CC BY
19
Визначальним принципом при формуванн маркетинговой' цтово'( пол1тики пщприемств бурякоцукрово-го подкомплексу ми вважаемо якють. Цукор, як i будь-яка ¡нша продук^я, за своею яюстю повинен вщпо-вщати нацiональному стандарту. Щоб успiшно конкурувати на свiтовому ринку, його якiсть повина вщпо-вщати й мiжнародним вимогам. Якiсть цукру залежить, як вщомо, вiд якост виxiдноí сировини (цукрових бурякiв), оргашзацп виробництва, рiвня впровадження iнновацiй, забезпеченост квалiфiкованими кадрами тощо. Важливим критерieм для просування товару на ринку е його споживча привабливють, яка залежить вiд упаковки, доступност та асортименту товару.
Стимулювати якiсть сiльськогосподарськиx культур можна рiзними економiчними важелями, але найва-жливший з них - цiна. 1снуе кiлька принципiв стимулювання якiсть цтою. Так, якiсть цукрових бурякiв сти-мулюеться абсолютним розмiром доплат або знижок з цти на продукцю з вiдxилинням вiд базисних кон-дицiй. Необфунтоване зниження або завищення базисного показника негативно впливае на результатив-нiсть самоí системи стимулювання якост продукцií. Так, нинi базисний рiвень цукристостi в Украíнi вста-новлений единий ( 16 %) i цiна 1 т коренеплодiв здiйснюeться до вiдповiдниx коефiцieнтiв в дiапазонi вiд 13,0 до 19,9 % цукристосд диференцiйованиx через кожн 0,1 %. Проте, недолiком е то, що при единому базису i навiть при такiй диферен^аци шкала не враxовуe такий фоктор формування якостi, як особливо-ст грунтово-клiматичниx умов вирощування, якi зумовлюють суттeвi вiдxилення в цукристостi. За багато-рiчними даними цукристiсть фабричниx коренеплодiв по окремиx заводаx Львiвськоí та Черкаськоí областей знаxодяться на рiвнi, вiдповiдно, 17,1 14,2 % або рiзняться на 2,9 пункта. При базишй цукристостi 16 % для господарств Львiвськоí област iснуюча система стимулювання е недосяжною, а для Черкасьш - не обфунтовано пiльговою, що не вигщно для суспiльства в цiлому, як у першому, так i в другому випадку [5].
Висновки. Отже, при формуваннi цiновоí полiтики необxiдно намагатися встановити такий рiвень цти на продукцiю вiдповiдно до и якостi, при якому забезпечуватиметься рiвень мiж цiною пропозицií та цтою реалiзацií. При змiнi маркетингового середовища та кон'юнктури ринку така цта повинна вiдповiдним чином коригуватися. Для устшно!" реалiзацií продукцií на ринку необxiдно поряд iз гнучкою пол^икою цiн ви-користовувати рекламу, проводити заxоди щодо формування збуту продукци, вживати iншиx маркетинго-виx заxодiв.
Л'пература
1. Балабанова Л.В. Маркетинг/Балабанова Л.В. - К.: Знання-Прес, 2004. - 564 с.
2. Дупна C.I. Маркетингова ц!нова полпика: навч.-метод. посб. для самостийного вивч. дисципл!ни / C.I. Дупна. - К.: КНЕУ, 2002. - 358 с.
3. Кор1нев В.Л. Анал!з ц!ноутворюючих чинниюв / В.Л. Кор1нев // Актуальнi проблеми економ!ки. - 2004. - №11. (40) - C. 101- 107.
4. Корiнeв В.Л., Корецький М.Х., Да^й O.I. Маркетингова цнова полiтика / В.Л. Корiнeв, М.Х. Корець-кий, O.I. Дацй - К.: ЦУЛ, 2007. - 200 с.
5. Шпичак О.М. Яюсть i цна альськогосподарсьш продукцИ / О.М. Шпичак // Науковий вiсник На^о-нального ун'!верситету б'юресурс'ш i природокористування Украни. Серя Економiка, аграрний менеджмент та б'знес. - К.: ВЦ НУБПУ, 2010. - Вип. 154. - 4.1. - С. 11-19.
УДК 341.
Чабан Г.В.,
к.е.н., доцент кафедри економки пщприемства та Ыновацшного розвитку ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григс^я Сковороди"
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ1 1ННОВАЦ1Й
В АГРАРНОМУ СЕКТОР1
У статтi розглянуто життевий цикл iнновацiй та методичнi п'!дходи до визначення межi iнновацiй, а саме моменту, коли вона перетворюеться в звичайний товар. Ключов1 слова: життевий цикл '¡нновацп, iнновацiйна дiяльнiсть, iнновацiйний продукт.
В статье рассмотрен жизненный цикл инноваций и методические подходы к определению предела инноваций, а именно моменту, когда она превращается в обычный товар.
Ключевые слова: жизненный цикл инновации, инновационная деятельность, инновационный продукт.
In the article the life cycle of innovations and methodical going is considered near determination of limit of innovations, namely to the moment, when it grows into an ordinary commodity. Keywords: life cycle of innovation, innovative activity, innovative product.
Постановка проблеми. 1нноваци в сучасниx умоваx е одним iз ключовиx факторiв розвитку економки
6
Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/1
© Чабан Г.В., 2011
кpaïни. Boни втiлюютьcя як y мaтepiaльнoмy виглядi (нoвi aбo пoлiпшeнi виpoби, тexнoлoгiя, oблaднaння, мaтepiaли, джepeлa eнepгiï тoщo), тaк i в нeмaтepiaльнoмy виглядi як пoлiпшeння opгaнiзaцiï пpaцi i yпpa-влтня, пiдвищeння квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв. Бeз iннoвaцiй нeмoжливe фopмyвaння eфeктивнoгo виpoбниц-твa пpoдyкцiï, зaбeзпeчeння ïï виcoкoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi.
Iннoвaцiï взaeмoдiють iз бaгaтьмa пpoцecaми в coцiaльнoмy i пpиpoднoмy cepeдoвищi, cтвopюють ган-кypeнтнi пepeвaги oкpeмим кpaïнaм i peгioнaм нa cвiтoвoмy pинкy, ïм нaлeжить ключoвa poль y peaлiзaцiï гoлoвнoгo iмпepaтивy cyчacнoï пapaдигми cтiйкoгo poзвиткy - гapмoнiйнoгo eднaння eкoнoмiчнoгo poзвит-ку зi збepeжeнням пpиpoднoгo cepeдoвищa i coцiaльним пpoгpecoм.
Уpaxoвyючи вaжливicть iннoвaцiй, нeoбxiднe ïx пoдaльшe дocлiджeння. Як oзнaчив oдин iз вiдoмиx aмe-pикaнcькиx фaxiвцiв E. Toффлep: "Жoднa з пpoблeм, з якими cтикaeтьcя aмepикaнcький бiзнec, нe е бiльш вaжливoю i мeнш вивчeнoю, нiж пpoблeмa iннoвaцiй". Ha cьoгoднi в нayкoвoмy cepeдoвищi нe icнye ч^ш-ro poзyмiння cyтнocтi явищ i пpoцeciв y cфepi iннoвaцiй. Як в^чизняшй, тaк i cвiтoвiй лiтepaтypi пpитaмaн-нa бaгaтoгpaннicть пoглядiв нa cy^ic^ пoнять "iннoвaцiя", "iннoвaцiйний пpoцec", "iннoвaцiйнa дiяльнicть". Taкoж вiдcyтня yзaгaльнeнa тeopiя з iннoвaтики, icнyють poзбiжнocтi з pядy вaжливиx мeтoдoлoгiчниx пи-тaнь, тлyмaчeння ocнoвниx кaтeгopiй, icнyють piзнi пoгляди нa клacифiкaцiю iннoвaцiй. Бeзпepeчнo, в мe-œax дaнoï ^arri нeмoжливo poзглянyти вce piзнoмaнiття пpoблeмниx питaнь, пoв'язaниx з iннoвaцiями, i тому yвaгa бyдe aкцeнтoвaнa нa життeвoмy циклi iннoвaцiй, a caмe нa eтaпi, кoли iннoвaцiя пepecтae 6ути як тaкoю i пepeтвopюeтьcя нa звичaйний тoвap.
Aнaлiз дослщжень тa пyблiкaцiй з проблеми. Бшьшють нayкoвцiв M.A. Йoxнa, B.B. Сгадник, H. Kpa^o-кyтcькa тa rn. cтвepджyють, щo зaключний eтaп життeвoгo циклу iннoвaцiй мae нe мeнш вaжливe знaчeння, нiж пepioд виcoкиx тeмпiв зpocтaння, ocкiльки cвoeчacнe пepeдбaчeння i нa ocнoвi цьoгo пpийняття piшeнь пpo мoдифiкaцiю тoвapy чи зaмiнy йoгo нoвoю iннoвaцieю дae знaчнy eкoнoмiю кoштiв. Пpoтe, нeзвaжaючи нa oчeвиднe знaчeння зaключнoгo eтaпy життeвoгo циклу iннoвaцiй, бiльшicть дocлiдникiв пpидiляють йoмy нeдocтaтньo yвaги. Диокуайним питaнням й нaдaлi зaлишaeтьcя вивчeння мeжi icнyвaння iннoвaцiй.
Oтжe, метою дaнoï cтaттi е визнaчeння мeжi icнyвaння iннoвaцiй.
Bиклaд основного мaтepiaлy. Iннoвaцiя мoжe cтaти джepeлoм дoxoдy в тoмy випaдкy, якщo вoнa мae нoвизнy, зaдoвoльняe пoтpeби pинкy, дae oбoв'язкoвий eкoнoмiчний eфeкт для пiдпpиeмcтвa-нoвaтopa. Пpoтe iннoвaцiя нe вecь чac вoлoдiтимe дaними oзнaкaми. Для вияcнeння дaнoгo питaння cлiд звepнyти-cя дo тaкoгo пoняття, як життевий цикл iннoвaцiй. Haйбiльш пoшиpeними визнaчeннями дaнoгo пoняття е тaкi: "життевий цикл iннoвaцiй oxoплюe чacoвий iнтepвaл вiд пoяви нayкoвиx дей дo зникнeння тoвapy з cфepи aктивнoгo викopиcтaння" [4], "цe пepioд вiд зapoджeння iдeï, cтвopeння нoвинки тa ïï пpaктичнoгo викopиcтaння дo мoмeнтy зняття з виpoбництвa" [1]. Mи бyдeмo дoтpимyвaтиcя тaкoгo визнaчeння: пiд життевим циклoм iннoвaцiй опщ poзyмiти пepioд чacy, який пoчинaeтьcя зapoджeнням iдeï i зaкiнчyeтьcя мoмeнтoм, кoли iннoвaцiя вичepпye ceбe нa pинкy.
3a cвoïм xapaктepoм життевий цикл iннoвaцiй пoдiбний дo типoвoгo життeвoгo циклу тoвapy i пpoxoдить тaкi eтaпи: poзpoблeння, пpocyвaння нa pинoк, зpocтaння, зpiлocтi тa зaнeпaдy, якi xapaктepизyютьcя piзним cпiввiднoшeнням витpaт, пoв'язaниx iз poзpoблeнням тa вивeдeнням нoвaцiï нa pинoк, i дoxoдiв вiд ïï пpoдa-жу. Koжeн eтaп життeвoгo циклу iннoвaцiï oxoплюe кiлькa cтaдiй, якi вiдpiзняютьcя зa змicтoм poбiт.
Eтaп poзpoблeння. Bключae cтaдiï зapoджeння iдeï, пpoвeдeння H,^KP для пepeтвopeння iдeï нa пpи-дaтний дo пpoмиcлoвoгo вигoтoвлeння пpoдyкт, poзpoблeння тexнoлoгiï, йoгo виpoбництвa.
Eтaп вивeдeння нa pинoк. Ha цьoмy eтaпi вiдбyвaeтьcя нaлaгoджeння тexнoлoгiчнoгo пpoцecy, випycк пpoбнoï пapтiï тa ïï pинкoвa aпpoбaцiя, фopмyвaння cтpaтeгiï тa кaнaлiв збуту. Ha цьoмy eтaпi пpибyтoк вщ-cyтнiй, ocкiльки витpaти пepeвищyють дoxoди вiд пpoдaжy.
Eтaп зpocтaння. Пepioд швидкoгo cпpийняття нoвoгo тoвapy pинкoм i швидкoгo зpocтaння пpибyткiв. Ha дaнoмy eтaпi cпoживaчi вiдкpивaють для ceбe нoвизнy й oцiнюють ïï як cпoживчy вapтicть. Maкcимyм нo-визни для cпoживaчiв нacтae caмe нa цьoмy eтaпi, ocкiльки в цeй пepioд xapaктepнi нaйшвидшi тeмпи дo-cягнeння мaкcимyмy виpoбництвa, пoлiпшeння якocтi i зaбeзпeчeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi пpoдyкцiï.
Eтaп зpiлocтi. Xapaктepизyeтьcя yпoвiльнeнням тeмпiв збуту внacлiдoк пpидбaння тoвapy бiльшicтю пo-кyпцiв. Toвap пepecтae бути нoвинкoю. Пpибyтoк cтaбiлiзyeтьcя aбo змeншyeтьcя у зв'язку зi зpocтaнням витpaт нa йoгo зaxиcт вiд кoнкypeнтiв. Цим eтaпoм життевий цикл iннoвaцiï фaктичнo зaвepшyeтьcя.
Eтaп зaнeпaдy. Piзкe пaдiння збуту й знижeння пpибyткiв. Toвap знiмaють з виpoбництвa.
Tpивaлicть життeвoгo циклу iннoвaцiй зaлeжить вiд внyтpiшнix чинникiв, щo oбyмoвлюють здaтнicть фip-ми-iннoвaтopa пpиcкopити пpoцec пepeтвopeння iдeï нa мaтepiaлiзoвaний пpoдyкт, пpидaтний дo кoмep-цiйнoгo впpoвaджeння, i зoвнiшнix, якi фopмyютьcя cпiввiднoшeнням пoпитy тa пpoпoзицiï i впливaють нa тpивaлicть кoмepцiйнoгo викopиcтaння iннoвaцiй. У дeякиx випaдкax iннoвaцiя е нacтiльки вдaлoю, щo ïï життевий цикл тpивae дocить дoвгo. Mae мicцe "бум" нa пpoдyкт aбo тpивaлe зaxoплeння. Пpoтe iннoвa-цiя мoжe виявитиcя нeвдaлoю, i cпoживaч, cпepшy зaцiкaвившиcь, згoдoм втpaчae дo нeï iнтepec, нacтy-пae "пpoвaл". Iнтepec дo пpoдyктy мoжe мaти ceзoнний xapaктep, тoдi кpивa життeвoгo циклу нaбyвae rpe-
Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/1
7
бтчикового вигляду: попиту певний сезон. Отже, в залежност вщ р1зних чинниюв впливу крив1 життевого циклу можуть набувати р1зного вигляду.
Продовження життевого циклу тноваци як у межах пщприемства, що íí створило, так i за рахунок ¿х ви-користання iншими у процес дифузií е важливою умовою пiдвищення комерцiйноí вiддачi вiд не'(. Продовження життевого циклу шновацй мае стосуватися лише тих стад^, якi передбачають íí промислове вико-ристання (чи споживання). Tермiн упровадження новацiй мае скорочуватися, що дасть значну вигоду íh-новаторам: темпи науково-техшчного прогресу сьогоднi настiльки висою, що затримка у впровадженнi но-вацiй може спричинити втрату кош^в, оскiльки на замiну íé прийде тша. Скорочення часу впровадження нова^й i збiльшення часу ефективного íx використання забезпечуеться ефективним управлiнням тнова-цiйними процесами.
Етап зрiлостi, на думку багатьох вчених (Н. Краснокутсь-ка, M. Йохна та íh.], слщ вважати завершаль-ним у життевому циклi iнновацií. На етапi зршост рiзко зростае конкуренцiя, оскiльки вщбуваеться дифу-зiя (поширення нововведення], попит падае, прибуток зменшуеться. Тому стверджувати, що життевий цикл iнновацiй повнютю вiдповiдаe життевому циклу товару, на нашу думку, е не зовам вiрним, проходя-чи схожi зi звичайним товаром етапи, iнновацiя на якомусь iз них (частiше на етап зрiлостi) може втрати-ти сво'1 ознаки i стати звичайним товаром, поки не вщбудеться ся послщовне його виведення з уживання внаслщок невiдповiдностi характеристик товару змтеним потребам ринку. Отже, тривалiсть життевого циклу тновацп е коротшим, нiж життевий цикл товару.
П.М. Музика в своíй монографií також стверджуе, що "iнновацiйнiй продукцií притаманна певна межа юнування, яка характеризуе своeрiдний iнтервал вiд появи íí до зникнення з об^у. Вщшкодоваш витрати -це ще не ктець iнновацií, Зiставлення суми витрат iз сумою граничних надходжень, як вiдшкодовують витрати i можуть забезпечувати прибуток, слугують основою для завершення юнування тноваци, Щоб тно-вацiя вважалася завершеною, необхiдним е наявнiсть двох умов: масове використання тновацп у вироб-ництвi та íx окупнiсть, тобто вiдшкодування витрат на íí одержання за рахунок прибутку" [3]. На нашу думку, досягнення граничних надходжень не завжди буде вважатися завершенням тновацп, осктьки тнова-цiя ще здатна приносити дохiд до моменту появи ново'1 iнновацií. Досягнення граничних надходжень сиг-налiзуe про пiк стану зршост iнновацií та можливу появу на ринку ново'1 iнновацií.
Автори прац [5] вважають, що життевий цикл слщ вважати завершеним при змН одного науково-тех-нiчного ршення iншим, бiльш ефективним, тобто коли вщбуваеться техшчне або технологiчне замщення. Процес замiщення обумовлений економiчною стратепею, направленою на бiльш повне задоволення на-родногосподарськоí потреби шляхом використання сучасних науково-техшчних досягнень. У розумтш ав-торiв технiчне або технолопчне замiщення - це явище соцiально-економiчне, яке виступае фактором зни-ження собiвартостi продукцií, пiдвищення рентабельностi та покращенню умов виробництва тощо при обов'язковому задоволенш вимог споживача до якост, асортименту i об'ему продукцп. Однак при збере-женнi економiчного прiоритету не можна недооцiнювати вплив науково-техшчних характеристик нова^й. Основною причиною замти iнновацií, на думку дослщниюв, е моральний знос. Розрiзняють два види морального зносу. Поява першого обумовлена зниженням необхщних витрат на виготовлення даного виду продукцп, другого - появою нових науково - техшчних ршень, яю найбшьш повно задовольняють вимоги соцiально-економiчно замовлення. Автори пра^ вважають, що в основi процесу замiщення е перш за все моральний знос другого порядку.
1снують й iH0i пщходи до даноí проблеми: "iнновацiя на останшх стадiях виробничоí (стабiлiзацiя виробництва] i експлуатац^но! (розширене споживання] фаз втрачае свою головну ознаку - новизну" [2]. Таку Ыновацш автори даноí працi пропонують трактувати як квазiiнновацiю (вiд лат. префксу quasi-немовби]. Tодi з початком стагнаци виробництва iнновацiйного продукту наступних за квазИннова^ею (немов би íh-нова^я] експлуатацiйних фаз iнновацiя фактично перетворюеться в денновацiю (вiд лат. префксу de, яка надае iменнику значення низьш якостi, нестачi], Виходячи з вищевикладеного дослiдники роблять висно-вок про те, що Ынова^я в "чистому видГ iснуe тiльки в межах фундаментальних i прикладних дослщжень, змiнюючи свiй вид у процеа проходження свого життевого циклу.
Таке тлумачення, на нашу думку, в теоретичному i практичному плат е недоцтьним. Ми схиляемось до думки, що це мае бути наступна послщовнють: нова^я - iнновацiя - звичайний товар. Нова^я стае íh-новацieю на етапi комер-цiалiзацií, а втративши своí ознаки iнновацiя перетворюеться у звичайний товар. Точку переходу тновацп у звичайний товар подано на рисунку 1.
Життевий цикл тновацп можна описати функ^ею, яка матиме вигляд у = f[x], де у - результат, х - на-бiр параметрiв, що визначають результат.
Пщ результатом в даному випадку слiд розумiти показники, яю характеризують рiвень параметрiв технологи та якост продукцií [витрати пального на 1 га, люд.-год на 1 га, вмют бшку та клейковини в зернi, жирнють молока тощо).
У розширеному виглядi функцiю у = f[x] можна записати як у = f[x1,xe,x3. ...хп 1] Наприклад, параметра-
8 Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/1
Рисунок 1. Життевий цикл ¡нновацП' та точка переходу ¡нновацП' в товар
ми, що визначають вмют бУпку та клейковини в зерш, можуть бути: х1 -сорт культури, х2 - агрошматичш умови, х3 - технолопя вирощування культури, хп - ¡нш1 параметри, що визначають результат.
Результатом може бути прибуток, обсяг продажу, а набором параметр^, що Ух визначають, - витрати, технолопчш та якюш показники.
Ураховуючи особливост впровадження ¡нновац¡йного продукту, слщ в¡дзначити, що в певний час на-стае момент, коли ¡нновацт перетворюеться у звичайний товар. На рис 1. цей момент вщображений точкою А1. 3 цього часу ¡нновацю, функц¡я якоУ п¡сля точки А1 позначена штриховою лтгёю, можна вважати
загальним товаром. Тобто незалежно в¡д того, що представляв собою ¡нновацт, рано чи пшо вона стае товаром. Цей момент настае тод¡, коли результат вщ новоУ ¡нновац¡У перевищуе результат вщ попе-редньоУ, що вщображено на вище наведеному рисунку функцию у2. Так, припустимо, що на ринку за останн десять роюв спостер¡галися три ¡нновац¡йн¡ продукти, яю описан¡ функц¡ями у1 = f1[х], у2 = f2[х], У3 = 3М. Момент, в який ¡нновацт 1 у1 = f1[х] стае масовим товаром, можна розрахувати момент перю-ду ¡нноваци 2 (у2 = f2[х])y товар:
У2=/2(Х) А2=- Уз = А (х) ■ = (Л (*) = /з У 2 = Уз .
Тому, поки у1 = f1[х] > у2 = ух] продукт вважаеться ¡нновац¡йним, при у1 = f1[х] < у2 = f2[х]" ¡нновацт переростае в масовий продукт.
Не менш важливим при цьому е визначення загального результату [ефекту) в¡д упровадження певноУ ¡нновац¡У [рис. 2].
Рисунок 2. Визначення загального результату (ефекту) вщ ¡нновацш
Економ1чний bíchmk ун1верситету | Випуск № 17/1 9
Слщ вpaxoвyвaти, щo нa pинкy бyдь-якoï пpoдyкцiï, кpiм виpoбництвa iннoвaцiйнoгo пpoдyктy, вщбу-вaeтьcя мacoвe виpoбництвo, якe мoжнa вiдoбpaзити функ^ею yp = fp[x]. Koли iннoвaцiя cтae звичaйним тoвapoм, вoнa дoдaткoвo пiдвищye peзyльтaт [eфeкт) вiд мacoвoгo виpoбництвa, ocкiльки yp = f^x] - cy-
кyпнicть peзyльтaтiв ycix пoпepeднix iннoвaцiй, якi фyнкцioнyють нa pинкy як звичaйний тoвap.
Для toto щoб poзpaxyвaти зaгaльний eфeкт [peзyльтaт) iннoвaцiï пpoтягoм ïï життeвoгo циклу, який для пepшoï iннoвaцiï пoзнaчeний пpoмiжкoм [a, Ь], a для дpyгoï [Ь, c], дoцiльнo oбчиcлити вiдпoвiднi плoщi, тoбтo
ß,i=î(/iM-/,(*))<**>
Ö,2= J (Л M-/„(*))<&■
дe Qy1, Qy2, зaгaльний eфeкт (peзyльтaт] вiд yпpoвaджeння вiдпoвiднo пepшoï тa дpyгoï iннoвaцiï. Пpи цьoмy мae дoтpимyвaтиcя yмoвa:
f1[x] > px] f2[x] > f[x]
Cyмapний eфeкт вiд вcix iннoвaцiй нa pинкy пeвнoгo пpoдyктy мoжнa poзpaxyвaти з виpaзy:
t
Y.Qyi=Qyl^y2+- + Qyn-
1=1
дe пpoмiжoк [1, T] - бaзoвий пepioд пo фaктичний, тoбтo пpoмiжoк, зa який здiйcнюeтьcя poзpaxyнoк cyмapнoгo eфeктy iннoвaцiй.
Висновки. Oтжe, вpaxoвyючи вищe виклaдeнe, ми ввaжaeмo, щo мoмeнт зaвepшeння iннoвaцiй дoцiль-нo визнaчaти, пopiвнюючи ïï з нoвoю iннoвaцieю якa cпoчaткy зa тexнoлoгiчними тa якicними пapaмeтpa-ми, a пoтiм i зa eкoнoмiчними пe-peвищye пoпepeдню.
3aзнaчимo, щo нa cьoгoднi icнye нeoбxiднicть пoдaльшoгo дocлiджeння виявлeння мeжi пepeтвopeння нoвaцiï в iннoвaцiю. Toмy caмe ц^ пpoблeмi будуть пpиcвячeнi нaшi пoдaльшi дocлiджeння.
Лiтepaтypa
1. Йoxнa M.A. Eкoнoмiкa i opгaнiзaцiя iннoвaцiйнoï дiяльнocтi: Haвч. пociбник. / M.A. Йoxнa, B.B. Cra^-ник. - К.: Aкaдeмiя. - 2005.- C.29
2. Mapкoв A. Teopeтичecкиe acпeкты мoдeлиpoвaния иннoвaциoнныx пpoцec coв в экoнoмикe / A.Map-тв, B.Гoнчapoв. // Oбщecтвo и экoнoмикa. - 2004. N3. - C.90.
3. Myзикa n.M. Poзвитoк iннoвaцiйнoгo пiдпpиeмcтвa в aгpoпpoмиcлoвoмy виpoбництвi Укpaïни. / П^^узи^ - Львiв: Bидaвництвo "Kвapтaл", 2005. - C.17.
4. Hexopoшeвa Л. H. Hayчнo-тexнoлoгичecкoe paзвитиe и pынoк. /Hexopoшeвa Л. H. - Mн.: БГЭУ, 1996. -C.22.
5. Пpoгнoзиpoвaниe и oцeнкa нayчнo-тexничecкиx нoвoввeдeний. /r.M. Дoбpoв, A.A. Kopeннoй, B.á. My-^внт и дp - К.: Hayкoвa дум1989 - C.21-22.
1Q Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Bипycк № 17/1
