Научная статья на тему 'М’ЯСНА ПРОДУКТИВНіСТЬ ОБРОШИНСЬКИХ ГУСЕЙ ПРИ ВКЛЮЧЕННі В СКЛАД КОМБіКОРМУ МіНЕРАЛЬНИХ ДОБАВОК'

М’ЯСНА ПРОДУКТИВНіСТЬ ОБРОШИНСЬКИХ ГУСЕЙ ПРИ ВКЛЮЧЕННі В СКЛАД КОМБіКОРМУ МіНЕРАЛЬНИХ ДОБАВОК Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
63
28
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПЕРЛіТ / ЦЕОЛіТ / ПРОДУКТИВНіСТЬ / ГУСИ / ТУШКА

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Хомик М.М., Півторак Я.І.

Подано результати м’ясної продуктивності оброшинських гусей. При згодовуванні перліту і цеоліту. Вивчався вплив цих добавок на ріст і розвиток молодняку гусей.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «М’ЯСНА ПРОДУКТИВНіСТЬ ОБРОШИНСЬКИХ ГУСЕЙ ПРИ ВКЛЮЧЕННі В СКЛАД КОМБіКОРМУ МіНЕРАЛЬНИХ ДОБАВОК»

УДК 636.598:631.1

Хомик М.М., астрант 1СГ КР НААН Швторак Я.1., д. с.-г.н., професор.© 1нститут стьського господарства Карпатського регюну НААН

М'ЯСНА ПРОДУКТИВШСТЬ ОБРОШИНСЬКИХ ГУСЕЙ ПРИ ВКЛЮЧЕНН1 В СКЛАД КОМБ1КОРМУ М1НЕРАЛЬНИХ ДОБАВОК

Подано результати м'ясног продуктивност1 оброшинських гусей. При згодовувант перлту I цеолту. Вивчався вплив цих добавок на р1ст I розвиток молодняку гусей.

Ключовi слова: перлт, цеолт, продуктивтсть, гуси, тушка,

Вступ. Гуавництво, порiвняно з шшими галузями птахiвництва ведеться в основному на екстенсивнш основi i як перспективна галузь птахiвництва займае у виробництвi м'яса та перо-пухово! сировини одне з першорядних значень. За швидюстю росту здатнiстю до перетравлення значно! кiлькостi зелених та соковитих кормiв з високим вмiстом клiтковини в результат менших витрат концентрованих кормiв на одиницю приросту живо! маси високою життездатнiстю та за шшими господарчо-корисними ознаками гуси мають ряд переваг порiвняно з курми, шдиками та качками [1]. Фактично, лише здатшсть гусей високоякiсно та у великих кшькостях перетравлювати рослинну кл^ковину ставить !х на перше мюце серед iнших видiв домашньо! птищ. При цьому гуси дають людиш продукти харчування, сировину для переробки та добрива при мшмальному використанш концентрованих кормiв. Вiд гусей можна отримати делжатесний продукт - велику жирну печiнку, яка користуеться попитом на ринку Захщно! Свропи та перо-пухову сировину.

Використання мiнеральних добавок у птахiвництвi е одним iз факторiв пiдвищення продуктивностi птицi. З результат проведених в останнi роки дослщжень встановлено, що використання природних цеолтв i перлiтiв у годiвлi птищ у виглядi добавок до комбжорму позитивно впливае на !х розвиток i оплату корму. Це пояснюеться, з одного боку, катiонообмiнними властивостями цеолтв, а з другого - !х стимулюючим впливом на процеси травлення i засвоення поживних речовин корму у птищ.

Широке використання цеол^ у птахiвництвi вимагае всебiчного дослiдження його впливу на процеси травлення, обмш речовин i фiзiологiчнi функци у птицi, на м'ясш якостi тушок i бiохiмiчний склад м'яса. [2]

Методика та умови проведення дослвду. Експериментальш дослiдження проведено на базi ПАФ "Дшстер" Микола!вського району Львiвсько! областi.

Метою нашо! роботи було вивчення впливу природних мшеральних добавок (перлiту i цеол^) на перетравнiсть поживних речовин в органiзмi гусей.

© Хомик М.М., Швторак Я.1., 2011

Для до^ду було ввдбрано 100 одноденних гусенят i сформовано п'ять груп по 20 голiв в кожнiй, яю були аналогами за живою масою 96,2-98,7 г та промiрами: обхватом грудей - 10,5-10,8 см; тулубу - 10,4-10,8 см; кия - 2,2-2,3 см. Щомюячно проводилось зважування гусенят та взяття основних промiрiв.

До досягнення гусей 8-ми тижневого в^ нами проводився забiй, для визначення забiйних та м'ясних якостей.

Таблиця 1

Результати забою гусей тддослщних груп у 8-тижневому вщ^ (М±т) п=3

Групи Передзабшна жива маса, г Маса тушки, г

непотрошено! % потрошено! %

Контрольна ОР 3804±83 3161±62 83,1 2454±46 64,5

I дослвдна 3902±81 3340±52 85,6 2512±40 64,4

II дослщна 3904±72 3256±59 83,4 2604±44 66,7

III дослвдна 4138±69 3587±57 86,7 2793±43 67,5

IV дослвдна 3987±72 3437±59 86,2 2671±44 67,0

1з дано! таблиц видно, що гуси, яким згодовували цеолiт мають вищi показника вщ сво!х аналогiв, яким згодовували перлщ аналогiчна картина спостерiгалася i в подальших дослiдженнях. Крiм цього у гусей яким згодовували цеол^ мали краще розвинутi груднi м'язи та м'язи шг

Для характеристики м'ясних якостей птищ нами був проведений хiмiчний аналiз м'яса гусей в 8-тижневому вщ (табл. 2).

Таблиця 2

ХЬпчннй склад грудних i стегнових м'язiв гусей у 8- тижневому вщ^ в % до

сиро'1 маси

Група Показники

Вода Суха речовина Протеш Жир Зола Енергетична цшнють м'яса, кДж

Грудш м'язи

Контрольна 72,26 27,74 19,95 6,56 1,12 6628

I дослвдна 71,37 28,63 20,06 6,42 1,05 6485

II дослвдна 71,12 28,88 20,02 6,33 1,10 6547

III дослвдна 71,46 28,54 21,01 6,28 1,15 6671

IV дослвдна 70,70 29,30 19,56 6,46 1,06 6721

Стегнов1 м'язи

Контрольна 72,67 27,33 19,45 7,64 1,30 6930

I дослвдна 72,33 27,67 19,74 7,53 1,12 6824

II дослвдна 71,06 28,94 19,70 7,46 1,07 6820

III дослвдна 71,51 28,49 19,99 7,65 1,18 6864

IV дослвдна 70,79 29,21 21,03 7,61 1,17 6872

Одержат дат свщчать про те, що найбшьш штенсивне нагромадження сухо! речовини у грудних м'язах до 8-тижневого BiKy вiдбуваeться у гусей яким згодовували перлiт. Аналогiчна картина спостерiгаeться i у стегнових м'язах. Таку ж закономiрнiсть за вмiстом сухо! речовини вщзначено i у стегнових м'язах. Нагромадження проте!ну в дослiджyваних м'язах гусей, як основного показника якост м'яса, проходило по загальнш закономiрностi. Найбiльш високим цей показник був у грудних i стегнових м'язах у гусей, яким згодовували цеол^

За вмютом жиру i золи в тушках дослщних груп гусей достовiрно! рiзницi не виявлено.

Висновок: За м'ясними якостями гуси дослщних груп, яким у склад комбшорму були включеш кормовi добавки цеолiт i перлщ переважали сво!х ровесникiв контрольно! групи. Найвищi показники були у гусей, яким згодовували цеол^ у кшькосп 2%. У той же перюд гуси, яким згодовували перлiт переважали гусей контрольно! групи.

Л1тература

1. Удосконалення прийомiв вщбору гусей на пiдвищення вiдтворних якостей та перо-пухово! продуктивност // Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.02.01 / В.Г. Краснощок; Херсон. держ. аграр. ун-т. — Херсон, 2003. — 19 с.

2. Вплив цеол^ на обмш речовин в органiзмi птищ // Автореф. дис... канд. Бюлопчних наук: 03.00.04 / Д.В. Янович Л^вськ. держ. ш-т^зюлопя i бiохiмiя тварин. - . Львiв, 1994. - 20 с.

Summary Khomik M., Pivtorak Ya.

Institute of agriculture of region of Carpathians of NAAN

The meat produktivity of obrosinskikh of ganders is at plugging in composition of the mixed fodder of mineral additions

The results of the meat productivity of obroshinskikh ganders are given. A backwall was conducted which morphological and chemical composition of carcass was certain as a result of, influence of mineral additions is studied on growth and development a sapling.

Keywords: pearlite, zeolite, productivity, ganders, carcass

Рецензент - д.с.-г.н., проф. Щербатий З.£.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.