi навколишнього природного середовища, обмiнi досвiдом мiж вщповщними органами виконавчо! влади та органами мюцевого самоврядування, взаeмнiй допомозi в лшвщацп наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, боротьбi зi злочиннiстю i нелегальною мпращею тощо" [11].

Важливо пiдкреслити i значущiсть Програми розвитку еврорегiонiв, яка була розроблена з метою створення належних умов для активiзащ! участ регiонiв Укра!ни у транскордонному сшвроб^ництв^ Основними напрямами Програми було визначено:

- розроблення i реалiзацiю регюнальних та мiсцевих програм розвитку еврорегюшв;

- координацiю виконання державних галузевих, регiональних та цiльових програм, можливого в рамках еврорегiонiв з метою ефективного використання ресурЫв державного та мкцевих бюджетiв;

- удосконалення законодавства Укра!ни у сферi транскордонного сшвроб^ництва та розвитку еврорегiонiв;

- створення системи мошторингу, контролю, iнформацiйного забезпечення розвитку еврорегюшв;

- створення умов для розвитку транспортно!, митно!, прикордонно! шфраструктури" [13].

Серед еврорегiонiв, яю створенi за участю регiонiв Укра!ни, виокремимо саме Карпатський Gврорегiон, адже пiсля 2004 року змiнився статус еврорегюну, прiоритети його розвитку, власне система цшей еврорегiону зазнала принципово нових змш. Мiжнародну Асоцiацiю "Карпатський Сврорегюн" було створено 14 лютого 1993 року з метою координаци транскордонного сшвроб^ництва прикордонних адмiнiстративних райошв Укра!ни, Польщi, Угорщини, Словаччини i Румунi!.

14 лютого 1993 р. у Дебрецеш (Угорщина) були схвалеш Угода i Статут, якi е основними правовими актами, що регулюють функцiонування КС. До складу Карпатського Сврорегюну (КС) входять прикордоннi адмшктративш одиницi п'яти держав - Укра!ни, Польщi, Словаччини, Угорщини та Румуни. Цiлi Карпатського Сврорегiону були сформульоваш наступним чином: сприяння суспiльному, економiчному, науковому, екологiчному спiвробiтництву та сшвпращ в сферi освiти, культури та спорту; лобшвання, пiдтримка та реалiзацiя спiльних транскордонних проектiв, партнерська ствпраця з нацiональними iнститутами та оргашзащями [14].

Внаслiдок схiдного розширення Свропейського Союзу 1 травня 2004 року по сут визначився новий статус ще! асощацп, позаяк з-помiж його п'яти держав-члешв три стали членами Свропейського Союзу. Отже, еврорегюни, що дшть на захiдних кордонах Укра!ни, потребують докорiнних змiн органiзацiйних механiзмiв та, власне, фiлософi! свого подальшого iснування, iнструментiв розвитку спiвпрацi з европейськими структурами. Ця подiя сама по собi визначае новi можливосту шанси отримання фiнансiв з фондiв Свропейського Союзу, а також i посилення спiвпрацi щодо розвитку через

189

сшвроб^ництво як для краш-члешв Свропейського Союзу, так i для межуючих i ним прикордонних регюшв.

Виходячи з сучасних i майбутшх евроiнтеграцiйних умов, виокремлюючи широку палiтру сутнiсних характеристик Карпатського Сврорегюну, можливою модифiкацiя його шституцшно! основи:

1) Карпатський еврорегiон - його форма, мехашзми, структура — демонструють прюритетшсть мiждержавних вiдносин у стосунках мiж кра!нами Центрально! Свропи, а не мiжрегiонально! спiвпрацi територш, як це прийнято в Сврот.

2) Карпатський Gврорегiон у майбутньому буде юнувати i надалi, позаяк це е полiтичною потребою для держав-засновниць i потребуе докорiнних змш, фiлософi! свого подальшого розвитку.

3) Необхщною е розробка спiльних концепцш розвитку прикордонних регiонiв Укра!ни з межуючими прикордонними територiями цетральноевропейських кра!н. Саме прикордоннi регiони Укра!ни та Угорщини демонструють приклад погодження та координаци концепцiй сощально-економiчного розвитку прикордонних регюшв, що, врештi-решт, мало наслщком формування цiлiсного, науково обгрунтованого документа, а саме Концепцi! спшьного розвитку прикордонних територiй Укра!ни та| Угорщини, який був схвалений у 2003 рощ регюнальними органами влади Закарпаття та Саболч-Сатмар-Берег.

4) Нагальною с активiзацiя участi прикордонних областей Укра!ни у створенi бiльш прагматичних двох чи трьохстороншх еврорегiонiв з прикордонними регюнами сусiднiх держав, що також створюе можливкть використовувати вже у наступш роки мiжнародну фшансову допомогу в реалiзацi! проектiв територiального соцiально-економiчного розвитку [15].

В цьому контекст була прийнята стратегiчна програма розвитку з наступними цшьовими групами та цшями розвитку:

I. розвиток системи шфраструктури Карпатського Gврорегiону, виршення проблеми географiчно! периферiйностi iнфраструктури (коридори СС, шляхи, автомагiстралi, автошляхи, регюнальш аеродроми);

II. формування конкурентоспроможно! економiчноl системи в еврорегiонi;

Ш. скоординований розвиток людських ресурЫв;

IV. розвиток сфери охорони здоров'я, сощального та культурного|середовища;

V. комплексний розвиток туризму Карпатського Сврорегюну;

VI. розвиток довкшля та захист навколишнього середовища;

VII. посилення зовшшшх зв'язкiв, пiдготовка до прийняття фшансово! пiдтримки Свропейського Союзу [15].

^ розвитковi цiлi е тотожними з головними завданнями територiального розвитку Карпатського Сврорегюну, тобто вони вщповщають европейським загальноприйнятим стандартам в тому сена, що даш цш е подiбними до полiтичних цшей територiального розвитку, прийнятними у Свропейському Союз1 Таким чином, з метою реалiзацi! мiсi! та прiоритетiв територiального розвитку Карпатського Сврорегiону, створюеться необхщшсть розробки вiдповiдних програм з територiального розвитку.

190

Стратепчна програма регюнального розвитку Сврорегюну Карпати на перюд 2007-2013 роюв визначила виконання розвиткових завдань за допомогою здшснення наступних прюритет1в:

• найважливiшим геопол^ичним завданням Gврорегiону Карпати е сприяння евроатлантичнш штеграци Укра!ни;

• тдвищення рiвня освiти у межах Сврорегюну Карпати;

• тдвищення конкурентоспроможност економжи, зайнятостi, послуг та iнфраструктури Сврорегюну Карпати, штенсифжащя секторiв (промисловi парки - пщприемницью зони);

• диверсифжащя економiчно! дiяльностi, досягнення мульти-функцюнальност у сiльських регiонах;

• захист природи та навколишнього середовища, створення нових робочих мюць у галузях охорони природи;

• збереження культурно! спадщини, змiцнення та розвиток культурних традицш регiону, iнтенсифiкацiя захисту сшьських пам'яток;

• розвиток гуманного ресурсу, тдтримка локальних iнiцiатив, пiдвищення рiвня освiти [15].

Важливо пiдкреслити, що з точки зору методологi!, SWOТ-аналiз розвитку Карпатського Сврорегiону на перюд 2007-2011 роюв було здiйснено в контекст виокремлення позитивних та негативних внутршшх та зовнiшнiх детермiнант розвитку цього еврорегюну.

SWOT загального регюнального розвитку подшяеться на наступнi категори: сильнi сторони регiонального розвитку (позитивш внутрiшнi детермiнанти); слабкi сторони регюнального розвитку (негативш внутрiшнi детермiнанти); можливост регiонального розвитку (позитивнi зовнiшнi детермшанти); загрози регiонального розвитку (негативнi зовшшш детермiнанти).

Отже, визначальним в процес так званого комбiнованого SWOT-аналiзу (було визначення тих позитивних явищ та змш, якi вже на сьогодш сприяють суттевим змiнам як диверсифжаци, так i розвитку прiоритетних галузей економiки регiонiв кра!н, якi входять до Карпатського Сврорегюну. Такий пщхщ сприяв в юнцевому рахунку як ч^кому визначенню власне стратегiчних напрямiв Карпатського Сврорегiону, так i бшьш реалiстичному окресленню стратегiчних можливостей еврорегюну.

З-помiж сильних сторiн регiонального розвитку Карпатського Сврорегюну, слщ вiдзначити:

• сприятливi природнi, екологiчнi умови;

• розташування регiону вздовж просторово структурних шфраструктурних напрямiв;

• сприятливi туристичш умови: для термального, мисливського та культурного туризму; культурна спадщина;

• значна кшькють дешево!, вiдносно добре квалiфiковано1 робочо! сили;

розвинена середня та вища освiта, функцiонування мережi унiверситетiв

• регiонiв держав;

• продовження попршення показникiв економiчно! потужност Сврорегiону Карпати, виробнича структура не зможе пристосуватись до

191

еколопчних умов та вимог ринку;

• подальше тдвищення безробтя, внутршнш ринок не розширюватиметься;

• прискориться емпрацш високо квалiфiкованого прошарку населення, зменшиться чисельшсть населення, старiння населення;

• помiрний приплив капiталу, загострення конкуренцi! мiж регiонами;

• продовжиться погiршення стану дорщ

• не вiдбудеться модершзащя головних автошляхiв Сврорегiону Карпати;

• тдвищиться забруднення вод, засуха та паводки i надалi становитимугь загрозу;

• не вдасться залучення зовшшнього капiталу, технологiчнi iнновацi! розширюватимуться в не надежному темт;

• мiсцевi виробники витiсняться з вiтчизняних ринюв;

• не вiдбудеться вертикальна штегращя, залишиться не органiзований стан купiвлi та продажi;

• полiтичнi, сощальш та економiчнi асиметрi!;

• проблеми меншин та полiтичнi напруги [15].

Роль Карпатського Сврорегюну зазнае змш, особливо це стосуеться регiонiв на новому схщному кордонi Свропейського Союзу. За останнш час Карпатський Сврорегюн виступив органiзатором та спiворганiзатором багатьох конференцш, за його пiдтримки було подано кшька проектiв у вщповщност до стратегiчних цiлей. Свропейський Союз у майбутньому особливу роль надаватиме прикордонним регюнам, транскордонному спiвробiтництву, яю на шляху успiшно! реалiзацi! проекив з европейських фондiв, спiльно формуватимуть основу майбутнього Карпатського Сврорегюну.

Комплексна стратепчна щентифжащя прикордонного регiону Закарпатсько! областi чи транскордонного регiону - як цшсного дво- чи три латерального регюну за участю укра!нсько! сторони включае i характеристику наявного досвiду транскордонно! спiвпрацi Закарпатсько! област з межуючи ми регiонами Свропейського Союзу. На сьогодш саме транскордонне спiвробiтництво виступае одним iз прюритетних важелiв регiонально! полiтики, воно забезпечуеться шляхом налагодження партнерських зв'язкiв мiж прикордонними регiонами, активiзацiею транскордонного ствроб^ництва у всiх сферах господарювання, розробкою спшьно! стратегi! розвитку для регiонiв-партнерiв.

На етапi двостороннiх вiдносин поступово формуються принципово новi пiдходи до транскордонно! ствпращ. Вперше з'явилися спшьш стратегiчнi документи щодо довгострокового розвитку транскордонного ствроб^ництва

• мiцнi стосунки мiж членами регiонiв, позитивна кооперативна настанова прагнення на партнерство;

• розвинеш бiзнесовi (сiльськогосподарськi) послуга, мютами високоякiсна агрокультура, iснуюча продовольчо-промислова вертикаль;

• значний виробничий потенщал продовольчо! економiки, iстотна емнiсть сiльськогосподарського сировинного виробництва;

• зростаючий iнтерес до можливостей СС, близькiсть схiдних ринюв.

192

Слабк1 сторони регюнального розвитку (негативш внутршш умови та обставини):

• нашвперифершне розташування у просторовш структурi держав;

• можливi несприятливi демографiчнi процеси;

• збшьшення безробiття;

• несприятлива структура зайнятостц

• низький рiвень доходiв та низький рiвень споживання;

• низька концентращя капiталу, тривала нестача катталу;

• поганий стан дор^, погана доступнiсть;

• нерозвиненiсть туризму;

• вщсутшсть ринково! iнформацiйно! системи, iзольованi виробничi та торговельнi штереси; 1

• амортизованi та техшчно застарiлi сiльськогосподарськi засоби виробництва, економiчна iнфраструктура швидко руйнуеться;

• нестача фшансових ресурсiв;

• вiдсутнiсть транспортних зв'язюв в напрямку пiвнiч-пiвдень [15]. Можливост регiонального розвитку (зовнiшнi позитивш детермiнанти)'

• вiдтворення спiльно! маркетингово! полiтики для еврорегiону;

• змщнення зовнiшнiх зв'язкiв, рiст зовнiшнiх капiталiв;

• гармонiйний розвиток iнфраструктури;

• узгоджений розвиток людських ресурЫв, тдвищення навчального та професiонального рiвня;

• краще використання переваг транзиту регюну;

• розвиток туристично-iнформацiйних послуг;

• подальший розвиток громадських послуг;

• тдвищення рiвня соцiального захисту;

• вщтворення конкурентоспроможного сiльськогосподарського виробництва, динамiзацiя продовольчо! економiки;

• розвиток люонасадження;

• ефективнiше використання природних та прських вод;

• введення нових промислових галузей, приваблення вiтчизняного та шоземного капiталу, бiльш стрiмкий техшчний розвиток;

• зрiст аграрно-iнновацiйно! дiяльностi;

• пiдвищення мiжнародно! пiдтримки, джерел СС;

• евроатлантична штегращя Укра!ни.

Висновки. Таким чином, стратегiчний пщхщ i програмно-цiльовi методи в умов безпосереднього сусщства Укра!ни з Свропейським Союзом створю" передумови для штенсивного провадження в практику транскордонних укра!нсько-нольських, укра!нсько-угорських вiдносин прогресивних та ефективних моделей сшвроб^ництва.

Сьогоднi транскордонному ствроб^ництву в центральноевропейському регiонi належить ключова роль у процесах евроiнтеграцi!. Бшьше того, саме ефективна реалiзацiя европейського рiвня транскордонного, мiжрегiонального спiвробiтництва, може прискорити евроштеграцшш прагнення Укра!ни. З метою ефективно! реалiзацi! еврорегiонального ствроб^ництва в Укра!нi створена вiдповiдна правова база, а також регюни Укра!ни керуються у сво!х

193

дiях вщповщними положеннями мiжнародних угод, зокрема основними положеннями та принципами Мадридсько! конвенци про транскордонне сшвроб^ництво.

Л1тература

1. Закон Укра!ни "Про транскордонне сшвроб^ництво" вiд 24 червня 2004 року. № 1861-ГУ.

2. Мiкула Н. Мiжтериторiальне та транскордонне спiвробiтництво: Монографiя / Мiкула Н. - Львiв: 1РД НЛН Укра!ни, 2004.- 395 с.

3. Балян А.В. Мiжрегiональне, транскордонне спiвробiтництво Укра!ни за умов розширення Свропейського Союзу (на прикладi прикордонних регiонiв Укра!ни та Угорщини) / Балян А.В. - Ужгород : Лiра, 2006. 325 с.

4. Долшнш М.1. Генетико-еволюцiйна парадигма мехашзму регiонально полiтики / Долшнш М.1. // Регiональна полiтика та мехашзми i реалiзацi!. - К.: Наук, думка, 2003. - С. 14-17.

5. Кш С. Центральна Свропа в сучаснш системi еврорегюнально! iнтеграцi! / Кiш С. - Ужгород: Лiра, 2008. - 440 с.

6. Лендьел М. Спещальш шститути розвитку територiй: европейський досвщ / Лендьел М. // 1нститути та iнструменти розвитку територiй. На шляху до европейських принцитв / Ки!в, центр 1н-ту Схiд - Захщ; За ред. С.Максименка. - К.: Мшешум, 2001. - С. 67-148.

7. М^рясва С. Карпатський Сврорегюн - iнструмент еврорегiонально! стратеги Укра!ни / Мiтряева С. // Стратепчна панорама. - 2005. - №1.

8. Укра!нська дипломатична енциклопедiя. У 2-х т. - К: Знання Укра!ни, 2004.-т.2-812.

9. Лендьел М. Досвщ Карпатського Сврорегюну: поштовх до переосмислення моделi транскордонного ствроб^ництва / Лендьел М. // На шляху до Свропи. Укра!нський досвщ еврорегюшв. - Ки!в: Логос, 2000. - С. 4970.

10. Постанова КМУ вщ 29 квггня 2002 р. № 587 "Деяю питання розвитку транскордонного спiвробiтництва та еврорегюшв" ^з змiнами, внесеними згщно з Постановами Кабмiну № 270 вщ 01.03.2003 р. та № 1402 вщ 04.09.2003 р.).

Рецензент — к.е.н., доцент Пенцак Т.Г.

194