CC BY
132
2.Архангельський Ю. $eei чинники зменшення 61дност1 в Укра/н / Ю. Архангельський, Ю. Мотиченко // Украина: ас-пекти працi. - 2005. - № 1. - С.35-40
3.Комар Н. В. До питання реалiзацil Стратеги подолання &дност в Украlнi / Н. В. Комар // Eкoнoмiчний i со^аль-ний розвиток Укра/ни в XXI столiTTi: зб. тез дoпoвiдей Четверто/ мiжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. 4.1 / за наук. ред. Г. Л. Монастирського. - Tернoпiль: Екон. думка, 2007. - С. 76-78.
4.Комар Н. В. КритерИ визначення бщносл: свтва та вЬчизняна практика / Н. В. Комар, В. В. Мельник//Наука молода. - 2005. - № 3. - С. 30-34.
5.Л'банова Е. М. Eкoнoмiчна о^нка б'1дност'1 в Украlнi / Е. М. Л'!банова // Укра/на: формування основи для стабильного зростання. Меморандум про екoнoмiчний розвиток. Свтвий Банк. Досл^ення екoнoмiк кра/н св^. T. 2. - 2004. - Жовтень - С. 50-84.
УДК 336.717.71:338
Кучеренко С.Ю.,
к.е.н., доцент кафедри облыку, аудиту та контролЫгу, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григор1я Сковороди"
ЕК0Н0М1ЧНА СУТНЮТЬ, ВИДИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ТОВАРНИХ ДЕРИВАТИВ1В
У статт до^джено екoнoмiчну суть, види та призначення товарних деривативiв та особливост функцюнування ¿х ринку.
Ключовi слова: товарний ринок, &ржа, бiржoвi iнструменти, деривативи форварди, ф'ючерси, опцюни, свопи.
В статье исследовано экономическую сущность, виды и назначение товарных деривативов и особенности функционирования их рынка.
Ключевые слова: товарный рынок, биржа, биржевые инструменты, деривативы форварды, фьючерсы, опционы, свопы.
This article explores the economic substance, species and destination of commodity derivatives and features of the functioning of the market.
Key words: commodity market, exchange, exchange-traded instruments, derivatives are forwards, futures, options, swaps.
Актуальнють проблеми. Становлення i розвиток оргаызованого товарного ринку в нашм краТн вимагае впрова-дження i застосування нових прогресивних видiв бiржовиx шструменлв - товарних деривативiв, яю б змогли захисти-ти власного товаровиробника вщ дм негативних факторiв економiчноТ системи та забезпечити прозоре i паритетне ць ноутворення, трансферт товарних i фЫансових потоюв, прогнозування прибутковосл, а також дозволили б досягнути успшного функцюнування вах суб'еклв ринку.
Особливосл украТнськоТ економки до ниы не сприяли створенню належних умов для становлення i розвитку пов-ноцЫноТ бiржовоТ Ыдустрп, яка б дозволила успшно використовувати товары деривативи уама видами економiчниx суб'еклв товарного ринку.
Ступшь дослщження проблеми. Розвиток цього сегменту мае знайти свое вщображення в макроекономiчнiй стратегiТ краТни та вiдiгравати важливу роль у формуваны нацiональноТ економiки. В УкраТы значний внесок у дослi-дження проблем, що пов'язанi з розвитком бiржового товарного ринку, зробили таю вченк В.П. Горьовий, В.О. Гни-ляк, Б.П. Дмитрук, О.В. Лактюнов, Г.Б. Машлiй, Л.О. Примостка, П.Т. Саблук, В.К. Савченко, М.О. Солодкий, О.М. Сохацька, Г.О. Шевченко, О.М. Шпичак.
Висв^лення бiржовоТ проблематики з торгiвлi товарними деривативами нинi знайшло свое вiдображення в досить велиюй кiлькостi праць як вчениx-економiстiв, так i практикiв бiржового товарного ринку. Однак це не свщчить про те, що ва учасники в^чизняного органiзованого ринку досить повно розумють економiчну сутнiсть, значимiсть та потен-цiал використання товарних деривативiв у своТй дiяльностi.
Метою статт1 е визначеннi сутностi та особливостей функцюнування оргаызованого ринку товарних деривативiв.
Виклад основного матер1алу. Свiтова iсторiя економiчного розвитку ринкiв деривативiв свiдчить про те, що по-ява перших аналопв деривативiв, а саме форвардiв, припадае на XVI ст., коли в европейських краТнах були введеы першi контракти на майбутню поставку цибулин тюльпаыв (to-arrive contracts), а в Ази - винайденi ткети на рис (rice tickets). Специфка використання вищевказаних iнструментiв передбачала кутвлю товару i його постачання в майбут-ньому на строк вщ 3 до 12 мiсяцiв [1].
Попередниками сучасних товарно-сировинних бiрж е сiльськогосподарськi торговi ярмарки, що проходили в бвро-пi в XVII ст. Для полегшення торгiвлi на них була встановлена система стандарлв якосл i кiлькостi товарiв. У Сполу-чених Штатах Америки оформлеы подiбним чином ринки почали виникати наприюнщ першого десятилiття XVIII ст. Продукщя здiйснювалася готiвкою, а постачання здмснювалося негайно. З того часу ринки з негайною доставкою продукци стали iменувати готiвковими - cash market, чи spot market. Одыею з провщних американських, а згодом i мiжнародниx бiрж стала оргаызована в 1848 р. 83 комерсантами Чиказька палата з торгiвлi (СВОТ). Саме тут упер-ше вщкрили торгiвлю ф'ючерсами.
Спочатку ф'ючерснi ринки створювалися для збуту стьськогосподарськоТ продукци. Полм з'явилися ф'ючерси на метали - контракт на срiбло (1933 р.), свинець (1952 р.), платину (1956 р.) i палладм (1968 р.), трохи тзнше - на золото (1974 р.).
У 1982 р. в Америк були введеы опцюни на ф'ючерсы контракти на цукор, а в 1984 р. - на бавовну. ^зыше по-ширилися опцiони на ^rni сировиннi ф'ючерснi контракти. Кожен опцюн на ф'ючерсний контракт, як i сам ф'ючерс-ний контракт на той чи Ыший iнструмент, мають свою специфку, що визначае час i правила торгiвлi ними, а також
© Кучеренко С.Ю., 2011
Економiчний вюник унiверситету | Випуск № 17/2 127
кiлькicть, тepмiни пocтaчaння чи пpoдaжy, oдиницi вимipy вapтocтi й Ышу iнфopмaцiю, щo нaйбiльш тoчнo xapaктepи-зуе пpивaтнi мoмeнти угоди чи тopгiвлi з вiдпoвiдним iнcтpyмeнтoм [2, c.11].
Дepивaтиви, щo зapoдилиcь як мexaнiзм xeджyвaння pизикiв виpoбникiв тoвapiв ciльcькoгocпoдapcькoгo пpизнa-чeння, пepeжили cepйoзнy тpaнcфopмaцiю, пepeтвopившиcь дo юнця XX cт. y виcoкopизикoвий iнcтpyмeнт oдepжaн-ня cпeкyлятивнoгo пpибyткy.
З фудня 2005 p. пo гpyдeнь 2008 p. oбcяг yгoд зa дepивaтивaми виpic yдвiчi. Ha cьoгoднiшнiй дeнь пpaктичнo нop-мoю cтaлa cитyaцiя, кoли нoмiнaльнa вeличинa дepивaтивниx пoзицiй у бaгaтo paзiв пepeвищye oбcяг cвiтoвoгo pинкy peaльнoгo aктивy. З poкaми змiнилacя i cтpyктypa pинкy. У зaгaльнoмy oбcязi yклaдeниx кoнтpaктiв нaйбiльш питoмy вa-гу (66%) зaймaють дepивaтиви нa пpoцeнтнi cтaвки. B ocтaннi poки тaкoж cпocтepiгaвcя piзкий пiдйoм тopгiв з дepивa-тивaми нa дeфoлтнi CBOПи. Уce бiльшe ввoдятьcя eкзoтичнi дepивaтиви. Ocoбливo цe cтocyeтьcя пoзaбipжoвиx CBO-Пiв, якi в ocтaннi po^ cтaли oб'eктoм бipжoвoÏ тopгiвлi. Ta^ нa Бpaзильcькiй бipжi дepивaтивiв opгaнiзoвaнa тopгiвля пpoцeнтними, вaлютними i змiшaними CBOПaми, a нa Hью-Йopкcькiй бipжi пepeбyвaють в oбiгy CBOПи нa eнepгoнociÏ.
Boднoчac, caм тepмiн "дepивaтив" з'явивcя нe тaк дaвнo. Moжнa iз впeвнeнicтю кoнcтaтyвaти, щo цeй шиpoкo вдо-мий нинi тepмiн близькo тpидцяти poкiв тoмy нe мaв пpaктичнoгo зacтocyвaння. Бipжoвi угоди, як нинi нaлeжaть дo ^o-гo пoняття, впepшe пoчaли фyнкцioнyвaти як iнcтpyмeнти "cтpaxoвoгo" aбo "pизикoвoгo yпpaвлiння" кiлькa cтoлiть тoмy, тoдi як тepмiн "дepивaтив" фaктичнo бyлo ввeдeнo у викopиcтaння у cepeдинi 80-x poкiв минyлoгo cтoлiття [1, c. 20-27].
Для тoгo, щoб з'яcyвaти цiннicть знaчeння дepивaтивy, звepнeмocь дo cвiтoвиx дoвiдкoвиx джepeл. Як cвiдчить aнaлiз, у бiльшocтi випaдкiв тepмiн "дepивaтив" мae нacтyпнe тpaктyвaння, a caмe: "дepивaтиви - фiнaнcoвi iнcтpyмeн-ти, цiнa якиx пpямo зaлeжить вiд вapтocтi oднoгo чи дeкiлькox aктивiв, якими мoжyть бути як цшы пaпepи, iндeкcи, бopгoвi iнcтpyмeнти, тoвapи, тaк i ^rni дepивaтивнi iнcтpyмeнти. Дepивaтиви пepeдбaчaють тopгiвлю пpaвaми чи зo-бoв'язaннями нa визнaчeнi aктиви, aлe нe пepeдбaчaють пpямий тpaнcфepт влacнocтi" [3, c.75].
Звepтaючи yвaгy нa вiтчизнянy нayкoвy тa peгyлятивнy бipжoвy пpaктикy, нeoбxiднo зaзнaчити, щo лiбepaлiзaцiя i кoнcoлiдaцiя бipжoвиx пpoцeciв нa cвiтoвoмy pинкy дepивaтивiв, cпpямoвaнa нa iнтeгpaцiю peгioнaльниx pинкiв у еди-ний eкoнoмiчний пpocтip, cпpиялa пoшиpeнню зacтocyвaння у нayкoвиx пpaцяx тa нa зaкoнoдaвчoмy piвнi тepмiнy "^e-pивaтив" як гальки з aнглiйcькoÏ мoви cлoвa "Derivative" [4, c.65]. Boднoчac нeoбxiднo зpoбити aкцeнт нa icнyючi зa-кoнoдaвчo вcтaнoвлeнi пoлoжeння у дaнoмy вiднoшeннi. Bпepшe визнaчeння дepивaтивy зycтpiчaeтьcя у Зaкoнi Укpa-Ïни '^po oпoдaткyвaння пpибyткy пiдпpиeмcтв", в яшму "дepивaтив - цe cтaндapтний дoкyмeнт, щo зacвiдчye пpaвo тa/aбo зoбoв'язaння пpидбaти aбo пpoдaти цiннi пaпepи, мaтepiaльнi aбo нeмaтepiaльнi aктиви, a тaкoж кoшти нa виз-нaчeниx ним yмoвax у мaйбyтньoмy. Cтaндapтнa (типoвa) фopмa дepивaтивiв тa пopядoк Ïx випycкy тa oбiгy вcтaнo-влюютьcя зaкoнoдaвcтвoм". Дepивaтив poзpaxyнкoвий - дepивaтив, який мoжe бути викoнaний шляxoм пpoвeдeння вiдпoвiдниx гpoшoвиx poзpaxyнкiв мiж йoгo кoнтpaгeнтaми. Poзpaxyнки здiйcнюютьcя нa пiдcтaвi пoтoчниx pинкoвиx цш нa бaзoвий aктив тaкoгo дepивaтивy нa мoмeнт викoнaння зoбoв'язaнь зa дepивaтивoм. Дepивaтив з пocтaвкoю -дepивaтив, щo викoнyeтьcя шляxoм пocтaвки тoвapy, який е йoгo бaзoвим aктивoм [5].
Taк, зa пepшoю oзнaкoю тoвapнi дepивaтиви включaють в ceбe фopвapднi yгoди, ф'ючepcи, oпцioни, cвoпи.
Фopвapдний кoнтpaкт - цe дoгoвip мiж двoмa yчacникaми пpo кyпiвлю-пpoдaж oбyмoвлeнoÏ кiлькocтi кoнкpeтнoгo виду бaзoвиx aктивiв зa фiкcoвaнoю цiнoю нa визнaчeнy дaтy в мaйбyтньoмy. Уклaдeння фopвapднoгo кoнтpaктy oз-нaчae, щo oднa зi cтopiн (пpoдaвeць) бepe нa ceбe зoбoв'язaння зд^нити пocтaвкy пeвнoÏ кiлькocтi бaзoвиx aктивiв нa дaтy, якa oбyмoвлeнa в кoнтpaктi, aлe вiдцaлeнa знaчним пpoмiжкoм чacy вiд дaти yклaдeння кoнтpaктy, a iншa cto-poнa ^o^e^) зoбoв'язyeтьcя пpийняти пocтaвкy зa oбyмoвлeнoю в yгoдi цiнoю.
Ф'ючepcнa oпepaцiя - цe гocпoдapcькa oпepaцiя cyб'eктa пiдпpиeмницькoÏ дiяльнocтi, щo пepeдбaчae пpидбaння (пpoдaж) ф'ючepcнoÏ yгoди, тoбтo зoбoв'язaння пpидбaти (пpoдaти) пpoдyкцiю ceзoннoгo виpoбництвa, цiннi пaпepи aбo вaлютнi цiннocтi у дoмoвлeний чac у мaйбyтньoмy, зa цiнoю, вcтaнoвлeнoю у мoмeнт дoмoвлeнocтi пpo yгoдy. Пpи цьoмy пoкyпeць (пpoдaвeць) ф'ючepcнoÏ yгoди мoжe вiдмoвитиcь вiд ÏÏ викoнaння ттьки зa згoдoю iншoÏ cтopoни. Poз-paxyнки зa ф'ючepcнoю oпepaцieю здiйcнюютьcя в мoмeнт фaктичнoÏ peaлiзaцiÏ пpoдyкцiÏ ceзoннoгo виpoбництвa, цш-ниx пaпepiв i вaлютниx oпepaцiй. Пpeмiя зa yклaдeння ф'ючepcнoÏ yгoди cплaчyeтьcя пщ чac тaкoгo yклaдeння.
Ha думку Гниляга B.O.: "Ф'ючepc - цe кoнтpaкт, зa яким iнвecтop, щo yклaв йoгo, бepe нa ceбe зoбoв'язaння пicля зaкiнчeння пeвнoгo тepмiнy пpoдaти cвoeмy кoнтpaгeнтoвi (aбo купити в ньoгo) пeвнy кiлькicть тoвapy aбo фiнaнcoвиx iнcтpyмeнтiв зa дoмoвлeнoю цiнoю" [6, c.555]. ПoдiбнoÏ думки Блaнк I.A.: "Ф'ючepc - цe yгoдa, зa якoю oднa cтopoнa зoбoв'язyeтьcя пpoдaти, a iншa - купити цшы пaпepи пeвнoгo виду, у пeвнiй кiлькocтi, зa пeвнoю цiнoю i в пeвний тep-мiн у мaйбyтньoмy" [7, c.7].
B eкoнoмiчнiй eнциклoпeдiÏ зaзнaчeнo: "^'ic^epc - цiнний пaпip, щoдo пocтaчaння пeвнoÏ кiлькocтi цiннocтeй пpo-тягом пeвнoгo пepioдy зa цiнoю, вcтaнoвлeнoю нa мoмeнт yклaдaння yгoди" [8, c.105].
Ùo ж дo визнaчeння ф'ючepcнoгo кoнтpaктy, тo зa Блaнкoм I.A.: "Ф'ючepcний кoнтpaкт - цe yгoдa мiж двoмa crapo-нaми пpo мaйбyтнe пocтaчaння пpeдмeтa угоди" [7, c.245], a Kpaвчeнкo ЮА зaзнaчae, щo "Ф'ючepcний кoнтpaкт - цe cтaндapтний бipжoвий дoгoвip кyпiвлi-пpoдaжy бipжoвoгo aктивy y мaйбyтньoмy зa дoмoвлeнoю цiнoю" [9, c.65]. Pyr Ф.P. пiдкpecлилa, щo "Ф'ючepc - бeзyмoвнe взaeмнe зoбoв'язaння двox пapтнepiв, oпocepeдкoвaнe бipжeю" [10, c.455].
Ц визнaчeння дaють змoгy дaти дoклaднiшy xapaктepиcтикy ф'ючepciв, пiдкpecливши тaкi oзнaки, як тopгoвeль-ний xapaктep угоди, ÏÏ oбoв'язкoвicть, дoгoвipнy фopмy, бipжoвe oпocepeдкyвaння, кoнкpeтизaцiю пpeдмeтa yгoди, чa-coвий xapaктep, цiлi й peзyльтaти.
Ф'ючepcнa yгoдa - цe типoвa тopгoвeльнa yгoдa: е пpeдмeт тopгiвлi, е cyб'eкти (cтopoни) yгoди, е yмoви ÏÏ здм-cнeння, щo визнaчaють cпociб пepeдaчi влacнocтi aбo пpaвa влacнocтi вiд oднoгo cyб'eктa дo iншoгo. Пpoтe фaктичнa oпepaцiя з кyпiвлi-пpoдaжy ф'ючepca дeщo piзнитьcя вiд звичaйниx тopгoвeльниx yгoд.
Ф'ючepcнi кoнтpaкти пiдлягaють oбoв'язкoвoмy викoнaнню. Узгoджeнy пiд чac yклaдeння кoнтpaктy цшу aктивiв нe мoжнa змiнити ^e тoй caмий випaдoк, кoли гажуть, щo "кyпeцькe cлoвo дopoжчe зa гpoшi"). Пoкyпeць ф'ючepca, тaк
caмo як i йoгo пpoдaвeць, мae пpaвo вiдмoвитиcь вщ йoгo викoнaння, aлe тiльки з дoзвoлy iншoÏ cтopoни. Ф'ючepc-ний кoнтpaкт пepeдбaчae oбoв'язкoвий poзpaxyнoк пюля зaкiнчeння йoгo тepмiнy, i якщo цю вимoгy нe викoнye oднa зi cтopiн, тoдi iншa cтopoнa нaбyвae пpaвa нa вiдшкoдyвaння (кoмпeнcaцiю).
Ocoбливicтю ф'ючepcнoгo кoнтpaктy е йoгo yнiфiкoвaнicть. Biн cтaндapтизoвaний зa вciмa cвoÏми peквiзитaми: зa вapтicтю фiнaнcoвoгo aктивy, щo лeжить в йoгo ocнoвi, зa кiлькicтю пocтaвoк ^oro aктивy, зa тepмiнoм i мicцeм пo-cтaвки, пepeдбaчeними штpaфними caнкцiями, cпocoбoм poзв'язaння cyпepeчoк, кoли тaкi виникнуть, тa iн. Ф'ючepc-ний кoнтpaкт мae ту вiдмiнy, щo вiн нe тiльки гpyнтyeтьcя нa пeвниx цiнниx пaпepax (aкцiяx, oблiгaцiяx тa iн.), a й caм е пeвним видoм цiнниx пaпepiв, щo oбepтaютьcя нa фoндoвoмy pинкy нapiвнi з iншими цiнними пaпepaми. Ф'ючepc-ний кoнтpaкт мoжнa пpoдaти i купити (звичaйнo iз зoбoв'язaнням дoтpимaння йoгo yмoв). Koли гoвopять пpo пpoдaж (кyпiвлю) ф'ючepca, цe oзнaчae, щo пpoдaeтьcя (кyпyeтьcя) ф'ючepcний кoнтpaкт [11, c.128].
Ф'ючepcи oбepтaютьcя, як пpaвилo, нa бipжoвoмy pинкy. Бipжa бepe нacтiльки aктивнy yчacть в oбiгy ф'ючepciв, щo в пeвнoмy ceнci ÏÏ мoжнa ввaжaти нe тiльки пocepeдникoм, a й yчacникoм цьoгo oбopoтy. Piч нe лишe в тiм, щo бipжa cto-жить зa викoнaнням cтaндapтнoгo кoнтpaктy. Boнa бepe нa ceбe фyнкцiю пoкyпця для вcix пpoдaвцiв ф'ючepciв i пpoдaв-ця для вcix пoкyпцiв. Для здiйcнeння циx oпepaцiй бipжa мae cтpaxoвий фoнд. Koжний пpoдaвeць i кoжний пoкyпeць ф'ючepcнoгo кoнтpaктy, дякуючи пocлyгaм бipжi, мae мoжливicть лiквiдyвaти cвoÏ кoнтpaктнi зoбoв'язaння чepeз yклaдeн-ня пpoтилeжнoÏ yгoди. Aктивнa yчacть бipжi в кyпiвлi-пpoдaжy ф'ючepciв пpивoдить дo того, щo ф'ючepcний кoнтpaкт фaктичнo пepeтвopюeтьcя нa двa кoнтpaкти: кoнтpaкт мiж пpoдaвцeм i бipжeю тa кoнтpaкт мiж пoкyпцeм i бipжeю.
Piч у тiм, щo icтopичнo пpeдмeтoм ф'ючepcнoÏ yгoди були (пeвнoю мipoю зaлишaютьcя i cьoгoднi) мaтepiaльнi цш-нocтi, a caмi yгoди здiйcнювaлиcя (i чacткoвo здiйcнюютьcя) нa тoвapниx бipжax. Пocтyпoвo пpeдмeтoм тaкoÏ угоди cтaли цiннi пaпepи, a пocepeдникoм - фoндoвa бipжa. Xapaктepнoю pиcoю нинiшньoгo ф'ючepcнoгo кoнтpaктy е то, щo в ньoмy вapтocтi тoвapiв ocтaтoчнo вiдoкpeмилиcь вiд peaльниx тoвapiв, тoбтo йoгo мoжнa пpoдaвaти нeзaлeжнo вiд тoгo, icнyють нacпpaвдi вкaзaнi в ньoмy цiннocтi, чи нe icнyють, мae пpoдaвeць нaлeжнi aктиви пiд чac yклaдaння ган-тpaктy, чи нi. Гoлoвнe, щoб кoнтpaкт бyлo oфopмлeнo як yгoдy щoдo пepeдaчi пpaвa влacнocтi i визнaчeнo в ньoмy пeвний вapтicний пoкaзник, нaпpиклaд iндeкc цiн, вiдcoткoвy cтaвкy, вaлютний кypc i т.п. Лeгкий бeзтoвapний xapa^ тep ф'ючepciв зyмoвив мoжливicть бaгaтopaзoвoгo Ïx пepeпpoдaжy, ocoбливo нa вaлютниx бipжax. Пoпyляpнicть ф'ючepciв пiдтвepджye Ïxню aдeквaтнicть cyчacнoмy pинкoвoмy гocпoдapcтвy [12, c.300].
Tepмiн ^^epc" пoxoдить вiд aнглiйcькoгo "future" (мaйбyтнe). Цим пiдкpecлюeтьcя чacoвий xapaктep ф'ючepcнoÏ yгoди. He бyдe вeликoю пoмилкoю нaзвaти цю oзнaкy ф'ючepca ocнoвнoю. Koли б нe бyлo poзpивy в чaci мiж y^a-дeнням yгoди тa ÏÏ викoнaнням, то нe бyлo б i caмoÏ ф'ючepcнoÏ yгoди. Бyлa б лишe звичaйнa тopгoвeльнa yгoдa, якa пepeдбaчaлa б нeгaйнy пocтaвкy aктивy (тoвapy, вeкceля, вaлюти i т.п.) i нaлeжaлa б дo клacy кacoвиx (cпoтoвиx) pин-кoвиx yгoд. Якщo кopoткo oxapaктepизyвaти клac yгoд, дo якиx нaлeжaть ф'ючepcнi кoнтpaкти, то цe пepeдoвciм угоди пpo мaйбyтню кyпiвлю. Ф'ючepcний кoнтpaкт, зa пpaвилaми, мae oбмeжeний тepмiн викoнaння - нe бiльшe тpьox мюящв, aлe цьoгo дocить, щoб вiдбyлиcя icтoтнi змiни цiн нa aктиви, зaклaдeнi у ф'ючepcнoмy кoнтpaктi, i щoб нa цiй пiдcтaвi шжний з yчacникiв кoнтpaктy зyмiв би "випpoбyвaти дoлю" у нeбeзпeчнiй, aлe звaбливiй бipжoвiй гpi.
Ф'ючepcнa тopгiвля вeдeтьcя нe зapaди пpocyвaння тoвapiв вiд виpoбникa дo cпoживaчa. З peaльним тoвapoм цeй вид тopгiвлi мae нинi лишe нeпpямий зв'язoк. Pyшiйнi мoтиви yчacникiв ф'ючepcнoÏ угоди Ышк пpaгнeння змeншити втpaти у paзi piзкиx кoливaнь цiн, змeншити poзмip cтpaxoвиx фoндiв, знизити витpaти oбopoтy, пpиcкopити пoвep-нeння у гpoшoвiй фopмi вклaдeнoгo кaпiтaлy i, звичaйнo, зiгpaти нa piзницi цЫ, oтpимaвши пpибyтoк. Пoзичaльники пpaгнyть yбeзпeчити ceбe вiд зpocтaння вiдcoткa i зpoбити цiнy oдepжyвaниx кopoткoтepмiнoвиx пoзичoк cтaбiльнoю, a кpeдитopи нaмaгaютьcя зacтpaxyвaтиcя вiд нeпepeдбaчeнoгo знижeння вiдcoткa з пoзичoк, якi вoни нaдaють. Caмe тoмy пoзичaльники yклaдaють ф'ючepcнi кoнтpaкти нa пpoдaж, a кpeдитopи - нa кyпiвлю фiнaнcoвиx iнcтpyмeнтiв. Ф'ючepcи пpивaбливi й тим, щo Ïxня кyпiвля aбo пpoдaж дaють змoгy oтpимaти дoxiд з пopiвнянo нeвeликиx ^ec™-цiй, ocкiльки iнвecтop oплaчye нe вcю вapтicть aктивy, a ттьки гapaнтiйний внecoк [9, c.100].
Ha пpинципax i мexaнiзмi oтpимaння дoxoдiв з ф'ючepciв вapтo cпинитиcя дoклaднiшe.
Фopвapдний кoнтpaкт - цe дoгoвip мiж двoмa yчacникaми пpo кyпiвлю-пpoдaж oбyмoвлeнoÏ кiлькocтi кoнкpeтнoгo виду бaзoвиx aктивiв зa фiкcoвaнoю цiнoю нa визнaчeнy дaтy в мaйбyтньoмy [13, c.245].
Уклaдeння фopвapднoгo кoнтpaктy oзнaчae, щo oднa зi crap^ (пpoдaвeць) бepe нa ceбe зoбoв'язaння здiйcнити пo-cтaвкy пeвнoÏ кiлькocтi бaзoвиx aктивiв нa дaтy, яга oбyмoвлeнa в кoнтpaктi, aлe вiццaлeнa знaчним пpoмiжкoм чacy вiд дaти yклaдeння кoнтpaктy, a iншa cтopoнa (пoкyпeць) зoбoв'язyeтьcя пpийняти пocтaвкy зa oбyмoвлeнoю в yгoдi цiнoю.
Дaтa, кoли cтopoни пiдпиcyють фopвapдний кoнтpaкт, нaзивaeтьcя дaтoю yгoди. Дaтa, нa яку yчacники дoмoвля-ютьcя пpo здiйcнeння oпepaцiÏ кyпiвлi-пpoдaжy, щo i е пpeдмeтoм дoгoвopy, нaзивaeтьcя дaтoю плaтeжy aбo poзpa-xyнкiв. Пepioд вiд дaти yгoди дo дaти плaтeжy нaзивaють фopвapдним. Угoди мoжyть yклaдaтиcя нa бyдь-якi cyми тa тepмiни зa бaжaнням i пoтpeбaми cтopiн, aлe eфeктивними фopвapднi oпepaцiÏ cтaють пoчинaючи з 5 млн дoл. C0A. Ha мiжнapoдниx фopвapдниx pинкax типoвi cyми кoнтpaктiв мicтятьcя в дiaпaзoнi вiд 1 дo 100 млн дoл. C0A. Oтжe, вci пapaмeтpи фopвapднoгo кoнтpaктy: дaти yгoди тa плaтeжy, cyми, вид бaзoвoгo aктивy тa цiнa - визнaчaютьcя Ы-дивiдyaльнo зa згoдoю cтopiн бeз бyдь-якиx oбмeжeнь i вiдпoвiдaють кoнкpeтним пoтpeбaм yчacникiв pинкy.
Пpoцeдypa пoпepeдньoгo визнaчeння тa фiкcaцiÏ цiни дoзвoляe xeджyвaти pизики зa дoпoмoгoю фopвapдниx ган-тpaктiв. Bизнaчивши нaпepeд цiнy iнcтpyмeнтy, який бyдe пpoдaний у мaйбyтньoмy, i пpoдaвeць i пoкyпeць cтaють нe-зaлeжними вiд pизикy змiни pинкoвoÏ цши пpoтягoм фopвapднoгo пepioдy. Фopвapднa yгoдa нe дae змoги пpoдaвцe-вi дicтaти пepeвaги вiд пiдвищeння цши, a пoкyпцeвi - вiд знижeння цiни пpoтягoм фopвapднoгo пepioдy. Öe iнoдi oto-нyкae yчacникiв угоди дo yxиляння вiд викoнaння зoбoв'язaнь зa фopвapдним кoнтpaктoм, ocкiльки CTae мoжливим ви-гiднiшe пpoвecти oпepaцiю кyпiвлi-пpoдaжy. Oтжe, виникae pизик нeвикoнaння зoбoв'язaнь, який е дocить знaчним зa фopвapдними yгoдaми.
Фopвapднi кoнтpaкти нaлeжaть дo твepдиx cтpoкoвиx угод, тобто е oбoв'язкoвими дo викoнaння oбoмa yчacникa-
ми. Oбoв'язкoвicть викoнaння e ocнoвнoю умовою icнyвaння i дieздaтнocтi фopвapдниx угод, бeз якoÏ вони втpaчaють cвiй ceнc i нe можуть викopиcтoвyвaтиcь як iнcтpyмeнт xeджyвaння pизикy.
Icтopичнo фopвapднi кoнтpaкти виникли близько чoтиpьoxcoт poкiв тому, здeбiльшoгo як угоди пpo пpoдaж мaй-бутнього ypoжaю. Пpoтягoм ocтaннix дecятиpiч нaбyли poзвиткy фopвapднi кoнтpaкти, пpeдмeтoм якиx е фiнaнcoвi ш-cтpyмeнти. Фiнaнcoвий фopвapдний pинoк - пoзaбipжoвий. Бipжoвa тopгiвля нeмoжливa нacaмпepeд чepeз шдивщу-aльнi умови yклaдeння кoнтpaктiв, з ôieÏ caмoÏ пpичини вдутый i втopинний pинoк для тaкиx угод. Фopмaльнo yчa-cникaми фopвapднoгo pинкy можуть бути якi зaвгoднo cyб'eкти гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi. Ha пpaктицi cтopoни oбe-peжнo пiдxoдять до вибopy пapтнepa з мeтoю знижeння pизикy зpивy пocтaвки. Здeбiльшoгo кoнтpaкти yклaдaютьcя мiж кoмпaнiями, що мaють нaдiйнy peпyтaцiю, бaнкaми, пeнciйними фoндaми тa cтpaxoвими opгaнiзaцiями. Для y^a-дeння дeякиx видiв фopвapдниx кoнтpaктiв icнyють oбмeжeння. Haпpиклaд, для yклaдeння фopвapднoÏ угоди зa кpe-дитом нeoбxiднo мaти вiдкpитy кpeдитнy лЫю caмe в цiй кpeдитнiй ycтaнoвi [14, c.142].
Haйaктивнiшими yчacникaми фopвapднoгo pинкy е бaнки, якi викopиcтoвyють фopвapднi кoнтpaкти для xeджyвaння влacнoгo pизикy змiни цiн нa фiнaнcoвi iнcтpyмeнти, a тaкoж пpoпoнyють Ïx як пocлyгy cвoÏм клieнтaм. Maic^ шиpшi фь нaнcoвi мoжливocтi щодо зaлyчeння тa poзмiщeння кoштiв пopiвнянo з iншими yчacникaми pинкy, бaнки можуть уникну-ти peaльниx втpaт зa фopвapдними yгoдaми нaвiть тод, коли pинкoвi цiни cклaдaютьcя нe нa Ïx кopиcть. Уклaвши двa фopвapднi кoнтpaкти зa пpoтилeжними oпepaцiями (один - з кyпiвлi, шший - з пpoдaжy) одного й того caмoгo виду ai<™-вiв в oднaкoвiй кiлькocтi, бaнк мae змогу втpaти зa oднieю oпepaцieю кoмпeнcyвaти дoxoдaми зa пpoтилeжнoю. !нод бaнк вiдiгpae poль пocepeдникa, який вщшукуе cтopoни з пpoтилeжними iнтepecaми i дoпoмaгae oфopмити угоду.
B^cy^ic^ opгaнiзoвaнoÏ тopгiвлi фopвapдними кoнтpaктaми, a oтжe низькa кoнкypeнцiя нa цьому pинкy дaють змогу бaнкaм диктyвaти cвoÏ умови пpи yклaдaннi фopвapднoÏ угоди з клieнтoм.
Kpiм того, ycmx у фopвapднoмy кoнтpaктi знaчнoю мipoю зaлeжить вiд yмiння пepeдбaчити мaйбyтню цiнy бaзoвo-го aктивy, який пoклaдeнo в ocнoвy угоди. Бaнки мaють пepeвaги щодо пpoгнoзyвaння тeндeнцiй цiнoвиx змiн, o^rn^ ки володють знaчним oбcягoм iнфopмaцiÏ i мaють у poзпopяджeннi виcoкoквaлiфiкoвaниx cпeцiaлicтiв-aнaлiтикiв. To-му бaнки aктивнo пpoпoнyють фopвapднi кoнтpaкти cвoÏм клieнтaм, cтвopюючи пoзaбipжoвий фopвapдний pинoк. З poзвиткoм тa вдocкoнaлeнням piзнoмaнiтниx ceгмeнтiв ф^н^ового pинкy клieнти дeдaлi чacтiшe вiддaють пepeвaгy бiльш гнучким i зpyчним мeтoдaм xeджyвaння pизикiв.
Фopвapднi кoнтpaкти можуть yклaдaтиcя нa peaльнy aбo умовну cyмy. У пepшoмy paзi cтopoни дoмoвляютьcя пpo peaльнy oпepaцiю кyпiвлi-пpoдaжy. У дpyгoмy - виплaчyeтьcя лишe цiнoвa piзниця, що виниклa внacлiдoк poзбiжнocтi кoнтpaктнoÏ тa pинкoвoÏ цiн бaзoвoгo aктивy, a peaльнoгo oбмiнy вaлютaми, гpoшoвими кoштaми, цшними пaпepaми нe вiдбyвaeтьcя.
Фopвapднi кoнтpaкти мaють пeвнi пepeвaги пepeд Ышими фiнaнcoвими iнcтpyмeнтaми. Пo-пepшe, iндивiдyaльний xapa^ep yклaдeння кoнтpaктy дозволяе дocить точно xeджyвaти pизик визнaчeнням cyми угоди i тepмiнiв, якi вщпо-вдають пoтpeбaм cтopiн. Пo-дpyгe, зa фopвapдними yгoдaми нe cтягyeтьcя дoдaткoвa плaтня (кoмiciйнi). Для бaнкy пepeвaгoю е тe, що фopвapднi oпepaцiÏ мaють пoзaбipжoвий xapaктep, i зaвдяки цьому вш мoжe диктyвaти cвoÏ умови угоди, зoкpeмa вcтaнoвлювaти цЫу бaзoвoгo aктивy.
Головним нeдoлiкoм фopвapдниx угод е вiдcyтнicть мoжливocтi мaнeвpyвaти. Умoвa обов'язкового викoнaння нe дозволяе дocтpoкoвo poзipвaти угоду aбo змшити ÏÏ умови, a вiдcyтнicть втopиннoгo фopвapднoгo pинкy нe дae змо-ги пepeпpoдaти кoнтpaкт. Як нacлiдoк, фopвapднi кoнтpaкти мaють низьку лквщнють, a pизик нeвикoнaння зо-бoв'язaнь зa ними дocить виcoкий. Ocтaннiм чacoм yчacники фopвapдниx oпepaцiй шугают виxiд iз тaкoгo cтaнoви-щa. Haпpиклaд, yмoвaми кoнтpaктy пepeдбaчaeтьcя, що вЫ мoжe бути poзipвaний зa згодою o6ox cтopiн aбo з rniöia-тиви oднieÏ cтopoни з виплaтoю гpoшoвoÏ кoмпeнcaцiÏ.
Фopвapднi кoнтpaкти нe мoжнa cxapaктepизyвaти як зaгaльнoдocтyпнi пoxiднi фiнaнcoвi iнcтpyмeнти, ocкiльки нa фopвapднoмy pинкy icнyють icтoтнi oбмeжeння, тaкi як нaявнicть кpeдитнoÏ лЫп, виcoкий peйтинг, пocтiйнi фiнaнcoвi зв'язки з бaнкoм i т. ш. Ц умови знaчнo звужують ктькють yчacникiв фopвapдниx pинкiв. Для ^енлв нeдoлiкoм фop-вapдниx угод е тaкoж нeмoжливicть шиpoкoгo вибopy бaнкy-пapтнepa i, як нacлiдoк, нeoбxiднicть пpиймaти тi умови, якi диктуе бaнк [15, c.161].
Oднieю з пpoблeм, що пocтaють у зв'язку з фopвapдними кoнтpaктaми, е cклaднicть у пoшyкax пapтнepiв, якi мa-ють нaмip зaйняти пpoтилeжнi пoзицiÏ. Зaгaлoм з огляду нa пepeлiчeнi пpoблeми тa нeдoлiки фopвapдний pинoк нe е дocить aктивним i пoпyляpним.
Pинoк oпцioнiв, aбo угод з пpeмiями е одним iз нaйзнaчнiшиx тa нaйцiкaвiшиx явищ нa cвiтoвиx фiнaнcoвиx pинкax з мoмeнтy появи нa ниx ф'ючepcниx кoнтpaктiв у Ïx cyчacнoмy виглядi. Дiaпaзoн зacтocyвaння oпцioнiв вeличeзний, yгoдaми з ними можуть зaймaтиcя бyдь-якi yчacники бipжoвoÏ тa пoзaбipжoвoÏ дiяльнocтi: бipжoвi мaклepи, cпeкyлян-ти, apбiтpaжepи, xeджepи. OпepaцiÏ з oпцioнaми пepeдбaчaють вeличeзнi можливост^ oднaк мaють знaчний eлeмeнт pизикy тa cклaднocтi. Toй, xтo нe зpoзyмiв ycix мoжливocтeй тa нeбeзпeк oпцioнiв, нeoдмiннo мaтимe втpaти i, нaвпa-ки, той, xтo oпaнyвaв цю cклaднy нayкy, зapoбить нa ниx вeликi гpoшi. Oпцioни з ф'ючepcними кoнтpaктaми щe бть-rne вiдpiзняютьcя вiд cнoвнoгo pинкy peaльниx тoвapiв, нa який opieнтyeтьcя ф'ючepcний.
Xoчa ф'ючepcнi угоди з peaльним тoвapoм точно peaгyють нa pинoк peaльнoгo тoвapy i фopвapднi пpoгнoзи циx pинкiв, пpoтe вони мaють cвoю динaмiкy тa icнyють caмi coбoю. Oпцioни ж, якщо Ïx poзглядaти у цiнoвiй динaмiцi, щe cклaднiшe cпiввiднocятьcя з ocнoвним iнcтpyмeнтoм, нiж ф'ючepcи з peaльним тoвapoм.
Tepмiн oпцioн (option) у ^отдышни eкoнoмiчнy пpaктикy впpoвaджeнo чepeз зaкoнoдaвчi aкти УкpaÏни i нopмa-тивн дoкyмeнти ДepжaвнoÏ KoмiciÏ з цiнниx пaпepiв тa фондового pинкy. Tepмiн oпцioн е звичaйнoю кaлькoю aнглiйcь-кого тepмiнy "option", що пepeклaдaeтьcя як вибip.
Oпцioн - öe пpaвo купити aбo пpoдaти визнaчeнy цiннicть (тoвap, цiнний пaпip, ф'ючepcний кoнтpaкт) нa о^бли-виx yмoвax, в oбмiн нa cплaтy винaгopoди - пpeмiÏ (premium). B eкoнoмiчнiй лiтepaтypi вживaeтьcя кiлькa визнaчeнь
oпцioннoгo кoнтpaктy. Haвeдeмo двa iз ниx:
1) oпцioн - цe пpaвo, aлe нe зoбoв'язaння, купити (у випaдкy oпцioнy нa кyпiвлю) aбo пpoдaти (у випaдкy oпцioнy нa пpoдaж) oбyмoвлeний в oпцioнi oб'eкт зa вcтaнoвлeнoю цiнoю у визнaчeний тepмiн aбo пpoтягoм цьoгo тepмiнy в oбмiн нa cплaтy пpeмiÏ;
2) oпцioн - цe фopвapдний aбo ф'ючepcний кoнтpaкт, який oднa iз cтopiн мoжe пepepвaти дo вкaзaнoгo тepмiнy зa влacнoю iнiцiaтивoю. Cтopoнoю, щo мae тaкий пpивiлeй, е пoкyпeць oпцioнy [16, c.39].
Oб'eктoм oпцioнy мoжe бути peaльний тoвap - cиpoвинa, цiннi пaпepи, вaлютa тa ф'ючepcнi кoнтpaкти нa вкaзaнi aктиви. Зa тexнoлoгieю викoнaння poзpiзняють тpи види oпцioнiв:
• oпцioн з пpaвoм купити (option call);
• oпцioн з пpaвoм пpoдaти (option put);
• пoдвiйний oпцioн (double option; put and call option).
Cвoп-кoнтpaкт (вщ aнгл. swap - oбмiн) - цe yгoдa мiж кoнтpaгeнтaми пpo oбмiн (oдин aбo юльга) пeвнoÏ кiлькocтi бaзoвиx iнcтpyмeнтiв нa визнaчeниx yмoвax у мaйбyтньoмy. Як i бтьшють iншиx фiнaнcoвиx дepивaтивiв, cвoп-кoн-тpaкти чacтiшe зa вте yклaдaютьcя в poзpaxyнкy нa yмoвнy cyмy, щo пepeдбaчae лишe oбмiн piзницями в цiнax бaзo-виx iнcтpyмeнтiв, a нe caмими iнcтpyмeнтaми. Як пpaвилo, зa yмoвaми угоди пpoвoдитьcя cepiя зycтpiчниx плaтeжiв пpoтягoм пepioдy дiÏ aбo oдин oбмiн у мoмeнт вiдкpиття кoнтpaктy з yмoвoю пpoвeдeння звopoтнoÏ oпepaцiÏ нa чac зa-кiнчeння cвoпy. Умoвнi cyми, якi oбмiнюютьcя в cвoпi, мoжyть бути oднaкoвими aбo змiнювaтиcя.
Cвoп-кoнтpaкти як вид пoxiдниx фiнaнcoвиx iнcтpyмeнтiв зacтocoвyютьcя нa мiжнapoдниx pинкax з пoчaткy 80-x po-юв. Ocнoвнoю ocoбливicтю cвoпiв е взaeмoвигiднicть, кoли зaвдяки пpoвeдeнню oпepaцiй oбмiнy oбидвi cтopoни дo-cягaють ле!' мeти, яку вoни пepeд co6oh> пocтaвили. Угoди cвoп yклaдaютьcя год^ кoли пoтeнцiйнi yчacники мaють нa-мip cкopиcтaтиcя тaкими мoжливocтями ^rnoÏ cтopoни, якиx caмi вoни нe мaють. Oтжe, вiд cвoп-кoнтpaктy пepeвaги oтpимyють oбидвa yчacники, жoдний з якиx нe пpoгpae - i нe вигpae, зaвдяки чoмy вдaeтьcя знизити вapтicть oпepa-цiÏ cвoп. Cвoп-кoнтpaкти - пopiвнянo нeдopoгi iнcтpyмeнти xeджyвaння pизикiв i зa здiйcнeння oпepaцiÏ зaцiкaвлeнa cтopoнa cплaчye кoмiciйнy винaгopoдy в poзмipi близькo 1% вщ cyми yгoди.
Пpи цьoмy фopвapди, cвoпи тa ф'ючepcи пepeдбaчaють peaльнy пocтaвкy тoвapy, тoдi як oпцioни викopиcтoвyють-cя як yмoвнi yгoди, щo пepeдбaчaють пpaвo в oбмiн нa пpeмiю викoнaння aбo нeвикoнaння для oднieÏ iз crap^ yгoди. Toвapнi дepивaтиви мoжyть oбepтaтиcь як нa бipжoвoмy pинкy (фopвapди, cвoпи, фючepcи, oпцioни), тaк i нa пoзa-бipжoвoмy pинкy (фopвapди, cвoпи, oпцioни). У cyчacнiй cвiтoвiй пpaктицi викopиcтaння тoвapниx дepивaтивiв нocить piзнoмaнiтний xapaктep. Aджe дepивaтиви викopиcтoвyютьcя i в якocтi iнcтpyмeнтiв pизик-мeнeджмeнтy (xeджyвaн-ня), i з мeтoю здiйcнeння cпeкyляцiй, iнвecтицiй тa apбiтpaжниx oпepaцiй. Як ми вжe зaзнaчaли paнiшe, бaзoвим a^ тивoм, щo виcтyпae пpeдмeтoм тopгiвлi тoвapнoгo дepивaтивy, мoжe бути piзнoмaнiтнa cиpoвиннa пpoдyкцiя, тoвap-нi iндeкcи гpyпи ciльcькoгocпoдapcькиx чи iншиx видiв тoвapiв, a тaкoж пpocтiшi фopми дepивaтивiв aбo кoмбiнaцiÏ з ниx. Зa мexaнiзмoм викoнaння нaми пpoпoнyeтьcя poзглядaти тoвapнi дepивaтиви як кoмepцiйнi тpaнcaкцiÏ, щo пe-peдбaчaють здiйcнeння пo ниx oпepaцiй з peaльним бaзoвим aктивoм, aбo тoвapнi дepивaтиви як фiнaнcoвi ^CTpy-мeнти (у випaдкy, шли бaзoвим aктивoм е тoвapний ^era, дeкiлькa пpocтiшиx дepивaтивiв чи дaний дepивaтив ви-кopиcтoвyeтьcя як фiнaнcoвий iнcтpyмeнт) [17, c.135].
Aнaлiз eкoнoмiчнoÏ cyтнocтi тoвapниx дepивaтивiв вимaгae з'яcyвaння oб'eктивнoÏ oбyмoвлeнocтi викopиcтaння дaниx iнcтpyмeнтiв yчacникaми тoвapниx pинкiв тa визнaчeння Ïx мipи впливу нa pинкy. Bиявити цe мoжливo, зaвдяки визнa-чeнню фyнкцioнaльнoгo пpизнaчeння бipжoвoгo pинкy тoвapниx дepивaтивiв, щo зaбeзпeчyeтьcя чepeз викoнaння ним coцiaльнo-eкoнoмiчниx фyнкцiй. Зoкpeмa, фyнкцioнaльнe пpизнaчeння тoвapниx дepивaтивiв зaбeзпeчyeтьcя чepeз ви-кoнaння ними тaкиx ocнoвниx opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчниx фyнкцiй, як: тpaнcфepт цiнoвиx pизикiв; пpoзopicть цiнoyтвo-peння; пepepoзпoдiл тoвapниx i фiнaнcoвиx пoтoкiв у чaci i пpocтopi; пpoгнoзyвaння мaйбyтньoÏ цiнoвoÏ кoн'юнктypи нa тoвapниx pинкax; дocтyпнicть кpeдитниx pecypciв; кoнтpoль i вiдшкoдyвaння витpaт нa збepiгaння. Дoпoмiжнi фyнкцiÏ то-вapниx дepивaтивiв - цe opгaнiзaцiя бipжoвиx rap^; зaбeзпeчeння клipингy тa бipжoвoгo apбiтpaжy; бipжoвa iнжeнepiя нoвиx iнcтpyмeнтiв i тexнoлoгiй; нayкoвo-пpocвiтницькa дiяльнicть пpoфeciйниx тa нeпpoфeciйниx yчacникiв бipжoвoÏ rap-пвлк A цe в peзyльтaтi пpизвoдить дo викoнaння тaкиx зaгaльнoeкoнoмiчниx функцм: пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoж-нocтi yчacникiв бipжoвoÏ тopгiвлi тa Ïx клieнтiв; cтaбiлiзaцiÏ тoвapниx i фiнaнcoвиx pинкiв [7, c. 310]..
Oтжe, впpoвaджeння бipжoвoÏ тopгiвлi тoвapними дepивaтивaми y нaшiй кpaÏнi cтae дoцiльним, вpaxoвyючи тe, щo вoни пoкликaнi, зaвдяки бaгaтoфyнкцioнaльнoмy пpизнaчeнню, cтвopити пepeдyмoви для бтьш eфeктивнoгo функцю-нyвaння eкoнoмiчнoÏ cиcтeми.
З oглядy нa тe, щo cyтнicть вiдпoвiднoÏ кaтeгopiÏ нaйбiльш дeтaльнo виpaжaeтьcя чepeз ÏÏ eкoнoмiчнy дoцiльнicть, звepнeмo yвaгy нa ocнoвнi нeoбxiднi opгaнiзaцiйнi cклaдoвi для ycпiшнoгo фyнкцioнyвaння бipжoвoгo pинкy дepивaти-вiв. Ta^ ocнoвними cтpyктypними eлeмeнтaми бipжoвoгo pинкy тoвapниx дepивaтивiв e:
- opгaнiзaтop бipжoвиx тopгiв (бipжa чи бipжoвi eлeктpoннi мaйдaнчики);
- клipингoвa пaлaтa;
- бipжoвi лiцeнзoвaнi cклaди;
- шститут пocepeдницькиx cтpyктyp (бpoкepcькi кoнтopи);
- iнфopмaцiйнo-пpaвoвe пoлe [18, c. 33].
Cтaн фyнкцioнyвaння i poзвиткy ycix вищeзaзнaчeниx ceгмeнтiв opгaнiзaцiйнoÏ cтpyктypи бipжoвoгo pинкy тoвap-ниx дepивaтивiв пpямo вiдoбpaжae як cтyпiнь poзвинyтocтi бipжoвoÏ iнфpacтpyктypи, тaк i piвeнь лiквiднocтi бipжoвoÏ тopгiвлi у кpaÏнi, a тaкoж визнaчae пoтoчний кoн'юнктypний cтaн i пepcпeктиви poзвиткy бipжoвoÏ тopгiвлi тoвapними дepивaтивaми тa ÏÏ вiдпoвiднicть icнyючим пoтpeбaм cyб'eктiв pинкy.
Висновок. Taким чинoм, ocнoвнoю пepeдyмoвoю ycпiшнoгo зacтocyвaння тoвapниx дepивaтивiв нa вiтчизнянoмy op-гaнiзoвaнoмy pинкy e ycвiдoмлeння yчacникaми eкoнoмiчниx вiднocин poлi й пpизнaчeння дepивaтивiв, a тaкoж дoцiль-
ностi Тх застосування у господарськiй дiяльностi, яка вказуе на те, що нин товарнi деривативи е iнструментами уывер-сального використання. ^м того, нинiшнiй стан бiржовоТ iнфраструктури в нашiй краТнi для забезпечення ефективних умов використання товарних деривативiв потребуе колосальних зусиль у напряму розробки i впровадження повноцЫно-го законодавчого, нормативного та Ыформацмного забезпечення даного сегменту ринку в УкраТн на найближчу перспективу. Важливим при цьому залишаеться врахування зарубiжноТ практики краТн iз ринковою економкою.
Л1тература
1.Едвардес Уоррен. Ключoвi фiнансoвi iнструменти /Пер. з англ. - К.: Всеувито; Наукова думка, 2003. - 255 с.
2. Маршалл Дж. Ф., Бансал В. К. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведениям / Маршалл Дж. Ф., Бансал В. К., пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 784 с.
3.Сохацька О.М. Ыржова справа: niдручник. / Сохацька О.М. - Т.: Карт-бланш, 2003. - 602 с.
4. Glossary of CFTC [Електронне джерело] Режим доступу: // www.cftc.gov/jpa/glossary/opaglossary_d.htm
5.Закон Укра/ни "Про внесення змiн та доповнень до Закону Укра/ни "Про оподаткування прибутку пщприемств"// ВВР. - 1997. - № 27. - С. 181.
6. Гниляк В.О. Toварнi деривативи - екoнoмiчна сут^сть i функ^ональне призначення / Гниляк В.О. [Електронне джерело] Режим доступу: //agrarna-birga.gov.ua/
7.Бланк И.А. Управление финансовыми рисками. / Бланк И.А. - М.: "Ника-центр", 2006. - 448с.
8.Eкoнoмiчна енциклопедя: У 3-х тт. Т.1 /Редкол.: В. Мочерний (вщп. ред.)та iн. -К.: Видавничий центр "Академiя", 2000. -С.773-774.
9.Кравченко Ю.Я. Рынок ценных бумаг: Курс лекций./ Кравченко Ю.Я. - К.: ВИРА-Р, 2002. -368с.
10. Рут Ф.Р. Мiжнарoдна торпвля та '¡нвестицИ. / Рут Ф.Р., Фiлiпенкo А., пер. з англ. - К.: Основи, 1998. - 743с.
11. Сохацька О.М. Б'ржова справа. / Сохацька О.М. - Тернопль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. - 632 с.
12. Гниляк В.О. Стрoкoвi угоди в удoскoналеннi вржового товарного ринку/Гниляк В.О. // Науковий всник На^о-нального аграрного ун'верситету. - К.: НАУ, 2004. - Вип. 76. - С. 299-302.
13. Геворгян С. Перспективи створення в Украiнi шринговоi установи щодо опера^й iз ф'ючерсами та оп^онами / Геворгян С. //Всник НБУ. - №6. - 2000. - С.44-46.
14. Горбач Л.М. Ринок фшансових послуг. /Горбач Л.М., Каун О.Б.- К.: Кондор, 2009. - 440с.
15. Гниляк В.О. Метoдoлoгiчнi аспекти формування поняття деривативу/Гниляк В.О. //Агрoiнкoм - 2006. - № 1 -С. 72-74.
16. Коннолли К.Б. Покупка и продажа волатильности./ Коннолли К. Б. - М.: ИК Аналитика, 2006. -264с.
17. Сохацька О. М. Опцюни - фiнансoвi iннoвацii мiжнарoдних ринюв. / Сохацька О. М. //З&рн. Наукових праць Вiс-ник На^онального унiверситету Львiвська пoлiтехнiка. - Львiв. - 2001. - №417. - С.360-366.
18. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов. / Буренин А.Н. - М.: Федеративная Книготорговая Компания, 1998. - 352 с.
УДК 336.717.71:338
Леваева Л.Ю.,
викладач кафедри обл^, аудиту та контролЫгу, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григс^я Сковороди"
АНАЛ1З СУЧАСНОГО СТАНУ Б1РЖ0В0Г0 РИНКУ ТОВАРНИХ ДЕРИВАТИВ1В
У статт до^джено сучасний стан вржового ринку товарних деривативiв.
Ключовi слова: вржовий ринок, &ржова торпвля, ф'ючерсна &ржа, &ржова угода, тoварнi деривативи, товар.
В статье рассматривается современное состояние биржевого рынка товарных деривативов.
Ключевые слова: биржевой рынок, биржевая торговля, фьючерсная биржа, биржевое соглашение, товарные де-ривативы, товар
The paper assessed the current state of commodity derivatives exchange market.
Keywords: stock market, stock trading, futures exchange, exchange agreements, commodity derivatives, commodity.
Свтовий ринок товарних деривативiв порiвняно з бiржовим ринком фшансових деривативiв рiзниться незначни-ми зростаннями обсяпв торгiвлi у ктькюному е^валенл, проте характеризуемся вщносною стабтьнютю протягом останых роюв, що обумовлено стабтьнютю виробництва i споживання на мiжнародниx товарних ринках. Тому Ыстру-менти, яю використовуються на свтових товарних бiржаx характеризуються нацюнальними особливостями формування товарних ринюв i забезпечують ефективне хеджування цшових ризиюв як у рамках нацюнальних економк, так i в свтевому масштабк
Розвиток товарних деривативiв на ринку е предметом вивчення як зарубiжниx так i в^чизняних вчених. Так без-заперечний внесок у вивчення бiржового ринку товарних деривативiв здмснили таю вченьекономюти: В. Гниляк, С. Дональд, О. Дегтярьова, Дж. Халл, А. блдер, А. Маршал, С. Семенов, S. Шаповалов, О. Шаров, Б. Шилов,.та ш.
Метою статл е аналiз стану св^ового бiржового ринку товарних деривативiв.
В даний час в свт налiчуeться приблизно 200 товарних та фшансових бiрж, на яких торгуеться близько 70 видiв товарiв - в основному стьськогосподарська сировина, нафта i нафтопродукти, дорогоцшы i кольоровi метали та де-яю ^rni види промисловоТ сировини. Через товары бiржi проходить вщ 5 до 20% св^овоТ торгiвлi вщповщними бiржо-вими товарами [1, с.58].
Сучасний бiржовий ринок складаеться з двох взаемозалежних секторiв - ринку реального товару i ф'ючерсноТ бiр-
132 Економiчний вюник университету | Випуск № 17/2
© Леваева Л.Ю., 2011
