CC BY
40
УДК 316.42+330.342.146:622.3 Василь 1ванович Надрага,
канд. наук з держ. упр., доцент 1нститут демографп та сощальних дослiджень 1меш М.В. Птухи НАН Укра!ни, Кт'в
СОЦ1АЛЬН1 РИЗИКИ МОДЕРНВАЩ1 М1СТОУТВОРЮЮЧИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМ1КИ (НА ПРИКЛАД1 П1ДПРИСМСТВ ВУГШЬНО! ГАЛУЗ1)
Сощальт проблеми монопрофшьних мют, тдприемства яких стали неконкурент-ними внаслщок впливу об'ективних макро-економ1чних процешв, сьогодш е досить ак-туальними для бшьшосп розвинутих кра!н свггу.
Виникнення монопрофшьних поселень зумовлювалося об'ективними умовами не-обхщносп 1ндустр1ал1зацИ економши. При цьому вся сощальна шфраструктура повню-тю залежала вщ д1яльност1 одного чи декшь-кох тдприемств вузького профшю. Мюто можна вважати монопрофшьним, якщо воно мае таю ознаки: наявнють на його територп одного чи кшькох однотипних тдприемств, що належать до одте! галуз^ 1нш1 ж тдпри-емства лише обслуговують внутршш потреби мюта; критична залежнють наповнюва-носп бюджету вщ д1яльност1 одного чи де-кшькох тдприемств; низька диверсифшащя сфер зайнятосп населення.
При анал1з1 регюнального зр1зу роз-витку монофункщональних мют слщ урахо-вувати також галузеву спец1ал1зац1ю. Так, на-приклад, розвиток монофункщональних мют Донецько! обласп характеризуеться концент-ращею зайнятосп переважно! бшьшосп населення на тдприемствах вугшьно!, прничо-добувно! та коксох1м1чно! промисловосп, що обумовлено галузевою спец1ал1зац1ею цих мют. Натомють нерозвиненють виробничо!, транспортно! та сощально! шфраструктури, збереження застаршо! структури виробниц-тва, слабка швестицшна активнють тдприемств, обмежеш ф1нансов1 можливосп мюце-вих бюдженв щодо модертзаци технолопч-но вщсталих виробництв, !х можливого пере-профшювання суттево обмежують можливосп створення нових робочих мюць. Дзер-кальним чином структура зайнятосп вщобра-
© В.1. Надрага, 2013
жаеться на структур1 незайнятосп, оскшьки переважна кшькють незайнятого населення включаеться сегмент зареестрованого ринку пращ за рахунок вившьнення з тдприемств вугшьно!', прничодобувно! та коксох1м1чно! промисловосп. Розмах вар1ац1! за р1внями працевлаштування незайнятого населення малих монофункщональних мют ¡з ву-гшьною галузевою спец1ал1зац1ею коливався у межах 34,4-67,7%, прничодобувною - 39,851,1%, електроенергетикою - 42-51,1%, тод1 як у малих монофункщональних мютах, основною галузевою спец1ал1зац1ею яких е х1м1чна промисловють (зокрема, у м. Соле-дарО, цей р1вень досягав 71,4%. Однак при цьому слщ ураховувати, що ситуащя на ринку пращ змшюеться, i необхщно оперативно реагувати на змши його кон'юнктури.
Зареестрований ринок пращ охоплюе лише частину повного ринку пращ та вщ-повщно неповною мiрою вiдображае реальну ситуащю, сформовану на регiональних ринках та вггчизняному ринку працi в щлому. Слiд також зауважити, що значна частка пращвниюв цих тдприемств зайнята в ре-жимi неповного робочого дня (тижня), оскшьки тдприемства намагаються уникнути виплати кошив при вившьнент та сподiва-ються на повернення до звичного режиму роботи.
Найбшьш гостро проблеми монопрофшьних мют в Укра!т проявляються в про-цесi реструктуризацп пiдприемств вугшьно! галуз^ Саме цим населеним пунктам iз моно-галузевою вугiльною спецiалiзацiею може загрожувати соцiальний колапс у випадку безсистемного закриття шахт та вуглезбага-чувальних фабрик. Соцiально-економiчнi проблеми жителiв окремих населених пунктiв, розвиток яких повнютю залежить
вщ одного чи двох промислових тдпри-емств, розташованих на lx територп, на сьогоднi е досить гострими, а тому потребу-ють шдвищено! уваги не лише державних шституцш, але й учених та експерив.
Метою статтi е аналiз основних сощ-альних проблем монопрофiльниx мют Укра-1ни в контекстi реструктуризацп пiдприемств вугшьно! галузi, а також вироблення про-позицiй щодо мшiмiзащ! соцiальниx ризикiв населення цих територш.
На сучасному етапi вугiльна промисло-вiсть Украши переживае досить складш часи, основною причиною цього е ii значне техно-логiчне вщставання та загострення проблем, пов'язаних i3 необxiднiстю упровадження кардинальних iнституцiйниx реформ. Кри-зовi явища в економщ регiонiв виникають унаслiдок недостатностi ресурав - населення зберiгае стабiлiзацiйнi стратеги лише у ви-падку збереження його основних потреб, тобто якють життя залишаеться на прийнят-ному рiвнi. Падiння ж рiвня життя призво-дить до зменшення людського потенцiалу та зростання соцiальниx ризиюв.
Актуалiзацiя соцiальниx ризикiв унас-лщок безсистемного закриття вугiльниx шахт призводить до: тотально! бщност населення репону (одне робоче мiсце у вугшьнш про-мисловостi дае 6-7 мюць у мiстi й околицях); руйнування сощально! iнфраструктури ма-лих мют; незадовшьного житлово-комуналь-ного забезпечення; попршення здоров'я населення, фiзично! та псиxiчно! деградацп населення репону; безробптя; вiдсутностi перспектив для молодо погiршення екологп регiону; вщсутносп задоволення соцiальниx потреб; iнтенсивноl депопуляци населення.
Теоретичнi та практичнi проблеми сощальних ризикiв функцiонування вугшьно! галузi промисловостi досить грунтовно роз-глянуп у працях провiдниx учених 1нституту економiки промисловостi НАН Украши та на попередшх тематичних Академiчниx слухан-нях. Так, за визначенням авторiв монографп «Сталий розвиток промислового репону: со-цiальнi аспекти», ризики сталого розвитку промислових регюшв Украши формуються, в першу чергу, в трьох основних тдсисте-мах - сощальнш, економiчнiй та екологiчнiй.
Соцiальна тдсистема в оцiнцi ризикiв вклю-чае iндикатори, пов'язанi з втратою можли-востi соцiального розвитку. У першу чергу, це ризики втрати здоров'я та тривалосп життя ^ як наслщок, падiння життевого потен-цiалу [1, с. 63].
Теоретичш основи та широке коло пи-тань iз дослiдження проблеми сощального ризику висвiтлено в роботах вггчизняних i зарубiжних учених у сферi ризикологп, сощально! полiтики, сощально! безпеки, сощаль-ного захисту населення, трудового потен-цiалу тощо. Серед них пращ: О. Амош^ У. Бека, В. Вгглшського, Е. Пдденса, О. Вла-сюка, В. Гейця, Е. Лiбаново!, Н. Лумана, О. Мартяково!, О. Новiково!, Ф. Найта, С. Ра-мазанова, М. Чумаченка, О. Яницького [2-15].
На шдст^ аналiзу наукових дослщ-жень сощальний ризик може бути представлений у таких аспектах: рiвень життя; демо-графiчнi ризики; професiйнi ризики; сощаль-на захищенiсть; ризики безробптя; еколопч-нi ризики; девiантна поведшка.
Залежно вiд рiвня сприйняття суб'ек-том ризику фактори соцiального ризику можна роздшити на зовнiшнi та внутршш. До зовнiшнiх належать показники рiвня со-цiального розвитку, що не залежать прямо вiд дiяльностi суб'екта. Прикладом зовнiшнiх факторiв е природш умови, макроекономiчнi показники, рiвень розвитку соцiально! шфра-структури. Внутршш фактори визначаються власними характеристиками суб'екта ризику.
Поняття ризику безпосередньо пов'яза-не з проблемою визначення причини небез-пек та загроз. Вщповщно, адекватна реакщя на ситуацiю ризику передбачае лшвщащю потенцiйно! небезпеки чи загрози - вони, як правило, не виникають безпричинно, !м пе-редують деструктивш форми розвитку. Рег-ресивний фактор може визначатися сукупню-тю ситуацш-попередниюв, якi в комплексi вiдображають як розвиток, так i реалiзацiю критично! ситуацп.
Методологiя дослiдження соцiальних ризиюв мiстить оцiнку обсягiв iмовiрного збитку, тобто сощальних витрат у результат настання поди, пов'язано! з реалiзацiею со-цiального ризику.
^ичини i фaктоpи cоцiaльного pизикy нaйчacтiшe мaють об'ективний xapaктep: p^ зик бeзpобiття, втpaтa пpaцeздaтноcтi 4epe3 нeщacний випaдок, xвоpоби, знижeння œ-цiaльного cтaтycy тощо, тобто обyмовлeнi cоцiaльним cepeдовищeм i нe зaлeжaть aбо мaло зaлeжaть вiд волi тa можливоcтeй зтач-ниx гpyп нaceлeння. Соцiaльний pизик - цe визтата cycпiльcтвом подiя в життi людини, нacтaння яко1' пpиводить, з одного 6оку, до втpaти ïï здaтноcтi до пpaцi, aбо обмeжeння попиту нa пpaцю, знижeння piвня життя, повно1' aбо чacтковоï втpaти зapобiткy, a з iншого - до втpaти нeю дeякого cоцiaльного компотеш^: cоцiaльнa дeзоpieнтaцiя, зни-жeння piвня caмооцiнки, ycвiдомлeння влac-но1' cоцiaльноï нeдоcтaтноcтi, знижeнa aдaп-тaцiя до cоцiaльного cepeдовищa.
Цiлi модepнiзaцiï вугшьно1' гaлyзi в pi3-ниx ^arnax нeоднaковi. Тaк, для пpовiдниx вyглeдобyвниx кpaïн cвiтy цe, нacaмпepeд, нapощyвaння обcягiв видобутку (Kитaй, 1н-дiя, США, Aвcтpaлiя, ПАР). Дaнi ^aï™ во-лодiють знaчними зaпacaми вугшля з вщ-ноcно cпpиятливими yмовaми його pозpобки. Для бiльшоcтi ж iншиx кpaïн xapaктepним cтaв cтpaтeгiчний кypc нa вивiльнeння цieï pинковоï гaлyзi вiд збитковиx пiдпpиeмcтв, a тaкож вiд пiдпpиeмcтв, якi пpaцюють 3a ж-cпpиятливиx чи нeбeзпeчниx умов, що по-pоджye pяд нeгaтивниx cоцiaльниx нacлiдкiв для peгiонy тa кpaïни в цiломy.
Ситyaцiя cтоcовно пepcпeктив pозвит-ку видобутку вугшля в piзниx кpaïнax e ж-однознaчною, пpичомy нapaзi ж icнye якоюь зaгaльноï доктpини щодо тpaнcфоpмaцiйниx пpоцeciв у вyгiльнiй пpомиcловоcтi - кожнa кpaïнa виpобляe влacнy «вугшьну полггику» зaлeжно вiд бaгaтьоx чинникiв: гeологiчниx зaпaciв, умов, piвня peнтaбeльноcтi pозpобки вyгiльниx pодовищ, мюця тa pолi вyгiлля у пaливно-eнepгeтичномy бaлaнci, eкологiчниx обмeжeнь, cтyпeня iRrerpa^ï eкономiки ^a-ши в peгiонaльнi тa cвiтовi cтpyктypи тощо [16, c. 6].
Уcпix pecтpyктypизaцiï згщно з pоз-pобкaми Мiжнapодного eнepгeтичного arem"-cтвa з доcлiджeнь у вугшьнш гaлyзi зaлeжить вiд кiлькоx умов:
cтвоpeння довготpивaлоï cтpaтeгiчноï пpогpaми pecтpyктypизaцiï, pозpобкa тa
пpийняття яко! пepeдбaчae yчacть ycix зaцi-кaвлeниx cтоpiн - кepiвництвa дepжaви, ^оф^^ок, мicцeвиx гpомaд, pоботодaвцiв; кepiвнa crpy^ypa, якiй доpyчeнa кооp-динaцiя дш пpи pecтpyктypизaцiï, тaкож включae пpeдcтaвникiв ycix зaцiкaвлeниx cтоpiн;
пpогpaмa pecipy^yproa^ï вiдповiдae мобiлiзовaним (нaявним i зaлyчeним) pecyp-caм для peaлiзaцiï зaxодiв pecтpyктypизaцiï;
жоpcткий контpоль з боку дepжaви зa викоpиcтaнням pecypciв та pecrpy^yproa-цiю. Якщо ця yмовa нe виконyeтьcя, то змь нюють pозпоpядникa фiнaнciв (доcвiд Бeль-riï). Для зaлyчeниx iнвecтицiйниx pecypciв можуть cтвоpювaтиcя cпeцiaльнi aгeнтcтвa (Beликa Бpитaнiя);
pecтpyктypизaцiя обов'язково пepeдбa-4ae зaxоди вiдновлeння eкономiчноï arcr™-ноcтi шaxтapcькиx peгiонiв, зaбeзпeчeння зaйнятоcтi нaceлeння.
У 2001 p. бyлa пpийнятa Пpогpaмa «Укpaïнcькe вугшля» [17]. ïï викотання ш-peдбaчaлоcя нa пepiод 2001-2010 pp., cepeд оcновниx зaxодiв стад видiлити pоздepжaв-лeння вyгiльноï пpомиcловоcтi, пpиcкоpeння пpоцecy коpпоpaтизaцiï шaxт, визнaчeння iнвecтицiйно пpивaбливиx об'eктiв i ïx пpивaтизaцiю. Bодночac Пpогpaмa мicтилa зaxоди щодо зaвepшeння пpоцecy зaкpиття шaxт. Ha оcновi доcвiдy pecтpyктypизaцiï були зм^ш кpитepiï, зa якими вiдбиpaлиcя шaxти до зaкpиття, a caмe: з 2001 p. пepeдбa-чaлоcя зaкpити шaxти, якi нe мaли ^омисто-виx зaпaciв вyгiлля, a тaкож ^^^^pern^-cпpоможнi шaxти. Пapaмeтpи, зa якими вщ-биpaлиcя шaxти до зaкpиття: вiдcyтнicть ^о-миcловиx зaпaciв вyгiлля aбо ïx обмeжeнicть (нe бiльш нiж нa 3-4 pоки); виcокa cобiвap-тicть видобутку вугшля; низью тexнiко-eко-номiчнi потазники; cклaднi гipничо-гeологiч-нi умови видобутку.
У Дepжaвномy бюджeтi Укpaïни та 2013 piк пepeдбaчeно видaтки Мiнicтepcтвa eнepгeтики i вyгiльноï пpомиcловоcтi в cyмi 9 млpд 911 млн 299,1 тиа гpн, з якиx нa вyгiльнy пpомиcловicть зaплaновaно 9 млpд 728 млн 474 тиа гpн, якi бyдe нaпpaвлeно та пiдтpимкy вyглeдобyвниx пiдпpиeмcтв тa чacтковe покpиття витpaт iз cобiвapтоcтi готовоï товapноï вyгiльноï пpодyкцiï 7 млpд
801 млн 847,8 тис. грн; на реструктуризащю вугшьно! i торфодобувно! промисловосп -1 млрд 50 млн 980,1 тис. грн; на державну пщтримку бущвництва вугледобувних, тех-шчне переоснащення цих пiдприeмств - 364 млн 293,8 тис. грн. Намагання уряду «пщтри-мувати на плаву» вс без винятку дiючi дер-жавнi шахти призводить до розпорошення i неефективного використання бюджетних коштiв. Для ïx отримання керiвництво ряду шахт свiдомо завищуе очiкуванi плановi ре-зультати, закуповуе непотрiбне дороге об-
ладнання. Як наслщок, зростають показники збитковостi, що потребуе пiдвищення дота-цiй, тобто надання бюджетного субсидуван-ня, породжуе потребу у збшьшенш бюджетного дотування. Ддача система державноï фiнансовоï пiдтримки вугледобувних пщпри-емств, обсяги я^ зростають щорiчно, бло-куе стимули до полшшення ситуацiï в державному сектора провокуе утримансью наст-роï серед керiвникiв i пращвниюв пщпри-емств сектору (див. таблицю).
Таблиця
Динамика видатк\в Державного бюджету Украгни на вуг^льну промислов^сть, тис. грн1
2008 2009 2010 2011 2012
Апарат Мшстерства енергетики та вугiльноï промисловосп Украши 4293121,8 5116994,8 6225423,9 10751636,7 10014221,1
Державна пщтримка вугледобувних тдприемств 2696623,9 7500000,0 7800000,0 6710210,0 6801847,8
1 Складено за даними Державно! служби статистики Украши [http://www.ukrstat.gov.ua/].
Незважаючи на досить суттевi бюд-жетнi видатки, бiльшiсть тдприемств майже не спроможнi пiдтримувати та розвивати сощальну iнфраструктуру. Поширене неви-конання правових норм соцiального законо-давства та галузевих угод не супроводжу-еться затребуванням вщповщальносп, а вщповщно неправова поведшка стае нормою для управлшщв i працiвникiв вугiльно! галу-зi. У вугiльнiй промисловостi для майже 40% пращвниюв колективним договором вста-новлено мiнiмальну заробiтну плану на рiвнi, нижчому вiд законодавчо встановлено! державно! гарантi!. На жодному пщприемсга вугiльно! промисловостi Укра!ни не викону-ються положення Генерально! та галузево! угод у питанш своечасного введення тариф-них ставок та посадових окладiв, розрахова-них згщно iз законодавчо встановленим розмiром мiнiмально! заробiтно! плати [18, с. 24, 61].
Процеси реструктуризацп суттево вплинули на характер виробничих та сощальних взаемозв'язюв не лише на пщприем-ствах, але i в регюнах. Проведений в 1нсти-тутi демографi! та соцiальних дослщжень iм. М. Птухи аналiз динамши демографiчних
показникiв, особливо вугледобувних регюшв, свщчить про те, що змши соцiального середовища в перюд ринкових реформ суттево вплинули на всю систему сощальних вщносин, структуру людських ресурсiв та призвели до загального попршення ïx яюсних показникiв. Так званi «вугiльнi посе-лення» внаслiдок специфiки ïx розмщення, як правило, е монопрофiльними, а як вщомо, саме для таких систем сощальш ризики е найбшьш гострими та актуальними [19, с. 47].
Законодавчого визначення сощальних ризиюв в Украш не iснуе, однак виходячи з положень Закону Украши «Про сощальш послуги» такими можна вважати складш життевi обставини, як об'ективно порушу-ють нормальну життедiяльнiсть особи, на-слiдки яких вона не може подолати само-стшно. Таким чином, у загальному виглядi соцiальними можна визнати ризики, як ви-никають з причин суспшьного характеру i захищатися вiд яких шдивщуально в бшь-шостi випадюв неможливо, оскiльки вони практично не залежать вщ вчинкiв окремоï людини. Людський фактор, без якого немож-ливий будь-який виробничий процес, у вуг-
лeдобyвнiй гaлyзi вiдiгpae лишe pоль cвоepiд-ного виpобничого pecypcy, оcкiльки cоцiaль-нa тa eкономiчнa cклaдовi виpобничоï cфepи у вiдношeннi однa до одноï - цe cпоcоби до-cягнeння, a нe цiлi. Сaмe цe обyмовлюe Rpax-нeння до мiнiмiзaцiï взaeмниx витpaт.
У тaкомy контeкcтi доcлiджeння отщ-aльниx pизикiв мae пepeдбaчaти, нacaмпepeд, вивчeння xaparcrepy взaeмодiï людини тa cоцiyмy. Hовi cоцiaльнi пpоблeми, якi поpо-джyютьcя pecтpyктypизaцieю вyгiльноï пpомиcловоcтi, бaгaто в чому винитають yнacлiдок нe зовшм вивaжeниx дiй дepжaв-ниx шституцш. Тaк, нaпpиклaд, можнa пого-дштея iз зaxодaми, пepeдбaчeними Розпо-pяджeнням Kaбiнeтy Мiнicтpiв Укpaïни вiд 19 вepecня 2012p. №728-p «^о зaтвepджeн-ня плaнy коpпоpaтизaцiï дepжaвниx вyглeдо-бyвниx пiдпpиeмcтв до 2014 pокy», cepeд якиx поeтaпнe пpипинeння cyбcидyвaння опepaцiйниx витpaт дepжaвниx шaxт paзом зi збiльшeнням фiнaнcyвaння нa пpaцeвлaштy-вaння тa cоцiaльнy пiдтpимкy пpaцiвникiв; зaмоpожyвaння зaгaльниx видaткiв пiдтpим-ки гaлyзi нa поточному piвнi, ж допycкaючи його пepeвищeння. Рaзом з цим виникae бa-гaто питань у зв'язку iз зaпpопоновaними тeмпaми cкоpочeння обcягiв cyбcидyвaння опepaтивниx витpaт шaxт (нa 80% до 2014 p. i повж пpипинeння до 2016 p.). ^в^гь зa умови фiнaнcyвaння Пpогpaми у повному обcязi (що зa умов бюджeтного дeфiцитy здiйcнити доcить вaжко) нe бepeтьcя до yвaги фaктоp зpоcтaння cоцiaльниx pизикiв людини, який полягae в тому, що пpиcкоpeнi тeм-пи cycпiльного pозвиткy пpизводять до втpa-ти cтaбiлiзyючоï pолi ycтaлeниx cтepeотипiв миcлeння. Тому в crnya^ï, коли людинa нe можe aдeквaтно ïï оцiнити зa допомогою та-явниx у нeï cтepeотипiв миcлeння, вонa ви-мyшeнa cпиpaтиcя ж нa cоцiaльний доcвiд, a та можливоcтi пошуку нeтpaдицiйниx вщпо-вдей нa дaний pизикогeнний виклик. Рeзyль-тaти тaкого пошуку дaлeко ж зaвжди œpe-бyвaють у пpaвовомy полi чи вiдповiдaють моpaльним устоям cycпiльноï фоpмaцiï (знaчнe зpоcтaння piвня злочинноcтi, rnpra-тизaцiï молодi кpacномовно зacвiдчye тaкi тeндeнцiï).
Рeфоpмyвaння вyгiльноï пpомиcловоcтi знaчно зaгоcтpюe cоцiaльнi pro^^ пов'язaнi iз зaгpозaми бeзpобiгтя, - доcягнeння потаз-никiв бeззбитковоcтi гaлyзi потpeбye нe лишe вивeдeння з eкcплyaтaцiï нeпpибyтковиx шaxт, aлe й ютотного пiдвищeння ^одук-тивноcтi npa^, a отжe, cyгтeвого cкоpочeння пepcонaлy нa пpaцюючиx шaxтax. Тaк, зa пepiод з 2005 по 2012 p. cкоpочeно 65,3 тиc. чол. пpомиcлово-виpобничого пepcонaлy вyглeдобyвноï пpомиcловоcтi. Aктyaлiзaцiя pизикiв бeзpобiгтя пpизводить до бщност!, якa нa cьогоднi e тайбшьшою зaгpозою люд-cькомy pозвиткy.
Бщшсть, у cвою чepгy, поpоджye низь-ку caмоiдeнтифiкaцiю людини в тощуш. Тaк, Ф. Фyкyямa визнaчae люд^ку пpиpодy як фaктоp, що дae нaм вiдчyгтя моpaлi, зaбeз-пeчye cоцiaльнi нaвички, нeобxiднi для життя в cycпiльcтвi, тa cлyжить оетовою вишута-ниx фiлоcофcькиx диcкyciй щодо пpaв, cпpaвeдливоcтi й моpaлi. Ми пpaгнeмо зaxиc-тити вecь m6íp нaшиx cклaдниx, pозвинeниx нaтyp вщ cпpоб caмомодифiкaцiï тa нe бaжa-eмо поpyшyвaти цiлicноcтi пpиpоди людини. Tapamró збepeжeння людини aвтоp вбaчae у збepeжeннi вiдчyгтя влacноï пдност^ caмe воно e оcновою для фоpмyвaння полiтичниx iнcтитyцiй, що будуть у змозi вiдвepнyти дeгpaдaцiю оcобиcтоcтi [20, c. 217]. Розви-вaючи дaнy тeзy, Ю. Хaбepмac у доповщ «Поняття людcькоï гiдноcтi peaлicтичнa yтопiя пpaв людини» пiдкpecлюe, що кон-цeпцiя людcькоï пдност! нaбyвae cьогоднi оcобливоï вaги, о^льки вонa e моpaльним джepeлом eram piвноcтi, пpaвaми людини i людскою iдeнтичнicтю [21, c. 32].
Звaжaючи нa доcить rpyнтовнe вдови"-лeння пpоблeм бiдноcтi у пpaцяx пpовiдниx вiтчизняниx тa зapyбiжниx нayковцiв, у контекст! мeти дaноï cтaгтi нeобxiдно aRu^-тyвaти yвaгy нa мeнш вивчeномy ïï acпeктi -кyльтypнiй aнтpопологiï iндивiдyaльниx p^ зикiв. Icнyвaння людини e нiчим iншим як бюлопчний тa cоцiaльний пpоцec npraTOcy-вaння до пeвного оточeння, у якому ïï cвiдо-мicть i повeдiнкa визнaчaютьcя оcновними cycпiльними щнностями тa ноpмaми. Якщо мaтepiaльнa бaзa, нa оcновi якоï було в^об-лeно повeдiнковi cтpaтeгiï, починae змiнювa-
тися, то культурна система людини досить тривалий перюд не зазнае особливих змш, вона продовжуе i надалi впливати на !! поведiнку [22]. Тобто тсля втрати роботи для людини важливими е не стiльки розмiр та тривалiсть компенсацiйних виплати, скшь-ки втрата соцiального статусу.
1нтегращя факторiв бiдностi та моно-профшьносп вугiльних поселень породжуе актуалiзацiю одного з найбшьш небезпечних соцiальних ризиюв - передачi соцiальних проблем вщ одного поколiння до iншого. Так, у бщних сiм'ях можливостi щодо надан-ня дiтям конкурентно! освгги е досить обме-женими. У результат наступне поколiння не володггиме необхiдним рiвнем знань i нави-чок, який дозволить йому повнощнно конку-рувати на ринку пращ, а отже, дгги матимуть такий самий статус бщносп, як i !х батьки. Таке наслiдування ризиюв вiд поколiння до поколiння може значно поглибити сощальш проблеми не лише окремих верств людей, але й регюшв, перетворюючи !х на депре-сивнi.
Таким чином, у депресивних мютах кризовi процеси та явища мають мультипль кативний ефект i нерiдко блокують можли-вост вiдтворювального процесу в цiлому та його окремих елементв. Фактично вщбува-еться деградацiя ресурсного, господарського, сощального, трудового й економiчного потенцiалу.
У зв'язку з ринковою трансформащею економши i ситуацiею, яка склалася в кризо-вому перiодi, важливо визначити мюце i функцiональну роль монофункщональних мiст в економiцi на перехщному етапi виходу з кризи та намггити як загальнi шляхи ви-рiвнювання рiвнiв розвитку депресивних те-риторiй, так i особливi шляхи безпосередньо для мют рiзного галузевого значення.
Виршення проблем реструктуризацi! тдприемств вугiльно! галузi, разом iз роз-глядом питань органiзацiйно-економiчного характеру, потребуе вироблення гнучких ме-ханiзмiв та шструментарда мiнiмiзацi! со-цiальних ризиюв. Як засвiдчуе проведений аналiз, реалiзацiя стратегiчних прiоритетiв реструктуризацi! досить часто виршуються простим закриттям нерентабельних шахт без
урахування економiчно! активностi у вугле-добувному регiонi та сощальних потреб його жителiв. Тому на сьогодшшньому етапi ре-формування тдприемств вугшьно! промис-ловостi найбiльш актуальними е завдання оптимiзацi! ринку пращ вугледобувних реп-онiв, зокрема необхщнють збереження та створення нових робочих мюць, у тому числi у процесi диверсифiкацi! пiдприемств галузi.
Як засвщчуе аналiз, формування iнсти-тупв розвитку монопрофiльних мiст мае су-проводжуватися комплексом державних та мунщипальних заходiв соцiально! спрямова-носп, серед яких:
професiйне навчання вившьнених пра-цiвникiв;
рiзнi види сощально! допомоги, орга-нiзацiя громадських робгг;
пiдтримка розвитку малого бiзнесу за рахунок податкових пшьг, коштiв державного i мiсцевого бюджетiв;
сприяння пере!зду людей iз неперспек-тивних монопоселень;
створення ново! шфраструктури (роз-виток лопстики, комунiкацiй, реконструкцiя соцiально! iнфраструктури);
еколопчна санацiя монопрофiльних
мiст;
законодавча тдтримка мунiципально! полiтики.
Ключовим для виршення проблем мо-нопрофiльних поселень е запровадження ме-ханiзмiв реструктуризацi! сощально-еконо-мiчного розвитку територi!. Вона мае здшс-нюватися не лише шляхом диверсифшацп економiки за рахунок розвитку нових сфер i секторiв економши, у тому числi високотех-нолопчних наукомiстких галузей, створення технологiчних парюв, але i через упровад-ження механiзмiв ментально! переорiентацi! населення на необхщнють змши роду занять.
Перспективним напрямом подолання депресивносп монофункцiональних мiст е створення в регют особливих економiчних зон. У промислових регiонах, особливо в Донбас^ е передумови особливо! економiчно! зони промислово-виробничого типу. У разi вщновлення статусу спецiальних економiч-них зон мають бути чггко сформульованi критерп надання мiстам (територiям) такого
статусу. Вагомим джерелом фшансування шновацшно! дiяльностi мае стати регюналь-ний венчурний фонд.
На пiдставi динамiчноi ощнки поеднан-ня економiчних i сощальних iнтересiв та ви-явлення важелiв впливу на забезпечення ста-лост монофункцiональних мiст необхiдно побудувати ращональну модель взаемодп влади й бiзнесу - сформувати принципи та-ко! соцiально-економiчноi полiтики, яка б забезпечувала довгостроковi цiлi розвитку. Це потребуе розробки шституцшних шнова-цiй, пов'язаних iз формуванням iнститутiв, якi стимулюють продуктивну дiяльнiсть i соцiальну ефективнють.
Одним з iнституцiональних напрямiв може стати корпоративна сощальна вщповь дальнють. За кордоном практика сощально! вщповщальносп бiзнесу мае досить широке розповсюдження.
Широкого впровадження потребуе та-кож такий специфiчний iнструмент корпоративно! сощально! полiтики, як ендаумент. Його особливютю е те, що фiнансовi активи защкавлених суб'ектiв передаються в бан-кiвську сферу не для швестування, а для поточного витрачання. При цьому доходи, що отримуються, мають створювати стабiльну основу для функщонування i розвитку сощально! iнфраструктури.
Доцiльно посилити дiевiсть механiзмiв на фiнансування капiтальних вкладень у галузi соцiальноi iнфраструктури. Необхiдно не тшьки збiльшити питому вагу бюджета розвитку в монофункщональних мiстах (з 0,5 i менше до 12-15 i бiльше), а також запрова-дити процедури спiльного фiнансування швестицшних проектiв за рахунок бюджет-них кошпв, фiнансiв пiдприемств, комерцш-них структур i населення.
Збiльшенню швестицшно! складово! бюджетiв мiст сприятиме створення умов для функщонування мюцевих позик, зокрема впорядкування нормативно! бази мюцевих позик, лiбералiзацiя умов здшснення мюцевих позик, створення необхщно! шфраструк-тури фондового ринку.
Економiчний розвиток мiст - вугледо-бувних центрiв слiд розглядати диференщ-йовано. У мiстах, у яких були закрит шахти,
потрiбно в першу чергу створювати сучасш високотехнолопчт пiдприемства з обробно! промисловостi, виробництва продукци, по-трiбноi для населення. Це сприятиме також забезпеченню робочими мюцями працездат-ного населення, яке стало безробггним через закриття шахт. До цих мют належать Ждашвка, Кiровське, Новогродiвка, Горняк та Моспине Донецько! областi, Брянка, Кiровськ, Прившля, Новодружеськ, Тепло-гiрськ та Червонопартизанськ Лугансько! областi. У цих мютах доцiльно розмiстити пiдприемства легко! та харчово! промис-ловостi.
Перспективним напрямом економiчноi дiяльностi в мiстах - вугледобувних центрах може стати переробка твердих вiдходiв вуг-левидобутку на основi впровадження iннова-цiйних технологш. У вiдвалах вугледобувних i вуглепереробних тдприемств Донбасу на-копичилося до 4 млрд т твердих вiдходiв. Порода вiдвалiв, що вже перегорши, е висо-комiнералiзованою (94,5%) сухою сумшшю рiзних мiнералiв: окиси кремшю, залiза та алюмiнiю, якi становлять у середньому вщ-повiдно 61,6; 9,0 i 21,4% вiд загально! маси. Вмiст сполук сiрки коливаеться вщ 0,04 до 15,41%.
Окремого розгляду потребуе питання економiчного розвитку мiст - центрiв вугле-видобутку, в яких шахти ще працюватимуть протягом тривалого перюду. Разом з цим, враховуючи постiйне виведення з експлуата-цii шахт у майбутньому, необхщно розроби-ти комплексну програму соцiально-економiч-ного розвитку шахтарських мют Донбасу та Львiвщини, передбачивши в нш поступове будiвництво промислових тдприемств на новггнш технiко-технологiчнiй базi. Розвиток науково-техтчного прогресу, значнi змiни ринково! кон'юнктури та потреб населення у товарах i послугах зумовлять необхщнють виробництва нових видiв товарiв та побудови вщповщних промислових пiдприемств. У цьому вщношент такi пiдприемства доцшь-но створювати у мiстах - вугледобувних центрах, де е трудов^ фiнансовi та територi-альнi резерви. Створювати промисловi пiд-приемства в кожному шахтарському мiстi недоцiльно. Виходячи з високо! густоти на-
селення та мережi мют Донбасу i невеликих вiдстаней мiж мiстами, доцшьно розмщу-вати новi пiдприемства за кущовим методом.
Висновки. Одним iз важливих напрямiв подальших наукових пошуюв може стати розробка концепци з обов'язковим визначен-ням системи прюритетв, ресурсно! шдтрим-ки полiтики мiнiмiзацi! соцiальниx ризикiв монопрофiльниx поселень. Ця концепцiя мае стати основою для розробки дослщницьких програм, що мютитимуть моделi та сценарi! розвитку ризиюв, !х причинно-наслiдковi зв'язки та можливосп !х мiнiмiзацi!. Аналiз iндивiдуальниx ризиюв людини в системi соцiальниx ризиюв являе собою один з етатв процесу управлiння ризиками, що мае на мет дослiдження предметно! сфери, тобто ви-вчення структури i властивостей об'екта з притаманними йому ризиками. У процес аналiзу сощальних ризикiв мають ураховува-тися рiзнi соцiально-економiчнi, демографiч-нi, етнiчнi й iншi характеристики обраних для аналiзу груп населення. Як перспектив-ний напрям дослiдження можна запропону-вати розробку системи основних факторiв i показникiв, що охоплюватимуть безлiч сощальних проблем, яю суттево впливають на актуалiзацiю соцiальниx ризикiв.
Сьогодш досягнутий рiвень науки ще не дае можливосп достовiрного аналiзу да-них, якi повною мiрою характеризують ди-намiку повiльниx соцiальниx причинно-наслiдковиx зв'язкiв. У цьому полягае одна з ключових проблем теорп та практики управ-лiння сощальними ризиками: соцiальнi нега-разди, що призводять до переродження соцiальниx шститупв суспiльства, належать саме до класу так званих «повшьних проце-шв». Вони в бiльшостi випадкiв взагалi не сприймаються як надзвичайнi, однак поши-рення саме цих процешв може призвести до катастрофiчниx наслщюв у сощально-еконо-мiчному розвитку промислового регюну.
Лiтература
1. Сталий розвиток промислового реп-ону: соцiальнi аспекти: моногр. / О.Ф. Новь кова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та ш; НАН Укра!ни, 1н-т економши пром-стi. - Донецьк, 2012. - 534 с.
2. Социально-экономические аспекты промышленной политики [Текст]: сб. науч. тр. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти; редкол.: А.И. Амоша (отв. ред.) [и др.]. -Донецк: [б. и.], 2008. - 442 с.
3. Beck U. Risk Society. Toward a New Modernity / U. Beck. - London: SAGE, 1992. -334 p.
4. Внлшський В.В. Аналiз, ощнка i моделювання економiчного ризику [Текст] / В.В. Внлшський. - К.: Демiур, 1996. - 211 с.
5. Giddens A. The Consequences of Modernity / А. Giddens . - L., 1990. - P. 136.
6. Система економiчноi безпеки держа-ви: моногр. / О.С. Власюк О.С. та ш; за ред. А.1. Сухорукова; Рада нац. безпеки i оборони Украши; Нац. ш-т проблем мiжнар. безпеки. - К.: Стилос, 2010. - 685 с.
7. Структурш змши та економiчний розвиток Украши: моногр. / [Геець В.М. та ш]; НАН Украши, 1н-т економши та прогно-зув. - К.: [б. в.], 2011. - 696 с.
8. Сталий людський розвиток: забезпе-чення справедливости нац. доп. / [кер. авт. кол. Е.М. Лiбанова; ред. кол.: Геець В.М. (голова) та ш]; НАН Украши, 1н-т демографп та соц. дослщж. iм. М.В. Птухи; 1н-т економiки та прогнозув.; 1н-т економiки при-родокористування та сталого розвитку. -Умань: Сочшський [вид.], 2012. - 382 с.
9. Luhman N. Risk: a sociological theory / N. Luhman. - New York: Aldine de Gruy-ter, 1993. - 236 p.
10. Экономический механизм реформирования социальных процессов: страхование, маркетинг, риск-менеджмент / Е.В. Мар-тякова и др.; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк: [б.и.], 2003. - 589 с.
11. Управлшня людським та сощаль-ним розвитком у регюнах Украши: моногр. / [О.Ф. Новшова та ш]; НАН Украши, 1н-т економши пром-сп. - Донецьк: [б. в.], 2010. - 488 с.
12. Knight F. Risk, Uncertainty, and Profit / F. Knight. - Boston. Houghton Miffin Co. 1921. - Р. 210-235.
13. Ризики, безпека, кризи i сталий розвиток в економщк методологи, модели методи управлшня та прийняття ршень: моногр. / [Рамазанов С.К. та ш]; тд заг. ред.
Рамазанова С.К.; Схщноукр. нац. ун-т îm. В. Даля. - Луганськ: Ноулщж, 2012. - 947 с.
14. Актуальш проблеми економiчних перетворень в Украш (аналiз та пропозицiï по виршенню) / НАН Украïни, 1н-т еконо-мiки пром-стi; пiдгот. М.Г. Чумаченко [та ш]. - Донецьк: [б.в.], 1996. - 72 с.
15. Яницкий О.Н. Является ли постсоветское общество «обществом риска» / О.Н. Яницкий; РАН; Ин-т социологии. - М.: Наука, 1996. - 216 с.
16. Стан, основш проблеми i перспек-тиви вугiльноï промисловосп Украïни: наук. доп. / О.1. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Че-реватський; НАН Украши, 1н-т економiки пром-стi. - Донецьк, 2013. - 44 с.
17. Програма «Украшське вугшля» // Уголь Украши. - 2001. - № 10. - С. 5-38.
18. Сощальний вимiр вугiльноï та мета-лургiйноï галузей промисловостi Украши: моногр. / О.1. Амоша, Ю.С. Залознова,
В.П. Антонюк та iн.; НАН Украши, 1н-т економiки пром-стi. - Донецьк, 2013. - 164 с.
19. Людський розвиток в Украш: мiнiмiзацiя соцiальних ризикiв: кол. наук.-аналiт. моногр. / за ред. Е.М. Лiбановоï. - К.: 1н-т демографiï та соцiальних дослiджень iM. М.В. Птухи НАН Украши, Держкомстат Украши, 2010. - 496 с.
20. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: последствия биотехнологической революции / Ф. Фукуяма. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. - 349 с.
21. Хабермас Ю. Концепт человеческого достоинства и реалистическая утопия прав человека [Электронный ресурс] / Ю. Хабер-мас // Вопросы философии. - Режим доступа: http://vphil.ru/index.php?option=com_content& task=view&id=474.
22. Lewis Oscar, Culture of Poverty //On Understanding Poverty: Perspectives from the Social Sciences, ed. Daniel Patrick Moynihan. -New York: Basic Books, 1968. - Р. 188.
Надшшла до редакци 08.10.2013 р.
