CC BY
17
УДК 340.12
I. M. Коваль
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального утверситету "Льв1вська полггехтка", асист. кафедри теори та фшософи права
Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВ1ДЕТЕРМ1НАНТИ АНТРОПОЛОГИ МЕНТАЛ1ТЕТУ
© Коваль I. М., 2016
У юридичнш наущ завжди актуальне обгрунтування й формування щонайменше трьох чиннигав: правового свггогляду, национально"! правово!" ¡де!" та нащонального права.
Правовий свiтогляд для людини е природженим. За своею природою людина сприймае свiт за допомогою правових категорш, в основу яких покладено дозволи i заборони. Навггь не маючи знань з основних галузей права, людина формуе свш правовий свггогляд, керуючись природженими законами (бшлопчними, фвичними, психiчними тощо), яга найчастше вiдображенi у морал^ звичаях, традицiях чи ¡нших суспшьно-свггоглядних нормах.
Ключовi слова: менталiтет, ментальнкть, правовий менталiтет, свiтогляд, нац1о-нальне право.
И. М. Коваль
ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВЫЕ ДЕТЕРМИНАНТЫ МЕНТАЛИТЕТА АНТРОПОЛОГИИ
В юридической науке всегда актуальным будет обоснование и формирование, по меньшей мере, трех факторов: правового мировоззрения, национальной правовой идеи и национального права.
Правовое мировоззрение для человека имеет врожденный характер. По своей природе человек воспринимает мир при помощи правовых категорий, в основу которых положены прирожденные законы (биологические, физические, психические и т. д.), которые чаще всего содержатся в морали, обычаях, традициях или других общественно-мировоззренческих нормах.
Ключевые слова: менталитет, ментальность, правовой менталитет, мировоззрение, национальное право.
I. М. Koval
PHILOSOPHICAL AND LEGAL DETERMINANTS OF MENTALITY ANTHROPOLOGY
Substantiation and the formation of at least three factors in the legal science are always important: the legal ideology, the idea of national law and national law.
The legal ideology is natural for the person. A person perceives the world through legal categories, which are based on permissions and prohibitions. Even without knowledge of the
basic areas of law, he creates a legal world by means of innate laws (biological, physical,
mental, etc.), which are often found in morality, customs, traditions or other social and
ideological norms.
Key words: mentality, mentality, legal mentality, outlook, national law.
Постановка проблеми. Национальна щея потрГбна суспгльству й особливо держав! Держава повинна знати, чого вона хоче, яке сустльство повинна будувати, в якому напрямГ розвиватися. Для цього юнують вектори розвитку, напрями у виглядГ нащонально-правових гдей. Звичайно, сусшльно-державш 1де1 випливають i3 сенсу життя кожно! людини, ii онтолопчного призначення. Тобто для того, щоб держава набувала онтологiчного статусу, вона повинна тдтримувати онтологiчний статус кожно1 людини i3 урахуванням iндивiдуальних та групових особливостей.
Нацiональне право повинно грунтуватися на сформованому правовому свiтоглядi сустльства, нацii' та нацiональнiй iдеi, яку тдтримуе держава. Тобто право мае вщповвдати духу суспiльства, бути сво1м, мати визнанi впродовж вiкiв власт дозволи i заборони. Завдяки правовому свгтогляду нацiональне право узгоджуеться iз мiжнародним правом, оскгльки жити в iзольованому суспiльствi, в закритiй державi стае все дедалi складнiше.
Мета статт - дослiдити фiлософсько-правовi детермiнанти антропологii менталiтету.
Стан дослвдження. Проблему менталггету i правового менталiтету у науковш лiтературi вивчали як украшсью, так i зарубiжнi вченi. Biдомi дослiдження у цiй сферi Р. Байтязова, О. Бандури, М. Козюбри, А. Kолодiя, Ю. Лободи, Д. Меняйло, О. Мордовцева, Ю. Оборотова, С. Овчиннiкова, М. Панова, О. Петришина, B. Синюкова, Ю. Тодики.
Виклад основних положень. Зазначенi чинники приводять до об'еднувально! правовоi категори - правового менталiтету, що у юридичнш науцi не е новим поняттям. Рiч у тiм, що юриста, фiлософiв, соцiологiв та шших фахiвцiв постiйно турбуе проблема менталггету, зокрема правового, який висвiтлено у науковш литератур! Однак у таких дослщженнях, на нашу думку, необхвдно бiльше уваги придглити фiлософсько-правовому обгрунтуванню. Дослiдження з позицн фглософн права менталггету дае новГ результати, яю заслуговують на увагу в наукових колах, як фглософсько-правова теорм менталитету, його предметне поле.
До предметного поля менталггету зарахуемо поняття менталитету населення, менталiтету i ментальностi, джерела менталитету, етнонацiональний фактор у менталiтетi, види менталiтету тощо, тобто необхщно дослвдити вщчутну форму та природу менташтету, що грунтуються на показi конкретних предметiв та на фактах, на наочних тдтвердженнях ролГ менталггету у формуваннi правового свгтогляду, нащонально! правовоi iдеi та нащонального права. Для цього спочатку розглянемо поняття менталитету.
Дефшщш менталггету Гснуе доволГ багато, у кожнш галузГ науки е сво! дослщження з питань менталггету. ПроаналГзуемо науковГ здобутки деяких галузей, зокрема фглософи, культурологи, психологи, сощологи та лшгвктики.
Багато фглософГв вважають, що визначальним чинником менталггету е духовно-штелек-туальш властивосп людини, ii думки, способи мислення, душевний i духовний склад [4, с. 3]. Також наголошуеться, що у менталггет закладено особливий спошб свгтосприймання, свгшбачення [4, с. 3], що шдивщуальт норми та принципи поведшки впливають на способи життя [4, с. 5]. При цьому у менталггет домГнують неусвщомлет, шдсвщомГ погляди, формуеться свш характер картин свгту [4, с. 5], звички, традици, прагнення, символша, штушдя [4, с. 1] тощо.
Культурологи видгляють у менталггет так основш елементи: систему нащонально зумов-лених принцитв [9, с. 249], розумовий шструментарш, шдивщуальне реагування на свгт, закла-дення у свщомкть культури етносу [7, с. 17].
Психологи наголошують, що ментально-психГчна тдструктура особистосп охоплюе сукуп-шсть понять, установок, значень, смислГв, духовних цшностей, стереотитв, вГрувань, почутпв, яю перебувають на неведомому рГвт [10, с. 73].
У coцioлoгiчниx дocлiдженняx ментaлiтетy бiльше ybara пpидiляють cпецiaльним pиcaм coцiaлiзaцiï людини, ïï aвтoнoмнocтi, впливу coцiaльнoгo cеpедoвищa [11, c. 237], нacтaнoвaм, oтpимaним y певнoмy геoгpaфiчнoмy i кyльтypнo-icтopичнoмy cеpедoвищi [12, c. 334].
Звичaйнo, icнyють й iншi дефiнiцiï ментaлiтетy, в якиx ocнoвнa yвaгa зocеpедженa нa poзглянyтиx кoмпoнентax в piзнiй iнтеpпpетaцiï. Oднaк для пoвнoцiннiшoгo зacтocyвaння y визнaченнi ментaлiтетy фiлocoфcькo-пpaвoвoгo пpедметнoгo пoля пoтpiбнo вpaxyвaти пoняття ментaльнocтi. Piч в тiм, щo деяк дocлiдники пo-piзнoмy зicтaвляють ментaлiтет i ментaльнicть. Oднi ввaжaють цi тоняти iдентичними, iншi - piзними. Ми пpиeднyeмocя дo думки, щo ментaлiтет i ментaльнicть xoчa i близью зa змicтoм, вcе ж вiдoбpaжaють piзний змicт. Пpoте деякi aвтopи ввaжaють, щo пеpвинним пoняттям e ментaльнicть, a втopинним - менталитет, i нaвпaки.
Зoкpемa, зaзнaчaeтьcя, щo ментaлiтет виcтyпae певнoю фopмoю зaкpiплення i кoнкpетизaцiï ментaльнocтi як ядpo cycпiльнoï чи гpyпoвoï cвiдoмocтi, як пiдвaлинa cтpyктypи нaцioнaльнoгo дyxy [5, c. 123]. Але бшьшгсть дocлiдникiв cxиляютьcя дo пpoтилежнoï думки.
Ta^ ментaльнicть як дyxoвнo-opечевлений, кyльтypнo-пcиxoлoгiчний фетомен, щo мae здaтнicть виявлятиcя безпocеpедньo y мaтеpiaлiзoвaниx фopмax, e чacткoвим пpoявoм ментaлiтетy не тiльки в m^po!' cyб'eктa, a й y йoгo д^льто^л [4, c. 3-4]. To6to тд ментaлiтетoм cлiд poзyмiти cвoepiднi ycтaнoвки cвiдoмocтi, не чiткi, не веpбaлiзoвaнi (тобто не виpaженi в cлoвax i пoняттяx) йoгo cтpyктypи. Mентaлiтет не вичеpпyeтьcя cфеpoю cвiдoмocтi, a пoeднye i неcвiдoмi тa неpaцioнaльнi пpoшapки людcькoï пcиxiки, якi чеpез тi чи iншi пpичини не пoпaдaють в cфеpy pефлекciï тa не пoвнicтю пiдлягaють paцioнaльнoмy ocмиcленню й apтикyляцiï, щo пiдкpеcлюe лише зaгaльне знaчення. Toмy пoняття "ментaлiтет" дoцiльнiше викopиcтaти y cлoвocпoлyченнi "менгаттет iндивiдa", тoдi як як гоняття "ментaльнicть" - y cпoлyченнi "ментaльнicть ocoбиcтocтi", "ментaльнicть yкpaïнця". Це невелига пpинципoвa вiдмiннicть y викopиcтaннi цта пoнять [13, c. 3]. Taкoж icнye дyмкa, щo ментaлiтет - це тa xapaктеpиcтикa cтaнy дут людини aбo coцiyмy, яку мoжнa змiнювaти, бiльш чи менш пpиcтocoвyвaти дo кoнкpетниx yмoв i зaвдaнь вживaння i npo^ pеcy. Boднoчac ментaльнicть e чacткoвим acпектним пpoявoм ментaлiтетy i визнaчae cyчacний кoнтекcт oнтoлoгiï людини в кyльтypi, ïï cвiтocпpийняття тa cвiтoбaчення кpiзь ^изму влacнoгo етнocy чи coцiaльнoï ^упи. Це cвoepiднa "paфiнoвaнicть" людини в бутп влacнoгo етнocy [S, c. 24].
Зacлyгoвye нa yвaгy виcнoвoк T. Увapoвoï, якa cтвеpджye, щo ментaлiтет - це евoлюцiйнo тa icтopичнo cфopмoвaнa cтpyктypa, щo фopмye cиcтемy цiннocтей i нopм життя як oкpемoï' людини, тaк i певнта нaцiй, нapoдiв, cycпiльcтв. Mентaлiтет пеpедбaчae певний piвень зacвoeння кyльтypи, a тaкoж пoчyття icтopичнoï' й pелiгiйнoï нaлежнocтi тa диcтaнцiï' ввд чoгocь i вiд кoгocь. Caме тому ментaлiтет виpocтae як cклaдне пoeднaння тaкиx кoмпoнентiв, як етго^ кyльтypa, pелiгiя, нayкa, мopaль, ми^^щ^ i не мoже бути зведеним дo жoднoгo з ниx, тобто зaвжди e iнтегpaтивним тa цшюним. Синтез ycix циx кoмпoнентiв зaзвичaй здiйcнюeтьcя нa piвнi пiдcвiдoмocтi, i, як пpaвилo, не ycвiдoмлюeтьcя людигою. To6to ментaлiтет e oб'eктивнoю pеaльнicтю, щo icнye як xapa^ теpиcтикa тoгo чи iншoгo пpиpoдничo-coцiaльнoгo cyб'eктa. Mентaльнicть являe coбoю нaдoco-бисткний acпект дyxoвнocтi, певний cплaв paцioнaльниx opieнтaцiй i невiдpефлектoвaниx томто-ненпв кoлективнoгo неcвiдoмoгo, певну пapaдигмy дyxoвнocтi, ïï cтpyктypoyтвopювaльний томго-нент, щo пopoджyeтьcя вiдпoвiдним кyльтypнo-icтopичним кoнтекcтoм, дocвiдoм життя бaгaтьox пoкoлiнь. Mентaльнicть фopмyeтьcя зaлежнo вiд тpaдицiй, кyльтypи, coцiaльниx cтpyктyp тa cеpедoвищa пpoживaння людини, i cama, cвoeю чеpгoю, cпpaвляe вплив нa ïxнe фopмyвaння, вистутючи як джеpелo кyльтypнo-icтopичнoï' динaмiки, кoтpе вaжкo визнaчити [14].
Oтже, ментaлiтет як cтaтикa cклaдaeтьcя з бaзoвиx теopетичниx неcвiдoмиx кoмпoнентiв, якi e ocнoвoю iнтегpaльниx ycтaнoвoк, нacтaнoв, готенцшними зacaдaми cвiтocпpийняття i якi мoжyть (зa певниx yмoв) пpoявити cебе y життeдiяльнocтi людини. А ментaльнicть мae кiнетичнi кoмпoненти ментaлiтетy, як знaйшли cвoe мicце y пpoявax людини, це iнтегpaльнa бaзa штелекту y дiяx. Зpoзyмiлo, щo не ва кoмпoненти ментaлiтетy нaбyвaють pymrnroï cили в кoнкpетниx cитyaцiяx. У ментaльнocтi як динaмiцi пpoявляютьcя лише деяк елементи ментaлiтетy y фopмi миcлення, пoчyття, пpиcтpacтей, дiй. ^му для теopетичнoгo дocлiдження пpедметнoгo голя пpaвoвoгo ментaлiтетy i ментaльнocтi пoтpiбнo знaйти вiдпoвiднi дефiнiцiï' i poзмicтити ïx y пpaвoвoмy пoлi.
Вважаемо за потр1бне використати дефшщи H. KaMiHoï, G. Чорного та А. Шоркша. На 1'хню думку, ментальтсть - це груповий процес символшо-семютичного моделювання, який вiдбyвaеться перманентно (постшно) i не yсвiдoмлюеться iндивiдaми, вш структуруе стильoвi когттивно-емoцiйнi oднaкoвi картини свiтy сoцio- i/або лiнгвoкyльтyрнoï спiльнoти. Mентaлiтет - це результат сукупного впливу умов, мехaнiзмiв i форм вираження oб'ективнoï реaльнoстi на встановлення утверсальних для певнoï етнoкyльтyрнoï чи сoцiaльнo-пoлiтичнoï спшьноти спoсoбiв свгго-сприйняття, свiтoвiдчyття, свiтoрoзyмiння та поведшки [15, с. 10].
У правовому предметному пoлi цi дефiнiцiï стосуються пoведiнки людини на oснoвi специфши свiтoсприйняття, свiтoвiдчyття та свiтoрoзyмiння. Идеться про iнтелектyaльнy емoцiйнy та почуттеву культури у правовому пoлi. На oснoвi ментально сформованих культур людина здшснюе вiдпoвiднy пoведiнкy у життедiяльнoстi. Ця пoведiнкa свiдчить про ïï правову менталь-нiсть. Тобто те, що людина засвоша, вона обов'язково проявляе назовт. Kрiм того, ментально засвоен компоненти рано чи тзно виявляються у пoведiнцi, мoделювaннi спoсoбiв правового життя. Причому цей процес вщбуваеться пoстiйнo i неперервно на шдсвщомому рiвнi.
Важливим у предметному пoлi е джерела ментaлiтетy, його формування. 3 цього приводу В. Татаркевич зазначае, що людина народжуеться шчим i "буде такою, якою сама себе зробить". Автор наголошуе, що умови, в яких живе людина, завжди ri сaмi: необхвдтсть прaцi, спiлкyвaння з iншими, смерть [16, с. 428]. 3 цього твердження можна вивести предметн ментальн засади людини: ставлення до пращ, умшня спiлкyвaтися, гiднo завершити життя на Землт Звичайно, це бaзoвi ментaльнi засади, на oснoвi яких формуеться велика кiлькiсть iндивiдyaльних норм поведшки. Саме прояви цих правових норм визначають правову ментальтсть людини й уможлив-люють aнaлiз джерел менталггету, тобто вплив умов середовища на способи життедiяльнoстi, ïï власний ви6Гр oчiкyвaних резyльтaтiв.
Не викликае сумтву, що ментaлiтетy притаманний етнонащональний характер. Як зазначае А. Багнюк, етнiчний фактор полягае в тому, що нащя формуеться з людей одного еттчного складу: об'еднаних мовою, самоусввдомленням себе самих i себе у свт; yсвiдoмленням свого походження та свoеï iстoричнoï' еднoстi, а також сшльтстю трaдицiй [17, с. 328].
Це означае, що менташтет мае етнонащональне походження, що е природною реальтстю, ментальним фондом. Етнонащональне походження означае, що людина сама для себе менталитету не створюе, це не в ïï силах, хоча oкремi мшроелементи менталитету е все-таки власною творчктю.
Haцioнaльнa ментальтсть (за суттю - людсьюстсть) е латентним (прихованим) змютом нaцioнaльнoгo буття або сyбстaнцiйнoю основою нaцioнaльнoï духовносп, яка визначае характер сaмoсвiдoмoстi й життед1яльносп нaцioнaльних сyб'ектiв. Mентaлiтет - це такий шар сввдомост^ який прихований вщ сaмoï' людини, тому впливае на ïï пoведiнкy автоматично позасввдомо [17, с. 334]. Така латенттсть характеризуе певнi ментaльнi установки, щнтст oрiентaцiï, визначае свoерiднy ментальну метoдoлoгiю життедiяльнoстi людини у виглядГ духовних технoлoгiй (подГ6но до комп'ютерно!1 технoлoгiï).
Походження ментaльнoстi випливае з того, що нащя неповторно та уткально "вбирае" в себе Дух навколишнього середовища, тобто Дух тша природи. Тобто ментальтсть наци - це "спожитий" нащею Дух природи, в яюй нaцiя оформилась i життедiе. Вияв нaцioнaльнoï ментaльнoстi про-стежуеться в особливостях свГтосприйняття, в моральних вимогах i нормах поведшки в життевих настроях i формах взаемин, в рисах характеру i в ставлент до пращ, творчостг Загалом нaцio-нальний ментaлiтет i ментальтсть е явищем уткальним завдяки розмаигю природи - неповторне природне середовище задае неповторт ознаки життедiяльнoстi нaцiï через пiзнaвaльнo-прaктичне ставлення до цього середовища [17, с. 334-335].
До предметного поля належить структура менталитету, тобто його будова, яка мае склaдoвi елементи з вщповщною композищею. Зауважимо, що можливГ рГзш пГдходи до визначення структури менталитету.
Зокрема, В. ВГзгГн вважае, що структуру визначають таю скшдовГ елементи: природне i культурне, рaцioнaльне й емоцшне, св^доме i безсвiдoме, щдиввдуальне i колективне [18, с. 177], а П. Берк видшяе таю види елементiв: iнтереси, кaтегoрiï, метафори [19, с. 59], iндивiдyaльнa та суспшьна свГдомГсть, життевi настанови, мoделi пoведiнки, емoцiï, налаштування, культурнГ традици [20, с. 370]. Звичайно, у наукових доошдженнях вказуються й шшГ структурнГ елементи з вГдповГдними
класифшащями. Однак наше дослвдження бiльшe стосуеться менталгтету в npaßi, його проявах у правовому житп людей, тому використовуватимемо вiдповiднi стpуктуpнi елементи та класифжащю.
Mентaлiтет вважають своервдним характером людини [21, с. 212]. Пщ характером (вiд грец. -вщбиток, ознака, риса, особливiсть) розумтоть сукупнiсть поpiвняно сталих iндивiдуaльних психiчних рис людини, що виявляються в ïï поведiнцi й дiяльностi, ставлент до суспiльствa, колективу, сaмоï себе. В хapaктеpi фiксуеться цiлiснiсть духовного життя людини, один з головних показниюв ïï шдивщуальносп [22, с. 352]. Прояви характеру ментально обумовлет, тобто тдпорядковаш метi життедiяльностi й мет поведiнки, що у кримшальному пpaвi фiксуеться як мета i мотив злочину (суб'ективна сторона злочину). Звичайно, не кожна людина е злочинцем, але кожна людина мае свою мету i сощальш мотиви життя вщповщно до свого менталитету.
Мета - це усвiдомлене передбачення бажаного результату дмльносп, яке зумовлюе пошук зaсобiв i шляхiв його дсягнення. Засоби - предмети, способи ди, поведiнки, соцiaльнi iнститути, за допомогою яких досягаеться повна мета; сукуптсть елеменпв дiяльностi, спрямованих на осмислення, покладання, pеaлiзaцiю мети [20, с. 371]. Сощальний мотив - це установка сощального суб'екта, яка визначаеться системою сустльних вiдносин i е передумовою здшснення певних сощальних дiй. Мотив е конкpетизaцiею сощально]' потреби й iнтеpесу, безпосеpеднiм збудником ]_'х реатзаци [21, с. 234]. 1з цих та iнших дефшщш можна скласти велику кiлькiсть структурних елементiв ментaлiтету. Мета i мотив формують ментальтсть, яка, на думку, С. Кримського i В. Заблоцького, втГлюе свого роду "партитуру" нормальних життевих сценapiïв, що забезпечують вщтворення етнопсихологiчноï та соцiокультуpноï' специфiки певних соцiумiв [20, с. 369]. Життевi сценapiï завжди перебувають у правовому пол^ i щоб 1х зрозумгти, часто потpiбно вдаватися до фглософсько-правового обгрунтування.
Зaкономipним чинником пердметного поля е види менталитету. Здiйснення класифшаци ментaлiтету на види е непростим завданням i в нaуковiй лiтеpaтуpi таких дослiджень недостатньо. Адже менталитет характеризуеться глибинним piвнем дифузiï компонента, феноменiв ращональ-ного й ippaцiонaльного змiсту. Також iснують вpодженi шдивщуальт й нaбутi в pезультaтi колективш установки, настанови, що не дае можливосп однобiчно пiдiйти до класифшаци менталитету. Однак нaуковцi виокремлюють деяк види ментaлiтету.
Идеться про види менталитету пiд кутом зору геогpaфiчних широт, pегiонaльних особли-востей, вшових груп тощо. Видаеться, що менталитет доцiльнiше клaсифiкувaти за набутими, ращональними компонентами, якi iснують внaслiдок тpудовоï та пpофесiйноï' дiяльностi у виглядi здобуткiв певних видiв культур певною нащею. В pезультaтi з'являються таю види менталитету: етнiчний, нaцiонaльний, шмейний, полiтичний, iстоpичний, економiчний, соцiологiчний, фгло-софський, pелiгiйний, правовий тощо. Тобто у видах менталитету вiдобpaженa налаштоватсть людини на пpофесiйну дiяльнiсть. На основi цiеï нaлaштовaностi формуеться вщповвдна ментaльнiсть, яку розумом, paцiонaльним способом не завжди можна зрозумгти. Стльним для всiх видiв ментальностей е сощальна ментaльнiсть, яка приблизно однакова для вшх людей i мае менш-бгльш стшю структури духовного життя. У сощальнш ментaльностi найбгльше проявляються певнi юридичш (пpaвовi) невидимки, як й пiдпaдaють тд фшософсько-правове обгрунтування й утво-рюють первинне ментально-правове поле чи проспр.
Ментально-правове поле грунтуеться на вщповщних групах принцитв, до яких зарахуемо природтсть i культуролопчтсть. Кожну групу принцитв можна "описати" лише для однiеï людини, оскгльки ментaльнi засоби шдиввдуальт, пеpсонaльнi.
Група природних принцитв вщображае глибинт процеси, як вiдбувaються у кожнш людинг Це вроджет задатки, як стосуються таланту або бездарности Пояснити причини появи ментально талановитих людей фактично неможливо. Кожна держава втглюеться своïми нащональними гетями, як е взГрцем, джерелом ментальносп для шших. Така природтсть не пояснюеться розумовим анашзом, ïï потрГбно сприймати i реашзовувати у свош життедГяльностг
У грут природних принцитв е нормативтсть. Це означае, що у менталгтет кожноï людини закладет природт норми поведшки, ментальт норми, яю спонукають до природного поводження,
до справжнього, свого "обличчя" людини. Ментальш норми тби диктують Гз середини певт зaкoдoвaнi установки, яких змшити неможливо, оскГльки людина 1х сама для себе не створила.
Ментальш норми емоцшно насичет, складно формульовуван так, як правило, зафшсоваш у передаваних ввд поколГння до поколшня сощокультурних Гмперативах поведшки: звичаях, традищях, вГруваннях. Ментальш характеристики част1ше проявляються не стшьки на рГвн формально-лопчного аналГзу, скшьки "проговорюються" у приошв'ях, мГфах, казках, переказах, анекдотах. 1х принциповою особливГстю е те, що 1х можна передавати, по-перше, порГвнянням з аналопчними характеристиками представниюв шших етнонащональних утворень чи шших сощальних груп i, по-друге, зГставленням ступеня прояву ментальних характеристик у рГзн перюди [1, с. 91].
Культуролопчна група принцитв менталитету людини вщображае процес творчостГ Твор-чкть е онтолопчним обов'язком людини. Без творчосп людина почувае себе неповнощнною. ЗрозумГло, що культуролопчних засад, напрямГв е невизначена кшьюсть, тому розглядаеться не кожен принцип, а певна група принцитв, яка притаманна людинг Для фГлософсько-правового обгрунтування менталитету й ментальносп основним у груш культуролопчних принцитв е творення моралГ, моральних норм, а згодом i правових норм.
Наголосимо, що культуролопчна група принцитв е насправдГ другою частиною, продов-женням природних принцитв. Якщо природт принципи менталитету е конкретною датстю, природним дарунком, то культуролопчт принципи - досягненням, практичним результатом, причому цей результат буде щнтстю тодГ, коли не суперечитиме природному дарунку. Така узгоджетсть двох груп принцитв змщнюе менталитет морально i дае змогу ментальносп дГяти у природно-моральному полГ чи просторГ
КрГм двох груп принцитв менталитету Гснують, на нашу думку, ще й одиничн принципи: перманенттсть, самостштсть, дифузштсть.
Принцип перманентносп (постшностГ) бГльше стосуеться ментальносп, оскГльки дiï, поведшка людини у життедГяльносп е постшним явищем з постшним ментальним забарвленням, вщтшком. Людина у стан свoбiднoï волГ дГе перманентно стосовно свого рГвня ментальностг Звичайно, в умовах Гмперативного впливу зовтштх факторГв, в умовах догоджання шшим вона може дГяти всупереч своему менталитету, що буде штучним явищем з неефективним результатом. Перманенттсть у ментальних дГях тдкреслюе гельштат (цшстсть) людини з ïï властивостями, якостями. Саме така людина належить собГ, це ïï справжне обличчя.
Самостштсть як принцип ментальносп не викликае заперечень, адже вибГр ментaльнoï норми Гз власного ментального тезаурусу людина здшснюе без примусу шших ошб i навиъ без Гмперативу свщомостГ Людина самостшно, здебГльшого на тдсвщомому рГвт, чинить так, як велить ш ментальтсть.
Дифузшний принцип стосуеться як менталитету, так i ментальностГ В першому випадку явище дифузи полягае у змшувант ментальних норм у тезаурус тд час 1'х формування, засвоення, а у другому - у реaлiзaцiï (дотримант, виконант, використант, застосуваннГ). Практично неможливо реалГзувати якусь одну ментальну норму в одиничному, щеальному варГантГ Тому прояв oднiеï ментaльнoï норми супроводжуеться деякими дотичними нормами.
Ментально-правове поле виконуе й певт функци. G. Таршис узагальнив фyнкцiï менталь-носп, серед яких видшив такк штерсуб'ективтсть; "колективоутворення"; стабшзацшну шерцш-тсть; "функщю несвободи"; продукування кторичного розвитку; з'еднання ращональних форм свщомост з безсввдомими структурами, "неусвщомленими культурними кодами"; регулящю поведшки. КрГм висвилених у лГгературГ функцш, вчений висловлюе думку про те, що у ментальной, можливо, Гснуе ще одна функцГя: олюднення свщомостг ВГн зауважуе, що анашз цГе!" фyнкцiï потребуе звернення до розгляду генезису людськoï цивiлiзaцiï i, можливо, кoсмiчнoï природи свГдомостГ [23, с. 24-25]. На нашу думку, функщю олюднення свадомосп можна дослвдити в метаантрополопчному ментальному просторГ.
В. КирГенко зазначае, що, оскГльки менталитет визначае досвГд i поведГнку людини, сощальних груп, то наявн сощально-евристична i соцГально-Гнструментальна фyнкцiï. ВГн наголошуе, що базовими функщями менталГтету е сощально дГяльнГ [1, с. 90-91].
На нашу думку, кнують окремо функци менталитету i ментальностг До функцш менталитету належать: доконечно-постачальна, пpоекцiйно-pефлексивнa i методолопчно-вдеолопчна. Функщя-ми ментaльностi слугують: онтологiчно-пеpцепцивнa, етнiчно-пpодукувaльнa, моделювально-очи-щувальна i ментально-нормотворча.
Змкт доконечно-постaчaльноï функцiï ментaлiтету полягае у забезпечуванш ментaльностi необхiдною iнфоpмaцiею, внaслiдок чого людина здшснюе вщповщш ди. Ця шформацм скерована на задоволення життедiяльних потреб людини, е обов'язковою, неодмшною й неухильною. Тобто ментaлiтет потрапляе у дто людини на свщомому i тдсвщомому рГвш без жодних обхщних шляхГв. Вш мусить знайти свое мкце у поведiнцi людини, навГть у прихованих випадках.
Проекцшно-рефлексивна функщя менталитету випливае з того, що не вш компоненти мають перспективу на 1х прояв у поведшщ. Людина мае можливкть здшснити своервдний проект, план, автоматично, у виглядГ рефлексу. Вибраний план прояву менталитету здшснюеться природно, закономГрно i вщображае специфшу людини, ïï ментальтсть. Приховати якийсь ментальний компонент у природнш поведшщ доволГ важко, а в окремих випадках неможливо. Це частково можна дослщити на ди полшрафа (детектора брехнГ).
Методолопчно-щеолопчна функщя менталитету продукуе Гмперативну силу сформованих еттчно-нащональних засад. Формуеться власне, шдивщуальне ставлення людини до свГту завдяки певним компонентам менталитету. Це ставлення шби диктуе людит, керуе нею у рГзноманГтних процесах, е певною життевою установкою, дороговказом. Тому вдеолопя як система рГзноманГтних поглядГв, вдей, уявлень, переконань мае ментальне походження. Методолопчно-щеолопчна функщя доводить, що люди е ментально рГзними. РГзноматтт щеологи неможливо звести до однiеï загально!.', унiвеpсaльноï. Прикладом слугуе велика кшьюсть полГтичних партш в Укpaïнi та 1х далеко не мирне ствкнування.
Онтолопчно-перцепцивна функщя ментальносп скеровуе на правильне сприйняття ментальних ознак для необхщних дш. Адже перцепщя (вГд лат.) - чуттеве сприйняття зовтштх предмета i аперцепщя - властивкть сприйняття, яка залежить вГд попереднього досвщу, психГчного стану [24, с. 644] сввдчать про те, що онтолопчт ментальт норми по-рГзному можна сприйняти. Або це сприйняття буде неоднаковим у рГзних випадках поведшки, основним змктом цiеï' функцiï е сприйняття для поведшки, ди тих набутих людиною для себе ознак менталитету, яю онтолопчно обгрунтоват, тобто не шквдливГ для сустльства i ВсесвГту загалом.
Еттчно-продукувальна функщя ментальносп скерована на творчий процес, специфшу сприйняття i формування нaцiонaльноï ментальностГ, впровадження коршних штерешв народу в життя. Тобто на основГ отриманих, набутих ментальних рис людина виробляе, утворюе таку норму ментальной, яка притаманна ïï наци. Звичайно, така творчкть е шдиввдуальною, але вщповщае еттчним вимогам, хоча вносяться деяк доповнення, уточнення, тобто здшснюеться опрацювання елемента щодо вимог цивiлiзaцiï, власних уподобань. Це свого роду модертзащя етнонащо-нальних ментальних норм, з урахуванням власного творчого досввду. Зауважимо, що щ "модеpнiзaцiï" не стають квазГеттчними, а лише необхщним доповненням.
Моделювально-очищувальна функщя ментальносп сприяе утворенню набору варГанпв поведшки людини Гз ввдстованням непотрГбних, побГчних й неонтолопчних елеменпв менталитету. Адже у тдсвадомють потрапляють рГзт ментальт компоненти, як не обов'язково повинт бути реашзоват ментальтстю. ПотрГбно скерувати своï' зусилля на очищення, проавання i ввдкидання неправильного. Така дм ментальносп утворюе очищен моделГ поведшки, як ввдповвдають природним онтологгчним нормам. Прикладом можуть бути рГзт варГанти норм оргашзаци одруження - «викрадення» дГвчинки чи «громадянський шлюб». Хоча в окремих районах щ неонтолопчт ментальт традици були в минулому та все ще Гснують, вони потребують перегляду з використанням рГзних моделей.
Ментально-нормотворча функщя ментальной формуе неписан закони наци. Якщо менталитет мктить норми, яю набули pеaлiзaцiï, то ментальтсть, вибираючи необхщт норми, творить певт ментальт закони, як обов'язково реашзуються у життедГяльносп людини. Опанування ментальних закотв здшснюеться на шдсвщомому рГвнГ Людина з шшим менталитетом закотв не своеï ментальност в повному обсязГ реашзувати не може. Якщо вона намагаеться використати якийсь закон не пpитaмaнноï ш ментальносп, дiï' будуть штучт, вимушет, не вщображатимуть pеaльноï дшсностГ Наприклад, ментальний закон святкування християнського свята представ-
никами шшого в1росповщання буде реашзований з багатьма порушеннями, навгть за великого бажання досягти адекватностг
Отже, фглософсько-правове обгрунтування менталгтету й ментальносл мктиться у своервд-ному правовому предметному полг
1снуе вщмштсть мГж менталгтетом i ментальтстю. Менталгтет мае сво1 джерела i структуру. У менталгтетГ функцiонують синергетичнi норми, якi грунтуються на вiдповiдниx принципах i виконують вГдповГднГ функци, якГ породжують певт види [менталитету]. Ментальнiсть формуе закономiрнi закони, якГ пiдпорядкованi власним принципам i виконують притамант 1Й функци. Важливо те, що у ментально-правовому полГ Гснуе двГ сфери: природтсть i культурологГчнГсть. U,i сфери по-рГзному стосуються як менталГтету, так i ментальностг
1. Кириенко В. В. Менталитет как социологическая категория: предметное поле, структура, функции / В. В. Кириенко // Социология. - 2009. - № 3. - С. 85-97. 2. Булатов М. О. ФЫософсъкий словник / М. О. Булатов. - К.: Стилос, 2009. - 575 с. 3. Петрушенко В. Тлумачний словник основних фЫософсъких термШв / В. Петрушенко. - Лъвгв: Вид-во Нац. ун-ту "'Лъвгвсъка полтехтка", 2009. - 264 с. 4. Рубан А. О. Теоретико-методологгчт основи формування украгнсъког менталъностг в контекстi гсторико-фглософсъкого анализу / А. О. Рубан // Мулътиверсум: фЫо-софсъкий алъманах. - К.: Центр духовног кулътури. - 2004. - № 40. - С. 3-16. 5. Джинчарадзе Н. Г. Основи фЫософи кулътури: словник: для студ. вищ. навч. закл. / Н. Г. Джинчарадзе, М. А. Ожеван,
A. В. Толстоухов та т. - К.: Знання Украгни, 2005. - 254 с. 6. Андрущенко В. П. Фiлософiя полтики: короткий енцикл. словник / В. П. Андрущенко та т. - К.: Знання Украгни, 2002. - 670 с. 7. Мелъникова Е. В. Кулътура и традиции народов мира (этнопсихологический аспект) / Е .В. Мелъникова. - М.: Диалог кулътур, 2006. - 304 с. 8. Балтаджи П. М. Поняття "менталътстъ" у сучасних наукових до^дженнях / П. М. Балтаджи // Актуалът проблеми полтики: зб. наук. пр. / редкол.: С. В. Ювалов (голов. ред.), Л. I. Кормич (заст. голов. ред.), Ю. П. Алент [та т.] ; МОНмолодъспорт Украгни, НУ ОЮА. - Одеса: Феткс, 2012. - Вип. 45. -С. 21-28. 9. Кулътурологiя: енциклопедичний словник / М. П. Алъчук, Ф. С. Бацевич, I. М. Бойко; за ред. д-ра фтос. наук, проф. В. П. Мелъника. - Лъвiв: ЛНУ iменi 1вана Франка, 2013. - 508 с. 10. Варш М. Й. Псuхологiя: навч. mti6. [для студ. вищ. навч. закл.] / М. Й. Варш. - 2-ге вид. - К.: Центр учбовог лтератури, 2009. - 288 с. 11. Головатий М. Ф. Сощалъна полтика i сощалъна робота: термтол.-понятшн. слов. / М. Ф. Головатий, М. Б. Панасюк. - К.: МАУП, 2005. - 560 с. 12. Антонюк О. В. Етнократологiчнuй словник: енцuкл.-довiд. слов. / О. В. Антонюка, М. Ф. Голо-ватого та Г. В. Щокта. - К.: МАУП, 2007. - 576 с. 13. Петтова О. Б. Менталътстъ як соцю-кулътурний феномен в контекстi сощалъно-фтософсъкого аналЬзу / О. Б. Петтова. // Кулътура народов Причерноморъя. - 2004. - № 48, Т. 1. - С. 138-143. 14. Уварова Т. I. Термiнологiчна проблематика категоргг менталъностi в кулътурологгг / Т. I. Уварова // Науковi записки. Серiя "Кулътурологiя". - Острог: Ви-во Нац. ун-ту "Острозъка академiя". - 2012. - № 9. - С. 3-13. 15. Калина Н. Ф. Лики менталъности и поле политики / Н. Ф. Калина, Е. В. Черный, А. Д. Шоркин. -К.: Агропромиздат Украини, 1999. - 184 с. 16. Татаркевич В. 1^орЬя фтософгг: Т. 3.: ФЬлософЬя XIX столття i новтня / В. Татаркевич // пер. з пол. О. Грний. - Лъвiв: Свiчадо, 1999. - 568 с. 17. Бачнюк А. Л. ФЬлософЬя. Онтологiя. Гносеологiя. Сощалъна фЬлософЬя / А. Л. Бачнюк,
B. О. Стародубецъ. - Тернотлъ: Видавецъ Стародубецъ, 2005. - 412 с. 18. Визгин В. П. Менталъ-ностъ, менталитет. Современная западная философия: словаръ / В. П. Визгин. - М.: Политиздат, 1991. - 175 с. 19. Берк П. Сила и слабостъ менталъности / П. Берк // История менталъностей и историческая антропология: Зарубежные исследования в обзорах и рефератах. - М.: Институт всеобщей истории РАН, Российский государственный гуманитарный университет. - 1996. - № 1. -
C. 14-19. 20. Шинкарук В. I. ФЫософсъкий енциклопедичний словник / В. I. Шинкарк. - К.: Абрис, 2002. - 744 с. 21. ПЬчЬ В. М. Соцiологiя: термти, поняття, персоналгг: навч. словнuк-довiднuк / В. М. ПЬчЬ. - К.: Каравела; Лъвiв: Новий Свт-2000, 2002. - 480 с. 22. Гончаренко С. Украгнсъкий педагогiчнuй словник / С. Гончаренко. - К.: Лuбiдъ, 1997. - 376 с. 23. Таршис Е. Я. Менталъностъ человека: Подходы к концепции и постановка задач исследования / Е. Я. Таршис. - 2-е изд., доп. -М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. - 88 с. 24. Мелъничук О. С. Словник тшомовних слЬв / О. С. Мелъничук. - К.: Головнаредакця УРЕ, 1985. - 964 с.
