CC BY
56
УДК 340.12
I. М. Коваль
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "ЛьвГвсь^ полиехшка", асистент кафедри теори та фiлософii права
МЕНТАЛЬН1 ВЛАСТИВОСТ1 ПРАВОСВ1ДОМОСТ1
© Коваль I. М., 2016
У статт розглянуто теоретичш аспекти 3MicTy правового менталiтету. Особливу увагу зосереджено на питаннi мкця людини у менталiтетi, тобто на антропологи менталiтету. Тут основна увага зосереджуеться на первинному людському чиннику -свщомост в комплексi i3 пiдсвiдомiстю. Особливо актуальним для правового мен-талiтету е ментальне право, пщсвщоме право i правова свщомкть. Цi всi поняття випливають i3 природного й надприродного права i уточнюються чи конкретизуються антропологiею права.
Ключовi слова: менталiтет, ментальнiсть, свщомкть, правосвщомкть, п1дсв1доме право, ментальне право.
И. М. Коваль
МЕНТАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПРАВОСОЗНАНИЯ
В статье рассматриваются теоретические аспекты содержания правового менталитета. Особое внимание сосредоточено на вопросе места человека в менталитете, то есть на антропологи менталитета. Здесь основное внимание сосредотачивается на первичном человеческом факторе - сознания в комплексе с подсознанием. Особенно актуальным для правового менталитета является ментальное право, подсознательное право и правовоесознание. Эти все понятия вытекают из природного и сверхъестественного права и уточняються или конкретизируются антропологией права.
Ключевые слова: менталитет, ментальность, сознание, правосознание, подсознательное право, ментальное право.
I. М. Koval
MENTAL PROPERTIES OF LEGAL CONSCIOUSNESS
In the article the theoretical aspects of the content of the legal mentality are analyzed. Particular attention is focused on the question of man's place in the mentality (anthropology mentality). The attention is paid on the primary human factor - consciousness in conjunction with the subconscious. Particularly relevant for the legal right mentality is mental law, subconscious law and legal consciousness. These all concepts arised from natural and supernatural law and are clarified and specified whether legal anthropology.
Key words: mentality, mentality, consciousness, legal consciousness, unconscious law, mental law.
Постановка проблеми. Весь час вщбуваеться постшний вплив природних закотв, а також людських закотв на формування менталитету людини. В результат цього впливу менталитет попадае у природно-правовий проспр, правове поле i набувае антрополопчних властивостей. На-далi утворений правовий менталггет виконуе одну i3 методолопчних функцш яка стосуеться здебшьшого правосввдомосл.
Аналiз дослщження проблеми. Дана проблематика знайшла свое ввдображення у працях Р. Байнмзова, О. Бандури, М. Козюбри, А. Колодм, Ю. Лободи, Д. Меняйло, О. Мордовцева, Ю. Оборотова, С. Овчиншкова, М. Панова, О. Петришина, С. Сливки, В. Синюкова, Ю. Тодики.
Мета статть Висвгтлити ментальнi властивостi правосввдомостг Дати визначення понять ментального та пвдсввдомого права.
Виклад основного матерiалу. Антропологiчно-ментальну правосвiдомiсть необхiдно починати дослвджувати, на нашу думку, iз зГставлення правосвiдомостi з теорГею природного права. О. Фролова вважае, що причини природного права е частиною масово'' правосвiдомостi i одночасно виступають у ролi iдеологiчного оформлення соцiальних очшувань членiв суспгльства як вимог досконалосп права. Законодавець (офiцiйна правосвiдомiсть) повинен вникати в актуальш тривоги населення (масова правосввдомють) - проблеми смертно!' кари, забезпечення особистих прав i свобод громадян та ш. Знати правосввдомкть соцiальних меншин, iнтереси яких повинш враховуватися i закрiплюватися у законодавстш та здiйснювати необхiднi правовi реформи, вихо-дячи iз правово'' свiдомостi - правового почуття, здорового глузду i бажаного для даного народу i часу суспгльного вдеалу [1, с. 402].
Вважаемо, що масова правосввдомють найбгльше вiдображае змГст правового менталiтету, в якому мщно вкорiненi антропологiчнi властивостi права. Ця мщна вкорiненiсть виконуе роль внутршшх, пiдсвiдомих iмперативiв i е надбанням правового менталгтету.
Початок антропологiчно-ментальноi правосввдомосл мiститься у природному та надприродному правг Зокрема, ми виходимо з того, що наука природного права - це вчення про фшософто правово'' культури, '1 онтологiю та гносеологто, про синергетичнi правовi процеси, правову красу для морального обгрунтування свобвдно!' волi людини у природному простора Надприродне право , порiвняно iз природним, iснуе в iррацiональному вимiрi [2, с. 211-212]. Фглософський аналiз правово'' культури, як сукупшсть духовно-практичних здiбностей особистостi, яка дозволяе 11 вибудовувати цивiлiзацiйнi вiдносини, як вiдповiдають морально-правовим критер1ям з шшими iндивiдами, структурами громадського суспгльства i державними iнститутами [3, с. 238] дае можливГсть глибше дослiдити антрополопчно-ментальну правосвiдомiсть.
Йдеться про те, що природне й надприродне право незалежно ввд волi людини формуе обо-в'язковий варiант правово'' культури. Ця обов'язковГсть випливае iз синергетичних природно-правових дiй через вплив природи на людину вiдповiдно до суспгльних феноменiв, детермiнантiв соцiуму в якому перебувае людина. Обов'язкова правова культура е природним феноменом, який балансуе правову культуру, яка утворюеться на позитивному правг В результат виникае правова краса, що е онтолопчним явищем i формуе природну правову красу так зване ментальне i пвдсвщоме право.
Ментальне право утворюеться синергетично, без участi активно'' ди свiдомостi людини. Тому пiд ментальним правом ми розушемо систему етшчно-природних вдач людини, якi визначають i в певнiй мiрi регулюють синергетично утворену модель мислення i поведшки. Тим самим ментальне право е належним, бажаним, повсякденним. Цим правом користуеться i людина i за цим правом визначаеться людина як особислсть. Тобто у кожно'' людини норми власного ментального права "лежать" на поверхш, 'х потрiбно ввдчути, оскгльки розумом 'х зрозумiти неможливо. Ментально-правовi операцii' мають антрополопчне обгрунтування, рацiональний й iррацiональний змГст. Спосiб мислення, сукупнiсть iнтелектуальних навиюв, склад розуму та iншi антрополопчш компоненти надають ментальному праву ращонального чи iррацiонального змiсту. Тим самим здшснюеться мета антропологiчного обгрунтування ментального права, яке формуе навгть й метаантрополопчну правову свiдомiсть. Етнiчно-природна вдача людини е важливим чинником ментального права. Адже, як визначае О. Волш, дух народу (й людини зокрема) визначае природа краю, яка назавжди бере людину в полон. Оточуюча природа впливае на риси менталггету. Особливосл менталитету залежать вед природних умов (клiмату, рельефностi, грунта, пдроштки та ш.) [4, с. 55-56]. Тому змшити засновану природно-правову вдачу людини практично не можливо, оскгльки вона мщно вкоршюеться у тдсвадомють й сввдомкть людини.
На основГ природного й ментального права виникае шдсввдоме право, яке наближене одне до одного. Як зазначае С. Гладкий, що дослвдники здебгльшого не розмежовують поняття "правова сввдомГсть" Г "правова психша", внаслвдок чого укоршет в надсввдомому психГчш утворення
виявляються вписаними у сферу сввдомост. Отже сввдоме у правовiй психщГ концептуально не-вiдмежоване ввд несвiдомого, тодГ як практика самопiзнання спрямована саме на розширення пер-шоi з указаних сфер психши за рахунок другоi та потребуе чгтких теоретичних орiентирiв [5, с. 14].
З шшого боку менталiтет - це пвдсввдома соцiально-психологiчна "програма" дш i поведiнки окремих людей, нацii в цшому, що виявляеться у сввдомост й у практичнiй дмльност людей. Джерело ii формування - сукупшсть психолопчних, соцiально-економiчних, природних явищ, що дтоть протягом тривало'' еволюци кра'ни. Менталiтет мГстить у собГ почуття, симпатiю й антипатiю, образи, уявлення про людину та ii мГсце у свт. При тому вш щ уявлення й ввдчуття не пвддаються лопчнш систематизации осмисленню. Вони пов'язат не так зГ сввдомктю, як Гз пвдсввдомктю; якщо сввдомють регулюе мислення людини та менталитет регулюе ii поведшку [6, с. 175].
Отже, природне й надприродне право скероване окремо й на пвдсввдомГсть, яка слугуе необхвдним пластом для сввдомост. Тому, якщо кнуе правова сввдомють, що регулюе мислення, то Гснуе й правова пвдсввдомГсть яка регулюе дто. ТодГ правова пвдсввдомГсть виступае важливим чинником пвдсввдомого права. На нашу думку, пвдсввдомГ права - це система закритих психГчних процешв, яю не перебувають у фокусГ сввдомост, але впливають на поведшку людини за правилом дивного атрактора.
Тобто пвдсввдоме право утворене природним i надприродним правом, пвд впливом ментального права скероване на регулювання постшно' дмльност, безперервного процесу душевного життя людини. Щншсть пвдсввдомого права в тому, що воно здшснюе достовГрного не стшьки слова, як дГ'', емоци, екзистецшт парадигми, сприяе формам, методам i методищ читання людини за ii' антрополопчними властивостями. Характерним е те, що дм пвдсввдомого права е автономною дГею ввдносно сввдомост. Але сввдомють при активних зусиллях може контролювати дто норм пвдсввдомого права. Якщо постшно пам'ятати про можливГ прояви пвдсввдомост, то вдаеться налагодити владш повноваження сввдомост.
Життедмльшсть за напрямами пвдсввдомого права подГбна до властивостей дивного атрактора. На думку С. Сливки, простий атрактор (ввд лат. - притягувати) веде до порядку, а дивний до хаосу, навгть захоплюючого хаосу. Проте у дивних атракторГв досить багато порядку. Зокрема, вивчаються рГзт явища, застосовуються рГзт методи, а результат один. Очевидно, що це результат синтезу природних явищ який виконуе функщю захисту, безпеки [7, с. 150]. Тобто дивний атрактор пвдсввдомого права притягае людину до добра, доброчесност, застершае ввд порушень норм природного права тощо. Головне - потрГбно навчитися слухатися пвдсввдомих норм i частше помщати 'х у сввдомост, у природне сощальне середовище.
В онтолопчному плат сощальне постае перетворенням природного, в результат чого змшюеться його форма, тип впорядкування та функщонування: якщо природт процеси ввдбу-ваються в прямому поеднанш причин та наслвдюв без заздалегвдь визначеного задуму, то сощальне передбачае намГри, задум, мету. В результат проходження вшх людських дш через хоч якусь частку розумшня, усввдомлення, задуму сощальна регламентацм набувае вдеалГзованого характеру, що вливаеться на функщонування теоретичних норм права, застосування сощально узаконеного примусу, домшування певних вдеолопчних доктрин i програм. Тому хоча сощальне постае ввдчуженим ввд людини i навпъ ворожим, проте людина не набувае людських якостей поза включенням у сощальт процеси. Бшьше того, саме сощальне вводить людину у такий спошб буття, що набагато перевершуе ii бюлопчне життя на шдиввдуальт життевГ прагнення [8, с. 195].
Висновки. Отже, ментальне та пвдсввдоме право переходять у сощальне, змщнюють сощальне середовище природними компонентами, як необхвдт для адаптаци та вибору способГв життедмльност людини, що породжуе рГзномаштш реакци людей. У природно-сощальному середовищГ ввдбуваеться сощальна взаемодГя дифузГя, змшування людини i свгту, ментально-пвдсввдомих норм з природно-надприродними нормами. В результат цього шдиввдуальне ментальне право та шдиввдуальне пвдсввдоме право стають надбанням сощому, втрачають персо-нальну силу. Завдяки великш кшькост шдиввдуальних ментально-пвдсввдомих норм сощальне середовище збагачуеться тим i надалГ стае постшним джерелом поповнення такого правового
досввду, якого вимагае соцiум, суспгльство. Природно-сощальне середовище насичене ментальними нормами й набирае своервдного спрямовувача життевих потреб, iнтересiв, цiнностей, природног поведiнки людей. В результат взаемного доповнення (середовище i людина) можна виокремити змют правового менталггету i ментально-правовог сввдомостг
1. Философия права. Курс лекций: учебное пособие: в 2 т. Т. 1. / С. Н. Бабурин, А. Г. Бережное, Е. А. Воротилин; отв. ред. М.Н. Марченко. - М.: Проспект, 2011. - 552 с. 2. Сливка С. С. Природне та надприродне право: у 3-х частинах. - Ч. 1: Природне право: гсторико-фглософський погляд / С. С. Сливка. - К.: Атгка, 2005. - 224 с. 3. Бачинин В. А., Сольников В. П. Философия права: Краткийсловарь / В. А. Бачинин, В. П. Сольников. - СПб: ИЗд-во "Лань", 2000. - 400 с. 4. Волгк О. В. Шзнання природи ргдного краю - одна з необх1дних умов самовизначення украгнщв / О.В. Волгк // Сучаснг досягнення екологи та гх гмплементацгя у природничу освту. Матергали науково-методичного семтару. - 2014. - С. 52-54. 5 Гладкий С. О. Правовий менталтет як об'ект правового самотзнання / С .О. Гладкий // Часопис Кигвського университету права. - 2014. - № 2. -С. 14-17. б.Крутш О., Радченко О. Загальнонацюнальт та регюнальт чинники сучасного украгнського менталтету / О. Крутш, О. Радченко // Держава та сустльство. - 2011. - №3. -С. 174-179. 7. Сливка С. С. ФЫософгя права: навч. посгб. / С. С. Сливка. - К.: Атгка, 2012. - 25б с. 8. Петрушенко В. ФЫософський словник: термти, персоналп, сентенци / В. Петрушенко. - Льв1в: "Магнолгя 200б", 2011. - 352 с. 9. Filosofiya prava. Kurs lektsiy: uchebnoeposobie: v 2 t. T. 1. / S. N. Baburin, A. G. Berezhnov, E. A. Vorotilin; otv. red. M.N. Marchenko. - M.: Prospekt, 2011. - 552 s. 10. Slivka S. S. Prirodne ta nadprirodne pravo: u 3-h chastinah. - Ch.1: Prirodnepravo: istoriko-filosofskiypoglyad / S. S. Slivka. - K.: Atlka, 2005. - 224 s. 11. Bachinin V. A., Solnikov V. P. Filosofiya prava: Kratkiy slovar / V. A. Bachinin, V. P. Solnikov. - SPb: izd-vo "Lan", 2000. - 400 s. 12. Volik O. V. Piznannya prirodi ridnogo krayu - od nazneo bhidnihumovsamovi znachennya ukrayintsiv / O. V. Volik // Suchasni dosyagnennya ekologiyi ta yihimplementatsiya u prirodnichuo svitu. Materiali naukovo-metodichnogo seminaru. - 2014. - S. 52-54. 13 .Gladkiy S. O. Pravoviymentalitetyakob'ektpravovo gosamopiznannya / S.O. Gladkiy // ChasopisKiyivskogouniversitetuprava. - 2014. - №2. - S. 14-17. 14. Krutiy O., Radchenko O. Zagalnonatsionalnitaregionalnichinnikisuchasnogoukrayinskogomentalitetu / O. Krutiy, O. Radchenko // Derzhavatasuspilstvo. - 2011. - №3. - S.174-179. 15. Slivka S. S. Filo-sofiyaprava: navch. posib. / S. S. Slivka. - K.: Atika, 2012. - 256 s. 16. Petrushenko V. Filosofskiyslovnik: termini, personaliyi, sententsiyi/ V. Petrushenko. -Lviv: "Magnoliya 2006", 2011. -352 с.
REFERENCES
1. Fylosofyya prava. Kurs lektsyy: uchebnoe posobye : v 2 t. T.1.[Philosophy of Law] / S. N. Baburyn, A. H. Berezhnov, E. A. Vorotylyn; otv. red. M.N. Marchenko. Moskva : Prospekt,2011. 552 p. 2. Slyvka S. S. Pryrodne ta nadpryrodne pravo [The natural and the supernatural law] : u 3-kh chastynakh. Ch.1 : Pryrodne pravo: istoryko-filosofs'kyy pohlyad / S. S. Slyvka. Kyyiv : Atika, 2005. 224 p. 3. Bachynyn V. A., Sol'nykov V. P. Fylosofyya prava [Philosophy of law] : Kratkyy slovar' / V. A. Bachy-nyn, V. P. Sol'nykov. Sakt-Peterburh : Publ. "Lan'", 2000. 400 p. 4. Volik O. V. Piznannya pryrody ridnoho krayu- odna z neobkhidnykh umov samovyznachennya ukrayintsiv [Knowledge of the nature of native land - bn one of the prerequisites for self Ukrainian] / O. V. Volik // Suchasni dosyahnennya ekolohiyi ta yikh implementatsiya u pryrodnychu osvitu. Materialy naukovo-metodychnoho seminaru. 2014. pp. 52-54. 5. Hladkyy S. O. Pravovyy mentalitet yak ob"yekt pravovoho samopiznannya [Legal mentality as object of legal self] / S. O. Hladkyy // Chasopys Kyyivs 'koho universytetu prava. 2014. № 2. pp. 14-17. 6. Krutiy O., Radchenko O. Zahal'nonatsional'ni ta rehional'ni chynnyky suchasnoho ukrayins'koho mentalitetu [National and regional factors of modern Ukrainian mentality] / O. Krutiy, O. Radchenko // Derzhava ta suspil'stvo. 2011. № 3. pp. 174-179. 7. Slyvka S .S. Filosofiya prava[Philosophy of law]: navch. posib. / S. S. Slyvka. Kyyiv: Atika, 2012. - 256 p. 8. Petrushenko V. Filosofs'kyy slovnyk [Philosophical Dictionary]: terminy, personaliyi, sententsiyi / V. Petrushenko. L 'viv: Mahnoliya 2006, 2011. 352 p.
