CC BY
52
EKOHOMIKA I П1ДПРИеМНИЦТВО К.: ГРОТ, 2004. - 64 с.
3. Бушуева I. Ре1нжин1ринг банювських б'знес-процес'ш як складова вдосконалення менеджменту комер-цйного банку /1. Бушуева, В. Дем'яненко //Всник НБУ. - 2001, № 3. - С. 20 - 23.
4. Дем'яненко В.В. Про один п!дхд до експрес-анал!зу кредитного портфеля комерщйного банку /
B.В. Дем'яненко // Моделювання та iнформац1йн1 системи в економцi. - К. : КНЕУ. - 2001. - Вип. 65. -
C. 98 - 103.
5. Мельник I.G. Агрегована методика реiнжинiрiнгу на основi методу аналiзу ieрархiй / I.G. Мельник (Ак-туальнi проблеми гуман 'зацп та гармонiзацií управлiння та регулювання економiкою) // Вiсник Харювського нацонального университету iм. В.Н. Каразiна. Серя економ'нна. - Вип. №612. - Харюв: ХНУ 'м. В.Н.Каразi-на, 2003. - С. 179-185.
УДК 338.33
Горбатенко О.А.,
викладач кафедри економки пщприемства та ¡нновацмного розвитку ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григор1я Сковороди"
ОБ^РУНТУВАННЯ МЕХАН13МУ ФОРМУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО ТОВАРНОГО АСОРТИМЕНТУ НА П1ДПРИвМСТВ1
В статт розглянуто поняття перспективного товарного асортименту, як складовоí частини економiчноí стратегй' пщприемства, запропонованi етапи формування товарного асортименту та засобiв його розши-рення, об^рунтовано важливсть впровадження механзму формування перспективного товарного асортименту на пiдприeмствi.
Ключов1 слова: економiчна стратепя, ранжування, товарний асортимент, виробнича потужн'!сть, капi-тальнi вкладення, товарний знак, маркетинговий ризик, рентабельнсть, iнвестицií, комерцiалiзацiя, цноу-творення.
В статье рассмотрено понятие перспективного товарного ассортимента как составной части экономической стратегии предприятия, предложенные этапы формирования товарного ассортимента и средств его расширения, обоснованно важность внедрения механизма формирования перспективного товарного ассортимента на предприятии.
Ключевые слова: экономическая стратегия, ранжировка, товарный ассортимент, производственная мощность, капитальные вложения, товарный знак, маркетинговый риск, рентабельность, инвестиции, коммерциализация, ценообразование.
In the article the concept of perspective commodity assortment is considered as component part of economic strategy of enterprise, offered stages of forming of commodity assortment and facilities of his expansion, grounded importance of introduction of mechanism of forming of perspective commodity assortment on an enterprise.
Keywords: economic strategy, ranzhuvannya, commodity assortment, production capacity, capital investments, commodity sign, marketing risk, profitability, investments, commercialization, pricing.
Актуальшсть проблеми визначаеться тим, що цтеспрямоване формування перспективного товарного асортименту пщприемства е одним ¡з засоб1в пщвищення конкурентоспроможност пщприемства.
Постановка проблеми. В нишшшй час пщприемства отримали можливють самослйно формувати свою економiчну стратепю, тобто знайти вщпов^ на наступш питання: яю види продукци виробляти, в яюй шькост, як i якими засобами, для кого i коли виробляти. Одшею з основних задач е формування товарного асортименту продукци. Проблемi створення мехашзму формування перспективного товарного асортименту пщприемства, завжди придтялася значна увага з боку учених-економют, практиш, особливо на стади iндустрiального розвитку виробництва, коли Ух техшчний рiвень перетворився на один з найва-жливших факторiв, який зумовлюе економiчнi результати господарськоУ дiяльностi пщприемств, забезпе-чуе конкурентоспроможнють продукци на ринку.
Стушнь дослщження проблеми. Дослщженням мехашзму формування перспективного товарного асортименту та засобiв його розширення придтялася значна увага з боку в^чизняних та зарубiжних уче-них-економют, практиш, таких як: Бойчик I.M., Василенко В.О., Головко Т. В., Гордieнко П. Л., Коваль-чук М. I., Наливайко A. П., Немцов В. Д., Оберемчук В. Ф., Редченко К. I.
Мета стагп полягае у дослщженш методолопчних основ та практичних аспеклв побудови товарного асортименту пщприемства, обфунтуванш мехашзму формування перспективного товарного асортименту пщприемства.
Головним завданням у дослщженш е:
• розглянути поняття перспективного товарного асортименту, як складовоУ частини економiчноУ стра-
© Горбатенко О.А., 2011
Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/1
47
ЕК0Н0М1КА I П1ДПРИеМНИЦТВ0
теги пщприемства;
• запропонувати використання етатв формування товарного асортименту та засобт його розширення;
• внести пропозицй щодо формування перспективного товарного асортименту;
• обфунтувати важливють провадження мехашзму формування перспективного товарного асортименту на пщприемствк
Виклад основного матер1алу. Перспективним вар^нтом товарного асортименту слщ вважати перелк номенклатурних пози^й, що мають найвищий рейтинг за обраним показником ранжування в умовах за-даних ресурсних обмежень: обсяпв виробництва (виробничою потужнютю), чисельност роб^ниюв, капь тальних вкладень та ¡нш1. [3].
Варшнти товарного асортименту формуються шляхом послщовного ранжування номенклатурних пози-ц¡й за обраними економтними характеристиками ¡ водночас складання значень цих характеристик для умов обмежень, що задаються.
Формування вар^нтш товарного асортименту зд^снюеться наступним чином:
• задаеться величина обмеження, по якому формуеться вар¡ант товарного асортименту ;
• зд^снюеться посл¡довне ранжування номенклатурних пози^й за обраними економтними характеристиками до того критичного порядкового номера позицп, при якому зростаючий сумарний пщсумок значень вщповщно)' економ¡чноí характеристики по номенклатурним позиц¡ям, що передують критичному номеру в перший раз перевищить задане значення вщповщного обмеження;
• визначаеться значення остаточного прибутку ¡ вс¡х ¡нших економ¡чних характеристик по вам номенклатурним позицтм, що передують критичному порядковому номеру;
• в результат набори номенклатурних позицп розглядаються як можлив¡ вар¡анти асортиментш.
Перспективний вар¡ант товарного асортименту обирають на основ¡ анал¡зу переваг ¡ недол¡к¡в можли-
вих вар¡ант¡в з точки зору можливостей подолання проблем виробничого ¡ соц¡ального характеру, що мо-жуть виникати у випадку включення в б¡льш прийнятний товарний асортимент або ¡ншоí номенклатур-ноí позиц¡í.
3 часом асортимент товарт ширшае, оск¡льки п¡дприeмства шукають нов¡ шляхи для зб¡льшення обся-гу продажу.
1снують дек¡лька ршомаштних вар¡ант¡в розширення асортименту [6]:
• поновлення асортименту;
• розширення асортименту;
• розповсюдження товарного знаку.
Поновлення асортименту - розробка нових виробт для заповнення тих ринкових позицп, як залиши-лися непом¡ченими конкурентами або з'явилися в результат змти смак¡в ¡ потреб споживач¡в.
Розробка товару ¡ його впровадження - це ц1па низка складних етапт, як¡ потр¡бно пройти, починаючи вщ перв¡сноí концепц¡í до реальноí появи на ринку.
Процес розробки перспективного товару складаеться з розробки ¡ вщбору ¡дей, економ¡чного анал¡зу, розробки прототипу, ¡спиту, комерц¡ал¡зац¡í.
1. Розробка / в/дб/р ¡дей. 3 появою нових ринкових потреб вщповщно з'являються ¡де'( в¡дносно того, як ц потреби задовольнити. 3 величезноí сукупност ¡дей п¡дприeмство обирае лише таю, як можливо та до-цтьно вт¡лювати в життя.
Для вщбору ¡дей застосовуються наступш критер¡í: чи пщходять для нового товару ¡снуюч¡ виробнич¡ потужност¡; як¡ масштаби техшчного ¡ маркетингового ризику.
Якщо товар промисловий, то вагомим критер^м е рентабельн¡сть. Якщо йдеться про споживч¡ товари, для оц¡нки нових ¡дей використовуються консультанти з питань маркетингу або рекламш агентства.
2. Економ/чний анал/з. В його основ¡ лежить виршення питання, чи виправдаш будуть витрати на роз-робку нового товару.
Пщприемство складае: прогноз обсяпв продажу даного товару за ршими цтами; оц¡нку витрат, пов'язаних з ршими обсягами виробництва товар^;
потенц^ний касовий виторг ¡ прибуток на ¡нвестици у випадку впровадження даного товару.
3. Розробка прототипу. Прототип - це дюча модель проектованого товару. Розробка прототипу - це ви-робництво ¡ випробовування дешькох досл¡дних зразк¡в (прототип¡в), включаючи (х упаковку. На цьому етап¡ поеднуються р¡зноман¡тн¡ елементи маркетинговоí стратег¡í. Пщприемство оцтюе можпив¡сть сер¡й-ного виробництва, визначае ресурси, доведення товару до споживача.
4. Випробовування. Невелика група споживач^ користуеться даним товаром, портнюючи його з ¡сную-чими товарами замтниками. Якщо результат позитивний, товар переходить у етап маркетингових випро-бовувань. ВЫ ¡де у продаж обмеженою шьюстю в деяких репонах краíни, а п¡дприeмство, тим часом, вив-
EKOHOMIKA I ПIДПPИeMHИЦTBO чae peaкцiю cпoживaчiв.
5. Koмepцiaлiзaцiя. Цe кpyпнoмacштaбнe cep^e виpoбництвo i poзпoдiл пpoдyкцiï. Ця фaзa вимaгae кoopдинaцiï бaгaтьox видiв дiяльнocтi: виpoбництвa, yпaкoвки, з6уту, цiнoyтвopeння i пpocyвaння тoвapy.
Гoлoвнe, щoб мapкeтингoвi зaxoди нe пpoвoдилиcя y вiдpивi вiд виpoбництвa. Iнaкшe cпoживaчi oтpимa-ють мoжливicть купити тoвap, пepш нiж пiдпpиeмcтвo бyдe в cram зaбeзпeчити йoгo в дocтaтнiй кiлькocтi [2].
Цieю cитyaцieю мoжyть cкopиcтaтиcя кoнкypeнти.
Бaгaтo з пiдпpиeмcтв впpoвaджyють нa pинкy cвoï тoвapи, пepexoдячи з oднieï гeoгpaфiчнoï зoни в Ы-шу. Цe дoзвoляe poзтягнyти витpaти нa пpocyвaння тoвapy нa бiльш тpивaлий пepioд i вдocкoнaлити CTpa-тeгiю в пpoцeci впpoвaджeння.
Baжливoю пpoблeмoю для пiдпpиeмcтвa oдpaзy пicля пoяви в йoгo тoвapнoмy acopтимeнтi нoвoгo тoвa-py, е пpoцec включeння йoгo в acopтимeнт, щo cклaвcя нa pинкy, тoбтo oптимaльнe пoзицiювaння тoвapiв.
^й пpoцec пoвинeн здiйcнювaтиcь тaк, щoб:
• тoвap чiткo видiлявcя нa фoнi пpoпoзицiй кoнкypeнтiв;
• тoвap збиpaв нaвкoлo ceбe якoмoгa бiльшe cпoживaчiв.
Пoзицiювaння тoвapy здiйcнюeтьcя в двa eтaпи [1]:
• aнaлiз пpocтopy якocтi;
• мoдeль iдeaльнoï кpaпки i iдeaльнoгo вeктopy.
1. Aнaлiз пpocтopy якocтi. Якщo тoвap cпpиймaeтьcя як пeвнa кoмбiнaцiя влacтивocтeй, вiн зaймae пeв-нe мicцe в пpocтopi якocтi. Чacтo cпpиймaння якocтeй cпoживaчaми вiдxиляeтьcя вiд oб'eктивниx влacти-вocтeй. Toмy в oблacтi cyб'eктивниx влacтивocтeй (cфepa тoвapнoгo pинкy) мoжe виникнути цiлкoм iншa кoнфiгypaцiя тoвapy, нiж в oблacтi oб'eктивниx влacтивocтeй.
2. Moдeль iдeaльнoï кpaпки i iдeaльнoгo вeктopy. Ha цьoмy eтaпi пoтpiбнo пepeвipити, яку iдeaльнy уяву мaють cпoживaчi. Tyт ocoбливe знaчeння мaють двi фopми: мoдeль iдeaльнoï кpaпки i iдeaльнoгo вeктopy.
B мoдeлi iдeaльнoï кpaпки ввaжaeтьcя, щo кoжний cпoживaч мae цтгам пeвнy уяву пpo iдeaльнy гамбь нaцiю влacтивocтeй тoвapy. Boнa зoбpaжyeтьcя в пpocтopi тoвapнoгo pинкy, як iдeaльнa кpaпкa, щo бшьш-мeнш ycyнeнo вiд пoлoжeння peaльнoгo тoвapy.
Koжнe вiдxилeння вiд влacтивocтeй iдeaльнoï кpaпки poзглядaeтьcя, як пoгipшeння. B той œe чac cto-живaч пoвинeн шyкaти кoмпpoмicний вapiaнт з нaдaниx тoвapiв. Пicля poздyмiв вт вибиpae peaльний пpo-дукт, щo нaйбiльш нaближeний дo йoгo yявлeнь пpo iдeaл.
B мoдeлi iдeaльнoгo вeктopy cпoживaч мae пeвнe yявлeння пpo iдeaльнi влacтивocтi тoвapy. Brn бaжae (в пeвнoмy кiлькicнoмy cпiввiднoшeннi) якoмoгa бiльшe вcьoгo. B paмкax пpocтopoвoгo тoвapнoгo pинкy цe пpeдcтaвляeтьcя, як iдeaльний вeктop, нaxил яга^ визнaчaeтьcя бaжaним кiлькicним cпiввiднoшeнням.
Poзpoбкa тoвapнoгo пepcпeктивнoгo acopтимeнтy - бaгaтoгpaнний aнaлiтичний пpoцec, який пepeдбa-чae вcecтopoннe вивчeння caмoгo тoвapy, пepш зa вce, нeoбxiднo знaти чи мae дaний тoвap пepcпeктивy пoшиpeння нa pинкy, чи нe вийшoв вiн "з мoди", i взaгaлi, чи icнye пoтpeбa в цьoмy тoвapi.
B cфepi виpiшeння ^oro питaння icнye тaкe пoняття, як, життевий цикл тoвapy. Цe пeвний життевий цикл тoвapy, який cклaдaeтьcя з чoтиpьox яcкpaвo визнaчeниx а^дй щo poзpiзняютьcя зa oбcягaми пpo-дaжy i пpибyткiв: впpoвaджeння, зpocтaння, зpiлicть i cпaд. Ha шжну з циx чoтиpьox cтaдiй опщ викopиcтo-вyвaти вiдпoвiднy мapкeтингoвy cтpaтeгiю [4].
Пepшoю cтaдieю життeвoгo циклу тoвapiв е cтaдiя впpoвaджeння, нa якiй виpoбник нaмaгaeтьcя cтимy-лювaти пoпит. Звичaйнo цeй eтaп вимaгae шиpoкoï peклaмнoï кaмпaнiï i зaxoдiв, cпpямoвaниx нa пpoc-yвaння тoвapy, a тaкoж витpaт нa дocлiджeння i poзpoбки. Як пpaвилo, нa cтaдiï впpoвaджeння нeoбxiднi вeликi iнвecтицiï, щoб пoкpити видaтки нa poзpoбкy тoвapy, cфopмyвaти кaнaли збуту i пepeкoнaти людeй в пepeвaгax дaнoгo тoвapy. Ha цiй cтaдiï виpoбник нe oдepжye вeликиx пpибyткiв.
^оля цьoгo cлiдye cтaдiя зpocтaння, нa якiй, зa yмoв вдaлo пpoвeдeнoгo впpoвaджeння, ^o^repi^^-cя piзкий cтpибoк oбcягiв пpoдaжy, i, як пpaвилo, зpocтaння чиcлa кoнкypeнтiв. Зycилля, зaтpaчeнi нa пep-шiй cтaдiï, пoчинaють oкyпaтиcя. Koли тoвap вcтyпae в фaзy зpocтaння, кoнкypeнцiя пocилюeтьcя i пoчинa-eтьcя бopoтьбa зa чacткy нa pинкy, i виpoбник вимyшeний вклaдaти вeликi кoшти в пpocyвaння тoвapy i вoднoчac знижyвaти цти. Taкa кoнкypeнтнa бopoтьбa вимaгae вeликиx витpaт, тoмy мaлeнькi cлaбкi пщ-пpиeмcтвa чacтo poзopюютьcя.
Пiдпpиeмcтвa щo вижили, дiлять pинoк, i кoнкypeнцiя cлaбшae. Цiни cтaбiлiзyютьcя, oбcяг пpoдaж збшь-шyeтьcя, витpaти нa oдиницю пpoдyкцiï cкopoчyютьcя. Пoeднaння cтaбiльниx цт з бiльш низькими витpaтa-ми пpизвoдить дo збiльшeння пpибyткy, i виpoбники пoчинaють oдepжyвaти пpибyтки нa вклaдeний кaпiтaл.
Ha cтaдiï зpiлocтi oбcяги пpoдaж нe pocтyть, a нaвiть тpoxи змeншyютьcя. Taкe знижeння тeмпiв пpoдaж мoжe пpизвecти дo нeпoвнoгo зaвaнтaжeння виpoбничиx пoтyжнocтeй в галуз^ тoмy виpoбникaм знoвy пoтpiбнo знижyвaти цiни, щoб мaкcимaльнo зaвaнтaжити cвoe oблaднaння. Cтaдiя зpiлocтi - нaйтpивaлi-ший пepioд життeвoгo циклу тoвapy, нa якiй витpaти, пoв'язaнi з впpoвaджeнням тa poзвиткoм знижують-cя. Пpибyтoк вiд тoвapiв, як знaxoдятьcя в фaзi зpiлocтi, пoтpiбний пiдпpиeмcтвaм для фiнaнcyвaння poз-
EKOHOMIKA I ПIДПPИeMHИЦTBO
po6^ нoвoï пpoдyкцiï, тoмy вoни дoдaють знaчнi зу^лля для тoгo, щoб "зpiлi" тoвapи якoмoгa дoвшe зa-лишaлиcя кoнкypeнтocпpoмoжними.
Xoчa фaзa зpiлocтi мoжe тpивaти бaгaтo poкiв, в кiнцi юнцв бiльшicть тoвapiв вcтyпaють в cтaдiю cпaдy, кoли oбcяги пpoдaж i пpибyткy пocтyпoвo змeншyютьcя i cxoдять нaнiвeць. Öe вiдбyвaeтьcя пo дeкiлькoм пpичинaм: змiнюютьcя дeмoгpaфiчнa cитyaцiя i cмaки cпoживaчiв, yдocкoнaлюeтьcя тexнoлoгiя [7].
^ли тoвap вcтyпae в цю cтaдiю, пiдпpиeмcтвy пoтpiбнo пpиймaти piшeння - пpoдoвжyвaти виpoбниц-твo тoвapy, викopиcтoвyючи тi aбo iншi зacoби зpocтaння йoгo peйтингy cepeд cпoживaчiв, aбo пpипини-ти, i зocepeдити cвoю yвaгy нa нoвиx виpoбax. Бiльшicть пiдпpиeмcтв вибиpaють ocтaннe. Пpи пpийняттi piшeння пpo poзpoбкy нoвиx видiв тoвapiв нeoбxiднo вoлoдiти тoчнoю мapкeтингoвoю iнфopмaцieю пpo cтaн дaниx тa aнaлoгiчниx тoвapiв нa внyтpiшньoмy i зoвнiшньoмy pинкax.
Moœe cклacтиcя cитyaцiя, кoли нa внyтpiшньoмy pинкy тoвap знaxoдитьcя в тaкий cтaдiï життeвoгo циклу, як зpiлicть, i в нaйближчoмy мaйбyтньoмy мoжe пepeйти в нacтyпнy cтaдiю, cтaдiю cпaдy.
Ha пiдпpиeмcтвi цeй тoвap знaxoдитьcя нa cтaдiï впpoвaджeння. Пiдпpиeмcтвo в дaнoмy випaдкy нece збитки, 6o будуть вклaдeнi кoшти тa витpaчeнi cиpoвиннi pecypcи нa cтвopeння i пpocyвaння тoвapy, a пpи-бyтoк нe бyдe oтpимaний, o^L^m пoпит нa тoвap cкopoчyeтьcя i знижую^я цiни.
Ùo6 цьoгo нe тpaпилocя, кepiвництвo пiдпpиeмcтвa пoвиннo пocтiйнo cпiввiднocити життевий цикл то-вapy нa pинкy з життевим цик^м нa пiдпpиeмcтвi.
З мeтoю зaбeзпeчeння бeзпepepвнoï peaлiзaцiï пpoдyкцiï пocтiйнo нeoбxiднo пpидiляти yвaгy acop™-мeнтy пpoдyкцiï. Pинoк вecь чac змiнюe œo)' iнтepecи, yмoви, пpiopитeти, вимoги. Пoпит нa пpoдyкцiю, тa-кoж вeличинa змiннa i нe oбoв'язкoвo пoвиннa змiнювaтиcь вeличинa пoпитy. Moжyть змiнитиcя лишe ви-мoги дo пeвнoï тexнiчнoï xapaктepиcтики виpoбy, i ^oro бyдe дocтaтньo для тoгo, щoб пoпит нa тoвap piз-га змiнивcя yбiк збiльшeння чи змeншeння.
Як бaчимo, нeвaжкo зpoзyмiти, чoмy пoтpiбнo пpидiляти пocтiйнy yвaгy пpoблeмi фopмyвaння acop™-мeнтy. Якщo acopтимeнт "зacтapie", a6o нe бyдe вiдпoвiдaти вимoгaм cьoгoдeння (вимoг iнкoли бyвae нaд-тo бaгaтo), цe мoжe нeгaтивнo вплинути нa дiяльнicть пiдпpиeмcтвa взaгaлi.
Poзpoбкa тa впpoвaджeння мexaнiзмy фopмyвaння пepcпeктивнoгo тoвapнoгo acopтимeнтy пoвиннo зa-пoбiгти виникнeнню вcix ™x нeгaтивниx тeндeнцiй тa пpoцeciв, як мoжливi y випaдкy iгнopyвaння ^oro ac-пeктy дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa.
Пepcпeктивний тoвapний acopтимeнт, poзpoблeний з ypaxyвaнням ycix нeoбxiдниx мoмeнтiв тa вимoг, бyдe лишe пocилювaти кoнкypeнтнi пoзицiï виpoбникa в пopiвняннi з Ышими cyб'eктaми пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, якi нe пpидiляють нaлeжнoï yвaги цiй CToporn [б].
Зaгaльнa пocлiдoвнicть дiй щoдo фopмyвaння пepcпeктивнoгo тoвapнoгo acopтимeнтy здiйcнюeтьcя oni-дуючим чинoм:
• зaдaeтьcя oбмeжeння, пo якoмy фopмyeтьcя вapiaнт тoвapнoгo acopтимeнтy;
• здiйcнюeтьcя пocлiдoвнe paнжyвaння нoмeнклaтypниx пoзицiй пo вибpaним eкoнoмiчним xapaicrep^ cтикaм;
• здiйcнюeтьcя poзpaxyнoк peйтингoвиx oцiнoк пo кoжнoмy виду пpoдyкцiï, a тaкoж poзpaxyнoк зaгaль-нoгo peйтингy, i, в зaлeжнocтi вiд йoгo знaчeння, кoжнoмy виду пpoдyкцiï пpиcвoюeтьcя пeвнe мicцe;
• oтpимaний в peзyльтaтi oзнaчeниx дiй нaбip нoмeнклaтypниx пoзицiй poзглядaeтьcя, як мoжливий вa-piaнт пepcпeктивнoгo тoвapнoгo acopтимeнтy.
Джepeлa oтpимaння iнфopмaцiï для пiдбopy пoзицiï пo кoжнoмy виду пpoдyкцiï, щo включaeтьcя в пepc-пeктивний тoвapний acopтимeнт.
1. Bиpoбничa пpoгpaмa пo тpyдoмicткocтi виpoбiв (нopмo/гoдин тa гpивнo/гoдин), пo фoндy зapoбiтнoï плaти тa дoплaтaм дo фoндy зapoбiтнoï плaти нa пiдпpиeмcтвi мicтить iнфopмaцiю пpo види пpoдyкцiï, щo випycкaeтьcя пiдпpиeмcтвoм, i нacтyпнi xapaктepиcтики пo кoжнoмy виду пpoдyкцiï:
• нaзви виpoбiв;
• тpyдoмicткicть виpoбy, виpaжeнa в нopмo/гoдинax;
• тpyдoмicткicть виpoбy, виpaжeнa в гpивнo/гoдинax (цeй пoкaзник xapaктepизye, cкiльки гpивeнь ви-тpaчaeтьcя зa oднy годину нa виpoбництвo тoгo чи rnrnoro виду пpoдyкцiï);
• квapтaльнi oб'eми виpoбництвa пo видaм пpoдyкцiï;
• фoнд зapoбiтнoï плaти пoквapтaльнo;
• дoплaти пoквapтaльнo в зaлeжнocтi вщ пpибyткoвocтi peaлiзaцiï тиx чи iншиx видiв пpoдyкцiï;
• вapтicть oдиницi виpoбiв y cпiвcтaвлeниx цiнax;
• тoвapнa пpoдyкцiя y cпiвcтaвлeниx цiнax;
2. Oблiкoвa кapткa кaлькyляцiя зaмoвлeнь, щo вeдeтьcя пo кoжнoмy зaмoвлeнню i мicтить дaнi пpo co-бiвapтicть пpoдyкцiï.
Ha пiдcтaвi зaзнaчeниx джepeл oтpимaння iнфopмaцiï cклaдaeтьcя тaблиця, щo включae в ceáe ocнoвнi види пpoдyкцiï, якi пiдпpиeмcтвo випycкae кoжний мicяць.
EKOHOMIKA I П1ДПРИеМНИЦТВО
В ц!й таблицу по вищезазначеним характеристикам кожного виду продукци, зд!йснюеться ранжування продукци:
• об'еми товарноУ продукци по видам;
• трудом!стк!сть виготовлення одиниц! продукци, нормо/годин;
• р!чний прибуток в!д реал!зац!У певного виду продукци.
Для зд!йснення ранжування продукци за таким класиф!кац!йним параметром, як прибуток на одну нор-мо/годину використовуються формула 1:
(1)
1 н/г
Даш по прибутку, який був отриманий в результат! реал!зац!У цього виду продукци за р!к, а також р!ч-на к!льк!сть нормо/годин, витрачених на його випуск.
На Ух основ! розраховуеться величина прибутку, що приходиться на одну нормо-годину роботи облад-нання. На п!дстав! отриманих результат!в за формулою 1 розраховуеться коеф!ц!ент Кпр/н, який показуе величину прибутку на одну нормо-годину:
де Пр!ч - прибуток, отриманий на протяз! року в результат! реал!зац!У певного виду продукци;
Тн/r - к!льк!сть нормо/годин, як! були витрачен! на виробництво цього виду продукци.
Пот!м цей коеф!ц!ент множиться на 1000 для представлення рейтинговоУ оц!нки по класиф!кац!йному параметру кожного виду продукци у вигляд! ц!лого числа.
Дал!, за формулою 2, проводиться розрахунок частки, яку займае продукц!я в загальн!й трудом!сткост! (Ктр):
(2)
2_ipi4
де Т'р1ч - р!чна трудом!стк!сть прибуток виготовлення певного виду продукци;
Tpi4 - к!льк!сть нормо/годин, як! були витрачен! на виробництво вс!х вид!в продукци.
Розрахунок проводиться шляхом д!лення р!чноУ трудом!сткост! кожного виду продукци на загальну р!ч-ну трудом!стк!сть по виготовленню всього об'ему продукци.
Отриманий в результат! показник в!добразить, яку к!льк!сну часку трудом!стк!сть окремо взятого виду продукци займае в загальн!й р!чн!й трудом!сткост!.
Розрахунок наступного показника Ктпр дасть змогу к!льк!сно вим!ряти ту часку, яку займае окремий вид продукци в загальному об'ем! товарноУ продукци, виробленоУ на протяз! року. Цей показник розраховуеться за формулою 3 шляхом д!лення об'ему товарноУ продукци окремого виду на загальний об'ем то-варноУ продукц!У.
ту- V' pin
(3)
2_Vpi4
де V'piч - об'ем товарноУ продукци певного виду;
^Vpiч - загальний об'ем товарноУ продукци;
Загальною рейтинговою оц!нкою по кожному виду продукци е добуток трьох вищеназваних рейтинго-вих оц!нок.
В залежност! в!д його величини кожному виду продукци присвоюеться певна позиц!я. Рейтинг продук-ц!У буде тим вище, чим б!льше буде значення загальноУ рейтинговоУ оц!нки. По м!р! зменшення загальноУ рейтинговоУ оц!нки в!дпов!дно буде зменшуватись ! рейтингова позиц!я продукц!У.
В результат! розрахунк!в отримуеться !нформац!я, яку пот!м можна взяти як кер!вництво до наступних д!й:
• переранжувати асортимент у в!дпов!дност! з рейтингом;
• виключити з асортименту збиткову продукц!ю та так! УУ види, як! мають найменший рейтинговий по-казник;
• зд!йснити перегляд та реструктуризац!ю асортименту зг!дно встановленого обмеження.
Як! заходи зд!йснюються у випадку вибору вар!анту переранжування?
Асортимент продукц!У подаеться у вигляд! рейтинговоУ таблиц! в порядку спадання рейтингових показни-к!в. Це робиться для наглядност!, щоб пот!м було легше визначитись з вибором пр!оритет!в виробництва [8].
А дал! - як вир!шить кер!вництво п!дприемства. Можна зб!льшити об'еми випуску продукци, яка мае най-вищ! рейтингов! показники. Можна прид!лити увагу ц!й продукц!У в план! зменшення соб!вартост! та зб!ль-шенню рентабельност!, або спрямувати зусилля на !нтенсивн!ше просування цих вид!в продукц!У на ринок.
Також можна спрямувати зусилля на доробку "неперспективно'!" продукци, п!двищенню УУ рентабельност!, зменшенню соб!вартост! продукц!У, ! так дал!. Вар!ант!в багато. Головна проблема вир!шена - яка про-дукц!я "найкраща", так би мовити.
EKOHOMIKA I П1ДПРИеМНИЦТВО
Якщо попередшй BapiaHT передбачае лише структуры! змти дючого товарного асортименту з метою перетворення його в перспективний, то в цьому випадку можлив! ще й 3Miii шьюсного характеру. Знову ж таки, за ршенням вищого кер!вництва можна виключити з товарного асортименту збитков! позици, або ж т види продукци, як! мають найменшу загальну рейтингову оцтку.
Реструктуризац!я товарного асортименту згщно встановленого обмеження дещо вщр!зняеться вщ двох попередшх вар!анлв присутнютю зовшшнього фактора.
Наприклад, можна встановити максимальну шькють нормо/годин, витрачених на випуск уах вид!в продукци за мюяць.
П!сля ранжування товарного асортименту, види продукци, що займають, наприклад, останн три позици, виключають з асортименту з таким розрахунком, щоб сума нормо-годин, що залишаеться на випуск вид!в продукци, що залишилися, не була менша за встановлену в обмеженн [9].
Висновки. Отже одшею з найважливших задач пщприемства е складання свого товарного асортименту. Перевага повинна вщдаватися такому складу товарного асортименту, що забезпечуе на протяз! три-валого перюду часу пост!йне збшьшення (або, як м^мум, збалансованють) прибутку, що залишаеться в розпорядженн пщприемства на потреби в фтансових ресурсах, необхщних для пщтримання конкурентос-проможност пщприемства.
Для цього пщприемство повинно зд!йснити прогноз можливост отримання замовлень ! скласти св!й асортимент товар!в.
Пщприемство повинно зд!йснити маркетингов! дослщження ринку, не ттьки зд!йснити виб!р ринку, але ! з'ясувати, який товар потр!бен споживачу, якими перевагами вт повинен волод!ти пор!вняно з товарами конкурент, аналопчними товарами на ринку. Ключовим моментом у встановленн виду ринку е знання поведтки покупця.
Таким чином складаеться можливий товарний асортимент. Для видтення з нього груп товар!в, що бу-дуть входити в реальний асортимент, пщприемство встановлюе обмеження, по якому буде формуватися вар!ант товарного асортименту ! проводить ранжування вид!в продукци по таким економ!чним характеристикам як, наприклад, шькють нормо/годин, витрачених на випуск кожного виду продукци, величина прибутку на одну нормо/годину та ¡н. В результат! вибираеться продукц!я ! складаеться товарний асортимент, що буде випускати пщприемство.
При появ! в товарному асортимент! нових вид!в продукци необхщно за допомогою ¿х економ!чних характеристик визначити рейтинг по кожному виду продукци ! на його основ! приймати ршення про вклю-чення або невключен його в товарний асортимент пщприемства.
Пщприемство пос^йно повинно зд!йснювати прогнозування змти ситуаци на ринку, враховувати мо-жливють появи нових товар!в або нових технолопй, змта моди, поведтка споживач!в та Ыше. Для цього необхщно перюдично проводити маркетингов! дослщження, причому не обмежуватися ринком, на якому функцюнуе пщприемство та шукати виходи на нов! ринки.
Л1тература
1. Бойчик I.M. Економ!ка пщприемства: [навч. noci6.]. / I.M. Бойчик. - К.: Центр учбово'1 л!тератури, 2007 - 528 с.
2. Василенко В.О. Стратепчне управлiння: [навч. поаб.]. / В.О. Василенко, T.I. Ткаченко - К.: Центр учбово'1 л'ператури, 2009 - 396 с.
3. Головко Т. В. Стратепчний аналiз: [навч.-метод. пос'бник для самостйного вивчення]. / Т.В. Головко, С.В. Сагова - К.: КНЕУ, 2007 - 198 с.
4. Горбенко П. Л. Стратепчний аналiз: [навч. поаб.]. /П.Л. Горбенко - К.: Алерта, 2006 - 404 с.
5. Ковальчук M. I. Стратепчний аналiз у альському гocпoдарcтвi: [навч. поаб.]. / M.I. Ковальчук - К.: КНЕУ, 2007 - 224 с.
6. Наливайко А. П. Tеoрiя стратегИ' пщприемства. Сучасний стан та напрямки розвитку:[ мoнoграфiя]. / А.П. Наливайко - К.: КНЕУ, 2008 - 227 с.
7. Немцов В. Д. Стратепчний менеджмент: [навч. поаб.]. /В.Д. Немцов, Л.Е. Довгань - К.: Центр учбово'1 л'ператури, 2007. - 600 с.
8. Оберемчук В. Ф. Стратег'я пщприемства: [короткий курс лек^й]. /В.Ф. Оберемчук - К.: МАУП, 2008 -128 с.
9. Редченко К. I. Стратепчний анал'з у б'знес'г. [навч. поаб.]. К.Ь Редченко. - Льв'ш, Новий св'п - 2008 -272 с.
