CC BY
49
виробництва високояюсного молока з необхщними бюлопчними та технолопчними властивостями.
Перспективи подальших дослiджень. Оцiнка та управлшня мiкробiологiчними ризиками за системою НАССР у загальному технологiчному ланцюгу виробництва високоякiсного молока.
Лiтература
1. Новаленко Н. Сучасн поняття про яшсть молока [Текст] / Н. Новаленко, О. Полщук, О. Вишневська // З61рник наукових працъ ВНАУ. - Вип. 1 (71). - 2013. -С. 82-87.
2. Шепелева Е. В. Системы управления безопасностью и качеством продукции. Внедрять или не внедрять? [Текст] / Е. В. Шепелева // Переработка молока. - 2007. - № 7. - С. 4-5.
3. Wallace C. Pre-requisites: a help or hindrance to HACCP? [Text] / C. Wallace, T. Williams // Food control. - 2001. - № 12. - P. 235-240.
4. Белов Ю. П. Розробка та впровадження системи управлшня безпечнютю харчових продукпв НАССР [Текст] / Ю. П. Белов // Свгт Якост Украши. - 2005. - № 2. -С. 42-45.
5. Давлеев А. Системы анализа рисков и определения критических контрольных точек [Текст] / А. Давлеев, В. Версан. - М., 2002. - 594 с.
6. Палш А. П. Ефективнють застосування техшчних засобiв та технологш в молочному тваринництм [Текст] / А. П. Палш // Матерiали всеукрашсько1 науково -практично1 iнтернет - конференци «1нновацшш розробки студенпв та молодих учених в галузi технiчного сервiсу машин». - Харшв, 2014. - с. 15.
Стаття надшшла до редакци 2.09.2015
УДК 636.598:636.082
neTpiB М. Д., к.с.-г. н., провщний науковий сшвробгтник, 1нститут сшьського господарства Карпатського регюну НААНУ;
Слобода Л. Я., Загорець Н. М., науковi сшвробгтники, 1нститут сшьського господарства Карпатського регюну НААНУ;
Слобода О. М., к. с.-г. н., доцент (E-mail: oleh. sloboda @ gmail. com) © Львгвський нацгональний ушверситет ветеринарногмедицини та бютехнологп ¡м. С. З. Гжицького
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКСТЕР'еРУ ТА ЯК1СТЬ П1Р'Я ОБРОШИНСЬКИХ С1РИХ I Б1ЛИХ ГУСЕЙ ПРИ ÏX РОЗВЕДЕНН1
При проведенн дослгджень експериментально встановлено, що самц II групи в перший день життя мали обхват грудей 12,0 см, самки - 10,8 см; довжина тулубу у самцгв - 11,6 см, а у самок - 10,9 см; довжина юля у самцгв - 2,6 см, у самок - 2,5 см. У 4-тижневому вщ1 вони мали обхват грудей 28,5 см, самки - 28,5 см; довжина тулубу у самцгв - 29,7 см, у самок - 28,3 см; довжина юля у самцгв - 10,3 см, у самок - 9,2 см. У 9-тижневому вщ1 самцг мали обхват грудей 39,9 см, самки - 38,4 см; довжина тулубу у самцгв - 34,4 см, у самок - 32,2 см; довжина кыя у самщв - 13,6 см, у самок - 13,0 см.
При вивченш перо-пуховог продуктивности молодняку гусей чотирьох груп було проведено два прижиттевих скубання - у 11- та 18-тижневому вц i дослгджено фракцшний склад одержаноï сировини. Аналiзуючи дан видно, що вмют пуху в перо-пуховш сировин одержаны при першому скубан невисокий i становить 13,7-15,6%. При другому скубаны вмют пуху зростае бтьш тж у два рази i складае 31,2-35,8%. Оброшинсью арi гуси мають дещо вищi показники пера i пуху порiвняно з оброшинськими бшими (але, а в той же час ¡х сировина мютила бтьше незртого пера i
© Петрш М. Д., Слобода Л Я., Загорець Н. М, Слобода О. М., 2015
281
пуху) статистично вгроггдног ргзницг мгж групами за вмстом перо-пухово1' сировини нами не виявлено.
Але оброшинсью cipi гуси проявляють тенденцт до покращення свогх перо-пухових якостей
Ключов1 слова:гуси, промiри,обхват грудей, довжина тулуба, довжина юля, перо, пух, скубання
УДК 636.598: 636.082
Петрив М. Д., к.с.-г. н., ведущий научный сотрудник, Институт сельского хозяйства Карпатского региона УААН;
Слобода Л. Я., Загорець Н. М., научные сотрудники, Институт сельского хозяйства Карпатского региона УААН;
Слобода О. М., к. с.-х. н., доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологии
им. С. З. Гжицкого
ОСОБЕННОСТИ ЭКСТЕРЬЕРА И КАЧЕСТВО ПЕРЬЯ ОБРОШИНСКОЙ СЕРЫХ И БЕЛЫХ ГУСЕЙ ПРИ ИХ РАЗВЕДЕНИИ
При проведении исследований экспериментально установлено, что самцы II группы в первый день жизни имели обхват груди 12,0 см, самки - 10,8 см; длина туловища у самцов - 11,6 см, а у самок - 10,9 см; длина киля у самцов - 2,6 см, у самок - 2,5 см. В 4-недельном возрасте они имели обхват груди 28,5 см, самки - 28,5 см; длина туловища у самцов - 29,7 см, у самок - 28,3 см; длина киля у самцов - 10,3 см, у самок - 9,2 см. В 9-недельном возрасте самцы имели обхват груди 39,9 см, самки - 38,4 см; длина туловища у самцов - 34,4 см, у самок - 32,2 см; длина киля у самцов - 13,6 см, у самок - 13,0 см.
При изучении перо-пуховой продуктивности молодняка гусей четырех групп было проведено два прижизненных ощипивания - в 11-и 18-недельном возрасте и исследованы фракционный состав полученного сырья. Анализируя данные видно, что содержание пуха в перо-пуховой сырье полученной при первом ощипивании невысокий и составляет 13,7-15,6%. При втором ощипивании содержание пуха возрастает более чем в два раза и составляет 31,2-35,8%. Оброшинской серые гуси имеют несколько более высокие показатели пера и пуха по сравнению с оброшинской белыми (но, а в то же время их сырье содержала больше незрелого пера и пуха) статистически достоверной разницы между группами по содержанию перо-пухового сырья нами не обнаружено. Но оброшинской серые гуси проявляют тенденцию к улучшению своих перо-пуховых качеств.
Ключевые слова: гуси, промеры, обхват груди, длина туловища, длина киля, перо, пух, ощипивание UDC 636.598: 636,082
Petriv M. Ph.D., Senior Research Fellow
Institute of Agriculture UAAS Carpathian region;
Sloboda L., Zahorets N., researchers
Institute of Agriculture UAAS Carpathian region;
Sloboda O., Ph.D. Associate Professor,
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
EXTERIOR FEATURES AND QUALITY OF FEATHERS OBROSHYNSKYH
GRAY AND WHITE GEESE IN BREEDING
When experimental research found that males of Group II on the first day of life had chest 12,0 cm, females - 10.8 cm; body length in males - 11.6 cm and females - 10.9 cm; the
282
length of the keel males - 2.6 cm, females - 2.5 cm. The 4 weeks of age they had chest 28,5 cm, females - 28.5 cm; body length in males - 29.7 cm in females - 28.3 cm; the length of the keel males - 10.3 cm, females - 9.2 cm. The 9-week old males had chest 39,9 cm, females -38.4 cm; body length in males - 34.4 cm in females - 32.2 cm; the length of the keel males -13.6 cm in females - 13.0 cm.
In the study of feather-down efficiency of young geese four groups held two pulling lifetime - at 11 and 18 weeks of age and studied the fractional composition of the resulting feedstock. Analyzing the data it is clear that the content down to feather-down raw material obtained in the first pulling low and amounts to 13,7-15,6%. In the second pulling fluff content increases more than doubled and is 31,2-35,8%. Obroshinskoy gray geese are several higher levels of feathers and down compared to obroshinskoy white (but while at the same time, feed them contained more crude feathers and down) a statistically significant difference between groups on the content feather-fluff stock contact has been detected. But obroshinskoy gray geese tend to improve their quality of down-feather
Key words: geese, measurements, chest, body length, the length of the keel, feather, feathers, pulling.
Розвиток птах1вництва багато в чому залежить вщ селекщйно! роботи, яка спрямована на удосконалення продуктивних i племшних якостей, створення нових порщ, лшш i крошв вшх вцщв сшьськогосподарсько! птищ, а також повнощнно! й збалансовано! годiвлi та впровадження ново! високоефективно! технологи. Ведення гушвництва на промисловш основi дае можливють отримувати високояюсну продукщю з високою ефектившстю оплати корму [1, 4, 5].
В 1нституп була створена порода оброшинських шрих та бших гусей, котра виведена методом схрещування мюцевих бших, китайських шрих i великих шрих гусей i поеднуе в собi ознаки вшх цих порщ: значну кшьюсть пуху i шр'я бших гусей з життездатшстю, невибагливютю до корму, шжшстю м'яса i високою несучютю китайських, а також з великою живою масою, скороспшстю i добрими м'ясними якостями великих шрих гусей. Порода характеризуеться доброю пристосованютю до природно ^матичних умов зони розведення. Для покращення продуктивних якостей у попередш роки було проведено прилиття кровi породи легарт i велико! иро!.
Метою наших дослщжень е удосконалення племшних та продуктивних якостей оброшинських шрих i бших гусей при розведенш «в собЬ>, що дозволить зберегти щнш якосп вихщного поголiв'я i тим самим забезпечити !х конкурентоздатнiсть в сучасних умовах. Ця робота проводилась шляхом вщбору i пiдбору особин з високими продуктивними якостями, з метою одержання однотипно! птищ, яка б вщповщала запланованим параметрам продуктивносп, при покращених умовах годiвлi i вирощування.
При виробництвi яець (харчових i iнкубацiйних) та м'яса птищ отримують цiнну перо-пухову сировина. В даний час близько 70% перо-пухово! сировини використовують для виробництва шр'яного борошна, яка мiстить 9 -10% води, 6875 - проте!ну, 4-5 - клiтковини i 8-20% золи, i 30% сировини - для виробництва перо- пухових виробiв .В якiсному пiр'!' допускаеться волопсть не бiльше 12%, вмiст недорозвинених тр'!н не бiльше 1,5%, злиплого тр'я - до 5, пилу - до 1,5%. Традищйш форми ведення галузi передбачають отримання перо -пухово! сировини шсля забою. Поряд з цим дослщження останнiх роюв вказують на доцiльнiсть прижиттевого обскубування гусей, що дае значний економiчний ефект i сприяе досягненню конкурентоспроможноси галузi [4, 5].
283
1з вшх вищв домашньо! птицi саме гусяче перо i пух е найбiльш високоцiнною сировиною. В даний час у рядi кра!н (Угорщина, Болгарiя, Нiмеччина, Укра!на та iн.) розроблена технологiя отримання перо-пухово! сировини методом прижиттевого обскубування гусей. Прижиттеве обскубування пера та пуху проводять на ремонтному молодняку i дорослих гусенятах всiх порщ. Пiсля обскубування гусей помiщають в примщення i протягом 2 тижшв годують повнорацiонними комбiкормами з вмютом 17 -18% сирого проте!ну, щоб швидше вiдновився пiр'яний покрив. За вщповщних умов утримання та годування оперення повнiстю вiдновлюеться через 1,5 мс.
У Францп гусей обскубують прижиттево два рази на рш - влiтку та восени. Завдяки чистой i iншим якостям перо, отримане з живо! птищ, щнуеться вище, нiж отримане при забо! птицi [1, 2].
Результати дослщжень. Дослiдження проводились в лаборатори дрiбного тваринництва 1СГКР НААН та та ДП ДГ «Миклашiв» Пустомитiвського району Львiвсько! областi в 2013-2014 рр.
Селекщйна робота проводилась шляхом вдивщуально-масового вiдбору, спрямована на закрiплення стандартних для кожно! породно! групи ознак. Перед початком племшного перiоду самщ та самки всiх породних груп були iндивiдуально оцiненi за екстер'ером, типовiстю оперення, живою масою.. В добовому вiцi проведено жорсткий в^^р гусенят за екстер'ером. В процес вирощування гусенят з живою масою, меншою середнього значення по стаду, у 9- та 26-тижневому вшд було вибраковано. При цьому за зовшшшми ознаками було проведено вiдбiр гусей з добре розвинутими м'ясними формами при вщсутност у них дефекпв екстер'еру та визначалися промiри статей тiла асоцiйованi з м'ясними формами, а також було враховано збережешсть молодняку до 9-тижневого вшу [2, 3].
Таблиця 1
Схема проведеного дослщу, п=100__
Iгрупа II група III група IV група
ОС (ОС х ВС) в ОБ (ОБ х легарт) в ОС в ОБ в
ОС (ОС х ВС) $ Х
ОБ (ОБ х легарт) $ Х
ОС $ Х
ОБ $ Х
Примтка: ОС - оброшинська сгра; ОБ - оброшинська бта;
ОС $ х ВС $, ОБ $ х легарт $ - помс першого поколтня.
З поголiв'я гусей сформовано чотири групи птищ по 100 голiв в кожнш, яю на перюд парування та яйцекладки (з шчня по травень) утримувались роздшьно iз забезпеченням надежного рiвня годiвлi та режиму утримання.
Молодняк, починаючи з одноденного вшу помiчений i поставлений на роздшьне вирощування згiдно з генотипом. Годiвля до 3-тижневого вiку здiйснювадась спещально розробленим комбiкормом.
Селекцiйно-племiнна робота проводилась з використанням iнструментадьних методiв та найновших рекомендацiй щодо застосування фiзiолого -бiохiмiчних маркерiв з оцiнки господарсько-корисних ознак, контролю екстер'ерних показниюв та методiв варiацiйно! статистики. [1, 3, 4, 5,].
Особливосп екстер'еру визначалися шляхом взяття основних промiрiв статей тша (довжина тулубу, кiля, обхват грудей, плюсни) (табл. 2).
284
Таблиця 2
Промiри основних статей тша, (M±m)
Тру- Стать Обхват Довжина Гомшка Плюсна
па грудей тулуба шля
1-й день
I самщ 11,7+0,14 11,1+0,20 2,4+0,19 5,0+0,15 3,7+0,17
самки 10,2+0,15 10,5+0,11 2,3+0,12 4,6+0,18 3,5+0,10
II самщ 12,0+0,12 11,6+0,17 2,6+0,10 5,1+0,20 3,9+0,15
самки 10,8+0,16 10,9+0,14 2,5+0,19 4,8+0,14 3,9+0,16
III самщ 11,8+0,18 11,4+0,17 2,5+0,19 5,1+0,14 3,8+0,22
самки 10,4+0,19 10,2+0,13 2,3+0,19 4,7+0,13 3,7+0,15
IV самщ 11,0+0,20 9,9+0,11 2,0+0,13 4,7+0,11 3,6+0,21
самки 9,9+0,21 9,8+0,16 2,1+0,15 4,3+0,22 3,4+0,12
4 тижш
I самщ 28,1+0,18 29,5+0,19 9,9+0,16 11,5+0,14 8,6+0,12
самки 27,9+0,16 28,0+0,14 9,0+0,13 11,4+0,20 8,6+0,13
II самщ 28,5+0,13 29,7+0,12 10,3+0,13 14,1+0,16 9,0+0,12
самки 28,5+0,21 28,3+0,19 9,2+0,15 12,8+0,22 9,1+0,15
III самщ 28,4+0,15 29,6+0,12 10,0+0,17 12,0+0,11 8,6+0,13
самки 27,5+0,13 27,8+0,16 9,1+0,17 11,1+0,18 8,8+0,16
IV самщ 27,9+0,14 28,9+0,11 9,5+0,15 12,0+0,21 8,2+0,21
самки 27,1+0,19 27,5+0,20 8,1+0,12 10,6+0,14 7,9+0,24
9 тижшв
I самщ 39,30,14 33,6+0,14 12,8+0,13 14,9+0,29 9,2+0,19
самки 37,4+0,19 31,2+0,13 12,0+0,18 14,2+0,16 8,9+0,12
II самщ 39,9+0,15 34,4+0,10 13,6+0,11 15,8+0,21 10,9+0,20
самки 38,4+0,20 32,2+0,22 13,0+0,13 14,6+0,23 9,6+0,14
III самщ 38,7+0,12 32,4+0,12 12,6+0,14 14,4+0,26 8,7+0,23
самки 37,2+0,22 30,9+0,18 12,2+0,14 14,5+0,12 8,8+0,17
IV самщ 38,0+0,11 32,2+0,15 12,1+0,12 14,2+0,23 8,4+0,21
самки 36,5+0,24 31,1+0,25 11,5+0,16 13,2+0,20 8,6+0,21
У вс вiковi перюди гусенята II групи переважали сво!х ровесникiв по даних показниках. Так, самщ II групи в перший день мали обхват грудей 12,0 см, самки -10,8 см; довжина тулубу у самщв - 11,6 см, а у самок - 10,9 см; довжина юля у самщв - 2,6 см, у самок - 2,5 см. У 4-тижневому вщ вони мали обхват грудей
28.5 см, самки - 28,5 см; довжина тулубу у самщв - 29,7 см, у самок - 28,3 см; довжина кшя у самщв - 10,3 см, у самок - 9,2 см.
У 9-тижневому вщ самщ мали обхват грудей 39,9 см, самки - 38,4 см; довжина тулубу у самщв - 34,4 см, у самок - 32,2 см; довжина кшя у самщв -
13.6 см, у самок - 13,0 см.
При вивченш перо-пухово! продуктивност молодняку гусей чотирьох груп було проведено два прижиттевих скубання - у 11- та 18-тижневому вщ i дослщжено фракщйний склад одержано! сировини (табл. 3)
Аналiзуючи даш видно, що вмют пуху в перо -пуховш сировиш одержанш при першому скубаш невисокий i становить 13,7-15,6%. При другому скубаш вмют пуху зростае бшьш шж у два рази i складае 31,2-35,8%. Оброшинсью сiрi гуси мають дещо вищi показники пера i пуху порiвняно з оброшинськими бшими (але, а в той же час !х сировина мiстила бшьше незрiлого пера i пуху) статистично вiрогiдно! рiзницi мiж групами за вмютом перо -пухово! сировини нами не виявлено. Але оброшинсью сiрi проявляють тенденцiю до покращення сво!х перо-пухових якостей.
285
Таблиця 3
Фракцшний склад перо-пухово'1 сировини молодняка гусей, %_
Групи гусей Перо Пух Засм1чешсть, %
Зрше | Незрше Зрше | Незрше
11 тижшв
I 68,6 7,1 15,3 4,1 4,9
II 67,2 8,7 14,1 4,6 5,4
III 68,0 6,3 15,6 4,8 5,3
IV 66,8 7,5 13,7 6,2 5,8
18 тижшв
I 61,0 2,3 32,2 1,7 2,8
II 58,7 3,3 35,8 1,2 1,0
III 59,5 1,2 34,7 2,2 2,4
IV 60,9 2,4 33,4 0,8 2,5
Висновки. Внаслщок проведено! селекцшно-племшно! роботи встановлено: Так, самщ II групи в перший день мали обхват грудей 12,0 см, самки - 10,8 см; довжина тулубу у самщв - 11,6 см, а у самок - 10,9 см; довжина кшя у самщв -2,6 см, у самок - 2,5 см. У 4-тижневому вщ вони мали обхват грудей 28,5 см, самки
- 28,5 см; довжина тулубу у самщв - 29,7 см, у самок - 28,3 см; довжина кшя у самщв - 10,3 см, у самок - 9,2 см. У 9-тижневому вщ самщ мали обхват грудей 39,9 см, самки - 38,4 см; довжина тулубу у самщв - 34,4 см, у самок - 32,2 см; довжина кшя у самщв - 13,6 см, у самок - 13,0 см.
Оброшинсью сiрi гуси характеризуются такими показниками продуктивносп:
За вмютом перо-пухово! сировини оброшинсью сiрi гуси проявляють тенденщю до покращення сво!х перо-пухових якостей.
Л^ература
1. Белинский И. Гусеводство Венгрии // Птицеводство. - 1986. - .№12. - С. 38-39.
2. Лебедев П.Т., Усович А.Т. Методы исследования кормов, органов и тканей животных. - М.: Россельхозиздат, 1976. - 428 с.
3. М. Д. Петр1в, Л. Я. Слобода, Н. М. Загорець, Г. В. Тесак. 1нтенсивнють росту та розвитку молодняку оброшинських бших гусей, схрещених з породою легарт — Передпрне та прське землеробство 1 тваринництво. Випуск 55, Ч. I.— 2013
4. Коваленко В. П., Краснощок В. Г. Зв'язок живо! маси, м1рних ознак гусей з р1внем !х перо-пухово! продуктивносп // Тавршський науковий вюник. - Херсон, 2001.
- Вип. 20, - С.65-68 .
5. Краснощок В.Г. Р1вень перо-пухово! продуктивносп гусей р1зних клас1в розпод1лу за живою масою // Тавршський науковий вюник. - Херсон, 2000. - Вип. 13, с. 112-114.
Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2015
УДК 636.5.087.7
Поврозник Г. В., здобувач, Швторак Я. I., д. с.-г. н., професор, Двилюк I. В., к. вет. н., доцент ©
Льв1вський нащональний умверситет ветеринарног медицини та б1отехнологт 1мен/ С. З. Гжицького, м. Львгв, Украгна
ПРОБ1ОТИЧНА КОРМОВА ДОБАВОКА «ПРОПУОЛплв» -ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ У ПТАХ1ВНИЦТВ1
У статтг наведено аналгз пергодичних наукових повгдомлень щодо перспективи використання пробютичних кормових добавок у живлены птахгв. Узагальнено
© Поврозник Г. В., Швторак Я. I., Двилюк I. В., 2015
286
