CC BY
73
Сучасний стан програмування економ1чноУ пол1тики в УкраТн мае акцент на короткостроков1 технологи (на 1-3 роки). Зважаючи на велику юльюсть саме поточних проблем в економщ УкраТни цей факт е зрозумiлим. До стратепчних завдань розвитку держава поки що вдаеться епiзодично (це було в 1998 i 2003 роках), але все частше.
Висновки
Для забезпечення результативност стратегiчного плану-вання вона мае вщповщати ряду методологiчних принцитв: пу-блiчнiсть - проведення обговорень, дискусм; забезпеченiсть ресурсами (в тому чи^ кадровими-розробниками); ефектив-нiсть; науковкть (у тому числi використання сучасних методiв аналiзу); узгодженiсть iз зовншым середовищем; реалютич-нiсть (використання Ыструменпв полiтики, якi можуть працю-вати в умовах УкраТни); комплекснiсть; альтернативнють, варЬ антнiсть; звiтнiсть (мати жорстку систему мониторингу).
Система стратегiчного планування мае бути багаторiвне-вою: довгострокова стратепя (10 рокiв); середньостроко-
ва стратепя i полiтика (5 роюв); короткостроковi докумен-ти дiяльностi Уряду та централью органи виконавчоТ влади. Ця система повинна бути прописана в закон про державне прогнозування та розроблення програм.
Список використаних джерел
1. Конституц1я УкраТни // В1дом. Верхов. Ради Укра'йни. - 1996. - №30.
2. Запровадження стратепчного планування в УкраТн!: зб. док. i матер1ал1в / уклад. В. Тертичка. - К.: НАДУ, [б.р.].
3. Стратепя економлчного та со^ального розвитку УкраТни на 2004-2015 роки. «Шляхом европейськоТ Ытеграци»: Указ Президента Укра'ни. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/
4. Пюлякризовий розвиток економки УкраТни: засади стратеги модерызаци: аналiт. доп. - К.: Н1СД, 2011. - 66 с.
5. Жалто Я. Теорiя та практика ефективноТ' економiчноТ стратеги держави: монографiя / Я. Жалто // Нац. Ы-т стратег. дослiдж. - К.: Н1СД, 2009. - 336 с.
УДК 336.762
Т.Г. ЩЕП1НА,
к.е.н., доцент, Нацональний aeiau/йний университет,
Д.В. ПРОЦЮК,
студент, Нацюнальний ав'ацйний университет
Досконал1 угоди на б1рж1
У статтi розглянуто сутнсть досконалих угод на бржi, вказано основн елементи договору, за якими угода буде вважа-тися бiржовою та досконалою.
Ключов! слова: бiржа, бiржовий договiр, бiржова угода, досконала угода.
Т.Г. ЩЕПИНА,
к.э.н., доцент, Национальный авиационный университет,
Д.В. ПРОЦЮК,
студент, Национальный авиационный университет
Совершенные сделки на бирже
В статье рассмотрена суть доскональных биржевых соглашений, указаны основные элементы договора, по которым сделка будет считаться биржевой и доскональной.
Ключевые слова: биржа, биржевой договор, биржевое соглашение, доскональное соглашение.
T.G. SHCHEPINA,
Ph.D., associate professor, National Aviation University,
D.V. PROTSIUK, student, National Aviation University
Perfect for exchange agreement
The article describes the essence of sophisticated transactions on the exchange, given the basic elements of the agreement, which agreement will be considered by the Exchange and perfect.
Keywords: exchange, exchange contract, exchange agreements, perfect deal.
Постановка проблеми. В сучасних умовах бiржа виконуе роль одного з Ыструмен^в, покликаних регулювати рух ка-пiталiв i забезпечувати Тх втьне перемщення з одыеТ галузi економки в Ышу. Таке перемщення можливе лише якщо ва бiржовi процедури е прозорими, а потенцмний Ывестор вщ-чувае свою захищенють. Саме в цьому контекс^ визначення досконалих угод е важливим. Бiржовий ринок, як i будь-який ринок, може устшно функцюнувати ттьки за наявнос^ нор-мативно-правовоТ бази, що регламентуе дiяльнiсть суб'ек^в ринкових вщносин. За останы роки вгтчизняний бiржовий
ринок успшно пройшов перюд становлення. Вщповщно до розвитку бiржового ринку формувалася i вдосконалювалася i його нормативно-правова база. Разом iз тим аналiз пра-возастосовчоТ практики на бiржовому ринку показуе, що ряд положень правового регулювання вщносин, що складаються мiж його учасниками, потребують переосмислення з ураху-ванням вимог економiчного розвитку в цтому, i бiржовот дi-яльностi зокрема. Одним з актуальних питань в даному контекст е розгляд бiржових угод та умов, за яких угода буде вважатися досконалою.
28 Формування ринкових вщносин в YKparni № 6 (169)/2015
© Т.Г. ЩЕП1НА, Д.В. ПРОЦЮК, 2015
Анализ дослдженъ та публЫацш з проблеми. Серед вчених, що займалися досл1дженням б^жових угод, слщ ви-дтити М.О. Солодкого, О.М. Сохацьку, Г.Б. Машлй О.С. Мо-граб, Г.О. Шевченко та ¡н. Однак деяю питання досконалост б^жових угод на сьогодн залишаються не до юнця дослЬ дженими ¡ потребують додаткового вивчення, що ¡ зумовило виб^ теми досл¡дження.
Так, на думку О.М. СохацькоУ, угода вважаеться б^жовою, якщо в¡дпов¡даe таким вимогам:
- укладена на товар, допущений до котирування на даый б¡рж¡;
- укладена у торговельному пт, ям^ спец¡ально вщведе-ному м¡сц¡ у торговельному зал¡ б¡рж¡;
- укладена м^ членами б¡рж¡ або сертифкованими б¡р-жовими брокерами;
- укладена в межах часу, вщведеного для б¡ржовоí сеси [1].
На думку М.О. Солодкого, для угод, укладених на товарних
б^жах, характеры таю ознаки:
- угода мае являти собою догов^ про купвлю-продаж б^жового товару з негайною поставкою або в обумовлений термЫ у майбутньому;
- порядок укладання угоди вщповщае законодавству про б^жову торпвлю, а також правилам торг^ конкретно''' б¡рж¡;
- учасники б^жово'1' угоди е учасниками б^жових торг¡в;
- угода виконуеться (вщбуваеться) поза б¡ржею;
- угода пщлягае обов'язков¡й реестрацп на б¡рж¡ вщповщ-но до встановлених правил б^жово''' торг¡вл¡ та ¡н. [2].
1н1±л автори також дають сво' трактування та ознаки б^-жових угод, але жоден з них чтео не формулюе питання до-сконало' угоди.
Отже, метою статт'1 е розгляд досконалих б^жових угод з точки зору визначення основних умов, за яких угода ¡ буде вва-жатися досконалою та буде гарантувати максимальний захист ¡нвесторв, максимальну прозор¡сть та мУмальы ризики. Са-ме така угода при и використанн¡ дозволяе пол¡пшити б¡ржовий кл¡мат, що позитивно впливае на перерозпод¡л в¡льних грошо-вих кошт¡в ¡, в¡дпов¡дно, на стан економки в ц¡лому.
Виклад основного материалу. Вщповщно до загально-прийнятих визначень б¡ржова угода - це угода про взаемну передачу прав ¡ обов'язк¡в щодо б^жового товару, допущено-го до торг^ на б¡рж¡, що знаходить вттення у б¡ржовому до-говор¡ (контракт^, укладеному учасниками б^жово''' торг¡вл¡.
3 юридично' точки зору п¡д угодою слщ розум¡ти д¡ю, спря-мовану на встановлення, змЫу або припинення цивтьних прав ¡ обов'язк¡в. Правова сторона б^жових угод також сто-суеться прав ¡ обов'язк¡в учасниюв таких угод. Загалом у б^жовм торг¡вл¡ ¡сторично склався ¡ став загальновжива-ним саме терм¡н «б^жова угода». Тому можна погодитися з позицию е.А. Беляневича про можливе вживання термУв «б¡ржовий догов¡р» ¡ «б¡ржова угода» як синон¡м¡в [3].
Нагадаемо, що основне призначення б¡рж¡ - створен-ня оптимальних умов продавцям ¡ покупцям для укладання б^жових угод. У в¡дпов¡дност¡ до законодавчо' бази Укра'-ни угода вважаеться б^жовою, якщо вона являе собою ку-п¡влю-продаж, поставку ¡ обм¡н товар¡в, допущених до об^ на б¡рж¡; якщо и учасниками е члени б¡рж¡; якщо вона подана до реестрацп ¡ зареестрована на б¡рж¡ наступного за здм-сненням угод дня. Однак визначних критерпв, на нашу думку,
недостатньо для гарантування зручноси чггко' визначеност¡, мУмально''' ризиковост¡ б¡ржових операцм.
3г¡дно з ¡снуючими правилами угоди, зареестроваы на б¡рж¡, не пщлягають нотар¡альному засв¡дченню. Зм¡ст б^-жово'' угоди (за виключенням назви товару, ктькоси ц¡ни, м¡сця ¡ строку виконання) не пщлягають розголошенню. Ця ¡нформац¡я може бути поданою лише за вимогою органа сл¡дства ¡ суду. Угода вважаеться укладеною з моменту и реестрацп на б^жк Зд¡йснювати б¡ржов¡ операцп на Укра'У дозволено лише членам б¡рж¡ або брокерам. У той же час у ряд¡ держав таю угоди можуть укладати ¡ в¡дв¡дувач¡ б¡рж¡, як¡ купили перепустку на торги.
Пщготовка до укладення угоди, як правило, ведеться поза б^-жею, а и зд¡йснення проводиться у процес¡ б^жових торг¡в вщ-пов¡дно до норм та правил, що встановлен для конкретно' б^жк
П¡дставою для укладення угоди е усна згода брокера, ви-словлена ним у процес проведених торг¡в, ¡ заф¡ксована маклером, який обслуговуе товарну сещю на б¡рж¡.
Угода вважаеться укладеною з моменту Г'' реестрацп на б^жк При здмснены угоди сторони погоджують мж собою и змют, тобто те коло питань, що виршуються при Г'' укладен-ш. У кожн¡й б¡ржов¡й угод¡ обов'язково прописуеться найме-нування товару, його яюсть, к¡льк¡сть товару, ц¡на ¡ форма оплати за куплений товар, а також базис поставки з чггким розподтом витрат з транспортування, збер^ання ¡ страху-вання товару, що е об'ектом угоди мж покупцем ¡ продав-цем, мюцезнаходження та пункт доставки товару, термЫ ви-конання угоди й умови постачання.
Анал¡з першоджерел показуе, що бтыхлсть науковц¡в вважають, що досконалють угоди Грунтуеться на дотриман-н стандарт¡в при 'Т укладанн¡. При цьому можна визначити шють основних параметра стандартизацп типового б^жо-вого контракту: юльюсть товари, його яюсть, мюце поставки, строк зак¡нчення контракту, останый день торг¡в та останый день поставки. Розглянемо ц¡ параметри досконало' б^жо-во' угоди детальнее.
К¡льк¡сть товару, яка охоплюеться одним контрактом, чггко регламентуеться при б^жових торгах. У б¡ржов¡й практиц¡ мЬ н¡мальна стандартна одиниця торгу називаеться «лот», розм¡р та наповнення якого залежать вид типу контракту та товару, на який вЫ укладений. Так, розм¡р одного ф'ючерсного контракту на б^жах свггу по пшениц¡ дор¡внюe п'яти тисячам бушелю, ¡ в¡дпов¡дно ф'ючерсн угоди можна укладати на будь-яку к¡льк¡сть товару, кратну цьому розм^у. При цьому для характеристики загально'' парти товару по ф'ючерсый угод¡ корис-туються показниками не його натуральних вим^ниюв, а кть-кост¡ б¡ржових контракт¡в (наприклад, обсяг ф'ючерсно' угоди складае в¡с¡м б^жових контракт¡в).
Як¡сний стандарт товару також намагаються стандарти-зувати для досягнення досконалост та ч¡ткоí визначност¡. Як правило, б¡ржов¡ угоди укладаються лише по одному яюс-ному сорту, який ¡менуеться базисним. У тому випадку, коли крм базисного сорту б^жа встановлюе для угод ще деюлька сорт¡в товару, розрахунок проводиться на основ¡ котирування цЫ базисного сорту з надбавкою за товар вищого сорту, або з дисконтом за товар нижчого сорту.
Наступний показник визначае мюце, куди мае бути по-ставлений товар. Його ¡менують базисом поставки товару.
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 6 (169)/2015 29
MAKPOEKOHOMMHI ACÏEKTÈ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
Цeй пapaмeтp бipжoвoгo кoнтpaктy пepeдбaчaeтьcя на той випaдoк, якщo пo oкpeмиx бipжoвиx yгoдax пpoдaвeць aбo пoкyпeць нададуть пepeвaгy пpи ïx викoнaннi peaльнoмy то-вapy. Бaзиc пocтaвки мае 6ути пoв'язaний iз зaлiзничними, вoдними aбo aвтoмoбiльними мaгicтpaлями i вiдпoвiдними cклaдcькими пpимiщeннями для збepiгaння тoвapiв.
У дocкoнaлiй бipжoвiй yгoдi ч^га вкaзyeтьcя cтpoк заюн-чeння кoнтpaктy. Пpи ф'ючepcниx yгoдax вiн нaзивaeтьcя тpивaлicтю пoзицiï i вcтaнoвлюeтьcя, як пpaвилo, в мicяцяx. Tpивaлicть пoзицiï мoжe мати iнтepвaл в oдин, два aбo тpи мicяцi. Ta^ нaпpиклaд, бipжoвi кoнтpaкти пo ф'ючepcниx угэ-дax на каучук у^адают^я на кoжний нacтyпний мicяць, пo пшeницi - на кoжнy наступну двoxмicячнy пoзицiю; на цyкop, rarao, кoльopoвi мeтaли - на гажну нacтyпнy тpимicячнy пo-зицiю. Öe дoзвoляe уникнути нaдмipнoгo пoдpiбнeння crpo^ peaлiзaцií' ф'ючepcниx yгoд.
Ocтaннiй дeнь тopгiвлi кoнтpaктaми вcтaнoвлюeтьcя на гаж-нiй кoнкpeтнiй бipжi i визначае ocтaннiй cтpoк пpoдaжi кyплeнo-га кoнтpaктy aбo пoкyпки пpoдaнoгo в мюяц викoнaння. Якщo цeй cтpoк пopyшeний, з нacтyпнoгo дня кoнтpaкт пoвинeн здм-cнювaтиcя шляxoм пocтaвки aбo oдepжaння peaльнoгo това-py. Haпpиклaд, якщo пoзицiя кoнтpaктy зaвepшyeтьcя в чepвнi, ocтaннiм днeм тopгiвлi мoжe бути визнaчeний дecятий poбoчий дeнь вiд кiнця чepвня i якщщэ такий кoнтpaкт нe пpoдaний дo цЬ eï дати, то йoгo нeoбxiднo викoнyвaти. Чiткe визнaчeння цьoгo пapaмeтpy дае бiльшe rapam^ як xeджepaм, так i cпeкyлянтaм.
Ocтaннiм cтaндapтним пoкaзникoм типoвoгo бipжoвo-гo кoнтpaктy е ocтaннiй дeнь пocтaвки тoвapy вiд peaлiзaцiï кoнтpaктy. B цeй дeнь тoвap мае бути дocтaвлeний дo мю-ця пpизнaчeння. Здeбiльшoгo таким днeм пpизнaчaeтьcя ocтaннiй poбoчий дeнь тoгo мюяця, пo якoмy пepeдбaчeнa пoзицiя кoнтpaктy пo ф'ючepcнiй yгoдi.
Пpи тaкиx cтaндapтизoвaниx пapaмeтpax бipжoвoгo кoнтpaктy пpeдмeтoм тopгiв мoжe бути лишe цЫа, щo зна-чнo змeншye мoжливi pизики нeвикoнaння. Haгaдaeмo, щo на вщмЫу вiд yгoд з peaльним тoвapoм цiнa пo ф'ючepcнiй yгoдi фiкcyeтьcя в мoмeнт укладання бipжoвoгo кoнтpaктy. Ocкiльки yчacники ф'ючepcниx упэд нe мoжyть мати за мeтy пocтaвкy aбo oдepжaння peaльнoгo тoвapy, тo уклавши таку yгoдy, вoни пepeдaють ïï для викoнaння poзpaxyнкoвiй пала-тi бipжi i в пoдaльшoмy мають cпpaвy нe мiж coбoю, а лишe з poзpaxyнкoвoю пaлaтoю, яка виcтyпae гapaнтoм виганан-ня бipжoвoï yгoди. Бipжoвий кoнтpaкт пo ф'ючepcнiй yгoдi нe мoжe бути пpocтo aнyльoвaним пo зaкiнчeннi йoгo cтpoкy, а вимагае cпeцiaльнoí' пpoцeдypи - лiквiдaцií' кoнтpaктy.
BapTO вiдзнaчити, щo бipжi пpaцюють y зaгaльнoдepжaвнo-му пpaвoвoмy пoлi, тому дo укладання дoгoвopiв на бipжax за-cтocoвyютьcя зaгaльнi пpaвилa укладання дoгoвopiв на ocнoвi вiльнoгo вoлeвиявлeння, з ypaxyвaнням нopмaтивнo-пpaвo-виx ак^в, якими peгyлюeтьcя дiяльнicть вiдпoвiдниx бipж.
Bизнaчeння пopядкy укладання бipжoвиx угэд на бipжax вiднeceний дo кoмпeтeнцiï opгaнiв yпpaвлiння бipжi. Пpи цьo-му ocнoвнa poль y peгyлювaннi укладання бipжoвиx yгoд на бipжax вiдвeдeнa тaкoмy нopмaтивнo-пpaвoвoмy акту, як Давила бipжoвoí' тopгiвлi, зaтвepджeнi бipжeю. Пpoцeдypa укладання бipжoвиx yгoд poзyмie пiд coбoю дoтpимaння пeв-нoгo пopядкy, щo мае ^of ocoбливocтi й cклaдaeтьcя з пeв-ниx cтaдiй. Чiткe визнaчeння пpaвил, пpoцeдyp та cтaдiй пpo-
цecy тагаж е eлeмeнтoм гapaнтyвaння бeзпeки кoнтpaгeнтiв i мoжe вpaxoвyвaтиcя як oзнaкa дocкoнaлocтi бipжoвoí' yгoди.
Ocкiльки бipжoвa yгoдa е загальним юpидичним актом двox aбo дeкiлькox ocí6, yзгoджeння ними yмoв дoгoвopy пpoxoдить двi cтaндapтниx стади: пpoпoзицiя oднieí' cтopoни yклacти дo-гoвip (oфepтa) та пpийняття пpoпoзицií' дpyгoю cтopoнoю (ак-цeпт). Biдпoвiднo cтopoнa, щo зpoбилa пpoпoзицiю, назива-eтьcя oфepeнтoм, а cтopoнa, щo пpийнялa ïï, - aкцeптaнтoм.
Mexaнiзм виpaжeння бipжoвoï oфepти i aкцeпт oфepти пiдкopяeтьcя твepдим cтaндapтaм дiлoвиx звича'в, визна-чaeтьcя пepeвaжнo ocoбливocтями бipжoвoгo тoвapy й пe-peдбaчae дoтpимaння фopмaлiзoвaнoï пpoцeдypи, щo мае ocoбливocтi, oбyмoвлeнi тим, |щэ пpoцec укладання бipжoвиx у^д на бipжi вiдбyвaeтьcя в yмoвax кoнкypeнцií' пpoдaвцiв i пoкyпцiв. Зaзнaчeнa cпeцифiкa вимагае вcтaнoвлeння oco-бливиx вимoг щoдo пopядкy i cпocoбiв виpaжeння oфepти i aкцeптy пpи yклaдaннi бipжoвoï yгoди.
Taк, виpaжeння oфepти на бipжax Укpaïни пoлягae в ord-лoшeннi бipжoвим мaклepoм, щo вeдe тopги, заявки члeнa тoвapнoí' бipжi на пpoдaж aбo куплю тoвapiв. Oфepтa пoвиннa мютити вci icтoтнi yмoви дoгoвopy та виpaжaти нaмip oco-би вважати ceбe зoбoв'язaнoю y випадку пpийняття oфepти. Пpи yклaдaннi бipжoвoí' угэди дo oфepтi пpeд'являютьcя дo-^ть cyвopi вимoги, вcтaнoвлeнi як на piвнi зaкoнoдaвcтвa, так i y лoкaльниx нopмaтивниx aктax бipжi.
Дpyгa cтaдiя - пpийняття пpoпoзицií' дpyгoю cтopoнoю -aкцeпт - пoлягae в тoмy, щo кoли мaклep пpoгoлoшye oфepтy пpoдaвця aбo пoкyпця, yчacники тopгiв пiдтвepджyють cвoю гoтoвнicть дo укладання дoгoвopy шляxoм пщняття peecrpa-цiйнoгo нoмepa, щo i мoжнa poзглядaти як вiдпoвiдь пpo пpи-йняття пpoпoзицiï. У кoжнoмy paзi вiдпoвiдь ocoби, якiй aдpe-coвaнo пpoпoзицiю пpo укладання дoгoвopy, пpo и пpийняття, мае бути пoвнoю й бeзyмoвнoю.
Бipжoвa угада ввaжaeтьcя yклaдeнoю, якщo мiж cтopoнaми в пepeдбaчeнoмy зaкoнoм пopядкy й фopмi дocягнyтo згoди щoдo вcix ïï icтoтниx yмoв. Icтoтними е yмoви, визнaнi такими за зага-нoм aбo нeoбxiднi для дoгoвopiв дaнoгo виду, а тaкoж yмoви, щщэ-дo якиx на вимoгy oднieí' зi cтopiн пoвиннa бути дocягнyтa згoдa.
Biдпoвiднo дo зaгaльниx пoлoжeнь гocпoдapcькoгo кoдeк-cy змкт гocпoдapcькoгo дoгoвopy cтaнoвлять yмoви дoгoвopy, визнaчeнi yгoдoю мiж cтopoнaми, як cпpямoвaнi на вcтaнoв-лeння змЫа aбo пpипинeння гocпoдapcькиx зoбoв'язaнь й пo-гoджeнi cтopoнaми, так i ú якi пpиймaютьcя ними як oбoв'язкoвi yмoви вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa. У вiдпoвiднocтi зi cт. 1BQ Гocпoдapcькoгo кoдeкcy Уфа'ни, щo визначае ктоты yмoви гocпoдapcькoгo дoгoвopy, cтopoни зoбoв'язaнi в кoжнoмy paзi пoгoдити пpeдмeт, цiнy й тepмiн ди дoгoвopy [4]. Ha нашу думку, з точки зopy дocкoнaлoí' бipжoвoí' yгoди вapтo дeтaльнiшe poз-глянути зaзнaчeнi oбoв'язкoвi eлeмeнти щoдo бipжoвoí' yгoди.
Умoви пpo пpeдмeт бipжoвoí' yгoди пoвиннi включати на-ймeнyвaння (нoмeнклaтypy, acopтимeнт) i кiлькicть пpoдyкцiï, а тaкoж вимoги дo и якocтi. Bиxoдячи iз зaгaльниx пoлoжeнь за-кoнoдaвcтвa, щo peгyлюe бipжoвi yгoди, а тaкoж пpaктики 6íp-жoвoí' тopгiвлi мoжнa дати нacтyпнe визнaчeння бipжoвoгo тo-вapy як пpeдмeтa дoгoвopy: цe нe вилyчeний з oбopoтy тoвap пeвнoгo poдy i якocтi (y тoмy чи^ cтaндapтний кoнтpaкт), дo-пyщeний y вcтaнoвлeнoмy пopядкy бipжeю дo бipжoвoí' тopгiв-лi. Бipжoвий тoвap пoвинeн бути мacoвим y вживaннi i випу^
3Q Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № б (169)/2015
MAKPOEKOHOMI4HI ACnEKTÈ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
кaтиcя в дocить великoмy oбcязi знaчним чиcлoм виpoбникiв, щo зaбезпечye виcoкий пoпит тa пpoпoзицiю, неoбxiднi для вcтaнoвлення цiни. Kpiм цьoгo, тoвap, i^o е пpедметoм 6¡P-жoвoï угоди, мae вiдпoвiдaти вcтaнoвленим cтaндapтaм яга^ тi, певним yмoвaм збеpiгaння, тpaнcпopтyвaння. Це неoбxiднo для тoгo, !o6 йoгo мoжнa бyлo пpoдaвaти без пoпеpедньoгo oглядy, пo зpaзкax aбo теxнiчниx oпиcax.
Клькють. Poзглядaючи юлькюн xapaктеpиcтики пpедме-тa бipжoвoï угоди, вapтo вкaзaти нacтyпне. Ha тoвapнiй бipжi pеaльний тoвap пpoпoнyeтьcя у чИто визнaчениx oбcягax. Як вже бyлo зaзнaченo вище, кiлькicнa cтaндapтизaцiя виpaжa-eтьcя в бipжoвиx oдиницяx - лoтax, якi вiдпoвiдaють певый мЬ pi вaги в певый yпaкoвцi aбo фopмyютьcя зa oбcягoм мicткocтi тpaнcпopтниx зacoбiв. Бipжoвi oдиницi вcтaнoвлюютьcя пo вcix acopтиментax тoвapiв, якi дoпycкaютьcя дo бipжoвoï тopгiвлi.
Як'ють. Bимoги щoдo якocтi пpедметa бipжoвoгo дoгo-вopy визнaчaютьcя нacaмпеpед у нopмax oбoв'язкoвиx для CTop^ нopмaтивниx дoкyментiв, якi мaють зaгaльний й oбoв'язкoвий xapaктеp (cтaндapти, нopми, пpaвилa, теxнiч-нi yмoви]. ^¡м цьoгo, вapтo взяти дo yвaги зaгaльнi нopми зaкoнoдaвcтвa. Taкoж бipжa мae пpaвo poзpoбляти з ypaxy-вaнням деpжaвниx cтaндapтiв влacнi cтaндapти. Toмy визнa-чення вимoг щoдo якocтi бipжoвoгo тoвapy мoже зд^ню^-тиcя нa piвнi Пpaвил бipжoвoï тopгiвлi. У випaдкy вiдcyтнocтi вiдпoвiдниx пoлoжень у Пpaвилax бipжoвoï тopгiвлi cтopoни мoжyть визнaчaти вимoги пo якocтi в дoгoвipнoмy пopядкy з дoтpимaнням вимoг зaкoнoдaвcтвa i yмoв, якi зaбезпечyють зaxиcт iнтеpеciв кiнцевиx cпoживaчiв тoвapiв i пocлyг.
Цна. Poзглядaючи цiнy як icтoтнy yмoвy бipжoвoгo дoгo-вopy, cлiд зaзнaчити пpo неoбxiднicть викoнaння зaгaльниx вимoг, ycтaнoвлениx poздiлoм 21 rK Укpaïни. Hacaмпеpед вapтo мaти нa yвaзi, щo цiнa вкaзyeтьcя в дoгoвopi в гpивняx, a в зoвнiшньoекoнoмiчниx дoгoвopax цiнa мoже визнaчaти-cя в iнoземнiй вaлютi зa згoдoю cтopiн (cт. 1B9 rK Укpaïни).
Термн дп. Зa зaгaльним пpaвилoм теpмiнoм дм гocпoдap-cькoгo дoгoвopy е чac, пpoтягoм якoгo юнують гocпoдapcькi зoбoв'язaння cтopiн, якi виникли нa ocнoвi дaнoгo дoгoвo-py. Для aктивiзaцiï oбopoтy i зaлyчення мaкcимaльнoï кть-кocтi yчacникiв бipжi тopгiвлю кoнцентpyють тaк, щoб тoвap дocтaвлявcя тiльки в певнi мюяцк Micяцi пocтaвoк нaзивa-ють пoзицiями, в якi дoзвoляeтьcя yклaдення угод i пocтaв-кa. Baжливoю xapaктеpиcтикoю бipжoвoгo кoнтpaктy е cтpoк йoгo дм, тoбтo пеpioд вiд пoчaткy тopгiвлi нa певний мicяць дo зaкiнчення тopгiвлi зa цим кoнтpaктoм.
Oкpiм вищевкaзaниx icтoтниx yмoв бipжoвoгo дoгoвopy oкpемi нopмaтивнo-пpaвoвi aкти мoжyть пеpедбaчaти оте-цiaльнi вимoги щoдo включення в змicт дoгoвopy дoдaткoвoï yмoви пpи тopгiвлi певним видoм пpoдyкцiï.
Bapтo зaзнaчити, щo у дocкoнaлiй бipжoвiй yгoдi кpiм зa-знaченoï гpyпи yмoв, щo е oбoв'язкoвими вiдпoвiднo дo чин-нoгo зaкoнoдaвcтвa, icнye pяд yмoв, як включaютьcя в змicт бipжoвoгo дoгoвopy нa пiдcтaвi yгoди cтopiн. Пеpелiк тaкиx yмoв визнaчaeтьcя Пpaвилaми бipжoвoï тopгiвлi, зaтвеpджy-вaними певнoю бipжею. Дo ниx, як пpaвилo, нaлежaть: yмoви пocтaвки, пopядoк poзpaxyнкiв, вiдпoвiдaльнicть cтopiн, пo-pядoк poзглядy cпopiв тoщo.
Для тoгo щoб угоди мaли едину пpaвoвy ocнoвy, кoжнoю бipжею poзpoбляютьcя cпецiaльнi пpaвилa, !o pегyлюють
вiднocини мiж кoнтpaгентaми з пpивoдy: пiдгoтoвки yгoди, безпocеpедньoгo здмтення oпеpaцiï, oфopмлення y^a-денoï угоди, i'í викoнaння, poзpaxyнкiв зa yгoдaми, вiдпoвi-дaльнocтi зa ïx викoнaння i виpiшення cпopiв пo oпеpaцiяx. Зaгaлoм бipжoвa yгoдa ввaжaeтьcя yклaденoю з мoментy iï pеecтpaцiï нa бipжi тa е дocкoнaлoю ттьки зa нaявнocтi вcix вищевкaзaниx yмoв тa елементiв.
Висновки
Oтже, пiдcyмoвyючи виклaдене вище, мoжнa cкaзaти нa-cтyпне: для тoгo щoб бipжoвa yгoдa ввaжaлacя дocкoнaлoю i гapaнтyвaлa мaкcимaльний зaxиcт кoнтpaгентiв, щo, ^oe^i чеpгoю, cтимyлювaтиме poзвитoк бipжoвoï тopгiвлi тa екoнo-мiки в ц^му, неoбxiдним е тpи acпекти iï cтaндapтизaцiï.
Пo-пеpше, це вiдпoвiднicть ycix елементiв тaкoï бipжoвoï yгoди нopмaтивaм тa дiючий зaкoнoдaвчiй бaзi.
Пo-дpyге, у дocкoнaлiй бipжoвiй yгoдi мaють бути пpoпи-caнi тa визнaченi вci пеpелiченi вище елементи: тoвap, йo-гo якicть, кiлькicть, теpмiни дм, пpoдaжy, пocтaвки, цiнa тoщo.
Пo-тpетe, дocкoнaлa бipжoвa yгoдa пoвиннa мicтити тaкi oзнaки:
- y^a являе coбoю yгoдy кyпiвлi-пpoдaжy бipжoвoгo то-вapy з негaйнoю пocтaвкoю aбo дo певнoгo oбyмoвленoгo теpмiнy в мaйбyтньoмy;
- пopядoк yклaдaння yгoди вiдпoвiдae деpжaвнoмy зaкo-нoдaвcтвy щoдo бipжoвoï тopгiвлi, a тaкoж пpaвилaм тopгiвлi кoнкpетнoï бipжi;
- yчacники бipжoвoï yгoди oбoв'язкoвo мaють бути yчac-никaми бipжoвиx тopгiв;
- yгoдa yклaдaeтьcя нa бipжi, a викoнyeтьcя пoзa iï межaми;
- yгoдa пiдлягae oбoв'язкoвiй pеecтpaцiï згiднo ¡з вcтaнoв-леними пpaвилaми;
- бipжa виcтyпae гapaнтoм викoнaння yгoд, зapеecтpoвa-ниx нa iï ™prox;
- бipжa мae пpaвo зacтocoвyвaти caнкцiï дo yчacникiв 6¡p-жoвoï тopгiвлi, як здiйcнюють бipжoвi yгoди;
- бipжoвi yгoди не мoжyть здiйcнювaтиcя вщ ¡мен тa зa paxyнoк бipжi, yклaдення угод - це функцГя yчacникiв бipжo-виx тopгiв, зaзвичaй члеыв бipжi i бpoкеpiв, як виcтyпaють у poлi пpoфеciйниx пocеpедникiв.
Haявнicть ycix циx пapaметpiв дoзвoляe визнaчити угоду як дocкoнaлy. A caме викopиcтaння тaкиx дocкoнaлиx yгoд пpизвoдить дo пoлiпшення pyxy pеcypciв нa бipжoвoмy pинкy.
Список використаних джерел
1. Coxaцькa O.M. Бipжoвa cпpaвa: Паучник. - Tеpнoпiль: Kapï-блaнш, K.: Koндop, 2OOB. - 632 c.
2. Coлoдкий M.O. Бipжoвий pинoк: niдpyчник. - Kиïв, 2O1O. - 565 c.
3. Беляневич O.A. ^cr^ap^^ дoгoвipне пpaвo Укpaïни (теopе-тичнГ acпекти]: Moнoгpaфiя. - K.: Юpiнкoм Iнтеp, 2OO6. - 592 c.
4. Гocпoдapcький кoдекc Y^a™ [Eлектpoн. pеcypc] - Pежим дo-ступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15
5. ЗвГт Деpжaвнoï кoмiciï з цiнниx пaпеpiв ïa фoндoвoгo pинкy. -[Eлектpoн. pеcypc] - Pежим дocтyпy: www.ssmsc.gov.ua
6. Беpвенo C.M. npoблеми дoгoвipнoгo пpaвa Укpaïни: Mohorpa-фГя. - K.: Юpihкoм Ihтеp, 2OO6. - 392 c.
7. Юpидичha еhциклoпедiя: B 6 т. / Pедкoл. Ю.О. Шемшyчеhкo (вГдп. pед.] ia ¡н. - K.: Укp. енцикл., 199B. - T. 1: A-Г. - 672 c.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № б (169)/2015 31
