CC BY
17
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕК0Н0М1КИ
обсяг поставок украУнських TOBapiB на росмський ринок зменшувався в середньому на 14,6% за квартал, а загалом обсяг pеaлiзaцií знизився на $4,2 млрд. При цьому в лип-нНвересы минулого року - у перюд «митноУ вiйни» Роси з УкраУною - обсяг експорту скоротився на 13,1%, або на $576 млн. [4]. Бтыхлсть науков^в та економю^в вважають, що якби Роая розв'язала повномасштабну торговельну вм-ну з УкраУною, насамперед пщ удар потрапили б найбтыхл вгтчизняы експортоорГентованГ галузГ - металурпя, маши-нобудування, хГмГчна промисловють та харчова.
Висновки
Отже, посилення Ытеграцмних процеав у свт не дозволяв украУнсьюй економщ бути осторонь цих процеав. Тому посилення економГчноУ i полГтичноУ нестабтьност обумови-ло необхiднiсть переходу до Ыновафйного типу економiчно-
го розвитку. Адже в умовах жорсткоУ конкуренцп' на свггових ринках актуальним стае пошук нових шлях1в пщвищення конкурентоспроможност вггчизняноУ економки.
Список використаних джерел
1. Прогноз зростання ВВП у краУнах СНД [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ebrd.com/russian/pages/homepage.shtml
2. Прогноз Мастерства фЫансв УкраУни щодо ВВП у 2014 роц [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://www.minfin.gov.ua/
3. Дан НБУ щодо розмр золотовалютних резерва [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/pu-blish/article?art_id=65162&cat_id=36674
4. Основы показники соцщльно-економнного розвитку УкраУни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Серов П. Три шляхи, три дол1 / П. Серов, Г. Сайченко // Контракт - 2013. - №43-45. - С. 8.
УДК 336.76:330.322
Л.М. ДУХНОВСЬКА, к.е.н., Нацюнальний унверситет харчових технологм,
ВВ. МОЛДОВАН, мапстр, Нацюнальний унверситет харчових технологм
мапстр, Нацюнальний ун 'юерситет харчових технолог
Шляхи удосконалення фондового ринку Укра'ни через призму свггового досв1дУ
Досл'1джен'1 модел'1 фнансових ринк'ю економ'чно роз- дення ринкових реформ неможливi без створення ефектиЕ
Достдженi моделi фнансових ринкю економчно роз винених кран та можливсть ¡х адаптацИ' до фондового ринку Укра'1'ни. Узагальненi напрями вдосконалення фондового ринку Украни.
Ключов! слова: нвести^йний процес, фондовий ринок, лiстинг, бiржова торпвля, цiннi папери, нвести^йна привабливiсть, емтент, фондова система, акцИ, обпгацц.
В статье обобщены направления усовершенствования фондового рынка Украины. Исследованы модели финансовых рынков экономически развитых стран и возможность их адаптации к фондовому рынку Украины.
Ключевые слова: инвестиционный процесс, фондовый рынок, листинг, биржевая торговля, ценные бумаги, инвестиционная привлекательность, эмитент, фондовая система, акции, облигации.
The directions of improvement of stock market of Ukraine are generalized in the article. The models of the financial markets of economically developed countries and the possibility of their adaptation to stock market of Ukraine are investigated.
Keywords: investment process, stock market, listing, exchange trade, securities, investment appeal, issuer, share system, actions, bonds.
Постановка проблеми. Розвиток цивозованого Ыве-стицмного процесу в економщ УкраУни, подальше прове-
дення ринкових реформ неможливi без створення ефектив-но працюючого фондового ринку, який мае забезпечувати реалТзафю нацюнальних Ытереав УкраУни та сприяти змщ-ненню УУ економТчно'У незалежностк Це пщтверджуе i досвщ розвинутих краУн, де висок стандарти життя громадян дося-гаються завдяки налагодженню Ухыми урядами конкурен-тоспроможних мехаызмТв залучення Ытелектуального, ¡н-формацмного та фЫансового ресурав для створення знач-ноУ частки доданоУ вартост товapiв i послуг.
Анал!з дослщжень та публмащй з проблеми. ДослЬ дженню закордонного досвщу щодо побудови ефективно дю чоУ фондовоУ б!рж! в сучасних умовах економТчного розвитку та можливостей його застосування в УкраУн пpисвяченi пра-ц украУнських нaуковцiв - I. ВоронЫа, Б. Рубцова, А. Грищен-ка, В. Корнева, О. Мозкового, М. козоргз та ¡нших. Однак свЬ товий досвщ оргаызаци фондовоУ б!рж! дослiджено недостат-ньо. Детальншого aнaлiзу потребують питання щодо визна-чення основних моделей оргаызаци б!ржовоУ торпвля Ух адап-таци до особливостей економiчного розвитку в УкраУнк
Мета статт!. На основг aнaлiзу свтового досвщу виявити шляхи удосконалення фондового ринку УкраУни.
Виклад основного матер!алу. Економнний розвиток УкраУни на даному етап складаеться з р!зних вектоpiв дер-жавноУ полгтики, як визначають eвpоiнтегpaцiйний вектор пpiоpитетiв. Прюритетна i чiткa оpieнтaцiя УкраУни на Ыте-гpaцiю в бвропейський Союз, набуття статусу повноправно-
28 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (155)/2014
© Л.М. ДУХНОВСЬКА, В.В. МОЛДОВАН, 2014
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСНО! ЕКОНОМ1КИ
го членства в ньому розглядаеться як основна стратег!я економ!чного та соц!ального розвитку нашо'У держави [1].
За останн!ми наявними даними Нацюнально'У ком1сИ' з ц!н-них папер!в та фондового ринку (НКЦПФР) частка операц!й з ц!нними паперами, як! в!льно обертаються на фондовому ринку, не перевищуе 10,42% в!д Ух загального обороту. Зо-крема, питома вага операц!й, зд!йснених орган!заторами тор-г!в за окремими ц!нними паперами в 2012 роц!, становила: акц!й - 3,64%, державних обл!гац!й - 14,69%, обл!гац!й п!д-приемств - 21,10%, обл!гац!й м!сцевих позик - 85,43% [2].
Зд!йснивши анал!з операц!й з ц!нними паперами в Укра'Гн1, що зд!йснюються на б!ржовому ринку, е п!дстави вважати, що:
- фондовий ринок залишаеться довол! закритим: при-близно 89,6% ус!х операц!й на ньому зд!йснюються в поза-б!ржовому сегмент! фондового ринку;
- деф!цит ц!нних папер!в, що в!льно обертаються на ринку, та операц!й з ними перешкоджае установленню об'ек-тивноУ вартост! та дох!дност! в!тчизняних ц!нних папер!в.
У зв'язку з вищенаведеним потенц!ал ц!нних папер!в як ¡нструменту залучення ф!нансових !нвестиц!й залишаеться недостатньо використаним.
У 2013 роц! М!н!стерством ф!нанс!в УкраУни було розм!ще-но обл!гац!й внутр!шн!х державних позик (ОВДП) на суму 65 221,01 млн. грн., $5310,73 млн. та 112,27 млн. евро, з них:
- випущено ОВДП для зб!льшення формування статутного кап!талу НАК «Нафтогаз УкраУни». У грудн! 2013 року ви-пуск ОВДП для зб!льшення формування статутного кап!талу НАК «Нафтогаз УкраУни» не зд!йснювався;
- випущено ОВДП з метою Ух внесення в!д ¡мен! держави в оплату акц!й первинноУ ем!с!У ПАТ «Аграрний фонд». У грудн! випуск ОВДП з метою Ух внесення в!д ¡мен! держави в оплату акц!й первинноУ ем!с!У ПАТ «Аграрний фонд» не зд!йснювався;
- у грудн! випущено ОВДП для зб!льшення статутного капиталу приватного акц!онерного товариства «УкраУнське Ду-найське пароплавство» (в!дпов!дно до розпорядження Каб!-нету М!н!стр!в УкраУни «Про зб!льшення статутного кап!талу приватного акц!онерного товариства «УкраУнське Дунайсь-ке пароплавство» в!д 03.07.2013 №690-р) на загальну суму 300 млн. грн. з дох!дн!стю 9,5% р!чних [2];
Зг!дно з даними Федерацп европейських фондових б!рж (FESE) станом на к!нець 2013 року л!дерами серед фондових б!рж краУн бвропи за показником ринковоУ кап!тал!зац!У стали европейський майданчик NYSE Euronext - 2,6 трлн. евро, Deutsche Borse (Н!меччина) - 1,41 трлн. евро, SIX Swiss Exchange (Швейцар!я) - 1,12 трлн. евро, група б!рж NASDAQ OMX Nordic - 0,92 трлн. евро та BME Spanish Exchanges (1спан!я) - 0,81 трлн. евро [1].
Найкращу динам!ку зростання з початку 2013 року про-демонстрували Athens Exchange (Грец!я), кап!тал!зац!я якоУ зб!льшилась на 49,6%, Irish Stock Exchange (1рланд!я) - на 49,3%, Bucharest Stock Exchange (Румун!я) - на 47,5%, Deutsche Borse - на 24,6% та група б!рж NASDAQ OMX Nordic - на 22%.
ripoTflroM BCboro MèHynoro poKy Ha nepeBaœHié öinbrnocTi eBponeécbKèx ôohaobi/ix 6ipœ cnocTepiranocn 3pocTaHHn oc-hobhux iHfleKciB. Haé6inbi±ie 3pocnn 6ipœoâi iHfleKcn NASDAQ OMX Nordic-Copenhagen (flaHm) - Ha 38%, Irish Stock Exchange - Ha 34,4%, NASDAQ OMX Nordic-Helsinki (Ôïh-ëflHflrn) - Ha 28,3%, Bucharest Stock Exchange - Ha 26,1% Ta Deutsche Borse - Ha 25,5%. PaçoM iç tum Ha Typeôbêié, necbKié 6ipœax Ta nonbcbKoMy MaéflaHHèKy Warsaw Stock Exchange Bifl6ynoca nafliHHn ochobhux 6ipœoBnx iHfleKciâ.
y 2013 poöi fle^o 36inbrnnnacn KinbêicTb KoMnaHié, akï 3Haxo-flflTbcn b nicTèHry ôoHfloBèx 6ipœ GBponn. CTaHoM Ha KiHeöb 2013 poKy Haé6iëb0y KiëbKicTb KoMnaHié y nicTèHry Mann BME Spanish Exchanges - 3245 ofl., eBponeécbKné MaéflaHHèK NYSE Euronext - 1062 ofl. Ta Warsaw Stock Exchange - 895 ofl.
Cepefl ôoHfloBèx MaéflaHHèKiB KpaïH UeHTpanbHoï Ta CxiflHoï GBponn Haé6inb0y KaniTani3aöira cTaHoM Ha KiHeöb MèHynoro poKy Mana Warsaw Stock Exchange - 148,7 Mnpfl. eâpo. flpyre Micöe nocina CEESEG-Vienna (AâcTprn), KaniTaniçaôin akoï cTaHoBèna 85,4 Mnpfl. eâpo, a TpeTe - CEESEG-Prague 3 KaniTaniçauiera 22 Mnpfl. eâpo.
HaéKpaùy flèHaMiKy çpocTaHHn KaniTaniçaôiï 3 nonaTKy poKy b flaHoMy perioHi npofleMoHcTpyBann pyMyHcbKa, nonbcbKa é aâcTpiécbKa 6ipœi. ÏpoTflroM 2013 poKy Ha ôohaobux 6ipœax UCG TaKoœ Bifl6yBanocn 3pocTaHHA ochobhux iHfleKciâ. Haé-6iëbrne 3pocnn ¡HfleKcn Bucharest Stock Exchange (ak 3a3Ha-nanocn, Ha 26,1%), CEESEG - Ljubljana (CnoBeHrn) - Ha 3,2% Ta CEESEG-Vienna - Ha 6,1%.
y perioHi UeHTpanbHoï Ta CxiflHoï GBponn Haé6inbi±iy KiëbKicTb KoMnaHié y nicTèHry Mann Warsaw Stock Exchange -895, Bulga-rian Stock Exchange (Eonrapm) - 381 Ta CEES-EG-Vienna - 102. Ïpn öboMy Ha 6inbi±iocTi ôohaobi/ix Maé-AaHHèKiB TaKoœ Mano Micöe neBHe 36inbi±ieHHfl KinbKocTi ni-cTèHroBnx KoMnaHié. iHfleêc ®B ÏÔTC 3hu3ubca Ha 8,57%, a iHfleêc yKpaïHcbKnx aKôié, AKné po3paxoâyeTbcn «yKpaïHcbKora 6ipxera», - Ha 4,26% [2].
TaKèé Hè3bKné piâeHb po3BHTKy ôohaobux 6ipœ yêpaïHè 3yMoBneHèé oco6nnBocTAMn cTaHoBneHHA pnHKy öiHHnx na-nepiâ y KpaïHi, éoro HeBnopnflKoBaHicTra, He^ocKoHanicTra Ta noflBiéHèM TpaKTyBaHHAM noflaTKoâoro 3aKoHoflaBcTBa yêpaï-Hè. Bifl nacy 3acHyBaHHA Ha ôohaobux 6ipœax He Bifl6yBanocn AKicHnx 3pyrneHb, i nepe3 öe bohu He BèKoHyraTb BnacTèBnx ïm ÔyHKôié ùoflo 3anyneHHn, nepepo3nofliny KaniTany Ta éoro cnpnMyBaHHfl y peanbHèé ceKTop. y önx yMoâax oco6nnâo aK-TyanbHèMè e nnTaHHA ùoflo BH3HaneHHfl HanpnMKiâ po3BHTKy ÔoHfloBnx 6ipœ y 3apy6iœHnx KpaïHax Ta MoœnnBocTeé 3a-cTocyBaHHA câiToâoro flocâifly flnn no6yfloân eôeKTèBHoï 6ip-xoboï cncTeMè b yKpaïHi [3].
HèHi icHye flâi ocHoBHi Mo^eni ôiHaHcoâoro pnHKy: 6aHKo-öeHTpnHHa (opieHToâaHa Ha 6aHKè i npnTaMaHHa KpaïHaM koh-TèHeHTanbHoï GBponn Ta flnoHÏi) Ta ôoHfloâa (opieHToâaHa Ha ÔoHfloâi 6ipœi i npnTaMaHHa C0A, AHrniï Ta AâcTpaniï).
BaHKoöeHTpnHHa Mo^enb ôiHaHcoâoro pnHKy nepefl6anae Heo6xiflHicTb icHyâaHHA ôohaoboï 6ipœi, ane ochobhum ôiHaH-
coвим пocеpедникoм iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi e банки, як мoжyть пoeднyвaти звичaйнi бaнкiвcькi oпеpaцiï з oпеpaцiя-ми на фoндoвiй 6ípxí. Фoндoвa мoдель фiнaнcoвoгo pинкy пеpедбaчae неoбxiднicть icнyвaння фoндoвoï 6ípxí як ocнoв-нoгo фiнaнcoвoгo пocеpедникa мiж кpедитopaми та пoзи-чальниками. Tpaдицiйним банкам зaбopoняeтьcя пpoведен-ня iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi, цю дiяльнicть пpoвoдять оте^а-лiзoвaнi iнвеcтицiйнi банки.
Зaзнaчимo, щo на пoчaткy BO-x po^ XX cт. ^o^^pire-лacя тенден^я дo oб'eднaння o6ox мoделей фiнaнcoвoгo pинкy, щo зyмoвленo глoбaлiзaцieю cвiтoвиx екoнoмiчниx пpoцеciв та зpocтaння кoнкypенцiï мiж pинкaми кaпiтaлy piз-ниx кpaïн. Taк, y кpaïнax кoнтинентaльнoï 6вpoпи значення i oбcяги фoндoвoгo pинкy безпеpеpвнo зpocтaють. C0A, навпаки, вживають зaxoди щoдo poзшиpення бан^в^^^ cектopy. В pезyльтaтi цьoгo виникла нoвa змiшaнa мoдель opгaнiзaцiï фiнaнcoвoгo pинкy [1].
Зважаючи на пpoгoлoшення Укpaïнoю кypcy на eвpo-пей^ку iнтегpaцiю, вiтчизняний фiнaнcoвий pинoк та йoгo iнфpacтpyктypa не мoжyть poзвивaтиcя iзoльoвaнo вiд eвpoпейcькoгo дocвiдy i cвiтoвиx тенденцiй тpaнcфopмaцiï pинкiв капггалу. Oднaк фoндoвий pинoк 6вpoпейcькoгo Co-юзу poзвивaвcя y кoжнiй oкpемiй кpaïнi за влacними зага-нами та пpaвилaми, якi вiдpiзнялиcя мiж coбoю. Це пеpеш-кoджaлo фopмyвaнню екoнoмiчнoгo пpocтopy для cтвopення eдинoгo фoндoвoгo pинкy GC. Toмy згiднo з пpaвилaми 6вpoпейcькoгo Coюзy щoдo забезпечення фiнaнcoвoгo pинкy в йoгo ^ai^ax пpийнятним е пpинцип пpевaлювaння нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa. Виxoдячи з цьoгo poзвитoк фoндoвoгo pинкy Укpaïни мае opieнтyвaтиcя на дocвiд eвpo-пейcькиx ocoбливocтей та влacнoгo зaкoнoдaвcтвa.
Вoднoчac дocвiд opгaнiзaцiï фoндoвoï бipжi в C0A тaкoж е нaдзвичaйнo важливим. Це пoяcнюeтьcя тим, щo pинoк цЫ-ниx пaпеpiв Aмеpики - нaймacштaбнiший y cвiтi, йoгo част-ка y cвiтoвiй кaпiтaлiзaцiï кoливaeтьcя вiд тpетини дo пoлo-вини cyкyпнoï кypcoвoï вapтocтi цiнниx пaпеpiв. Для У^аТни дocвiд C0A щoдo opгaнiзaцiï бipжoвoï тopгiвлi е мoжливим для зaпoзичення, ocкiльки вiн визначае значення жopcткoгo деpжaвнoгo pегyлювaння y cтвopеннi лiквiднoгo та пpoзopo-ro фoндoвoгo pинкy. Бipжoвa тopгiвля C0A е яcкpaвим пpи-клaдoм фoндoвoï мoделi opгaнiзaцiï фiнaнcoвoгo pинкy. Вo-на cтвopювaлacя yпpoдoвж тpивaлoгo пеpioдy. Tепеpiшнiй cтaн iï poзвиткy rpyнтyeтьcя на cклaднiй cиcтемi деpжaвнoгo pегyлювaння та кoнтpoлю, яка е нacлiдкoм cклaдниx пеpе-твopень та pефopм екoнoмiки фаТни [4].
Гoлoвним apгyментoм на кopиcть деpжaвнoгo pегyлювaн-ня фoндoвoгo pинкy y poзвинениx ^ai^ax e неoбxiднicть oпеpaтивнoгo виpiшення пpoблем, пеpедyciм y випaдкax, кoли дiяльнicть yчacникiв цьoгo pинкy не забезпечуе нaдxo-дження y неoбxiдниx oбcягax фiнaнcoвиx pеcypciв дo дiлoвиx oдиниць. Poзyмне пoeднaння pинкoвиx i деpжaвниx pегyля-тopiв дае мoжливicть pеaлiзyвaти цiлi poзвиткy фoндoвoгo pинкy У^аши, недocтaтнiй poзвитoк якoгo гальмуе Ывести-
цiйнi пpoцеcи, cтpимye cтpyктypнy пеpебyдoвy вiтчизнянoï екoнoмiки, щo yнемoжливлюe пщвищення iï кoнкypентoc-пpoмoжнocтi [5].
Викopиcтoвyючи дocвiд C0A в Укpaïнi, вapтo вpaxoвyвa-ти вaжливicть деpжaвнoгo pегyлювaння, ocкiльки нинi в^-чизняний pинoк е мaлo pегyльoвaним. Haдзвичaйнo велика юльюсть зaкoнoдaвчиx нopм, щo pеглaментyють poбoтy фoндoвиx бipж (близькo 1OO зaкoнoдaвчиx aктiв), не виpi-шуе пpoблем щoдo пpoзopocтi та ефективнocтi бipжoвиx oпеpaцiй. Гoлoвнa пpoблемa вiтчизнянoгo pинкy цiнниx па-пеpiв пoлягae y вiдcyтнocтi eдинoгo opгaнy йoгo pегyлювaн-ня. Taк, pегyлятивнi функци poзпoдiленi мiж piзними мУ-cтеpcтвaми i вiдoмcтвaми. Toмy неoбxiднo в у^аи-юь^му зaкoнoдaвcтвy пеpедбaчити cтвopення eдинoгo opгaнy деp-жaвнoгo pегyлювaння фoндoвoгo pинкy.
Бaнкoцентpичнa мoдель opгaнiзaцiï фiнaнcoвoгo pинкy нaйбiльш чiткo виpaженa y пoбyдoвi фoндoвoгo pинкy Феде-paльнoï Pеcпyблiки Hiмеччини, ocкiльки ocoбливicтю iï фН нaнcoвoï cиcтеми е абмлютне дoмiнyвaння бaнкiв в aктивax фаТни. В цiлoмy opгaнiзaцiя фoндoвoï бipжi Hiмеччини фун-тyeтьcя на пoмipнoмy деpжaвнoмy кoнтpoлi, в ocнoвy яга^ зaклaденo пpинцип pегyлювaння. Важливу poль на фoндoвiй бipжi викoнyють банки, як пocеpедники бipжoвoï тopгiвлi.
icнye значна кiлькicть фiнaнcoвиx cиcтем, в ocнoвi op-гаызаци якиx зaклaденo змiшaнy мoдель фiнaнcoвoгo pинкy. Taк, пpиклaдoм змiшaнoï мoделi opгaнiзaцiï фiнaнcoвoгo pинкy е бipжoвa cиcтемa Фpaнцiï. За кaпiтaлiзaцieю aкцiй Фpaнцiя займае четвеpте мicце в cвiтi, а за oблiгaцiйнoю за-бopгoвaнicтю - п'яте. Чеpез це дocвiд Фpaнцiï щoдo пoбyдo-ви ефективнoï cиcтеми opгaнiзaцiï фoндoвoï бipжi е ocoбливo важливим для кpaïн, pинки якиx фopмyютьcя. Ha ocнoвi фpaнцyзькoï мoделi opгaнiзaцiï фiнaнcoвoгo pинкy бyлo пoбy-дoвaнo бipжoвy cиcтемy Пoльщi, Угopщини, Чеxiï та iншi. To-му aнaлiз бipжoвoï тopгiвлi Фpaнцiï мае ocoбливе значення для Укpaïни в кoнтекcтi мoжливocтей йoгo викopиcтaння для пoбyдoви ефективнo дiючoï бipжoвoï тopгiвлi. Фoндoвий pи-нoк Фpaнцiï rpyнтyeтьcя на зaгaльниx пoлoженняx, влacтивиx для eвpoпейcькoгo cпiвтoвapиcтвa. Вiдпoвiднo дo циx пoлo-жень cтвopенo пеpcпективнy та дoбpе poзвиненy бipжoвy тopгiвлю. Гoлoвнoю пеpешкoдoю poзвиткy фoндoвиx бipж y Фpaнцiï cтaлa мacштaбнa екoнoмiчнa кpизa 2OOB poкy, яка cпpичинилa cкopoчення фiнaнcoвиx aктивiв на бipжi майже нaпoлoвинy. Пpoте фpaнцyзький фoндoвий pинoк мае знач-ний пoтенцiaл poзвиткy y мaйбyтньoмy, пpo i^o гoвopить дo кpизoве зpocтaння бipжoвoгo iндекcy [1].
Cеpед кpaïн - члеыв GC poзвитoк бipжoвoï тopгiвлi Фpaн-цiï е не менш важливим для Укpaïни. Oднaк дocвiд Пoльщi -це пеpшoчеpгoвий пpиклaд, ocкiльки cпiльнoю yмoвoю ви-никнення фoндoвиx бipж як y Пoльщi, так i в Укpaïнi пocлy-жив poзпaд coцiaльнoï cиcтеми. За вiдпoвiднo кopoткий чac на вщмЫу вiд poзвинениx кpaïн тут пoтpiбнo бyлo пpивaтизy-вати тиcячi пiдпpиeмcтв, пpoвеcти paдикaльне pефopмy-вання екoнoмiки та ïi pинкoвy тpaнcфopмaцiю. В ycьoмy iн-
шoмy мacштaби, pежими фyнкцioнyвaння тa темпи poзвит-ку фoндoвиx 6ípx y ^лыщ тa Укpaïнi мaли poзбiжнocтi.
Xapaктеpнoю ocoбливicтю poзвиткy фoндoвиx 6ípx Пoль-щi е викopиcтaння нaлaгoдженoï ^стеми poзвиткy фoндo-виx 6ípx, зacнoвaнoï нa aнглocaкcoнcькiй мoделi (зoкpемa нa ocнoвi 6ípxí цiнниx пaпеpiв y Фpaнцiï). Ця мoдель пеpед-бaчae фyнкцioнyвaння фoндoвиx 6ípx в yмoвax пoмipнoгo деpxaвнoгo pегyлювaння тa зaлyчення бaнкiв дo opгaнiзaцiï бipxoвoï тopгiвлi [3].
Baxливим чинникoм ycпiшнoï po6o™ фoндoвoгo pинкy Пoльщi e нaлеxне йoгo нopмaтивнo-пpaвoве зaбезпечення, пpийняте y вiдпoвiднocтi дo нopмaтивiв GC. Зaвдяки цьoмy бipxoвий pинoк Пoльщi динaмiчнo poзвивaeтьcя. Йoгo ocнoв-ним пoкaзникoм e Бipxa цiнниx пaпеpiв y Bapix^^ якa бyлa зacнoвaнa 16 ^тня 1991 poкy. Зaвдяки нaлaгoдxенiй тa змicтoвнiй деpxaвнiй пoлiтицi, вдaлoмy вибopy мoделi фopмy-вaння фoндoвoгo pинкy i чiткoмy ïï дoтpимaнню фoндoвi 6ípxí Пoльщi poзвивaютьcя cиcтемaтизoвaнo тa динaмiчнo.
Aнaлiз cвiтoвoгo дocвiдy opгaнiзaцiï фoндoвoï 6ípxí нa пpиклaдi C0A, Hiмеччини, Фpaнцiï тa Пoльщi дoзвoляe cтвеpдxyвaти, щo кoxнa кpaïнa мae влacний шляx poзвиткy фoндoвoгo pинкy. Cпiльним для ycix кpaïн e те, щo в ocнoвi пiдвищення ефективнocтi дiяльнocтi ïx фoндoвиx 6ípx зa-клaденo пpинцип пpевaлювaння нaцioнaльнoгo зaкoнoдaв-cтвa, яке вpaxoвye нaцioнaльнi ocoбливocтi нacелення кpaï— ни. 0"лльним елементoм для ycm^^o'i' бipxoвoï тopгiвлi ycix ^afa е пpaвильний вибip cтpaтегiï екoнoмiчнoгo зpocтaння i чггке дoтpимaння цieï cтpaтегiï. Caме тoмy нинiшнiй cтaн po-звитку фoндoвиx 6ípx Укpaïни пoтpебye y пеpшy чеpгy еди-нoï нaцioнaльнoï пpoгpaми екoнoмiчнoгo зpocтaння. Ця пpo-гpaмa мae вpaxoвyвaти дocвiд ^ix^x ^aH oднaк пpiopитет-ним y шй мae зaлишитиcя нaцioнaльний iнтеpеc [1].
Фopмyвaння вiтчизнянoгo pинкy цiнниx пaпеpiв пеpебyвae пiд впливoм бaгaтьox фaктopiв: piвень iнфляцiï, poзмip емiciï i теpмiн пoгaшення цiнниx пaпеpiв: величинa плaтocпpo-мoxнoгo пoпитy iнвеcтopiв; знaчення oблiкoвoï cтaвки HБУ; величинa пpибyткoвocтi oкpемиx iнcтpyментiв дo y^ai^^-киx цiнниx пaпеpiв; piвень деpxaвнoгo кoнтpoлю зa дiяльнi-cтю нa нaцioнaльнoмy фoндoвoмy pинкy вiтчизняниx тa ^o-земниx iнвеcтopiв, швидкicть i леность пеpеxoдy пpaв влac-нocтi нa цiннi пaпеpи, якicть ^стеми poзpaxyнкiв зa yгoдaми з цЫними пaпеpaми; piвень пiдгoтoвки пpoфеciйниx yчacни-кiв фoндoвoгo pинкy; нaявнicть неoбxiднoï iнфpacтpyктypи; нaдiйнicть зaxиcтy пpaв iнвеcтopiв тoщo [6].
Укpaïнa мae знaчний пoтенцiaл зaлyчення знaчниx пoтoкiв ^п^талу, aле тут вoнa вcтyпae в глoбaльнy кoнкypенцiю з кpaïнaми Центpaльнoï тa Cx^oi' Gвpoпи, Aзiï тa Пiвденнoï Aмеpики. B Укpaïнi ттьки пoчинae з'являтиcя iнoземний га-пгтал y виглядi cтpaтегiчнoï yчacтi, a не як звичaйнi пopтфель-н Ывестици, ïx пpинеcли зaxiднi фoнди венчypнoгo кaпiтaлy, a не пoтpiбнi нaм iнвеcтopи з cеpеднiм piвнем дoxoдy, якi впев-ненi в дoвгoтеpмiнoвocтi cвoïx вклaдiв. Pезyльтaтoм цьoгo е те, щo yкpaïнcький pинoк aкцiй ycе ще зaлишaeтьcя пoзa
paмкaми нoвиx pинкiв Центpaльнoï тa Cx^oi' Gвpoпи. Зa oцiнкaми екcпеpтiв, y^ah^M aкцiï i дoci cпpиймaютьcя ^o-земними iнвеcтицiйними iнcтитyцiями як екзoтичнi i c^o-влять незнaчнy чacткy ïxнix пopтфелiв. Це ^дчить пpo те, щo У^'^ ще не cтвopилa дocтaтнix yмoв дoвipи як для нaшиx, вiтчизняниx, тaк i зaкopдoнниx iнвеcтopiв, кoли Ывестицмы мoxливocтi пoeднyютьcя з яcнoю тa нaдiйнoю cтpyктypoю pинкy цiнниx пaпеpiв. Baxливе мicце cеpед iнфpacтpyктypниx yчacникiв pинкy цiнниx пaпеpiв нaлеxить opгaнiзaтopaм TOp-гiвлi, дiяльнicть якиx пщвищуе iнвеcтицiйнy пpивaбливicть емiтентa зa paxyнoк зaбезпечення йoгo лiквiднocтi тa пpoзo-pocтi. Icнyвaння кiлькox фoндoвиx 6ípx в Укpaïнi, кoxнa з яю/ix дie aвтoнoмнo i пpoвoдить угади з цiнними пaпеpaми зa влacними пpaвилaми, poзмеxoвye бipxoвий пpocтip нa oкpемi cегменти. Eкoнoмiчнo неoбrpyнтoвaне cтвopення нo-виx 6ípx лише пocилюe негaтивнi пpoцеcи нa opгaнiзoвaнo-му pинкy i веде дo cxama^'i бipxoвoï тopгiвлi [7].
Cтaбiльнo функцюнуючий бipxoвий pинoк цiнниx пaпеpiв е oдним iз чинникiв, щo визнaчaють iнвеcтицiйний клiмaт y кpaïнi, cпpияють зaлyченню й пеpеpoзпoдiлy iнвеcтицiйнoгo кaпiтaлy y нaйбiльш пеpcпективнi cфеpи екoнoмiки. Bcе це aктивiзye пpoблемy виведення бipxoвoгo pинкy Укpaïни з ^изи, пpoведення cyттeвиx пеpетвopень y теxнoлoгiï opгaнi-зaцiï i пpoгpaмнo-aпapaтнoмy зaбезпеченнi вiтчизняниx фoндoвиx 6ípx, пiдвищеннi ïx кoнкypентocпpoмoxнocтi. Ha думку бaгaтьox вiтчизняниx нayкoвцiв, Укpaïнi тaкox дoцiль-нo мaти Gдинy бipxoвy фoндoвy ^стему, ocкiльки: кaпiтaлi-зaцiя pинкy цiнниx пaпеpiв е нacтiльки незнaчнoю, i^o кoмi-ciйнoï винaгopoди не виcтaчae нa нopмaльне фyнкцioнyвaн-ня нaвiть oднieï 6ípxí; кoнцентpaцiя пoпитy i пpoпoзицiï в oд-нiй cиcтемi дacть змoгy пiдвищyвaти лiквiднicть pинкy тa йo-гo iнфopмaтивнy вiдкpитicть; зa paxyнoк oбcягiв вapтicть пo-cлyг 6ípxí y пеpcпективi мoxе бути зниxенo; зa цieï ^стеми мoxливим cтae викopиcтaння y бipxoвiй тopгiвлi eдинoгo клipингoвoгo тa депoзитapнoгo центpy [8].
Зa yмoв неcтiйкoгo cтaнoвищa фoндoвoгo pинкy лише пpимycoвi aдмiнicтpaтивнi зaxoди щoдo фopмyвaння 6ÍPXO-вoï cиcтеми непpийнятнi. Cлiд дoтpимyвaтиcя y цiй cитyaцï'' пpинципiв дoбpoвiльнocтi, гocпoдapcькoï caмocтiйнocтi, мo-xливocтi cпiльнoгo фiнaнcyвaння зaxoдiв i пpoектiв, cmo-pення cпецiaлiзoвaниx дoчipнix пiдпpиeмcтв, дiяльнicть якиx буде cпpямoвaнo нa викoнaння зaвдaнь фoндoвoï cиcтеми i пpoведення мixбipxoвиx електpoнниx тopгiв цiнниx пaпеpiв. Topгiвля цiнними пaпеpaми y бipxoвiй cиcтемi opгaнiзoвy-eтьcя зa двopiвневoю мoделлю. Пеpший piвень y ый yтвo-pюють фoндoвi 6ípxí, a дpyгий - aкpедитoвaнi пpи ниx 6po-кеpcькi кoнтopи. Це дacть мoxливicть зменшити витpaти тopгiвцiв цЫними пaпеpaми нa opгaнiзaцiю кaнaлiв зв'язку з центpaльним теxнiчним центpoм. Cтвopення тa фyнкцioнy-вaння Gдинoï бipxoвoï фoндoвoï cиcтеми в Укpaïнi пoтpебye yдocкoнaлення чиннoï нopмaтивнo-пpaвoвoï бaзи щoдo Ha-цioнaльнoï депoзитapнoï cиcтеми тa електpoннoгo oбiгy цiн-ниx пaпеpiв. Беззaпеpечним пoлoxенням нoвoгo зaкoнo-
MAKPOEKOHOMHHI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKИ
дaвcтвa мае стати юнування в Укpaïнi лише oднoгo Цен-тpaльнoгo депoзитapiю цiнниx пaпеpiв, не пiдвлaднoгo впли-ву кopпopaтивниx фiнaнcoвиx гpyп [9].
Укpaïнcькa депoзитapнa cиcтемa на cьoгoднi не вiдпoвi-дае вимoгaм iнвеcтopiв та aкцioнеpниx тoвapиcтв i пpaктич-нo не вiдпoвiдae aнaлoгiчним cиcтемaм poзвинениx ^aR У ocтaннix oбcлyгoвyвaння 95% opгaнiзoвaнoгo pинкy забез-печyeтьcя центpaльними депoзитapiями. Haцioнaльнa депo-зитapнa ^стема У^аТни теxнoлoгiчнo вiдcтae вiд плaтiжнoï cиcтеми i гальмуе o6ít фiнaнcoвиx iнcтpyментiв. Виpiшyючи цi питання в нашм кpaïнi, неoбxiднo oб'eднaти зу^лля деp-жави та yчacникiв pинкy. Дoцiльнo вiдпpaцювaти меxaнiзми, якi дають змoгy Центpaльнoмy депoзитapiю pеaльнo вига-нувати депoзитapнi та poзpaxyнкoвo-клipингoвi функци [10].
Зoкpемa, дoцiльнo бyлo б cтвopити в Укpaïнi двopiвневy ^цганальну депoзитapнy cиcтемy. Пеpший (вищий) piвень - це Центpaльний депoзитapiй, який зд^^ював би oблiк кopпopaтивниx цiнниx пaпеpiв та мyнiципaльниx oблiгaцiй, i Haцioнaльний банк Укpaïни, щo зд^^^вав би депoзитapнy дiяльнicть з деpжaвними цiнними пaпеpaми. Дpyгий (ниж-чий) piвень cклaднocтi зi збеpiгaчiв та pеecтpaтopiв вла^и-кiв iменниx цiнниx пaпеpiв, а тaкoж opгaнiзaтopiв тopгiвлi, пpи якиx cтвopенo poзpaxyнкoвi ycтaнoви. Пpи цьoмy Цен-тpaльний депoзитapiй cтвopюeтьcя виключнo деpжaвoю та пpoфеciйними yчacникaми pинкy цiнниx пaпеpiв. З oднoгo бoкy, депoзитapiй пoвинен зocеpедитиcя на веденнi oблiкy пpaв влacнocтi i не зaймaтиcя гpoшoвими poзpaxyнкaми, але з iншoгo - мoжливий кoмплекcний, бiльш пpивaбливий пiдxiд, гали в oднoмy мicцi здiйcнюeтьcя пеpедaчa влacнocтi i вiдпoвiдний дo не'!' гpoшoвий poзpaxyнoк. Пеpевaгa дpyгoгo вapiaнтa пoлягae y cпpoмoжнocтi Центpaльнoгo депoзитapiю забезпечити зaxиcт poзpaxyнкiв вiд pизикy шляxoм надання ycьoгo кoмплекcy poзpaxyнкoвo-клipингoвиx oпеpaцiй [В].
Cьoгoднi дедaлi бтьше iнвеcтopiв вiддaють пеpевaгy poз-мщенню cвoïx кoштiв на фoндoвoмy pинкy, який, незва-жаючи на пеpioдичнi кoливaння, в ocтaннi poки впевненo зpocтae. Aле дaлекo не гажен пoтенцiйний cyб'eкт pинкy мае мoжливicть здiйcнювaти iнвеcтyвaння y цiннi пaпеpи. Пpи-чинoю цьoгo е pяд явищ: вiд вiдcyтнocтi iнфopмaцiï та бpaкy знань пoтенцiйнoгo cпoживaчa пocлyг фoндoвoгo pинкy дo негaтивниx явищ як на caмoмy pинкy, так i в екoнoмiцi кpaï— ни зaгaлoм. Oднieю з вaжливиx пpичин пoвiльнoгo poзвиткy фoндoвoгo pинкy Укpaïни е йoгo низька лiквiднicть та ^аб-ка внyтpiшня пiдтpимкa. У випадку нacтaння кpизoвoгo стану на фoндoвoмy pинкy i бажанн iнвеcтopiв пpoдaти влacнi цiннi пaпеpи, pинoк не здатний пoвнicтю пoглинyти oбcяг, щo пpoдaeтьcя, в pезyльтaтi пpoдaвець вимушений icтoтнo зни-жувати цiнy, i pинoк пpoвaлюeтьcя. Ha фoндoвoмy pинкy Ук-pai^ юнуе ще oднa фундаментальна пpoблемa: вфай низь-кий вiдcoтoк aкцiй, як oбеpтaютьcя на бipжi. Це е cвiдченням тoгo, щo фoндoвий pинoк е вкpaй недopoзвиненим i на ньo-му немoжливo pеaлiзoвyвaти дoвгoтpивaлi iнвеcтицiйнi
cтpaтегiï, а це в ^orci чеpгy yпoвiльнюe як poзвитoк pинкy, так i poзвитoк нaцioнaльнoï екoнoмiки.
Висновки
Пoкpaщення ^туа^'"' на фoндoвoмy pинкy Укpaïни вима-гае кoнкpетниx та цiлеcпpямoвaниx дiй Пapлaментy, Уpядy та Фoндy деpжaвнoгo майна. Hеoбxiднo cтвopити пpoзopy та зpoзyмiлy cиcтемy iнфopмyвaння нacелення щoдo ^туа^'"' на pинкy, aктивнo poзвивaти нагапичувальну пенciйнy cтемy, пpoвoдити пpивaтизaцiю деpжaвниx пiдпpиeмcтв че-pез фoндoвy бipжy. Цi зaxoди дoзвoлять пщвищити лквщ-нicть та ефективнicть функцюнування фoндoвoгo pинкy Ук-païни. Вiдпoвiднo дo чиннoгo зaкoнoдaвcтвa У^аТни депo-зитapiй пoвинен бpaти на мбе функцп клipингoвoï кoмпaнiï, викoнaння циx oбoв'язкiв дacть змoгy yдocкoнaлити дiяль-нicть pинкy цiнниx пaпеpiв. Oтже, якicнi xapaктеpиcтики pин-ку цiнниx пaпеpiв знaxoдятьcя ще на дocить низькoмy piвнi, щo пеpешкoджae залученню iнвеcтицiйниx pеcypciв та ефективнoмy ïx пеpеpoзпoдiлy з метoю cтaбiлiзaцiï екoнo-мiчнoгo poзвиткy. Уcyнення недoлiкiв pинкy цiнниx пaпеpiв пoтpiбнo poзпoчинaти з aнaлiзy зaкoнoдaвчoï та нopмaтив-нoï бази, яка pегyлюe дiяльнicть фoндoвoгo pинкy. Виявлен-ня пpичиннo-нacлiдкoвиx зв'язюв дoзвoлить ycyнyти нега-тивнi явища та мoбiлiзyвaти iнвеcтицiйнi pеcypcи.
Список викopиcтaниx джepeл
1. ^линець K.C. Aнaлiз cвiтoвoгo дocвiдy oprama^i" фoндoвoï 6íp«í в кoнтекcтi мoжливocтей йoro викopиcтaння в Укpaïнi // Pе-rioнaльнa екoнoмiкa. - 2009. - №3. - C. 182-191.
2. Загальний oгляд фoндoвoгo pинкy У^аТни. Публ^ацп. Eкoнo-мiчнi мaтеpiaли. [Eлектpoн. pеcypc] / Haцioнaльний банк У^аТни. -K.: 2013. - 27 c. Pежим дocтyпy : http://www.bank.gov.ua/
3. Iвaнoвa K. Pегyлювaння фoндoвoro pинкy на пpиклaдi кpaïн з poзвиненoю екoнoмiкoю // Aктyaльнi пpoблеми екoнoмiки -2008.- №11. - C. 36-40.
4. Cтaнoвлення фoндoвoгo pинкy: poль деpжaви // Уpядoвий кyp'ep. - 2008. - №9. - C. 10-13.
5. Cеpебpянникoвa Ë.A. Cвiтoвий дocвiд pегyлювaння pинкy цiнниx пaпеpiв // Фiнaнcи, 2009. - №1. - C. 54-58.
6. Kyбax T.Г. CyHac^ тенденцГ"" poзвиткy pинкy цiнниx паг^в Укpaïни // Деpжaвa та pеrioни - 2009. - №6. - C. 111-114.
7. Гoльденбеpг O. Удocкoнaлення деpжaвнoro pеryлювaння pинкy цiнниx пaпеpiв в Укpaïнi // Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Укpaï-нк - 2006. - №6. - C. 42-46.
8. Ватаманюк З. Пеpcпективи poзвиткy pинкy цiнниx пап^в // Фiнaнcи Укpaïни. - 2007 - №5 - C. 75-85.
9. ^енга O. Iнвеcтицiйнa пpивaбливicть та пеpcпективи yкpa-ïнcькoro pинкy цiнниx пaпеpiв y 2008 p. // ФЫанмвий pинoк Укpa-Тни - Kиïв, 2008. - №4. - C. 7-9.
10. Tеpещенкo Г. Пpoблеми cтaнoвлення та напрями yдocкoнa-лення фyнкцioнyвaння pинкy цiнниx пaпеpiв в Укpaïнi // ФЫан™ Укpaïни. - 2007. - №6. - C. 82-89.
