CC BY
18
Методичний шдхщ до оцшювання ефективностi регулювання ринку прац в УкраТш
The Methodical Approach to Evaluation of the Efficiency of Labor Market Regulation in Ukraine
Анна ГОвторак 1 Anna Pivtorak
1 Academy of Labour, Social Relations and Tourism 99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.53-6
JEL Classification: J08
Received 26.11.2019 Accepted 28.12.2019 Published online 31.12.2019
Corresponding Author: pivtorak.anna@gmail.com
© 2019 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License HOU
Анотащя. У статт розкритий методичний пщхщ до оцшювання ефективност регулювання ринку прац в Укран суть якого полягае в можливост проведення часткового та штегрованого оцiнювання, фунтуючись на загально прийнятому порядку шввщнесення витрат та доходiв. Диференцiйоване оцiнювання ефективност регулювання також передбачае можливостi рiзного рiвня охоплення суб'ектiв регулювання. Одшею з важливих iнституцiйних одиниць з питань регулювання ринку прац е Державна служба зайнятостк У статт представлено приклад розрахунку ефективностi регулювання ринку пращ на пiдставi часткового суб'ектного оцшювання дiяльностi Державно!' служби зайнятостк
Видiлено п'ять ключових цтей регулювання ринку працi, що е одним з еташв оцiнювання: 1) покращання демографiчноТ ситуацГГ, гендернi питання та пщтримка молодi; 2) проведення структурно'!' реорганiзацГГ економiки, диверсифiкацiя зайнятост та зменшення рiвня безробiття; 3) зменшення рiвня тшьово'Г зайнятостi; 4) виплата сощальних гарантiй; 5) регулювання трудових вщносин.
Представлений методичний пщхщ передбачае здшснення 6-ти етапiв, зокрема визначення: 1) цтей регулювання ринку пращ 2) порiвняльного перюду з оцшювання ефективност регулювання; 3) ареалу охоплення суб'ек^в регулювання; 4) розмiру витратноГ частини по врахованих суб'ектах регулювання; 5) критерiального показника оцшювання, наприклад -збтьшення чисельностi працевлаштованих, зменшення чисельностi безробiтних, пiдвищення продуктивност працi, пiдвищення рiвня виробництва валовоГ продукцГГ тощо; 6) порiвняння доходно!" та витратноГ частин у процес оцiнювання ефективностi регулювання.
Ключовi слова: ринок пращ методичний пщхщ; ефективнють регулювання; диференцшоване оцiнювання; цiлi регулювання; етапи оцшювання.
Abstract. The article describes a methodical approach to assessing the efficiency of labor market regulation in Ukraine, the essence of which is the possibility of conducting a partial and integrated assessment, based on the generally accepted cost / income ratio. Differentiated assessment of regulatory effectiveness also provides for different levels of coverage for regulatory entities. One of the important institutional units for labor market regulation is the State Employment Service. The article presents an example of calculating the efficiency of labor market regulation based on a partial subjective evaluation of the State Employment Service.
Five key objectives of labor market regulation have been identified, which are one of the stages of evaluation: 1) improving demographics, gender and youth support; 2) structural restructuring of the economy, diversification of employment and reduction of unemployment; 3) reducing the level of shadow employment; 4) payment of social guarantees; 5) regulation of labor relations.
The presented methodological approach involves the implementation of 6 stages, in particular the definition of: 1) the goals of labor market regulation; 2) a comparative period to evaluate the effectiveness of regulation; 3) the coverage area of the subjects of regulation; 4) the size of the expenditures for the subjects of regulation; 5) the criterion indicator of assessment, for example - increase in the number of employees, decrease in the number of unemployed, increase in labor productivity, increase in the level of production of gross production, etc .; 6) comparison of revenue and cost parts in the process of evaluating regulatory effectiveness.
Keywords: labor market; methodical approach; efficiency of regulation; differential assessment; goals of regulation; stages of evaluation.
ВСТУП
Ринок в економЩ держави е просторовою основою взаемодп мiж силами попиту та про-позицп щодо умов найму з вщповщним порядком оплати такого товару як «робоча сила». Розглядаючи з системних позицш еко-номшу слщ наголосити на важливосп вщп-рацювання у процес ринкового реформуван-ня вах складових економши i ринку, щоб ко-жна з них сприяла виршенню сустльно-економiчних завдань. У контексп зазначено-го важливим е налагодження дiевого функщ-онування ринку пращ. У цьому вщношенш дощльним е розгляд питань регулювання ринку пращ та ефективносп зазначеного регулювання щодо виршення кнуючих проблем.
Проблеми регулювання ринку пращ в рiзних державах е предметом уваги багатьох учених. Так, серед учених, як спецiалiзувались на до-слщженш даних питань можна зазначити таких як Базилева М. [1], Еклунд К. [2], Мело-ян В. та Савша Ю. [3], David Metcalf [4], Морозова Н., Стрелец М. [5], Школаева М. [6], Расса-дша I. [7] та багато шших.
Виршення проблеми зайнятостi населення е одшею з прiоритетних проблем кожно'1 держави. Узагальнення сукупностi пiдходiв до вирiшення дано'1 проблематики дало нам пщ-стави видiлити чотири найбыьш характернi моделi регулювання ринку пращ та виршен-ня проблеми зайнятосп у крашах свiту: анг-лосаксонську, японську, скандинавську (шведську) та нiмецьку.
До кра'1'н, в яких регулювання ринку пращ здшснюеться за англосаксонською моделлю, вщносяться США, Великобрiтанiя, Канада, 1р-ландiя тощо. Найбiльш характерним пред-ставником дано'1 моделi регулювання е США. Рассадшою I. [7] американська пол^ика регулювання ринку працi характеризуеться як
лiберальна. Для ринку пращ США властивою е мобiльнiсть - быя 10 % працюючих протя-гом року змiнюе свою роботу. Також США за-ймають перше мкце серед кра'н свiту за юль-кiстю створюваних робочих мкць. Виходячи iз зазначеного безробiття вважаеться тимча-совим i незагрозливим для сустльства яви-щем. Вiдзначаеться тенденщя звiльнення, у першу чергу, неквалiфiкованих та малокваль фiкованих працiвникiв, вщповщно чого акцент у полггищ зайнятостi робиться на пщ-вищенш якостi створюваних робочих мiсць та вщповщному пiдвищеннi квалiфiкащi пра-щвниюв. Американська модель регулювання ринку пращ мае децентралiзований характер та диференцшоване по штатах законодавство з питань регулювання зайнятость Переваж-ними суб'ектами регулювання е як спецiальнi центри по працевлаштуванню при ушверси-тетах та коледжах, так i приватш агенцп. Ме-ткалфом Д. [4] зазначаеться важливкть узго-дження шформацп про стан попиту та пропо-зицп на ринку працi, формування цШсно'' си-стеми навчання та перепрофыювання грома-дян, придiлення уваги молодь формування програм сустльних робгг, пiдтримання фон-дiв соцiального страхування тощо.
Другою, видiленою нами, моделлю регулювання ринку пращ е японська модель. Бази-левою М. [1] та Школаевою М. [6] вщзнача-еться, що до сих тр на ринку працi Японп пе-реважае система «довiчного найму» пращв-никiв. Одними з основних проблем на ринку пращ Японп е: старшня населення; поширен-ня серед молодi чисельностi молодих людей, яю обирають «добровыьне безробiття»; дисбаланс робочо'' сили - при надлишку робочо'' сили у великих мктах, п дефiцит в провшщях.
Регулювання проблеми старiння населення в Японп здшснюеться через програми пщтри-мки народжуваносп та жшок; створення жш-кам, якi народили умов, щоб вони не припи-
няли трудово! дiяльностi. Зменшення юлько-стi добровiльних безробгтних серед молодi досягаеться урядом Японп через неординарнi заходи. Крiм традицшних центрiв зайнятостi створенi «кафе по працевлаштуванню». В кра!ш було створено та забезпечено фшансу-вання 43 таких пунк^в за бюджетнi кошти. В них створена атмосфера молодiжних кафе, де, в безпосереднiй атмосфера професiйнi консу-льтанти допомагають молодi знайти роботу. Також для працевлаштування молодi вико-ристовуеться механiзм «клубiв переможцiв». Консультанти формують списки найбыьш талановито! молодi та розсилають !х робото-давцям. Фактично половина молодих людей з таких списюв працевлаштовуеться.
Дефiцит робочо! сили компенсуеться через мехашзми залучення у трудовi вщносини працездатних пенсiонерiв, проведення опла-чуваних автобусних турiв по провiнцiях з метою ознайомлення з ваканаями, проведення гнучко! полiтики трудово! м^рацп з-за кордону.
Третьою за нашим перелжом е скандинавсь-ка (шведська) модель регулювання ринку працi, яка багатьма вщноситься до елементiв найбыьш розвинено! форми держави добро-буту. Еклундом К. [2] у шведськш економiч-нiй полiтицi видiляеться двi основнi цiлi: по-вна зайняткть (офiцiйний рiвень безробiття складае 2 % [8] працездатного населення) та вирiвнювання доходiв. Результатом проведення политики вирiвнювання, що проводилась пщ гаслами «рiвна оплата за рiвну пра-цю», стало быьше нiж двократне зменшення розриву мiж крайнiми за рiвнем оплати трупами працюючих за перiод з юнця 50-х до початку 90-х роюв. Стабiльнiсть цiн досягалась шляхом проведення рестриктивно! економь чно! полiтики, що доповнювалась селектив-ними заходами з пщтримки високого рiвня iнвестування та зайнятостi.
На заходи з реалiзацfi полiтики зайнятостi у Швецп спрямовуеться 3 % ВВП та 7 % бюджету. Основними мехашзмами та акцентами ус-тху шведсько! економiки е: акцент на зрос-тання виробництва у приватному секторi та перерозподiл державою значно! частини прибуткiв через податкову систему. Регулювання ринку пращ, при цьому, здшснюеться через мехашзми пщтримки шфраструктур-них складових ринку, сприяння робот суст-
льних грошових фондiв, фiнансування соща-льних програм. Така економiчна полiтика отримала назву «функщональний соцiалiзм». Складовими ефективного функщонування ринку працi також е залучення обмеженого кола приватних заштересованих оаб у при-йняття державних ршень, висока ступiнь громадянсько! довiри та добровыьний мир на ринку пращ (так званий дух Сальтшебаде-на).
Четвертою, видiленою нами, моделлю регулювання ринку пращ е шмецька модель, яка властива для быьшосп кра!н бвропи. Быь-шою мiрою дана модель адаптована у питан-нях регулювання в Австрп, Бельгп, Голландп, Швейцарп. У питаннях оподаткування та пе-рерозподiлу ВВП шмецька модель мае багато стльного зi скандинавською моделлю. Проте нiмецьку модель можна зазначити як быьш децентралiзовану та такою, що меншою мь рою досягае соцiального миру через пряме залучення представниюв капiталу у прийн-яття державних рiшень. Мелояном В. та Савь ною Ю. [3] вiдзначаеться поряд iз такими за-гальноприйнятими механiзмами сощально-трудового регулювання Шмеччини як держа-вш заходи щодо сприяння зайнятостi та стра-хування вiд безробiття, ще й таких особливих як переговорний мехашзм мiж профспiлками та союзами роботодавщв.
У межах регулюючих механiзмiв за шмець-кою моделлю поширеною е практика залучення пращвниюв до управлiння пщприемс-твами через мехашзм створення ради тдп-риемств. У пiдприемствах, якi функцiонують на акщонернш основi, створюються наглядо-вi ради на паритетнiй основi. Це означае рiв-ний подiл акцш мiж такими групами учасни-юв товариств як акцiонери та наймаш пра-цiвники. Залучення працiвникiв до управлш-ня на низовому рiвнi е одним зi стримуючих механiзмiв щодо звiльнення.
Таким чином для кожно! держави важливим е визначення з мехашзмами регулювання ринку пращ формування шструментарш з ощн-ки ефективност здiйснення регулюючих за-ходiв.
Мета статтi полягае у розкритт методичного пiдходу до ощнювання ефективностi регулювання ринку пращ в Украшь
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Ощнку ефективностi регулювання ринку працi слщ здiйснювати з точки зору як суто економiчних, так i сустльних позицiй. З одного боку важливим е вирiшення через скла-довi регулювання суспiльних проблем, на-приклад, гарантування соцiальних виплат на випадок безробггтя. З iншого боку, для дер-
ЦШ регулювання ринку пращ
У стислому викладi суть методичного пiдходу полягае у проходженш наступних етапiв ощ-нювання: на першому етапi - обГрунтування основних цiлей регулювання вщповщно ос-новних проблем ринку пращ; на другому ета-пi - проведення аналiзу досягнення окремих щлей регулювання; на третьому - варiантний розрахунок системи регулювання ринку пра-Цi.
Провiдними суб'ектом, якi несуть основну вь дповiдальнiсть за питання регулювання на ринку пращ е Мшктерство сощально'' поль тики Укра'ни (дiяльнiсть якого регламенту-еться [9]) та Державна служба зайнятост Укра'ни, створена на пiдставi [10].
Як нами зазначалося сустльна ефективнiсть регулювання на ринку пращ залежить вщ рь вня реалiзацГi цiлей регулювання. У методичному вщношенш, спочатку простежимо за порядком досягнення кожно'' окремо'' цiлi.
Першою значущою щллю е «покращання де-мографiчноi ситуацп, гендернi питання та т-дтримка молодо» Вона пов'язана з обГрунту-ванням та реалiзацiею заходiв з охорони здо-ров'я, пiдтримкою молодi та молодих сiмей. Дана щль поставлена на перше мiсце внасль док того, що якщо буде менше людей, то вщ-повщно меншою буде i кiлькiсть працюючих.
жави важливим також е формування еконо-мiчно ефективно'' системи регулювання ринку пращ, вщносно яко'' властивим було б ви-мiрювання витратно'' i доходно'' частини з пе-реважанням останньо''.
На рисунку 1 представлено основы цШ регулювання ринку пращ в Укра'ш, виходячи з основних проблем та потреб.
Актуальшсть дано'' проблеми обумовлена на-явними тенденцiями скорочення чисельност громадян Укра'ни та переважання рiвня сме-ртностi над народжувашстю. При цьому у якостi основних останшх документiв з вирь шення зазначено'' проблеми можна навести: Стратегш демографiчного розвитку Укра'ни в перюд до 2015 року [11], Державну щльову соцiальну програму «Молодь Укра'ни» на 2016-2020 роки [12], Нащональний план дiй щодо реалiзацГi Конвенцп ООН про права ди-тини» на перiод до 2016 року [13] та Порядок використання кош™, передбачених у державному бюджет для здшснення заходiв державно'' пол^ики з питань молодi та державно'' пщтримки молодiжних та дитячих гро-мадських органiзацiй [14].
Переважна быьшкть завдань по зазначених програмних документах мктить показники мошторингу у вiдносному вираженнi. При цьому зi свого боку зазначаемо про склад-нiсть монiторингу реалiзацГi завдань та захо-дiв у межах зазначених документ, оскiльки крiм загальнопостановочних заходiв, по тих заходах, що пов'язаш iз фiнансуванням складно визначити 'хш параметри та вщповща-льних.
Вiдповiдно зазначеного нашим першим про-мiжним висновком буде: перша щль е важли-
• покращення демографiчноi ситуацп', гендернi питання та шдтримка молодi
• проведення структурно'' реоргашзацп економiки, диверсифiкацiя зайнятостi та зменшення рiвня безробiття
• зменшення рiвня тшьово'' зайнятостi
• виплата сощальних гарантiй
• регулювання трудових вщносин
Рисунок 1 - Цiлi регулювання ринку пращ
вою, але ефектившсть й реалiзащi' у методичному вщношенш дощльно ощнювати у межах загального ощнювання.
Друга цiль «проведення структурно'' реорга-нiзацГi економiки, диверсифжацп зайнятостi та зменшення рiвня безробптя» орieнтуe державу на сприяння створення нових робо-чих мiсць, проведення модершзацп iснуючих робочих мiсць, сприяння зростанню продук-тивностi працi, пiдвищенню рiвня створюва-но'' додано'' вартостi в економЩ для забезпе-чення належного рiвня конкурентоспромож-ностi робочо'' сили та створювано'' продукцп на внутршньому та зовнiшньому ринках.
При здшсненш структурно'' реорганiзацГi економiки вiдбуваються процеси звыьнення на взяття на роботу людей. Даш змши можна ощнити за допомогою рiзних показникiв. У нашому дослiдженнi для характеристики рь вня досягнення ще'' цiлi використано наступ-
Про це свiдчить зростання загально'' чисель-HOCTi безробiтних з 1424 до 1697 тис. oci6, зменшення юлькосп працевлаштованих - з 1084 до 399 тис. оаб та попршення коефще-нта стввщношення кiлькостi працевлаштованих до безробггних з 0,76 у 2008 р. до 0,23 у 2017 р. (рисунок 2).
Складовою визначення ефективносп питан-ня працевлаштування е ощнювання юлькосп вiльних робочих мiсць та рiвня навантаження безробiтного населення (зареестрованих без-
нi показники: чисельнiсть працевлаштовано-го й безробiтного населення та стввщношення мiж ними.
При аналiзi рiвня реалiзацГi друго'' цШ дощ-льним е зазначення змши пщходу у держав-нiй статистищ що можна простежити на офь цiйному сайтi Державно'' служби статистики Укра'ни щодо показникiв з характеристики стану на ринку пращ тсля 2012 р., особливо щодо працевлаштування безробггних. До 2012 р. у статистищ представлено даш по працевлаштуванню вах безробнних, а пiсля 2012 р. - тыьки зареестрованих безробнних. Тобто вiдзначаеться проблема спiвставностi даних аналiзу. Аналiз наявних офiцiйних да-них щодо загально' кiлькостi безробнних та кiлькостi працевлаштованих дае нам пщста-ви зробити висновок про попршення ситуацп з даного питання на ринку пращ (рисунок 2).
робнних) на 1 выьне робоче мкце (рисунок 3).
Вщносно ефективностi регулювання на заре-естрованому ринку пращ вщзначаеться прояв позитивних тенденцш за останнi три аналь зованi роки: вiдбулось бiльше шж двократне зменшення навантаження на 1 выьне робоче мiсце з 15 (у 2014 р.) до 7 оаб (у 2017 р.), що стало наслщком зменшення чисельност за-реестрованого безробптя та збiльшення потреби роботодавщв для замiщення выьних робочих мiсць (рисунок 3).
Рисунок 2 - Динамка стввщношення працевлаштованого до безробтого населення в УкраТн за перiод 2008-2017 рр., складено автором за [15]
Рисунок 3 - Динамка навантаження зареестрованих безробтих на втьш робочi мюця в УкраТн за перюд 2008-2017 рр., складено автором за [15]
Це е безперечно позитивним моментом, осю-льки з 2008 по 2014 р. ситуащя з наванта-женням на выьш робочi мiсця погiршувалась основним чином через попршення дыово'' активносп (зменшення потреби роботодав-цiв з 91 до 35 тис. оаб), незважаючи на певне зменшення чисельносп зареестрованого без-робiття - з 596 до 512 тис. оаб (рисунок 3).
Виокремлення третьо'' цШ «зменшення рiвня тшьово'' зaйнятостi» обумовлено загрозливь стю мaсштaбiв ще' проблеми в Укра'ш. Так, наприклад, у 2017 р. чисельшсть зайнятого населення становила лише 16,1 млн. оаб, у той час як юльюсть зайнятих у неформальному секторi економши 3,7 млн. оаб або 22,9 % вщ загально'' юлькосп зайнятого населення вiком 15-70 роюв (рисунок 4).
Одними з основних причини функщонування неформального сектору економши е: бажан-ня не допустити бщносп та збiльшити власш доходи, нaвiть за умов порушення вимог чинного законодавства. 1снування даного сектору виходить iз прагматичних причин: ви-робники можуть задшвати у господaрськi процеси людей iз сплатою зарплати без ви-плат у сощальш фонди та приховувати доходи як базу оподаткування; працевлаштоваш люди мають можливкть отримання нефор-мальних неоподатковуваних доходiв; спожи-вaчi зaiнтересовaнi у продукцп з потенцшно бiльш нижчою цiною; корумповаш чиновники мають додaтковi доходи вщ суб'ектiв не-
формального сектору. У результат вщбува-еться певна iнституaлiзaцiя неформально'' економiки внaслiдок формування неформа-льних правил взаемодп мiж учасниками такого сектору економжи. Негативними причинами «неформально'' зайнятосп» е порушення правових та економiчних основ функщо-нування держави, зокрема через зменшення рiвня сплати податюв до бюджетiв рiзних рь внiв тощо.
Бiльше половини неформально зайнятих спостер^аеться серед сiльського населення, де неформальний сектор е переважаючим мь сцем пращ для кожно'' друго'' особи з числа зайнятих [16]. З 2015 р. спостертаеться тен-денцiя скорочення чисельностi неформально зайнятого населення. Якщо до 2015 р. проявлялась тенденщя зростання неформального сектора в економщь то тсля 2015 р. дана тенденщя змшилась на протилежну - у 2017 р. вщбулось зменшення неформального сектора за юльюстю зайнятих на 2,1 % порiвняно з 2015 р. (рисунок 4).
Одшею з основних причин зменшення частки неформального сектора в економЩ було проведення сукупносп регуляторних зaходiв, зокрема, пщвищення рiвня реально'' заробп1-но'' плати [17], що тдвищило заштересова-нiсть людей у працевлаштуванш у формальному секторi.
Рисунок 4 - Динамка рiвня неформально!' зайнятост населення в УкраТш за перюд 2008-2017 рр.,
складено автором за [15]
Четверта щль регулювання ринку пращ «ви-плата сощальних гарантш» пов'язана iз ви-конанням компенсуючо'' функцп, що прояв-ляеться у проведеннi соцiальних виплат для безробiтних. У правовому вщношенш процедура нарахування та виплати допомоги по безробiттю регулюеться ст. 22, 23 Закону Укра'ни «Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробн-тя» [18] та Порядком надання допомоги по безробптю [19]. Зокрема, частиною першою ст. 23 Закону № 1533-Ш передбачено, що за-страхованим особам, яю визнанi в установле-ному порядку безробнними, страховий стаж яких протягом 12 мкящв, що передували ре-естрацп особи як безробпно'', становить не менше нiж шкть мiсяцiв за даними Державного реестру загальнообов'язкового державного сощального страхування, розмiр допомоги по безробггтю визначаеться у вщсотках до !х середньо'' заробнно'' плати (доходу), ви-значено'' вiдповiдно до Порядку обчислення середньо'' заробпно'' плати (доходу) для роз-рахунку виплат за загальнообов'язковим державним сощальним страхуванням [20], залежно вiд страхового стажу: до 2 роюв -50%; вщ 2 до 6 роюв - 55%, вщ 6 до 10 роюв -60%, понад 10 роюв - 70%. Щею постановою передбачено, що середнш рiвень заробнно'' плати розраховуеться центрами зайнятост^ виходячи з даних Державного реестру.
Залежно вщ тривалостi безробiття рiвень виплат допомоги по безробптю зменшуеться
вiдносно визначеного po3Mipy. Якщо в першi 90 календарних дшв BiH складае 100 %, то у наступш 90 календарних дшв - вже 80 %>, а надалi - 70 % (рисунок 5).
За аналiзований перiод з 2008 р. по 2017 р. вщзначаеться тенденщя пiдвищення абсолютного середнього розмiру допомоги по безробггтю - з р1вня 571 грн. у 2008 р. до р1вня 2331 грн. у 2017 р. Також вщзначаеться тенденщя зростання вщносного вираження р1в-ня виплат як до середньомкячно' зарплати так i до законодавчо встановленого мМма-льного р1вня оплати пращ
Важлив^ть аналiзу вщносно рГвня середньо-мкячно' зарплати обумовлюеться тим фактом, що Ii рiвень обумовлюе нарахування виплат допомоги по безробптю. Вщзначаеться незначне його коливання з найменшим р1в-нем 36,3 % у 2008 р. та быьш вищим рiвнем в 44,6 % у 2016 р.
У свою чергу важливим е також аналiз виплат допомоги по безробптю з мМмальним р1в-нем оплати пращ Пор1вняння зазначених по-казниюв дае пiдстави для висновку, що знач-на частина людей, яю отримують мМмаль-ний рiвень оплати пращ мають вс пiдстави для переходу в неформальний сектор та на отримання виплат по безробптю, осюльки навпь при динамiчному скороченнi виплат, вони отримуватимуть быьшу суму шж за умови офщшно! роботи.
Рисунок 5 - Динамка середнього рiвня допомоги по безроб^тю в УкраТн за перюд 2008-2017 рр.,
складено автором за [21]
П'ятою важливою щллю е «регулювання тру-дових вiдносин». Для реaлiзaцfi ще' цiлi вико-ристовуються таю мехашзми як соцiaльне партнерство, Нащональна тристороння сощ-aльно-економiчнa рада, колективш договори тощо.
Одним з формaлiзовaних результaтiв трудо-вих переговорiв е колективш договори. Пра-вовi засади розробки, укладення та виконан-ня колективних договорiв визначае Закон Укра'ни «Про колективнi договори i угоди» [22] з метою сприяння регулюванню трудо-вих вщносин та соцiaльно-економiчних ште-ресiв прaцiвникiв i власниюв.
У цiлому за результатами aнaлiзу стану укла-дання колективних договорiв за перiод з 2007 р. по 2017 р. можна зробити висновок про послаблення практики застосування ме-хашзму сощального партнерства, що стало результатом переважання тенденцп скоро-чення загально'' кiлькостi колективних дого-ворiв по економiцi з 95656 до 63359 (або на 33,8 %); юлькосп прaцiвникiв, охоплених ко-лективними договорами з 9429.3 до 6007,3 тис. оаб (або на 36.3 %) та частки охоплених колективними договорами пращвниюв вщ-носно до облжово'' кiлькостi штатних пращвниюв на 7,8 % (до рiвня 75,6 %) (таблиця 1).
Узагальнюючи вище викладене зазначаемо, що пропонований методичний пщхщ охоп-люе можливостi часткового та штегрованого оцiнювaння ефективностi регулювання ринку пращ. Часткове ощнювання означае про-ведення порiвняння рiвня вирiшення про-
блем ринку пращ, узагальнення сукупносп яких дало можливкть видiлити п'ять най-бiльш суттевих.
Таблиця 1 - Стан укладання колективних договорiв за 2007-2017 рр., складено за [ 21]
Юльюсгь пращвниюв,
охоплених
Юльюсть укладених колективними
PÍK та зареестрованих договорами
колективних % до облжово'Т
договорiв, одиниць тис. осiб юлькосп штатних пращвниюв
2008 95656 9429,3 83,4
2010 105014 8967,6 81,6
2012 101712 8730,0 81,4
2014 76017 6866,4 76,1
2016 64158 6140.4 75.9
2017 63359 6007,3 75,6
2017
до 2008, 66,2 63,7 -7,8
%
1нтегроване ощнювання дае можливкть зробити висновок про ефектившсть всього регулювання ринку пращ. Також нами пропону-еться використання диференцшованого ощнювання ефективносп регулювання, що означае можливкть проведення узагальне-ного та детaлiзовaного ощнювання як у межах часткового, так i штегрованого тдходу.
В кожнш кра'ш важливим е налагодження важелiв регулювання ринку пращ на быьш ращональнш основi. Суб'ектами системи регулювання ринку пращ виконуються функцй: контролююча, компенсуюча, мотивуюча. При цьому для виконання кожно'' функцй' важливим е належне й фiнансове забезпечення. У методичному вщношенш представлений пщ-хщ до оцiнювання ефективностi регулювання Грунтуеться на загально прийнятому порядку стввщнесення витрат та доходiв.
Функцй регулювання виконуються певними суб'ектами. У межах узагальненого ощню-вання ефективносп витрат обираеться осно-вний профыьний суб'ект такого оцiнювання - Державна служба зайнятосп Укра'ни, а у якосп рiвня витрат - ва витрати на функщо-нування ще' служби. У межах деталiзованого пщходу передбачаеться врахування витрат всiх суб'ектв, причетних до питань регулювання ринку пращ, а це, ^м Державно'' служби зайнятосп, ще й Мiнiстерство сощально'' полiтики Укра'ни, органи державно'' регюна-льно'' влади, органи мкцевого самоврядуван-ня, суб'екти приватного пщприемництва то-що.
У методичному вщношенш для ощнювання ефективностi регулювання важливим е ви-значення:
1. Щлей регулювання ринку пращ
2. Порiвняльного перюду з оцiнювання ефек-тивност регулювання
3. Ареалу охоплення суб'ектв регулювання
4. Розмiру витратно'' частини по врахованих суб'ектах регулювання
5. Критерiального показника оцiнювання, на-приклад - зменшення чисельностi безробн-них, збыьшення чисельностi працевлашто-ваних, пщвищення продуктивностi працi, т-двищення рiвня виробництва валово'' проду-кцй тощо
6. Величини доходно'' частини
7. Порiвняння доходно'' та витратно'' частин у процеа оцiнювaння ефективностi регулю-вання.
У якосп одше'' з критерiaльних ознак ощню-вання ефективностi регулювання е зростання юлькосп працевлаштованих.
Ощнювання дощльно проводити, виходячи з розрахунку ВВП на 1 працюючого. По сут одним з вaрiaнтiв проведення узагальненого ощнювання е порiвняння витрат на утри-мання Державно'' служби зайнятосп (ДСЗ) з
тим рiвнем доходiв, отримання якого забез-печать додатково прaцевлaштовaнi люди.
При розрахунку ефективносп важливим е ви-значення розмiру прибутку, величину якого дощльно встановити при зворотньому порядку розрахунку з величини додатково отриманого обсягу ВВП. Для цього викорис-товуемо одну з формул розрахунку ВВП (1):
ВВП = ОП + ЧП + П, (1)
де ВВП - валовий внутршнш продукт; ОП -оплата пращ; ЧП - чист податки; П - прибу-ток.
У свою чергу, формула розрахунку рiвня прибутку буде (2):
П = ВВП - ОП - ЧП (2)
Останшм кроком ощнювання е порiвняння витрат на утримання Державно'' служби зайнятосп та прибутку, рiвень надходження якого забезпечила ДСЗ в економжу. Навпь просте перевищення прибутку над витрата-ми на утримання ще'' служби свщчить про економiчну виправдашсть й функщонування.
Ефектившсть регулювання ринку пращ у 2017 р. Державною службою зайнятосп в ма-кроекономiчному вщношенш склала 26079 млн. грн. (таблиця 2).
Таблиця 2 - Спрощений пщхщ розрахунку eKOHOMi4HOi' ефективносп регулювання ринку прац_
Показник Значення
Додатково працевлаштоваш, тис. ос1б 380
ВВП на 1 працюючого, тис. грн. 185
Додатковий ВВП на працевлаштованих, млн. грн. 70159
Середня заробутна плата (2017 р.), грн. /мюяць 6273
Зарплата додатково працевлаштованих, млн. грн. /рж 28607
Додаткове оподаткування на додатково працевлаштованих, млн. грн 5149
Прибуток вщ додаткового працевлаштування, млн. грн. 36402
Видатки з бюджетного фшансування ДСЗ, млн. грн 10323
Загальноеконом1чний ефект вщ регулювання ринку пращ, млн. грн. 26079
ВИСНОВКИ
Узагальнено особливосп регулювання ринку пращ за чотирма моделями: англосаксонсь-кою, японською, скандинавською (шведсь-кою) та нiмецькою.
В статт викладено пiдхiд з ощнювання ефек-тивностi регулювання ринку пращ суть яко-го полягае в можливосп проведення часткового та штегрованого ощнювання. А пщхщ до ощнювання ефективносп регулювання Грун-туеться на загально прийнятому порядку стввщнесення витрат та доходiв.
Диференцiйоване ощнювання ефективносп регулювання також передбачае можливосп рiзного рiвня охоплення суб'ектiв регулювання. Одшею з важливих шституцшних одиниць з питань регулювання ринку пращ е Державна служба зайнятосп. У статт представлено приклад розрахунку ефективносп регулювання ринку пращ на пiдставi часткового суб'ектного оцiнювання дiяльностi Державно!' служби зайнятосп.
Видiлено п'ять ключових щлей регулювання ринку працi, що е одним з еташв оцiнювання:
1. Покращання демогрaфiчноï' ситуацп, ген-дерш питання та пiдтримка молодi
2. Проведення структурно'' реоргашзацп еко-номши, диверсифiкацiя зайнятостi та змен-шення рiвня безробiття.
3. Зменшення рiвня тшьово'' зайнятостi
4. Виплата сощальних гарантiй
5. Регулювання трудових вщносин.
Представлений методичний пiдхiд передбачае здшснення 6-ти етапiв, зокрема визна-чення: 1) цiлей регулювання ринку пращ; 2) порiвняльного перiоду з ощнювання ефективносп регулювання; 3) ареалу охоплення суб'ек^в регулювання; 4) розмiру витратно'' частини по врахованих суб'ектах регулюван-ня; 5) критерiального показника оцiнювання, наприклад - збыьшення чисельностi працев-лаштованих, зменшення чисельност безробь тних, пiдвищення продуктивностi пращ, тд-вищення рiвня виробництва валово'' продук-цп тощо; 6) порiвняння доходно'' та витратно'' частин у процес оцiнювaння ефективностi регулювання.
Представлено вaрiaнт розрахунку економiч-но'' ефективностi функщонування Державно'' служби зaйнятостi за 2017 р., що склав 26079 млн. грн.
Подaльшi перспективи дослщження поляга-ють у розширеннi рiвня охоплення в ощню-вaннi суб'ектiв регулювання та в удоскона-леннi шструментарш оцiнювaння ефектив-ностi регулювання ринку пращ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Bazyleva, M. (2002). Osobennosti funkcionirovanija rynka truda v Japonii [Features of the
functioning of the labor market in Japan]. VesnikBelaruskaga dzjarzhaynaga jekanamichnaga universitjeta, 1, 85-90 (in Russian)
[Базылева, М. (2002). Особенности функционирования рынка труда в Японии. Веснж Беларускага дзяржаунага эканамiчнагаутверстэта, 1, 85-90].
2. Jeklund, K. (1991). Jeffektivnaja jekonomika - shvedskaja model' [Efficient Economy - The Swedish
Model]. Moscow: Jekonomika (in Russian)
[Эклунд, К. (1991). Эффективная экономика - шведская модель. Москва: Экономика].
3. Melojan, V., Savina, Ju. (2012). Zarubezhnyj opyt formirovanija mehanizma regulirovanija rynka
truda [Foreign experience in the formation of a labor market regulation mechanism]. Novye tehnologii, 5 (in Russian)
[Мелоян, В., Савина, Ю. (2012). Зарубежный опыт формирования механизма регулирования рынка труда. Новые технологии, 5].
4. Metcalf, D. (2018). United Kingdom Labour Market Enforcement Strategy 2018/19. Retrieved from
https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_dat a/file/705503/labour-market-enforcement-strategy-2018-2019-full-report.pdf
5. Morozova, N., & Strelec, M. (2012). Sravnitel'nyj analiz mer gosudarstvennogo regulirovanija
zanjatosti i bezraboticy v Respublike Belarus' i Federativnoj Respublike Germanija [Comparative analysis of measures of state regulation of employment and unemployment in the Republic of
Belarus and the Federal Republic of Germany]. Vestnik Brestskogo gosudarstvennogo tehnicheskogo universiteta, 6, 64-68 (in Russian)
[Морозова, Н., & Стрелец, М. (2012). Сравнительный анализ мер государственного регулирования занятости и безработицы в Республике Беларусь и Федеративной Республике Германия. Вестник Брестского государственного технического университета, 6, 64-68].
6. Nikolaeva, M. (2010). Al'ternativnye resursy rynka truda Japonii [Japan Alternative Labor Market
Resources]. Izvestija Vostochnogo instituta, 16 (in Russian)
[Николаева, М. (2010). Альтернативные ресурсы рынка труда Японии. Известия Восточного института, 16].
7. Rassadina, I. (2006). Osobennosti rynka truda USA [Features of the US labor market]. Vestnik Sankt-
Peterburgskogo universiteta, 8(4), 101-121 (in Russian)
[Рассадина, И. (2006). Особенности рынка труда США. Вестник Санкт-Петербургского университета, 8(4), 101-121].
8. Volkov, A. (2007). Jevoljucija shvedskoj modeli [The evolution of the Swedish model]. Mirovoe i
nacional'noe hozjajstvo, 1 (2) (in Russian)
[Волков, А. (2007). Эволюция шведской модели. Мировое и национальное хозяйство, 1(2)].
9. Polozhennia pro Ministerstvo sotsialnoi polityky Ukrainy [Regulation on the Ministry of Social Policy
of Ukraine] (Ukraine), 17.06.2015, No 423. Retrieved December November 10, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/423-2015-p (in Ukrainian)
[Положення про ММстерство сощально!' полники Украши (Укра!'на), 17.06.2015, № 423. Актуально на 10.11.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/423-2015-п].
10. Pro zainiatist naselennia [About employment of the population] (Ukraine), 05.07.2012, No 5067-VI.
Retrieved November 10, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 (in Ukrainian)
[Про зайняткть населення (Украша), 05.07.2012, № 5067-VI. Актуально на 10.11.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17].
11. Stratehiia demohrafichnoho rozvytku v period do 2015 roku [Demographic Development Strategy
for the period up to 2015] (Ukraine), 24.06.2006, No 879. Retrieved November 10, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/879-2006-p (in Ukrainian) [Стратепя демографiчного розвитку в перюд до 2015 року (Украша), 24.06.2006, № 879. Актуально на 10.11.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/879-2006-п].
12. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi tsilovoi sotsialnoi prohramy "Molod Ukrainy" na 2016-2020 roky
ta vnesennia zmin do deiakykh postanov Kabinetu Ministriv Ukrainy [On approval of the State Target Social Program "Youth of Ukraine" for 2016-2020 and amendments to some resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine] (Ukraine), 18.02.2016, No 148. Retrieved November 10, 2019, from https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/148-2016-p?lang=en (in Ukrainian) [Про затвердження Державно! щльово!' сощально! програми «Молодь Украши» на 20162020 роки та внесення змш до деяких постанов Кабшету Мшс^в Украши (Украша), 18.02.2016, № 148. Актуально на 10.11.2019. URL: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/148-2016-п?lang=en].
13. Natsionalnyi plan dii shchodo realizatsii Konventsii OON pro prava dytyny na period do 2016 roku
[National Action Plan for the Implementation of the UN Convention on the Rights of the Child until 2016] (Ukraine), 05.03.2009, No 1065-VI. Retrieved November 10, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1065-17/sp:wide:max100 (in Ukrainian) [Нащональний план дш щодо реалiзащi Конвенцп ООН про права дитини на перюд до 2016 року (Укра'на), 05.03.2009, № 1065-VI. Актуально на 10.11.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1065-17/sp:wide:max100].
14. Poriadok vykorystannia koshtiv, peredbachenykh u derzhavnomu biudzheti dlia zdiisnennia
zakhodiv derzhavnoi polityky z pytan molodi ta derzhavnoi pidtrymky molodizhnykh ta dytiachykh hromadskykh orhanizatsii [Procedure for using the funds provided in the state
budget for implementation of state policy measures for youth and state support of youth and children's NGOs] (Ukraine), 22.02.2012, No116. Retrieved November 10, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/116-2012-p (in Ukrainian)
[Порядок використання кош™, передбачених у державному бюджет для здшснення заходiв державно' пол^ики з питань молодi та державно' пщтримки молодiжних та дитячих громадських оргашзацш (Укра'на), 22.02.2012, №116. Актуально на 10.11.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/116-2012-п].
15. State Statistics Service of Ukraine. (2019). Ekonomichna aktyvnist naselennia Ukrainy za 2008-2016
[Economic activity of the population of Ukraine for 2008-2016]. Retrieved November 10, 2019, from https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/Arhiv_u/11/Arch_ean_zb.htm (in Ukrainian) [Державна служба статистики Укра'ни. (2019). Економiчна активтсть населення Украши за 2008-2016рр. URL: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/Arhiv_u/11/Arch_ean_zb.htm].
16. Z-Ukraine. (2019). Statystyka po zaniatosty y bezrabotytse v Ukrayne 2015-2016 [Statistics on
employment and unemployment in Ukraine 2015-2016]. Retrieved November 10, 2019, from http://zet.in.ua/statistika-2/statistika-po-zanyatosti-i-bezrabotice-v-ukraine-2015-2016 (in Ukrainian)
[Z-Украина. (2019). Статистика по занятости и безработице в Украине 2015-2016. Актуально на 10.11.2019. URL: http://zet.in.ua/statistika-2/statistika-po-zanyatosti-i-bezrabotice-v-ukraine-2015-2016].
17. Minfin. (2019). Indeks realnoizarobitnoi platy [Real wage index]. Retrieved November 10, 2019,
from https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/index (in Ukrainian)
[Мшфш. (2019). 1ндексреальноi заробтног плати. Актуально на 10.11.2019. URL:
https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/index].
18. Pro zahalnooboviazkove derzhavne sotsialne strakhuvannia na vypadok bezrobittia [On
compulsory state social insurance against unemployment] (Ukraine), 02.03.2000, No 1533-III. Retrieved November 10, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 (in Ukrainian)
[Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування на випадок безробггтя (Укра'на), 02.03.2000, № 1533-III. Актуально на 10.11.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14].
19. Poriadok nadannia dopomohy po bezrobittiu, u tomu chysli odnorazovoi yii vyplaty dlia
orhanizatsii bezrobitnym pidpryiemnytskoi diialnosti [The procedure for providing unemployment assistance, including its lump sum payment for the organization of unemployed entrepreneurs] (Ukraine), 15.06.2015, No 613. Retrieved November 10, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 (in Ukrainian)
[Порядок надання допомоги по безробггтю, у тому чи^ одноразово'' '' виплати для оргашзацп безробггним пщприемницько' дiяльностi (Укра'на), 15.06.2015, № 613. Актуально на 10.11.2019. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15].
20. Pro obchyslennia serednoi zarobitnoi platy (dokhodu, hroshovoho zabezpechennia) dlia
rozrakhunku vyplat za zahalnooboviazkovym derzhavnym sotsialnym strakhuvanniam [On the calculation of the average wage (income, financial security) to calculate payments for compulsory state social insurance] (Ukraine), 26.09.2001, No 1266. Retrieved November 10, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-p (in Ukrainian) [Про обчислення середньо' заробггно' плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним сощальним страхуванням (Укра'на), 26.09.2001, № 1266. Актуально на 10.11.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п].
21. State Statistics Service of Ukraine. (2019). Statystychni shchorichnyky Ukrainy za 2007-2017
[Statistical Yearbooks of Ukraine for 2007-2017]. Retrieved November 10, 2019, from https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/Arhiv_u/01/Arch_zor_zb.htm (in Ukrainian)
[Державна служба статистики Украши. (2019). Статистичт щорiчники Украти за 2007-2017рр. URL: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/Arhiv_u/01/Arch_zor_zb.htm].
22. Pro kolektyvni dohovory i uhody [On collective agreements] (Ukraine), 01.07.1993, No 3356-XII. Retrieved November 10, 2019, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 (in Ukrainian)
[Про колективш договори i угоди (Украша), 01.07.1993, № 3356-XII. Актуально на 10.11.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12].
