CC BY
91
Т.В. Марена
ПРОСТОРОВ1 ЗРУШЕННЯ В РЕГ1ОНАЛЬН1Й СТРУКТУР1 СВ1ТОВОГО
Ф1НАНСОВОГО РИНКУ
У статт1 досл1джено сучасний стан регюнальног структури свтового фтансового ринку. На основ1 розрахунку показник1в просторовог концентраци ощнено регюнальну концентращю свтового експорту та Iмпорту капталу, розмщення свтових фтансових актив1в, географ1чно'г структури ринюв акц1й, обл1гащй та валютного ринку. Виявлено зм1ни, що в1дбуваються в регюнальному перерозподл сил на свтовому ф1нансовому ринку. Визначено чинники, що обумовлюють просторов1 зрушення врегюнальтй структур1 свтових фтансових пототв.
Клю^о^^ слова: свтовий фтансовий ринок, просторова (регюнальна) структура, експорт та Iмпорт капталу, свтов1 фтансов1 активи, ринок акц1й, ринок боргових щнних папер1в, валютний ринок, коефщент концентраци.
УДК 339.97
В.С. Морозов
РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ Ц1ННИХ ПАПЕР1В ТА ПОХ1ДНИХ Ф1НАНСОВИХ ШСТРУМЕНТГВ У ФРН
У cmammi проанал1зовано сучасний мехатзм регулювання ринку щнних папергв та пох1дних фтансових iнструментiв у Федеративнт Республщ Шмеччина. З'ясовано, що регулювання ринку щнних паперiв та похiдних фтансових iнструментiв у Шмеччиш враховуе регуляторш особливостi цього мехатзму стосовно функщонування ринку щнних паперiв в Свропейському Союзi за трьома основними напрямками: по-перше, на основi первинного законодавства €С, тобто Установчих договорiв €С, норми яких мають пряму дт на територи всх держав-члетв €С; по-друге, вторинного права €С - на базi актiв, насамперед директив i регламентiв, прийнятих iнститутами Свропейського Союзу в розвиток положень Установчих договорiв €С; по-трете, за допомогою нащонального законодавства держав-члетв €С.
Ключовi слова: регулювання економти, державна економiчна полтика ФРН, регулювання ринку щнних паперiв та похiдних фтансових iнструментiв ФРН, регюнальний та нащональний рiвнi регулювання, Федеральна служба з регулювання фтансових риншв Шмеччини, Федеральне наглядове вiдомство з торгiвлi щнними паперами Шмеччини, Федеральне наглядове вiдомство з кредитной справи Шмеччини, Федеральне наглядове вiдомство зi страховой справи Шмеччини.
Постановка проблеми. Одшею i3 визначальних рис сучасного розвитку свтового господарства i мiжнародних економiчних вщносин е глобалiзацiя уах сфер суспшьного життя - в т.ч. економiчноi. Нов^шми наслщками економiчноi глобалiзащi е зростання рiвня iнтернащоналiзащi нащональних господарських систем, ■псний взаемозв'язок i взаемозалежнють окремих нащональних економш та ix перетворення в единий свтовий економiчний проспр, - найважливiшi фактори сучасного розвитку св^ово'1 економши. Враховуючи домшування фшансово'1 детермшанти в сучасному шформацшно-економiчномy середовищ^ рiвень приналежносп краши до св^ово'1 економiчноi системи, у першу чергу, визначаеться ступенем ii штеграцп в мiжнароднi фiнансовi ринки та рiзноаспектним регулюванням фтансових ринюв, в т.ч. ринку щнних паперiв
i похщних фiнансових iнструментiв.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Наукова проблематика регулювання фiнансових ринкiв у цiлому та ринку щнних паперiв i похщних фiнансових iнструментiв зокрема знайшла свое вщображення в працях як шоземних, так i вiтчизняних учених.
Фундаментальш дослiдження регуляторних аспектiв функцiонування фшансових ринкiв здiйснювали такi видатнi зарубiжнi вченi, як: В. Андреф, Б. Бад^ Б. Балас, Р. Болдуш, С. Гофман, Б. Ейхенгрiн, П. Кругман, Дж. Мауер, Ф. Модшьяш, А. Шгу, П. Сазерленд, Ф. Хайек, Дж. Хшс, М. Фрщмен та iн.
Питання ефективностi функщонування фiнансових ринкiв та формування вщповщних регуляторних механiзмiв теоретично осмисленi в наукових працях О. Вшьямсона, Р. Голдсм^а, Дж. Кейнса, Г. Марковща, Х. Мiнскi, Дж. Стiглiца, У. Шарпа. Серед сучасних росшських дослщниюв вагомий внесок у розробку окреслено'1 проблематики здiйснили А. Анiкiн, Т. Башкатов, I. Беляева, О. Богомолова, Г. Бiрман, Я. Мiркiн, Ю. Осiпов, Б. Пiчугiна, Е. Уткша, Ю. Шишкова та iн.
У втизнянш науковiй лiтературi проблемам розвитку та регулювання нащональних i мiжнародних фiнансових ринкiв присвяченi роботи В. Андршчука, В. Базилевича, I. Бураковського, А. Гальчинського, Н. Гражевсько'1, В. Вiрченка, В. Гейця, П. Сщенка, О. Егорова, А. 1гнатюк, А. Кредюова, О. Любкшо':!, I. Лютого, I. Малого, I. Мазур, В. Мщенка, О. Рогача, А. Чухна, Ю. Уманщва, В. Федосова, В. Шелудько та iн.
Вид1лення невир1шени\ ран1ше частин загальноУ проблеми. Разом з тим, недостатньо висвiтленими залишаються, в першу чергу, аспекти, пов'язаш з дослiдженням сучасного механiзму регулювання ринку щнних паперiв та похщних фшансових шструмен^в у Федеративнiй Республщ Нiмеччина, що вимагае свого подальшого теоретичного обгрунтування та всебiчного аналiзу. Вищезазначенi обставини й пояснюють актуальшсть та своечаснiсть розробки теми даного дослщження.
Таким чином, комплексне дослщження регулювання ринку щнних паперiв та похщних фшансових шструмешив ФРН е важливим, як у теоретичному, так i практичному планi, що й обумовило вибiр науковоУ мети даного дослщження.
Викладення основного матер1алу. У щлому регулювання ринку цiнних паперiв в ЕС пiдроздiляеться на 3 основнихргвнг [3, с. 2]:
- первинного законодавства €С, тобто Установчих договорiв ЕС, норми яких мають пряму дiю на територп всiх держав-членiв ЕС;
- вторинного права €С - акти, насамперед директиви I регламенти, прийнят1 Iнститутами €С (Радою ЕС, Комiсiею ЕС i Судом ЕС) в розвиток положень Установчих договорiв ЕС;
- нацюнального законодавства держав-члетв €С.
Необхщно пiдкреслити, що европейським законодавством, у суворому сенсi слова, вважаеться саме штеграцшне законодавство, тобто акти первинного та вторинного рiвнiв. Якщо окремi питання не врегульованi штеграцшним законодавством (актами первинного та вторинного рiвня), то вони регулюються безпосередньо державами-членами ЕС (наприклад, максимальш розмiри компенсацiй громадянам за ризиками фiнансовоi системи, порядок дiяльностi нацiональних регуляторiв ринку цiнних паперiв).
У той же час, первинне законодавство ЕС (Угода про створення Европейського Економiчного Ствтовариства 1957 р. з наступними доповненнями та змiнами, включаючи Лiсабонську Угоду 2007 р.) не мютить прямих положень про ринок щнних паперiв, - весь пласт вщповщного штеграцшного регулювання вiднесено на рiвень акпв iнститутiв ЕС (у першу чергу директив).
До кшця 2007 р. основним документом, що визначае загальнi принципи функцiонування ринку щнних nanepiB GC, була Директива Ради €С eid 10 травня 1993 р. № 93/22/СЕС «Про надання послуг на ринку щнних nanepie» (англ. - «Investment Services Directive» , «ISD») [9, с. 118].
Регулювання, встановлюване «ISD», мало комплексний характер i включало, передуам, положення про лщензування професшно'1 дiяльностi на ринку щнних паперiв, про контроль тако'1 дiяльностi та захисту прав iнвесторiв. У «ISD» мютилися поняття, що використовуються у сферi функцiонування ринку цiнних паперiв i вщображають потреби штеграцп.
З моменту свого ухвалення «ISD» повинна була, по суп, об'еднати 12 регулятивних пiдходiв рiзних регуляторних культур держав-члешв GC в цiлiсну систему регулювання ринку фшансових послуг. Необхiдно вщзначити, що до цього числа належали як держави, фшансовий ринок яких будувався на системi унiверсальних банюв (представницею е Нiмеччина), так i краши, що традицiйно роздiляли банювський сектор, а з ним i ринок фшансових послуг, на сектор комерцшних банюв, i сектор, що складаеться з швестицшних банкiв та шших iнвестицiйних посередникiв (Великобританiя).
У листопадi 2007 р. набула чинност нова Директива €С eid 21 квтня 2004 р. № 2004/39/СС «Про ринки фшансових iнстpумeнтiв» (англ. - «MiFID»), що змшюе деяю директиви €С, а також скасовуе д^ «ISD», одночасно включаючи в себе ряд ïï положень.
Даною Директивою (ст. 4) закршлюються ключовi поняття ринку щнних паперiв GC [4, с. 4-5]:
- «(передаш) щнш папери» (англ. - «transferable securities»), включаючи акцп та депозитарнi розписки на акцп;
- обл^ацп та iншi борговi цiннi папери, у т.ч. депозитарш розписки на обл^ацп;
- iншi цiннi папери, що дають право на придбання або продаж щнних паперiв.
Поняття «шструменти грошового ринку» (англ. - «money - market instruments»)
включае в себе короткостроковi (до 1 року) фiнансовi шструменти, таю як казначейськ вексел^ депозитш сертифiкати, комерцiйнi папери, iншi платiжнi iнструменти.
Запроваджене Директивою поняття «фшансовий шструмент» (англ. - «financial instrument») включае в себе не тшьки щнш папери та шструменти грошового ринку, але й шструменти шститу^в колективного швестування, розрахунковi та похщш фiнансовi iнструменти (форварди, ф'ючерси, опщони, свопи) з рiзними базовими активами.
Одне з ключових понять «MiFID» - «iнвестицiйна фiрма» (англ. - «investment firm»), що е особою, яка надае одну або бшьше швестицшних послуг третсм особам або здшснюе один або бшьше видiв швестицшно'1 дiяльностi. При цьому обумовлюеться, що держави-члени GC можуть визнати швестицшною фiрмою утворення, яке не е юридичною особою у випадку, якщо будуть дотримаш вимоги щодо захисту iнтересiв третсх осiб (у т.ч. клiентiв).
Визначення «швестицшш послуги i дiяльнiсть» (англ. - «investment services and activities») включае в себе [18, с. 312]: прийняття, передачу та виконання доручень за фшансовими шструментами; ведення власних рахунюв; управлшня iнвестицiйним портфелем; швестицшне консультування; андеррайтинг; розмiщення фшансових шструмешив; дiяльнiсть в якостi т.зв. багатостороншх фiнансових систем (англ. -«Multilateral Trading Facilities», «MTF»).
Також у «MiFID» надаеться визначення понять: швестицшш консультаци (англ. -«investment advice»), регульований (оргашзований) ринок (англ. - «regulated market»), маркетмейкер, ^ент та ш.
1нститутами, на яю поширюеться сфера дп «MiFID», е професшш учасники ринку
цiнниx паперiв - iнвестицiйнi фiрми, для здшснення дiяльностi яких необxiдне отримання дозволу (лщензи) у державi реестрацп головного офюу. При цьому, сфера дп «MiFID» поширюеться на всi шструментш сегменти ринку: акцп, обл^ацп, похщш фiнансовi iнстрyменти, ринок колективних швестицш.
Пiсля такого лiцензyвання в окремш державi-членi GC компанп повинно бути надане право здшснення дiяльностi на територп всього GC без необхщносп отримання додаткового дозволу компетентних оргашв iншиx членiв GC.
Директивою встановлеш единi вимоги щодо розкриття шформацп на ринку цiнниx паперiв, збер^ання шформацп про угоди, вимоги до звггносп професiйниx yчасникiв ринку та ш.
Директива запроваджуе окремi елементи регулювання позабiржового ринку цiнниx паперiв у рамках «MTF», не тшьки встановлюючи вимоги щодо отримання дозволу на здшснення необхщно'1 дiяльностi у нащонального регулятора, а й накладаючи на держави-члени GC зобов'язання щодо запровадження вимог стосовно швестицшних фiрм i операторiв, керуючих «MTF» [19, с. 34].
Крiм того, «MiFID» встановлюе важливi положення про захист ^енпв: обов'язок здiйснювати оцiнкy «адекватносп» клiента (досвiд, знання, фiнансове становище), а також правило «найкращого виконання» (англ. - «best execution») - брокер, отримавши заявку ^ента, зобов'язаний виконати ii найкращим способом i впродовж певного часу (вщ 3 до 5 роюв) зберiгати вiдповiднy iнформацiю.
Крiм уже згадано'1 вимоги про отримання швестицшною фiрмою лщензп в державi-членi €С, в якiй знаходиться ii головний офю, з метою захисту iнвесторiв Директивою встановленi сyворi вимоги до зв^носп та ведення внyтрiшнього контролю швестицшних фiрм, тобто надання звтв по операцiяx повинно здiйснюватися практично негайно - не тзшше завершення робочого дня, наступного за днем здшснення угоди (ст. 25). Мшмальний термш зберiгання шформацп - 5 роюв. Кожна держава-член GC зобов'язана вести реестр швестицшних фiрм i надавати вiдповiднy iнформацiю iншим крашам-членам GC [17, с. 217].
На думку учасниюв ринку i експер^в, прийняття та набрання чинностi «MiFID» стало додатковим поштовхом до консолщацп европейського ринку цiнниx паперiв, активiзyвало процеси його взаемод11, включаючи об'еднання шститу^в та iнфрастрyктyри (бiржi, розраxyнковi системи). Крiм цього, завдяки зростанню конкуренцп та пiдвищенню «теxнологiчностi» торгiвлi вiдзначаеться зниження комiсiйниx та шших бiржовиx зборiв.
В укра'1'нському законодавствi положень, аналогiчниx згаданим вище положенням «MiFID», не юнуе. Обов'язок забезпечення «найкращого виконання» доручень ^ента вщсутнш як мiнiмyм через те, що немае адекватно'1' системи контролю за яюстю виконання доручень.
Слiд зазначити, що «MiFID» розглядае питання здшснення контролю та нагляду лише щодо професшно'1' дiяльностi учасниюв ринку. Iншi питання, зокрема контроль над емгтентами цiнниx паперiв, боротьба з ринковими зловживаннями i недобросовiсними практиками на ринку цшних паперiв, мiстяться в рiзниx директивах за окремими напрямками регулювання.
Функцп фiнансового регулятору на ринку цшних паперiв в кра'1'нах €С (у наднацiональномy масштабi) покладенi на профшьш комiтети при Радi €С з економжи та сощальних питань i Комтет з европейських щнних паперiв (англ. - «European Securities Committee»). Останнш створений з метою покращення координацп полгтики GC у сферi регулювання ринку цiнниx паперiв Рiшенням Комiсii GC вiд 6 червня 2001 р. № 2001/528/GC. Завдання Ком^ету - формування рекомендацш Комiсii GC у галyзi пол^ики на ринку цiнниx паперiв €С (ст. 2) [20, с. 48].
Одночасно Ршенням Комюп GC вiд 6 червня 2001 р. № 2001/527/GC створена незалежна консультативна група «Комтет регулятор1в ринку щнних папергв €С», мета яко! - проведення термiнових консультацiй з питань функцiонування ринку щнних паперiв (ст. 2) [4, с. 7].
У сферi регулювання ринку цiнних паперiв iснують також органи наднационального характеру, яю не е регуляторами в повному розумшш слова, - це, зокрема, «IOSCO12», об'еднання регуляторiв фондових ринкiв бшьше 100 держав (90% свiтового ринку щнних паперiв). У числi оргашзацш, залучених до розробки стандарт1в i правил на ринку фiнансових послуг, слщ також назвати Банк мiжнародних розрахункiв (англ. - «Bank for International Settlements», «BIS»), М1жнародну асощацт свотв i деривативiв (англ. - «International Swaps and Derivatives Association», «ISDA»), М1жнародну Асощацт з ринку щнних паперiв (англ. - «International Securities Market Association», «ISMA») [2, с. 39-42].
У той же час единого органу з регулювання ринку щнних паперiв, надшеного повнощнними функщями з контролю i нагляду, в €С не юнуе, i така ситуащя не випадкова - потреба у створенш аналогу Свропейського Центрального Банку для ринюв фшансових шструмент1в i послуг, не пов'язаних з банювським сектором, не очевидна.
Важливо, однак, вiдзначити, що Директиви €С не дають вичерпно! вiдповiдi i на питання про кiнцеву конф^уращю нацiональних регуляторiв ринку цiнних паперiв держав-членiв GC. Вони лише встановлюють необхiднi вимоги щодо функцiй i повноважень таких регуляторiв через введення за допомогою директив напрямiв i змiсту регулювання.
Вiдповiдно, питання внутршнього порядку функщонування регуляторiв ринку щнних паперiв держав-членiв GC визначаються нащональним законодавством. Краши, що входять до СС, використовують рiзнi моделi такого регулювання - вiд створення мегарегулятору на всьому фшансовому ринку до декшькох регулюючих органiв на окремих сегментах ринку щнних паперiв.
Традицшно, регулювання фондового ринку в Имеччиш було децентралiзованим i здiйснювалося спещальними земельними органами (шм. - «Börsenaufsichtsbehörden»), пщпорядкованими мiнiстерству економiки -пе! чи шшо'1 федерально! землi. Саме на цей орган Законом про бiржi 1896 р. було покладено контроль за дотриманням чесних правил торгiвлi [5, с. 473].
Слщ зазначити, що АТ «Deutsche Börse» - одна з найбшьших бiржових оргашзацш св^у, що створена у формi акщонерного товариства i здшснюе органiзацiю роботи рiзних ринкiв щнних паперiв. Ii представництва вiдкритi i працюють в Люксембурзi, Лондонi, Нью-Йорку, Чикаго, Гонконз^ Сiнгапурi, Токiо, Пеюш, Празi, Цюрiху i Москвi [1, с. 1-2] (загальну шформащю стосовно АТ «Deutsche Börse» подано у табл. 1).
Оскшьки основними професшними учасниками ринку щнних паперiв та похщних фiнансових iнструментi в Имеччиш е банки, важливу роль у регулюванш завжди вiдiгравав основний банювський наглядовий орган - «Федеральне наглядове вiдомство з кредитной справи» (шм. - «Bundesaufsichtsamt für das Kreditwesen» - «BAKred»), що розташовувалося бшьшу частину повоенного часу в Берлш [10, с. 411].
Контроль за дiяльнiстю страхових компанш здiйснювало «Федеральне наглядове вiдомство 3i страховой справи» (шм. - «Bundesaufsichtsamt für das Versicherungswesen» - «BAV»).
Таблиця 1
Основна шформащя щодо характеристики АТ «Deutsche Börse»_
Правова форма Акцiонерне товариство
Лктинг на б1рж1 FWB: DB1
Р1к заснування 1992
Кер1вництво Рето Франчюш (Dr. Reto Francioni), №axÍM Фабер (Dr. Joachim Faber)
Оборот 2,2 - 2,5 трлн. евро щорiчно
К1льк1сть сшвроб1тник1в близько 3,5 тис. оаб
Сайт www.deutsche-boerse.com
Джерело: складено автором на 0CH0Bi шформацй АТ «Deutsche Börse» (www.deutsche-boerse.com).
З 1990 р. по 2003 р. у Имеччиш було прийнято чотири Акти з розвитку фшансового ринку, метою яких було посилення ролi Имеччини як фшансового центру i виведення фшансово'1' системи на рiвень кращих мiжнародних стандартiв.
Найбiльш пом^ною подieю у змiцненнi регулятивно'1' системи Имеччини стало прийняття в 1994 р. Закону про торггвлю щнними паперами (н1м. - «WpHG») i створення федерального органу, що регулюе фондовий ринок, - Федерального наглядового в1домства з торг1вл1 щнними паперами (н1м. - «Bundesaufsichtsamt für den Wertpapierhandel» - «BaWe») 3i штатом майже 140 оаб у м.Франкфурт-на-Майш [6, с. 23].
Обидвi регулюючi структури (федеральна i земельна) дiяли в окремих аспектах паралельно i певною мiрою дублювали одна одну. Формально Федеральне наглядове вщомство з торгiвлi цiнними паперами було головним органом контролю. Однак на практищ поточний контроль за угодами був покладений на т.зв. «держ-комiсарiат». Вщомство займалося збором шформацп вщ ем^ентив i здiйснювало загальний нагляд за ринком i дотриманням законодавства.
На вщмшу вiд американсько'1' Комшг з щнних паперiв i бiрж (англ. - «SEC») шмецьке «BaWe» не мало права проводити дй: викликати свiдкiв для дачi
показань, накладати арешт на рахунки i т. iн. При наявностi матерiалiв, що свiдчать про порушення законодавства, «BaWe» передавала ix до прокуратури, яка i здiйснювала необxiднi юридичш дй.
Закон запроваджував кримiнальну вщповщальшсть за iнсайдерську торгiвлю, яка стала розглядатися як кримшальний злочин з максимальним покаранням у виглядi тюремного ув'язнення строком до п'яти роюв [14, с. 128-129].
До прийняття цього закону в Имеччиш дiяли добровшьш правила торгiвлi з використанням шсайдерсько'1' шформацп, встановленi у вщповщносп зi спiльною декларацiею союзiв промисловщв, промислово-торговельних палат i банкiв (тм. -«Insiderhandels - Richtlinien» вщ 13 листопада 1970 р. з поправками 1976 р. i 1988 р.). Правила застосувалися тшьки до оаб, якi заздалегiдь уклали контрактну угоду про те, що вони як шсайдери зобов'язуються не здшснювати певних дiй вiдносно цiнниx паперiв свое'1' компанй i т. ш. Правила пiддавали критицi у зв'язку з тим, що вони носили добровшьний характер. У США в мовному обшу, зокрема, був висшв: «You can't have a fair market in Germany» [8, с. 258].
Прийняття закону в цшому дiйсно пiдвищило piBeHb npo3opocTi нiмецького ринку. Особливо гучних скандалiв тут не спостерiгалося, але було досить багато випадюв розслщувань, якi призводили в результатi до сплати штрафiв.
Слiд зазначити, що лише в 1991 р. в Имеччиш був прийнятий перший закон, що розглядае регулювання шсайдерсько! дiяльностi в рамках законодавства Свропарламенту. До цього моменту на територп краши дiяли тiльки добровiльнi правила, встановлеш рiзними спiлками промислових палат i банкiв. У 1998 р. був прийнятий оновлений «Закон про торггвлю щнними паперами», виконання якого в даний час здшснюе Федеральна служба з регулювання фтансових риншв Шмеччини -державний мегарегулятор, надшений широким колом повноважень [13, с. 911].
Зпдно частини 3 «Нагляд за шсайдерською дiяльнiстю» шмецького Закону «Про торпвлю щнними паперами» вiд 1998 р., щнними паперами, що е об'ектом iнсайдерськiй торгiвлi, визнаються ф1нансов1 iнструменти [16, с. 117]:
1) допущеш до оФщшно!' торгiвлi на нiмецькiй фондовiй бiржi, на регульованому ринку щнних паперiв, що обертаються на вiльному ринку або
2) допущеш на оргашзований ринок шшо! держави-члена GC, яка тдписала Угоду про Свропейський економiчний проспр i
3) торгуються за щнами, залежними вiд цiн на iншi фiнансовi iнструменти у вiдповiдностi з конкретними пунктами Закону.
При цьому щнш папери мають допуск до торгiвлi на органiзованому ринку або ж обертаються на вшьному ринку лише тсля публiчного оголошення, або подання заяви про допуск.
Роздш 13 Закону «Про торпвлю щнними паперами» розкривае поняття шсайдерсько! шформацп, а саме специфiчноi шформацп про подп, що мають вщношення до емiтента щнних паперiв, схильних до ^са^ер^ко! торпвл^ яка в разi свого опублшування здатна значно змiнити курсову вартють цих цiнних паперiв на ринку.
Роздш 14 «Заборона торгiвлi щнними паперами з використанням шсайдерсько! шформацп» встановлюе, що заборонено:
1) користуватися шсайдерською шформащею для купiвлi або продажу щнних паперiв за рахунок власних кош^в або коштiв шшо'1 особи;
2) розголошувати i опублшовувати iнсайдерську iнформацiю третiм особам без вщповщних повноважень;
3) надавати рекомендацп продавати або купувати цiннi папери шсайдера.
Зроблене також застереження про те, що викуп власних акцш у iнвесторiв при
узгодженнi з регулятором не е забороненою торговою практикою. Впродовж тривалого часу Закон «Про торпвлю щнними паперами» залишав окремi аспекти шсайдерсько'1 дiяльностi не визначеними, у зв'язку з чим у потенцшних iнсайдерiв з'являлися лазiвки в законодавствi. Тому закон виршено було змiнити. Так з липня 2002 р. про ва операци керiвникiв акцiонерних компанiй (а також '1хшх прямих родичiв i партнерiв) з акцiями сво'1'х компанiй стало необхщно негайно повiдомляти емiтента та регулятора, тсля чого ем^ент був зобов'язаний 1'х опублiкувати. Багато в чому, це послужило серйозною перешкодою для здшснення iнсайдерських угод. Емгтент вiдтепер повинен був розкривати вщомосп про угоди директорiв на своему веб-сай^ або опублiковувати 1'х в офщшному друкованому органi - «Federal Gazette» [12, с. 328].
Що ж стосуеться контролю за мантулюванням на ринку щнних паперiв Шмеччини, то лише з прийняттям Закону про операцп з щнними паперами обмеження щнового маншулювання на законодавчому рiвнi стало бшьш ч^ким. Крiм того, були доповненi кiлька нових пунктiв, зокрема що стосуеться заборони надання рiзних рекомендацiй клiентам швестицшних компанiй продавати або купувати ii чи iншi цiннi
папери для подальшо'1 змiни котирувань цiнниx паперiв. Особа, що займаеться манiпулюванням на ринку щнних паперiв, несе вщповщальшсть у виглядi штрафу або позбавлення волi на строк до 3 роюв.
1 сiчня 2002 р. набув чинност «Закон про придбання щнних паперiв i поглинання» (мм. - «WpÜG»). Вперше в Имеччиш закон запровадив регуляторну базу для злитпв i поглинань. Пiд д^ цього закону пiдпадають всi компанп, що мають лiстинг на бiржаx Нiмеччини або iншиx краш €С.
На основi прийнятого 22 кв^ня 2002 р. «Закону про формування ттегрованог системи фтансового нагляду» (шм. - «Gesetz über die integrierte Finanzaufsicht» -«FinDAG») в травш 2002 р. в Имеччиш був створений единий мегарегулятор фшансових установ. Три федеральш органи, яю здшснювали нагляд за банками, страховими компашями i ринком цiнниx паперiв, були об'еднаш пiд одним дахом -Федеральног служби з регулювання фшансових риншв (шм. - «Bundesanstalt für Finanzdienstleistungsaufsicht» - «BaFin»), що базуеться в Бонш та Франкфурт!-на-Майш. Загальне число ii ствроб^ниюв складае близько 1 тис. оаб, служба наглядае за 2,3 тис. банками, 800 шститутами фшансових послуг i 630 страховими оргашзащями [11, с. 319].
Нове вщомство складаеться з трьох тдроздшв (департаментiв): з контролю за кредитними оргашзащями, страховими компашями та з нагляду за торпвлею на ринку щнних паперiв. Крiм них, також юнують три департаменту, що займаються загальними питаннями (розвиток фшансових ринюв, страхування фiнансовиx активiв i боротьба з вiдмиванням грошей).
Безпосередньо при правлшш створенi вщдши: управлiння, зовнiшнix зв'язкiв, захисту шформацп та боротьби з вiдмиванням грошей. До служби надаються вс проспекти емюп цiнниx паперiв. Фiнансування «BaFin» здшснюеться з 2002 р. повшстю за рахунок внескiв фiнансовиx установ, за якими оргашзащя наглядае. Контроль за витрачанням кошт1в забезпечуе спещальна адмiнiстративна рада, що складаеться з представниюв фiнансовиx установ, парламенту i ряду федеральних мiнiстерств. Дiяльнiсть «BaFin» також тдлягае контролю з боку Федерального мшютерства фiнансiв Нiмеччини [7, с. 57].
Останш змiни в нащональнш системi регулювання пов'язанi з прийняттям у липнi 2002 р. Четвертого закону про розвиток фтансового ринку, що включав щлий ряд заxодiв щодо подальшого посилення захисту iнвесторiв, збiльшення прозоростi та посилення заxодiв, спрямованих проти вiдмивання грошей.
У ^mpi уваги нового закону - заходи, спрямоваш проти маншулювання цiнами на фондовому ринку. Вщповщно до роздiлу 7 «Закону про банки» Имецький Федеральний Банк буде продовжувати брати участь у поточному контролi за дiяльнiстю банкiв. Ем^ент зобов'язаний розкривати вiдомостi про угоди директорiв або на своему веб-сайт^ або опублiкувати в офiцiйному друкованому оргаш - «Fеderal Gazette». На сьогодш «BaFin» розмiщуе подiбну шформащю i на своему сайтi www.bafin.de. У результат сучасна нiмецька система регулювання в чомусь навт перевершуе вiдповiднi системи Великобританй i США [15, с. 341].
«BaFin» надшена великими повноваженнями для ефективного мошторингу ринку. Служба мае право не тшьки вимагати надання шформацп, вона може проводити обшуки в примщеннях банюв, компанш з торгiвлi щнними паперами, страхових компанiй. При виявленш фактiв, що свiдчать про кримшальш правопорушення, справа передаеться до прокуратури. «BaFin» може самостшно карати порушниюв, накладаючи штрафи.
Якщо манiпулювання вплинуло на щну лiстинговиx паперiв, наявним е кримшальне правопорушення. Якщо була представлена свщомо неправдива iнформацiя
або приховаш факти, якi могли б вплинути на щну паперiв, за новим законом можна розпочати кримшальну справу лише на основi визнання порушником того, що даний факт м^ здiйснювати вплив на цiни. Це значно полегшуе завдання прокуратури, оскшьки зменшуе обсяг доказово! бази. «BaFin» отримало право накладати штрафи у випадках маншулювання, яке навiть не призвело до змши цiни, на суму до 1,5 млн. евро.
Висновки. Пщсумовуючи, слщ зазначити, що регулювання ринку щнних паперiв та похщних фiнансових iнструментiв у ФРН враховуе регуляторш особливостi цього механiзму стосовно функщонування ринку цiнних паперiв в СС за трьома основними напрямками: на основi первинного законодавства СС, тобто Установчих договорiв СС, норми яких мають пряму д^ на територп всiх держав-членiв СС; вторинного права СС
- на базi актсв, насамперед директив i регламент, прийнятих iнститутами Свропейського Союзу в розвиток положень Установчих договорiв СС; за допомогою нащонального законодавства держав-члешв СС.
Внутрiшнiй порядок функцiонування регуляторiв ринку цiнних паперiв та похщних фшансових iнструментiв у ФРН формуеться за такими основними аспектами: торпвля щнними паперами; обмеження торгiвлi з використанням шсайдерсько! шформацп; нагляд за шсайдерською дiяльнiстю; контроль за маншулюванням на ринку цiнних паперiв; придбання щнних паперiв i поглинання; формування штегровано! системи фiнансового нагляду; посилення захисту iнвесторiв; збiльшення прозорост та посилення заходiв, спрямованих проти вщмивання грошей.
Список використано¥ л1тератури
1. Морозов В.С. АТ «Deutsche Börse» // 1нформацшно-анал^ична довщка. -Торговельно-економiчна мiсiя у складi Посольства Украши у ФРН. - Берлiн, 2006. -3 с.
2. Морозов В.С. Пщвищення конкурентоспроможносп аутсайдерiв серед украшських фондових бiрж // 1нвестицп: практика та досвщ. - 2010. - №21. - С. 39-42.
3. Морозов В.С. Регулювання ринку щнних паперiв у Имеччиш // 1нформацшно-аналогична довiдка. - Торговельно-економiчна мiсiя у складi Посольства Украши у ФРН. - Берлш, 2006. - 7 с.
4. Морозов В.С. Ринок щнних паперiв та похщних фшансових шструмешив у ФРН // 1нформацшно-анал^ична довiдка. - Торговельно-економiчна мiсiя у складi Посольства Укра1ни у ФРН. - Берлш, 2006. - 13 с.
5. Aicher J., Schuhmacher F. Wertpapiere // Krejci H. Unternehmensrecht. - 4.Auflage.
- Manz, Wien, 2008. - S. 472-491.
6. Bär H.P. Asset Securitisation - Die Verbriefung von Finanzaktiven als innovative Finanzierungstechnik und neue Herausforderung für Banken. -3., unveränd. Auflage. - Haupt, Bern et al., 2000. - 459 S.
7. Bloss M., Ernst D. Derivate. Handbuch für Finanzintermediäre und Investoren. -Oldenbourg Verlag. - München, 2008 - 1012 S.
8. Bund S. Asset Securitisation - Anwendbarkeit und Einsatzmöglichkeiten in deutschen Universalkreditinstituten. - Hohenheim, 2001. - 368 S.
9. Derleder P., Knops K.-O. Handbuch zum deutschen und europäischen Bankrecht. -2003. - 2432 S.
10. Fabozzi F. Foundations of Financial Markets and Institutions. - 3. Auflage. - Verlag Prentice Hall, 2002. - 706 p.
11. Hull J. Optionen, Futures und andere Derivate. - Aus dem Englischen von Hendrik Hoffmann. - Pearson Studium. - München, 2005. - 873 p.
12. Kind S. Börsen- und Finanztermingeschäfte // Lang P. - Frankfurt am Main, 2004. -S. 326-391.
13. Kümpel S. Die Grundstruktur der Wertpapierleihe und ihre rechtlichen Aspekte // Wertpapiermitteilungen. - Teil IV. - Heft 23. - Jg. 44. - Nr. 23. - 9. Juni 1990. - S. 909-916.
14. Paul S. Asset Backed Securities // Gerke W., Steiner M. Handwörterbuch des Bank-und Finanzwesens. - 3. Aufl., Schäffer-Poeschel: Stuttgart, 2001. - S. 126-133.
15. Reiner G. Derivative Finanzinstrumente im Recht. - Nomos Verlag. - Baden-Baden, 2002. - 607 S.
16. Rinker M. Kommentierung der §§ 54 (Wertpapierdarlehen) und 55 Investmentgesetz (Wertpapier-Darlehensvertrag) // Thomas Elser u. a. Investment - Jahresabonnement: Ergänzbares Handbuch für das gesamte Investmentwesen. Kommentar zu den Rechtsvorschriften einschließlich der Steuerrechtlichen Regelungen, Erläuterungen und Materialien der Kapitalanlagegesellschaften und der Unternehmensbeteiligungsgesellschaften.
- Erich Schmidt Verlag. - Berlin, 2012. - 548 S.
17. Siebers J., Siebers A. Anleihen. Geld verdienen mit festverzinslichen Wertpapieren.
- 2. Auflage, dtv. - 2004. - 487 S.
18. Steiner B. Wertpapiermanagement. - 9. Auflage. - Verlag Schäffer-Poeschel, 2007. -602 S.
19. Von Wysocki K. Wirtschaftliches Prüfungswesen. - Aufstellung und Prüfung des Jahresabschlusses nach HGB. - Band I. - 2005. - 498 S.
20. Zantow R. Finanzierung. Die Grundlagen modernen Finanzmanagements. - Pearson Studium. - München, 2004. - 482 S.
OraTra Hagrnm.na go pega^n 11.02.2014.
V. Morozov
REGULATION OF THE SECURITIES MARKET AND DERIVATIVES IN
GERMANY.
This article analyzes the mechanism of regulation of the securities and derivatives in the Federal Republic of Germany.
It has been found that the regulation of the securities market and derivatives in Germany takes into account the features of the regulatory mechanism for the functioning of the securities market in the European Union in three main areas: firstly, on the basis of the primary EU law, namely the constituent treaties of the European Union, which have a direct effect in the territory of all the member states, and secondly, through the secondary EU law, which is based on acts, especially directives and regulations adopted by the European Union institutions for the development of the constituent treaties of the European Union, and thirdly, through national legislation of the EU member states.
It has been established that there is no a single body for securities regulation endowed with a full range of control and supervision functions in the EU and this situation is not accidental as the necessity in the creation of a counterpart to the European Central Bank for financial instruments and services in non- bank sector is not evident.
Thus the EU directives do not give an exhaustive answer to the question of the final configuration of national securities regulators of the Member States of the European Union. They just set the appropriate requirements for the functions and authorities of such regulators by introducing the guidelines and volume of regulation.
The issue of internal regulations of the securities regulators of the Member States is determined by national law. The member states of the EU use different models of the regulation from the creation of megaregulator for the entire financial market to the creation of several regulators in each specific segment of the secutities market.
It has been determined that the functioning of the internal procedure in Germany for
market regulation of securities and derivatives is formed by the following main aspects: securities trading, limitation on trade using insider information, supervision for insider activities, monitoring of market manipulation of securities, securities merger and acquisitions, the formation of an integrated system of financial supervision, strengthening of investor protection, increase in transparency and strengthening measures against money laundering.
Key words: regulation of the economy, state economic policy of Germany, the regulation of the securities market and derivatives in Germany, regional and national regulations, the Federal Service for Financial Supervision in Germany, the Federal Supervisory Agency on Securities Trading in Germany, the Federal Supervisory Authority of the Credit File in Germany, the Federal supervisory authority of the insurance business in Germany.
УДК 339.9
О.М. Галушка
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВАЛЮТНОГО КАНАЛУ ТРАНСМ1С1ЙНОГО
МЕХАН1ЗМУ В СТАБШ1ЗАЩЙНИХ ЗАХОДАХ ВЕЛИКИХ I МАЛИХ
ЕКОНОМ1К
У статт1 ощнено фактори ефективност1 впливу грошово-кредитног полтики на реальну економту через канал валютного курсу, проанал1зовано вплив зм1ни валютного курсу на макроеконом1чн1 показники, визначено особливост1 та в1дм1нност1 ди каналу обменного курсу у малгй та великгй економщ, дослгджено механгзми впливу великих економт на мал1 через проведення девальваци резервних валют.
Клю^о^^ слова: трансмшйний мехатзм, канал валютного курсу, девальващя, ревальвация, макроеконом1чт показники, монетарна полтика держави
Постановка проблеми. В умовах посткризового перюду, що характеризусться сповшьненням економiчного зростання бшьшосп кра!н, особливо важливим для монетарно! полггики держав е ефективне використання уах !! трансмiсiйних каналiв, за посередництвом яких трансформуються показники реально! економши - рiвень зайнятосп, рiвень шфляцп, обсяг виробництва тощо. Серед каналiв трансмiсiйного мехашзму валютний канал ввдграе значну роль, адже через змшу курсу нащонально! валюти впливае на платсжний баланс дано! кра!ни та, вiдповiдно, баланси 11 партнерiв, на рiвень внутрiшнiх цiн у кра!ш, на державнi доходи та видатки. Дослщження та детальне вивчення мехашзму дп цього каналу необхщне не лише для формування ефективно! монетарно! полiтики держави, але й для швидкого реагування на заходи грошово-кредитно! полiтики iнших держав, особливо т^ що можуть трактуватись як експансюшстсью.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Рiзнi аспекти дослщження монетарного трансмiсiйного механiзму i зокрема каналу валютного курсу дослщжено у працях втизняних науковцiв та економютсв. Так, на дослiдженнi особливостей функщонування каналу валютного курсу в Укрш'ш зосереджуються Мiщенко В.1. [1] та Аржевтн С.М. [2]. Сомик А.В. дослщжуе дiю валютного каналу в кризовий перюд [3, 4], Андрущак С.М. - мiсце каналу валютного курсу в передавальних мехашзмах монетарних полiтик зарубiжних кра!н [5], Пустовшт Р.Ф. та Овчарук В.П. провели аналiз впливу монетарно! полiтики на макроекономiчнi показники за посередництвом
