CC BY
9
УДК 636.598:631.1
Хомик М.М., астрант I3ÍT3P УААН Швторак Я.1. доктор с.-г.наук, професор ©
ГУСИ ОБРОШИНСЬКО1 СЕЛЕКЦП - ГОСПОДАРСЬКО-КОРИСН1 ПОКАЗНИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВА ВИРОЩУВАННЯ
Подано господарсько-корисш показники гусей Оброшинськог селекцп. Наведено результати проведених дослгджень на чотирьох групах птиц ргзних популяцш. Визначено ефектившсть гх використання в умовах стьськогосподарських тдприемств Льв1вщини.
Ключовi слова: породи, популяцп, ¡ндекс форми, ¡нкубащя, динамжа, фракцтний склад.
Вступ. У птахiвництвi важливе мкце займае гуЫвництво, яке поряд з шшими галузями може бути значним джерелом виробництва високоцшно! i дiетичноl м'ясно! продукци, пiр'я, пуху, i все це при обмеженш кiлькостi концентраив.
Найбшьш поширеними породами гусей в Укра1ш е ландська (i похщш вiд не!), тулузька, китайська (гергел^, роменська (швани), велика сiра, волинсью сiрi (камертони), оброшинськi (сiрi i бш). Високi показники в розвитку гуЫвництва мають фермери Франци, Угорщини, Чехи, Польщi, Ггалп та Болгари. В цих кра!нах поеднують годiвлю гусей у примiщеннях гранульованими кормовими сумшками з випасом на пасовищ^ У великих господарствах застосовують штучне осiменiння гусок. Це дозволяе на 20% збшьшити заплiднюванiсть яець та виводимкть гусенят.
Матерiали i методика дослвджень. Племiнна робота з гусьми оброшинсько! селекцп' спрямована на збереження екстер'еру ще! породи i проводиться методами масово! селекцп'. Селекцiя гусей спрямована на тдвищення несучостi, збшьшення маси яець, полiпшення виводимостi, живо! маси гусенят у 8-тижневому вщ та маси доросло! птицi.
З поголiв'я гусей сформовано чотири групи птищ по 40 голiв у кожнш, якi на перiод парування та яйцекладки (з Ычня по травень) утримуються роздiльно i з забезпеченням належного рiвня годiвлi та режиму утримання. Облж яйценесучостi проводився щоденно з вирахуванням iндексу форми яець шляхом лшшного вимiрювання i вщбору за цим показником та масою !х для шкубаци. Нагромадження iнкубацiйних яець та контроль за !х зберiганням проводили щонайбiльше до 14 днiв, пiсля чого вщправляли на iнкубацiю.
Молодняк, починаючи з одноденного вжу, помiчений i поставлений на роздшьне вирощування згiдно з генотипом. Годiвля гусенят здiйснювалася спецкомбжормом. До 21-тижневого вiку проводився контроль за ростом та роз-витком гусенят (подекадне зважування та взяття основних промiрiв статей тша).
© Хомик М.М., Швторак Я.1., 2009 234
Селекцшно-племшну роботу здшснювали з використанням шструмен-тальних методiв та найновших рекомендацiй щодо застосування фiзюлого-бiохiмiчних маркерiв (перо-пухова сировина) з контролем штер'ерних показникiв, ан^зу методом варiацшноl статистики, за схемою, наведеною у табл.1.
Таблиця 1
Схема дослщу___
Iгрупа II група III група IV група
ОС в ОБ в ОБ в Легарт в
ос $ Х
ОБ $ Х
Ггалшська бша $ Х
ОБ $ Х
Примтка: ОС - оброшинська ара; ОБ - оброшинська бiла
Результати дослщжень. Нашими дослiдженнями було встановлено, що жива маса доросло! птищ на початок яйцекладки становила: самки ОС - 6,2 кг, ОБ - 6,3, ггалшська - 6,0; самщ ОС - 7,1 кг, ОБ - 7,3, легарти - 7,5 кг.
Найвищою яечною продуктивтстю характеризувалися самки III групи (гталшська бiла х оброшинська бiла) - 45 штук яець на голову. Вщ гусок I i II групи при чистопородному розведенш оброшинських сiрих i бiлих гусей було одержано 39,5 i 38,0 штук яець вщповщно. Найнижчою яечною продуктивтстю характеризувалися гуски IV групи, де гусашв породи легарт спаровували з оброшинськими бiлими гусками - 38,0 штук яець.
Середня маса яйця уЫх груп гусей на початок та в кшщ яйцекладки була дещо нижчою, а в перюд штенсивно! яйцекладки яйце було круптшим. Середня маса яйця була найбшьшою у гусок IV групи - 168,1 г, у I та II групах вона була на рiвнi 164,4 та 164,2 г вщповщно, а у III грут яйця були меншi i становили 161,2 г. Отже при вищш яйценесучост у III групi ми одержали яйце з нижчою масою, а при нижчш яйценесучостi було одержано круптше яйце (табл.2).
Таблиця 2
Маса яйця ^ по першдах яйцекладки_
Група Початок Штенсивна яйцекладка Кшець
яйцекладки яйцекладки
I 160,4±2,24 164,4±2,49 157,1±2,38
II 159,1±2,13 164,2±2,41 155,2±2,15
III 152,2±0,24 161,2±0,51 150,3±0,47
IV 162,1±0,47 168,1±0,71 159,9±0,67
Поряд iз зважуванням, щоденно бралися промiри яець (довжина i ширина) та визначали шдекс форми яець (табл.3).
Цi показники у I груш на початок яйцекладки становили: довжина яйця - 83,4 мм, ширина - 56,1 мм, шдекс форми 67,4, у II грут вщповщно - 84,5 мм, 56,2 мм, 66,5, у III грут - 83,9 мм, 56,2 мм, 66,9, у IV - 85,0 мм, 56,6 мм, 66,7.
235
В перюд штенсивно! яйцекладки промiри яець (довжина i ширина) та шдекс форми яець були такими: у I грут довжина яйця - 85,4 мм, ширина яйця - 57,3 мм, шдекс форми яйця - 67,1, у II грут вщповщно - 86,2 мм, 57,1 мм, 66,2, у III грут - 85,2 мм, 58,3 мм, 68,4, у IV - 86,8 мм, 57,6 мм, 66,5. На кшець яйцекладки промiри яець (довжина i ширина) та шдекс форми яець становили: у I грут довжина яйця - 82,1 мм, ширина яйця - 55,2 мм, шдекс форми яйця -67,2, у II грут вщповщно - 83,2 мм, 55,0 мм, 66,1, у III грут - 82,4 мм, 55,6 мм, 67,0, у IV - 83,3 мм, 55,4 мм, 67,1. Як видно з наведених вище даних, у вс перюди яйцекладки промiри яець (довжина i ширина) були вищими в IV грут.
Таблиця 3
Промпрн яець гусей за першдамн яйцекладки_
Показники Групи
I II III IV
Довжина яйця, мм початок яйцекладки 83,4±0,31 84,5±0,39 83,9±0,38 85,0±0,49
штенсивна яйцекладка 85,4±0,37 86,2±0,32 85,2±0,39 86,8±0,41
кшець яйцекладки 82,1±0,41 83,1±0,36 82,4±0,41 83,3±0,48
Ширина яйця, мм початок яйцекладки 56,1±0,45 56,2±0,51 56,2±0,48 56,6±0,39
штенсивна яйцекладка 57,3±0,39 57,1±0,45 58,3±0,38 57,6±0,41
шнець яйцекладки 55,2±0,31 55,0±0,42 55,6±0,25 55,4±0,27
¡ндекс форми яйця початок яйцекладки 67,4 66,5 66,9 66,7
штенсивна яйцекладка 67,1 66,2 68,4 66,5
кшець яйцекладки 67,2 66,1 67,0 67,1
Таблиця 4
Результатн шкубацп яець__
Група Заплщнювашсть, % Задохлики, % Збережетсть, % Вив1д гусенят, %
I 84,3 9,2 92 75,1
II 83,9 7,4 91,8 76,5
III 83,5 12,5 87 71
IV 83 7,8 89 75,2
Результати вивчення шкубацшних якостей яець (табл.. 4) вказують на те, що заплщнюватсть була вищою у гусок I групи i становила 84,3%. У II грут -83,9%, III - 83,5% та IV - 83% вщповщно. Вищою виводимктю характери-зувалися гуси II групи - 76,5%. Цей показник становив у I грут 75,1%, III -71% та IV - 72,5%. Одним з показниюв життездатност молодняку гусей е його збережетсть за перюд вирощування. З одержаних даних видно, що збережетсть молодняку у I грут була кращою i становила 92%; у II - 91,8%; у 236
III - 87% а у IV - 89%. Отже, за результатами показниюв заплщнюваност та збереженост переважала I група.
Таблиця 5
Група В1к гусей
1 день 4 тижш 8 тижшв 12 тижшв 21 тиждень
Самщ
I 0,103+0,014 1,58+0,13 4,05+0,15 5,01+0,19 5,31+0,20
II 0,101+0,016 1,78+0,12 4,32+0,13 5,00+0,16 5,37+0,16
III 0,100+0,021 1,53+0,13 3,90+0,17 4,71+0,15 5,01+0,17
IV 0,104+0,20 1,84+0,15 4,61+0,14 5,37+0,14 5,81+0,16
Самки
I 0,097+0,023 1,47+0,14 3,67+0,17 4,60+0,17 4,75+0,18
II 0,098+0,011 1,76+0,14 3,84+0,17 4,63+0,13 5,08+0,14
III 0,097+0,017 1,43+0,13 3,59+0,12 4,25+0,13 4,59+0,13
IV 0,099+0,019 1,81+0,15 4,16+0,16 4,98+0,15 5,46+0,17
За нашими дослщженнями, маса гусенят (табл. 5) в перший день суттево не вiдрiзнялася. У 4-тижневому вщ цей показник був вищим у гусенят IV групи i становив: самщ - 1,84 кг, самки - 1,81 кг. Така ж тенденщя збер^аеться у 8-, 12- та 21-тижневому вщк самцi - 4,61, 5,37 та 5,81 кг, самки - 4,16, 4,98 та 5,46 кг вщповщно. Отже, схрещування оброшинських бших гусок з гусаками породи легарт сприяло збшьшенню живо! маси гусенят.
Для бшьш повно! характеристики продуктивних якостей гусей у 8-тижневому вщ був проведений забiй, у результат якого було визначено морфолопчний склад тушки (табл. 6).
Таблиця 6
Результати забою гусей тддослщннх груп у 8-тижневому вiцi
Групи Передзабшна Маса потрошено!' тушки, г Забшний Маса !спвних Вих1д !спвних частин тша, %
гусей жива маса, г вихщ % частин т1ла, г
Самщ
I 4090 2535 62,0 2315 56,6
II 4430 2991 66,0 2727 60,2
III 4320 2868 66,4 2506 58,0
IV 4590 3001 65,4 2726 59,4
Самки
I 3890 2434 62,6 2196 56,3
II 3940 2435 61,8 2240 56,8
III 3720 2200 59,1 2042 54,9
IV 4152 2690 64,8 2448 58,9
Аналiзуючи данi забою, слiд вiдзначити, що гуси IV групи по вЫх показниках переважали гусей iнших груп:
- передзабшна жива маса: самщв - 4590 г, самок - 4152 г;
- маса потрошено! тушки: самщв - 3001 г, самок - 2690 г;
- забшний вихщ: у самщв - 65,4 %, у самок - 64,8 %;
- маса !спвних частин самщв - 2726 г, самок - 2448 г;
- вихщ !спвних частин: у самщв - 59,4 %, самок - 58,9 %.
237
Для характеристики м'ясних якостей птищ нами був проведений хiмiчний ан^з м'яса в 8- тижневому вщ (табл. 7).
Таблиця 7
\1м1чний склад грудних i стегнових м'язiв гусей у 8-тижневому вщ^ _в % до сиро!' маси_
Група Вода Суха речовина Проте!н Жир Зола
Грудш м'язи
I 72,12 27,88 19,84 6,72 1,32
II 73,07 26,93 19,49 6,20 1,24
III 73,26 26,74 19,52 5,94 1,28
IV 71,96 28,04 20,30 6,54 1,20
1 2 3 4 5 6
Стегнов1 м'язи
I 71,71 28,29 20,30 6,20 1,19
II 73,60 27,40 20,14 6,10 1,16
III 73,00 27,00 19,85 6,00 1,15
IV 72,31 29,69 20,68 7,70 1,31
Одержанi нами даш свiдчать, що найбiльш штенсивне нагромадження сухих речовин у грудних м'язах до 8-тижневого вiку вщбуваеться у гусей I i IV групи. Аналопчна картина спостерiгаeться i у стегнових м'язах.
При вивченш перо-пухово! продуктивностi молодняку гусей чотирьох груп було проведено два прижиттевих скубання - у 11- та 18-тижневому вщ i дослiджено фракцшний склад одержано! сировини (табл. 8).
Таблиця 8
Фракцшний склад перо-пухово'1 сировини молодняка гусей, %
Групи гусей Перо Пух Засм1чешсть, %
Зрше Незрше Зрше Незрше
11 тижшв
I 68,0 6,3 15,6 4,8 5,3
II 68,6 7,1 14,3 5,1 4,9
III 66,8 7,5 13,7 6,2 5,8
IV 67,2 8,7 14,1 4,6 5,4
18 тижшв
I 59,5 1,2 34,7 2,2 2,4
II 61,0 2,3 31,2 2,7 2,8
III 60,9 2,4 33,4 0,8 2,5
IV 58,7 3,3 35,8 1,2 1,0
Аналiзуючи даш видно, що вмкт пуху в перо-пуховш сировинi одержанiй при першому скубанi не високий i становить 13,7-15,6%. При другому скубанш вмiст пуху зростае бiльш шж у два рази i складае 31,2-35,8%. Оброшинськi сiрi гуси за вмютом пуху переважають помiсних гусей при першому скубанш на 1,3-1,9%, а при другому скубанш на 1,1-4,6%.
Висновки. Ощнюючи господарсько-корисш показники гусей за результатами наших дослщжень можна вважати, що одержан даш переконливо доводять, переваги оброшинських гусей обох популяцш (з арим i бiлим оперенням). Цi гуси, як i легати, добре пристосованi до мкцевих умов годiвлi та утримання. В умовах Львiвщини всi три дослщжуваш породи мають добрi
238
показники для !х розведення в умовах приватних i фермерських господарств, причому спостер^аеться деяке домшування оброшинсько! популяци порiвняно до шших порiд.
Л1тература
1. Кирилив Я.И. Влияние сульфата натрия и елементарной серы на показатели белкового обмела и продуктивность утят-бройлеров //Автореферат дис.канд.биол.наук - Львов. - 1981. - С.17.
2. Петрiв М.Д., Загорець Н.М., Слобода Л.Я, Децик М.Г. Розведення i вiдгодiвля гусей. - Методичш рекомендаций - Львiв. - 2005. -С.29.
3. Рекомендаци з нормування годiвлi сшьськогосподарсько! птищ. // Каравашенко В.Ф. та ш.. Борки. - 1993. - 112 с.
4. Столярчук П.З., Слобода О.М. Господар двору та його наближеш. Львiв. - 2006. 135 с.
Summary Homyk M.M., Piytorak J.I.
Institute of agriculture and fur farming of the western region UAAN.
GANDERS OF OBROSHYN SELECTION ARE ECONOMIC-USEFUL
INDEXES THAT PROSPECT OF GROWING
It is sent economic - useful parameters of geese of Obroshyn selection. It is shown results of the made researches on four groups of birds of different populations. Efficiency of their use in conditions of agricultural enterprises of Lviv region is determined.
Стаття надшшла до редакцИ 16.03.2009
239
