CC BY
65
третину щорнно, а ктькють компаый, що спец1ал1зуються на кадровому люингу щорнно збтьшуеться в 1,5 рази.
Що стосуеться перспектив та доцтьност застосування люингу персоналу в управлшы проектами, то основною умовою його застосування, на нашу думку, е ситуацт, коли оргаызацт з1ткнулася з необхщнютю залучення високо-квал1фкованих фах1вц1в, потреба в яких не носить послйного характеру, а утримувати таких фах1вц1в компант не мае можливостн При цьому використання люингу персоналу вимагае попередньоТ уважноТ оцЫки фЫансовоТ необхщно-стн Ця оцшка проводиться на основ! порюняння витрат на люинг конкретного спец1алюта для виконання проекту й ви-трат на прийняття сп1вроб1тника в штат для здмснення цю ж дыльносл.
Слщ зазначити, що розвиток кадрового люингу в УкраТы гальмуеться внаслщок недосконалост законодавчоТ ба-зи, непрозорост переважноТ бтьшост компаый, низькоТ правовоТ культури в1тчизняних пщприемц1в, слабкоТ дисци-плши виконання догов1рних зобов'язань та нестабтьност попиту на висококвал1фкованих фах1вц1в за умови Тх тим-часового залучення. Але основна причина - рюке пщвищення р1вня пщприемницького ризику через зростання ктько-ст1 догов1рних зв'язюв, порушення будь-якого з яких перешкоджае успшый комерцмый дыльносл.
Л1тература
1.Аутстафф1нг персоналу, аутсорсинг персоналу, тимчасовий персонал, л1зинг персоналу [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://www.promote.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=9&lang=uk
2.Лизинг и аутсорсинг персонала. Терминология [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.stsgr.ru/com-ponent/content/article/4
3.Лизинг персонала [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.pallada-center.ru/staff-leasing.html
4.Лизинг персонала [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://os.pkrai.ru/infout/autsorsing-autstaffing-lizing-per-sonala-pravovye-aspekty/
5.Лизинг персонала, аутстаффинг - современные технологии на рынке труда [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.podborkadrov.ru/articles/detail.php?ID=24561
6.Лизинг персонала. Временно, но верно [Электронный ресурс] - Режим доступа:http://www.staf-fer.ru/?id=28&aid=186
7.Миронов А. Лизинг персонала в России: прошлое, настоящее, будущее / А. Миронов [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.jobhunter.ru/articles_other_4.htm
8.Проблемы при аренде персонала [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.fmsrus.ru/rent_work.html
9.Щурина М. Лизинг персонала / М. Щурина [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.crede-re.ru/st1708.asp
УДК 331.5
Рибалка П.М.,
acnipaHT, Дшпропетровського университету ¡меы Альфреда Нобеля
ЗАЛЕЖШСТЬ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГИ П1ДПРИСМСТВА В1Д ЙОГО
життевого циклу
У статтi досл^джено розвиток концепцн життевого циклу, i i"i взаемозв'язок з формуванням ефективноi стратеги пд-приемства. Удосконалено такий маркетинговий iнструмент як "воронка", який дозволяе в^брати найб'льш ефектив-н стратеги для кожного етапу життевого циклу. Також запропоновано групування стратепй в залежност вд етапу ро-звитку пiдприeмства.
Ключовi слова: стратепя пщприемства, життевий цикл, стратепчне планування, матричн нструменти, ефектив-нсть стратеги, ефект воронки.
В статье исследовано развитие концепции жизненного цикла, и ее взаимосвязь с формированием эффективной стратегии предприятия. Усовершенствован такой маркетинговый инструмент как "воронка", который позволяет отобрать наиболее эффективные стратегии для каждого этапа жизненного цикла. Также предложена группировка стратегий в зависимости от этапа развития предприятия.
Ключевые слова: стратегия предприятия, жизненный цикл, стратегическое планирование, матричные инструменты, эффективность стратегии, эффект воронки.
The article investigated the development conception of life-cycle and its relation to the formation of an effective business strategy. Improved a marketing instrument as a "crater" that allows you to select the most effective strategies for each stage of the life cycle. Also suggested grouping of strategies depending on the stage of company development.
Keywords: enterprise strategy, life cycle, strategic planning, matrix Instruments, efficiency strategies, the effect of the crater.
На ниншньому етап розвитку украТнськоТ економки кеpiвники найбтьших i прогресивних нацюнальних пщпри-емств вже усвщомили необхщнють ведення плaномipноТ роботи та застосування нових методiв, до яких вщноситься i формування стратеги пщприемства. У нашм краТн цей процес може бути ускладнено безлiччю нестабтьних зовыш-ых фaктоpiв, таких як пол^ична ситуащя, еколопчы проблеми, змша правовоТ бази. Але саме ця нестабтьнють зов-ншнього середовища змушуе нас звернутися до елеменлв стратепчного менеджменту. Так як вщсутнють ч^коТ стратеги в перюд слабкоТ передбачуваност зовншых фaктоpiв робить успшну роботу компани практично неможливою.
Питання формування стратеги досить ретельно вивчалось в економiчнiй лтератур^ але залежнють формування стратеги пщприемства вщ його життевого циклу залишилось без уваги. Ми вважаемо що стратепя пщприемства повинна
90 Економ1чний вюник университету | Випуск № 18/1
© Рибалка П.М., 2012
формуватися з врахуванням його життевого циклу. В економщ видтяють так поняття як життевий цикл товару, житте-вий цикл пщприемства, життевий цикл гaлуз¡, економнний цикл нaц¡онaльноí економ¡ки. Зг¡дно з А. А. Задоя [1], цикл -це сукупнють регулярно повторюваних певних стаыв. На початку розглянемо еволюцю розвитку концепц¡í життевого циклу, що розпочала використовуватися у стратепчному менеджмент¡ у в¡дношенн¡ до етатв розвитку товару.
Kонцепц¡я життевого циклу товару була вперше опублкована Т. Лев¡ттом в 1965 роцк Зг¡дно з Т. Лев¡ттом концеп-ц¡я виходить з того, що будь-який товар рано чи пюно витюняеться з ринку ¡ншим, досконалшим або дешевшим товаром. Внного товару немае [2]. Будь-який продукт характеризуемся певним набором фаз розвитку, як зм¡нюють один одного в строго встановлеый посл¡довност¡, проте тривалють цих фаз може бути довтьною, а переходи м¡ж ними не е яскраво вираженими [3].
В подальшому модель життевого циклу товару отримала розвиток в роботах таких вчених, як Фокс, Ч. Вассон, Дж. Андерсон, Хтл ¡ Джоунс, як¡ розробили р¡зн¡ вар^ци модел¡ життевого циклу:
- Фокс (Fox, 1973): пщготовчий етап (precommercialization) - виведення на ринок - зростання - зртють - спад.
- Ч. Вассон (Wasson, 1974): розвиток ринку - швидке зростання - конкурентна турбулентнють - насичення / зртють - спад.
- Дж. Андерсон ¡ Зейхамл (Anderson & Zeithaml, 1984): виведення на ринок - зростання - зртють - спад.
- Хтл ¡ Джоунс (Hill & Jones, 1998): зародження - зростання - бурхливий розвиток - зртють - спад.
В основ¡ концепци життевого циклу лежить постулат про те, що економны блага, що представляють матер^льы активи, мають власний перюд ¡снування, змютом якого е змЫа в чaс¡ (динамка) корисност [4].
Як правило, видтяють чотири стaд¡í циклу. Якщо говорити про економнний цикл, вид¡ляють пщйом, пожвавлення, депрес¡ю, спад. При розгляд¡ окремого продукту вид¡ляють нaступн¡ стади: етап зародження, зростання, етап насичення й етап спаду. Потр^но з'ясувати причини виникнення циклю. В даний час прийнято розмежовувати причини коливань на зовышы ¡ внутршни Зовышы - це чинники, як знаходяться поза межами економ¡чноí системи, внутрш-н¡ - мають мюце всередин¡ сaмоí економ¡чноí системи. Для нас бтьший ¡нтерес представляють собою саме внутрш-н¡ причини, як ми ¡ будемо розглядати.
У еволюцмый модел¡ життевого циклу товару як основи розглядаеться aнaлог¡я бюлопчно'[ еволюц¡í ¡ життевого циклу продукту. Еволюцмний п¡дх¡д динaм¡чний ¡ не обмежуеться часом ¡, таким чином, протиставляеться класично-му життевому циклу. Розвиток товару е функц¡eю взаемоди товару ¡з зовн¡шн¡м св¡том, а пщприемство не просто ре-агуе на зовн¡шн¡ зм¡ни, а й активно бере участь у процеси Видно, що такий тдхщ, окр^ зaгaльноí небезпеки виснов-к¡в за аналопею, особливо, якщо aнaлог¡я проводиться мж р¡зними сферами науки, невтьна в¡д недол¡ку, пов'язано-го з високою часткою суб'eктивност¡ при визначенн актуального етапу життевого циклу.
Наступним р^нем для дaноí концепц¡í е життевий цикл п¡дприeмствa. Стосовно до пщприемства концепцы життевого циклу ¡сторично мала дв¡ основн¡ ¡нтерпретаци:
- класичний (еволюц¡йний) життевий цикл - по аналоги з бюлопчним, коли на рюних етапах розвитку дослдаува-не п¡дприeмство демонструвало рюы тенденц¡í повед¡нки ¡ прагнула до задоволення рюних пр¡оритетних ц¡лей;
- розвиток оргаызацм через посл¡довн¡сть кризових точок, коли сценарм розвитку оргаызаци представлявся у ви-гляд¡ дискретних фаз, роздтених м¡ж собою кризами. Такий пщхщ не передбачае безперервност сценaр¡ю розвитку оргaн¡зaц¡í - чергова криза, що виникла на меж¡ будь-яко'[ фази, може привести до руйнування оргаызаци.
Oсоблив¡стю ¡нтерпретаци еволюцмного життевого циклу стосовно до пщприемства е вид¡лення стандартних фаз: народження, рання молод¡сть, юн¡сть (дорослшання), розкв¡т, спад, смерть (переродження). Деяк джерела [Широкова 109] видтяли ще й пром¡жн¡ фази, таю як пюню зр¡л¡сть, яка може бути перед етапом спаду ¡ ранню зртють, вщ-пов¡дну до етапу дорослшання оргaн¡зaц¡í. Oбидв¡ ц фази входять в загальну фазу розкв^у. Будь-який п¡дх¡д до ви-д¡лення р¡зних фаз не змшюе сутн¡сть п¡дходу, заснованого на ¡де'[ про те, що еволюц¡йнa мЫливють оргaн¡зaц¡í е без-перервною ¡ ¡снуе пост¡йнa посл¡довн¡сть етaп¡в розвитку оргаызаци. Який-небудь з етaп¡в може бути занадто швид-коплинним або вщсуты зовс¡м, проте суворо встановлена послщовнють фаз розвитку п¡дприeмствa не може бути порушена - за пропущеним слщ черговий етап, вщповщний встановленим сценар^м розвитку пщприемства.
Зберкаючи посл¡довн¡сть розвитку концепц¡í життевого циклу, наступним р^нем е життевий цикл галузи Стосовно до життевого циклу галуз^ в яюй представлено п¡дприeмство, цей постулат можна ¡нтерпретувати в такий спос¡б -на протяз¡ свого розвитку галузь проходить етапи, яю в¡др¡зняються за тривалютю, що в¡дпов¡дн¡ абсолютно рюному р¡вню привaбливост¡ та динaм¡ки розвитку. Етапи розвитку гaлуз¡ зм¡нюють один одного з досить стабтьною посль довн¡стю, проте можлив¡ ситуaц¡í, коли той або ¡нший етап випадае з циклу. Життевий цикл гaлуз¡ не е строго детер-мшованим ¡ ¡нод¡ досить складно вщрюнити один етап в¡д ¡ншого.
У сво'|и робот¡ ми доводимо, що системне ¡ посл¡довне врахування життевого циклу пщприемства на р^ы форму-вання його стрaтег¡í дозволить суттево збагатити результати за рахунок фтьтрацп можливостей п¡дприeмствa, врахування ефекпв трaнсформaц¡í ключових компетенц¡й, aдaптaц¡í бачення ¡ стрaтег¡чних ц¡лей. Б¡льш докладно позитив-н¡ ефекти в¡д включення життевого циклу пщприемства в стратегий модел¡ будуть розглянут¡ в п.п. 1.3 роботи.
Практично ва ¡сную^ модел¡ стрaтег¡чного менеджменту сл¡д класифкувати за двома групами. До першо!' групи належать модел¡, так або ¡накше використовують концепц¡ю життевого циклу, до друго!' - модел¡, ¡нтерпретують процедуру SWOT-aнaл¡зу (рис. 1), засновану на зютавлены внутр¡шн¡х ¡ зовн¡шн¡х зм¡нних п¡дприeмствa
Розглянемо бтьш детaльн¡ше модел¡ розвитку п¡дприeмствa, яю базуються на концепц¡í життевого циклу. Модель розвитку пщприемства через послщовнють кризових точок, що належить Грейнеру [5], передбачае п'ять стадм орга-ызацмного розвитку, в¡докремлювaних один вщ одного моментами оргaн¡зaц¡йних криз. У даый модел¡ постулюеть-ся положення про те, що путь пщприемства з одню( стади свого розвитку в наступну лежить через подолання вщпо-вщно( кризи даного перехщного перюду. Сутн¡сть ¡ зм¡ст цих стадм ¡ криз представляеться так:
Стадт 1. Зростання через креативнють. П¡дприeмець забезпечуе дуже потужний р^ень креативного драйву, на-
Матрнця Хоф^эа/
Шмдела
Рисунок1. Класифшацт ¡нструменлв стратепчного менеджменту
магаючись вттити ¡дею в життя ¡ змусити ¡нших пов1рити в не!'. Поступово оргаызацы починае рости, ¡ пщприемець втрачае прямий контроль над д\яльн\стю своТх п\длеглих. Необх\дн\сть в делегуванн\ повноважень стае все актуальнь шою. Настае так звана криза л\дерства.
Стад\я 2. Зростання через директивне кер\вництво. На даному етап\ профес\йн\ менеджери вибудовують орган\за-ц\йну структуру, в як\й прописан\ багато функц\й \ зони в\дпов\дальност\ по окремих позиц\ях. З'являеться система фор-мальних комун\кац\й, система заохочення \ покарання \ система контролю. Поступово зростаюча орган\зац\я починае ди-версиф\куватися \ розширюватися. Настае криза автономи, яка вир\шуеться т\льки делегуванням повноважень.
Стад\я 3. Зростання через делегування. У першу чергу в зростаюч\й оргаызаци значною владою над\ляють кер\в-ник\в окремих б\знес-одиниць \ географ\чних напрямк\в. З'являються абсолютно нов\, ун\кальн\ системи мотиваци пра-ц\, так\ як бонуси \ участь в прибутку п\дприемства. Середн\й ланц\ менеджер\в делегують достатньо влади \ повноважень для проникнення на нов\ ринки \ розвитку нових продукт\в. Верх\вка п\дприемства зосереджуеться на загально-му стратег\чному розвитку \ поступово втрачае контроль над орган\зац\ею, що розрослася \ ускладнилася. Настае криза контролю, яка вир\шуеться розвитком програм координаци.
Стад\я 4. Зростання через координац\ю. Координац\йна д\яльн\сть полягае в тому, що слабо централ\зован\ п\-дрозд\ли об'еднуються в продуктов\ групи, вводиться складна система розпод\лу ¡нвестиц\йних кошт\в п\дприемства м\ж II б\знес-одиницями. Значно розширюеться штаб-квартира, де розробляються потужн\ системи планування \ контролю виконання плану. Однак право приймати основн\ виробнич\ р\шення залишаеться на м\сцях. У наявност\ явна криза тяганини.
Стад\я 5. Зростання через сп\впрацю. 0рган\зац\я усв\домлюе бюрократичн\сть вае! системи управл\ння та орга-н\зац\йно! структури \ починае поступово робити и б\льш гнучкою. Вводяться внутр\шн\ команди консультант\в, як\ не керують п\дрозд\лами, а допомагають кер\вникам профес\йними порадами. Штаб-квартира скорочуеться в чисельно-ст\ \ знижуе планку пост\йного контролю. Теоретично на цьому етап\ може бути введена матрична структура.
Ц\каво в\дзначити, що Л. Грейнер зупиняеться на цьому етап\. В\н посл\довно вид\ляе п'ять етап\в еволюци \ рево-люци на життевому шляху оргаызацп, називаючи Тх "стад\ями росту". Кожна стад\я - одночасно сл\дство попередньо! та причина наступно! стадп. Кожен еволюц\йний пер\од характеризуеться дом\нуючим стилем управл\ння, як\ викори-стовуються для п\дтримки зростання, у той час як кожен революц\йний пер\од характеризуеться дом\нуючою проблемою управл\ння, яка повинна бути вир\шена до того, як зростання може бути продовжено. У своТй статт\ в\н писав, що революц\я, швидше за все, буде пов'язана з "психолог\чним пересиченням" сп\вроб\тник\в, як\ будуть "згорати" на ро-бот\ при пост\йних вимогах ¡нновац\йност\ та ¡нтенсивно! командно! роботи.
У спроб¡ скомп¡лювати ¡дею Л. Грейнера в кризовому характер¡ розвитку орган¡зац¡Т ¡ сценарний п¡дх¡д до вивчен-
ня opгaнiзaцiйнoгo poзвиткy, Iцxaк Aдiзec [б] пpипycтив, щo динaмiкa opгaнiзaцiйнoгo poзвиткy, пoдiбнo функцюну-ванню бiльшocтi фiзичниx, бioлoгiчниx та coцiaльниx cиcтeм, нocить циклiчний xapa^ep. Цю iдeю вiн заклав в ocнoвy тeopiÏ життeвиx циклiв opгaнiзaцiÏ. Згiднo з мoдeллю I. Aдiзeca, в пpoцeci життeдiяльнocтi opгaнiзaцiÏ мoжнa видiлити дecять зaкoнoмipниx пocлiдoвниx eтaпiв.
1. Bиxoджyвaння. Цeй пepший fa^o нe нyльoвий) eтaп звoдитьcя дo тoгo, щo зacнoвник пiдпpиeмcтвa збиpae нав-кoлo ceбe людeй, як пocтyпoвo вникають в йoгo дею, пpиймaють ÏÏ i пoгoджyютьcя (aбo нeглacнo) pизикнyти i cпpoбyвaти втiлити ÏÏ в життя.
2. Дитинcтвo. Ha дaнoмy eтaпi пiдпpиeмcтвo нe вoлoдie щe чiткoю crpy^ypon та cиcтeмoю poзпoдiлy пoвнoвaжeнь i вiдпoвiдaльнocтi, aлe в цeй пepioд пoчинaeтьcя пpoцec opгaнiзaцiÏ, пepexiд вщ чиcтиx iдeй дo пpaктичниx дм. Beли-ка yвaгa пpидiляeтьcя peзyльтaтaм виpoбництвa та зaдoвoлeнню пoтpeб кiнцeвиx cпoживaчiв.
3. Aктивнa дiяльнicть ("давай-давай"). Пiдпpиeмcтвo пoчинae пpaцювaти вce пpoдyктивнiшe, дoлaючи пepшi пe-peшкoди, в тому чи^ i гoлoвнe - бpaк лiквiднocтi. Люди ycвiдoмлюють, щo iдeя пoчaлa пpaцювaти i мoжe 6ути eкoнo-мiчнo eфeктивнoю. Ha пiдcтaвi цьoгo змiнюeтьcя yявлeння людей пpo майбутне пiдпpиeмcтвa; бaчeння poзшиpюeть-cя i oxoплюe пpaктичнo бeзмeжнi гopизoнти. У пiдпpиeмcтвa дo циx пip нeмae нi чiткoÏ crpy^yp^ нi пopядкy cyбopди-нaцiÏ, н пpoпиcaниx фyнкцioнaльниx oбoв'язкiв.
4. Юнicть. Пiдпpиeмcтвo дyжe cильнo змiнюeтьcя на цьoмy eтaпi. Сама визначна пoдiя в ÏÏ життi пoлягae в тому, щo зacнoвник ycвiдoмлюe нeмoжливicть кepyвaти зpocтaючим бiзнecoм caмocтiйнo. Bиникae пoтpeбa у змiнi OTpy^-pи пiдпpиeмcтвa i дeлeгyвaннi пoвнoвaжeнь. У пiдпpиeмcтвa з'являютьcя пpoфeciйнi yпpaвлiнцi, як пoчинaють мiняти cтpyктypy, cиcтeмy мoтивaцiÏ i кoнтpoлю. Пpиxoдять нoвi пpaцiвники, щo нeминyчe вeдe дo шнфлкту двox кyльтyp: "cтapoгo кicтякa" i "нoвиx фaxiвцiв".
б. Poзквiт. Ha стадп poзквiтy пiдпpиeмcтвo мае вiднocнo чiткy cтpyктypy, пpoпиcaнi фyнкцiÏ, cиcтeми зaoxoчeння i пoкapaння. Уcпiшнicть дiяльнocтi opгaнiзaцiÏ oцiнюeтьcя за фaктopaми зaдoвoлeння пoтpeб клieнтiв i дocягнeння пo-cтaвлeниx цiлeй. Цiнyeтьcя yмiння пepeдбaчaти майбутне. Hepiдкo на цiй стадп opгaнiзaцiя вiдкpивae кiлькa дoчipнix пiдпpиeмcтв, якi будуть пpoxoдити вci стадп poзвиткy з caмoгo пoчaткy.
6. Стаб^защя. Цe пepшa cтaдiя а^Ыня opгaнiзaцiÏ, кoли пiдпpиeмcтвo пocтyпoвo вiдxoдить вiд пoлiтики швидш-гo poзвиткy, зaxoплeння нoвиx pинкiв та poзшиpeння пpиcyтнocтi на icнyючиx. Пiдпpиeмcтвo нe пpaгнe дo змiн, пpи-дтяючи бiльшe знaчeння мiжocoбиcтicниx вiднocин в кoлeктивi, нiж pизикaм, пoв'язaним з вeдeнням бiзнecy.
7. Apиcтoкpaтизм. Пiдпpиeмcтвo вoлoдie значними фiнaнcoвими кoштaми, як витpaчaютьcя на змiцнeння icнyючoÏ cиcтeми кoнтpoлю та oблaштyвaння влacнoÏ дiяльнocтi. З'являютьcя нeглacнi фopмaльнi пpaвилa, пoв'язaнi в пepшy чepгy зi cтилeм oдягy i iншими тpaдицiями, як нe мають пpaктичнo нiякoгo paцioнaльнoгo oбфyнтyвaння, а icнyють пpocтo в ^лу тoгo, щo вoни е. Пiдпpиeмcтвo нaмaгaeтьcя "купити" iннoвaцiйнicть, нoвi пpoдyкти та iдeÏ, набуваючи (пoглинaючи) iншi пiдпpиeмcтвa, щo пepeбyвaють на бтьш paннix cтaдiяx poзвиткy.
B. Paння бюpoкpaтизaцiя. Opгaнiзaцiя пocтyпoвo зaнypюeтьcя в pяд cклaдниx i чашм нepoзв'язниx cтpyктypниx кoнфлiктiв, якi нaмaгaeтьcя виpiшити, звiльняючи людeй, aлe нe змiнюючи cтpyктypy. Пocтyпoвo внyтpiшня тяганина вce cильнiшe вiддaляe кoмпaнiю вщ зaдoвoлeння пoтpeб кiнцeвoгo cпoживaчa.
9. ^зня бюpoкpaтизaцiя. Пiдпpиeмcтвo пoвнicтю зocepeджyeтьcя на co6í, на внyтpiшнix нepoзв'язaниx пpoблeмax, нaмaгaючиcь дoтpимaтиcь вcix пpoцeдyp, пpoцeciв i poзпopяджeнь в нади, щo цe дoпoмoжe у Ïx виpiшeннi. У пiдпpи-eмcтвa панують дм, cпpямoвaнi на дocягнeння peзyльтaтy cтpyктypи, якi вce cильнiшe заплутують внyтpiшню opгaнiзa-цiю. Heмae cxильнocтi дo пiдвищeння eфeктивнocтi, змiн, нeмae opieнтaцiÏ на пoтpeби клieнтa. Пiдтpимyeтьcя гpoмiзд-ка i cклaднa cиcтeмa кoнтpoлю над пoтoчнoю дiяльнicтю, яка вимагае вiд пpaцiвникiв дoтpимaння нaбopy пpaвил i пpo-цeдyp, aлe нe eфeктивнoÏ пpaцi.
1G. Bмиpaння. Bмиpaння opгaнiзaцiÏ, opieнтoвaнoÏ на шента, вiдбyвaeтьcя вiдpaзy ж пicля того, як 1шенти мacoвo пe-pecran^ кopиcтyвaтиcя пocлyгaми кoмпaнiÏ. Якщo ж ^oro нe вiдбyвaeтьcя чepeз тe, щo opгaнiзaцiя надае мoнoпoльний пpoдyкт aбo пiдтpимyeтьcя дepжaвoю, тo ÏÏ cмepть мoжe бути вiдcтpoчeнa у чаа. У цьoмy випадку ступЫь бюpoкpaтизa-цiÏ збiльшyвaтимeтьcя i в peзyльтaтi вce oднo дocягнe cвoгo aпoгeю, щo пpивeдe opгaнiзaцiю дo нeминyчoÏ зaгибeлi.
Ha пpaктицi тeopiя I.Aдiзeca дае вeльми вiдчyтнi peзyльтaти. Пo-пepшe, вoнa дoзвoляe пpoгнoзyвaти poзвитoк пo-дiй i виникнeння кpитичниx cитyaцiй, а значить, дае мoжливicть пiдгoтyвaтиcя дo ниx нaлeжним чинoм. Пo-дpyгe, ця мoдeль дocить дeтaльнo oпиcye тe, щo вiдбyвaeтьcя вcepeдинi opгaнiзaцiÏ, тим caмим виявляючи зaкoнoмipнi, пpи-poднi явища i вiдxилeння, пaтoлoгiÏ, щo дoпoмaгae мeнeджepy зocepeдитиcя на виpiшeннi peaльниx пpoблeм, а нe ви-тpaчaти дapeмнo зу^лля на "тимчacoвi тpyднoщi", пopyшyючи пpиpoдний xiд peчeй aбo ж пoклaдaючи на opгaнiзa-цiю нeпocильнi завдання, нe вiдпoвiднi ÏÏ вiкy i piвню poзвиткy. Aлe ця тeopiя нe дае peкoмeндaцiй щo дo вибopy най-бiльш eфeктивниx cтpaтeгiÏ для кoжнoгo eтaпy життeвoгo циклу пiдпpиeмcтвa. Mи пpoпoнyeмo мaтpичнi мeтoди, ялi дoзвoляють yзгoдити cтpaтeгiю пiдпpиeмcтвa з йoгo життевим циклoм.
Pocm^m дocлiдники та кoнcyльтaнти E. H. Sмeльянoв та С. E. Пoвapнiцинa [7] poзглядaють життевий шляx opra-нiзaцiÏ в бiзнeci з coцioкyльтypнoÏ тoчки зopy, фунтуичи^ на влacнoмy бaгaтoмy дocвiдi yпpaвлiнcькoгo кoнcyльтyвaн-ня. Boни видiляють чoтиpи eтaпи життeвoгo циклу opгaнiзaцiйнoгo poзвиткy, для кoжнoгo з якиx xapaктepнa пeвнa c^ cтeмa взаемин мiж cпiвpoбiтникaми, opгaнiзaцieю i зoвнiшнiм cepeдoвищeм:
Eтaп "Tycoвкa" - пepeвaжaють нeфopмaльнi вiднocини, "oбщинний" мeнтaлiтeт, piвнoпpaвнicть, iдeoлoгiчнe (xapиз-мaтичнe) лiдepcтвo i нeпpoфeciйнe - дpyжнe aбo пaтepнaлicтcькe - yпpaвлiння.
Eтaп "Mexaнiзaцiя" - пoвcюднa фopмaлiзaцiя вiднocин, пpoцeciв i пpoцeдyp. Opгaнiзaцiя пepexoдить дo peгyляpнo-гo мeнeджмeнтy. Знaчнo пoглиблюeтьcя poзпoдiл пpaцi, cклaдaютьcя дoклaднi пocaдoвi iнcтpyкцiÏ i пpaвилa внyтpiш-ньoгo poзпopядкy. Beликe знaчeння нaдaeтьcя cтaндapтизaцiÏ i yтилiтapнocтi. Hoвoввeдeння зycтpiчaють icтoтний oпip.
Eтaп "Bнyтpiшнe пiдпpиeмництвo" - гoлoвним завданням opгaнiзaцiÏ, яка фaктичнo являе coбoю кiлькa piзниx бiз-нeciв, cтae пiдвищeння eфeктивнocтi дiяльнocтi. Mae мicцe шиpoкe дeлeгyвaння пoвнoвaжeнь, дeцeнтpaлiзaцiя влади,
внyтpiшнi пiдпpиeмницькi iнiцiaтиви cпiвpoбiтникiв i пiдpoздiлiв, якi peгyлюютьcя дeтaльнo poзpoблeнoю пoлiтикoю i cтpaтeгieю opгaнiзaцiÏ. Haйвaжливiшими цiннocтями cтae пpoфecioнaлiзм cпiвpoбiтникiв, здaтнicть дoбитиcя пocтa-влeнoÏ мeти мaкcимaльнo eфeктивним чинoм. 4acra фopмyютьcя кoмaнднi вiднocини i cпocoби poбoти.
Eтaп "Упpaвлiння якicтю" - пiдпpиeмcтвo нaцiлюeтьcя нa зaxoплeння cтpaтeгiчниx пpiopитeтiв нa pинкy чepeз cтвo-peння влacниx cтaндapтiв якocтi. Haйвищий piвeнь виpoбництвa фyнтyeтьcя нa впpoвaджeннi тa poзвиткy iдeoлoгiÏ "внyтpiшньoгo клieнтa", кoли кoжeн пiдpoздiл пiдпpиeмcтвa CTae зaмoвникoм для oдниx пiдpoздiлiв i викoнaвцeм для iншиx. Пpoтe в ц^му тexнoлoгiчний лaнцюжoк opieнтoвaний нa кiнцeвий peзyльтaт, пpaцюe нa клieнтa opгaнiзaцiÏ [Eмeльянoв 9б].
Aвтopи мoдeлi yтoчнюють, щo кoжeн з циx мaкpoeтaпiв пiдpoздiляeтьcя нa шicть cтaдiй: фopмyвaння, зpocтaння, cтaбiлiзaцiя, cтaгнaцiя, кpизa, poзпaд. Як пpaвилo, змiнa eтaпiв cyпpoвoджyeтьcя знaчними тpaнcфopмaцiями ycepe-дин opгaнiзaцiÏ пpи cпpoбi виpiшити физу кoжнoгo oкpeмoгo eтaпy.
Mи пpoпoнyeмo poзглянyти питaння, якe е мaлo дocлiджeним у нayкoвiй лiтepaтypi. Öe зaлeжнicть cтpaтeгiÏ вiд eтa-пу життeвoгo циклу пiдпpиeмcтвa. B зaлeжнocтi вiд eтaпy життeвoгo циклу, влacники пiдпpиeмcтвa, як пpaвилo, пepe-^щують piзнi цiлi, дo якиx пpaгнe пiдпpиeмcтвo. Якщo пiдпpиeмcтвo знaxoдитьcя нa eтaпi зpocтaння, цiлкoм пpиpoд-ним бyдe cпpямoвaнicть нa poзвитoк пiдпpиeмcтвa, збiльшeння чacтки pинкy. A шли пiдпpиeмcтвo знaxoдитьcя нa eтaпi cпaдy, oптимaльнoю бyдe cтpaтeгiя, cпpямoвaнa нa yтpимaння пoзицiй aбo cтpaтeгiя виxoдy з гaлyзi. Питaння eфeктивнocтi oбpaнoÏ cтpaтeгiÏ бeзпocepeдньo зaлeжить вiд eтaпy життeвoгo циклу, нa якoмy знaxoдитьcя пiдпpиeм-cтвo. Taк як дaнa зaлeжнicть мaлo вивчeнa i cлaбкo виcвiтлeнa в нayкoвiй лiтepaтypi, юнуе пpoблeмa пpи визнaчeння cтpaтeгiÏ пiдпpиeмcтвa тa oцiнцi eфeктивнocтi oбpaнoÏ cтpaтeгiÏ. У дaнiй poбoтi ми poзглянeмo цe питaння дeтaльнiшe.
Пoтpiбнo з'яcyвaти чим мoжe oбepнyтиcя для пiдпpиeмcтвa нe пpaвильнo oбpaнa cтpaтeгiя. У кpaщoмy випaдкy, цe бyдe втpaтa чacтки нa pинкy i фiнaнcoвi витpaти нa вiднoвлeння пoзицiй пiдпpиeмcтвa в гaлyзi. Цiлкoм iмoвipний вapiaнт виxoдy пiдпpиeмcтвa з гaлyзi i втpaтa бiзнecy. Taким чинoм, пpoблeмa визнaчeння eфeктивнoÏ cтpaтeгiÏ е ключoвoю, якa мoжe вплинути нa пoдaльшy дoлю пiдпpиeмcтвa. Caмe тoмy ми пpидiляeмo дaнoмy питaнню тaк бaгaтo yвaги.
Для визнaчeння нaйбiльш eфeктивниx cтpaтeгiй для пiдпpиeмcтвa нa кoжнoмy eтaпy йoгo життeвoгo циклу ми пpo-пoнyeмo викopиcтaти й вдocкoнaлити тaкий вiдoмий з мapкeтингy iнcтpyмeнт, як вopoнкa. Зa дoпoмoгoю ^oro ^CTpy-мeнтy ми змoжeмo вщаяти тi cтpaтeгiÏ, якi нeмoжливo aбo нeлoгiчнo зacтocoвyвaти нa пeвнoмy eтaпi життeвoгo циклу пiдпpиeмcтвa. Taким чинoм ми змoжeмo звузити вибip пpи визнaчeннi eфeктивниx cтpaтeгiй, дe як ocнoвy ми виш-pиcтoвyeмo мaшинoбyдiвнe пiдпpиeмcтвo.
Ha пoчaткy poзглянeмo мoжливi cтpaтeгiÏ нa кoжнoмy з eтaпiв життeвoгo циклу пiдпpиeмcтвa. Mи визнaчaeмo мo-жливi типoвi cтpaтeгiÏ (вiдпoвiднo мoдeлi типoлoгiÏ cтpaтeгiй) тa мoжливicть Ïx викopиcтaння нa oкpeмиx cтaдiяx жит-тeвoгo циклу пiдпpиeмcтвa. Ha кoжнoмy eтaпi мoжливe викopиcтaння дeкiлькox вapiaнтiв cтpaтeгiÏ. У тoй œe чac, дeя-кi з циx cтpaтeгiй е aльтepнaтивними, тoмy пpи вибopi cтpaтeгiÏ пoтpiбнo чiткo poзyмiти який тип кoнкypeнтнoÏ пepe-вaги xoчe oтpимaти пiдпpиeмcтвo i в яюй cфepi.
Heoбxiднo визнaчити, як з пepepaxoвaниx cтpaтeгiй будуть нaйбiльш eфeктивними нa кoжнoмy з eтaпiв poзвиткy пiдпpиeмcтвa. Eфeктивнa cтpaтeгiя - цe peзyльтaт пocлiдoвниx типoвиx cтpaтeгiчниx piшeнь, якi включaють вибip oд-нieÏ aльтepнaтиви з зaдaнoгo нaбopy мoжливиx cтpaтeгiй для кoжнoгo кoнкpeтнoгo бiзнecy opгaнiзaцiÏ. Ha piзниx eтa-пax питaння пocтaнoвки тa oпиcy цiлeй пiдпpиeмcтвa, cтpaтeгiÏ, фopми взaeмoдiÏ мoжyть виpiшyвaтиcя piзним чинoм. Oднaк нa вcix cтaдiяx вci eлeмeнти пiдпpиeмcтвa, включaючи цiлi, cтpaтeгiю, opгaнiзaцiйнy cтpyктypy, pecypcи пoвин-нi вiдпoвiдaти oдин oднoмy, тoмy щo чим бiльшe poзбaлaнcoвaнi цi eлeмeнти, тим бiльшe пpoблeм виникae пepeд пщ-пpиeмcтвoм. Taким чинoм, тaкi eлeмeнти opгaнiзaцiÏ як цiлi, зaвдaння i cтpaтeгiя пpямo пoв'язaнi мiж co6oio. B зaлeж-нocтi вiд пocтaвлeниx цiлeй бyдe фopмyвaтиcя cтpaтeгiя пiдпpиeмcтвa. Для вивчeння цьoгo питaння дoклaднiшe, poз-глянeмo пocлiдoвнo кoжний eтaп життeвoгo циклу, xapaктepиcтики cтaдiй poзвиткy пiдпpиeмcтвa i oпишeмo peкoмeн-дoвaнi для цьoгo eтaпy cтpaтeгiÏ.
Eтaп зapoджeння (фopмyвaння) пiдпpиeмcтвa. Пepший eтaп xapaктepизyють вiкoм пiдпpиeмcтвa (мeншe 10 po^), нa цьoмy eтaпi вoнo мae нeфopмaльнy cтpyктypy. Як пpaвилo, oчoлюe фipмy мeнeджep-влacник. Ha cтaдiÏ фopмyвaн-ня пiдпpиeмcтвa виpiшyeтьcя питaння вiдкpиття pинкoвoÏ нiшi i пpoдaжy нoвиx тoвapiв, для чoгo cтaвлять зaвдaння пpивepнyти yвaгy дo тoвapy, знaйти cвoгo cпoживaчa, opгaнiзyвaти пpoдaж i cepвic, cтaти пpивaбливим для клieнтa. Ha цьoмy eтaпi нaйбiльш eфeктивними будуть cтpaтeгiÏ:
1. Зaxoплeння pинкy. Cтpaтeгiя пepeдбaчae пpaгнeння збтьшити чacткy cвoгo пpoдyктy нa pинкy.
2. Poзвитoк pинкy - вивeдeння cвoгo пpoдyктy нa pинoк у нoвиx для ceбe гeoгpaфiчниx paйoнax.
3. Пpямa iнтeгpaцiя - пpидбaння у влacнicть диcтpиб'ютopcькoÏ мepeжi aбo вcтaнoвлeння пoвнoгo кoнтpoлю нaд нeю.
Eтaп зpocтaння. Cтaбiльнicть poзвиткy пiдпpиeмcтвa oзнaчae зaкpiплeння йoгo нa pинкy, дocягнeння мaкcимaль-
нoгo piвня peнтaбeльнocтi. Piвeнь пpoдaжiв зpocтae бiльш, ыж нa 1б%, cтpyктypa пiдпpиeмcтвa CTae фyнкцioнaльнo opгaнiзoвaнoю. Ocнoвним зaвдaнням кepiвництвa е збiльшeння чacтки pинкy, збiльшeння oбcягiв пpoдaжy (виpoбниц-твa) пpи збepeжeннi icнyючoгo piвня пpибyткoвocтi. Для дpyгoгo eтaпy xapaктepними будуть нacтyпнi cтpaтeгiÏ:
1. Пpямa iнтeгpaцiя
2. Звopoтня iнтeгpaцiя - пpaгнeння oтpимaти пocтaчaльникiв cиpoвини у влacнicть aбo пiд cвiй пoвний кoнтpoль.
3. Зaxoплeння pинкy.
4. Koнцeнтpичнa дивepcифiкoвaнicть - cтвopeння нoвиx виpoбництв, щo збiгaютьcя з пpoфiлeм opгaнiзaцiÏ.
Eтaп зpiлocтi (нacичeння). Taкoж xapaктepизyють збiльшeнням oбcягy пpoдaжiв, aлe пpиpicт cтaнoвить мeншe 1б%. Пiдпpиeмcтвo cтae бтьш бюpoкpaтичним. Biдcyтнicть yвaги дo вдocкoнaлeння бiзнec-пpoцeciв мoжe пpизвecти дo cпaдy. Ocнoвнi cтpaтeгiÏ нa цьoмy eтaпi:
1. Poзвитoк пpoдyктy - пpaгнeння збiльшити oбcяги peaлiзaцiÏ чepeз пoлiпшeння aбo мoдифiкaцiю cвoгo пpoдyктy.
2. Гopизoнтaльнa дивepcифiкaцiя - ocвoeння випу^у нoвиx нeпpoфiльниx тoвapiв, aлe для тpaдицiйниx cпoживaчiв.
3. Спшьне пщприемство - об'еднання з ¡ншою компанию для здмснення окремого проекту.
Етап спаду (скорочення). Головними завданнями пщприемства на стад¡í спаду е припинення нерентабельних, ви-тратних виробництв, продаж частини актива, можливо також скорочення чисельност персоналу до м¡н¡мальноí кть-кост¡. Коли п¡дприeмство знаходиться на четвертому етап розвитку, можлив¡ наступи вар¡анти типовоí стратег¡í:
1. Скорочення. Ця стратег¡я означае реструктуризац¡ю з метою скорочення витрат для зупинки процесу падЫня обсяпв реал¡зац¡í.
2. Спшьне п¡дприeмство.
3. Розвиток продукту.
4. В¡дторгнення - продаж в^шення або частини оргаызаци.
Для систематизац¡í ¡нформац¡í подамо дан у вигляд¡ таблиц¡. Найб¡льш ефективн стратег¡í, в залежност¡ в¡д жит-тевого циклу, представлен¡ ¡ видшеы в таблиц¡ 1.
На п¡дстав¡ таб.1.1 можна зробити висновок, що стратег¡й, як¡ можливо застосувати на кожному з етапю життево-го циклу, набагато бшьше, н¡ж тих стратепй, як¡ будуть ефективними. Таку ситуацю можна пор¡вняти з ефектом "воронки". На етап розгляду стратеги до застосування можлив¡ велика кшькють р¡зноман¡тних стратег¡й. У процес б¡льш детального анал¡зу ми зробили вщав стратег¡й. Частину стратег¡й ми виключили через несумюнють ц¡лей пщприемства ¡ ц¡лей стратег¡í, частину стратепй не мае сенсу впроваджувати через ¡снуючу ринкову ситуацю в галуз¡ або вну-тр¡шню ситуацю на пщприемстви На кожному етап можна вид¡лити три-чотири основн¡ стратеги, використання яких буде максимально ефективним для оргаПзаци. Ршення про те, яку стратегю використовувати, використовувати одну стратегю або дек¡лька, одночасно або послщовно залежить в¡д умов, в яких знаходиться пщприемство ¡ вщ ц¡лей, як¡ перед ним ставляться.
Найбшьш ефективш стратеги на кожному етап життевого циклу пщприемства
Етап Ж.Ц.П. Етап зародження пщприемства Етап зростання Етап зршосл Етап спаду / скорочення
Стратепя
Пряма ¡нтеграц¡я + + - -
Зворотна ¡нтеграц¡я - + - -
Горизонтальна ¡нтеграцт - - - -
Захоплення ринку + + - -
Розвиток ринку + - - -
Розвиток продукту - - + +
Концентрична диверсиф¡кац¡я - + - -
Конгломеративна диверсифкацт - - - -
Горизонтальна диверсиф¡кац¡я - - + -
Сп¡льне пщприемство - - + +
Скорочення - - - +
Вщторгнення - - - +
Л¡кв¡дац¡я - - - -
На основ¡ такого вдосконаленого ¡нструменту як воронка, а також пюля анал¡зу класиф¡кац¡í стратег¡й, що запро-понован¡ Ф. Котлером, М. Портером, I. Ансоффом, А. Томпсоном ¡ А. Стрклендом ми запропонували згрупувати стратеги з врахуванням етапу життевого циклу. В залежност вщ етапу життевого циклу пщприемства ми видшили три групи стратепй (рис. 2):
- група стратепй на етапах зародження, зростання (стратеги розвитку);
- група стратепй на етапах зршост (стратеги пщтримки досягнутого р^ня);
- група стратепй на етапах спаду (стратеги скорочення).
Таким чином, можна зробити наступи висновки:
1. Питання залежност ефективност стратеги вщ стади життевого циклу пщприемства недостатньо вивчено ¡ е ак-туальним для керюниюв вищоí ланки в¡тчизняних пщприемств. Тому вимагае б¡льш ретельного вивчення.
2. Для кожного з етаПв життевого циклу пщприемства ¡снують сво'[ найб¡льш ефективн¡ стратег¡í. Ми розглянули вс вар¡анти стратег¡й для кожного з етаПв та встановили законом^ност взаемозв'язку ефективност¡ стратег¡í з жит-тевим циклом п¡дприeмства.
3. Ми запропонували вдосконалений комбЫований матричний ¡нструмент, через який можна в¡д¡брати найбшьш ефективн стратег¡í.
Таким чином, ми встановили ¡снування взаемозв'язку м¡ж ефективнютю стратег¡í ¡ життевим циклом пщприемства. У зв'язку з тим, що дане питання мало вивчено, ми бачимо в цьому теоретичну проблему. Тому що менеджери укра-(нських пщприемств, нав^ь розумючи залежн¡сть стратеги пщприемства вщ етапу життевого циклу, не зможуть знай-ти опис ¡ р¡шення цього питання в л^ератури Саме тому, що дана проблема маловивчена, ми будемо розглядати и бшьш докладно.
Кр¡м того, ми визначили, що у базовм методологи стратепчного менеджменту, тобто у методах та тдходах, що належать до найбшьш використовуваного практичного арсеналу, концепцы життевого циклу пщприемства використо-вуеться недостатньо посл¡довно та системно. Нав^ь у тих методах, де життевий цикл п¡дприeмства е застосовним, дуже важко ¡дентифкувати його ефекти на р^ы к¡нцевоí стратег¡í, що впроваджуеться. Це робить тему дослдаення дуже важливою та актуальною.
^ 1. Стратеги проникнення на ринок.
^ 2. Стратепя розвитку ринку.
3. Стратегш розвитку продукту.
—► 4. Лвдерство за витратами.
Рисунок 2. Групування запропонованих стратегш за етапами життевого циклу пщприемства
Л1тература
1.Мжнародн стратеги економ1чного розвитку: навч. noci6. /А.О. Задоя, В.В. Бшоцерювець, О.О. Завгородня, /за заг. ред. А.О. Задо¿. - Д.: Вид-во ДУЕП. 2006. - 252 с.
2.Левитт Т. Маркетинговая миопия. / В кн.: Классика маркетинга: сборник работ, оказавших наибольшее влияние на маркетинг: Пер. с англ / - СПб.: Питер, 2001. - С. 11-34.
3.Логинов Г.В. Матричные методы стратегического планирования деятельности компании / Г.В. Логинов, Е.В. Попов // Маркетинг в России и за рубежом. - 2004. - №2 (40). - С.3-15.
4.Момот В.6., Рибалка П.М. Методичн основи адаптацн стратеги пiдприeмcтв до етапiв життевого циклу/ В.6. Мо-мот, П.М. Рибалка // Академiчний огляд. - № 1. - 2007. - С. 56-62.
5.Мироненко Ю.Д. Управление изменениями / Ю.Д. Мироненко, А. К. Тереханов // Корпоративные системы. -2004. - №5. С.15-18.
6.Адизес И. Управление жизненным циклом корпорашй / И. Адизес. - Изд-во: Питер, 2007. - 384 с.
7.Емельянов Е.Н. Психология бизнеса / Е.Н. Емельянов, С.Е. Поварницына - М.: Армада, 1998 - 511 с.
УДК 339.187
Яременко Л.М.,
к.е.н., доцент кафедри облку, аудиту та контролЫгу ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григор1я Сковороди"
БУХГАЛТЕРСКИЙ БАЛАНС ЯК ДЖЕРЕЛО EK0H0MI4H0Ï 1НФ0РМАЦП ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ
У етаттi описано бухгалтерський баланс як елемент методу бухгалтерского облку. Узагальнено нормативне забез-печення складання бухгалтерського балансу. Охарактеризовано яюсн характеристики щодо складання балансу.
Ключовi слова: бухгалтерський баланс, активи, зобов'язання, капЬал, фнансова звiтнiсть.
В статье описан бухгалтерский баланс как элемент метода бухгалтерского учета. Обобщено нормативное обеспечение складывания бухгалтерского баланса. Охарактеризованы качественные характеристики относительно складывания баланса.
Ключевые слова: бухгалтерский баланс, активы, обязательства, капитал, финансовая отчетность.
Book-keeping balance as element of method of record-keeping is described in the article. The normative providing is generalized in relation to the stowage of book-keeping balance. Quality descriptions are described in relation to the stowage of balance.
1. Стратепя захоплення
ринку.
2. Стратепя диверсифшаци.
3. Стратепя штеграци.
4. Стратепя розвитку
продукту
96 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 18/1
© Яременко Л.М., 2012
