CC BY
32
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8417 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.598.082.22
Correlation variability between live weight and weight of the incubation egg and body measurements of Obroshynska gray and Obroshynska white natural groups geese
V.S. Zaplatynsky, E.I. Fedorovych
Institute of animal biology NAAS, Lviv, Ukraine
Article info
Received 02.02.2018 Received in revised form 28.02.2018 Accepted 06.03.2018
Institute of animal biology NAAS, Vasyl Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine.
Tel. :+38-096-572-12-25 E-mail: [email protected]
Zaplatynsky, V.S., & Fedorovych, E.I. (2018). Correlation variability between live weight and weight of the incubation egg and body measurements of Obroshynska gray and Obroshynska white natural groups geese. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 93-97. doi: 10.15421/nvlvet8417
This article shows data analysis of the correlation between the live weight of Obroshynska gray and Obroshynska white natural groups geese and the weight of the incubation egg, beside this the age repeatability of the live weight of the poultry has been investigated and the correlation variability of the aforementioned indicators and body measurements of the females and males of geese breeds have been analyzed. It was established that the most significant and highly reliable correlation bundles were between live weight and the weight of the incubation egg were detected in one day aged geese. In another researched age periods, these connections were .sharply weakened and at 60-day aged geese reached the minimum values and were inconceivable. With the increase of the interval between the comparable age periods and the coefficients of repeatability of live weight were declined. In Obroshinsky gray natural group geese females - the coefficients of repeatability of live weight were depending on age and they ranged from 0.01 to 0.55, in males - from 0.01 to 0.57, and in the bird of the Obroshinsky white natural group geese were from 0,03 to 0.53, and from 0.02 to 0.65 respectively. In 30 to 60 days of aged geese of both sexes of both natural groups the coefficients of repetition of live weight were the highest and reached more than 50% at their high level. This indicates that live weight of geese selection can be carried out already at 30-day aged geese. The highest coefficients of the correlation in the birds of both geese natural groups were observed in all studied age periods between the live weight and the width of the pelvis, the length of the trunk, the length of the keel and the chest covering of the shoulder blades: in females they were within the range of 0.58-0.96, and in males - in the range 0.50-0.96 at P < 0.001 in all cases. However, it should be noted that the correlation of live weight, the length of the body and the length of the keel in both sexes geese from Obroshinsky gray natural group were more significant than in geese from Obroshinsky white natural group, but the correlation bonds between the living weight with the width of the pelvis and the chest covering of the shoulder blades on the contrary, were weaker. The weakest correlation were detected between the live weight and the length of the mold, leg and thigh in the poultry of both sexes of both groups in the 30-60 days aged geese.
Key words: geese, Obroshinsky white natural group, Obroshinsky gray natural group, weight of incubation egg, live weight, body measurements, coefficient of repeatability, correlation coefficient.
Сшвввдносна мшлив1сть живо1 маси та маси шкубащиного яиця i промфш
• «j ..........^ •• • ••
т1ла гусеи оорошинсько! С1ро1 та оброшинсько1 С1ло1 породних груп
В.С. Заплатинський, G.I. Федорович
1нститут бioлoгii тварин НААН, м. Львiв, Укра'та
Наведено дат щодо зв 'язку живог маси гусей оброшинськог cipoi та оброшинськог 6inoi породних груп з масою ткубащйного яйця, до^джено втову повторюватсть живог маси птищ, проведено аналiз cпiввiднocнoi мiнливocтi вищеназваного показника та пpoмipiв тта самок i самщв гусей до^джуваних пopiд. Встановлено, що найбтьш cуттeвi та виcoкoдocтoвipнi зв 'язки маси ткубащйного яйця були виявлеш з живою масою гусенят у добовому вщ. У пoдальшi вiкoвi перюди щ зв 'язки ргзко послаблювалися
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 84
93
i у 60-добовому вщ сягали мтшальних значень та були невiрогiдними. Зi збшьшенням ттервалу мiж порiвнюваними вжовими перюдами коефщенти повторюваностi живог маси знижувалися. У самок гусей оброшинськог Ырог породно! групи, залежно вiд вжового перюду, вони коливалися вiд 0,01 до 0,55, у самщв - вiд 0,01 до 0,57, а у птищ оброшинськог бтог породноЧ групи - вiдповi-дно вiд 0,03 до 0,53 та вiд 0,02 до 0,65. З 30- до 60-добового вк коефщенти повторюваностi живог маси у гусей обох статей обох породних груп були найвищими i сягали понад 50% за високодостовiрного гх рiвня. Це вказуе на те, що добiр гусей за живою масою можна проводити уже у 30-добовому вщ. Найвищi коефщенти корелящ'г у птищ обох породних груп майже у вЫ досл> джуват вiковi перюди спостеркалися мiж живою масою та шириною таза, довжиною тулуба, довжиною ктя i обхватом грудей за лопатками: у самок вони були в межах 0,58-0,96, а у самщв - в межах 0,50-0,96 при Р < 0,001 в у^х випадках. Проте варто зазначити, що зв 'язки живог маси з довжиною тулуба та з довжиною кш як у самок, так i у самщв гусей оброшинськог Ырог породноЧ групи були бшьш суттевими, тж у Чхнiх ровеснимв оброшинськог бшог породно! групи, тимчасом як зв 'язки живог маси з шириною таза та обхватом грудей за лопатками, навпаки, були слабшими. Найслабшi зв 'язки були виявлет мiж живою масою та довжиною плесни, гомтки i стегна у птищ обох статей обох породних груп у вжовий перюд 30-60 дiб.
Ключовi слова: гуси, оброшинська бта породна група, оброшинська Ыра породна група, маса ткубащйного яйця, жива маса, промiри тта, коефщент повторюваностi, коефщент корелящг.
Вступ
ОрганИзм птищ розвиваеться пИд дИею численних факторИв, якИ по-рИзному визначають розвиток ознак (Khomyk, 2009; Khvostyk, 2012; Fialovych and Kyryliv, 2016; Sobolev et al., 2017). Встановлення зв'язшв про-дуктивних ознак з констигуцшними особливостями органИзму птищ викликають значну защкавленють при ранньому визначеннИ продуктивности (Pustova, 2004; Zaplatynsky, 2017). ДослИдження рИзних авторИв вИдоб-ражають вщмшнИсть зв'язшв одних i тих же ознак у птищ певного виду залежно вщ породи, кросу, лшп, стал, вiку, впливу умов вирощування та зовнИшнього середовища. Знання цих зв'язшв дозволяе полИпшити ефективнИсть вИдбору гусей на плем'я в молодому вщ, а також вести селекщю за бажаною ознакою (Grishina, 2016; Petriv et al., 2016). З огляду на зазначене, для ефективного добору гусей та раннього прогнозування 1хньо1 живо1 маси дощльним вбачаеться дослИдити зв'язки маси шкубацшного яйця з живою масою молодняку гусей, а також гх живо1 маси з промiрами тИла та вИкову повторюватсть живо1 маси.
MaTepia™ i методи дослщжень
ДослИдження проведет на гусях оброшинсько1 сИ-ро1 та новостворювано1 оброшинсько1 бiлоï породних
Таблиця 1
Зв'язок маси шкубацшного яйця з живою масою гусей у
груп в умовах ДП «ДГ MnKiamiBCbKe» 1нституту сшь-ського господарства Карпатського репону НААН. У вибiрку включено всього 421 гусеня. Для визначення маси яець та живо1 маси гусенят використовували ваги SF-400 з точшстю до 0,01 г. Промiри тiла дослщ-но1 птицi брали за допомогою мiрноï стрiчки та кронциркуля у вщ 30, 60, 90, 120, 150 та 180 дiб за загаль-ноприйнятими методиками (Lakin, 1990; Petriv et al., 2017; Zaplatinsky and Fedorovich, 2017).
Сшввщносну мiнливiсть маси шкубацшних яець та живоï маси, живоï маси та промiрiв тша самок i самцiв гусей досл1джуваних порщ, а також коефщен-ти вiковоï повторюваностi живоï маси визначали зпд-но з загальноприйнятими методами за допомогою програми Microsoft Excel (Kyryliv et al., 2002). Результата середшх значень вважали статистично вiрогiд-ними при Р < 0,05 (*), Р < 0,01 (**), Р < 0,001 (***).
Результата та ïx обговорення
Встановлено, що коефщенти кореляци м1ж масою шкубацшного яйця та живою масою гусенят певним чином залежали вщ 1'хньо1' стал i в молодняку обох породних груп набували додатного значения (табл. 1). Однак варто вщмггити, що мiжпородна та м1жстатева рiзниця за вищенаведеними зв'язками була незнач-ною.
рiзнi вiковi перiоди
Маса яйця
Поеднання показникИв
Оброшинська сiра породна група_Оброшинська бИла породна група
самки (n = 111) самцИ (n = 75) самки (n = 128) самцi (n =107)
жива маса добового молодняку 0,89 ± 0,044*** 0,85 ± 0,033*** 0,91 ± 0,037*** 0,79 ± 0,060*** жива маса молодняку у вщ 30 aí6 0,19 ± 0,094* 0,27 ± 0,107** 0,29 ± 0,085*** 0,30 ± 0,093** жива маса молодняку у вщИ 60 aí6 0,11 ± 0,95_0,20 ± 0,111_0,17 ± 0,088_0,09 ± 0,097
Найбiльш суттевi та високодостовiрнi зв'язки маси шкубацшного яйця були виявленИ з живою масою гусенят у добовому вщ У подальшi вiковi перiоди цИ зв'язки рiзко послаблювалися i у 60-добовому вщ сягали мiнiмальних значень та були невiрогiдними.
З метою можливостИ прогнозування живоï маси гусей на бшьш раннИх етапах 1х вирощування нами було визначено коефщенти вшово1 повторюваностi цього показника (табл. 2). Значно1 м1жстатево1 та мИжпород-но1 рiзницi за названим коефiцiентом не спостерИгало-ся, однак варто вИдмИтити, що iз збшьшенням Интерва-
лу мiж порiвнюваними вИковими перiодами коефще-нти повторюваностi живо1 маси знижувалися. У самок гусей оброшинсько1 сИро1 породно1 групи, залежно вщ вИкового перiоду, вони коливалися вщ 0,01 до 0,55, у самщв - вИд 0,01 до 0,57, а у птицИ оброшинсько1 бiлоï породноï групи - вщповщно вИд 0,03 до 0,53, та вИд 0,02 до 0,65. АналИз даних свИдчить, що починаючи Из 30- до 60-добового вИку коефщенти повторюваностИ живоï маси у гусей обох статей обох породних груп були найвищими i сягали понад 50% за високодостовИ-рного & рИвня.
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 84
94
Таблиця 2
В1кова иовторювашсть живо! маси гусей оброшинсько! селекци
Зв'язок живо! маси у Оброшинська сра породна група Оброшинська бша породна група
вшд, д1б самки (п = 111) самщ (п = 75) самки (п = 128) самщ (п = 107)
1-30 0,35 ± 0,090*** 0,21 ± 0,110 0,34 ± 0,084*** 0,39 ± 0,090***
1-60 0,23 ± 0,093** 0,30 ± 0,105** 0,22 ± 0,087* 0,19 ± 0,096*
1-90 0,29 ± 0,092** 0,18 ± 0,112 0,25 ± 0,086** 0,27 ± 0,094**
1-120 0,16 ± 0,095 0,15 ± 0,113 0,07 ± 0,089 0,19 ± 0,096*
1-150 0,01 ± 0,096 0,07 ± 0,115 0,08 ± 0,089 0,12 ± 0,097
1-180 0,04 ± 0,096 0,03 ± 0,115 0,09 ± 0,089 0,03 ± 0,098
30-60 0,55 ± 0,080*** 0,57 ± 0,078*** 0,53 ± 0,080*** 0,65 ± 0,074***
30-90 0,24 ± 0,093** 0,39 ± 0,098*** 0,29 ± 0,085*** 0,47 ± 0,086***
30-120 0,06 ± 0,096 0,01 ± 0,115 0,14 ± 0,088 0,07 ± 0,097***
30-150 0,14 ± 0,095 0,06 ± 0,115 0,07 ± 0,089 0,15 ± 0,096
30-180 0,01 ± 0,096 0,26 ± 0,108* 0,04 ± 0,089 0,06 ± 0,097
60-90 0,23 ± 0,093* 0,35 ± 0,101*** 0,42 ± 0,081*** 0,40 ± 0,089***
60-120 0,10 ± 0,095 0,28 ± 0,107** 0,11 ± 0,089 0,04 ± 0,098
60-150 0,09 ± 0,095 0,19 ± 0,111 0,06 ± 0,089 0,15 ± 0,097
60-180 0,07 ± 0,096 0,24 ± 0,109* 0,13 ± 0,088 0,02 ± 0,098
90-120 0,15 ± 0,095 0,27 ± 0,107* 0,16 ± 0,088 0,13 ± 0,097
90-150 0,07 ± 0,096 0,04 ± 0,115 0,03 ± 0,089 0,07 ± 0,097
90-180 0,10 ± 0,095 0,27 ± 0,107* 0,15 ± 0,088 0,03 ± 0,098
120-150 0,32 ± 0,091** 0,18 ± 0,112 0,21 ± 0,087* 0,05 ± 0,097
120-180 0,10 ± 0,095 0,11 ± 0,114 0,03 ± 0,089 0,12 ± 0,097
150-180 0,19 ± 0,094 0,27 ± 0,107* 0,19 ± 0,087* 0,14 ± 0,97
Таблиця 3
Зв'язок живо! маси з иром1рами тша самок гусей
Поеднання показникв
Оброшинська с1ра породна група (п = 111)
Вжовий перюд
30 д1б
60 д1б
90 д1б
120 д1б
150
180
довжина тулуба довжина кшя довжина плесни довжина гомiлки маса довжина стегна
глибина грудей
обхват грудей за лопатками
ширина таза
0,81 ± 0,057*** 0,58 ± 0,078*** 0,35 ± 0,090*** 0,33 ± 0,085*** 0,44 ± 0,086*** 0,84 ± 0,052*** 0,75 ± 0,064*** 0,74 ± 0,064***
0,72 ± 0,045*** 0,73 ± 0,044*** 0,32 ± 0,085*** 0,42 ± 0,078*** 0,55 ± 0,066*** 0,52 ± 0,069*** 0,83 ± 0,030*** 0,90 ± 0,019***
0,61 ± 0,076*** 0,62 ± 0,075*** 0,55 ± 0,080*** 0,54 ± 0,081*** 0,45 ± 0,086*** 0,64 ± 0,074*** 0,91 ± 0,039*** 0,96 ± 0,028***
0,72 ± 0,066*** 0,70 ± 0,068*** 0,63 ± 0,074*** 0,53 ± 0,081*** 0,50 ± 0,083*** 0,71 ± 0,067*** 0,70 ± 0,068*** 0,90 ± 0,041***
0,68 ± 0,070*** 0,78 ± 0,057*** 0,53 ± 0,081*** 0,60 ± 0,077*** 0,74 ± 0,064*** 0,78 ± 0,060*** 0,81 ± 0,057*** 0,92 ± 0,038***
0,70 ± 0,068*** 0,71 ± 0,067*** 0,60 ± 0,076*** 0,54 ± 0,081*** 0,74 ± 0,065*** 0,74 ± 0,064*** 0,71 ± 0,067*** 0,88 ± 0,045***
Оброшинська бша породна група (п = 128)
довжина тулуба довжина кшя довжина плесни довжина гомшки
Жива
маса довжина стегна
глибина грудей
обхват грудей за лопатками
ширина таза
0,92 ± 0,034*** 0,78 ± 0,056*** 0,73 ± 0,061***0,71 ± 0,063*** 0,73 ± 0,061*** 0,66 ± 0,067***
0,61 ± 0,070*** 0,81 ± 0,052*** 0,67 ± 0,066*** 0,64 ± 0,068*** 0,65 ± 0,067*** 0,80 ± 0,053***
0,49 ± 0,077*** 0,43 ± 0,080*** 0,63 ± 0,069*** 0,51 ± 0,077*** 0,69 ± 0,064*** 0,60 ± 0,071***
0,31 ± 0,085*** 0,35 ± 0,083*** 0,71 ± 0,062*** 0,65 ± 0,068*** 0,66 ± 0,067*** 0,59 ± 0,072***
0,34 ± 0,084*** 0,39 ± 0,082*** 0,56 ± 0,074*** 0,67 ± 0,066*** 0,68 ± 0,065*** 0,68 ± 0,066***
0,79 ± 0,054*** 0,48 ± 0,078*** 0,60 ± 0,071*** 0,68 ± 0,065*** 0,70 ± 0,063*** 0,64 ± 0,069***
0,79 ± 0,055*** 0,85 ± 0,047*** 0,85 ± 0,046*** 0,73 ± 0,060*** 0,68 ± 0,065*** 0,64 ± 0,069***
0,60 ± 0,071*** 0,86 ± 0,046*** 0,90 ± 0,039*** 0,85 ± 0,046*** 0,79 ± 0,054*** 0,80 ± 0,053***
Це вказуе на те, що доб1р гусей за живою масою можна проводити вже у 30-добовому вгщ.
При веденш селекцшно-илемшно! роботи з птицею важливе значения мае достов1ршсть Г! оцшки за
екстер'ером. На основ1 иром1р1в тша проводить оцшку росту й розвитку гусей, позаяк м1ж ними 1 живою масою птищ юнуе певний зв'язок. Так, нами встанов-лено, що м1ж живою масою 1 иром1рами тша гусей
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, уо1. 20, по 84
95
oбpoшинcькoï cipoï тa oбpoшинcькoï 6woï пopoдниx i y caмцiв гутей oбpoшинcькoï cipoï пopoднoï гpyпи
rpyn y дocлiджyвaннi вiкoвi пepioди cпocтepiгaлиcя 6ули бiльш cyттeвими нiж y ïxrnx poвecникiв o6po-
дoдaтнi, piзнoï cили зв'язки (тaбл. 3, 4). ^игому цi шинcькoï бiлoï пopoднoï гpyпи, тoдi як зв'язки живoï
зв'язки y caмцiв гyceй o6ox пopoдниx гpyп були бiльш мacи з шиpинoю тaзa тa oбxвaтoм гpyдeй зa лoпaткa-
cyттeвiшими нгж y caмoк (винятoк - oбxвaт гpyдeй зa ми, нaвпaки, були cлaбшими.
лoпaткaми). Щoдo cпiввiднocнoï мiнливocтi живoï мacи тa дo-
Haйвищi кoeфiцieнти кopeляцiï y птицi o6ox ñopo- вжини cтeгнa, гoмiлки й mec™, тo, зa виняткoм rae-
дниx гpyn мaйжe y ва дocлiджyвaнi вiкoвi пepioди фiцieнтiв ^pera^i' м1ж живoю мacoю тa дoвжинoю
cпocтepiгaлиcя м1ж живoю мacoю тa зa шиpинoю тaзa, cтeгнa, щ зв'язки були бiльш cyттeвими y бшк гу-
дoвжинoю тyлyбa, дoвжинoю к1ля i oбxвaтoм гpyдeй ceä Зaлeжнo вщ вiкy птицi y cipиx caмoк вoни юэли-
зa лoпaткaми: y caмoк вoни були в мeжax 0,58-0,9б, a вaлиcя вщ 0,32 дo 0,74, y caмцiв - вiд 0,29 дo 0,82, a y
y caмцiв - в мeжax 0,50-0,9б ^и Р < 0,001 в ycix ви- бiлиx poвecникiв - вщ 31 дo 0,71 тa вщ 0,2б дo 0,80
пaдкax. Пpoтe вapтo зaзнaчити, щo зв'язки живoï мacи вiдnoвiднo. з дoвжинoю тyлyбa тa з дoвжинoю кiля як y cawo^ тaк
Таблиця 4
Зв'язoк живoï мacи з пpoмipaми тiлa caмцiв гyceй
Обpoшинcькa cipa rnpo^a гpyпa (n=75)
Пoeднaння пoкaзникiв Biкoвий пepioд
30 AÍ6 б0 aí6 90 AÍ6 120 aí6 150 180
дoвжинa тулубя 0,88 ± 0,025*** 0,73 ± 0,054*** 0,81 ± 0,039*** 0,84 ± 0,034*** 0,80 ± 0,042*** 0,71 ± 0,057***
дoвжинa кiля 0,б4 ± 0,0б8*** 0,81 ± 0,041*** 0,74 ± 0,052*** 0,88 ± 0,027*** 0,б5 ± 0,0б7*** 0,73 ± 0,05б***
дoвжинa плecни 0,43 ± 0,094*** 0,29 ± 0,10б** 0,57 ± 0,078*** 0,б0 ± 0,074*** 0,б5 ± 0,0б7*** 0,59 ± 0,075***
дoвжинa гoмiлки 0,32 ± 0,104*** 0,48 ± 0,089*** 0,75 ± 0,051*** 0,77 ± 0,04б*** 0,70 ± 0,059*** 0,45 ± 0,092***
мaca дoвжинa cxeraa 0,57 ± 0,077*** 0,б1 ± 0,073*** 0,70 ± 0,059*** 0,82 ± 0,038*** 0,73 ± 0,054*** 0,50 ± 0,08б***
глибиня гpyдeй 0,92 ± 0,017*** 0,55 ± 0,080*** 0,75 ± 0,050*** 0,79 ± 0,043*** 0,82 ± 0,037*** 0,89 ± 0,025***
oбxвaт гpyдeй зя лoпaткaми 0,б8 ± 0,0б2*** 0,78 ± 0,04б*** 0,80 ± 0,042*** 0,88 ± 0,02б*** 0,87 ± 0,028*** 0,72 ± 0,05б***
шиpинa тязя 0,83 ± 0,03б*** 0,84± 0,034*** 0,98 ± 0,004*** 0,8б ± 0,025*** 0,87 ± 0,027*** 0,78 ± 0,04б***
Обpoшинcькa бия пopoднa гpyпa (n=107)
дoвжинa тулубя 0,9б ± 0,02б*** 0,80 ± 0,058*** 0,95 ± 0,031*** 0,91 ± 0,040*** 0,89 ± 0,044*** 0,87 ± 0,048***
дoвжинa кiля 0,б7 ± 0,053*** 0,89 ± 0,045*** 0,85 ± 0,052*** 0,70 ± 0,070*** 0,б9 ± 0,071*** 0,88 ± 0,047***
дoвжинa плecни 0,50 ± 0,084*** 0,30 ± 0,093** 0,б7 ± 0,073*** 0,б2 ± 0,077*** 0,50 ± 0,085*** 0,55 ± 0,082***
дoвжинa гомики Живя 0,2б ± 0,094** 0,4б ± 0,087*** 0,79 ± 0,0б0*** 0,80 ± 0,058*** 0,73 ± 0,б7*** 0,50 ± 0,084***
мaca дoвжинa cxeraa 0,54 ± 0,082*** 0,43 ± 0,088*** 0,72 ± 0,0б8*** 0,71 ± 0,0б9*** 0,б7 ± 0,073*** 0,45 ± 0,087***
глибиня гpyдeй 0,82 ± 0,05б*** 0,52 ± 0,084*** 0,70 ± 0,0б9*** 0,б8 ± 0,072*** 0,82 ± 0,055*** 0,80 ± 0,059***
oбxвaт гpyдeй зя лoпaткaми 0,70 ± 0,0б9*** 0,80 ± 0,058*** 0,78 ± 0,0б2*** 0,82 ± 0,055*** 0,80 ± 0,059*** 0,б9 ± 0,070***
шиpинa тязя 0,72 ± 0,0б7*** 0,50 ± 0,084*** 0,93 ± 0,03б*** 0,85 ± 0,052*** 0,82 ± 0,05б*** 0,72 ± 0,0б7***
Bapтo з^гачит, щo в дocлiджyвaннi вiкoвi ^pio-ди cyттeвi виcoкoвipoгiднi зв'язки cпocтepiгaлиcя тaкoж мiж живoю мacoю гу^й тa глибинoю ïxmx гpyдeй. У caмoк гyceй oбpoшинcькoï' cipoï пopoднoï гpynи цi зв'язки пepeбyвaли в мeжax 0,52-0,84, y caw-щв - в мeжax 0,55-0,92, a y птиц oбpoшинcькoï бiлoï пopoднoï гpynи - в мeжax 0,48-0,79, тa 0,52-0,82 вщ-пoвiднo.
BapTO звepнyти yвaгy, щo нaйcлaбшi зв'язки були виявлeннi мiж живoю мacoю тa дoвжинoю плecни, гoмiлки i CTeraa y птицi o6ox cтaтeй o6ox пopoдниx гpyп y в^вий пepioд 30-б0 дiб. Одняк y ва вiкoвi пepioди cпiввiднocнa мшливють живoï мacи тя вcix дocлiджyвaниx пpoмipiв буля виcoкoвipoгiднoю.
Висновки
1. Bcтaнoвлeнo, щo мaca мoлoднякy гутей o6PO-шинcькoï cipoï тя oбpoшинcькoï бiлoï пopoдниx гpyп пeвним чишм зaлeжaлa вiд мacи iнкyбaцiйнoгo яйця. Haйбiльш cyттeвi i виcoкoдocтoвipнi зв'язки були вcтaнoвлeннi мiж мacoю iнкyбaцiйнoгo яйця тя живoю мacoю гугнят y дoбoвoмy вiцi. У пoдaльшi вiкoвi nepioди знaчeння циx зв'язшв piзкo знижyвaлиcя i y 60-дoбoвoмy вiцi птицi cягaли мiнiмaльниx вeличин тя були нeвipoгiдними.
2. Дoбip гyceй oбpoшинcькoï ceлeкцiï зя живoю мacoю дoцiльнo пpoвoдити y 30-дoбoвoмy вiцi, ocui-
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 84
9б
льки коефщенти повторюваносп у птищ обох статей у цьому вщ1 сягали понад 50%.
3. Найвищ1 коефщенти кореляцй' у птищ обох породних груп майже у Bei дослвджуваш в1ков1 перюди спостер1галися мiж живою масою та шириною таза, довжиною тулуба, довжиною к1ля i обхватом грудей за лопатками. Сшввщносна мiнливiсть живо! маси та довжини тулуба й довжини к1ля була вищою у арих гусей, а живо! маси та ширини таза й обхвату грудей за лопатками - у бших ровеснишв. Коефiцieнти коре-ляцп мiж всiма дослiджуваними ознаками у ва вiковi перiоди були високовiрогiдними.
Перспективи подальших дослгджень. У подаль-шому буде вивчено успадковуванiсть господарськи корисних ознак гусей оброшинсько! аро! та оброшинсько! бшо! породних груп.
References
Fialovych, L., & Kyryliv, I. (2016). The effective usage is in feeding of tribal geese of unconventional additions. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18(2(67), 261-264. doi: 10.15421/nvlvet6757. Grishina, D.S. (2016). Vosproizvoditelnye i produktivnye kachestva pereyaslavskoy porody gusey: Dis. na soiskanie uchonoy. stepeni kand. s.-kh. nauk: spets (in Russian).
Khomyk, M.M. (2009). Husy obroshynskoi selektsii -hospodarsko-korysni pokaznyky ta perspektyva vyro-shchuvannia. Naukovyi visnyk LNAVM im. S.Z. Hzhytskoho. 11, 2(41), 234-239 (in Ukrainian). Khvostyk, V.P. (2012). Intensyvnist rostu husei stvorenoi dymorfnoi populiatsii. Naukovyi visnyk LNUVMBT im. S.Z. Hzhytskoho. 14, 2(52), 348-350 (in Ukrainian).
Kyryliv, Ya.I., Perih, D.P., & Paskevych, H.A. (2002). Konstytutsiia i eksterier s.-h. ptytsi: metodychni rek-omendatsii. Lviv (in Ukrainian). Lakin, G.F. (1990). Biometriya: uchebnoe posobie [dlya biol. spets. vuzov]. M.: Vysshaya shkola (in Russian). Petriv, M., Sloboda, L., & SlobodaO. (2017). Intensity of growth and development of the young of obroshyno
gray geese generation crossed with big gray breed geese, f ii generation, crossed with geese big seed of breed. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 219-223. Retrieved from: https://nvlvet.com.ua/index.php/ j ournal/article/view/1136
Petriv, M.D., Sloboda, L.Ya., Zahorets, N.M., & Sloboda, O.M. (2016). Pleminni ta produktyvni vlastyvosti obroshynskykh sirykh i bilykh husei za yikh rozvedennia. Visnyk ahrarnoi nauky. 1, 41-44 (in Ukrainian).
Pustova, N.V. (2004). Zviazok zhyvoi masy kurei z pokaznykamy produktyvnosti. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu tvarynnytstva. 87, 112-115 (in Ukrainian).
Sobolev, A., Gutyj, B., Petryshak, O., Golodjuk, I., Petryshak, R., & Naumyuk, O. (2017). Morphological and biochemical blood indicators of ducklings, which are raised for the purpose of meat with the different level of selenium in feeding-stuffs. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 57-62. doi: 10.15421/nvlvet7413.
Sobolev, A., Gutyj, B., Grynevych, N., Bilkevych, V., & Mashkin, Y. (2017). Enrichment of meat products with selenium by introducing mixed feeds for birds in their compound. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 8(3), 417-422. doi: 10.15421/021764.
Zaplatinsky, V., & Fedorovich, E. (2017). Morphological and biochemical blood indices of obroshinsky gray and obroshinsky white natural group geese ant its depending on their physiological state. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 140-144. Retrieved from: https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/1 275.
Zaplatynsky, V. (2017). The correlation between dimensional characteristics, live weight and fluff and feather level of obroshynska gray and obroshynska white natural groups geese. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 156-160. doi: 10.15421/nvlvet7435.
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 84
97
