CC BY
13
Найбтьш Грунтовними методами оцЫки конкурентоспро-можност пщприемства в^чизняы науковц [11] називають комплексы методи, осюльки вони орieнтованi на аналiз усього спектру найважливiшиx параметрiв функцюнування пiдприeмства. Перевагою таких методiв е отримання досто-вiрноï i найбтьш точноТ iнформацiï про конкурентоспромож-нють пiдприeмства, його переваги та вузьк мiсця за най-бiльш розширеним перелiком порiвняльниx переваг.
Kрiм того, окремi науковцi [12] наголошують на тому, що оцiнка конкурентоспроможностi пщприемства мае базува-тися на комплексному, багатовимiрному пiдxодi i враховува-ти як внутршне, так i зовышне середовище, рiвень фЫансо-воТ спйкост пiдприeмства i реальне становище пщпри-eмств-конкурентiв.
Висновки
Отже, на сьогодн як закордонна, так i вгтчизняна практика економiчного управлiння виробила цтий ряд методiв оцiнки конкурентоспроможностi пщприемства. Кожен з них мае як своТ переваги, так i недолки, а тому досить часто необхщним е застосування системи методiв для бтьш повноТ оцiнки конку-рентоспроможносп того чи iншого пiдприeмства з урахуван-ням особливостей його господарськоТ дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Дикань В.Л. Методичн1 п1дходи до оц1нки конкурентоспромож-ност1 п1дприемства / В.Л. Дикань, Т.В. Пономарьова // Вюник еко-ном1ки транспорту i промисловосп. Сер1я «Економ1ка». - 2011. -Вип. 36. - С. 100-105.
2. Костюк Л.А. Теоретичн та методичн засади оцЫки конкурен-тоспроможност / Л.А. Костюк // Зб. наукових праць Таврмського державного агротеxнологiчного унiверситет"у. (Економiчнi науки). -2012. - Вип. 2. - С. 22-30.
3. Погребняк Д.В. Методи дiагностики конкурентоспроможносп пщприемства / Д.В. Погребняк // Проблеми пщвищення ефектив-
ностi Ыфраструктури. Зб. наук. праць. - 2011. - Вип. 32. -С. 45-51.
4. Рибницький Д.О. Сучасн пщходи до оцiнювання конкурентос-проможносп пiдприeмства / Д.О. Рибницький, Т.А. Городня // Нау-ковий вюник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.9. - С. 227-230.
5. Яцура В.В. Аналiз методiв оцiнки конкурентоспроможностi пщпри-емств [Електрон. ресурс]. / В.В. Яцура, М.В. Замроз // Вюник Волинсь-кого Ыституту економiки та менеджменту. Зб. наукових праць. - 2011. -№2. - Режим доступу до статп: http://archive.nbuv.gov.ua/por-tal/Soc_Gum/Vviem/2011_2/18.pdf. - Назва з екрана.
6. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия. Монография / Ю.Б. Иванов, А.Н. Тищенко, Н.А. Дробитько. - X.: ХГЭУ, 2003. - 349 с.
7. Сахно 1.В. Аналiз основних методичних пiдxодiв до оцЫки конку-рентоспроможностi пiдприeмств / 1.В. Сахно // Зб. наук. праць Та-врiйського державного агротеxнологiчного уыверситету (економiчнi науки). - 2012. - №2, Ч. 2. - С. 385-390.
8. Сомова О.6. Вартюна оцiнка рiвня конкурентоспроможностi пiдприeмств машинобудування: автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.04 «Економка та управлiння пiдпри-емствами» /Сомова О.6.; ПВНЗ бвропейський ун-т. - К., 2008. -19 с., включаючи обкл.: т., табл. - Бiблiогр.: с. 17-19.
9. Закревська Л.М. ОцЫка та пщвищення конкурентоспроможно-стi пiдприeмств кондитерськоТ промисловосп УкраТни: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Л.М. Закревська. - К., 2005. - 211 с.
10. Беляев В.И. Маркетинг в современном бизнесе / В.И. Беляев. - Барнаул: Изд-во АГУ, 1998. - Ч. 1. - 220 с.
11. Кузьма О.6. Методи аналiзування конкурентоспроможносп пщприемств / О.6. Кузьма, Л.1. Чернобай, О.П. Романко // Науко-вий вiсник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.10. - С. 159-166.
1 2. Квятковська Л.А. ОцЫка поточноТ та довгостроковоТ конку-рентоспроможностi пiдприeмства / Л.А. Квятковська, Л.Д. Вороб-йова // Вюник Нацюнального теxнiчного унiверситету «Харювський полiтеxнiчний iнститут». Зб. наукових праць. - 2011. - Вип. 26. -С. 181-187.
УДК 336.761
OB. ПАРАНД1Й,
acnipaHT, старший викладач, Ки1вський нацюнальний економ\чний уыверситет ¡м. Вадима Гетьмана
Еволюфя центральних контрагенлв
У статт розглядаються особливост появи та розвитку рзних форм Këiрингу, ïx переваги та недолки. Основна увага придлена еволюи/ï центральних контрагенлв та ïx ¡нструменлв упpавлiння ризиком невиконання зо-бов'язань.
Ключов! слова: багатосторон^й взаемозалк, дво-сторон^й взаемозалк, шринг, центральний контрагент.
В статье рассмотрены особенности появления и развития различных форм клиринга, их преимущества и недостатки. Основное внимание уделено эволюции цен-
тральных контрагентов и используемых ими инструментов управления риском неисполнения обязательств.
Ключевые слова: двусторонний взаимозачет, клиринг, многосторонний взаимозачет, центральный контрагент.
The paper is about the genesis and development of different forms of clearing, their pros and cons. Special attention is paid to the evolution of central counterparties and their risk-management instruments.
Keywords: bilateral netting, central counterparty, clearing, multilateral netting.
142 Формування ринкових вщносин в УкраТш № 1 (152)/2014
© О.В. ПАРАНД1И, 2014
Постановка проблеми. Торг!вля е ядром будь-якоУ рин-ково ор!ентовано'У економ!ки. У процес! торг!вл! надзвичайно важливим е виконання зобов'язань сторонами угоди. Кон-трагенти повинн! зд!йснювати об!цян! платеж!, вчасно по-ставляти товари в!дпов!дноУ якост!. Можлив!сть порушення цих умов називають ризиком контрагента. Централью кон-трагенти походять в!д кл!рингових орган!зац!й, як! почали захищати учасник!в торг!в вщ невиконання зобов'язань Ух контрагентами. Методи, як! використовувалися кл!рингови-ми орган!зац!ями, вв!йшли в практику задовго до появи цен-тральних контрагента у Ух сьогодн!шньому вигляд!. Зараз в УкраУн! проходить процес реформування депозитарноУ си-стеми. Центральн! контрагенти е одними з ключових суб'ек-т!в !нфраструктури розвинених ринк!в дериватив!в та ц!нних папер!в. Для побудови адекватноУ !нфраструктури в!тчизня-ного ринку важливим е розум!ння причин та особливостей розвитку !нструмент!в управл!ння ризиком невиконання зо-бов'язань, використовуваних центральними контрагентами.
Анал'13 дослщжень та публкащй з проблеми. Опис загальних основ функц!онування центральних контрагент!в можна знайти в роботах Дж.К. Халла, К.Ф. Люфта, Г.Дж. Александера, Дж.С. Кокса, М. Руб!нштейна, Р.У. Колба, А.Н. Балабушк!на, А.Н. Бурен!на, О.1. ДегтярьовоУ, П.Ю. Со-ловйова та !нших.
Метою статт'1 е розкриття особливостей появи та ро-звитку р!зних форм кл!рингу, а також анал!з еволюц!У !нстру-мент!в, використовуваних центральними контрагентами в процес! управл!ння ризиком невиконання зобов'язань.
Виклад основного матер!алу. Перш! задокументован! кл!рингов! методи можна в!днести до час!в !снування Рим-ськоУ !мпер!У. Зг!дно з принципом римського права, який на-зивався сотрепваЫо, взаемозал!к платеж!в визнавався зд!йсненим у раз! врегулювання суперечностей м!ж борж-ником ! кредитором. Цей принцип, збережений у ст!нах церкви п!сля пад!ння РимськоУ !мпер!У, склав правову основу
взаемозал!ку в середньов!чн!й Бвроп!. Розвиток технолог!й взаемозал!ку можна пов'язати з такими факторами:
- поширення використання вексел!в, як! надавали мо-жлив!сть компенсувати нестачу металевих грошей та пев-ний захист в!д граб!жник!в;
- значне п!двищення рол! орган!зованоУ торг!вл!, що про-являлося в проведенн! регулярних ярмарк!в.
На ярмарках у Шампан!, що проводилися з XII стол!ття в р!зних м!сцях ц!ею пров!нц!У, зд!йснювали операц!У купц! з Ан-гл!У, Н!меччини, Фландр!У, Франц!У. Для розрахунк!в вони кори-стувалися одн!ею з перших форм векселя - ¡ейгес^Юге. П!-сля проведення торг!в купцям надавався час для зд!йснення розрахунк!в. Так, коли ярмарки тривали 49 дн!в, перший тиж-день в!дводився на поставку товар!в, чотири наступних - на безпосередню торг!влю, а останн!х два - на розрахунки [9].
Проведення взаемозал!ку дозволяло знизити ц!ни та п!дви-щити приваблив!сть ярмарк!в як центр!в торг!вл! та м!сця укладення угод. Тод! використовувалася перша ! найб!льш рання форма взаемозал!ку - двостороння (ЬНа1ега1пе№1пд). Зг!дно з нею обраховуються взаемн! зобов'язання м!ж двома контрагентами (рис. 1). Наприклад, м!ж торговцями А ! В упродовж дня було укладено к!лька угод, ! на його к!нець перший зобов'язаний перерахувати другому 15 г.о., а другий -перерахувати першому 10 г.о. Тод! за результатами кл!рингу в!дбудеться лише одна операц!я: торговець А перерахуе тор-говцю В 5 г.о. Кл!ринг актив!в зд!йснюеться зг!дно з под!бною схемою за умови стандартизац!У даного активу.
Можна вид!лити так! переваги двостороннього взаемозал!ку:
- зменшення транзакц!йних витрат;
- простота зд!йснення за невеликоУ к!лькост! учасник!в торг!в;
- гнучк!сть щодо умов угод м!ж контрагентами (можли-в!сть застосування для нестандартизованих актив!в).
На даний момент двосторонн!й взаемозал!к у торг!вл! де-ривативами широко застосовуеться на позаб!ржовому рин-
Рисунок 1. Схема оргатзацм двостороннього взаемозал1ку
ку. Пpoте йoмy пpитaмaнний pяд недoлiкiв, ocнoвними з якиx е тaкi:
- низьга мacштaбoвaнicть: знaчне зpocтaння cклaднocтi зд^нення клipингy пpи збiльшеннi кiлькocтi yчacникiв TOp-гiв. Haпpиклaд, якщo нa pинкy здiйcнюють oпеpaцiï 1OO тpейдеpiв, кiлькicть пoтенцiйниx взaeмoзв'язкiв мiж ними дocягae мaйже 5OOO;
- неoбxiднicть yпpaвлiння pизикoм невикoнaння зо-бoв'язaнь кoжнoгo з кoнтpaгентiв.
Пoдaльший poзвитoк клipингoвиx теxнoлoгiй пoв'язaний iз pинкaми, нa якиx пoчaлa здiйcнювaтиcя aктивнa тopгiвля деpивaтивaми. Пеpедyciм вapтo згaдaти пpo pиcoвий pинoк Дoдзiмa в Япoнiï. Taм здiйcнювaлacя тopгiвля кyпoнaми нa пocтaвкy pиcy. Boни мaють oзнaки ф'ючеpciв: yкaз 173O po^ вcтaнoвлювaв aнaлoгiчнi cyчacним пpaвилa ф'ючеpc-ниx тopгiв [1, c. 112-113]:
- угоди yклaдaлиcя нa oбмежений теpмiн;
- yпpoдoвж ycтaнoвленoгo теpмiнy yмoви yгoд були cтaн-дapтними;
- yгoди yклaдaлиcя щoдo oбyмoвленoгo copтy pиcy;
- пpoдoвження угод нa нoвий cтpoк не дoпycкaлocя.
Óci yгoди нa pинкy мaли пpoxoдити клipинг y клipингoвиx пaлaтax, де велacя кpедитнa icтopiя пo кoжнoмy тopгoвцю. Bcьoгo icнyвaлo дo 6O клipингoвиx пaлaт, a poзpaxyнкaми пo yгoдax зaймaлocя пoнaд 1OOO ocí6. Kлipингoвi пaлaти зби-paли кoмiciю i мapжy нa вдо^ит позицп, a тaкoж мoгли бpa-ти нa cебе зoбoв'язaння пo викoнaнню yмoв кoнтpaктy. Ta-ким чинoм, y тopгoвцiв бyлa мoжливicть «здiйcнювaти poз-paxyнки зa pинкoвими пoзицiями в клipингoвiй пaлaтi не-зaлежнo вiд кpедитocпpoмoжнocтi кiнцевoгo кoнтpaгентa» [B]. Функци тaкиx клipингoвиx пaлaт вже е дocить близькими дo тиx, якi викoнyють центpaльнi кoнтpaгенти.
Poзвитoк oпеpaцiй з деpивaтивaми y Cтapoмy Cвiтi був пoв'язaний iз poзшиpенням тopгiвлi з Aмеpикoю. Bеликo-бpитaнiя, якa cтaлa «мaйcтеpнею ^bry», вiдчyвaлa вcе бть-шу зaлежнicть вiд пocтaвoк cиpoвини тa пpoдyктiв xapчy-вaння з C0A. Mopем зеpнo, бaвoвнa, зoлoтo тa rnrni тoвapи пocтaвлялиcя в Aнглiю тa ^ai^ кoнтинентaльнoï 6вpoпи. Bиpoбники i cпoживaчi ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï нa-мaгaлиcя уникнути oбмежень, викликaниx cезoнними коли-вaннями, шляxoм xеджyвaння цiнoвиx кoливaнь чеpез вико-pиcтaння фopвapдниx кoнтpaктiв. Cвiй внеcoк y знaчне збтьшення неcтaбiльнocтi зpoбилa Гpoмaдянcькa вiйнa y C0A. Пoшиpенню тopгiвлi деpивaтивaми cпpиялa тaкoж ненaдiйнicть шляxiв тpaнcпopтyвaння, що вимaгaлo дoдaт-кoвoгo зaxиcтy. Фopвapднi кoнтpaкти cтaли знaчним кpoкoм yпеpед y цьoмy нaпpямкy. Пpoте вoни мaли pяд недoлiкiв. Пеpедyciм вapтo вiдзнaчити те, щo фopвapди викopиcтoвy-вaлиcя для пocтaвoк неcтaндapтизoвaниx тoвapiв. Це знaч-нo oбмежyвaлo мoжливocтi пеpепpoдaжy тaкиx yгoд, a вiдтaк - i лiквiднicть pинкy. Hизькoлiквiднi pинки чacтo cтaвaли мю-цем пpoведення мaxiнaцiй. Пpиклaдoм тaкиx мaxiнaцiй е кopнеpи: oдин з yчacникiв pинкy мiг cкyпoвyвaти мaйже ва
нaявнi тoвapнi зaпacи з метою пoдaльшoгo ïx пеpепpoдaжy зa зaвищеними цiнaми чеpез певний пеpioд чacy. Iншi yчa-cники pинкy змушен були кyпyвaти тoвap для того, щoб зaк-pити влacнi угоди. О^м того, фopвapднi кoнтpaкти зaзви-чaй пеpедбaчaли pеaльнy пocтaвкy тoвapy cтopoнaм угоди. Це було cеpйoзним недoлiкoм для cпекyлянтiв, якi xoтiли зa-poбляти нa кoливaнняx цЫи. Bcе вищезaзнaчене cтaлo пpи-чиною cтpiмкoгo poзвиткy ф'ючеpcниx pинкiв. Taким чином, фopвapди знaчнoю мipoю cлyгyвaли пеpеxiднoю лaнкoю вiд cпoт-pинкiв y виглядi ayкцioнiв до тopгiвлi ф'ючеpcaми.
Пioнеpoм cеpед aнглiйcькиx мicт y зaпpoвaдженнi нoвиx теxнoлoгiй y тopгiвлi cтaв Лiвеpпyль. Biн був центpoм TOp^-лi бaвoвнoю. Збiльшення oбcягiв тopгiв нa ф'ючеpcнoмy pинкy в пoeднaннi з його cлaбкoю opгaнiзoвaнicтю виклига-ло знaчнi пpoблеми y тpейдеpiв. Biдпoвiддю cтaлa iнiцiaтивa Дж. Mopгaнa щодо cтвopення клipингoвoï пaлaти. Boнa нaштoвxнyлacя нa cyпpoтив ™x, xтo бoявcя зpocтaння мac-штaбiв cпекyляцiй, a тaкoж мoжливocтi недoбpocoвicнoгo викopиcтaння iнcaйдеpcькoï iнфopмaцiï, якa може пoтpaпити до yпpaвляючиx пaлaти. Пpoте y 1B76 poцi бyлa зacнoвaнa Kпipингoвa пaлaтa бaвoвнянoгo pинкy. Cпoчaткy в пpaвилax Лiвеpпyльcькoï клipингoвoï пaлaти було зaзнaченo, що poз-paxyнoк зa yгoдaми мae здiйcнювaтиcя пюля нacтaння CTpo-ку ïx викoнaння. Пpи цьому в yчacникiв pинкy до того чacy вже могли нaкoпичyвaтиcя дocить знaчнi cyми зoбoв'язaнь.
3 1BB4 poкy був вcтaнoвлений тижневий cтpoк poзpaxyнкy зa yгoдaми. Taким чином здiйcнювaлacя щoтижневa пеpеo-цiнкa aктивiв зa pинкoвими ц^ми. Це дозволило знaчнo зменшити кoнтpaгентcький pизик. Дaний метод викopиcтo-вyeтьcя вciмa центpaльними кoнтpaгентaми i зapaз (щoпpa-вдa, пеpеoцiнкa пoзицiй пpoвoдитьcя нaбaгaтo чacтiше]. Пpoте пoвнoцiннoï ^стеми гapaнтyвaння викoнaння угод y Лiвеpпyлi cтвopенo не було.
Ще одним центpoм тoгoчacнoï ф'ючеpcнoï тopгiвлi був Чи-кaгo. Cвoïм poзвиткoм мюто зaвдячye вигiднoмy геoгpaфiч-ному положенню. Зaвдяки cтaтycy центpaльнoгo зеpнoвoгo тpaнcпopтнoгo вyзлa кiлькicть жителiв Чикaгo виpocлa з
4 тиc. y 1B37 po^ до бiльш нiж 1OO ™c. y 1B6O poцi. Toœ не дивно, що чикaзькi бipжi вiдiгpaвaли знaчнy poль y житп мН cтa. Чикaзькoю тopгoвoю пaлaтoю(ChicagoBoaгdofTгade -CBOT] y 1B63 po^ були пpийнятi пpaвилa фopвapдниx 6íp-жoвиx тopгiв, якi пеpедбaчaли до^ть жopcткy виповдаль-нicть зa невикoнaння ^oix зoбoв'язaнь. Caме цi пpaвилa, paзoм зi cтaндapтизaцieю, дозволили чеpез деякий чac нa-лaгoдити тopгiвлю пoвнoцiнними ф'ючеpcaми. Пpoте ефек-тивнa cиcтемa клipингy в Чикaгo бyлa вiдcyтня. Лише в 1BB3 po^ бyлa cтвopенa клipингoвa пaлaтa як один з пН дpoздiлiв бipжi. Ha вiдмiнy вiд япoнcькиx тa eвpoпейcькиx opгaнiзaцiй дaнy пaлaтy вaжкo нaзвaти пoпеpедникoм цен-тpaльниx кoнтpaгентiв - вoнa зaймaлacя лише взaeмoзaлi-ком зoбoв'язaнь yчacникiв тopгiв. ^оте в и paмкax poзвинy-лacя дocить цiкaвa фopмa клipингy - ^уговий клipинг aбo poзpaxyнкoвi «лaнцюжки» (pиc. 2].
Проведения кругового кл!рингу було можливим за умови участ! в ньому трьох ! б!льше член!в кл!ринговоУ палати, що уклали угоди стосовно куп!вл! та продажу однаковоУ к!лько-ст! товару в рамках одного контракту. Виплата сум, як! уча-сники ланцюжка мали сплатити або ж отримати, зд!йснюва-лася за посередництва кл!ринговоУ палати. Ланцюжок м!г бути сформований т!льки за умови, що покупц! та продавц! утворювали замкнуте коло. Розрахунки велися на основ! ц!-ни, яка встановлювалась кожного дня перед закриттям тор-г!в секретарем ЧиказькоУ торговоУ палати. 1х зд!йснювали п!-сля закриття торг!в спец!альн! клерки, найнят! торговими компан!ями. Ранком наступного дня клерки уточнювали умови зустр!чних контракт!в м!ж собою та визначали суми кошт!в до оплати. Дан! суми пов!домлялися кл!рингов!й палат!, яка отримувала в!дпов!дн! платеж! та перераховувала грош! тим, хто мав Ух отримати.
На рис. 2 ми бачимо схему кругового кл!рингу при торг!в-л! умовним ф'ючерсним контрактом. Суц!льними л!н!ями вказана ц!на, за якою укладалися угоди м!ж контрагентами. Пунктирною л!н!ею вказан! платеж!, як! проходили м!ж уча-сниками торг!в та кл!ринговою палатою. Як ми бачимо, члени ланцюжка не сплачують один одному повну варт!сть контракту, а т!льки виграш або програш залежно в!д зм!ни ц!ни. Це дозволяло вив!льняти значн! суми кошт!в, як! вже не ви-магалися для зд!йснення розрахунк!в.
Участь у круговому кл!рингу була добров!льною. Кожного дня могло формуватися багато ланцюжк!в, терм!н !снування яких м!г бути як досить тривалим, так ! обмежуватися одним днем. Така форма кл!рингу швидко довела свою корисн!сть: за перш! дев'ять м!сяц!в кл!рингова палата обробила 76 500 чек!в, що значно менше, н!ж 740 000 чек!в за староУ системи [2]. Проте хоча ефективн!сть розрахунковоУ д!яль-ност! значно зросла, круговий кл!ринг не в!д!гравав значноУ рол! у зниженн! ризик!в торг!вл! деривативами.
Основними перевагами кругового взаемозал!ку е:
- зменшення транзакц!йних витрат у систем! пор!вняно з двосторонн!м кл!рингом;
- зменшення загального обсягу непокритих зобов'язань, а в!дтак ! втрат у раз! дефолту одного з контрагента.
Проте !снували й суттев! обмеження такоУ форми кл!рингу [4]:
- кожен член ланцюжка повинен стежити за ф!нансовим станом !нших, оск!льки будь-хто з них м!г зам!нити початко-вого контрагента;
- враховуючи попередн!й пункт, трейдери не могли збер!-гати Ух угоди ! позиц!У в таемниц!. Це в!дкривало шлях для ко-п!ювання угод або агресивноУ торг!вл! проти одного з уча-сник!в ланцюжка;
- дефолт одного з учасник!в м!г спричинити ланцюгову реакц!ю та крах всього к!льця.
В бвроп! вих!д на новий р!вень зд!йснення кл!ринговоУ д!яль-ност! ознаменувала поява ТоварноУ л!кв!дац!йноУ каси в Гавр! в листопад! 1882 року. Гавр був великим портом, через який ввозилися кава та бавовна. Процес стандартизац!У контракт!в на ц! два товари завершився прийняттям першого зводу правил ф'ючерсного ринку у Франци у 1977 роц!. Це призвело до зростання обсяг!в торг!в та необх!дност! створення кл!ринго-воУ палати. Особлив!стю ТоварноУ л!кв!дац!йноУ каси було те, що вона зд!йснювала гарантування виконання контракт!в. Важко сказати точно, зв!дки був взятий даний механ!зм кл!-рингу. Ц!лком можливо, що !дея гарантування угод була завезена з Япон!У, яка мала т!сн! економ!чн! та культурн! взае-мозв'язки з Франц!ею в XIX стол!тт!. Проте ц!лком можливо, що торговц! Гавра прийшли до ц!еУ !деУ самост!йно.
Товарна л!кв!дац!йна каса була створена як структура, формально в!докремлена ! не залежна в!д б!рж. ГУ функц!У та меха-н!зми роботи вже були досить под!бними до тих, як! викори-стовують сучасн! центральн! контрагенти. Товарна л!кв!дац!й-на каса рееструвала контракти та приймала кошти в!д покуп-ц!в та продавц!в. Ц! кошти можна назвати аналогом сучасноУ початковоУ марж!. Вони вносилися на рахунки в банку, в!дкри-
Контрагент Б
Рисунок 2. Схема кругового кл1рингу
т! касою Гавра на !м'я трейдер!в. Як т!льки кошти були перера-хован!, Товарна л!кв!дац!йна каса приймала на себе гарант!й-н! зобов'язання за угодою. Кл!рингова палата залишала за собою право в!дхилити реестрац!ю угоди. Вона також гаран-тувала виконання угод т!льки тих торговц!в, як! були зареес-трован! в м!ськ!й торгов!й палат! ! отримали згоду ради управляющих каси. Рада управляючих могла вимагати внесення кошт!в у сум! б!льш!й, н!ж звичайн! ставки. Для захисту в!д ри-зику невиконання зобов'язань застосовувався ще один ме-хан!зм: в!д торговц!в, за позиц!ями яких з'являлися збитки, кл!рингова палата могла вимагати додаткового внесення кошт!в на щоденн!й основ!. Проте даний механ!зм важко наз-вати аналогом вар!ац!йноУ марж! - така вимога не була обов'язковою, а сама каса не була зобов'язана зд!йснювати виплати тим торговцям, за позиц!ями яких виникав прибуток.
Товарна л!кв!дац!йна каса не вимагала внесення початковоУ марж! в!д трейдер!в, як! впродовж одного й того ж м!сяця реес-трували зустр!чн! контракти на куп!влю та продаж. За зустр!ч-ними контрактами на один ! той же актив з р!зними м!сяцями поставки зд!ймалась менша маржа. Фактично це можна наз-вати початком використання портфельного п!дходу до оц!нки позиц!й трейдер!в. Маржу зазвичай вносили грошовими кош-тами, проте рада управляючих могла прийняти як гарант!йне забезпечення б!ржов! ц!нн! папери з певним дисконтом, а також деяк! !нш! активи (заставн! св!доцтва ! гарант!У).
Варто звернути увагу на ще одну послугу, яку пропонува-ла Товарна л!кв!дац!йна каса. Трейдер, який волод!в контрактами як на продаж, так ! на куп!влю певного активу з поставкою в межах одного й того ж м!сяця, м!г у будь-який час зд!йснити розрахунки за ними до дати виконання, сплатив-ши ком!с!ю кл!рингов!й палат!. Таким чином фактично за-безпечувалася можлив!сть укладення офсетних угод.
Гарант!У ТоварноУ л!кв!дац!йноУ каси залишалися д!йсними аж до завершення операц!У з поставки ! зд!йснення розра-хунк!в. Якщо м!ж сторонами угоди виникали суперечност!, Ух розглядала Арб!тражна палата Гавра. У крайньому раз! кл!-рингова палата могла бути зобов'язаною зд!йснити поставку товару самост!йно або ж сплатити кошти, забравши товар на один !з власних склад!в. У випадку банкрутства кл!-рингова палата могла л!кв!дувати вс! позиц!У на рахунку боржника без в!дстрочок ! формальностей. У раз! необх!д-ност! вона могла взяти на себе адм!н!стративн! функц!У з управл!ння справами боржника для того, щоб мати змогу скоротити обсяг його зобов'язань та л!кв!дувати позиц!У.
Хоча Товарна л!кв!дац!йна каса за своУми функц!ями та механ!змами роботи вже досить близько п!д!йшла до статусу центрального контрагента, вона не виступала стороною за кожною з угод. Робота каси стала одним !з визначальних фактор!в швидкого розвитку Гавра, що перетворився на один з пров!дних ринк!в в бвроп!. Вищеописана схема швидко поширилася !ншими европейськими м!стами: по-д!бн! кл!рингов! палати були створен! у Париж!, Марсел!, Антверпен!, Гамбурз!. Варто в!дзначити, що кл!рингова палата
Амстердама в 1894 роц! надала трейдерам можлив!сть овердрафту ! почала видавати кредити. Це стало УУ першими кроками на шляху до перетворення в банк!вську установу, що продовжувала займатися кл!рингом [1, с. 141].
Розвиток кл!рингових палат нового типу в бвроп! викли-кав економ!чне зростання. М. Вебер в одному з! своУх есе описуе механ!зм цього процесу [10]. На його думку, захист в!д ризику невиконання зобов'язань став причиною потуж-ного зростання ринк!в за обсягами угод та к!льк!стю учасни-к!в. Розширення торг!вл! деривативами викликало перем!-щення операц!й з товарами та ц!нними паперами на ринку спот до м!сць укладення пох!дних контракт!в, що спричинило появу нових ф!нансових центр!в. Так! ф!нансов! центри значно п!двищували пол!тичний вплив краУн, в яких вони були розташован!. Таким чином, сприяння розвитку ф'ючерс-них ринк!в ! створенню кл!рингових палат з механ!змами захисту в!д контрагентського ризику було одним з! способ!в конкурентно'!' боротьби на геопол!тичн!й арен!.
Проте розвиток ф'ючерсних ринк!в з!штовхувався також !з серйозною протид!ею. В Н!дерландах, де ф'ючерси асоц!-ювалися з бульбашкою на ринках цибулин тюльпан!в, гро-мадськ!сть ставилася до них досить негативно. У Велико-британ!У палата лорд!в проводила дебати на тему ф'ючерсноУ торг!вл! та кл!рингу. Деривативи часто асоц!ювалися з пар!, що не мали п!д собою жодноУ економ!чноУ основи. Питання того, чи порушуе торг!вля пох!дними ф!нансовими !нстру-ментами законодавство про заборону азартних !гор, к!лька раз!в розглядалося суд!. Т!льки у 1925 роц! Англ!йський ап-еляц!йний суд вин!с постанову, зг!дно з якою операц!У з деривативами е реальними транзакц!ями, а тому азартними !грами вважатися не можуть. У Герман!У землевласники були досить впливовою силою, а тому за п!дтримки негативно налаштованих громадян вони змогли провести через рейхстаг Закон про б!рж!, який накладав надзвичайно жор-стк! обмеження на торг!влю деривативами. Т!льки у 1989 роц! цей закон був переглянутий ! сучасн! ф'ючерсн! ринки та кл!рингова !нфраструктура легал!зован! [1, с. 144]. Так! про-цеси значно загальмували розвиток кл!рингу в бвроп!.
Першою структурою, яку можна назвати центральним контрагентом, була Кл!рингова асоц!ац!я М!ннеапол!са. Вона була створена в 1891 роц! у форм! акц!онерного товари-ства, в!докремленого в!д б!рж!. Кл!рингова палата виступала стороною за кожною з угод: як продавець по в!дношенню до вс!х покупц!в та як покупець в!дносно вс!х продавц!в. Фак-тично у М!ннеапол!с! була реал!зована повноц!нна система багатостороннього взаемозал!ку (ти!11!а1епа!пе№1пд). Зг!дно з нею кл!рингов! члени не взаемод!ють м!ж собою безпосе-редньо (рис. 3). Це дозволило максимально спростити роз-рахунково-кл!рингову систему, адже у кожного з учасник!в торг!в був лише один контрагент - кл!рингова палата.
Повна в!дпов!дальн!сть за вс!ма угодами вимагала п!дви-щеноУ уваги до проблеми захисту в!д ризику дефолту одного з учасник!в торг!в. Брокерськ! компан!У, як! займалися торг!влею
Контрагент Б
\ /
/Центральний \ контрагент \
КонтрагентД
Рисунок 3. Схема роботи центрального контрагента
ф'ючерсами на 61рж1 МЫнеаполюа, ставали учасниками клЬ ринговоУ системи пюля затвердження директорами Клринго-во1 асоц1ацГГ. Також вони були зобов'язан придбати певну ктыкюты и ащй. Вщрвнялася вщ ¡нших б1рж система сплати маржг Так, наприклад, на найбтыхлй тогочасн¡й зернов¡й б^-ж¡ у Чикаго маржа була необов'язковою. Вимога сплатити маржу часто сприймалася як прояв неповаги до контрагента та невпевненост в його фЫансовому станг У МЫнеаполо ж перерахування початковоУ марж¡ було необхщною умовою укладення угоди. Oкр¡м того, проводилися щоденн розрахун-ки по вщкритих позиц¡ях на основ¡ цЫ закриття ринку. Клрин-гов¡ члени зобов'язан були внести оплату або ж отримати гроол в¡д кл^инговоУ палати зг¡дно з чеками, як пщтверджу-вали прибуток або збиток за вщкритими угодами. Тобто мож-на стверджувати, що Кл¡рингова асоцвцт М¡ннеапол¡са за-стосовувала механ¡зм розрахунку вар¡ац¡йноí марж¡.
Незважаючи на новаторсыкий пщхщ до зд¡йснення кл¡рингу, наприюнц XIX та на початку XX столггтя практика викори-стання центрального контрагента не набула значного поши-рення. Ще одним тогочасним прикладом використання схеми з централыним контрагентом була Клрингова асоцнцт ВЫнЬ пегу (почала працювати у лютому 1904 року). 1Т власниками були сам¡ кл¡eнти, кожен з яких при вступ купував п'яты акц¡й. ЦЫа акци за перш¡ два десятилггтя ¡снування компани зросла з $50 до $1500 для нарощування резерва та часткового об-меження членства. КлТрингова палата застосовувала обов'язковий перерахунок марж¡ та брала повну вщповщалы-н¡сты за виконання угоди, стаючи покупцем для вах продавц¡в Т продавцем для вс¡х покупц¡в. Осктыки власниками Клринго-во'' асофаци були и ж члени, вона надавала послуги з кл^ингу практично за собвартютю. Використання централыного контрагента дозволило значно скоротити транзакцмы витрати, що вщобразилося у вартост¡ кл^ингу угоди.
Наступним кроком у розвитку сучасного мехаызму роботи централыного контрагента стало запровадження викори-
стання гаран™них фонд¡в. Уперше гарант¡йний фонд було створено кл^инговою палатою Ныю-Йорксыко'' товарно'' б^-ж¡, заснованою в 1904 роцг Кожен член кл^ингово''' палати був зобов'язаний внести $1000 з метою покриття збитюв унаслщок дефолту одного з учасниюв кл¡рингових операцй Якщо кошт¡в гарант¡йного фонду було недостатныо, кл^инго-ва палата мала право вимагати вщ член¡в внесення додатко-вих кошт¡в пропорц¡йно до юлыкост прийнятих на кл¡ринг контракта за попередн¡ чотири мюяц, але не б¡лыше $5000.
У Чикаго перший централыний контрагент був запрова-джений на невелика б^ж^ яка займалася торг¡влею ф'ючерсами на масло та яйця в 1919 роцг Особливютю клЬ рингово' палати Чиказыко'' товарно' б¡рж¡ (СЫсадоМепсапй-1еЕхсИапде - СМЕ) було те, що вона виступала як структур-ний пщроздт б¡рж¡. Проте на одному з найбтыших торгових майданчик¡в США - СВОТ, на як¡й укладалося майже 90% угод ¡з зерновими ф'ючерсами, бтыхлсты його член¡в висту-пали проти створення централыного контрагента. Як обгрунтування власно'' позици вони висували таю причини:
- дтлынюты централыного контрагента бтыш вразлива до прийняття несприятливих закон¡в;
- ¡снуе можливюты зловмисних д¡й сп¡вроб¡тник¡в централыного контрагента, як отримуюты доступ до конфщен-ц¡йноí ¡нформаци.
Лише пщ тиском уряду та загрозою заборони торг^ ф'ючерсами на СВОТ '' члени проголосували за створення централыного контрагента, що було здмснено в 1925 роц¡.
У подалышому впродовж XX стол¡ття централын контраген-ти стали дом¡нуючою формою оргаызаци кл¡рингу на ринку де-риватив¡в. Значне зростання обсяг¡в торпв в останн¡й чверт¡ стол¡ття дозволило в повый м¡р¡ продемонструвати переваги 'х роботи. Криза системи обробки документаци на б¡ржах США в 60-х роках (наприклад, Ныю-Йорксыка фондова б^жа була зачинена по середах для обробки документаци) викликала ро-звиток бездокументарних розрахунк¡в, введення особливих
Еволющя використання технолопй роботи центрального контрагента
М1сце появи Застосовуват технологй'
Рисовий ринок Додз1ма • внесення початковоУ марж1; • гарантування виконання угод
Ринок бавовни в Л1верпул1 • розрахунок вар1ац1йноУ марж1
Товарна лквщацмна каса Гавра • гнучка динам1чна система визначення розм1ру початковоУ марж1; • портфельний тдхщ до оцшки позици торговав; • можливють внесення марж1 не тшьки грошовими коштами
Кшрингова асоц1ац1я Мшнеаполюа • початок роботи центрального контрагента, який виступав покупцем для вйх продавцт i продавцем для вйх покупав
Кшрингова палата Нью-ЙоркськоУ то-варноУ б1рж1 • створення гарантмного фонду; • вимоги внесення додаткових коотв членами палати у разi дефолту одного з учаснимв клiрингу пропорцiйно до обсягу Ух операцм
вид!в рахунк!в, а також початок використання центральних контрагента для кл!рингу ц!нних папер!в. П!зн!ше американсь-к! технологи були використан! для запуску кл!рингу ц!нних папе-р!в через центрального контрагента в Бвроп! в 1990 роц! в французьк!й систем! ПеНЬ. Необх!дн!сть використання такоУ форми кл!рингу була викликана особливостями практики роз-рахунк!в у Франц!У: залежно в!д типу ц!нних папер!в вони могли зд!йснюватися через тиждень, два або й м!сяц! п!сля укладен-ня угоди. Центральний контрагент був необх!дний для ефек-тивного захисту в!д ризику невиконання зобов'язань.
Висновки
Отже, система кл!рингу та розрахунк!в на б!ржовому ринку пох!дних ф!нансових !нструмент!в пройшла тривалий шлях розвитку, який завершився створенням центральних контрагента з широкими повноваженнями щодо управл!ння ризиками. Зараз вони е нев!д'емним елементом сучасного ф!нансового ринку. Порядок еволюц!У використання технолог!й Ух роботи в!-дображений у таблиц!. Переваги використання центральних контрагента призвели до дом!нуючоУ рол! центральних контрагента у сфер! кл!рингу та розрахунк!в за б!ржовими деривативами. Окр!м того, зараз центральн! контрагенти все ширше починають залучатися до роботи на позаб!ржовому ринку.
Список використаних джерел
1. Норман П. Управляя рисками. Клиринг с участием центральных контрагентов на глобальных финансовых рынках // Питер Норман; перевод с англ. - М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. - 704 с.
2. CCorp.A History:Trusting,Growing,Leading,Clearing, 2006.
3. KrosznerR.S. Central counterparty clearing: History, innovation, and regulation [E^eKTpoH. pecypc] - Pe^HM flocTyny: http://pa-pers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=948773
4. Monnet C. Let's make it clear: how central counterparties save(d) the day [E^eKTpoH. pecypc] - PexHM flocTyny:http://www.phil.frb.org/ research-and-data/publications/business-review/2010/q1/ brq110_central-counterparties.pdf
5. Pirrong C. The Economics of Clearing in Derivatives Markets: Netting, Asymmetric Information, and the Sharing of Default Risks through a Central Counterparty [E^eKTpoH. pecypc] - PexHM flocTyny: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1340660
6. Ripatti K. Central counterparty clearing: constructing a framework for evaluation of risks and benefits // Bank of Finland Discussion Papers 30/2004
7. Russo D., Hart T., Schonenberger A. The evolution of clearing and central counterparty services for exchange-traded derivatives in United States and Europe // European Central Bank. Occasional paper series #5 - Sept. 2002
8. Schaede U. Forwards and futures in tokugawa-period Japan:A new perspective on the Dojima rice market [E^eKTpoH. pecypc] - Pe-
flocTyny:http://ideas.repec.org/a/eee/jbfina/v1 3y1 989i4-5p487-513.html
9. Teweles R., Stone H., Harlow C. The Commodity Futures Game : Who Wins? Who Loses? Why? // McGraw-Hill Professional, 1999.- 676 p.
10. Weber M. Die Borse. GesammelteAufsaltezurSoziologie und Sozialpolitik, 1988.
ЮЛ. ТРУШ,
к.е.н., доцент, Нацюнальний ун'юерситет харчових технолопй
ОбГрунтування мотивацшного процесу для удосконалення управлшня ямстю
продукцп
Для усунення прогалин у системi управлння ямстю Ключов! слова: мотиваця, мотивацмний процес,
розглянуто мотива^йний процес для удосконалення пщприемство, система управлння якстю.
управлння якстю продукцИ, що значною мiрою сприяе _
. . ¡-г- q целью устранения недостатков в системе управления
успииному розвитку пщприемств.
качеством продукции рассмотрен мотивационньм процесс
148 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 1 (152)/2014
© ЮЛ. ТРУШ, 2014
