CC BY
74
HOCTi ix застосування у господарсьюй дтльносп, яка вказуе на те, що нин товарн деривативи е ¡нструментами уывер-сального використання. Кр^ того, нин¡шн¡й стан б^жовоТ ¡нфраструктури в наш¡й краíн¡ для забезпечення ефективних умов використання товарних деривативи потребуе колосальних зусиль у напряму розробки ¡ впровадження повноцЫно-го законодавчого, нормативного та ¡нформацмного забезпечення даного сегменту ринку в УкраТн на найближчу перспективу. Важливим при цьому залишаеться врахування зарубжноТ практики краТн ¡з ринковою економ¡кою.
Л1тература
1.Едвардес Уоррен. Ключов1 ф1нансов1 ¡нструменти /Пер. з англ. - К.: Всеувито; Наукова думка, 2003. - 255 с.
2. Маршалл Дж. Ф., Бансал В. К. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведениям / Маршалл Дж. Ф., Бансал В. К., пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 784 с.
3.Сохацька О.М. Ыржова справа: П1дручник. / Сохацька О.М. - Т.: Карт-бланш, 2003. - 602 с.
4. Glossary of CFTC [Електронне джерело] Режим доступу: // www.cftc.gov/jpa/glossary/opaglossary_d.htm
5.Закон Укра/ни "Про внесення зм1н та доповнень до Закону Украни "Про оподаткування прибутку пщприемств"// ВВР. - 1997. - № 27. - С. 181.
6. Гниляк В.О. Товарн1 деривативи - економ1чна сутмсть i функ^ональне призначення / Гниляк В.О. [Електронне джерело] Режим доступу: //agrarna-birga.gov.ua/
7.Бланк И.А. Управление финансовыми рисками. / Бланк И.А. - М.: "Ника-центр", 2006. - 448с.
8.Економiчна енциклопедя: У 3-х тт. Т.1 /Редкол.: В. Мочерний (вщп. ред.)та iн. -К.: Видавничий центр "Академiя", 2000. -С.773-774.
9.Кравченко Ю.Я. Рынок ценных бумаг: Курс лекций./ Кравченко Ю.Я. - К.: ВИРА-Р, 2002. -368с.
10. Рут Ф.Р. Мiжнародна торпвля та iнвестицИ. / Рут Ф.Р., Фiлiпенко А., пер. з англ. - К.: Основи, 1998. - 743с.
11. Сохацька О.М. Б'ржова справа. / Сохацька О.М. - Тернопль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. - 632 с.
12. Гниляк В.О. Строковi угоди в удосконаленнi вржового товарного ринку/Гниляк В.О. // Науковий всник На^о-нального аграрного ун'верситету. - К.: НАУ, 2004. - Вип. 76. - С. 299-302.
13. Геворгян С. Перспективи створення в Украiнi шринговоi установи щодо опера^й i3 ф'ючерсами та оп^онами / Геворгян С. //Всник НБУ. - №6. - 2000. - С.44-46.
14. Горбач Л.М. Ринок фшансових послуг. /Горбач Л.М., Каун О.Б.- К.: Кондор, 2009. - 440с.
15. Гниляк В.О. Методологiчнi аспекти формування поняття деривативу/Гниляк В.О. //Агроiнком - 2006. - № 1 -С. 72-74.
16. Коннолли К.Б. Покупка и продажа волатильности./ Коннолли К. Б. - М.: ИК Аналитика, 2006. -264с.
17. Сохацька О. М. Опцюни - фiнансовi iнновацii мiжнародних ринюв. / Сохацька О. М. //З&рн. Наукових праць Вiс-ник На^онального унiверситету Львiвська полiтехнiка. - Львiв. - 2001. - №417. - С.360-366.
18. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов. / Буренин А.Н. - М.: Федеративная Книготорговая Компания, 1998. - 352 с.
УДК 336.717.71:338
Леваева Л.Ю.,
викладач кафедри обл^, аудиту та контролЫгу, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен Григорт Сковороди"
АНАЛ13 СУЧАСНОГО СТАНУ Б1РЖ0В0Г0 РИНКУ ТОВАРНИХ ДЕРИВАТИВ1В
У статт до^джено сучасний стан вржового ринку товарних деривативiв.
Ключовi слова: вржовий ринок, &ржова торпвля, ф'ючерсна &ржа, &ржова угода, товарнi деривативи, товар.
В статье рассматривается современное состояние биржевого рынка товарных деривативов.
Ключевые слова: биржевой рынок, биржевая торговля, фьючерсная биржа, биржевое соглашение, товарные де-ривативы, товар
The paper assessed the current state of commodity derivatives exchange market.
Keywords: stock market, stock trading, futures exchange, exchange agreements, commodity derivatives, commodity.
Свтовий ринок товарних деривативи пороняно з б^жовим ринком фшансових деривативи рюниться незначни-ми зростаннями обсяпв торг^ у ктькюному екв^аленл, проте характеризуемся вщносною стабтьнютю протягом останых роюв, що обумовлено стабтьнютю виробництва ¡ споживання на мжнародних товарних ринках. Тому ¡нструменти, як використовуються на свтових товарних б^жах характеризуються нацюнальними особливостями формування товарних ринюв ¡ забезпечують ефективне хеджування цшових ризиюв як у рамках нацюнальних економк, так ¡ в свтевому масштабк
Розвиток товарних деривативи на ринку е предметом вивчення як зарубжних так ¡ в^чизняних вчених. Так без-заперечний внесок у вивчення б^жового ринку товарних деривативи здмснили таю вченьекономюти: В. Гниляк, С. Дональд, О. Дегтярьова, Дж. Халл, А. блдер, А. Маршал, С. Семенов, S. Шаповалов, О. Шаров, Б. Шилов,.та ¡н.
Метою статт е аналю стану свтового б^жового ринку товарних деривативи.
В даний час в свт налнуеться приблизно 200 товарних та фшансових б^ж, на яких торгуеться близько 70 видю товара - в основному стьськогосподарська сировина, нафта ¡ нафтопродукти, дорогоцшн ¡ кольоров¡ метали та де-як ¡нш¡ види промисловоТ сировини. Через товары б¡рж¡ проходить вщ 5 до 20% св^овоТ торг^ вщповщними б^жо-вими товарами [1, с.58].
Сучасний б^жовий ринок складаеться з двох взаемозалежних секторю - ринку реального товару ¡ ф'ючерсноТ б^-
132 Економiчний □¡сник ушверситету | Випуск № 17/2
© Леваева Л.Ю., 2011
жк Якщо в першому сектор! угоди укладаються шляхом пщписання контракту на конкретн парт1| б1ржового товару, то у другому - на повнютю уыфковаы контракти товару стандартно! юлькостг При цьому якщо в першому випадку вирь шуеться переважно завдання збуту або придбання конкретного сорту товару з певним термЫом поставки ¡ на вщпо-вщних умовах, то в другому вщбуваеться виявлення ¡ встановлення рюня цш, а також страхування вщ ризиюв нес-приятливоТ змши цш. У даний час домшуюче положення в практик св^овоТ б^жовоТ торпвл1 займають ф'ючерсн б1р-жк Фактично ¡нфраструктура св1тового ф'ючерсного ринку являе собою сукупнють вах ¡снуючих товарних б1рж (за ви-нятком б\рж реального товару, що збереглися в деяких краТнах, що розвиваються).
Середньор\чний обсяг ф'ючерсних угод з товарами перевищуе 5 трлн дол. Кр\м того, на ф'ючерсних б\ржах активно ведеться торг\вля валютою, ¡потекою та ¡ншими ф\нансовими ¡нструментами.
Незважаючи на розвиток товарних ринюв у краТнах, що розвиваються, основн¡ товары б¡рж¡ сконцентрован¡ у про-вщних ф¡нансових центрах у зв'язку з наявнютю у них розвинутоТ банювськоТ ¡нфраструктури та достатн¡х в¡льних ка-п¡тал¡в, як¡ шукають прибуткового застосування. Найб¡льш¡ б¡рж¡ зосереджен¡ у Азп, США та Sвроп¡. Неск¡нченна кон-куренц¡я м¡ж ними призводить до консолщацп ¡ створення б¡ржових альянав, що в¡дпов¡дно вплинуло на перемщен-ня б¡ржовоТ торг¡вл¡ в схщну частину п¡вкул¡ (рис. 1.) [2, с.128].
Рисунок 1. Розмщення обсяпв 6ipœ0B0Ï TopriBëi по частинах свгту у 2010 р.
На товарних öipxax в останн 10 роюв спостер^аеться наступна тенденщя: у загальному обсяз1 ф'ючерсних кон-тракпв частка США знижуеться i складае менше половини свiтoвoгo обороту, однак у тopгiвлi oпцioнними контрактами 6ipœi США дoмiнують - ïx частка в загальному oбсязi oпцioнiв в середньому вище 80%. За останн 3 роки_оборо-ти по ф'ючерсах i опцюнах на товарних бipжax США зросли на 12,8% [3]. Проте, на кiнець 2010 року ф'ючерсн 6ipœi Азiйськoгo pегioну все активнее конкурують з бipжaми США, що пщтверджуеться зростанням кiлькoстi опцюнних i ф'ючерсних кoнтpaктiв на 42,8 %. Обсяги даних кoнтpaктiв у бвроп зросли на 15,1%. Бурхливо розвиваеться ринок i в крапнах Лaтинськoï Америки, про що свщчить збiльшення oбсягiв фючеpсiв i опцюыв на 49,6%.
Варто зауважити, що найбтьший в свiтi оператор бipжoвoгo ринку - CME Group Inc., який був утворений в результат злиття Чиказько тopгiвельнoï бipжi (Chicago Board of Trade) та Чиказько тoвapнoï бipжi (Chicago Mercantile Exchange) з метою кoopдинaцiï роботи найбтьших товарних бipж США i 17 березня 2008 р. компаыя CME Group ого-лосила про придбання NYMEX Holdings Inc., материнсько[ компанп Нью-Йopкськoï тoвapнoï бipжi, яке було офщмно завершено 22 серпня 2008 року [1, c.60]. У 2008 p. CME Group за обсягами тopгiвлi займала 1 мюце в свт, в 2009 р. була потюнена Корейською бipжею та европейською бipжею EUREX на 3 мюце, а в 2010 р. вийшла на 2 мюце завдя-ки проведеним злиттям та домшуванню фЫансових iнстpументiв та електpoнiзaцiï бipжoвиx тopгiв на цих бipжax [4].
Нью-Йоркська товарна бipжa (NYMEX - New York Mercantile Exchange) була створена у 1872 рощ з метою органь заци товарного ринку Нью-Йорка i стандартизаци умов контраклв. До 1882 року вона мала назву Butter, Cheese and Egg Exchange ('^ржа масла, сира i яець"). Вже протягом бтьш ыж 135 poкiв бipжa здiйснюe дiяльнiсть, спрямовану забезпечення цiлiснoстi та цiнoвoï пpoзopoстi ринку. Нью-Йоркська товарна бipжa займае пpoвiдне мiсце у свт по тopгiвлi ф'ючерсами нафти та продуклв ïï переробки. Нафтовий контракт poзмipoм 1000 барелей, котируеться у до-ларах за барель. Базовою маркою нафти е св^ла легка техаська нафта. Опцюни сиpoï нафти були додаы до комплексу енергетичних контраклв у листoпaдi 1986 року. У першм пoлoвинi 1988 року опцюни сиро[ нафти за обсягом угод уступали ттьки обл^а^ям Казначейства США серед oпцioнiв по ф'ючерсних контрактах. Окpiм нафти та нафтопро-дуктiв, на бipжi проводяться торговельы та клipингoвi oпеpaцiï з широким спектром тoвapiв, серед яких - бензин, мазут, природний газ, електроенерпя, пропан, вуплля, уран, еколопчы товари, програмне забезпечення, золото, срь бло, мiдь, aлюмiнiй, платина i паладм. Також ведеться торпвля piзними типами oпцioнiв на зазначеы продукти, ф'ючерсними контрактами, а також опцюнами европейського та aзiaтськoгo стилiв. Торги проводяться через елек-тронну торгову систему CME Globex, NYMEX ClearPort, а також традицмним методом публiчнoгo торгу.
Таким чином, на сьогодншый день CME Group Inc., до яко[ входять Чиказька товарна бipжa, Чиказька кoмеpцiй-на бipжa та Нью-Йоркська товарна бipжa, е нaйбiльшoю у свiтi бipжoвoю структурою.
NYSE Euronext (NYX) - найбтьший у свт оператор фЫансових ринюв та провайдер iнoвaцiйниx теxнoлoгiй. На бip-жах кoмпaнiï в бврот та США торгуються aкцiï, ф'ючерси, oпцioни, продукти з фiксoвaнoю дохщнютю та продукти валютного ринку. З приблизно 8,000 розмщених продукпв (не включаючи European Structured Products), ринки акцм NYSE Euronext - New York Stock Exchange, NYSE Euronext, NYSE Amex, NYSE Alternext та NYSE Arca - становлять одну третину свiтoвoï тopгiвлi акщями, що демонструе нaйбiльшу лквщнють серед всix свiтoвиx торгових майданчиюв. NYSE Euronext також оперуе NYSE Liffe, одним з пpoвiдниx бiзнесiв европейських деpивaтивiв i другим в свт бiзне-
Eкoнoмiчний вiсник университету | Випуск № 17/2 133
сом TopriBëi деривативами за вартютю TopriB. Компаыя надае завершену комерцмну технолопю, зручнють доступу та pинкoвi iнфopмацiйнi продукти i послуги завдяки NYSE Technologies. NYSE Euronext включена до шдексу S&P 500, i е единим бipжевим оператором, включеним до шдекав S&P 100 та Fortune 500.
Слщ придтити особливу увагу бipжам Азiйськoro регюну, якi в 2010-2011 pp. пopiвнянo з 2009 р. здiйснили так званий "прорив". До пpoвiдних азмських 6ipœ належать Шанхайська ф'ючерсна бipжа та Нацioнальна фондова бipжа 1ндп, а також Китайська товарна бipжа Чанчжоу.
Таблиця 1. Рейтинг найбшьших товарних i фшансових 6ipœ ceiTy за обсягами торпвл^ млн. контраклв.
№ Бipжа Рк 2010 у % до
з/п 2008 2009 2010 2008
1 Корейська бipжа 2 865,5 3 102,9 3 748,9 30,8
2 Чиказька бipжа CME Group (вкл. CBOT i Nymex) 3 277,6 2 589,5 3 080,5 -6,0
3 бвропейська бipжа EUREX (вкл. ISE) 3 172,7 2 647,4 2 642,1 -16,7
4 Бipжа NYSE-EURONEXT 1 675,8 1 729,9 2 154,7 28,6
5 Нацioнальна фондова бipжа lндiï 601,6 918,5 1 615,8 168,6
6 Бразильська торгова ф'ючерсна бipжа 741,9 920,4 1 422,1 91,7
7 Чиказька бipжа oпцioнiв (вкл. CFE) 1 194,5 1 135,9 1 123,5 -5,9
8 Американська бipжа NASDAQ OMG Group 722,1 815,5 1 099,4 52,2
9 Мульти-товарна бipжа lндiï (вкл. МСХ-SX) 103,0 385,4 1 081,8 950,3
10 Роайська фондова бipжа РТС 238,2 474,4 623,9 161,9
11 Шанхайська ф'ючерсна бipжа 140,3 434,8 621,9 343,3
12 Товарна бipжа Чанчжоу 222,6 227,1 495,9 122,8
Джерело: Оф1ц1йний веб-сайт торговоï асоц\ацп Futures Industry Association
Дан табл. 1 свiдчать про те, що у списку найбшьших 10 бipж св^у 50 % займають бipжi Пiвнiчнoï та Пiвденнoï Америки. При цьому переважно 90 % цих бipж належать до бipжoвoгo фiнансoвoro сектору. Дана особливють пояснюеть-ся швидкими темпами зростання бipжoвoï тopriвлi фiнансoвими iнстpументами, починаючи з 70-х роюв минулого сто-лiття, а також дoмiнуванням св^ового спекулятивного капiталу на бipжoвoму фшансовому ринку, який е бiльш гнуч-ким i доступним для проведення спекулятивних операцм [3].
Розглянемо аналiз бipжoвoï тopriвлi товарними ф'ючерсами та опцюнами. (табл. 2.) Аналiзуючи дiяльнiсть свiтoвoro бipжoвoro ринку слiд вiдмiтити, що збеpirаeться тенденцiя до зростання oб'eмiв тopriвлi. Так, пopiвнянo з 2009 р. об'еми тopriвлi на свтових бipжах зросли на 26,1% i в 2010 р. склали 22,3 млрд. угод. Зниження темтв зростання кшькост укла-дених угод в останн роки викликано свтовою кризою на кредитних ринках i мало значний вплив на скорочення обсяпв торпв на американських та европейських бipжoвих ринках у 2008-2009 роках, проте, на юнець 2010 - початок 2011 року спостер^аеться тенденця зростання кiлькoстi угод завдяки процесам укрупнення та поглинання бipж.
Таблиця 2. Обсяг за видами угод укладених на CBiTOBOMy 6ipœ0B0My ринку, млн. кoнтpактiв
Види угод Рк 2010 у % до 2008
2008 2009 2010
Ф'ючерси 8 317,7 8 188,0 11 182,5 34,4
Опцюни 9 361,1 9 556,6 11 112,7 18,7
Всього 17 678,8 17 744,6 22 295,2 26,1
Джерело: Оф1ц1йний веб-сайт торговоï асоц\ацп Futures Industry Association
Розглянемо торпвлю товарами на ф'ючерсних бipжах розвинутих краш, роблячи основний акцент на товарних бip-жах у тpадицiйнoму сена - що торгують сшьськогосподарською сировиною, металами та енергоноаями. Нижче наведена товарна структура ф'ючерсних контраклв та опцюыв, тopriвля якими здмснюеться на 78 найбiльших бipжах свь ту, якi входять до Future Industry Association (табл. 3) [3].
Таблиця 3. Обсяг ф'ючерсних контраклв та опцюжв за трупами тoваpiв, млн. угод
Бipжoвий сектор Рк 2010 рк у % до 2008
2008 2009 2010
Стьськогосподарська продукция 894,6 927,7 1 305,4 45,9
Енергоресурси 581,0 657,0 723,6 24,5
Кoльopoвi метали 198,7 462,8 643,6 96,8
Дорогоцжш метали 157,4 152,5 175,0 11,2
1н1±л види 44,9 114,5 137,7 206,7
Всього 1 876,6 2 314,5 2985,3 59,1
Джерело: Оф1ц1йний веб-сайт торговоï асоц\ацп Futures Industry Association
Пpoаналiзувавши дан таблицi можна зробити наступнi висновки: за кшькютю таких кoнтpактiв перше мiсце зай-мае тopriвля сiльськoroспoдаpськoю пpoдукцieю, склавши за 2010 piк близько 1 305,4 млн.контаклв, На другому мю-цi знаходяться ф'ючерси i опцюни на енеproнoсiï, проте, варто зауважити, що попит на кoльopoвi метали, як займають 3 мюце, зpiс майже в два рази - на 96,8% в пopiвняннi з 2008 роком i на 39,1% у пopiвняннi з 2009 роком, на вщ-мшу вщ енеpropесуpсiв, попит на якi зрю на 24,5%, що свщчить набшьш iнтенсивний попит на даний товар.
У стpуктуpi бipжoвoï тopriвлi Ыструментами, якi належать до групи "тoваpiв" за кiлькiстю укладених угод перше мю-
134 Екoнoмiчний вiсник университету | Випуск № 17/2
це выводиться стьськогосподарсьш продукци - 5,2 %, друге - енергоностм - 3,2 % i останне мюце металам - 3,7% [3].
У загальшй структурi свтовоУ бiржовоï торгiвлi в 2010 р. (рис. 2) переважае бiржовий фшансовий ринок, частка якого складае 87 %, тодi як бiржовий товарний ринок зменшуе свою частку, зокрема на його долю приходиться лише 13 %. При цьому, частка фондових шдешв складае - 32,4 %, цшних паперiв - 29,4 %, проценты ставки - 14,8 %.
проценты!
Ц1НН1
папери 29,4%
фондов! ¡ндекси 32,4%
с/г продукцт
5,2%
енергоресурси
валюта 3<2% 11%
кольоров1 дорогоцшт метали метали 2,7% 1%
Рисунок 2. Структура cbîtoboï 6ipœ0B0ï TopriBëi у 2010 p.
Змшилася роль товарноï бiржi як фiнансового iнституту. Товарна бiржа перетворилася з ринку товарiв в ринок прав на товари. Унiверсалiзацiя товарних бiрж i диверсифiкацiя торгованих шструмен^в призвела до значного зни-ження частки угод з реальними товарами як за ктькютю, так i за обсягом в загальному оборов товарних бiрж за ра-хунок збiльшення частки угод з похщними фiнансовими iнструментами на ц товари. На найбiльших товарних бiржах в Нью-Йорку, Лондонi, Токiо, Гонконгу та рядi iнших мiст також укладаються угоди з реальним товаром. 1х частка в загальному товарооб^ не перевищуе 5% [5 с. 85].
Перехщ вiд торгiвлi реальним товаром на торпвлю похiдними шструментами на цей товар змiнив головну функцю бiржi з органiзацiï збуту товарiв на обслуговування самоï торпвлк В результатi розвитку ринку похщних фiнансових iнструментiв скоротилася частка тих з них, в основi яких лежать товари, причиною чого стало введення похщних на фiнансовi активи.
Висновки. В Украïнi формуеться цЫсний та iнвестицiйно привабливий ринок товарiв, який у подальшому мае ш-тегруватися до европейського i свтового ринкiв. На ринку товарiв сьогодн вiдсутнi, щонайменше, два базоутворюю-чi ринковi елементи, якi загалом i стримують його розвиток, - це, перш за все, мехашзм ринкового цшоутворення, основою якого е бiржовi цiни реального товару та цши на майбутнiй перiод (ф'ючерсний контракт), i страхування (хе-джування) фiнансових ризикiв, що базуеться на шструментах ринку деривативiв i е найважливiшим елементом сприяння iнвестицiйному ^мату в Украïнi.
ËiTepaTypa
1. Шаповалов G. А. Перспективи входження ф1нансового ринку Украни в свтову систему roprieni деривативами / G. А. Шаповалов //Всник НБУ, 2001. -№4. -С.58.
2.Шаров О.М. Свропейський фондовий ринок у перод глoбалiзацiï. / О. М. Шаров // Журнал европейськоï еконо-мки. -2002. - Т.1. - №1. - с.128.
З.Офцйний веб-сайт торговоï асо^ацп Futures Industry Association [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.fu-turesindustry.org
4.Офiцiйний сайт фондовоï б'рж/ ПФТС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.pfts.com.
5.Б. Шилов Бipжoва iстopiя. / Б. Шилов, С. Семенов. М.: СмартБук, 2009. - 240с.
УДК 330.1
Очеретна М.Ю.,
науковий сп1вроб1тник НДФ1 ДННУ "Академ1я фЫансового управлЫня"
КОНКУРЕНЦ1Я ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я
У стэтт1 досл'щжено п'1дходи до трактування категорп "конкуренц'м", зд!йснено класиф'/кац'ю цих пщход1в в контексл функц1й та значення конкуренцп в сучаснй економ!чн!й теорп.
Ключовi слова: конкуренц1я, боротьба, суперництво, взаемодя, динам1чний процес, стимулювання, економ1чн1 суб'екти.
В статье исследованы подходы к трактовке категории "конкуренция", осуществлена классификация этих подходов в контексте функций и значения конкуренции в современной экономической теории.
Ключевые слова: конкуренция, борьба, соперничество, взаимодействие, динамический процесс, стимулирования, экономические субъекты.
In this article approaches to the interpretation of the category of "competition" are explored, classification of these approaches in the context of the functions and importance of competition in modern economic theory is presented.
Keywords: competition, struggle, rivalry, cooperation, dynamic process, stimulation, economic subjects.
© Очеретна М.Ю., 2011 Економмний вюник уыверситету | Випуск № 17/2 135
