CC BY
16
Еволющя кредитних грошей е процесом синхронним до розвитку економжи та потреб економiчноl дiяльностi. Структура грошово! маси пос-тiйно змiнюеться, пристосовуючись до нових потреб у здшсненш платежiв та розрахункiв. З другого боку, виникнення нових видiв платiжних засобiв сти-мулюе розвиток певних видiв економiчноl дiяльностi. У сучасних економжах особливо показовим е вплив запроваджених електронних платежiв та кредитних карток, як докорiнно змiнили сам характер грошових розрахункiв i стали потужним чинником штенсифжаци економiки.
На кожному з еташв розвитку економши найбiльш адекватними до 11 потреб були певш форми кредитних грошей з вщповщними властивостями. На рис. 2 зображено функцюнальну структуру кредитних грошей.
У сучаснш економiцi присутш рiзноманiтнi складовi кредитних грошей, що пов'язано з диверсифiкацiею 1'хтх властивостей. У кожного з видiв кредитних грошей можна видiлити домiнуючi функци, якi менш вираженi в шших компонентах грошово! маси.
Таким чином, еволющя кредитних грошей вщбувалася шляхом розвитку вщповщних функцш з розширення можливостей грошових систем. 1с-торичний характер еволюци кредитних грошей обумовлений спроможшстю 1х певних видiв забезпечувати реалiзацiю суспiльних потреб. Ускладнення економiчних вiдносин та збшьшення масштабiв грошових розрахункiв супро-воджуються iнфляцiйними процесами i пiдвищенням ризикованость Поява та розвиток нових видiв кредитних грошей зумовленi необхiднiстю задовольни-ти вiдповiднi суспiльнi потреби. У сучасних грошових системах присутш ус функцюнальш складовi грошових систем, проте 1х структура постiйно змь нюеться. Характерною е тенденцiя до скорочення частки банкнот у класично-му розумшш та зростання рiзних видiв електронних платежiв та деривативiв, що обумовлено особливостями монетарних процеЫв у ринкових економшах.
Л1тература
1. Билоусов Л.Д. Деньги и кредит. - Харьков: Прапор, 2004. - 340 с.
2. Грош1 та кредит/ За ред. М.1. Савлука. - К.: КНЕУ, 2002. - 598 с.
3. Миллер Р. Л. Ван-Хуз Д.Д. Современные деньги и банковское дело. - М.: Инфра-М, 2000. - 598 с.
4. Мишкш Ф.С. Економша грошей, банювсько! справи 1 фшансових ринюв. - К.: Осно-ви, 1998. - 964 с.
5. Словарь современной экономической теории Макмиллана/ Под ред. Д.У. Пирса. -М.: Инфра-М, 1997. - 606 с.
6. Фридмен М. Если бы деньги заговорили... - М.: Дело, 1998. - 156 с.
УДК 339.164 Астр. О.В. Сами1 - Львiвськuй НУ м. 1вана Франка
ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ Ф1НАНСОВИХ
ШСТРУМЕНТЮ
Присвячено юторп становлення та розвитку строкового ринку та ф'ючерсних б1рж. Автор наголошуе на появ1 шновацшних фшансових шструменпв.
1 Наук. кер1вник: доц. В.Й. Плиса, канд. екон. наук - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Doctorate O. V. Sanin - Lviv NU named after Ivan Franko The history of creation innovation financial instruments
In this article is devoted to history of a future market in economy. The author emphasizes on innovation financial instruments.
1нновацшш фiнансовi шструменти i принципи, що лежать в 0CH0Bi !х використання, мають багатовжову юторда становлення i розвитку. Ще у Древ-нiй Греци i Древньому Римi формалiзована торговельна практика почалася з фiксування часу i мiсця торгiвлi, центрального ринкового закладу, i3 загальних товарообмiнних операцiй i валютних систем, а також висновку контракпв на постачання товарiв у договiрний термiн. У перiод розкв^у Римсько! iмперп торговi центри за назвою fora vendalia (ринки розпродажу) були центрами ре-алiзацi! товарiв, що римляни привозили з вщдалених куточюв iмперil.
Незважаючи на крах цих цившзацш, основнi принципи центрально! ринково! структури збереглися. У похмуру епоху раннього середньовiччя, коли була порушена широко розгалужена комерцшна торгiвля, продукти купу-вали i продавали на вiдособлених мiсцевих ринках. Зрештою, практика попе-реднього оповщення про визначенi термiни i мюця ринково! торгiвлi вщро-дилася у формi середньовiчних ярмаркiв.
До XII ст. середньовiчнi ярмарки Англп i Франци були вже досить великими i рiзноманiтними, комплексними. У мiру розвитку спецiалiзацi! деякi ярмарки стали осередком торгiвлi мiж англшськими, iспанськими, французь-кими й ггалшськими купцями. У XIII ст. найбшьш розповсюдженими i зви-чайними були угоди з використанням го^вки на мющ i негайнiй поставцi товару; однак, вже в цей перюд почали практикувати укладання контракпв на бiльш шзне постачання товарiв в обговорений термiн зi стандартами якост^ що установлювали за зразками [1, р.80].
Серед найважливiших внесюв середньовiчно! ярмарки у сучасну ко-мерцiйну дiяльнiсть - принципи саморегуляци й арбiтражу, а також формаль зованi торговельнi процеси. У середньовiчнiй Англи Законом про дiяльностi купщв визначалися стандарти (правила, вимоги) поведшки, прийнятнi для мюцево! влади. Принцип саморегуляци, самоврядування, передбачений за-гальним законодавством в Англи i застосовувався в американських колошях, був прийнятий по^м на товарних бiржах США. Для виршення конфлiктiв мiж покупцями i продавцями англiйськi купецькi об'еднання одержували вiд мюцево! або центрально! державно! влади повноваження вводити i домагати-ся виконання сво!х власних правил поведшки. Об'еднання купщв могли ви-носити ршення про призначення покарань i вiдшкодування збиткiв за допо-могою органiзацi! ярмаркових судiв. У XIV ст., коли щ суди були офiцiйно прийнятi англшськими судами загального права, !хня юрисдикщя, тобто коло повноважень та дозволу застосовувати законш санкцi!, була витюнена юрис-дикцiею мiсцевих судiв. У багатьох районах свггу ярмарки стали замшятися спецiалiзованими центральними ринками, або торговими центрами. В Сврош таю ринки одержали назву бiрж.
Створення бiрж одержало поширення не тшьки в Англi! i Gвропi. Ана-логiчнi ринки стали формуватися в Япони i США. Вiдомо, що в Япони (приб-лизно з 1700-х роюв) почали торгувати ф'ючерсами на рис [1, р.84].
У США товарш ринки iснують уже з 1752 р.; на них йшла торпвля товарами впчизняного виробництва, продуктами домашнього виготовлення, текстильними виробами, шюрами i шкipaми, металами i лiсомaтеpiaлaми. Велика частина угод вщбувалася за готiвку з негайним постачанням. Але все-таки юнування таких ринюв дуже полегшувало i розширювало сферу тоpгiвлi всшякими товарами.
Iстоpiя сучасно! ф'ючерсно! тоpгiвлi розпочалася на Середньому Зaходi США на початку 1800-х роюв. Вона була тюно пов'язана з розвитком комер-цiйноï дiяльностi в Чикаго i торпвлею зерном на Середньому Заходь Зручне стpaтегiчне розташування мюта у пiвденнiй чaстинi системи Великих озер сприяло швидкому pозвитковi мюта як зернового теpмiнaлa. Однак проблеми попиту та пропозици, перевезень i збереження створювали хаотичну ситуaцiю в pеaлiзaцiï товapiв i логiчно обумовили появу ф'ючерсних pинкiв.
На початку 1800-х роюв хаос у сфеpi попиту та пропозици був щлком звичним для виробниюв сшьськогосподарсько1' сировини. Надлишок сшьсь-когосподapськоï продукци у пеpiод зaготiвлi представляв тшьки частину проблеми. Шдприемщ теpпiли крах через недостачу сировини для збереження ддачого виробництва. Коли були створеш товарш бipжi, ïхнi зусилля почали спрямовувати на розробку законодавчих зaходiв для полшшення меpежi сiльських доpiг, будiвництво внутpiшнiх водних шляхiв, розширення складських i портових споруджень.
У зв'язку з важкими умовами маркетингу (pеaлiзaцiï) фермери i тор-говцi почали практикувати укладання контpaктiв з наступним постачанням товapiв. Зaвчaснi, попеpеднi контракти на постачання кукурудзи вперше було укладено купцями^чковиками, що одержували зерно вiд феpмеpiв тзньо1' осенi або на початку зими, але повиннi були збер^ати його доти, доки куку-рудза досить висохне для навантаження на судно, а ржа або канал звшьнять-ся вщ льоду. Перший iз зареестрованих контpaктiв датуеться 13 березня 1851 р. Цей контракт було укладено на 3 тис. бушелiв (близько 75 т.) кукурудзи з постачанням у червш за щною за 1 бушель нижче на 1 цент, шж це було станом на 13 березня [2, с. 44].
З розширенням зерново!" тоpгiвлi у 1848 р. 82 купщ оргашзували цен-тральну ринкову оpгaнiзaцiю - Чиказьку товарну бipжу, назвавши ïï Чиказь-кою товарною палатою. Цiлями створення ще1' бipжi були сприяння комер-цiйноï дiяльностi мiстa i надання мюця, де покупцi i продавщ могли б зустрь чатися й обмшюватися товарами. У початковий перюд iснувaння товарно1' бipжi застосовувалася система завчасних контракпв.
Однак тaкi попередш угоди мали недолiки. Вони не були стандартизо-вaнi у вщношенш якостi i теpмiнiв поставок, i учасники угод (купщ, бipжовi маклери, постачальники) часто не виконували завчасно прийнятих на себе зо-бов'язань. У 1865 р. Чиказька товарна бipжa зробила крок до фоpмaлiзaцiï тоpгiвлi зерном за допомогою розробки стандартних типових угод, названих ф'ючерсними контрактами. Щ контракти на противагу завчасним, стандартизо-вaнi з яюстю, кiлькiстю, теpмiнaм i мiсцем постачання товару, за яким, зробле-но угоду. Ц основнi принципи ф'ючерсно!' тоpгiвлi залишаються у силi i на да-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
ний час, але нiхто не може угадати, як буде змшюватися i розвиватися ця по-рiвняно молода сфера тдприемницько! дiяльностi в наступному сторiччi i далi.
Кiнець XIX ст. був важливим перiодом з погляду масштабiв i ефектив-ностi ф'ючерсно! торгiвлi. Вiдбувалася формалiзацiя торговельно! практики, стандартизувались контракти, установилися правила поведшки i розрахункiв, порядок дозволу споровши, процедури улагоджування розбiжностей.
З утворенням нових товарних бiрж наприкiнцi XIX - початку XX сто-рiччя контрактна ф'ючерсна торгiвля стала розростатися (табл. 1).
Табл. 1. nepmî ф'ючерсш бiржi
Перюд Поди
1848 р. Чиказька торговельна палата (Chicago Board of Trade)
1868 р. Американська бipжа (MidAm Exchange - MidAm), зареестрована у 1880 p. як Чиказька вщкрита торговельна палата (Chicago Open Board of Trade)
1870 р. Нью-Иоркська бавовняна бipжа (New York Cotton Exchange)
1872 р. Нью-Иоркська бipжа олп i сиру (The Butter and Cheese Exchange of New York), перейменована через десять роюв у зв'язку з розширенням перел^ товаpiв у Нью-Йоркську товарну бipжу (New York Mercantile Exchange)
1874 р. Чиказька продуктова бipжа (Chicago Produce Exchange), pеоpганiзована у 1919 рощ в Чиказьку товарну бipжу (Chicago Mercantile Exchange - CME)
1882 р. Нью-Иоркська бipжа кави (Coffee Exchange of the City of New York), перейменована у 1916 рощ в Нью-Йоркську бipжу кави i цукру (New York Coffee and Sugar Exchange)
1883 р. Нью-Иоркська бipжа металiв (New York Metal Exchange)
1925 р. Нью-Иоркська бipжа какао (New York Cocoa Exchange)
1933 р. Товарна бipжа (Commodity Exchange Inc - COMEX), заснована шляхом злиття чотирьох ф'ючерсних бipж: Нащонально'1 бipжi металiв (The National Metal Exchange), Нью-Иорксько'1 бipжi каучуку (The Rubber Exchange of New York), Нащонально'1 бipжi натурального шовку (The National Raw Silk Exchange) i Нью-Иорксько'1 бipжi шкipи (The New York Raw Hide Exchange)
Джерело: Duffie D. Future Markets. - Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1989. - 584 р.
На бiржах торгували продукщею р1зномаштного асортименту, вклю-чаючи бавовну, олда, яйця, каву, какао. У мipу пеpвiсноï iндустpiалiзацiï аг-рарно1 економжи США розширилися номенклатура i розматсть ф'ючерсних контpактiв.
XX ст. увшшло в iстоpiю як епоха важливих змiн у всiх сферах життя людини. Науково-технiчний прогрес пpивiв до комп'ютеризаци, розвитку ш-фоpмацiйних технологш, телекомунiкацiй [3]. Однак дшсно бурхливий розвиток ринку похiдних шструменпв одержав тiльки з початку 70-х роюв XX ст. з появою нового сектора ринку - валютних, фiнансових i фондових похiдних шструменпв. Саме в цей пеpiод почали штенсивно формуватися стpоковi бipжi.
Поведшка учасникiв ринку, прийняття ними ршень, а отже, i розвиток самого ринку похщних фiнансових шструменпв обумовлеш безлiччю чинникiв, що умовно можна шдроздшити на двi групи. По-перше, це зовшш-нi, стосовно окремого учасника чинники, чинники оточення, над якими вш не мае контролю, але як безпосередньо впливають на показники його д1яльнос-ri. I, по-друге, внутpiшнi, стосовно учасника фактори [4, с. 50].
До пеpшоï групи слщ вiднести змши у мiжнаpоднiй фiнансовiй структур^ зокрема: зростання свiтового ВВП; коливання валютних курЫв (крах
системи фшсованого валютного курсу); коливання процентних ставок; зрос-тання ролi шституцшних iнвесторiв; глобалiзацiя свiтових фiнансових ринюв; податкова асиметрiя; НТР.
У свою чергу до внутршшх чинниюв, що визначають поведiнку еко-номiчних суб'екпв на фiнансових i товарних ринках, вщносять: потребу в лжвщних i дохiдних напрямках вкладення засобiв; необхiднiсть зниження вартостi залучення засобiв i обмеження ризикiв; пiдвищення квалiфiкащl персоналу, розвиток спещально!' прикладно!' областi - фшансово!' шженери i ри-зик-менеджменту [4, с. 69].
Ринок шновацшних фiнансових iнструментiв в економщ Укра'ни тiльки починае зароджуеться, тому слiд використовувати принципи функщ-онування якi склались iсторично, проте слщ враховувати вiтчизнянi реали.
Л^ература
1. Duffie D. Future Markets. - Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1989. - 584 p.
2. Рубцов Б.Б. Мировые фондовые рынки: Современное состояние и закономерности развития. - М.: ФА, 2000. - 312 с.
3. Siegel D.R., Siegel D.E. The Futures Markets: The Professional Trader's Guide to Portfolio Strategies, Risk Management & Arbitrage. - Probes Publishing Company, 1994. - 145 p.
4. Маршал Дж.Ф., Бансал В.К. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведениям: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 784 с.
5. Сохацька О.М. Бiржова справа: Пщручник. - Тернопшь: Карт-бланш, 2003. - 602 с.
УДК 330.477 Доц. €.М. Борщук, канд. фн.-мат наук -Rbeiecbrn КА
КОНЦЕПЦ1Я СТ1ЙКОГО РОЗВИТКУ У КОНТЕКСТ ЦИВ1Л1ЗАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ
Запропоновано модель еколого-економiчноl системи для дослщження проблем стшкого розвитку. Подано характеристику глобально! еколого-економ1чно! системи.
Ключов1 слова: стшкий розвиток, система, системний аналiз, еколопзащя, еколого-економiчна система.
Doc. Ye.M. Borshuk - Commercial Academy of Lviv Conception of sustainable development in context of civilization development
For research of problems of steady development the model of the ecological-economic systems is offered. It is given description of the global ecological-economics system.
Keywords: sustainable development, system, systems analysis, ecologization, ecological-economics system.
В однш з останшх доповщей Римського клубу [1] вщзначаеться, що бю-рократичний соцiалiзм зазнав фiаско, бо не хо^в визнавати економiчно! реальности а своею чергою, ринкова економша може розвалитися, якщо не вщобра-жатиме еколопчно! реальностi. Концепцiю екорозвитку, яка полягала у перехода вщ економiчного до еколого-економiчного розвитку, вперше було представлено на Першш Всесвiтнiй конференцi! з навколишнього середовища, що вщ-булась у Стокгольмi у 1972 р. Шсля Стокгольмсько! конференцi! з'явилась значна юльюсть наукових розробок, присвячених проблемам екорозвитку.
До головних завдань еколопзаци економжи можна зарахувати [2, 3]:
