CC BY
15
УДК 340:12
1гор Коваль
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", асистент кафедри теорп та фiлософiï права, [email protected]
МЕНТАЛ1ТЕТ У ПОЗИТИВНО-ПРАВОВОМУ ПОЛ1
© Коваль I., 2017
Подано ощнку менталггету у позитивно-правовому полi. Пiд правовим полем розумтоть впорядковану народними приписами i державними правовими нормами iмперативну сферу композицiйних дiй людини. Правове поле е iмперативною сферою дозволiв i заборон, з визначеним складом правопорядку, правовими обов'язками та вщповщальшстю.
Ключовi слова: менталiтет; ментальнiсть; правовий менталггет.
Игорь Коваль
МЕНТАЛИТЕТ В ПОЗИТИВНО-ПРАВОВОМ ПОЛЕ
Дается оценка менталитета в позитивно-правовом поле. Под правовым полем считается упорядочена народными предписаниями и государственными правовыми нормами императивная сфера композиционных действий человека. Правовое поле является императивной сферой разрешений и запретов, с определенным составом правопорядка, правовыми обязанностями и ответственностью.
Ключевые слова: менталитет, ментальность, правовой менталитет.
Igor Koval
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
MENTALITY IN THE POSITIVE LEGAL FIELD
The estimation of mentality in positive-legal field. In the legal field is considered to be streamlined national regulations and legal norms imperative public sector composite human action. The legal framework is imperative scope of permissions and prohibitions defined composition law, legal obvyazkamy and responsibility.
Key words: mentality; legal mentality.
Постановка проблеми. На людину час вщ часу впливае наказовють, примус духу природного права i вона опам'ятовуеться, що живе у впорядкованому, внормованому середовищ^ де пануе обов'язок жити за встановленими нормами, що ïï ди перебувають тд контролем права. Ц ди - композицшш, в яю входять i думки людини. Правове поле вщображае нормативну дiяльнiсть не тшьки держави, а й суспшьну насиченють правового поля нормативно-правовими актами держави не е единою вимогою. G ще народш приписи, правила, закономiрностi у формi усних звичаïв, традицш, морали якi мають не меншу iмперативнiсть у регуляцiï, хоча й формуються еволюцiйно [1, с. 76].
Зрозумшо, що буденне життя, буденний вимiр менталiтету здiйснюeться у правовому полг Тобто компоненти правового поля мають вплив на компоненти менталiтету людини i буденнiсть найтiснiше пов'язана з правовими рисами менталггету, що потребуе спецiального дослiдження.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблему ментали'ету та правового менталггету у науковiй лiтературi дослiджували як украшсью, так i зарубiжнi вчеш. Вiдомими дослiдниками у цiй сферi е Р. Байнiязов, О. Бандура, М. Козюбра, А. Колодiй, Ю. Лобода, Д. Меняйло, О. Мордовцев, Ю. Оборотов, С. Овчиннiков, М. Панов, О. Петришин, В. Синюков, Ю. Тодика.
Мета ще! статп - з'ясувати мiсце менталiтету у позитивно-правовому полг
Виклад основного матерiалу. Основними компонентами правового поля е нормативно-правовi акти, а компонентами менталггету - ментальнi феномени, про яю людина не здогадуеться, свщомо не користуеться, але може допускати як iмперативне явище, що школи з'являеться. Звiдси завдання: дослiдити вплив нормативно-правових акпв на ментальнi феномени, яю вiдбуваються у правовому полг Ментальнi феномени виникають як у повсякденному, так i неповсякденному житп.
Повсякденне життя - це життевий процес з його щоденним побутом, проблемами, справами, зустрiчами, розмовами, взаемодiями. Це потш звичайних буденних дiй, переживань людини в усш повнотi, ситуативнiй конкретности безпосереднiй даностi й емоцiйнiй наповненосп. Повсякденне життя оточуе людину i пануе над нею, накладаючись на и свiдомiсть найсильнiше, накопичувально i мiстко. Воно первинне, вихiдне у життевому досвiдi людини i е основою, на якш формуються вс iншi сфери людсько! жигтедiяльностi. Повсякденне (звичне, природне, близьке, те, що вщбуваеться щодня, не викликаючи здивування, не потребуе пояснення, засвоення i закршлення в особистому досвiдi) виникае в результат опанування (засвоення норм, традицш, цiнностей, способiв взаемоди з оточенням, засобiв досягнення цiле тощо), неповсякденного (незвичного, несподiваного, того, що перебувае за межами усталено! повсякденносп, не е особистим досвiдом) [2, с. 123].
Буденш норми, традицп, складенi цiнностi, практичнi настанови тощо е феноменами вщ випадку до випадку. Здебшьшого людськi композицiйнi дп е свiдомими або надсвiдомими (автоматичними), що становить незначну частину ментальних норм, оскшьки впливае свiдома реалiзацiя нормативно-правових актiв, якi не надто вiдповiдають ментальним нормам. Прояв окремих дшсних елементiв ментальних норм як феноменальних здшснюеться у неповсякденному. Тобто феномени появляються у правовому полi несподiвано як компоненти менталiтету, пов'язаш з минулим. Цi компоненти потрiбно перевiряти на iстиннiсть, онтологiчнiсть життевого свiту.
Фiлософи зазначають, що життевий свiт - це потiк феномешв, в якому завжди перебувае людина, i яке постае для не! сповненим значень i сенсiв внаслщок того, що у кожному феномеш, окрiм чуттевих вражень i переживань, присутш предметнi значення i сенси. Зпдно з феноменологiею, не юнують окремо реальнiсть та 11 сприйняття людиною, оскiльки поза людським сприйняттям для людини нiчого не юнуе; отже, життевий свiт - це сукупнють людських сприйнягтiв, якi мають свою будову, онтолопчну i тзнавальну глибину. Вiдповiдно, людський життевий досвщ мае цiлу низку виявлень, сфер, значень та ш. [3, с. 83-84].
Йдеться про те, якщо людина живе ментальним життям з повним проявом феномешв, то чи не наносить таке явище шкоди життевому свпу, чи вщповщае це онтолопчносп, чи iснуе узгодження з шшими членами суспiльства, якщо розглядати ментальш структури з феноменологiчним обгрунтуванням, то, крiм сприйняття, людина бшьше не хоче пiзнавати. 1й не щкавий духовний свiт для не! достатньо буденного способу життя. Для визначення вщповщносп буденного менталггету природнш онтологи, необхiдно, щоб людина сама зрозумша свою ментальну природу укладу повсякденного життя.
Виходячи з того, що до форм побуту (матерiальних i духовних) вiдносяться традицп, звича!, обряди, смаки, мода, норми спiвжигтя, вiдпочинок, релiгiйнi переконання [4, с. 136], то юнуе й вщповщна класифшащя буденно! свiдомостi. Буденна свщомють - це сукупнiсть уявлень, знань, установок i стереотипiв, заснованих на повсякденному досвда людей у сощальнш спiльнотi, до яко!
вони належать. Вона визначае, як встановлювати гармоншш пропозицп та вiдповiдностi [5, с. 37]. Але кожну форму побуту можна розглядати як окрему ментальну установку чи ментальний стереотип, як пов'язаш з минулим або специфшою життедiяльностi. Зауважимо, що не вс установки, стереотипи е феноменами, а тшьки т рщкюш, непомггш, яю мiстяться у пiдсвiдомiй зош i проявляються за певних акмеолопчних обставин (бажаних або небажаних, природних чи неприродних i т.д.).
Перевiрку на онтологiчну iстиннiсть здiйснюе сама людина в межах наявного правового поля ступеня володшня моральними щнностями, духовних iмперативiв тощо. Тобто, чи потрiбно володiти тими чи шшими ментальними нормами, вiдповiдае буденна свщомють. Адже, як вказуе О. Васильченко, буденна свщомють формуе свгг, у якому функщонують i повсякденна практика, i безлiч повсякденних теоретичних дискуршв. Також вона забезпечуе стiйкiсть до протирiч. Завдяки буденнiй свiдомостi забезпечуеться контакт мiж системами шдивщуально! й суспшьно! свiдомостi, що дае можливють вибудовувати iндивiдуальну соцiальну поведiнку з урахуванням суспiльних вимог [5, с. 30, 38]. Йдеться про те, що людина завдяки буденнш свщомосп повинна демонструвати сво! ментальнi особливосп у правовому полi так, щоб не почувати себе iзольованим у сустльсга, а, навпаки, примножувати буденш суспiльнi норми новими, потрiбними для сощуму правилами поведiнки, що в результат може вiдбитися на менталггет суспiльства.
Наступним взаемозв'язком правового поля з менталггетом е встановленi законодавцем дозволи i заборони, якi поширюються на всi сфери буденностi.
Щц правовим дозволом розумiють передбачену законом мiру можливо! поведiнки, що забезпечуе задоволення суб'ективних прав та юридичних ресуршв особи. Правовий дозвiл створюе сприятливi умови для реалiзацil прав та штереив особи у межах закону, визначае позитивно правову мотиващю, передбачае можливють тдвищення позитивно! активносп суб'ектiв у сферi права, спрямовано! на впорядкування суспiльних вiдносин [6, с. 268].
Зрозумшо, що перебування менталггету у правовому полi повинно обумовлюватись вiдповiдними правовими дозволами. Тобто повнощнним вiдповiдним проявом ментальностi повинно дозволити право, дати "згоду" на здшснення вузьких проявiв композицiйних дш, якi повиннi сприйняти iншi члени суспшьства. Зазвичай, на буденному рiвнi вiдсутнi категоричнi заперечення, радикальнi ди держави щодо обмеження. Однак у тоталггарних державах такi обмеження мають iснувати у формi непрямих i прямих заборон, обмежень.
Непрямi заборони прояву "небажаних" компонента конкретного менталггету формуе держава передуем у сво!й конституций а потiм у законах. Це стосуеться мовних питань, релтйних розбiжностей, демонстрування незрозумшо! для влади культурно! та сощально! самобутностi тощо. Ц заборони появляються найiмовiрнiше задля захисту владних повноважень, посягання на !хнш суверештет.
Прямi заборони деяких ментальних особливостей часто мютяться у тдзаконних актах, вiдомчих нормах, рiзноманiтних соцiальних та професiйних приписах, вщступи вiд яких пов'язанi з покаранням вщ iменi колективу. Здебiльшого заборони утверджують державш прiоритети, вводять ментальне життя у межi жорстких регламентацш. Бiльша частина ментальних заборон на побутовому рiвнi тоталiтарна держава пов'язуе iз пережитками минулого, iз гальмуванням сучасного суспiльного розвитку, з надуманим отумом народу. Такi антиментальнi "рекомендаци" випливають також iз ате!стичною пропагандою, пануванням одше! нацi! над шшою i т.д.
1з дозволiв i заборон щодо прояву окремих особливостей менталггету випливае, що такий вплив на людину е негативним. Ментальш ди пiд контролем позитивного права, надуманого державного обмеження, можуть призвести до сощального вибуху, масових народних незадоволень. Адже ментальш феномени повинш бути дiевими, живучими, оскiльки вони формувалися без учасп сили, примусу, тому таким чином повинш дiяти. Для цього правове поле повинно скеровувати менталггет на формування онтолопчних, правових обов'язкiв, правово! вiдповiдальностi. На буденному рiвнi менталiтету легше довести людиш, що вона сво!ми неправомiрними дiями наносить шкоду своему народов^ нацi!.
Правове поле впорядковуеться також народними приписами. Якщо тд приписами розумiеться правило, покладене в основу будь-якого вчення, морали щеолопчного напрямку i тлн.; канон, а також правило ствжиття, норма поведiнки [7, с. 1-2], то народний припис у галузi права е звичаеве право, яке нашi предки використовували для регулювання суспшьних вщносин. Компоненти народних припишв випливають iз традицiйного духовно-культурного середовища як певний iмператив, де особливе мюце займали релiгiйнi норми, яю регламентували духовне життя населення. В Укра!ш в ХХ ст. вщбувалася змiна духовно-культурних, моральних iмперативiв. Як зазначае А. Киридон, укра!нське суспшьство грало за правилами, запропонованою державною системою, де панували атеютичш настро!, антирелiгiйна пропаганда. Влада пропонувала готову модель життево! поведiнки. Колишня система моральних норм перестала виконувати роль регулятора реально! поведшки людей, а нова система шяк не утверджувалася [8]. Тобто у революцшно змшених правилах ствжиття, нормах поведшки перебував менталггет укра!нського народу, який почав зазнавати змш.
Основними факторами становлення нового ментального рiвня в Укра!ш стали урбанiзацiя i культурна револющя. Спостерiгалося торжество руйшвно! етики вседозволеносп, ментально-духовнi конфлiкти, радикальна руйнащя реального й ментального унiверсуму [8]. Загалом влада завдавала шкоди, перешкоджала народним приписам, вiдбувався державний iмператив змiни нацiонального менталiтету. Насильно змшеш новi положення менталiтету знаходили свое мюце у правовому полг Але нова ментальнють, яка зазнавала небезпечних змш, потребувала сощального захисту, нових ментальних iмперативiв, якi могло дати тшьки суспiльство як реакцiю на насильство.
Концепщя ментально! динамiки трансформувалася у вщновленш глибинних структур укра!нського менталггету i переведення його на нелегальне положення у дисидентському русг При посиленш зовнiшнiх ментальних перешкод вщновлювалися ментальнi архетипи, якi "ожили" в нових умовах. Так вщбувалася звичайна ментальна револющя, яка вносила в укра!нський менталггет новi компоненти. Ц компоненти продукували (i продукують) рiзнi суспiльнi iнститути. Навiть сучасна военна ситуащя на Донбасi, крiм загального негативу, для менталггету приносить новi необхiднi позитивнi компоненти.
Тобто буденний менталггет постiйно змiнюеться, пристосовуеться до сучасних суспiльних умов. Але щ змiни у ментальному вiдновленнi пов'язаш iз порушенням прав та свобод людини.
Забезпечення прав i свобод людини е мiжнародною проблемою. Держави, яю вважають себе демократичними, мають гарантувати права i свободи людини та сприяти !хнiй реалiзацi!. Дедалi бiльшо! ваги набувае заборона дискримшацп, яка окреслюе не лише ди, що розглядаються в суспiльствi як недопустимi у ставленнi до певних суб'екпв (поводженнi з ними), але й передбачае конкретш обов'язки держави, спрямоваш на забезпечення юридично! рiвностi [с.1]. Йдеться про недопустимiсть ментально! дискримшацп у буденному вимiрi.
Дискримшащя (вiд лат. - розрiзняю) тюно пов'язана з диференцiацiею (вiд фр. - рiзниця, вiдмiннiсть, подiл, розчленування) [10, с. 261, 265] i стосуються буденного менталггету.
Зокрема, ментальну дискримшащю можна розглядати як внутрщержавну i зовнiшньодержавну. До внутрiдержавно! ментально! дискримшацп можна вщнести гендерну ментальнють, нацюнальну етнiчну ментальнiсть, вiкова ментальнють, посадова ментальнють, професшна ментальнiсть, сшьська ментальнiсть та iн.
На побутовому рiвнi дискримiнацi! мiж чоловiком i жiнкою iснують практично постiйно, оскшьки у сiмейному, родинному середовищi виконуються рiзнi функцi!, що й вщбиваеться частково на ментальностi. Звичайно, домашнш гендерний менталiтет може мати не тшьки позитивш, а iнодi й негативш наслiдки. Для цього юнуе шмейне право, щоб впорядковувати непотрiбну дискримiнацiю.
Нацiональна (етнiчна) ментальнiсть мютить у собi дискримiнацiйнi елементи щонайменше у двох випадках: мiсце народження в шшш державi; мiсце проживання в рiзних регiонах ( це часто стосуеться й поколшь). Зменшення ступеня дискримiнацi! вiдбуваеться iз плином часу. Пщдаеться забуттю звiдки хто походить, якою ментальнютю володiли його батьки i прабатьки, але деяю
особливосп дають про себе знати. Все залежить вщ побуту, який сповщуе дане поколiння, бажання адаптуватися у такому сощум^ умiннi не реагувати на дрiбнi зауваження.
Вiкова ментальнють завжди пiдлягаe повнiй дискримiнацiï у виглядi дiдовщини. 1нша справа з штенсивнютю прояву цього вiкового розмежування. Це залежить як вщ старших, так i молодих. У перших може проявлятися зверхнють, а у других - вщсутнють поюрностг Це найчаспше проявляеться у навчальних закладах, вшськових формуваннях тощо. Профiлактичним засобом, застереженням та^' дискримiнацiï е умше керiвництво колективом, правила внутрiшнього розпорядку, внутршш статуси i взагалi виховна робота в колективг
Посадова ментальнють випливае iз займаного в суспшьсга службового становища, виконання службових обов'язюв типу "керГвник - пщлеглий". Рiзна ментальнiсть цих осiб постiйно може породжувати дискримшащю. Навiть наявнiсть функщональних обов'язкiв кожного з них (де розмежоваш i скоординованi дiï) не позбавляе прояву приниження чи непослуху. У будь-якому випадку немае пiдлеглих-непослухiв, а е бездарний керiвник. Тому менталггет керiвника не тiльки повинен мати недискримшацшнють, а й менталггет високого педагогiчного такту.
Професiйна ментальнють мае част прояви дискримiнацiï. Це залежить вщ побутових умов виробництва, прюритетних завдань, володшня професiйними якостями, набутими у навчальному закладi та авторитетнютю попереднiх мюць працi та ш. Правове поле професiйноï ментальносп мае бути насичене бездоганними знаннями професшних вимог, особливо в тих випадках, коли здобута освгга не повнютю вiдповiдае професiйним запитам.
Зростання мюького населення переважно здiйснюеться завдяки сшьському населенню, процесу урбанiзацiï тощо. Ярлик про сшьсью звички, побутовГ навики надовго "наклеений" на людину, яка почала жити у мют, оскшьки правове поле сiльськоï ментальносп мае дещо шшГ параметри, компоненти вщ правового поля мiськоï ментальносп. Не можна дати однозначноï вщповщ про цивiлiзованiсть цих ментальностей. Нерщко людина Гз сшьською ментальнiстю займае бшьш природно-правову позищю вщ мiськоï людини. Але намагання прояву елементв дискримiнацiï час вщ часу юнуе. Хоча щ процеси залежать вщ двох сторш, вщ iнтелектуальноï та моральноï культури. КрГм того, спостерГгаеться схвалення проживання у сшьськш мюцевосп людини Гз мюькою ментальнютю.
Отже, внутрщержавна ментальна дискримшащя у буденному вимГрГ юнуе незалежно вщ можливого намагання людей позбутися ïï. Ця дискримшащя особливо не впливае на поведшку людини, за винятком крайшх екстремумГв, яю можуть призвести до непередбачуваних наслщюв.
Зовшшньодержавну ментальну дискримшащю на буденних засадах збурюють певш внутршш причини держави. Тобто одна держава може проявляти пряму або латентну, офщшну або неофщшну дискримшацп тодГ, коли на це фактично немае пщстав: ментальнють цього народу бшьш природна вщ потенцшного дискримшатора (агресора), проявляеться зовшшня смиреннють, послух i т. д. Це означае, що таю недискримшацшш чинники як духовнють, еднють нацiï (народу), штелектуальний потенщал, економГчна потужнють, мщний вшськовий захист, природш ресурси, територГальна визначенють (мГжнародно-правова демаркованють) та шшГ можуть провокувати шшГ сусщш держави на дискримшащю, демонстрування сили i переваги.
Духовнють означае якюний стан внутршшх спрямувань i прагнень людини до найвищих та безсумшвних особистюних i сощальних щнностей. Духовнють передбачае вщданють цшком певнш сукупност вищих щнностей, вироблених у культурно-юторичному процес [3, с. 64-65], це вираз ставлення шдивща до свпу, до себе в свт, до шших людей не так у самш людиш, як поза нею, мають зовшшне походження. Духовнють, маючи надшдивщне походження, конкретизуеться i проявляеться в шдивщуальних формах - щеях, образах, почуттях, знаннях, яю мають шдивщуальних i конкретних носив, i навпъ надшдивщш форми духовност - фшософГя, мистецтво, мораль, наука, релшя, полпика, право - живуть i реалГзуються лише через шдивща [11, с. 342]. Загалом ментальнють народу насичена духовнютю, вищими вщ буденност щнностями. Таке суспшьство е ментально "мудрше" вщ потенцшних духовних поневолювачГв, тому i мае проблеми Гз сусщами. Головне Гз цих проблем полягае у недопущенш своерщного "розхитування" суспшьства.
Сдшсть наци, як правило, зумовлюе едшсть народу, мiцний зв'язок мiж членами сустльства, згуртовашсть не тiльки коршно! нацiï, а й народу, людей шших нацiональностей. Iсторiя свiдчить, що людство, людський рiд постiйно прагне до едносп, в якiй вони вгдчують не тiльки фiзичнy, а й духовну силу, яка протидiе рiзноманiтним дискримiнацiям. Окрiм того, едшсть наци е одшею i3 головних турбот сyспiльства i держави, але домагання ^eï едностi мае бути невгдступним правилом iстини.
Завдяки едносп народ не допускае зазiхання i3 зовнi на корiннi нацiональнi штереси, на природну справедливiсть, використовуючи рiзноманiтнi профiлактичнi форми протесту проти дискримшацп. Одшею i3 таких форм е едшсть Церкви у суспшьствг
Сдшсть Церкви - це духовна величина, а не просто едшсть ïï члешв мiж собою. Тобто Церква не е простою сумою вiрян, а спшьнютю вiрян, якi е народом. У ЦерквГ повинна бути не iзольована вiра без любовг а вiддана, жива i плодоносна у любовi вiра. Любов е силою едносп, яка стримуе Церкву вгд розпаду, забезпечуе примирення Церков. Звичайно, едшсть Церков не вщкидае юторда походження й розвитку, мови, моралг звичаï, спосiб життя i думки. ïх нацiональний склад з самого початку мк- бути й рiзним [12, с. 180, 354, 370, 372].
Тобто буденне правове поле тд впливом едносп внутршньодержавних Церков продукуе такий стутнь менталггету, який застерiгаe вiд зовнiшньоï дискримшацп. Церква утримуе вiрян у правовому полГ i "вгдсГкае" можливГ негативш ментальнi елементи, яю характернi в побутг Адже мщно вкоршеш не природш побутовГ ментальш структури, яю виходять за правове поле, для зовшшнього ворога е неабиякою знахгдкою. Ворог знае "болючГ' мюця чужого сустльства i легше та влучшше розгортае свою дискримшацшну вшну. Тому едшсть Церкви е великою силою для боротьби Гз чужоземною дискримшащею.
Важливим недискримшацшним чинником е штелектуальний потенщал сустльства. Фшософи вважають, що штелект е штегральною (об'еднання в щле рашше Гзольованих частин) характеристикою людсько1' свщомосп, школи - ïï синошмом. Вш проявляе себе як здатнють людини дГяти дощльно на основГ збереження власноï щлюносп та активносп i дГе як дещо щле, проте щоразу спрямоване на якусь конкретну мету, а тому вш здатний штегрувати, засвоювати як зовшшш об'екти, так i схеми власних дш, тобто - набувати досвгд [3, с. 100].
1нтелектуально розвинуте суспшьство для побутового рГвня формуе такий ментальний заслш, який надшно ставить заслш рГзномаштним чужоземним розчленуванням. 1ншими словами ментально "мудре суспшьство" е закритим для "немудрих впливГв". Хоча можливГ матерГально звабливГ пропозицiï запрошення штелектуально розвинутих особистостей у свою державу. Це можливе найчаспше при низькш економГчнш потужностг
ЕкономГчна потужшсть держави вщграе велику роль для менталггету у буденному правовому полг Адже економГчна потужшсть залежить вгд ментальних правил ведення господарства. Якщо щ ментальш правила обумовлеш правовим полем, то економГчш чинники позитивно впливають на рГзномаштш суспшьш вгдносини, яю не тддаються дискримшащям. Еколопчний добробут утримуе члешв сустльства вгд необдуманих вчинюв i не сприяе можливим зовшшшм дискримшащя.
Не дозволяе сусщшм державам здшснювати ментальш дискримiнацiï, мщний вшськовий захист. На разГ у буденному вимГрГ фГзична сила держави визначаеться техшчно оснащеною армГею. Поки що бояться фГзично сильного, а фГзично слабкого принижують. Держава вимушена використовувати велик кошти на вшськовий захист замють духовних потреб для того, щоб зберегти i примножити ментальш щнносп свого народу.
Наявнють природних ресурсГв е серйозною приманкою дискримшацшних дш сусщшх держав. Адже природш ресурси, особливо мшеральш, водш, земельш та шшГ, е життедайними компонентами навколишньоï природи. Людина мае можливють використовувати ï^ для задоволення своïх потреб. Навпъ характер ментальних компонента висвплюе володшня тими чи
шшими природними ресурсами. Тому зазГхання на природш ресурси шшо! держави скероване на дискримшащю побутового менталггету, до якого людина звикла i без нього ускладнюе свое життя.
Найчаспше виникають суперечносп мГж сусщшми державами через невпорядкованють кордошв або неправильна (на чийсь погляд) 1х демаркащя. Цг суперечносп можуть юнувати вшами, що й вщбиваеться на побутовому менталггет.
Загалом зовшшньодержавна ментальна дискримшащя у буденному вимГрГ мае двояке повчання: для дискримшованого (пригшченого) народу i дискримшатора (пригшчувача). Як зазначае М. Джшас, народ, що дозволив собГ пригшчувати шшГ народи, приречений на несвободу. З шшого боку, людина, народ, який не бореться за свободу, школи не здобуде li [13, с. 125]. В результат основна думка полягае в тому, що з братською любов'ю необхщно проявляти тершння одне до одного, що повинно вщображатися у державних правових нормах.
Висновки. Отже, менталггет у буденному правовому полГ мае щнш правовГ орГентацп. Людина сприймае повсякденний свГт за еталон практичности за фундаментальну реальнють, яку змшити неможливо. Тому правильно вважае В. Петрушенко, що ментальне е надприродним [3, с. 136], що можна довести в таких вимГрах метаантрпологп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Сливка С. С. Проблеми фшософИ права: навч. noci6. / С. С. Сливка. - Вид. 2-ге, перероб. i допов. - Х. : Право, 2015. - 192. 2. Соцiологiя: термти, поняття, персонала. Навчальний словник-довiдник / укл.: В. М. Шч, Ю. В. Шча, Н. М. Хома та т.; за заг. ред. В. М. Шча. - К.: Каравела; Львiв: "Новий свт-2000", 2002. - 480 с. 3. Петрушенко В. Фiлософський словник: термти, персонала, сентенцп / В. Петрушенко. - Львiв: "Магнодiя 2006", 2011. - 301. 4. Шаповалова Л. О. Поняття побуту: суттсть та структура / Л. О. Шаповалова // Гумантарний вiсник Запорiзькоi державног' iнженерноi академп. - 2010. - Вип. 42. - С. 131-137. 5. Васильченко О. М. Застосування концепцп "буденна свiдомiсть" у до^дженш сощальног поведтки особистостi / О. М. Васильченко // Гумантарний вiсник Запорiзькоi державног тженерног академп. - 2012. - №5. - С. 26-45. 6. Юридична енциклопедiя: в 6 т. /редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол) та т. - К.: "Укр. енцикл.". - Т. 2: Д-Й. - 1999. - 744 с. 7. Словник украг'нськог' мови: в 11 т. [Електронний ресурс]. -1978. - Т. 7. - 662 с. - Режим доступу: http://sum.in.ua/s/socialjnyj 8. Киридон А. Ментальт iмперативи украгнського сустльства: "зсув парадигм" в умовах утвердження тоталтаризму /
A. Киридон // Актуальн проблеми втчизняног та всесвтньог iсторii. Збiрник наукових праць. Науковi записки Рiвненського державного гумантарного утверситету. - № 15. - 2009. - С. 41-49. 9. Равлiнко З. П. Заборона дискримтацп: загальнотеоретичне до^дження: автореф. дис. ... к.ю.н. : 12.00.01 / З. П. Равлiнко. - Львiв, 2016. - 27 с. 10. Словник тшомовних ^iв / тд ред. О. С. Мельничука. К. : Головна редакщя Украг'нськог' радянськог' енциклопедп. - 1985. - 964 с. 11. Багнюк А. Л. Фiлософiя. Ч. 2. Онтологiя. Гносеологiя. Сощальна фiлософiя / А. Л. Багнюк,
B. О. Стародубець. - Тернотль: Видавець Стародубець, 2005. - 412 с. 12. Кюнг Г. Церковь / Г. Кюнг ; пер. с нем. - М.: Издательство ББН. 2012. - 667 с. 13. Мала енциклопедiя етнодержавознавства / 1нститут держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украгни, Юрт 1ванович Римаренко . - Кигв: Генеза ; Довiра, 1996. - 942 с.
REFERENCES
1. Slyvka S. S. Problemy filosofiyiprava: navch. posib. [Philosophy: Teach. guidances] Vyd. 2-he, pererob. idopov, Khakiv, Pravo Publ., 2015, 192 p. 2. Sotsiolohiya: terminy, ponyattya, personaliyi. Navchal'nyyslovnyk-dovidnyk. Ukladachi: V. M. Pich, Yu. V. Picha, N. M. Khoma ta in. Zazah. red. V. M. Picha. [Sociology: terms, concepts, personalities. Teaching vocabulary directory], Kyiv, "Karavela" Publ., Lviv, "Novyy svit-2000" Publ., 2002, 480 p. 3. Petrushenko V. Filosofs'kyy slovnyk: terminy, personaliyi, sententsiyi [Philosophical Dictionary: timing, personalities, maxims] Lviv, "Mahnodiya 2006"
Publ., 2011, 301 p. 4. Shapovalova L.O. Ponyattya pobutu: sutnist' ta struktura [The concept of life: the nature and structure] Humanitarnyy visnyk Zaporiz'koyi derzhavno yiinzhenernoyi akademiyi, 2010, Vol. 42, Pp. 131-137. 5. Vasyl'chenko O.M. Zastosuvanny akontseptsiyi "budenna svidomist'" u doslidzhenni sotsial'noyi povedinky osobystosti [The application of the concept of "everyday consciousness" in the study of social behavior of the individual] Humanitarnyy visnyk Zaporiz'koyi derzhavnoy iinzhenernoy iakademiyi, 2012, Vol. 5, Pp. 26-45. 6. Yurydychna entsyklopediya: V 6 t. / Redkol.:Yu.S. Shemshuchenko (holovaredkol) ta in. [Legal encyclopedia] Kyiv, "Ukr. entsykl." Publ., T. 2: D-Y., 1999, 744 p. 7. Slovnykuk rayins'koyimovy: v 11 t. [Ukrainian dictionary], 1978, T. 7, 662 p. Available at: http://sum.in.Ua/s/socialjnyj 8. Kyrydon A. Mental'ni imperatyvy ukrayins'koho suspil'stva: "zsuvparadyhm" v umovak hutverdzhennya totalitaryzmu / A. Kyrydon // Aktual'ni problem vitchyznyanoyi ta vsesvitn'oy iistoriyi. Zbirnyk naukovyk hprats'. Naukovi zapysky Rivnens'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu, [Mental imperatives of Ukrainian society: "paradigm shift" in a strengthening of totalitarianism], Vol. 15, 2009, Pp.41-49. 9. Ravlinko Z.P. Zaboronadyskryminatsiyi: zahal'noteoretychnedoslidzhennya: avtoref. dys. k.yu.n. : 12.00.01 [Non-discrimination: General studies], Lviv, 2016, 27 p. 10. Slovnyk inshomovnykh sliv / Pid red. O.S. Mel'nychuka [Dictionary of foreign words] Kyiv, Holovna redaktsiya Ukrayins'koyi radyans'koyi entsyklopediyi, 1985, 964 p. 11. Bahnyuk A. L., Starodubets' V. O. Filosofiya. Ch.2. Ontolohiya. Hnoseolohiya. Sotsial'nafilosofiya [Philosophy. Part 2. Ontology. Epistemology. Social Philosophy] Ternopil', Starodubets' Publ., 2005, 412 p. 12. Kyung G. Tserkov' [The church] Moscow, BBN Publ., 2012, 667 p. 13. Mala entsyklopediya etnoderzhavoznavstva / Instytutderzhavyipravaim. V. M. Korets'koho NAN Ukrayiny, YuriylvanovychRymarenko [A small encyclopedia of ethnicstate] Kyiv, Heneza Publ., Dovira, 1996, 942 p.
Дата надходження: 26.12.2016р.
