CC BY
47
10. Економнна енциклопеди: У 3 т. / Редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ¡н. - К.: Вид. центр «Академи», 2001. - Т. 2. - 848 с.
11. Драгоманов М. Передне слово до «Громади» // Громада. УкраТнська зб^ка. - №1. - Женева, 1878.
12. Драгоманов М. Листи до 1вана Франка та ¡нших (1887-1894) / Видав I. Франко. - Львв 1908. - 432 с.
13. Франко I. Твори: У 20 т. - Т. XIX. - 332 с.
14. Вольский М. Задача политической экономии и отношение ее к прочим наукам. - Одесса, 1872. - 205 с.
1 5. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег // Антология экономической классики. Пер. с англ. - Т. 2. - М.: «Эконов», 1993. - 486 с.
16. Hayek F.A. Die Verfassung der Freiheit. J.C.B. Mohr, Tübingen 1971.
17. Lewis A. W. The Theory of Economic Growth. London: Allen and Unwin, 1955.
1 8. Доклад о развитии человека за 1996 год. Нью-Йорк: Оксфорд юниверсити пресс, 1996. - 226 с.
19. Струмилин С.Г. Избр. произв. - Т. 3. - Проблемы экономики труда. - М.: Изд-во «Наука», 1964. - 734 с.
20. Becker G.S. Human Capital. N.Y.: Columbia University Press, 1964.
21. Mincer J. Progress in Human Capital Analysis of the Distribution of Earnings, 1974.
22. Mincer J. Human Capital Responses to Technological Change in the Labor Market, 1989.
23. Shultz T. Investment in Human Capital. N. Y. L., 1971.
24. International Labor Organization. «Employment, Growth and Basic Needs: A One-Word Problem». - Geneva: ILO, 1976.
25. Sen A. Development and Capability Expansion // Journal of Development Planning - No 19. - 1989.
26. Sen A. Development as Freedom. - Oxford: Oxford University Press, 1999.
27. Бородка О. Людський каптал як основне джерело економт-ного зростання // Економка УкраТни. - 2003. - №7. - С. 48-53.
28. Гр0нова О.А. Макроекономнна ефективнють людського капралу в УкраТн // Зайнятють та ринок працг Мжвщ. зб. наук. пр. -К.: Рада по вивченню продуктивних сил УкраТни НАН УкраТни, 2004.
- Вип. 19. - С. 15-23.
29. бськов А.Л. Гуманизация труда и производства в постиндустриальном обществе. - К.: Науковий свп\ 2003. - 55 с.
30. Антонюк В.П. Людський каттал як чинник ¡нновафйноТ' ак-тивност // Формування ринково'Т економ^и: Управлшня люд-ськими ресурсами: проблеми теорп ¡ практики. - К.: КНЕУ, 2005.
- Т. 1.: Сучасн технологи управлшня людськими ресурсами. -С. 273-280.
31. Присняков В., Приснякова Л. Человеческий капитал как интеллектуальная сила. -Днепропетровск, 2004. - 225 с.
32. Семв Л.К. 1нновафйний потенцил регюнального ринку прац у контекст европейсько'Т ¡нтеграцп; Людський вим^ глобал^аци // Репональна полтика та мехаызми ТТ реалкзацп. - К.: Наукова думка, 2003. - С. 223-228; 251-262.
33. Бтобров Б. Сталий людський розвиток: напрями реалкзацп в УкраТТ-л. - К. Наукова думка, 2002. - 36 с.
34. Социльний розвиток УкраТни: сучасн трансформацп та пер-спективи. - Черкаси: Брама-УкраТна, 2006. - 620 с.
УДК 336.761.4
СЮ. ПАХОМОВ,
д.е.н., Укранський державний университет фнанав та м1жнародно'1 торпвп
Д.М. ЛАПОВСЬКИЙ,
Укранський державний университет фнанав та мiжнаpoднoí ropriBni
Свгговий досвщ державного регулювання фондового ринку
У статт розкрито особпивостi практик i Ыдходи до регупювання фондового ринку провщними за piвнем екoнoмiчнoro розвитку кранами св\ту. Проанапзований досвщ узагапьнено в основн модеП регупятивного вппиву держави на фондо-вий ринок. На пiдставi теоретичних узагапьнень побудовано загапьну структуру системи регупювання ринку и/нних папеpiв.
Ключов! слова: фондовий ринок, кредитний ринок, фoндoвi бipжi, ринок инних папеpiв, нвести^йн iнститути.
С.Ю. ПАХОМОВ,
д.э.н., Украинский государственный университет финансов и международной торговпи
Д.М. ЛАПОВСКИЙ,
Украинский государственный университет финансов и международной торговпи
Мировой опыт государственного регулирования фондового рынка
В статье раскрыты особенности практик и подходов к регупированию фондового рынка ведущих по уровню экономического развития стран мира. Проанапизированный опыт обобщен в основные модепи регупятивного воздействия государства на фондовый рынок. На основании теоретических обобщений построено общую структуру системы регупирования рынка иенных бумаг.
Ключевые слова: фондовый рынок, кредитный рынок, фондовые биржи, рынок иенных бумаг, инвестиционные институты.
SERHIIPAKHOMOV
PhD, Ukrainian State Universityof Finance and International Trade
DMYTRO LAPOVSKII Ukrainian State University of Finance and International Trade
The world experience of stock market regulation
The article deals with particularities and stock market regulation approaches of leading countries. The analyzed experience is summarized in the basic model of the regulatory influence of the state on the stock market. On the basis of theoretical generalizations the overall structure of the securities regulation system is built.
Keywords: stock market, credit market, stock exchange, securities market, investment institutions.
© С.Ю. ПАХОМОВ, Д.М. ЛАПОВСЬКИИ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраТы № 6 (169)/2015 195
Постановка проблеми. Кругообг капгталу неможливий без ¡снування ринку капралу, частиною якого е ринок цЫ-них папер¡в. Hаявн¡сть ринку цЫних папер¡в дозволяе зна-чно розширити можливост¡ ф¡нансування науково-технн-них проекта ¡ процесу розширеного вщтворення в ц¡лому.
Ефективно працюючий ринок цЫних папер¡в виконуе важ-ливу макроекономнну функц¡ю, сприяючи перерозпод¡лу ¡н-вестиц¡йних ресурс¡в, забезпечуючи Ух концентра^ю в най-б¡льш прибуткових ¡ перспективних галузях (ф¡рмах ¡ т.д.) ¡ вилучаючи ф¡нансов¡ ресурси з галузей, як не мають по-дальших перспектив розвитку.
Сучасний глобальний ринок цЫних папер¡в - це складна динамнна система, яка постмно зм¡нюeться ¡ трансформу-еться. 3 юнця XX ст. на цьому ринку спостергаються чис-ленн¡ ¡нновацп, викликан¡ ¡нституц¡ональними зм¡нами як на мжнародному р¡вн¡, так ¡ в окремих краУнах.
0дн¡eю з найважливших особливостей розвитку сучасного св¡тового спютовариства е швидко прогресуюча глобал¡зац¡я, наслщками якоУ стали зростаюча нестаб¡льн¡сть фЫансових ринк¡в ¡ нест¡йк¡сть темп¡в економнного зростання в¡дкритих економ¡чних систем. Це е насл¡дком економ¡чного прогресу, процесс ¡нтеграци, розвитку ф¡нансовоí системи в цтому.
Лнал13 остантх дослщжень та публмащй. ДослЬ дженню особливостей державного регулювання фондового ринку присвячено низку публкацм пров¡дних в¡тчизняних вчених-економютв, зокрема В.Й.Плиса [1], А.Ф.Кононенко [2], С.З.Мошенського [3], 1.В.Благуна [4], В.1.Полюховича [5], Г.М.Калач [6] та ¡н. Проте анал¡з досв¡ду р¡зних краУн св¡ту у сфер¡ державного регулювання фондових ринюв не знай-шов належного вт¡лення в науковому доробку даних автора, що зумовлюе необхщысть подальших досл¡джень.
Мета статт - дослщити особливост¡ та п¡дходи до регулювання фондового ринку органами державноУ влади в рвних краУнах св¡ту з р¡зними системами побудови ¡ функ-ц¡онування валютно-ф¡нансових вщносин м¡ж суб'ектами економ¡чноí д¡яльност¡.
Виклад основного матер1алу. Функцм фондового ринку як частини економнноУ системи мають два аспекти. До першого можна вщнести функц¡ю ефективного розмщен-ня ресурс¡в в економ¡ц¡ через участь у мжгалузевому, мж секторному ¡ м¡жф¡рмовому перелив¡ кап¡талу; розподту (перерозпод¡лу) доход¡в в економ¡ц¡; акумуляци ¡ мобтваци в¡льних кошт¡в ¡ заощаджень приватного сектору економ¡ки в ¡нтересах макроеконом¡чного накопичення, забезпечення трансформаци заощаджень в ¡нвестици; концентраци ¡ цен-трал¡зац¡í кап¡тал¡в, укрупнення бвнесу; визначення ступеню ефективност¡ напрямку ¡ використання кошт¡в; ¡нформац¡йна функц¡я; функцт перерозпод¡лу прав власност¡ ¡ подту сфер
впливу м¡ж власниками грошових кап¡тал¡в; експортуНмпор-ту кап¡талу. Другий аспект фунщй фондового ринку дозволяе учасникам ринку досягати глобальних, значимих для вае'У системи цтей. До них слщ в¡днести, насамперед, регулятивну функц¡ю - функц¡ю участ в макроеконом¡чному регулюван-н¡ на галузевому, репональному, державному ¡ мжнародному р¡внях. Ф¡нансовий ринок ¡сторично роздтився на кредитний ринок, або ринок позичкового капгталу, ¡ ринок цЫних папер¡в, або, як його називали деяк економ¡сти, ринок ф¡ктивного капиталу. Ч¡тко заф¡ксувати цей подт можна починаючи ¡з се-редини XIX столгття. Основою такого розподту виступае наб¡р ¡нститут¡в, що представляють дан сегменти (рис.1).
lнституц¡онально ринок позичкового капралу (ринок кредита) представлений кредитною системою. При розшире-ному розгляд¡ вона включае Центральний банк, комерцмы банки, кредитн¡ органваци небанк¡вського типу, ¡нвестицм-н¡ фонди ¡ ¡нвестиц¡йн¡ банки, страхов¡ компанп. Дана система розпадаеться на дв¡ основн¡ частини: групу суб'ектю, що профес¡йно зд¡йснюють посередницьку дтльнють на ринку, ¡ суб'ект, що регулюе ¡ контролююе Ухню роботу.
Регулювання фондового ринку являе собою впорядкування дтльност вс¡х його учасниюв (ем¡тент¡в, ¡нвестор¡в, посеред-ник¡в, органвацм ¡ ¡нших учасник¡в) ¡ операцм м¡ж ними з боку вповноважених органв [8]. Воно охоплюе рвы види дтльнос-т¡ ¡ операци, що зд¡йснюються на ринку цЫних папер¡в: ем¡с¡йн¡, посередницьк¡, ¡нвестиц¡йн¡, спекулятивна трастов¡ ¡ т.д.
Державне регулювання ринку цЫних папер¡в е мехаызмом для п¡дтримки р¡вноваги взаемних ¡нтересю ус¡х учасник¡в ринку ц¡нних паперю у рамках чинного законодавства. Воно необхщно, оск¡льки ¡снуе потреба в створены нормальних умов роботи вах його учасниюв, захисту Ух прав, пщтрим-ц¡ ц¡ноутворення залежно вщ попиту та пропозицГУ на ринку, розвитку ¡нфраструктури фондового ринку. Його важлива роль полягае не ттьки в розвитку ринку цЫних папер¡в, але ¡ у розвитку економки вс¡eí краУни.
Для бтьш глибокого розум¡ння процесу регулювання ринку цЫних папер¡в необхщно представити в комплекс¡ ¡ визна-чити розширений суб'ектно-об'ектний склад системи регулювання ринку цЫних паперв (рис.2).
lснуюч¡ п¡дходи до визначення суб'ектного складу системи регулювання ринку цЫних папер¡в не розглядають учас-ник¡в ринку ц¡нних паперю як суб'eкт¡в, однак, при бтьш детальному розгляд¡ даного питання, можна дмти висно-вку, що у випадку об'еднання учасник¡в ринку цЫних па-пер¡в у саморегулювальн¡ оргаызаци, дан¡ орган¡зац¡í ста-ють суб'ектами регулювання ринку, що, безумовно, е дуже важливим моментом з позицм розвитку саморегулювання ринку цЫних паперю.
Джерело [7]
У рвних краУнах спввщношення повноважень державних орган¡в ¡ оргаыв саморегулювання р¡зне. На це впливають як культуры та ¡сторичн традицп краУни, так ¡ р¡вень розвитку ринку цЫних папер¡в. В одних краУнах роль саморегулюваль-них оргаызацм на фондовому ринку м¡н¡мальна або ж вони взагал¡ можуть бути вщсушми, що припускав п¡двищену роль державного регулювання ринку (H¡меччина, Францт). В ¡нших - ц¡ оргаызаци беруть активну участь у процес регулювання ринку ц¡нних папер¡в (Великобритант, США ¡ Япон¡я).
Так, наприклад, у Великобританцу, ринок традиц¡йно був в основному саморегулювальним. Але в 1990- роки почався вщхщ вщ модел¡ саморегулювання фондового ринку. В 1997 р. в Англп почалася реформа системи регулювання фЫан-сового сектору. Регулятивн функцп р¡зних вщомств ¡ само-регулювальних орган¡зац¡й передав Рад¡ з ц¡нних папер¡в, яка була переменована у Раду з фЫансових послуг. ГУ голова ¡ члени правл¡ння п¡дзв¡тн¡ ¡ призначаються м¡н¡стерством ф¡нанс¡в. Рад¡ передав також ¡ контрольн¡ функцГГ Банку Ан-глп в сфер¡ регулювання комерцмних банк¡в. Рада з фЫан-сових послуг стае державним органом, що контролюе банки, страхов¡ компанп, компанп з ц¡нних паперв, фондов¡ б¡рж¡, пенс¡йн¡ фонди, депозитарно-кл¡рингов¡ орга^зацп. Таким чином, у Великобританп переважае саморегулювання ринку, але жорстко обмежуеться д¡яльн¡сть комерц¡йних банк¡в на фондовому ринку [10] .
У Францп д¡яльн¡сть на фондовому ринку жорстко регламен-тована державними приписами, а профеайы учасники обме-
жен у встановленн¡ ¡ зд¡йсненн¡ контролю над виконанням правил на ринку. Система регулятивних оргаыв досить складна.
Звичайно контроль ¡ регулювання фондового ринку по-кладають на незалежний спецвльний державний орган, але в деяких краУнах ц¡ функцп може зд¡йснювати п¡дрозд¡л якоУ-небудь державноУ установи (наприклад, м¡н¡стерства фЫансв або центрального банку). Так, наприклад, самостмний регу-лювальний орган створений у США, а регулююча установа е п¡длеглою М¡н¡стерству ф¡нанс¡в - у Францп. У ряд¡ краУн може зд¡йснюватися зм¡шане управл¡ння ринком. В деяких краУнах може не бути единого центрального органу, що регулюе ринок цЫних паперв. Так, наприклад, його не ¡снуе у Швейцарп, а функцГГ регулювання ринку ц¡нних папер¡в виконують рег¡они.
Зразком систем регулювання ринку цЫних паперю для багатьох краУн, у тому числТ ¡ для УкраУни, була система регулювання фондового ринку США, в основу якоУ була покладе-на модель, яка базуеться на детально пророблених правил ¡нвестифй в корпоративн цЫнТ папери.
Дослщники звичайно вид¡ляють наступн¡ модел¡ державного регулювання ринку цЫних паперв:
децентрал¡зоване регулювання припускае в¡дсутн¡сть спец¡ал¡зованого в¡домства ¡ покладае функцГГ регулювання ринку на органи з бтьш широкою компетенцию - мУстер-ство фшанав або центральний банк (НТмеччина);
централ¡зоване регулювання передбачае наявн¡сть державного вщомства, що спец¡ал¡зуeться на регулюванн вщ-носин у сфер¡ ринку ц¡нних папер¡в (США, Великобритант);
Система регулювання ринку цшних паперю
Цшы папери з позицш Юридичного статусу
Розм1щення
Обороту
Оподаткування
Учасники ринку 3 п03иц1й Можпивосп роботи на ринку в ™ або ¡ншш якосп
Можпивосп учасп в робст ¡нших ринюв
Захисту ¡нвестор!в вщ шахрайства
Оподаткування
Операцп з цЫними паперами з позищй Дозволених вид1в ринкових операцм
Сумщення р1зних видв операцМ з цЫними паперами
Виршення майнових суперечок
Оподаткування
Державы органи регулювання ринку цшних папер1в
Учасники ринку (у випадку, коли оды з
них виявляють регулюючий вплив на ¡нших)
Сусптьы органюацп
Рисунок 2. Суб'ектно-об'ектний склад системи регулювання ринку цшних папер1в
Джерело [9].
змiшанe peгyлювання пpипycкаe poзпoдiл пoвнoважeнь з peгyлювання мiж цeнтpальним банкoм i cпeцiалiзoваним op-ганoм дepжавнoгo peгyлювання (Pociя, Укpаïна) [11].
Moжна видiлити такoж двi мoдeлi peгyлювання pинкy за сту-пeнeм жopcткocтi пpипиciв для дiяльнocтi на ньoмy. Tак, y pя-дi фа'н cиcтeма peгyлювання фoндoвoгo pинкy фyнтyeтьcя на жopcткиx, дeтальниx пpавилаx i фopмальниx пpoцeдypаx, кoнтpoлi над íxнiм дoтpиманням (C0A); iншим файлам вла^ тивo пopяд iз peгламeнoваними пpипиcами, викopиcтання нe-фopмальниx дoмoвлeнocтeй, тpадицiй, пepeгoвopiв з виpiшeн-ня cкладниx cитyацiй (Beликoбpитанiя, Швeйцаpiя). Moдeль peгyлювання фoндoвoгo pинкy для ™ абo iншoí' дepжави нe е заданoю pаз i назавжди. Як пpавилo, мoдeлi мoжyть модифку-ватиcя залeжнo вiд змiн фiнанcoвo-eкoнoмiчнoí' кон^нк^и.
Ücтанньoю тeндeнцieю в cфepi peгyлювання pинкy цiнниx папepiв y poзвинeниx кpаïнаx е зближeння нiмeцькoí' i ан-глo-амepиканcькoí' cиcтeм фiнанcyвання гocпoдаpcтва. За-pаз здiйcнюeтьcя пpoцec oб'eднання нацioнальниx фoндoвиx pинкiв дepжав-члeнiв GC. Iнтeгpацiйнe peгyлювання pинкy цiнниx папepiв здiйcнюeтьcя вiдпoвiднo дo нopм GC, щo pe-гулюють фoндoвий pинoк, бiльшicть iз якиx cфopмyльoванi як диpeктиви. Öi диpeктиви макcимальнo вpаxoвyють дocвiд C0A в cфepi poзкpиття iнфopмацií', пpипинeння маыпулю-вання та iнcайдepcькoï тopгiвлi на pинкy, а також забeзпe-чeння чecниx пpактик тopгiвлi. Для багатьox кpаïн стае xа-pактepнoю тeндeнцiя oб'eднання фунщй peгyлювання на pинкy цiнниx папepiв в oднoмy вiдoмcтвi. Hапpиклад, таю ycтанoви cтвopeнi абo cтвopюютьcя в Японп, Швeцiï, Дани, Kopeï, Канада Люкceмбypзi, Ipландiï i багатьox ^ix^x кpаí'наx.
З пoглядy opганiзацiï pинкy цiнниx папepiв icнyють двГ мо-дeлi. Пepша мoдeль пepeдбачаe панування на pинкy кoмep-цiйниx банюв (Hiмeччина, Япoнiя, Фpанцiя). У Hiмeччинi, зо-кpeма, найважливiшy poль у питанняx peгyлювання pинкy цiнниx папepiв вiдiгpаe Hiмeцький фeдepальний банк, а та-кoж cпeцiальний кoнтpoлюючий opган - Фeдepальна нагля-дoва палата з банюв. Дpyга - пepeдбачаe активну poль як банкiвcькиx, так i нeбанкiвcькиx фiнанcoвo-кpeдитниx Ы-ститулв (C0A, Beликoбpитанiя) [1Э].
У кpаïнаx, дe на pинкy пануе oбмeжeнe чиcлo кoмepцiйниx банюв, пiдкoнтpoльниx цeнтpальнoмy нацioнальнoмy банку i викoнавчим opганам дepжавнoï влади (пepша мoдeль), дep-жавнe peгyлювання е бтьш жopcтким.
Hацioнальнi мoдeлi peгyлювання pинкy цiнниx папepiв piз-нятьcя такoж залeжнo вщ наявнocтi (вiдcyтнocтi) визнаниx нe-дepжавниx iнcтитyтiв, щo здiйcнюють cамopeгyлювання. Tак, вiдcyтнicть cycпiльниx peгyлюючиx opганiзацiй абo ïx мУ-мальна poль на pинкy зазвичай cпoлyчeнi з пiдвищeнoю poл-лю дepжавниx opганiв (Hiмeччина, Фpанцiя); Ыша мoдeль пpи-пycкаe ïx шиpoкy yчаcть в пpoцeci peгyлювання pинкy цiнниx папepiв (Beликoбpитанiя, C0A, Япoнiя). Залeжнo вщ cтyпeня yчаcтi cyб'eктiв фeдepацií' в пpoцeci дepжавнoгo peгyлювання видiляютьcя cиcтeми, щo пpипycкають значн пoвнoважeння cyб'eктiв фeдepацií' (C0A, Hiмeччина), i cиcтeми з мУмаль-нoю yчаcтю cyб'eктiв фeдepацií' в пpoцeci peгyлювання Роая).
Moжна пpoвoдити типoлoгiю фoндoвиx pинкiв нe тть-ки з пoглядy cтpyктypи, алe i з пoглядy opганiзацiï кoнтpoлю. У C0A i Фpанцií' cлyжби бipжoвoгo нагляду мoжyть ммо-cтiйнo вcтанoвлювати poзмipи отфафГв. B ^алп, Ш^йца-
piï, Beликoбpитанiï i Hiмeччинi заxoди пoкаpання вcтанoвлюe cyд, cпpави в якoмy poзглядаютьcя iнoдi poками. B мГжна-poднiй пpактицi нe визначeний пopядoк oпepативнoгo oбмiнy iнфopмацieю мГж наглядoвими opганами eвpoпeйcькиx кpаïн пpo cyмнiвнi угоди. У C0A вci фoндoвi бipжi зoбoв'язанi ма-ти кoнтpoльнi opгани, алe виpiшальнe cлoвo залишаeтьcя за дepжавoю. Tака мoдeль вiдpiзняeтьcя вщ нiмeцькoí', дe на-глядoвi функци викoнyють такoж фeдepальнi зeмлi. Üpгани нагляду фoндoвиx бipж забeзпeчyють нopмальнy poбoтy 6íp-жoвиx ceciй, вcтанoвлюють пpавила пpидбання мicць на 6íp-œi i кoтиpyвань цiнниx папepiв, а такoж штpафyють yчаcникiв pинкy, щo пopyшyють peгламeнт.
Bажлива poль дepжавнoгo peгyлювання фoндoвoгo pинкy в piзниx кpаí'наx cвiтy, нeзважаючи на вiдмiннocтi в ix^x мо-дeляx, oбyмoвлeна нeoбxiднicтю забeзпeчeння eднocтi фон-дoвoгo pинкy, нагляду за фЫанмвим cтанoм iнвecтицiй-ниx iнcтитyтiв i заxиcтy пpав iнвecтopiв. Kpiм tord, eфeктивнe дepжавнe peгyлювання cпpияe в цтому ycпiшнoмy poзвиткy фондового pинкy. Для цього воно пoвиннe cпpияти виконан-ню даним pинкoм ^oe'' найважлившо''' функци, якою е пepe-poзпoдiл коотв для забeзпeчeння poзвиткy eкoнoмiки. Для цього, наcампepeд, пoтpiбна законодавча база, яка poзpo-блюeтьcя дepжавoю, нopми функцГонування i кoнцeпцiя poз-витку фондового pинкy. ^м пepepаxoванoгo вищe, дepжава повинна мати можливють заcтocoвyвати cанкцií' за пopyшeн-ня вcтанoвлeниx нopм на pинкy цiнниx папepiв, cтимyлювати кoнкypeнцiю. Пpoтe, до питання пpo cтyпiнь участГ дepжави в poзвиткy фондового pинкy нeoбxiднo пiдxoдити виважeнo.
Для C0A (а також Beликoбpитанiï, Канади, Aвcтpалiï) xа-pактepна англocакcoнcька мoдeль фондового pинкy, що мае xаpактepнi ocoбливocтi [1З]. Ücнoвним джepeлoм iнвecти-цм у peальний ceктop е фондовий pинoк (чаcтка банкiвcькиx кpeдитiв у фiнанcyваннi cкopoчyeтьcя). Щодо iнcтpyмeн-тГв фондового pинкy, то найбГльш вeликим ceгмeнтoм pинкy цiнниx папepiв стае pинoк акцГй, бopгoвi iнcтpyмeнти почи-нають нocити пiдлeглий xаpактep - пайовий xаpактep фондового pинкy (6O-GO% BBП фopмye ваpтicть акцм, цiнниx папepiв з нeфiкcoваним xаpактepoм oдepжання дoxoдy). Для yчаcникiв фондового pинкy xаpактepним е вiддiлeння кoмep-цiйниx банкГв вГд pинкy кopпopативниx цiнниx папepiв, cтpа-xoвиx пpoдyктiв i Гн. Фiнанcoвi iнcтитyти е бГльш cпeцiалiзo-ваними в пopiвняннi, напpиклад, з мoдeллю yнiвepcальнoï бан^^ко''' cпpави в Hiмeччинi i в цтому в кoнтинeнтальнiй eвpoпi. Ш^око викopиcтoвyeтьcя кoнцeпцiя cпeцiалiзoва-ниx банюв (напpиклад, iнвecтицiйниx банкГв, тобто 6po^p-cькo-дилepcькиx компанГй). B cтpyктypi вла^остГ cтаe ви-щою чаcтка poздpiбниx iнвecтopiв, що пpeдcтавляють ''жнГ Ыститути кoлeктивнoгo iнвecтyвання та нижчe частка влаc-нocтi дepжави i вeликиx кopпopативниx cтpyктyp або банкГв, наймeншoю е yчаcть дepжави в peгyлюваннi eкoнoмiки кpа-'ни. Cyттeвo змeншyeтьcя значeння в cкладi акцioнepниx ка-пГталГв кoнтpoльниx пакeтiв та cпocтepiгаeтьcя виcoкий cтy-пГнь poздpiбнocтi у вла^остГ на акцioнepнi капГтали. Для ^eï мoдeлi влаcтива бГльша ви^ит^ть, icнye мeншe oбмeжeнь на pyx капггал!в, на кoнвepтoванicть валюти, бтьш вГльний дocтyп iнoзeмниx eмiтeнтiв, iнвecтopiв i фiнанcoвиx пocepeд-никГв. Пpи цьому на лiбepалiзoваниx pинкаx виникае cильний дepжавний нагляд, що забeзпeчye чecнe вeдeння бiзнecy i
зниження ризиюв. Виникае спйка тенден^я до диверсифЬ KOBaHOCTi структури фЫансового ринку, до зростання його обсягу, до позитивно! кон'юнктури цЫ, до зниження ризикiв, виникненню нових сегментiв i iнновaцiйниx фiнaнсовиx про-дуктiв. Ринок цiнниx пaперiв стае масовим, лквщним, вiн все в бтьшому ступенi набувае мiжнaродного характеру.
Особливють американського фондового ринку - «велика китайська спна», що вщокремлюе банки вiд бiржi.
Англiйський досвщ став тою вiдпрaвною крапкою, на осно-вi якоУ розвивався американський ринок цЫних пaперiв [14]. Основи системи фондового регулювання виникли у Велико-британи пiвторa столiття тому, що не могло не сприяти ста-бтьному розвитку цього сектору економки. Англiйське зако-нодавство створило принциповий прецедент фондового права - основою його основ стало забезпечення доступу потенцмних iнвесторiв до Ыформаци про емiтент. Усi iншi обмеження i регу-люючi норми розглядалися як похщы цього базового пщходу. Англiйський досвiд фондовоУ нормотворчостi прищеплював-ся на американському rрунтi з ^ею лише рiзницею, що у Великобритант' регулювання ринку цЫних пaперiв споконвiчно вва-жалося пререгативою центрально!' влади, а в США довгий час вщносилося до компетенци влади окремих шта^в.
Америкaнськi банки, так само як i банки Ыших розвине-них краУн, у значнм мiрi контролювали ринок цЫних пaперiв. Контроль бaнкiв поширювався i на Нью-Йоркську фондову бiржу, на яюй банки диктували курс цЫностей, що належали Ум. Однак пюля Велико! депресiУ 30-х рр. XX ст. у США були вжит рaдикaльнi заходи щодо цього. Вщповщно до закону Гласса-Спгала, прийнятому в 1933 р., комерцмы банки були позбaвленi права брати участь в емiсiУ приватних акцм i облiгaцiй, за винятком ряду випадюв володiти цими цiнни-ми паперами i т.д.
Основне мюце в aмерикaнськiй економiцi поав великий корпоративний бiзнес, структурно представлений переваж-но aкцiонерними холдингами. Отже, найважлившими Ы-струментами оргaнiзaцiУ американського пщприемництва ставали тi, що використовувалися на фондовому ринку.
Висновки
Важлива роль державного регулювання фондового ринку в рiзниx кра'!'нах свiту, незважаючи на вщмЫносп в Уxнix моделях, обумовлена необхщнютю забезпечення едносп фондового ринку, нагляду за фЫансовим станом iнвестицiйниx iнститутiв i захисту прав iнвесторiв. Крiм того, ефективне державне регулювання сприяе в цтому успiшному розвитку фондового ринку. Для цього воно повинно сприяти виконан-
ню даним ринком своеУ найважлившоУ функцп, якою е пере-розподiл коштiв для забезпечення розвитку економки.
Останньою тенденцieю в сферi регулювання ринку цiнниx пaперiв у розвинених краУнах е зближення ымецькоУ i англо-американськоУ систем фЫансування господарства. У цей же час здмснюеться процес об'еднання нaцiонaльниx фондових ринюв держав-члеыв GC.
Список використаних джерел
1. В.Й.Плиса. Державне регулювання фондового ринку в УкраТн!: монограф1я / В.Й.Плиса, Н.В.Блага; Льв1вський нацюнальний ун-т 1м. 1вана Франка. - Л.: ННВК «АТБ», 2007. - 168 с.
2. Кононенко А.Ф. Торговельн1 п1дприемства на фондовому ринку: методика i орган1зац1я: монограф1я / А.Ф.Кононенко, 1.В.Попова.
- Донецьк: Донецький нацюнальний ун-т економки i торгiвлi iм. Ми-хайла Туган-Барановського, 2007. - 192 с.
3. Мошенський С.З. Фондовий ринок та Ыституцмне iнвест"увaн-ня в УкраУнг вплив на iнвестицiйну безпеку держави: моногрaфiя / С.З.Мошенський. - Житомир: ЖДТУ, 2008. - 432 с.
4. Благун 1.В. Моделювання процесiв розвитку фондового ринку: моногрaфiя / 1.В.Благун, 1.В.Буртняк; Прикарпат. нац. ун-т iм. В. Сте-фаника. Чвано-Франювськ: Вiктор Дякiв, 2011. - 155 с.
5. Полюхович В.1. Державне регулювання фондового ринку Укра-Уни: господарсько-правовий меxaнiзм: моногрaфiя / В.1.Полюхович.
- К.: НД1 приват. права i пiдприeмництвa Нац. акад. прав. наук Укра-Уни, 2012. - 336 с.
6. Калач Г.М. Фондовий ринок УкраУни: тенденцм та суперечносп розвитку: моногрaфiя / Г.М.Калач. - lрпiнь: Вид-во НУДПСУ, 2012. - 312 с.
7. Дробозина Л.А. Финансы, денежные обращения, кредит / Л.А.Дробозина, Л.П.Окунева, Л.Д.Андросова. - М.: ЮНИТИ, 2010. -479 с.
8. Абрамов А. Стратегия и вектор движения фондового рынка США / А.Абрамов // Рынок ценных бумаг. - 2009. -№16. - С.12-16.
9. Рынок ценных бумаг / под ред. Н.Т. Клещева. - М.: ОАО Изд-во «Экономика», 2007. - 559 с.
Батяева Т.А. Рынок ценных бумаг: учебное пособие / Т.А.Батяева, И.И.Столяров. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 304 с.
10. Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок: тенденции и инструменты / Д.М.Михайлов. - М.: Экзамен, 2008. - 768 с.
1 1 . Килячков А.А. Рынок ценных бумаг и биржевое дело / А.А.Килячков, Л.А.Чалдаева. - М.: Юрист, 2009. - 704 с.
12. Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок / Я.М.Миркин.
- М.: Перспектива, 2010. - 368 с.
13. Галкин И.В. Фондовые рынки США и России: становление и регулирование / И.В.Галкин, А.В.Комов. - М.: ОАО «Издательство «Экономика», 2007. - 222 с.
