CC BY
17
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^oHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonoriH iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7435
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.598.082.22
Зв'язок MipH^ ознак i живо1 маси з piBHeM перо-пухово1 продуктивностi гусей оброшинсько1 Cipоl та оброшинсько1 бшо1 породних груп
В.С. Заплатинський vova25502012@ukr.net
1нститут бюлогп тварин НААН, вул. Василя Стуса, 38, м. Львгв, 79034, Укра'та
У статт1 наведено дат щодо динамжи вагового i лтшного росту гусей оброшинськог cipoi та оброшинськог бтог породних груп, перо-пуховог сировини та ii фракцшного складу, кoефiцieнтiв кореляци мiж живою масою i пpoмipами тта та загальним виходом тр 'я, пуху i пера. Встановлено, що гуси обох статей оброшинськог арог породног групи за живою масою переважали ровесниюв оброшинськог быог породног групи. Зокрема, ця перевага самщв у 90-добовому вщ становила 549,4 (Р < 0,05), у 120-добовому - 635,6 (Р < 0,01) та у 180-добовому - 422,6 (Р < 0,05) г, а самок - вiдпoвiднo 177,0, 461,8 (Р < 0,01) та 401,8 г. Виявлена гх перевага у вЫ вiкoвi перюди i за до^джуваними пpoмipами тма, однак дocтoвipнoю вона була лише в окремих випадках. Гуси обох статей обох породних груп характеризувались високими показниками перо-пуховог пpoдуктивнocтi. Встановлена вжова, статева та мiжпopoдна диференщащя за перо-пуховою продуктивтстю гусей дос-лiджуваних груп. Варто зазначити, що вище вiднoшення пуху до пера спостер^алося у бтих гусей, що cвiдчить про кращу яюсть 1х перо-пуховог сировини. Коефщенти кореляци мiж живою масою та загальним виходом тр 'я, пуху i пера у самок оброшинськог apoi породног групи залежно вiд вi^ та показника перо-пуховог сировини, перебувало в межах -0,30 - +0,63, у самщв - в межах -0,51 - +0,68, а у гусей оброшинськог бмог породног групи - в межах -0,29 - +0,70 та вiд -0,30 до +0,82. Мiж пpoмipами тма гусей та до^джуваними показниками перо-пуховог сировини спостер^алися piзнoi сили та напряму зв 'язки. У самок i самщв оброшинськог Ырог породног групи, залежно вiд вi^, пpoмipу та показника перо-пуховог продукти-внocтi, вони становили вiдпoвiднo -0,49 - +0,81 та -076 - +0,88, а оброшинськог бшог породног групи —0,49 - +0,90 та -0,65 - +0,65.
K.m4oei слова: гуси, жива маса, пpoмipи тма, перо-пухова продуктивтсть, тр 'я, пух, перо, коефщенти кореляци
Связь мерных признаков и живой массы с уровнем перо-пуховой производительности гусей оброшинской серой и оброшинской белой
породных групп
В.С. Заплатинский vova25502012@ukr.net
Институт биологии животных НААН, ул. Василия Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина
В статье приведены данные о динамике весового и линейного роста гусей оброшинской серой и оброшинской белой породных групп, перо-пухового сырья и его фракционного состава, коэффициентов корреляции между живой массой и промерами тела и общим выходом перьев, пуха и пера. Установлено, что гуси обоих полов оброшинской серой породной группы по живой массе преобладали ровесников оброшинской белой породной группы. В частности, это преимущество самцов в 90-суточном возрасте составляло 549,4 (Р < 0,05), в 120-суточном - 635,6 (Р < 0,01) и в 180-суточном - 422,6 (Р < 0,05) г, а самок - соответственно 177,0, 461,8 (Р < 0,01) и 401,8 г. Обнаружено их преимущество во все возрастные периоды и за испытуемыми промерами тела, однако достоверным оно было лишь в отдельных случаях.
Citation:
Zaplatynsky, V.S. (2017). The correlation between dimensional characteristics, live weight and fluff and feather level of obroshynska gray and obroshynska white natural groups geese. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 156-160.
Гуси обох полов обеих породных групп характеризовались высокими показателями перо-пуховой продуктивности. Установлена возрастная, половая и межпородная дифференциация по перо-пуховой продуктивности гусей исследуемых групп. Следует отметить, что высшее отношение пуха к перу наблюдалось у белых гусей, что свидетельствует о лучшем качестве их перо-пухового сырья. Коэффициенты корреляции между живой массой и общим выходом перьев, пуха и пера у самок оброшинской серой породной группы, в зависимости от возраста и показателя перо-пухового сырья, находились в пределах -0,30 - 0,63, у самцов - в пределах -0,51 - +0,68, а у гусей оброшинской белой породной группы - в пределах -0,29 -+ 0,70 и -0,30 - +0,82. Между промерами тела гусей и исследуемыми показателями перо-пухового сырья наблюдались различной силы и направления связи. У самок и самцов оброшинской серой породной группы, в зависимости от возраста, промера и показателя перо-пуховой продуктивности, они составляли соответственно -0,49 - +0,81 и -076 - +0,88, а оброшинской белой породной группы —0.49 - +0,90 и -0,65 - +0,65.
Ключевые слова: гуси, живая масса, промеры тела, перо-пуховая продуктивность, перья, пух, перо, коэффициенты корреляции.
The correlation between dimensional characteristics, live weight and fluff and feather level of obroshynska gray and obroshynska white natural groups geese
V.S. Zaplatynsky vova25502012@ukr.net
Institute of animal biology NAAS, Vasyl Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine
This article presents data on dynamics of linear growth and weight rates of obroshynska gray and obroshynska gray natural groups geese, factional fluff content, correlation coefficients between body weight and body sizes and amount offeathers. It has been found that male and female individuals of obroshynska gray natural group geese dominated by live weight of obroshynska white natural group geese. Particularly, this advantage in 90 days aged males was 549.4 (P < 0.05), in 120 days aged males - 635.6 (P < 0.01) and in 180 days aged males - 422.6 (P < 0.05) g, in females - 177.0, 461.8 (P < 0.01) and 401.8 g respectively. It has been also revealed the obroshynska gray natural group geese domination by researched body sizes in all geese ages, but it was only reliable in some cases. Geese of both sexes in both natural groups were characterized by high fluff and feather level. We investigated age, sex and interbreed differentiation on fluff and feather levels in studied geese groups. It should be noted that fluff and feather level was better in white geese indicating a better fluff and feather quality. The correlation coefficients between body weight and overall fluff and feather levels in females of obroshynska gray natural group geese dependent on ages and fluff and feather levels were between -0.30 - +0.63, in males - between -0.51 - +0.68 and in obroshynska white natural groups geese coefficients were between -0.29 - +0.70 and -0.30 до +0.82 respectively. It has been found the correlations between geese body sizes and fluff and feather levels. In males and females geese from abroshynska gray natural group depenent on ages, body sizes and fluff and feather levels coefficients were -0.49 - +0.81 and -0.76 - +0.88, and for obroshynska white natural group geese —0.49 - +0.90 and -0.65 -+ 0.65.
Key words: geese, live weight, body sizes, fluff and feather level, fluff, feathers, correlation coefficients.
Вступ
Гуавництво e одшею з основних галузей nraxiB-ництва Укра!ни, розвиток яко! робить значний вклад у збшьшення рiзноманiтних продукпв харчування i сприяе розширенню асортименту виробiв легко! про-мисловосп. Однак господарювання у данш галузi в основному здшснюеться на екстенсивнш основг У зв'язку з цим виробництво продукцп гуавництва стае нерентабельним. Отримати додатковий прибуток i пвдвищити рiвень конкурентоспроможносп галузi може посприяти M6i4m продук^ гусей - перо-пухова сировина. На свгговому ринку цша за 1 кг гусячого пуху становить 100-130 дол. США, а в Укра-1Ш - 100-300 грн/кг (Melnyk, 2012; Petriv et al., 2013). Проте селекщя у галузi гуавництва на тепершнш час в основну спрямована на тдвищення рiвня несучосл, виводимосп, збереження, штенсивносп росту, по-лшшення м'ясних форм, будови тша молодняку (Borodai et al., 2006; Melnyk et al., 2008), а перо-пуховш продуктивносп достатньо! уваги не придм-еться. Тому селекщя на полшшення виходу шльшс-них i яшсних ознак перо-пухово! сировини е актуальною i заслуговуе на увагу. Виходячи iз вищесказано-го, метою наших дослщжень було вивчити рiвень i
вжову динашку перо-пухово! продуктивносп та вста-новити !! зв'язки iз живою масою i промiрами тша гусей оброшинсько! селекцп.
Матерiал i методи дослвджень
Дослвдження проведет на гусях оброшинсько! сь ро! та оброшинсько! бшо! породних груп в умовах ДП «ДГ Миклашiв» Пустомипвського району Львiвсько! области
Для встановлення величини перо-пухово! продуктивносп та !! зв'язку з мiрними ознаками i живою масою, нами було вщбрано i проведено забш птищ у вщ 90, 120, 150 дiб по 10 голiв кожного в^, кожно! породно! групи. I! передзабшну живу масу визначали шляхом iндивiдуального зважування. Типолопчш особливосп гусей вивчались за мiрними ознаками з допомогою кронциркуля та мiрно! стачки. Для ви-вчення перо-пухово! продуктивносп гусей у зазна-ченнi вище вiковi перiоди було проведено обскубу-вання iз повним зняттям пера i пуху iз роздiленням !х на фракцi! зг1дно з загальноприйнятими методиками (Kyryliv et al., 2002; DSTU..., 2007). На вагах SF-400 з точнiстю 0,01 г визначали загальну масу перо-пухово! сировини та масову частку окремих компонентiв -
Та6мицм 2
MaxoBe nepo, KomypHe nepo, nyxoBe nepo, nyx, 3acMi-nemcTb. EKcnepHMeHTa^bHi gam o6po6gagu CTarHCTHH-ho 3a MerogmoM r. HaKHHa (Lakin, 1990) 3 BuKopu-CTaHHHM nporpaM «EXCEL» i «STATISTICA 6.1».
Pe3y.iTaTH Ta i'x oßroBopeMMH
OgHieM i3 rogoBHux npogyKTHBHHx o3HaK птнцi, ^o oöyMoB^eHa nopogHoM npuHage^mcTM, e ®uBa Maca (Ta6g. 1).
BcTaHoBgeHo, ^o npu ogHaKoBux yMoBax rogiBgi Ta yTpHMaHHH y Bci gocgig®yBaHHi BiKoBi nepiogu rycu
o6ox craTen o6pomuHcbKoi' cipoi' nopogHoi' rpynu 3a ®mbom MacoM nepeBa®agu poBecHHKiB o6pomHHcbKoi' 6igoi' nopogHoi' rpynu. 3oKpeMa, ^ nepeBara caмцiв y 90-go6oBoMy вiцi cTaHoBuga 549,4 (P < 0,05), y 120-go6oBoMy - 635,6 (P < 0,01) Ta y 180-go6oBoMy -422,6 (P < 0,05) r, a caMoK - BignoBigHo 177,0, 461,8 (P < 0,01) Ta 401,8 r. Haräu^oM MmguBicTM ®uBa Maca Big3Hanagaca b cipux caMoK y вiцi 90 gi6, y caмцiв - y B^i 120 gi6, a b 6igux - BignoBigHo y 150 Ta 90 gi6.
rycu gocgig^yBaHHx rpyn Bigpi3Haguca Mi® co6oM i 3a npoMipaMH craTen Tiga (Ta6g. 2).
J.hh;imIk;i >mibqY Macn MO.iogmiK'y ryceft, M ± m
Та6мицм 1
BiKoBMH nepiog, gi6 ®uBa Maca rycu o6pomuHcbKoi cipoi nopogHoi rpynu, n = 10 rycu o6pomuHcbKoi 6igoi nopogHoi rpynu, n = 10
caMKu caM^ caMKu caM^
90 M ± m, r 4002,8 ± 109,28 4682,2 ± 65,66* 3825,8 ± 108,03 4132,8 ± 136,19
Cv, % 5,46 2,80 5,65 6,59
120 M ± m, r 4417,6 ± 74,17** 4899,3 ± 101,46** 3955,8 ± 78,34 4263,8 ± 47,39
Cv, % 3,36 4,14 3,96 2,22
150 M ± m, r 4512,4 ± 78,43 4980,1 ± 93,07* 4110,6 ± 160,72 4557,5 ± 134,77
Cv, % 3,48 3,74 7,82 5,91
npoMipu n.ia ryceft oopomiiiici.K'oT ce.ieK'iui' (M ± m), cm
npoMipu BiKoBun nepiog, gH
90 | 120 | 150
rycu o6pomuHcbKoi cipoi nopogHoi rpynu, n = 10
caMKu caмцi caMKu caмцi caMKu caмцi
o6xBaT rpygen 38,2 ± 0,73 41,2 ± 0,88* 43,0 ± 0,81** 43,4 ± 0,88* 43,0 ± 1,30 45,4 ± 1,52
rgn6nHa rpygen 11,7 ± 0,23 14,9 ± 0,34** 13,4 ± 0,28 14,3 ± 0,34* 13,2 ± 0,16* 13,4 ± 0,40
mnpnm rpygen 12,4 ± 0,41* 11,9 ± 0,74 12,6 ± 0,39 13,4 ± 0,52* 12,7 ± 0,22 12,9 ± 0,37*
goBMHa Tygy6a 34,0 ± 0,79 37,7 ± 0,32 35,1 ± 0,59 38,2 ± 0,54 35,8 ± 0,69 38,9 ± 0,62
Kiga 15,7 ± 0,67 18,6 ± 0,24** 16,5 ± 0,24* 18,2 ± 0,33 16,4 ± 0,38 18,6 ± 0,80
mnpnm Ta3a 5,5 ± 0,57 6,6 ± 0,43 7,3 ± 0,23 7,8 ± 0,24 7,8 ± 0,40 8,1 ± 0,16
goBMHa ngecHu 9,4 ± 0,14 10,5 ± 0,39 10,2 ± 0,30 10,6 ± 0,25 10,4 ± 0,48 10,8 ± 0,30
roMigKu 15,6 ± 0,35 16,6 ± 0,18 16,2 ± 0,16 16,9 ± 0,37 16,6 ± 0,19 17,0 ± 0,56
cTerHa 8,2 ± 0,29 10,4 ± 0,32 10,3 ± 0,47 11,4 ± 0,26 10,3 ± 0,62 11,1 ± 0,50
rycu o6pomuHcbKoi 6igoi nopogHoi rpynu, n = 10
o6xBaT rpygen 36,5 ± 0,45 38,4 ± 0,52 38,5 ± 0,47 39,2 ± 1,13 40,5 ± 1,36 42,6 ± 0,73
rgn6nHa rpygen 11,5 ± 0,25 12,7 ± 0,15 12,6 ± 0,21 12,8 ± 0,31 11,6 ± 0,48 12,7 ± 0,30
mupuHa rpygen 10,8 ± 0,36 10,9 ± 0,11 12,1 ± 0,45 11,5 ± 0,28 13,5 ± 0,56 11,1 ± 0,37
goBMHa Tygy6a 32,3 ± 0,28 36,9 ± 0,55 34,9 ± 0,38 35,4 ± 1,15 33,7 ± 1,18 38,0 ± 0,62
Kiga 14,3 ± 0,23 16,5 ± 0,32 15,7 ± 0,16 16,7 ± 0,58 15,7 ± 0,41 17,9 ± 0,28
mupuHa Ta3a 5,4 ± 0,55 6,2 ± 0,57 6,7 ± 0,15 6,9 ± 0,22 7,5 ± 0,36 7,6 ± 0,27
goBMHa ngecHu 9,1 ± 0,15 9,8 ± 0,29 9,8 ± 0,28 10,1 ± 0,58 10,0 ± 0,33 10,3 ± 0,43
roMigKu 15,1 ± 0,36 16,2 ± 0,14 15,3 ± 0,19 15,5 ± 0,64 15,9 ± 0,39 16,1 ± 0,42
cTerHa 7,7 ± 0,13 9,7 ± 0,14 9,2 ± 0,37 10,2 ± 0,51 9,9 ± 0,32 11,4 ± 0,45
y Bci gocgig®yBaHHi BiKoBi nepiogu aK caMKH, TaK i caM^ o6pomHHcbKoi' cipoi nopogHoi' rpynu 3a BciMa gocgig®yBaHHMH npoMipaMH nepeBa®agu gocgig®yBa-hhx poBecHHKiB, ogHaK gocToBipHoM ua nepeBara 6yga gume b oKpeMux BunagKax, a caMe: y 90-go6oBoMy вiцi nepeBara caMoK 3a mupuHoM rpygen - Ha 1,6 cm (P < 0,05), caM^B - 3a o6xBaTOM rpygen - Ha 2,7 (p < 0,05), rgu6uHoM rpygen - Ha 2,2 (P < 0,01) i goB-®hho Kiga - Ha 2,1 cm (P < 0,01); y 120-go6oBoMy B^i -caMoK - 3a o6xBaroM rpygen - Ha 4,5 (P < 0,01) Ta goB-®hhom Kiga - Ha 0,8 (P < 0,05), caM^B - 3a o6xBaTOM, rgu6uHoM i mupuHoM rpygen - BignoBigHo Ha 4,2, 1,5 i 1,9 cm npu P < 0,05 y Bcix BunagKax Ta y 150-go6oBoMy
B^i - caMoK 3a rgu6uHoM rpygen - Ha 1,6 (P < 0,05) i caM^B - 3a mupuHoM rpygen - Ha 1,8 (P < 0,05) cm.
^aHa nepeBara cBigwrb npo Te, ^o rycu o6pomuH-cbKoi' cipoi' nopogHoi' rpynu Hage®aTb go Ba^ux nopig птнцi i Bupi3HaMTbca MacuBHimoM 6ygoBoM Tiga Ta m'schumu ^opMaMu.
Tycu o6ox nopogHux rpyn y Bci gocgig®yBaHHi BiKoBi nepiogu xapaKTepu3yBagucb bucokumu noKa3HuKa-mu nepo-nyxoBoi' npogyKraBHocri (Ta6g. 3). 3a 3aragb-hom MacoM nip'a y 90-go6oBoMy B^i nepeBara 6yga Ha 6oцi caMoK ryceft o6pomuHcbKoi' cipoi nopogHoi' rpynu, a y 120- Ta 150-go6oBoMy вiцi - y®e Ha 6o^ o6pomuH-cbKoi' 6igoi' nopogHoi' rpynu. ^e^o iHma KapTuHa 3a цнм
показником спостерИгалася у самщв: у 90- та 120-добовому вщИ перевага була на боцИ сИрих, а у 150-добовому на боцИ бИлих гусей. Варто зазначити, що ця рИзниця мИж групами обох статей у бшьшосп випадк1в була недостовИрною.
За виходом махового пера вирИзнялися сИрИ гуси. 1х перевага за цим показником над бИлими самками ста-новила 9,2, а над самцями - 5,1% при Р < 0,001 в обох випадках. Однак за розвитком контурного пера, пухо-
вого пера i пуху вони, хоч i не достовИрно (виняток -пухове перо (P < 0,05) i пух (P < 0,001) у самщв), пос-тупалися птицИ обох статей оброшинсько! бшо! породно! групи: на 1,4 i 0,5, 4,4 i 2,0, 3,4 i 2,6% вИдповИдно. ЯкИсть перо-пухово! сировини у зазначений вИковий перiод кращою виявилася у гусей оброшинсько! сИро! породно! групи, про що свИдчить показник засмИчено-стi: у самок вiн був на 7,0 (Р < 0,01), у самщв на 8,8% (Р < 0,01) меншим, шж у !хшх бiлих ровесников.
Таблиця 3
Маса шр'я та фракцшмий склад перо-пухово'1 сировини гусей, (М ± m)
Показник ВИковий перИод, дн.
90 | 120 | 150
гуси оброшинсько! сИро! породно! групи, n = 10
самки самцИ самки самцИ самки самцИ
загальна маса пИр'я, г 234,1 ± 5,75 238,9 ± 5,11 266,3 ± 9,13 322,9 ± 7,8** 266,8 ± 5,28** 292,1 ± 2,77
в тому числИ: пух, г 131,0 ± 2,87 137,8 ± 3,36 162,1 ± 5,61 185,4 ± 7,54* 165,8 ± 4,75** 185,0 ± 4,21***
перо,г 103,1 ± 3,17** 101,1 ± 1,82* 104,2 ± 3,58 137,5 ± 0,94*** 101,0 ± 2,50 107,1 ± 2,41
маховИ пера, % 36,7 ± 0,67*** 34,7 ± 0,30*** 29,3 ± 0,82 26,4 ± 0,25 23,3 ± 1,54 25,9 ± 1,95
контурнИ пера, % 7,3 ± 0,34 7,6 ± 0,45 9,9 ± 0,82 16,3 ± 0,94* 14,6 ± 1,98 11,0 ± 0,88
пуховИ пера, % 33,7 ± 0,28 33,8 ± 0,37* 34,5 ± 0,46*** 35,7 ± 1,15 41,4 ± 1,39 44,4 ± 1,74
пух, % 22,3 ± 0,21 23,9 ± 0,17** 26,3 ± 0,49*** 21,7 ± 0,19 20,7 ± 0,84 18,7 ± 0,67
засмИчешсть,% 9,8 ± 0,56** 14,1 ± 0,17** 18,2 ± 1,07** 7,8 ± 0,25** 7,9 ± 0,37* 5,4 ± 0,50*
пух : перо 1,27 ± 0,02*** 1,36 ± 0,01*** 1,56 ± 0,01* 1,35 ± 0,05* 1,64 ± 0,06* 1,73 ± 0,07
гуси оброшинсько! бИло! породно! групи, n = 10
загальна маса пИр'я, г 208,4 ± 9,11 237,7 ± 10,69 285,9 ± 7,07 246,4 ± 9,71 308,6 ± 4,22 333,6 ± 18,02
в тому числИ: пух, г 132,8 ± 4,90 148,0 ± 7,14 179,3 ± 5,81 149,8 ± 6,34 204,5 ± 5,21 220,2 ± 2,68
перо,г 75,6 ± 4,32 89,7 ± 3,62 106,6 ± 2,08 96,6 ± 3,69 104,1 ± 1,15 113,2 ± 2,06
маховИ пера, % 27,5 ± 1,11 29,6 ± 0,14 27,8 ± 1,13 28,8 ± 2,00 20,8 ± 1,09 24,4 ± 1,44
контурнИ пера, % 8,7 ± 0,85 8,2 ± 0,18 9,6 ± 0,83 10,4 ± 1,85 13,0 ± 0,56 9,6 ± 0,40
пуховИ пера, % 38,1 ± 1,71 35,8 ± 0,61 42,0 ± 0,36 38,1 ± 1,94 43,5 ± 2,09 48,6 ± 0,99
пух, % 25,7 ± 2,14 26,5 ± 0,35 20,7 ± 0,60 22,7 ± 1,58 22,8 ± 1,33 17,4 ± 1,14
засмИчешсть,% 16,8 ± 0,89 22,9 ± 1,02 11,2 ± 0,57 17,0 ± 2,27 11,4 ± 1,15 2,8 ± 0,52
пух : перо 1,76 ± 0,04 1,65 ± 0,02 1,68 ± 0,05 1,55 ± 0,04 1,97 ± 0,07 1,95 ± 0,06
У 120-добовому вiцi загальний вихИд пiр'я порИв-няно з 90-добовим у самок i самщв оброшинсько! сИро! породно! групи збшьшилося вИдповвдно на 32,2 та 84,0, а у оброшинсько! бшо! - 77,5 та 8,7 г.
У зазначеному вище вщИ гуси дослИджуваних груп вiдрiзнялися мИж собою i за фракцИйним складом сировини. ВихИд махового пера, пуху та засмiченiсть були вищими у сИрих самок - на 1,5; 5,7 (Р < 0,001) та 7,0 % (Р < 0,01), а вихИд контурного й пухового пера - у бших - на 0,3; 7,5% (Р < 0,001) вИдповвдно. Перевага самщв оброшинсько! сИро! над самцями оброшинсько! бшо! породно! групи вiдмiчалася лише за виходом контурного пера - на 5,9% (Р < 0,05). За виходом махового й пухового пера, пуху та засмИченИ-стю перевага була на бощ бших самщв - вИдповИдно на 2,4; 2,4; 1,0 та 9,2% (Р < 0,01).
У 150-добовому вИщ загальна кИлькИсть шр'я i пуху порiвняно з 90-добовим у самок i самщв оброшинсько! сИро! породно! групи збшьшилося вИдповИдно на 53,2 (Р < 0,001) i 47,2 (Р < 0,001), а у оброшинсько! бшо! на - 32,7 (р < 0,01) та 34,8 г (Р < 0,01).
У зазначеному вИщ сИрИ самки поступалися бшим за загальною масою пера, виходом контурного i пухового пера, пуху та засмiченiстю, проте рiзниця була вiрогiдна лише в останньому випадку i становила 3,5% (Р < 0,05). За виходом махового пера вищИ, але
недостовiрнi (виняток - засмiченiсть) показники спо-стерiгалися у сИрих самок. В той же час самщ оброшинсько! аро! породно! групи поступалися бшим ровесникам лише за виходом пухового пера, а за всИма решту показниками фракцшного складу перо-пухово! сировини переважали !х. Однак рiзниця була достовИ-рною лише за засмiченiстю i становила 2,7% (Р < 0,05).
СпостерИгалися змши фракцiйного складу перо-пухово! сировини з висом птищ. Так, у птищ обох статей вихИд махового пера Из вИком зменшувався, а пухового - зростав. У бИлих i сИрих самок спостерИга-лося збИльшення з вИком виходу контурного пера, а в самщв цей показник до 120-добового вИку зростав, в подальшому знижувався. У самщв обох породних груп показник засмИченостИ знижувався, у самок мав хвилеподИбний характер. Щодо вИково! динамИки ви-ходу пуху то варто зазначити, що за винятком обро-шинських сИрих самок цей показник у птицИ всИх груп у 120-добовому вщИ порИвняно з 90-добовим значно зменшився, хоча в 150-добовому вИщ знову зрИс. Це пояснюеться бюлопчними особливостями гусей. Пух як теплоИзолюючий компонент органИзму в лтгшх перИодах при високих температурах менш затребува-ний, тому частка в загальнИй перо-пуховИй сировинИ
зменшуеться, а з понижениям температури зовшш-нього середовища потреба зростае.
Одшею i3 основних ознак, що характеризуе як1сть перо-пухово! сировини е вщношення пуху до пера. За цим показником у вс дослщжуванш вiковi перiоди гуси обох статей оброшинсько! бшо! групи переважа-ли ровесников оброшинсько! сiро!. Рiзниця мiж самками у 90-добовому вщ становила 0,49 (Р < 0,001), самщв 0,29 (Р < 0,001), у 120-добовому - 0,13 i 0,20 (Р < 0,05) i у 150-добовому - 0,32 (Р < 0,01) та 0,22% вщповщно.
Встановлено, що показники перо-пухово! сировини гусей обох породних груп залежали вщ !х живо! маси та промiрiв тiла, про що свщчать вирахуваиi нами коефiцiенти кореляцп. Встановлено, що м1ж живою масою та загальним виходом пiр'я, пуху i пера коефiцiенти кореляцп у самок оброшинсько! сро! породно! групи у 90-добовому вщ залежно вш показ-ника перо-пухово! сировини перебували в межах 0,44-0,47, у 120-добовому - в межах 0,63-0,55 та у 150-добовому - в межах -0,30-+0,35, у самщв вщповщно в межах - 0,54-0,68, 0,39-0,63 та -0,51-+0,54. Дещо сильнiшi зв'язки мiж наведеними вище показ-никами спостерталися у птицi обох статей оброшинсько! бшо! породно! групи (виняток - самщ у 150-добовому вщ): у самок в 90-добовому вщ вони коли-валися вш 0,31 до 0,58, у самщв - вщ 0,65 до 0,82, у 120-добовому вщ - вщповщно вiд 0,48 до 0,70, та вщ 0,45 до 0,72 i у 150-добовому - вщ -0,29 до +0,38 та вш -0,30 до +0,11.
М1ж промiрами тша гусей та дослщжуваними по-казниками перо-пухово! сировини також були вияв-леш рiзно! сили та напряму зв'язки. У 90-добовому вщ в арих самок i самцiв коефiцiенти кореляцп, за-лежно вiд промiру та показника перо-пухово! сировини становили вщповщно -0,27-+0,61 та -0,14-+0,58, у 120-добовому -0,11-+0,23 та -0,55-+0,88 i у 150-добовому -0,49-+0,81 та -0,76-+0,49, а у самок i самщв оброшинсько! бшо! - вщповщно -0,10-+0,62 та -10-+0,48; -0,49-+0,90 та -0,20-+0,65 i -0,38-+0,46 та -0,65-+0,42.
Висновки
1. Гуси обох статей оброшинсько! аро! породно! групи за живою масою переважали ровесников оброшинсько! бшо! породно! групи. Зокрема, ця перевага самщв у 90-добовому вщ становила 549,4 (Р < 0,05), у 120-добовому - 635,6 (Р < 0,01) та у 180-добовому -422,6 (Р < 0,05) г, а самок - вщповщно 177,0; 461,8 (Р < 0,01) та 401,8 г.
2. У ва дослщжуванш вiковi перюди як самки, так i самщ оброшинсько! аро! породно! групи за ва-ма дослщжуваними промiрами переважали дослщжу-ваних ровесников, однак достовiрною ця перевага була лише в окремих випадках.
3. Гуси обох статей обох породних груп у ва дослщжуванш вшовО перюди характеризувались високи-ми показниками перо-пухово! продуктивности Вста-новлена вжова, статева та мОжпородна диференщащя за перо-пуховою продуктившстю гусей оброшинсько! аро! та оброшинсько! бшо! породних груп. Вище вщношення пуху до пера спостерОгалося у бших гусей, що свщчить про кращу якость !хньо! перо-пухово! сировини.
4. Коефщенти кореляцп м1ж живою масою та загальним виходом шр'я, пуху i пера у самок оброшинсько! аро! породно! групи залежно вщ вшу та показ-ника перо-пухово! сировини, перебували в межах -0,30-+0,63, у самщв - в межах -0,51-+0,68, а у гусей оброшинсько! бшо! породно! групи - в межах -0,29+0,70 та - -0,30-+0,82.
5. МОж промОрами тiла гусей та дослiджуваними показниками перо-пухово! сировини спостерОгалися рОзно! сили та напряму зв'язки. У самок i самщв оброшинсько! сро! породно! групи, залежно вщ вОку, промОру та показника перо-пухово! продуктивносп, вони становили вщповщно -0,49-+0,81 та -076-+0,88, а оброшинсько! бшо! породно! групи - -0,49-+0,90 та -0,65-+0,65.
Перспективи подальших дослгджень. У подаль-шому буде вивчено забшш якосп гусей оброшинсько! аро! та оброшинсько! бшо! породних груп.
Бiблiографiчнi посилання
Borodai, V.P., Sakhatskyi, M.I., Vertiichuk, A.I., Melnyk, V.V. (2006). Tekhnolohiia vyrobnytstva produktsii ptakhivnytstva. Pidruchnyk. Vinnytsia: Nova knyha (in Ukrainian). Kyryliv, Ya.I., Perih, D.P., Paskevych, H.A. (2002). Konstytutsiia i eksterier s.-h. Ptytsi. Metod. rekom. V.: Lviv (in Ukrainian). Lakin, G.F. (1990). Biometrija: uchebnoe posobie [dlja
biol. spec. vuzov]. M.: Vysshaja shkola (in Russian). Melnyk, V. (2012). Rynok vodoplavnoi ptytsi.
Ptakhivnytstvo. 2, 4-6 (in Ukrainian). Melnyk, Yu.F., Kovalenko, V.P., Uhnivenko, A.M. (2008). Selektsiia silskohospodarskykh tvaryn. K.: Intas (in Ukrainian). Petriv, M.M., Sloboda, L.Ya., Zahorets, N.M. (2013). Miasna ta pero-pukhova produktyvnist obroshynskykh bilykh husei, skhreshchuvanykh z porodoiu lehart. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. 55 (II), 142-148 (in Ukrainian). DSTU (2007). Syrovyna. Piriano-pukhova. Tekhnichni umovy: DSTU 4609: 2006. [Chynnyi vid 2007-0701]. - Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy (Natsionalni standarty Ukrainy) (in Ukrainian).
Стаття над1йшла до редакцп 17.03.2017
