CC BY
68
созбереження та складаеться з нормативно встановленого базового po3Mipy та варiативноl компоненти, яка враховуе особливост конкретного проекту. Вщкориговаш запропонованим чином ставки дисконтування вщображати-муть рiвень екологiчного навантаження на довкшля певного iнвестицiйного проекту в макроекономiчному масштабi, забезпечуючи диференцшований пiдхiд до встановлення дисконтних ставок за кожним проектом.
Подальше розроблення i практичне застосування сформульованих по-ложень потребують детальних наукових дослщжень, зокрема в частинi методично! бази розрахунку вщповщних показникiв, умов доцшьност !х застосування з урахуванням особливостей розвитку нащональних економж тощо.
Лiтература
1. Schmidt-Bleek F. Carnoules Declaration of the Factor Ten Club. - Wuppertal Institute,
1994.
2. Вайцзеккер Э., Ловинс Э., Ловинс Л. Фактор четыре. Витрат - половина, отдача -двойная. Новый доклад Римскому клубу. - М.: Academia, 2000. - 400 с.
3. Васильева Т.А. Многоуровневая система принятия инвестиционных решений как основа управления научно-техническим прогрессом: Дис... канд. экон. наук: 08.02.02. - Сумы: УАБД, 2001. - 199 с.
4. Дейл1 Г. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку/ Пер. з англ.: 1н-т ста-лого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 312 с.
5. Економжа пiдприемства: Пiдручник/ За заг. ред. д-р екон. наук, проф. Л.Г. Мельника. - Суми: ВТД "Ушверситетська книга", 2004. - 648 с.
6. Хокен П., Ловинс Э., Ловинс Х. Естественный капитализм: грядущая промышленная революция. - М.: Наука, 2002. - 459 с._
УДК 630*.31:338.2.001.573 (075.8) Доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши
МЕТОДИ МОДЕЛЮВАННЯ У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Висвгглено використання основних методiв моделювання процеав люокорис-тування. Проаналiзовано основнi практичнi пiдходи, моделi та перспективи розвитку такого моделювання з точки зору еколого-економiчноi ефективносп.
Ключов1 слова: лiсове господарство, моделювання, модель, еколого-економiч-на ефективнiсть.
Doc. A.M. Adamovsky - NUFWT of Ukraine Modelling methods in forestry
Recent Findings in Forestry Processes modelling are considered. Basic practical approaches, models and development perspectives of such modelling are analyzed from perspective of eco-economical efficiency.
Keywords: forestry, modelling, model, eco-economical efficiency.
Моделювання не e новим напрямком дослщжень у люовш наущ. Внаслщок бурхливого розвитку обчислювальноi техшки та вщповщних роз-дшв математики спостер^аемо зростання штересу до математичного моделювання процеЫв i в люовому господарствь У розвинутих крашах, особливо у США i Канадi, моделювання стало повсякденною практикою ведення люо-вого господарства. Нагромаджений ними досвщ становить надзвичайно вели-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
кий штерес для лiсового господарства Украши. Сьогодш перед нами, насам-перед, постала проблема узагальнення досв^ математичного моделювання у лiсовому секторi зарубiжних краш та розроблення рекомендацiй щодо роз-витку наукових дослiджень цього напрямку в УкраАт.
Бiльшiсть моделей люового господарства було розроблено вченими США. ïx впроваджували в життя Американською лiсовою службою (FORPLAN, SPECTRUM, IMPLAN, FASOM), вченими Орегонського державного ушверситету (SNAP), Вашингтонського унiверситету (LMS), шшими вщоми-ми унiверситетами [1].
Щодо методiв моделювання, то лшшне програмування (яке через свою простоту та шту1тивну зрозумiлiсть використовуеться найбшьше) сьогоднi застосовуеться для знаходження оптимального подшу люовирощу-вального господарства та розподшу виробництва за видами обладнання; до-сягнення максимального рiчного виробництва Ыянщв; досягнення люогоспо-дарським шдприемством максимального прибутку; оптимiзацiï головного ль сокористування шляхом оцiнювання максимального розмiру люокористуван-ня за певних умов та обмежень; встановлення мiнiмальноï щни, яка б виража-ла граничну продуктившсть землi та трудових ресурЫв.
Транспортнi задачi використовують для виршення задачi управлiння запасами, складання змшних графiкiв, призначення робiтникiв на робочi мю-ця, обiгом наявного катталу, транспортом лiсу тощо.
Мережне планування виршуе задачi мiнiмiзацiï сiтки, знаходження критичного шляху для зменшення рекреацшного навантаження на люопарко-ву зону, мiнiмiзацiï вартостi потоку. Методи нелшшного програмування використовують для обгрунтування взаемодiï рiзниx компонент екосистеми мо-дельованого лiсу у контекстi оптимiзацiï.
Динамiчне програмування досить широко використовують для вирь шення теxнологiчниx задач у люовому господарствi, для оптимального планування та оберту рубання, оптимiзацiï повноти деревосташв, для формування оптимально:' програми рубання, при розв'язуванш задачi знаходження оптимально:' штенсивносп рубання взагалi. Щодо проблеми оптимiзацiï рубання лiсу, методи динамiчного програмування дають вiдповiдь на такi запитання:
• який вплив норми дисконту на програму рубань;
• чи е ввдмштсть в оптимальних програмах догляду за низовим та верховим методами;
• який метод рубань догляду (низовий чи верховий) випдтший;
• який вплив вартост люозагот1вель на програми рубань;
• якими будуть втрати, якщо не дотримуватись оптимально1 програми рубань у насаджент.
Використання дискретних стохастичних динамiчниx моделей забезпе-чуе аналiз полiтики лiсового менеджменту. Моделi, як базуються на методах, розроблених для прийняття рiшень на основi множинних критерив ус-пiшно використовують для планування стиглост лiсу.
Маржинальш методи [2] використовують для ощнки ефективностi використання лiсовиx ресурЫв, оптимiзацiï розмiрiв та структур люоперероб-них пiдприемств, визначення попневоï плати, аналiзу динамiки ïï розвитку,
обгрунтування рубань у лiсовому господарствi. В основу маржинальних ме-тодiв покладено спiввiдношення маржинальних (граничних) доходiв й вит-рат, що дае змогу знайти умови ефективного використання виробничих чин-ниюв, тобто, в кшцевому результатi досягнення максимального прибутку. Маржинальний метод базуеться на моделi оптимiзацiï, цiльовою функцiею яко1 е максимум прибутку, яка досягаеться в точщ рiвноваги граничних дохо-дiв i граничних витрат. Такий пiдхiд можливий тiльки для плантацiйних лiсiв, оскшьки досягнення максимального економiчного прибутку не може бути метою при веденш комплексного люокористування. Встановивши чисту тепе-рiшню вартiсть доходу вщ лiсовирощування, можна розрахувати оптималь-ний (з економiчноï точки зору) оберт рубання. Звичайно, при практичному застосуванш ця методика зазнае багато критичних зауважень з боку еколопв та бюлопв всього свггу, якi шклуються про збереження перестиглих лiсiв.
У багатьох випадках у процес моделювання неможливо побудувати аналггичну (символiчну) модель так, щоб вона адекватно пояснювала пове-дiнку дослiджуваного об'екта з огляду на його складшсть або неможливють математичного опису. Отже, для отримання достовiрних результатiв необхщ-но проводити натуральний експеримент, але, оскшьки процес люовирощу-вання е довготривалим, то реалiзацiя такого експерименту буде неефектив-ною. У таких випадках доцшьно застосувати iмiтацiйне моделювання. 1снуе багато iмiтацiйних моделей. ïх застосовують переважно як iнструмент для аналiзу лiсового менеджменту [3]. Серед них варто видшити модель FOBSI [4], розроблену в Австри для точного прогнозу, пов'язаного з планом розвитку люу головним чином у перехщних стадiях. Iмiтацiйнi моделi можуть вико-ристовувати у плануваннi люового менеджменту, як i оптимiзацiйнi.
Модель регулювання лiсiв (встановлення цiльових лiсiв) при багато-цiльовiй функцiï мети (вирощування деревини, iнших продуктiв люу, захиснi та соцiальнi функцiï i т.д.) може бути складною, тому виршити задачу оптимiзацiï багатоцiльового люокористування досить проблематично, а деколи й неможливо. Застосування методiв математичного програмування дае змогу оцшювати водночас декшька змiнних у моделях оптимiзацiï. У звичайнiй моделi лiнiйного програмування в цшьовш функци береться одна змшна (максимум люокористу-вання, мммум витрат i т.д.), а iншi змiннi е ïï обмеженнями у цшьовш функци. Така структура моделi оптимiзацiï е ефективною, коли змшна цшьово1" функци та змiннi обмеження не е взаемозамшними, тобто обмеження накладаються дов-кшлям (цiни, плошд i т.д.). Якщо обмеження становлять частину цiльовоï функци, тобто вони взаемозамшш, то отримати оптимальне рiшення у моделi практично неможливо. Одним iз способiв виршення проблеми оптимiзацiï багато-цiльового використання люових ресурсiв е зведення вшх цiлей в одну функцiю мети. Кшцева мета лiсоуправлiння - максимiзацiя корисностi (практично:' виго-ди) вщ вкладення капiталу в лiсогосподарське виробництво [5].
Багатокритершш методи iз застосуванням iнтуïтивноï логiки та ште-рактивних процедур, а також багатоварiантний аналiз, використовують для передбачення ефекпв вiд рiзних полiтик лiсового менеджменту, враховуючи еколопчш, економiчнi та сощальш умови.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
У процес виконання розрахунюв щодо eKOHOMi4HOÏ ефективносп дь яльностi лiсових шдприемств юнуе досить багато рiзних методик, як умож-ливлюють отримання достовiрних результат, але сьогоднi немае досконалоï методики розрахунку екологiчноï ефективностi, яка б враховувала дос-татньою мiрою вплив виробничоï дiяльностi на екологiчний стан лiсiв. Тому у процесi розроблення будь-я^ моделi для лiсового господарства потрiбно враховувати екологiчнi, економiчнi та сощальш вимоги сьогодення, тобто, комплексне моделювання люово'' екосистеми повинне мати на мет пошук такого ршення, яке б забезпечило якнайкраще поеднання оптимального корис-тування вЫма ïï компонентами, звичайно, ранжованих незалежними експер-тами з урахуванням сусшльних прiоритетiв.
У моделюваннi процесiв люового господарства на основi еколого-еко-номiчних критерiïв потрiбно обов'язково враховувати, що:
• земля та запас, який зростае, е катталом;
• 1з збшьшенням норми дисконту катталовкладень у лшогосподарське вироб-ництво зменшуються повнота та оберт рубання;
• якщо у програм1 рубань застосовуються доглядов1 рубання за верховим методом, то повнота насаджень буде вищою, нiж при низовому, але поточний при-рют за запасом деревостатв, пройдених низовими рубаннями, буде вищим;
• доглядов1 рубання (прорщження, прохщт, осв1тлення та прочистки) е рента-бельними навггь при високш вартосп люозагот!вель;
• висока повнота насаджень часто призводить до бшьших втрат в обпу катта-лу, тж низька;
• дуже часто низькоповнотне насадження економ1чно невипдно залишати для майбутнього росту, краще провести сущльт рубання та посадити новий лш. Таким чином, вш головного рубання визначаеться економ1чною стиглштю насаджень, а не р1вном1рно яшсними характеристиками;
• стиглшть лшу повинна бути головною, але не единою величиною, на яку пот-р1бно ор1ентуватись, моделюючи процеси лшового господарства (велика щн-тсть у видшент екологiчноï, економiчноï та еколого-економiчноï стиглост!).
Сьогоднi в практищ моделювання лiсiвничих процесiв застосовують усi типи моделей (оптимiзацiйнi, iмiтацiйнi та змiшанi моделi). Змiшанi моде-лi е найбiльш прийнятними, оскшьки вони дають змогу поеднувати iмiтацiю лiсових процесiв з екстремальними критерiями. Оскiльки лiнiйна статична модель не може забезпечити достатньою мiрою вимоги люокористування, то перспективи розвитку за нелшшним, динамiчним моделюванням, яке в зару-бiжнiй практицi широко застосовуеться сьогодш для знаходження оптималь-них стратегш лiсового менеджменту.
В Украш е об'ективно необхiдним використання методiв моделювання лiсiвничих процесiв, яю б враховували екологiчнi, економiчнi та сощальш чинники, що дасть змогу швидше втшити принципи сталого розвитку в практику ведення люового господарства.
Лггература
1. Адамовський О.М. Оптим1защя люокористування в економ1чних дослщженнях (за-руб1жний досвщ)// Наук. вюник УкрДЛТУ: До 125-р1ччя УкрДЛТУ. - Льв1в: УкрДЛТУ. -2000, вип. 10.2. - С. 168-173.
2. Петров А.П. Методы экономических исследований в лесной промышленности зарубежных стран. - М.: Лесн. пром-сть, 1973. - 68 с.
3. Jamnick, M.S., A Comparison of FORMAN and Linear Programming Approaches to Timber Harvest Scheduling// Can. J. of For.Res. - 1990. - Nr. 20. - P. 127-146.
4. Joebstl, H.: Ein Model des Forstbetriebes. -Wien: Osterr. Agrarverlag, 1986. - 208 p.
5. Forestry Handbook/ Edited by Forbes R.D. - New York: Ronald Press, 1995. - 550 p.
Алексей Войнов - Вермонтский университет, Институт экологической
экономики, г. Ганд, США
ДВА РЕЖИМА ВОЗМОЖНОЙ ПОДДЕРЖКИ
ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ЭКОЛОГО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ
Предложена простейшая модель эколого-экономической системы, с помощью которой можно изучать некоторые возможные аспекты састейнабильности. Переменные в модели описывают динамику численности населения и обобщенных характеристик экономического развития, инвестиций и качества окружающей среды.
Инвестиционный капитал образуется за счет налогов, собираемых с населения и как доля от экономического развития. Этот капитал используется в определенных пропорциях либо для дальнейшего экономического развития, либо для улучшения социальной инфраструктуры, либо для улучшения среды обитания. При ухудшении состояния окружающей среды замедляется или останавливается рост населения. В этой простой системе обнаруживаются два возможных режима функционирования, которые можно назвать састейнабильными. Когда высоки экологические приоритеты и велика доля затрат на восстановление экологических ресурсов, система приходит к равновесию, характеризуемому низкой численностью населения и низким уровнем экономического развития. При высоком допустимом уровне загрязнений система выходит на траекторию неограниченного роста населения и экономики, когда произведенного экономического капитала оказывается достаточно и для поддержания экономического роста, и для восстановления определенного минимального, необходимого уровня экологических ресурсов. Однако в этом случае экспоненциальный рост в системе приводит в конечном счете к неконтролируемым и резким скачкам в инвестиционных стратегиях, делая всю динамику системы неустойчивой и весьма рискованной.
Эти два режима можно связать с двумя возможными путями састейнабильного развития. С одной стороны, мы имеем небольшие изолированные сообщества, использующие природные ресурсы самовосстановления и функционирующие в рамках естественных природных процессов. С другой стороны, мы имеем интенсивный рост экономически развитых сообществ, которые поддерживают приемлемое состояние окружающей среды за счет значительных инвестиций в искусственные, антропогенные механизмы восстановления природных ресурсов, и по сути дела существуют в некоторой искусственно созданной и контролируемой среде обитания.
Ключевые слова: минимальные модели, сценарии састейнабильности, сильная и слабая састейнабильность, природные ресурсы, эколого-экономические модели.
Alexey Voinov1 - Gund Institute for Ecological Economics, University of Vermont
Two avenues of sustainability
A simple model of an ecological economic system is suggested to investigate some of the properties of system sustainability. The variables are population, economic development, investment capital and environment protection. The investment capital is generated by taxes collected from the population and from the economic development. It may be then
1 590 Main St., Burlington, VT 05405-0088; Tel: 802 656 2985; alexey.voinov@uvm.edu
