CC BY
27
Бутрим О.В. Оценка потенциала низкоуглеродного развития лесного хозяйства Украины
На основе анализа отчетной документации Украины перед Секретариатом Рамочной конвенции об изменении климата (РКИК) ООН, показателей Государственной целевой программы "Леса Украины" на 2010-2015 гг., проведены прогнозные оценки объемов изменений запасов углерода в секторе лесного хозяйства Украины до 2050 г. Очерчен круг наиболее эффективных мероприятий низкоуглеродного развития, которые способствуют обеспечению рационального использования природоресурсного потенциала лесного хозяйства и укреплению экологической стабильности агроэкосис-тем; проведено их ранжирование и стоимостная оценка.
Ключевые слова: запасы углерода, резервуар углерода, выбросы парниковых газов, лесное хозяйство, лесные ресурсы, природоресурсный потенциал.
Butrym O.V. Capacity Assessment of the Low-Carbon Development of Forestry in Ukraine
Based on the analysis reporting documentation Ukraine in front of UN Framework Convention on Climate Change (UNFCCC) and target indicators of the State program "Forest of Ukraine" for 2010-2015 the projections of volume changes in carbon stocks of Forestry in Ukraine has been conducted up to 2050. List of the most effective low carbon development activities at forest lands was described. These activities are aimed at a balanced use by the natural resource potential of forestry and environmental improvement of agriculture. The cost of these activities were estimated.
Key words: carbon stock, carbon pool, GHG emission, forestry, forest resources, natural resource potential. _
УДК 336.76 Доц. М.В. Корнеев, канд. екон. наук, фтансовий аналтик -
ТОВ "Агро1нвестГруп "
ОСОБЛИВОСТ1 ФШАНС1АЛ1ЗАЦН ТОВАРНИХ РИНК1В НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
Визначено поняття "фiнансiалiзацiя" загалом та застосування його до товарних ринюв. Розглянуто змют, базовi ознаки, характеры особливост фшансiалiзацil товарних ринюв у сучасних умовах. Наведено групування детерминант фшансiалiзацil товарних ринюв за окремими аспектами (лiбералiзацiя валютно-фшансового регулювання, розвиток технологий торговельно! дшльносй, поширення фшансових шновацш, психо-лопчно-поведшкова детерминанта). Дослщжено ключову детермшанту фiнансiалiзацil товарних ринюв (поява рiзноманiтних шструментш финансового шжишрингу).
Ключовi слова: фшаниал1зацш, товар, детермшанта, ринок, похщш фiнансовi шструменти, лiбералiзацiя, конгломерацш, фшансовий iнжинiринг.
Постановка проблеми. В умовах поширення фшансових шновацш, роз-кручування вбудовано!' шфляцшно!' спiралi, глобалiзацií економiчних та фшансових зв'язюв, дерегулювання фiнансових ринкш, фiнансовий сектор та реаль-ний сектор економши з взаемодоповнювальних перетворюються на антагошс-тичнi, з превалюванням фiнансового сектору. Тривалий час кризовi явища в реальному секторi економiки були зумовленi перевиробництвом товарiв та браком платоспроможного попиту, позаяк кризи, що виникали наириюнщ ХХ - початку ХХ1 ст., пов'язанi з "перевиробництвом" фшансових актишв, мають бшь-шу частоту та глибину фiнансових наслiдкiв для економжи. Прояви вiдриву фь нансового сектору ввд реального та фiнансiалiзацií товарних ринкш е взаемодо-повнювальними тенденциями розвитку свiтового господарства сьогодш, тому потребують уваги з боку науковщв.
Аналiз останшх наукових дослщжень. Питання вiдриву фшансового сектору вiд реального та ролi пох1дних iнсIрументiв i фiнансiалiзацií у цьому процесi розглянуто у працях вiтчизняних та зарубiжних вчених. Мейнстримом у дослiдженнi цих питань е змiщення акцентiв з традицiйних ролi та функцiй то-варних ринтв до íх розгляду як сегметтв фiнансового ринку; з фундаменталь-них чинниюв попиту i пропозицií на традицШш сировиннi та продовольчi това-ри до фiнансових факторш, зокрема надлишково!' лiквiдностi на ринку похвдних iнструментiв на базовi товари, спекулятивних операций, вбудовано! iнфляцiйноí сшрал^ курсових коливань. Включения до портфелiв фшансових iнструментiв управляючими iнновацiй фiнансового шжишрингу, зокрема похiдиих шстру-ментiв, з метою збалансування трiади ризик - дохвдшсть - диверсифшащя приз-водить до "втечГ капiталу вiд реальних iнвестицiйних проектiв до фiнансових ринтв, що мають вищу норму рентабельной та коротшi строки окупностi.
Напрацювання у межах окреслених питань варто подшити на два напря-ми: процес фiнансiалiзацií як квшгесенщя в^иву фiнансового сектору вiд реального (1.А. Богушов, Е.Р. Галiмова, Н.В. Дудко, Ю.Ю. Дяченко, Дж.М. Кейнс, I. Левша, З.О. Луцишин, Х. Мшсю, С.В. Мiщенко, Л. Менкоф, А.А. Пархоменко, Дж. Спглщ, Н. Толксдорф та ш.) та роль ринку похвдних iнструментiв у процесi фiнансiалiзацií (I. Дарушин, М.В. Кисельов, €.В. Петренко, О Ф. Седу-нов, ОМ. Сохацька, П.В. Суворов, ОБ. Фельдман та ш.).
Постановка завдання. Мета роботи полягае у дослвдженш загальних особливостей, специфiчних ознак, визначенш детермiнант фiнансiалiзацií то-варних ринкiв в сучасних умовах господарювання.
Виклад основного матерiалу дослщження. Шдтримуючи класифiкацiю Системи нацiональних рахункiв ООН, у цьому до^дженш реальний сектор економжи варто розумiти як нефшансову сферу, тобто сукупнiсть нефшансо-вих пiдприемств, домогосподарств, некомерцiйних об'еднань, державний сектор у частиш надання нефiнансових послуг. Натомiсть фiнансовий сектор включае у себе банкiвську та парабантвську системи. Варто наголосити, що в реальному секторi здiйснюеться поеднання та трансформация усiх вид1в капиталу: виробничого, людського, природного, фшансового з метою виробництва валового внутртнього продукту, у фiнансовому сектс^ вiдбуваеться обслугову-вання реального сектору, опосередковане формуванням фiнансових потокiв.
Ввдсутшсть единого тдходу до визначення поняття " фiнансiалiзацiя" зага-лом та застосування його до товарних ринюв зокрема породжують дискусií не тшьки щодо формулювання його чiткоí дефшшд, але й щодо позначення цього поняття. В одному з перших дослвджень процесу фiнансiалiзацií Г. Кршнер виз-начае 11 як такий спосiб акумуляцií (каптгалу), в якому отримання прибутку здайснюеться переважно через фiнансовi канали, а не через торпвлю та товарне виробництво [1]. Наведена дефшщя цшком узгоджуеться з гшотезою вiдриву фь нансового сектору ввд реального та е базовою у поясненш фiнансiалiзацií товарних ринюв. Водночас авторський колектив тдручника "Шжнародний менеджмент" вiддае авторство цього термша Ж.-П. Серван-Шрайберу, який вказуе, що фiнансiалiзацiя е найважлившою характеристикою сучасного глобалiзованого бiзнесу [2]. На думку Р. Блекборна та Дж. Фостера, процес фiнансiалiзацií харак-
теризуеться зростанням влади фiнансового iижинiрингу, змщенням акценту еко-номiчноí даяльноста суб'ектав бiзнесу з виробництва до фiнансовоí системи [3, 4].
Поняття " фiнансiалiзацiя" е доцiльним iз лшгвктичних мiркувань i найбiльш повно виявляе свiй змiст саме в контекста його дослщження вiдносно реального сектору економжи та ринкiв окремих товарiв, оскiльки лише у цьому контекста простежуеться його суть, як прюритетнкть фiнансовоí складовоí гос-подарства над його реальним базисом.
У будь-якому разi термiн "фiнансiалiзацiя" вживаеться з негативним ввд-тiнком, що зумовлено деструктивним впливом превалюючого за обсягом фшан-сового капiталу та вiдповiдного сектору, де циркулюють його потоки, над ринками товаров i послуг. Проте iснують й окремi приклади позитивного ефекту фь нансiалiзацií, зокрема в Бразпли в останш два десятилiття домiнувания фшансо-вого кашталу були залученi iноземнi портфельш ^естицп, врегульованi зов-нiшнi борги. Результатом стало покращення фундаментальних економiчних змiнних, що супроводжувалося бiльш високими процентними ставками, деш-дустрiалiзацiею, повшьним зростанням економiки, волатильнiстю [4]. Беззапе-речноí актуальностi наведене набувае i для Украши в умовах розбудови ц фь нансового ринку та необхiдностi структурного реформування товарних ринтв з метою запобiгания фiнансовим кризам та руйшвним наслiдкам фiнансiалiзацií.
З огляду на це, поглиблення наукових напрацювань щодо сутностi та оз-нак (ключових особливостей) фiнансiалiзацií товарних ринтв е безумовно слушним. Як вщомо, вироблений у реальному секторi валовий внутрiшнiй продукт можна подалити на капiтальну (оренда, процентш платежi, прибуток) та трудову (заробтана плата) складовi з урахуванням доходного шдходу до його розрахунку. Поширення процесу фiнансiалiзацií призводить до зростання капi-тальноí i зменшення трудовоí складовоí загалом. Проте за окремими íх складо-вими спостерiгаеться певна диференщащя. Щодо частки оплати менеджерiв компанiй, то фiнансiалiзацiя впливае на неí у бiк зб1льшення за рахунок прив'яз-ки такоí оплати до показнитв ринковоí капiталiзацií компашй, яка, по сутi, мо-же мати суто фшансовий характер. За рахунок вищоí реитабельностi та бшьш коротких строкiв окупностi iнвестицiй у фшансовому секторi, передус1м спекулятивного характеру, зростае процентна частина капiтальноí складовоí, пор1в-няно з прибутковою. 1нститути, що працюють у фшансовому сектор^ зберiга-ють тенденцiю до отримання прибуткiв, а iнститути реального сектору скорочу-ють його суму.
Базовими ознаками процесу фiнансiалiзацií товарних ринк1в е:
• переорieнтацiя капiталу з виробництва та ринюв товарiв i послуг у фшансовий сектор;
• зростання вiртуальностi, волатильноси та швидкостi фiнансових потокiв на фь нансових ринках, порiвняно з товарними;
• змщення людських, виробничих, iнвестицiйних ресурсiв iз реального сектору у фшансову iндустрiю;
• цши та традицiйнi товари (продовольчi товари, метали, газ, нафта) й екзотичш товари (квоти на викид парникових газiв, права на використання енергетичних ресурсiв) визначаються не шляхом взаемодп попиту i пропозиц11 на вщповщних товарних ринках, а через взаемодто фiнансових факторiв (вартiсть похiдних шструменив на цi базовi активи, курс долара, шдекс iнфляцií тощо);
• зростання кореляцп економiчних та фiнансових змшних, що визначають цiни на товари та фiнансовi активи;
• opiem^ia компанiй реального сектору не на тдвищення реально!' продуктив-нoстi виробництва чи якоси надаваних послуг, а на максимiзацiю ринково! цiни акцш та капiталiзацií кoмпанiй.
З огляду на ключовi ознаки, якими характеризуемся процес фшанааль зацií товарних ринтв, обгрунтовано еволюцiйнi передумови - детермшант ц появи та поширення. Близьким за значениям термiном "системнi детермшанти сватово! фшансово! кризи" оперуе В.1. Мазуренко, вживаючи його для позна-чення "якiсних динамiчних структур, що характеризують логiчний причинно-наслiдковий зв'язок мiж виникненням нерiвноваги на фшансових ринках та по-рушенням штегрально! едностi системоутворювальних елементав глобально! фшансово! архiтектури" [5]. Автор пiдкреслюе, що нерiвновага на фiнансових ринках зумовлюеться даею фундаментальних чинникiв та каталiзаторiв i зале-жить вiд домшантних компонентiв, фаз, каналiв i фаюто^в поширення [5]. От-же, фiнансiалiзацiю як багатоаспектне явище визначають фактори та передумови, ят можна назвати детермшантами.
Лiбералiзацiя валютно-фiнансового регулювання грунтуеться на вiдмiнi обмежень транскордонному перемщенню капiталiв (формування фiнансових цеш^в) та дерегулюваннi фiнансовоi сфери (вщмша низки законодавчих актiв, крах Бреттон-Вудсько! валютно! системи). Важливу роль у лiбералiзацil свгго-вих фiнансових риныв вiдiграли мiжнароднi фiнансовi центри рiзних рiвнiв: глобальнi (Лондон, Нью-Йорк), регюнальш (Гонконг, Сингапур, Дубай), ло-кальш (Токiо, Франкфурт-на-Майнi, Париж), офшорнi (Цюрих, Женева, Кайма-новi острови та ш). Поряд iз наднащональним, нащональним регулюванням, принципами мiжнародних органiзаиiй (МВФ, СБ, СОТ та ш.) зазначеш свДтовД фiнансовi центри як зосередження банив та спеиiалiзованих фшансово-кредит-них шститутав, що опосередковують рух потоюв фiнансового капiталу на глобальному рДвш, набувають ключового значення у процесах регулювання цього руху поза вже кнуючими системами за рахунок сшцифДчних, часто шльгових, умов оргашзацп, оподаткування, супроводу фiнансових операиiй. У цьому кон-текстi варто погодитись з думкою О.Г. Чувардинського щодо автономносп та екстериторiальностi свиових фшансових цен^в [6]
За порiвияниям 83 найбшьших фiнансових центров у межах рейтингу The Global Financial Centre Index (GFCI), що базуеться на показниках Свггового банку, Оргашзацп економiчного спiвробiтниитва i розвитку, у 2014 р. лвдерами е Нью-Йорк, Лондон, Гонконг (на щ три центри припадае понад 70 % свДтово! торгДвлД акциями) та Сингапур [7]. Незважаючи на незначний розрив мДж Нью-Йорком i Лондоном, зумовлений подиями полДтичного та економiчного характеру в 6С, Лондон зосереджуе понад 70 % вторинного ринку облтащй, 50 % ринку похщних шструментав, 80 % свиових iнвестииiйних i банкiвських операцш, 90 % свггово! торпвлД металами, зокрема золотом, та управлiния понад 85 % европейських хедж-фоидiв [8, 9].
Вщмова вДд о6мДну ключових свиових валют на золото та встановлення доларового стандарту призвело не лише до консолщацц ринк1в навколо едино! валюти, але й до виникнення як численних валютних ризикгв, так i можливос-
тей спекуляцц. З вщмшою норм закону Гласа-Спгала щодо розмежування ко-мерцiйного та ^естицшного банюнгу в США законом Грема^ча-БлаМ у
1999 р. з'явилися специфiчнi пiдроздiли в банках, що почали займатися спекулятивною торговлею за власний кошт (proprietary trading). Ухвалення у
2000 р. Закону про модершзацда товарних ф'ючерав зняло заборону найбшь-шим шституцшним iнвесторам США (пенсiйним фондам, страховим компаш-ям) вкладати кошти в ризиковаш види активiв - товарш деривативи. Маючи на метi диверсифжацда портфелiв, цi iнвестори користуються можливостями включения до 1х складу нетрадицшних iнстрyментiв.
Поява нових техиологiй торпвл^ зокрема електронно!' Iнтернет-торгiвлi та високочастотного роботизованого трейдингу з вщмовою вщ голосових тор-гiв, призвело до полегшення входу на фiнансовi ринки, що своею чергою спри-чинило деiнтермедiацiю торгiвлi фiнансовими та товарними активами, тобто скорочення обсягiв вкладень у традицiйнi банкiвськi, страховi та iншi активи на користь щнних паперiв, похвдних iнстрyментiв, що не обов'язково потребують звернення до фшансових посередникiв. Глобалiзацiя позабiржових ринкгв, на-самперед похвдних iнстрyментiв, полегшила перетжання потокiв з товарних сегментiв у фшансов^ а гнyчкiсть, нерегyльованiсть позабiржових iнстрyментiв (донедавна) зумовили !'х невпинний розкви.
Поширення рiзного роду фшансових шновацш пов'язано з двома аспектами - появою фшансового шжишрингу та тенденцií до фiнансовоí конгломера-цií. Переплетення у холдингових структурах пенайних фондов, хедж-фондiв, iнвестицiйних компанш призводять не лише до комплексного та перехресного обслуговування клiентiв чи штересш фiнансових груп, але й дають змогу цим структурам бути гравцями на декiлькох сегментах фшансових чи товарних рин-кiв одночасно.
Фiнансова конгломерац1я, спрямована на синтез окремих технологiй на-дання фшансових послуг на рiвнi фiнансових посередниюв, потребувала гнуч-ких та специфiчних фiнансових iнстрyментiв, обсяги та рiзноманiття яких знач-но зб1льшилися з появою науки фшансового шжишрингу.
Ввд детермшанти фiнансовоí конгломерацií та фшансового шжишрингу варто перейти до психолопчно-поведшково1 детермшанти, що е превалюючою ниш як iз методологiчного, так i з практичного боку. За традицшною гiпотезою ефективних риикiв уся кнуюча на ринку iнформацiя миттево ввдображаеться в цiнах на активи, особливо на ф'ючерсних ринках, що вважаються шформащйно ефективними (сильна форма ринково1 ефективностi). Однак учасники фшансо-вих та товарних ринкiв, зокрема ф'ючерсних, досить часто не враховують фун-даментальш чинники пiд час прийняття iнвестицiйних рiшень, дiють iррацi-онально, шддаються тренду чи панiчним настроям (стадним рефлексам), що провокують надування "бульбашок" на ринках та масовий розпродаж активiв " assetfiresale". У цьому коитекстi перегляд пангвних теорiй i концепцiй та поява нових технологш iнвестyвания сприяють поширенню фiнансiалiзацií. Крiм того, гонитва за прибутком, iдеологiя "yспiшноí людини" змiнюють традицiйнi соцiокyльтyрнi цiнностi на прагматизм i гонитву за грошима, що призводить до появи ^есторгв, якi шукають легких грошей, так званих homofinansus.
Наведенi детермшанти (лiбералiзацiя валютно-фiнансового регулювання, розвиток технологш торговельно!' дiяльностi, поширення фiнансових iнновацiй, психологiчно-поведiнкова) спричинили вiдрив фiнансового сектору ввд реального та появу квшгесенцп цього процесу - фiнансiалiзацií товарних ринюв.
Дослiдивши детермiнанти фiнансiалiзацií товарних ринюв, варто розгля-нути ключовi з них - появу рiзноманiтних iнструментiв фiнансового шжишрин-гу, зокрема похвдних iнструментiв, що сьогодш е найбiльшим за обсягом торпв видом товарних i фiнансових шструменпв свiту. Похiднi iнструменти у своему класичному розумiннi як iнструменти, варткть яких залежить вiд змiни базових активш, та розрахунки за якими вiдбудуться в майбутньому, сьогоднi не вiдпо-вiдають цьому визначенню з таких причин: "вплив навпаки" - курсоутворення на ринку похiдних визначае щни на ринку базових товарiв чи змшних; "без поставки" - бшьшкть з похiдних, що знаходяться в обiгу, е суто розрахунковими (учасники угоди за результатами торпв певним iнструментом компенсують один одному рiзницю у щнах) i не передбачають поставки реальних товарних цшностей.
Ринок похвдних iнструментiв розглядаеться як ключовий механiзм аку-муляцп спекулятивних фiнансових потокш та фжтивного капiталу, втшеного у формi похiдних iнструментiв, драйвер фiнансiалiзацií товарних ринюв. Крiм змiн у функщях, класифжацшному групуваннi на ринках похвдних, що виступа-ють основою фiнансiалiзацií товарних шструменпв, спостерiгаються змiни й у складi учасникiв ринку та !х ролi (табл.).
Табл. Учасники ринку деривативiв за 1.х повноваженнями [10]
Категор1я учасник1в Повноваження
Виробники, торпвщ, споживач1 Учасники, як1 перв1сно зад1ян1 у ф1зичних ринках товарних ц1нностей 1 використовують деривативи переважно для хе-джування сво1х ризик1в
Дилери своп1в (пох1дних) 1нвестори, яю працюють з угодами типу "своп" 1 використовують ринки товарних дериватив1в для хеджування ризик1в, пов'язаних 1з цими угодами, переважно у форм1 1нвестиц1й у сировинн1 шдекси
Управляюч1 грошо-вими фондами - ш-ституц1йн1 1нвестори Учасники, як1 беруть участь у строковш торг1вл1 в1д 1мен1 сво-1х кл1ент1в, зокрема хедж-фонди, що здшснюють операцп на цих ринках
1нш1 учасники Включають 1нших зв1туючих учасник1в, яю не належать до попередн1х трьох категорш, та незв1туюч1 учасники - др1бш торг1вц1
З урахуванням значно! кiлькостi рiзновидiв похiдних фiнансових шстру-ментiв доцшьно стверджувати про складнi види фжтивного кашталу, який вть лений в таи шструменти.
Висновки. Ключовою тенденщею у розвитку свiтового господарства сьогодш можна назвати в^ив фiнансового сектору ввд реального, що прояв-ляеться насамперед у фiнансiалiзацií товарних ринюв, яку можна визначити як зростання ролi фiнансових мотивiв, фiнансових риншв та фiнансових гравщв у функщонуванш товарних ринюв. Ключовими детермiнантами цього процесу запропоновано вважати лiбералiзацiю валютно-фшансового регулювання, появу
фшансових iнновацiй, розвиток техиологiй торговельно1 д^яльносп, психолопч-но-поведiнковy детермiнантy, якi дали змогу узагальнити причинно-наслiдковi зв'язки та простежувати теиденцií фiнансiалiзацií. Крiм того, похвдш шструмен-ти е провiдниками фiнансiалiзацií товарних ринюв, сучасною формою фштивно-го капiталy з орiентацiею на спекулятивну функцда, на противагу хеджувальнш.
Лiтература
1. Krippner G. What is Financialization? / Greta Krippner // Mimeo, Department of Sociology, UCLA. - 2004.
2. Международный менеджмент : учебник для вузов / Д.И. Баркан, С.Э. Пивоваров, Л.С. Тарасевич, А.И. Майзель. - СПб. : Питер. - 2002. - 547 с.
3. Blackburn, R. Finance and the Fourth Dimension / R. Blackburn // New Left Review. - 2006, № 39. - Р. 39-70.
4. Foster J.B. Financialization of Capitalism / John Bellamy Foster // Monthly Review. -2007, № 11. - Р. 8-10.
5. Мазуренко B.I. Системш детермшанти свггових фшансових криз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук / B.I. Мазуренко. - К. : Б.В., 2010. - 32 с.
6. Чувардинський О.Г. Мехашзм регулювання розвитку руху кашталу в умовах финансово! raобалiзащl : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / О.Г. Чувардинський. -Харювський нащональний ун-т ¡м. В.Н. Каразша. - Х., 2005. - 20 с.
7. The Global Financial Centres Index. - [Electronic resource]. - Mode of access http://www.zyen.com/research/gfci.html.
8. Key facts about the City of London and the "Square Mile". The City of London Corporation. -[Electronic resource]. - Mode of access http://www.cityoflondon.gov.uk/about-the-city/who-we-are/Pages/key-facts.aspx.
9. Международные финансовые центры и их роль в развитии мировой экономики". Аналитический обзор. - М. : Финансовый университет при Правительстве Российской Федерации, 2012. - 444 с.
10. Price formation in financialized commodity markets: The role of information. - United Nations Conference on Trade and Development. - 2011. - 81 p.
Корнеев М.В. Особенности финансиализации товарных рынков на современном этапе экономического развития
Определено понятие "финансиализация" вцелом и применение его к товарным рынкам. Рассмотрено содержание, базовые признаки, характерные особенности финан-сиализации товарных рынков в современных условиях. Приведена группировка детерминант финансиализации товарных рынков по отдельным аспектам (либерализация ва-лютно-финансового регулирования, развитие технологий торговой деятельности, распространение финансовых инноваций, психологически-поведенческая детерминанта). Исследована ключевая детерминанта финансиализации товарных рынков (появление разнообразных инструментов финансового инжиниринга).
Ключевые слова: финансиализация, товар, детерминанта, рынок, производные финансовые инструменты, либерализация, конгломерация, финансовый инжиниринг.
KorneyevM.V. Features Financialisation of Commodity Markets at the Present Stage of Economic Development
The concept of "financialisation" in general and its application to commodity markets. The concept, basic features, characteristics financialisation of commodity markets is considered. Shows the grouping determinants financialisation of commodity markets in some aspects (liberalization of monetary and financial regulation, technology trading activities, distribution of financial innovation, psychological and behavioral determinants). Investigational key the determinant of finansialisation of commodity markets in modern terms (emergence of various instruments of financial engineering).
Keywords: financialisation, product, determinant, market, derivatives, liberalization, conglomeration, financial engineering.
