CC BY
29
Samets S.M., Ikonnikov O.V. Place and role of the securities market in a modern Ukraine economy
The author analyzes specifics in the development of securities market in Ukraine. Theoretical and practical aspects of functioning the market of securities are investigated. Foreign experience of issue and circulation of securities is considered. Proposals that may enhance market of securities in Ukraine are developed.
Keywords: securities, securities market, financial market, stock market, stock exchange, issuers of securities, financial instruments, stocks, bonds, institute of collective investment.
УДК330.837 Доц. О.Р. Санта, канд. екон. наук; доц. Н.Б. Бiдник,
канд. екон. наук - НУ "Львшька полiтехнiка"
ПОХ1ДН1 Ф1НАНСОВ1 1НСТРУМЕНТИ У СТРАТЕГ1ЧНИХ Р1ШЕННЯХ М1ЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖЕРА
Розглянуто похщш фiнансовi шструменти строкового ринку та висв^лено пи-тання вдосконалення 1хнього використання менеджерами в Укрш'ш.
Ключов1 слова: похщний фшансовий шструмент (ПФ1), фшансова iнженерiя.
Одшею з основних характеристик м1жнародно1 економжи на сучасно-му етат розвитку е фшансова криза. Вщповщно, завдання фшансового менеджера полягае в управлшш формуванням, розподшом i використанням фшан-сових ресурсiв суб,ектiв господарювання та оптимiзацil обiгу 1х грошових коштiв на свiтовому ринку. Одним з шструментарив фiнансового управлiння можна вважати використання похщних фiнансових шструменпв. Значною проблемою на мiкрорiвнi для фшансових менеджерiв укра1нських фiрм, банюв та iнших iнституцiй е вщсутшсть системних знань щодо фiнансових шстру-ментiв, використовуючи якi можна ефективно управляти грошовими потоками та фшансовими ризиками. Найбiльше це стосуеться строкових ПФ1, якi належать до найскладшших iнновацiй. Натомiсть, на зарубiжних фiнансових ринках вiдбуваеться потужний шновацшний прорив у розвитку фшансово! теори та практики. Зауважимо, що десять рокiв тому европейського ринку ПФ1 не ю-нувало, а сьогодш за сво1ми обсягами вш переважае аналогiчний ринок США, який функцiонуе понад 150 рокiв.
Поведшка фiнансових менеджерiв, прийняття ними ршень, а отже, i розвиток самого ринку ПФ1 зумовленi безлiччю чинниюв, що умовно можна подiлити на двi групи. По-перше, це зовтшт (стосовно окремого фiнансового менеджера), чинники - чинники оточення, над якими вш не мае контролю, але як безпосередньо впливають на показники дiяльностi, по-друге - внутрiшнi (стосовно фшансового менеджера) чинники [1, с. 49].
Пщ дiею цих груп чинникiв важливого значення набувае самостшна га-лузь фшансово! дiяльностi зi створення нових фiнансових продуктiв та шнова-цiйних фiнансових iнструментiв, спроможних зробити ринок бшьш стабiльним та прогнозованим. Цю галузь називають фшансовою iнженерiею (financial engineering).
Одним iз перших дослiдникiв ще! сфери на зарубiжних фiнансових ринках був Дж. Фшнерт [2]. Особливо! уваги заслуговують фундаментальнi робо-
ти В. Бансала i Дж. Маршала [1] та Л. Галща [3]. У вггчизнянш науцi цю галузь ще недостатньо вивчено, оскiльки вона е вiдносно новою. Термш мфiнансова шженерiя" вперше з'явився у фiнансовiй лiтературi наприкiнцi 80-х роках ХХ ст. Дос на мiжнародному фiнансовому ринку вже утвердились ПФ1, а також отримали широке застосування рiзнi шновацшт види цих iнструментiв.
Фiнансовi шженери (фiнансовi менеджери) мають на мет знизити ри-зик для отримання бiльшого прибутку. Iнновацiйнi фiнансовi шструменти ви-користовують як для управлшня грошовими потоками, так i для управлшня фiнансовими ризиками, якi ютотно виросли в умовах цшово! нестабшьност на сучасних фiнансових ринках. Фшансова iнженерiя передбачае вивчення про-цесу проектування, вироблення та реалiзацil шновацшних фiнансових шстру-ментiв та технологш для вирiшення складних проблем управлшня фшансами.
Зауважимо, що сьогоднi немае едино! концепцй щодо вiдмiнностi мiж "фiнансовою iнновацiею" та "фiнансовою iнженерiею". Будемо вважати, що фiнансова iнженерiя - це процес створення фшансових iнновацiй. Останнi ви-никають шляхом удосконалення фiнансових продуктiв або впровадження абсолютно нових, якi повшстю змiнюють управлiнськi технологи на фшансових ринках. Фiнансовi шноваци - це процес, який проявляеться через розвиток фь нансового ринку загалом. Сутшсть ПФ1 виявляеться через виконання ними важливих функцiй. Загальною економiчною функщею е створення i забезпе-чення руху фiктивного капiталу [4].
Ринок ПФ1 пiдвищуе ефективнiсть функцюнування всього фiнансового ринку. Зокрема, по-перше, ПФ1 вiдкривають фiнансовим менеджерам новi можливостi для управлiння ризиком економiчноl дiяльностi. По-друге, фшан-совi менеджери можуть використовувати ПФ1 з метою спекуляцй. Спекулянт бере на себе вс ризики, прагнучи отримати максимальний прибуток. По-трете, ринок ПФ1 вщкривае новi можливостi для арбiтражу. По-четверте, ПФ1 вщ-кривають iнвестицiйнi можливост^ якi не можна здiйснити будь-яким шшим способом. По-п'яте, ПФ1 дають змогу легко i за вщносно низьку вартiсть використовувати ефект фiнансового важеля (leverage). По-шосте, шструменти ф'ючерсного ринку знижують трансакцiйнi витрати. По-сьоме, ф'ючерсний ринок виконуе шформацшну функцiю. Бiльшiсть iнструментiв задiянi в аналiзi чи здiйсненнi грошово! полiтики, постiйно аналiзуеться iнформацiя, закладена у цiнах фiнансових активiв.
Фiнансовi продукти на свiтових ринках прийнято називати фшансови-ми iнструментами. Наведемо окремi визначення цього поняття. Фшансовий iнструмент - це будь-який договiр, унаслiдок якого одночасно виникае фшансовий актив у одно! компанй та фiнансовi зобов'язання в шшо! [5, с. 7]. Фшан-совi iнструменти - це товари та послуги фiнансових iнститутiв, що стають дос-тупними для клiентiв завдяки супутшм та пiдтримуючим товарам. У 90-х роках ХХ ст. фiнансовi шструменти стали об'ектами бiржовоl торгiвлi. Причому настiльки широко застосовуються, що для !х обiгу були створенi спецiалiзова-нi бiржi [6, с. 65].
Отже, ПФ1 - це шструмент, по-перше, вартiсть якого змшюеться внас-лiдок змiни вщсотково! ставки, цiни товару чи цшного паперу, обмiнного курсу, шдексу цiн чи ставок, кредитного рейтингу чи кредитного шдексу та шших
змiнних; по-друге, для придбання якого необхщш невелик початковi швести-u^ii" порiвняно з шшими iнструментами, цiни на як аналогiчним чином реагу-ють на змши ринково!" кон'юнктури; по-трете, розрахунки за якими вщбува-ються у майбутньому.
Своею чергою, В. А. Галанов виокремлюе специфiчнi властивост ПФ1 [7, с. 30]: шструменти використовують не з метою кушвл^продажу базового активу, а з метою отримання прибутку через рiзницю в цшах, використовуючи незначш швестици; iнструменти е результатом свщомого, цiлеспрямованого конструювання на основi високорозвиненоi економiчноi теори.
На особливу увагу заслуговують дослiдження професора Московського державного ушверситету А. Фельдмана, який слушно наголосив, що "ПФ1 ба-зуються на фундаментальних фiнансових вщносинах (кредит, позика, акцiя то-що), доповнюють та розвивають 1"х, використовують новi за змiстом угоди. На сьогодш конструювання, запуск та оргашзащя обiгу похiдних iнструментiв е самостшною галуззю ф^^сово! дiяльностi" [4, с. 45]. Одним iз перших А. Фельдман звернув увагу на те, що i в крашах розвиненого ринку, де строко-вий ринок функцюнуе особливо успiшно, зберiгаеться невизначешсть у вияв-леннi сутi та понятшному апаратi цих ринкових явищ.
Повнiстю погоджуючись iз цiею думкою, слушно наголосити на тому, що бшьшють вщомих зарубiжних учених-теоретикiв фшансових ринюв та ф'ючерсних зокрема, зазвичай, не дають визначення цим поняттям, сприйма-ючи 1"х як давно вщом^ або такi, сутнiсть яких не потребуе пояснень. Це може бути виправданим для шдручниюв та монографш зарубiжних авторiв, де уже впродовж багатьох десяташть формуеться та удосконалюеться законодавча база, i зовсiм не прийнятним для наших умов, коли основш ринковi вщносини лише починають втiлюватися у законах [8, с. 22].
Як похщт шструменти у зарубiжних джерелах використовують термш "деривативи" (з англ. derivatives, з шм. derivate) та "прохщш цiннi папери" (з англ. derivate securities) [9, с. 1]. Зазвичай, щ поняття вживають як синошми. Звiдси i походять украiномовнi кальки "деривативи" та переклад цього термша "похщш цшш папери". У свош монографii Джон Халл уточнюе визначення i наголошуе, що "дериватив чи похщний цiнний папiр - це фшансовий шстру-мент, вартiсть якого залежить вiд вартостi iнших, бшьш первiсних базових змiнних" [9, с. 1].
У вггчизнянш нормативно-правовiй базi також немае едностi у вико-ристаннi поняття "ПФ1". Частково у Закош "Про оподаткування прибуткiв тд-приемств" використовують термiн "дериватив". На думку авторiв Закону, "дериватив" - стандартний документ, що засв^уе право та/або зобов'язання придбати або продати цшш папери, матерiальнi або нематерiальнi активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому [10].
Фiнансовi шструменти можна класифжувати, беручи цшоутворення на фшансовий шструмент i термiн виконання контракпв. Виходячи iз першоi оз-наки, фiнансовi iнструменти класифiкують на реальш (основнi, базовi) цiни або курси, на яю визначаються на ринку через взаемодш попиту й пропозици, та похiднi, цiни на яю е похiдними вiд цш базового активу.
За формою реашзацй розрiзняють поставку (derivery) та розрахунок грошовими засобами (cash settlement). У першому випадку йдеться про похщш шструменти поставки, а у другому - розрахунковь Пщ поставкою розумшть змiну власника базового активу шляхом передачi чи виконання процедури пе-ререестраци прав власностi. У випадку розрахункових похщних шструменпв виконання зводиться до перерахунку одшею стороною грошово! суми шшш. Отже, за способом виконання контракту розрiзняють таю ПФ1:
• з ф1зичним постачанням базового активу (physical delivery);
• розрахунков1 шструменти (cash settlement).
ПФ1 залежно вiд базового активу подшяють на [8]: товарш - ПФ1 на сiльськогосподарську i лiсову продукцiю, електрику, нафту i нафтопродукти, натуральний газ, метали й iншi товарнi активи; фондовi - ПФ1 на акци, облша-цй, iншi цiннi папери, а також на фондовi iндекси; валютнi - ПФ1 на валютнi цiнностi; процентш - ПФ1, що мають у свош основi вiдсотковi ставки за кор-поративними або державними борговими зобов'язаннями, депозитами, м!ж-банкiвськими кредитам.
Упм, ще! класифжаци не вщкидае i Закон Украши "Про оподаткування прибутюв пщприемств" [10], де:
а) фондовий дериватив - стандартний документ, який засвщчуе право про-дати та/або купити цiнний папiр на обумовлених засадах у майбутньому. Правила випуску та обiгу фондових деривативiв встановлюе державний орган, на який покладаються функцп регулювання ринку щнних паперiв;
б) валютний дериватив - стандартний документ, який засвщчуе право про-дати та/або купити валютну цiннiсть на обумовлених засадах у майбутньому;
в) товарний дериватив - стандартний документ, який засвщчуе право про-дати, та/або купити бiржовий товар (крiм цiнних паперiв) на обумовлених стандартних засадах у майбутньому. Правила випуску та об^ то-варних деривативiв установлюе орган, на який покладаються функцп регулювання товарного бiржового ринку.
Таку класифжащю бiльшiсть фахiвцiв та науковцiв вважають основною. Залежно вiд ринюв функцiонування ПФ1, розрiзняють: бiржовi шструменти (exchange traded instruments) - переважно ф'ючерси i бiржовi опцюни; позабiржовi (over-the-counter instruments) - форварди, позабiржова частина оп-цiонiв, свопи. Пщсумовуючи викладене, зведемо види ПФ1 у табл.
Табл. Класифжащя похьдних фьнансових Ыструмепт'ш
Ознака класифшаци Похвдт фшансов1 шструменти
За формою форварди, ф'ючерси, свопи, опцюни
За базовим активом товарт, фондов!, валютт, в1дсотков1
За способом виконання контракту з ф1зичним постачанням базового активу, розрахунков1 шструменти
За сферою функцюнування б1ржов1, позаб1ржов1
Фельдман А. звертае увагу на двi важливих характеристики, на основi яких можна здшснити змiстовну класифiкацiю iнструментiв цього ринку. До них належать строковють та похщнють [4, с. 46]. Обидвi цi характеристики е самостiйними. Строковють грунтуеться на зсувi строкiв укладання угоди та
розрахунюв за нею. Саме ця характеристика, як вже зазначалося, е основою подшу ринку на ринок з негайною поставкою (spot, cash) та строковий (future) ринок [8, с. 23].
Похщшсть, вториннiсть грунтуеться на залежност цiн цих шструмен-тв безпосередньо або опосередковано вiд цши або змiни цiни базового активу, який лежить в основi похщного. Отже, термiни "деривативи" та ПФ1" е тотож-ними [8, с. 24]. На наш погляд, у впчизнянш теори фшаншв доцiльно застосо-вувати термiн "ПФ1", а не "дериватив", незважаючи на 1'хню тотожшсть. Основною класифiкацiйною ознакою, яка дае змогу видшити ПФ1 iз строкових, е наявнiсть в умовах угоди факту фжсаци вартостi активу, за якою в певний момент у майбутньому вона буде виконуватися. Понад це, не вс строковi фшан-совi iнструменти е похщними, але, своею чергою, е ПФ1, якi не належать до строкових [8, с. 27].
Бшьшють ПФ1, або деривативiв е строковими контрактами, але не кож-на строкова угода е деривативом (наприклад, продаж товарiв у кредит, строкова угода без фiксацiï цши, вщзивт та конвертованi облiгацiï тощо), водночас депозитарна розписка ADR е похщним iнструментом, але не належить до строкових угод [8, с. 27].
Для уточнення цих понять правильно вживати термш "строковi ПФ1" стосовно тих iнструментiв, якi характеризуются двома визначеними вище оз-наками, а саме - строковютю та похщшстю. Для iнструментiв, якi характеризуются однiею з названих ознак, потрiбно застосовувати вiдповiдний термiн: "строковi фiнансовi iнструменти", або "ПФ1" [8, с. 28]. Отже, строковий ПФ1 -це строкова угода, за якою вартюна оцшка величини зобов'язання одного контрагента зафiксована, а шшого визначаеться залежно вiд величини базового активу [8, с. 28].
Особливоï актуальност набувае вивчення проблеми використання фь нансовими менеджерами шструменпв ф'ючерсних ринкiв у перехiдних еконо-мiках. Оскiльки бiльшiсть вiтчизняних фшансових менеджерiв вiдмовляються вiд використання ПФ1 з причини недовiри до нових невщомих фiнансових iнструментiв, а також з причини побоювання використання 1'х незвичних форм. Адже природним е небажання наштовхнутись на новi трудношд. Ринки основних активiв е нелшвщними, рiвень концентрацiï капiталу незначним, шструменти прогнозування майбутшх цiн та страхування ризикiв вiдсутнi. Державнi програми реформування економжи Украïни не передбачають ста-новлення ф'ючерсних ринкiв. Також до основних причин вщмови фiнансових менеджерiв вiд похiдних фiнансових iнструментiв, на нашу думку, е вщсут-шсть обгрунтованоï законодавчоï бази Украïни.
Для розвитку ринюв ПФ1 необхiдно, по-перше, усунути ri перешкоди, яю заважають розвитку цих секторiв, i, по-друге, стимулювати розвиток тих секторiв, яю на цей час вiдсутнi на украшському ринку, або розвиваються вкрай повшьно. Для усунення чинникiв, що е перешкодою для розвитку вшх ринюв ПФ1, необхiдно розробити й прийняти законодавчi основи операцiй з похщними фiнансовими iнструментами.
Для того щоб шдвищити якiсть торгiвлi ПФ1, перше, що потрiбно зро-бити самим бiржам, - це зайнятися стандартизащею угод. Щоб учасники бiр-жових торгiв точно знали, яю саме стандарти мають на увазi пiд тим чи iншим
ф'ючерсом або шшим деривативом, що продаеться/купуеться за ту чи шшу щ-ну: який товар, яко! якост!, а яких кшькостях, за якою цшою i в як термiни пе-редбачаеться його поставка.
На законодавчому р!вш необхiдно: визначити права та обов'язки сторш за угодами з похщними фiнансовими шструментами; створити механiзми за-хисту штереЫв учасникiв ринку (фiнансових менеджерiв); визначити вимоги до активiв, як можуть бути основою для похщних шструменпв; визначити вимоги до учасниюв ринку похщних фiнансових iнструментiв, а також до керу-вання ризиками операцш з похщними фiнансовими шструментами й за обль ком похщних фiнансових iнструментiв.
Лiтература
1. Маршал Дж.Ф. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведениям : пер. с англ. / Дж.Ф. Маршал, К. Випул Бансал. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 1998. - 784 с.
2. Finnerty J.D. Financial Engineering in Corporate Finance: An Overview / J.D. Finnerty // Financial Management, Winter. - 1988.
3. Галиц Л. Финансовая инженерия: инструменты и способы управления финансовым риском / Л. Галиц. - М. : Вид-во ТВП, 1998. - XVI, 576 с.
4. Фельдман А.Б. О производных финансовых инструментах / А.Б. Фельдман // Финансы. - 1998. - № 11. - С. 45-48.
5. Фельдман А.Б. Производные финансовые и товарные инструменты : учебник / А.Б. Фельдман. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2003.
6. Сохацька О.М. Б1ржова справа : тдручник / О.М. Сохацька. - Тернотль : Вид-во "Карт-бланш", 2003. - 602 с.
7. Галанов В. А. Производные инструменты срочного рынка: фьючерсы, опционы, свопы : учебник / В. А. Галанов. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2002. - 464 с.
8. Сохацька О.М. Мiжнароднi ф'ючерсш ринки: теоретико-методолопчш аспекти : мо-нографiя / О.М. Сохацька. - Тернопшь : Вид-во "Карт-бланш", 2002. - 454 с.
9. Hull J.C. Options, Futures and Other derivatives: Fourth Editor, Prentice Hall Inc. / J.C. Hull, 2000. - 698 p.
10. Закон УкраТни "Про оподаткування прибутюв тдприемств" вщ 28.12.1994 № 334/94-ВР. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.kiev.ua.
11. Соловьев Д. Производная ценная бумага в законодательстве США и России / Д. Соловьев, И. Фролова // Рынок ценных бумаг. - 2000. - № 6. - С. 44-47.
Санина О.Р., Биднык Н.Б. Производные финансовые инструменты в стратегических решениях международного менеджера
Рассмотрены производные финансовые инструменты срочного рынка и освещены вопросы использования их менеджерами в Украине.
Ключевые слова: производный финансовый инструмент, финансовая инженерия.
Sanina O.R., Bidnyk N.B. The derivative finance instruments in strategically decision of international manager
The article analyses the derivative finance instruments of future market. The author investigates peculiarities of derivative instruments in Ukraine.
Keyworks: derivative finance instruments, financial engineering.
УДК 332.72 Астр. Ю.А. Семеряк - Львiвська КА; асист. М.Г. Москва,
канд. екон. наук - Львiвський НУ ветеринарноймедицини
та бютехнологш м. С.З. Тжицького
РИНОК ЗЕМЛ1 В УКРА1Н1: СУТЬ, ЗАВДАННЯ, ФУНКЦП
Проаналiзовано рiзноманiтнi теоретичш тдходи до суп ринку земль Подано визначення поняття "ринок землГ'. Зазначено функцп ринку землi й основш умови
