CC BY
186
5. Околелова Т. М. Актуальные проблемы применения БАВ и производства премиксов [Текст] / Т. М. Околелова, А. В. Кулаков, С. А. Молоскин, Д. А. Грачев // Сергиев Посад, 2002. - 282 с.
6. Chen Y. J. Effects of dietary Enterococcus faecium SF68 on growth performance, nutrient digestibility, blood characteristics and faecal noxious gas content in finishing pigs / Y. J. Chen, B. J. Min, J. H. Cho, O. S. Kwon, K. S. Son, I. H. Kim, S. J. Kim // Asian Aust. J. Anim. Sci. - 2006. - Vol. 19. - P. 406-411.
7. Meng Q. W. Influence of probiotics in different energy and nutrient density diets on growth performance, nutrient digestibility, meat quality and blood characteristics in growing-finishing pigs / Q. W. Meng et al. // J. Anim. Sci. - 2010. - Vol. 88. - Р. 3320-3326.
8. Zeitoun P. Intracellularlocalisation of pepsinogen in guinea pig pyloric mucosa by immuno-histochemistry / P. Zeitoun // Histochemical and electron microscopic correlated structures / Zab. Invest. - 1972. - Vol. 27. - Р. 218.
Стаття надшшла до редакцИ 22.09.2015
УДК 636.598.082.22
Федорович G. I., д. с-г. н., професор, Заплатинський В. С., астрант © (E-mail: [email protected])
1нститут б1ологИ' тварин НААН, 79034, вул. Василя Стуса, 38, м. Льв1в
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГУС1ВНИЦТВА УКРА1НИ
У статтг, на основi вивчення i узагальнення ргзних джерел лтератури, проаналгзовано сучасний стан галузi гуавництва в Украгт, наведено чисельтсть гусей основних порiд, представлено стислий опис методiв гх створення та вказано основы фактори, яю вплинули на теперШнш стан даног галузi. Аналiз лтературних джерел свiдчить, що галузь гуавництва в Украгш на даний час зазнала деякого занепаду. Однак, генофонд порiд гусей рiзного напряму продуктивностi збережено. Найбтьш поширет породи, яких розводять в крат, - велика ара, велика бша, талшська бша та легарт. Клiматичнi умови Украгни, сучасш технологiчнi прийоми та науковi i селекцшш досягнення сприятимуть тдвищенню ефективностi ведення галузi гуавництва в крагт.
Ключов'1 слова: гуси, поголiв'я, самки, самщ, жива маса, несучють, маса яець, виведення гусенят, перо-пухова сировина.
УДК 636.598.082.22
Федорович Е. И., д. с-х. н., профессор, Заплатинський В. С., аспирант
Институт биологии животных НААН, 79034, вул. Василя Стуса, 38, м. Львiв
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ГУС1ВНИЦТВА УКРАИНЫ
В статье, на основе изучения и обобщения различных источников литературы, проанализировано современное состояние отрасли гусеводства в Украине, приведена численность гусей основных пород, представлено краткое описание методов их создания и указаны основные факторы, которые повлияли на нынешнее состояние данной отрасли. Анализ литературных источников свидетельствует, что отрасль гусеводства в Украине в настоящее время претерпела некоторого упадка. Однако, генофонд пород гусей разного направления продуктивности сохранен. Наиболее распространенные породы, которых разводят в стране, - большая серая, большая белая, итальянская белая и легарт. Климатические условия Украины, современные
© Федорович С. I., Заплатинський В. С., 2015
322
технологические приемы и научные и селекционные достижения будут способствовать повышению эффективности ведения отрасли гусеводства в стране.
Ключевые слова: гуси, поголовье, самки, самцы, живая масса, яйценоскость, масса яиц, вывод гусят, перо-пуховое сырье.
UDC 636.598.082.22
Fedorovich E. L. doctor of agricultural sciences., Professor Zaplatynsky V. S., PhD student
Institute of animal biology NAAS 79034, st. V. Stusa, 38, Lviv
CURRENT SITUATION AND PERSPECTIVES OF GREESE FARMING IN
UKRAINE
In this article we analysed studies from the different literature sources, and presented conclutions on current state of geese farming industry in Ukraine. Our conclusions are the assessment of the number of geese main species, the description of methods using in breeding and also indicating main factors, witch influencing on the current state of geese farming industry. After analyzing of scientific literature we have made conclusions that the geese farming industry is particularly reduced. However the gene pool of different breeds witch different productivity is saved. The most common geese breeds witch farmed in Ukraine are: big gray, great white, Italian white and lehart. The main factors increasing the productivity of geese farming are: convenient climatic conditions, modern technological and scientific methods and excellent selections.
Key words: geese, cattle, females, males, live weight, egg production, egg weight, geese breeding, feather material.
Вступ. Продовольча та аграрна оргашзащя при ООН (FAO) постшно контролюе процеси, пов'язаш не тшьки з виробництвом тваринницько! продукци, а й 3i станом племшних ресуршв у рiзних кра!нах свггу [18, 20]. Це зрозумшо, оскшьки породш ресурси рiзних вцщв сшьськогосподарських тварин не юнують самi по соб^ вони постшно удосконалюються в напрямi отримання цшьово! продукци для задоволення потреб людей [18, 21]. Разом з цим частина мюцевих, як правило, некомерцшних та неконкурентоздатних порщ безслiдно зникають, що ставить пiд загрозу збереження ушкальних генiв, якi притаманнi саме цим породам [2, 18]. Особливо актуальш щ питання у галузi гушвництва, де через низку причин ряд популяцш гусей уже знаходиться на меж зникнення, що унеможливлюе створення на !х основi нових i вдосконалення iснуючих порiд. З огляду на це, актуальним е вивчення сучасного стану галузi гусiвництва в Укра!ш та перспектив li розвитку.
Вщомо, що птахiвництво е одшею iз найдинамiчнiших галузей тваринництва в Укра!ш та в рядi кра!н свiту. Його розвиток сприяе швидкому нарощуванню рiзноманiтних продуктiв харчування i значному пiдйому економiчного базису населення середнього й низького достатку в аграрному секторг Одне iз чшьних мiсць у цiй галузi займае водоплавна птиця, зокрема гуси. Свщченням цього е свiтовi тенденцп. Так, у свгговому виробництвi пташиного м'яса м'ясо водоплавно! птицi на даний момент складае близько 7,2 %, в тому чи^ м'ясо качок - 4,2, а гусей - 3,0 %. I якщо за останне десятатття обсяги виробництва м'яса птищ у свт зросли на 28,3 %, то м'яса качок - на 39,9, а гусей - на 53,8 %. Показники одерження м'яса гусей у рiзних кра!нах наведено в табл. [1, 3, 17].
Защкавлешсть багатьох виробниюв св^у галуззю гусiвництва можна пояснити тим, що гуси на вщмшну вщ шшо! сшьськогосподарсько! птицi е найменш вибагливими до умов вирощування та утримання, до того ж для них характерною е
323
скоростиглють, здатшсть фуражувати на пасовиськах i водоймах, давати широкий асортимент продукцп, причому не тшьки для харчово! промисловостi (жир, м'ясо, печшку), але i для парфумерно!, фармацевтично! i легко! [3, 6, 11].
В Укра!ш гусiвництво розвиваеться як одна з традицiйних галузей птах1вництва. Великих птахофабрик з виробництва м'яса гусей поки що в нашш кра!ш немае, проте юнуе низка племiнних пiдприемств, якi орiентованi на виробництво добового молодняку гусей з метою його реалiзацi! присадибним та фермерським господарствам яю власне i здiйснюють вiдгодiвлю цього поголiв'я на м'ясо, або з метою одержання велико! жирно! печшки. Певне економiчне значення для цих господарств мае також отримання перо-пухово! сировини за прижиттевого обскубування, що становить за рш близько 44 т. Найчисельшше поголiв'я гусей утримоють у Полтавськш, Iвано-Франкiвськiй та Днiпропетровськiй областях Укра!ни. А в таких областях як Волинська, Закарпатська, Чершпвська гусей в промислових масштабах майже не розводять [15, 17, 18].
Таблиця 1
Виробництво продукщУ гуивництва передових краУн св1ту_
Виробництво Виробництво Виробництво перо-
Краши м'яса гусей, тис. велико! жирно! пухово! сировини,
тон печшки, тон тон
Аз1я 2589,4 296 9300
в т.ч: Китай 2579,6 296 9300
Свропа 109,8 2565 3035
в т.ч: Венгр1я 27,0 1830 2700
Польща 14,1 - 260
Украша 24,0 93 44
Рос1я 18,8 48 31
Франщя 3,2 594 н. д.
Н1меччина 2,7 - н. д.
1нш1 краши 20,0 - -
Африка 55,1 н.д н.д
в т.ч: Сгипет 42,0 н. д. н. д.
Мадагаскар 12,6 н. д. н. д.
Океашя 0,1 - -
1нш1 краши 0,4 - -
Швшчна Америка 1,0 - -
Швденна Америка 1,0 - -
Всього 2756,4 2861 12335
Прим1тка. Н. д. - нема даних. Джерело - FAO
У нашш кра!ш збережено цшний генофонд порiд гусей pÍ3Horo напряму пpoдуктивнoстi, питома вага яких в племшних стадах розподшяеться таким чином: гуси iталiйськoi бшо! породи - 23,2 %, велико! tipo! породи - 33,1, велико! бшо! пoпуляцii - 19,0, кубансько! породи - 4,0, легарт - 4,0, роменсько! - 2,0 i тулузько! - 2,0 %. Даш популяцп гусей е найбiльш поширеш в Укpаiнi. Проте в кра!ш е i ряд iнших порщ, але через низку причин !х чисельнiсть piзкo скоротилася. Так, за останш 30 poкiв на межi зникнення залишаються такi породи гусей як бшорусью сipi, oбpoшинськi, курчав^ ланжськi, вoлoдимиpськi i пеpеяславськi. 1х утримують лише в окремих генофондних стадах [10, 14, 15, 18].
Серед ушх наявних пopiд гусей в Укра!ш найбiльшoгo поширення набула велика cipa в^чизняно! селекцп. Створено !! в Iнститутi птахiвництва УААН унаслщок схрещування piзних пopiд i послщовно! спрямовано! селекцп одержано! пбридно! популяцп' в напpямi пiдвищення живо! маси як молодняку в забшному вщ^ так i доросло! птищ, виходу м'яса в тушцi, полшшення м'ясних форм, будови
324
тша. Породу, як нове селекщйне досягнення, було затверджено в 1956 р. Жива маса дорослих самщв ще! породи досягае 6,7-7,3 кг, самок - 5,7-6,3 кг; генетичний потенщал несучосп гусей становить близько 60 яець в рш, маса яець - 170-190 г., виводимють гусенят - 65,0-73,0 %. При вщповщнш годiвлi вiд гусей велико! шро! породи можна отримати жирну печiнку масою 340 г. Удосконалення ще! породи в напрямi пiдвищення несучостi, виведення та живо! маси молодняку здшснюють у племзаводi «Роздольне» Харкiвсько!' областi. Найбiльше поголiв'я гусей цiе!' породи зосереджене в схщних регiонах кра!ни. Так, в Миргородсьюм МПОСИПП Полтавсько! областi племшне стадо великих сiрих гусей нараховуе бшя 9,2 тис. голiв, в ЗАО «Агротон» Харкiвсько! областi близько 8,4 тис. голiвГ7, 8, 10, 141.
У цьому племзаводi удосконалюють також недавно створену велику бшу породу гусей. За чисельнiстю поголiв'я в племiнних птахiвничих пiдприемствах Укра!ни ця порода посiдае трете мюце. Племiнну роботу зi створення породи було розпочато ще у 80-тих роках минулого столггтя у Державному шдприемста дослiдного господарство «Борки». Як вихщний генетичний матерiал було використано гусей велико! шро! та рейнсько! бiло! порiд. Популяцiю великих бших гусей було створено шляхом вщтворного дигiбридного схрещування сомок i самщв названих порiд i подальшого вщбору та пiдбору бажаних гiбридних генотишв. Селекцiйно-племiнну роботу з цiею породою спрямовоють на пiдвищення вiдтворно! здатносп, живо! маси, життездатностi, аутосексностi птищ. За основними господарсько корисними ознаками ця порода близька до велико! шро!, але цiнною особливiстю великих бших гусей е !х аутосексшсть. Гусенят у добовому вiцi можна роздшити на самочок i самщв за кольором пуху: самочки - з темними плямами на головi й спиш, а самцi - свгтт [7, 15, 16].
Гуси велико! бшо! породи володiють непоганими показниками про -дуктивносп. Генетичний потенщал несучосп за рiк у них становить 56-60 яець; маса яець - 170 г. Жива маса у 52-тижневому вщк самщв - 7,2 кг, самок - 6,5 кг. Жива маса гусенят у 9-тижневому вщ - 4,2-4,5 кг. Виведення гусенят - 70-75 %. Гуси ще! породи вщзначаються високим виходом перо -пухово! сировини за прижиттевого обскубування - 120 г/гол. Вщ них крiм м'яса та перо-пухово! сировини можна також отримати жирну печшку з досить високо масою. У гусаюв максимальна маса печшки - 660 г, у гусок - 535 г.
Утримають гусей велико! бшо! популящ! у п'яти репродукторах II порядку (1111 «Пектораль», 1111 <^рма «Прайд» Дшпропетровсько! областц НВП ТОВ «Еко -Центр» Сумсько! областi; СТОВ «Ьашювський iнкубатор» Харкiвсько! областi; ВАТ ППР «Приднiпровський» Херсонсько! областi) в кшькосп 29,5 тис. голiв [7, 151.
Численну групу налiчують також гуси середнього типу ^алшськоТ бшоТ породи (23,2 % загального поголiв'я гусей усiх порiд та популящй), яких розводять практично в ушх регiонах кра!ни. Птицю цiе! породи утримують у десяти племiнних шж1вничих репродукторах II порядку в дев'яти областях нашо! держави. Два племшш репродукторах II порядку з розведення гусей цiе! породи е у Одеськш областi - СВК «Дружба», та СТОВ «Нiкомарiвське», а в шших областях -по одному. Загальне поголiв'я доросло! птицi в репродукторах становить 46,3 тис. голiв, з них 25,9 % зосереджено в племрепродукторi Ки!всько! областi i 22,2 % - в двох племрепродукторах Одесько! областi. Практично вдвiчi менше поголiв'я цих гусей у Рiвненськiй та Сумськiй областях, !х частка у загальнiй кiлькостi становить, вщповщно, 14,2 i 11,2 %. В шших господарствах поголiв'я гусей ггалшсько! бiло! породи невелике: вщ 3,7 до 7,5 % вщ загально! кiлькостi птицi цiе! породи в кра!ш.
325
Найпотужшшим племpепpодyктоpом е 3AT «Бiлоцеpкiвське птaхопiдпpиeмство» Kиïвськоï облaстi, в якому yтpимyють 12,0 тис. доpослих гусей сеpеднього типу.
Hесyчiсть гусей ггалшсько1' бшо1" поpоди y pепpодyктоpних господapствaх коливаеться в1д 23 до 50 яець за один ^одуктивний цикл. Bисокий показник несyчостi ггалшських 61лих гусей мають y BAT 1Ü1P «Пpиднiпpовський» Хеpсонськоï облaстi -50 яець, y СФГ «Беpiзкa» Жигомиpськоï облaстi та TOB «Gльгоспптaхопpом» Микола1'всько1' облaстi - по 40 яець вщ несучки, y ПСП «Kостоmльптaхопpом» Piвненськоï облaстi - в сеpедньомy по 35 яець вщ самки [7, 10].
Bиводимiсть молодняку знаходиться в межах 60,0-80,0 %, що в загальному вщповщае генетичному потенцiaлy iтaлiйських гусей. Haйвищi показники виведення гусенят вiдзнaчaються y TOB «3y6p» Льв1всько1' облaстi (80,0 %), СФГ «Беpiзкa» Житомиpськоï облaстi (75,0 %), CBK «Дpyжбa» Oдеськоï област! та ПAФ «Полyзipськa» Полтавсько1' обласп (72,0 %). Bисокa виводим1сть молодняку свщчить пpо високу як1сть шкубацшних яець iтaлiйських гусей [7, 8, 10].
Недавно в Увдах'ну була завезена поpодa гусей - легарт, виведена y Дани, та колуш бший yгоpськоï селекцп. B Укpaïнi з pозведенням гусей поpоди легapт займаеться один племiнний pепpодyктоp I поpядкy - ФГ «Opбiтa» Микола1'всько1' облaстi, в якому yтpимyють 4,0 тис. гол1в доpослоï птиц1, та племшне господapство ПП «Гов1» Льв1всько1' облaстi, де yгpимyють погол1в'я 5,7 тис. гол1в бaтькiвського стада. Гуси вищезазначених поpiд мають високу живу масу в paнньомy зaбiйномy вщ1; y них в1дм1нн1 м'ясн1 якосп, що ствоpюe добpi пеpспективи для 1'хнього викоpистaння в бpойлеpномy гус1вництв1; а висока як1сть пyхо-пеpовоï с^овини спонукае до виготовлення конкypентноï пpодyкцiï для шиpокого кола споживaчiв [9, 13, 14, 18].
Частка погол1в'я гусей шших поpiд y загальному мaсивi племiнних стад кpaïни поpiвняно невисока - 0,3-11,7 %. Сеpед цieï птиц1 е гуси зapyбiжних (гоpкiвськa, кубанська dpa, лiндовськa - Pосiя; тулузька - Фpaнцiя) та втизнянох' (pоменськa) селекцiй. Гоpкiвських гусей pозводять y чотиpьох племpепpодyктоpaх II поpядкy (ПСП «Пpомiнь», ПСП «Tомaшпiльськa InC» Biнницькоï облaстi; TOB «Фipмa «Aгpопpоменеpго» Днiпpопетpовськоï облaстi; ПAФ «Полyзipськa» Полтавсько1' облaстi), загальна к1льк1сть стада - 23,4 тис. гол1в. Cеpедня несyчiсть птиц1 в цих господapствaх становить 33-42 яйця, виведення молодняку - 65,0-72,0 % [10, 15].
Щодо кубанськоУ cipоï породи гусей, то це сучасна поpодa, яка ствоpенa спiвpобiтникaми кaфедpи птaхiвництвa Kyбaнського сiльськогосподapського 1нституту шляхом звоpотного схpещyвaння гоpкiвських гусей з китайськими. Поpодa належить до легкого типу. Pозведенням гусей кубансько1' сipоï поpоди займаються ^I^IP II TOB «Фipмa «Aгpопpоменеpго» Днiпpопегpовськоï облaстi - 3,2 тис. гол1в та AП «Благодатненський птахо^ом» Микола1'всько1' облaстi - 6,7 тис. гол1в бaтькiвського стада. У пеpшомy господapствi в1д кубанських сipих самок одеpжaли по 35 яець, в дpyгомy значно бiльше - по 48 яець. Bиведення гусенят становить 7584 %, жива маса гусенят y 9-тижневому в1ц1 - 3,0-3,5 кг.
Pозведенням гусей лшдовсько'У породи займаються тpи HHP II (TOB «AФ «Pосток» Днiпpопетpовськоï обласп, ПAФ «Полyзipськa» Полтавсько1' облaстi, TOB «Kолос-K» Сумсько1' облaстi), y яких yгpимyють 8,8 тис. гол1в доpослоï птиц1. Cеpедня несyчiсть самок - 35 яець, за виведення молодняку - 68,0 %. Жива маса доpослоï птищ: самщв - 7-9 кг, самок - 7,0-7,5 кг [7, 10, 14, 15].
Селекцшну pоботy з гусьми тулузько'У породи здшснюють на племiнномy зaводi TOB «Фipмa «Aгpопpоменеpго» Днiпpопетpовськоï облaстi, де зосеpеджено племiнне стадо в кшькосп 2,1 тис. гол1в. Дана поpодa належить до важкого типу i
326
вщзначаеться високими вiдгодiвельними показниками. Жива маса доросло! птищ: самщв - 8-9, самок - 7,5 кг, генетичний потенщал несучосп сягае 25-30 яець за piK, маса яець - 150-160 г, виведення гусенят - 40-50 %, жива маса гусенят у 9-тижневому вщ - до 4,5 кг, виведення гусенят - 65 % [10].
Гуси роменсько'1 породи виведеш в Сумськш обласп на основi мюцево! породи. Сьогодш роменсъка порода розповсюджена в господарствах населення таких областей як Сумсъка, Кшвська, Чершпвська, Полтавсъка, Лугансъка та шш^ У 1975 рощ поголiв'я гусей роменсъко! породи сягало 38 тис. голiв, а через десять роив -скоротилося у 2 рази. Ниш роменських гусей нараховуеться б^ 22,5 тис. В основному розведенням птицi ща породи займаються в невеликих фермерських господарствах. Для гусей дано! породи гусей характерним е арий колip оперення, на животi - одна або подвшна жирова складка. Голова середшх pозмipiв, шия коротка, товста; тулуб широкий. Ноги коpоткi, масивш, оранжевого кольору. Щодо продуктивних показниюв, то жива маса дорослих самщв становить 5,5-6,5, самок -4,7-5,5 кг; генетичний потенщал несучосп сягае 30 яець за рш; маса яець - 150160 г; виведення гусенят - 40-50 %; жива маса гусенят у 9-тижневому вшд - до 4,0 кг [8, 15, 161.
Досить добре зарекомендували себе в Укра!ш гуси оброшинсько'1 ароТ породно'1 групи. Для ïï створення спочатку одержали двопородш помга шляхом схрещування самцiв китайсько1' сipоï породи з мiсцевими бшими самками (батъкiвсъка форма), а самщв велико!' сipоï породи - з китайськими шрими самками (материнська форма). По^м, у pезулътатi схрещування двопородних помiсей, були одеpжаннi тpипоpоднi, яких розводили «в собЬ>. У подальшому селекцiю вели на покращення шкубащйних якостей яець, пiдвищення скоpоспiлостi i м'ясних якостей гусенят у ранньому вщь У оброшинських гусей добре поеднуються господарсько коpиснi ознаки i бюлопчш особливостi вихвдних поpiд: висок перо -пуховi якостi мюцевих бiлих гусей, хороша несучiстъ i життездатнють китайських сipих i висока м'ясна скороспшсть великих сipих. У них мщна будова тiла, голова невелика з дещо випуклим черепом. Шия прямопоставлена або злегка нахилена вперед, сеpедньоï довжини. Тулуб компактний, груди широк i глибою, спина пряма. Жив^ пiдтягнутий. Хвiст короткий, майже прямий. Крила щшьно прилягають до тулуба i повнiстю накривають спину. Оперення сipе, а на живот бiле, на головi i шт темно-коричнева полоса. Жива маса гусок сягае близько 6,5 кг, гусаюв - 7,0 кг., яйценоснють - 35-40 яець, заплiдненiстъ - 85-90 %. У 60-денному вщ жива маса молодняку становить 3,7-4,1 кг. ïх розводили у господарствах Львiвськоï, Волинсько!, Кшвсько!, Одесько1' та Черкасько1' областей, однак, в останш роки ïx чиселънiстъ piзко скоротилася. На сьогодшшнш день у Львiвськiй областi оброшиньких сipиx гусей розводять у ДП «ДГ «Миклашiв» Пустомитiвсъкого району Лъвiвсъкоï областi, де зосереджене батъкiвсъке стадо в кiлъкостi 800 гол. Конкурентоспроможнють цих гусей обумовлена ïx доброю пpистосованiстю до мюцевих умов годiвлi та утримання, вщносно невисокими затратами пpацi та коpмiв [7, 8].
Незважаючи на ряд переваг, якими володдать гуси piзниx поpiд, в Укpаïнi в останш роки ix чиселънiстъ piзко зменшилася. У 1990 р. поголiв'я племiнниx гусей у бувшому СРСР складало бiлъше 1,1 млн. голiв, населенню було pеалiзовано 15 млн. гусенят i вироблено 91 тис. тон м'яса. У 2010 рощ в Украш, за приблизними ощнками, населенню було pеалiзовано 6,4 млн. гусенят, вироблено 36 тис. тон м'яса i 44 тони шр'я. На початок 2012 року в сшьгоспшдприемствах утримувалося приблизно 400 тис. голiв дорослого поголiв'я гусей, поголiв'я батъкiвсъкого стада
327
- на рiвнi 400-700 тис. голiв. Станом на 2015 рш, за даними Департаменту тваринництва профшьного мшютерства, в Укра!ш натчуеться 6,269 млн. гусей, з яких лише 485 тис. утримуеться у сшьгоспшдприемствах, а переважна бшьшють -у особистих селянських господарствах. Порiвняно з 1990 роком батькiвське поголiв'я гусей скоротилося майже в 2,5 разу [4, 10, 15, 19]. Причинами такого рiзкого спаду стали ряд факторiв, зокрема:
• низький технолопчний рiвень присадибних та фермерських господарств;
• вiдсутнiсть великих швестицш, якi в основному направляються на вирощування курчат-бройлерiв i курок-несучок;
• невщповщшсть мiж реалiзацiйною цiною i затратами, якi йдуть на утримання та вирощування поголiв'я гусей;
• скорочення кiлькостi iнкубаторних птахiвничих станцш (по районах), внаслiдок чого немае ш джерел виведення молодняку птищ для населення, ш конкурентiв монополютичним потужним птахiвничим пiдприемствам, у яких шкубацшш цехи виводять молодняк переважно для сво!х потреб;
• продаж промисловими пiдприемствами дорогого молодняку гусей населенню;
• недостатне фшансування державного сектору на збереження малочисельних цiнних популяцш гусей та проведення селекцiйно-племiнно! роботи по виведенню i удосконаленню нових родин, породних груп, порiд [3, 4, 5, 9, 15].
Однак, незважаючи на вищезазначене, гусiвництво в Укра!ш все ж таки мае ус перспективи для подальшого розвитку. Послужити цьому можуть ряд факторiв, одним iз яких е бюлопчш особливостi гусей, а саме: гуси мають здатшсть споживати велику кшьюсть зелених та соковитих кормiв з високим вмютом клiтковини. Це сприятиме господарствам з вирощування фруктiв створювати гусячi ферми, адже випасання гусей в садах дасть можливють боротися з бур'янами. Досвщ цей уже зарекомендував себе в багатьох кра!нах свiту. Так, в США для боротьби з бур'янами, де росте бавовник, за орiентовними тдрахунками, використовуеться на прополцi 1,5 мiльйона гусей. Пюля !хнього випасу на полi не залишаеться жодного буряну. Цей досвщ можна використати i в Укра!ш, розробивши порайоннi системи використання неорних земель, розводячи гусей, не застосовуючи значних затрат працi. А оскшьки гуси мають здатнiсть швидко виводити з органiзму радiонуклiди, то це також дасть можливють використовувати запущеш землi в зонах з тдвищеною радiоактивнiстю i при цьому отримувати здешевлену високоцiнну i якюну сировину [1, 6, 11].
Розвитку гушвництва сприяють i клiматичнi умови Укра!ни. Багатi пасовища, повноводнi водойми i сприятливий клiмат задовольняють фiзiологiчнi потреби гусей, формуючи у них високу резистентнють, рiст i розвиток. Крiм цього в Укра!нi створюеться непогана комбiкормова база, яка виробляе повнорацiоннi комбiкорми за такими рецептами, як гарантують повне забезпечення птищ ушма поживними речовинами для повнощнного росту.
Також за останнi роки в Укра!ш зiбрана досить потужна наукова база щодо селекцi!, утримання та вирощування гусей. Але через недостатнють швестицш у галузi гушвництва, реалiзувати сучаснi науковi вiдкриття важко. Використання сучасного устаткування, технологiчних прийомiв i селекцiйних досягнень у гушвницга може не лише пiдвищити ефективнють ведення галузi, але i розширити асортимент продукцi!, у тому чи^ i тако!, яка користувалася б високим попитом на зовшшньому ринку. Тобто, при застосуванш нових наукових досягнень вiдкриються новi можливостi покращення якостi не лише делiкатесно! продукци,
328
але i продукпв з лшувально-профшактичними властивостями. Сучасш технолопчш прийоми можуть значно пiдвищити ефективнiстъ виробництва продукцп гусiвництва в присадибних та фермерських господарствах, що стане значним поштовхом до нарощення поголiв'я i розвитку галузi в цiлому [1, 3, 9, 12].
Висновки. Галузь гушвництва в Укpаïнi на даний час зазнала деякого занепаду. Однак, генофонд порщ гусей piзного напряму пpодуктивностi збережено. Найбiлъш пошиpенi породи, яких розводять в кpаïнi, - велика шра, велика бiла, ^алшська бiла, легарт та колуш бший. Ефективностi ведення галузi гусiвництва в краЛш сприятимуть клiматичнi умови Украши, сучаснi теxнологiчнi прийоми та науковi i селекцiйнi досягнення.
Лiтература
1. Вертгйчук А. I. Шляхи подальшого розвитку птаxiвництБа в Укpаïнi / А. I. Вертгйчук // Ефективне птаxiвництво. - 2008. - № 11 (47). - С. 3-5.
2. Гузев I. В. Методолопя збереження бiоpiзноманiття генетичних pесуpсiв тваринництва Укpаïни: дис. ... доктора сшьськогосподарських наук: 06.02.01. -розведення та селекщя тварин / I. В. Гузев; [Институт розведення i генетики тварин НААН]. - Чубинське. - 2012. - 628 с.
3. !вко I. I. Шляхи тдвищення ефективност вгтчизняного гуивництва / I. I. !вко, О. В. Рябшша, О. В. Мельник // Ефективне штгвництво. - 2010. - № 11 (71). - С. 33-40.
4. !щенко Ю. Б. Аналiз виробництва продукцп шштвництва в Украш i прогнози до 2020 року / Ю. Б. Iщенко // Сучасне птаxiвництво. - 2014. - № 4 (137). -С. 4-8.
5. Кирилюк О. Ф. Розвиток ринку продукцп птаxiвництва / О. Ф. Кирилюк // Вюник аграрно! науки. - 2012. - № 8 (12). - С. 80-82.
6. Карпов В. С. Разведение гусей / В. С. Карпов // Фермерське господарство. -2011. - № 18. - C. 22.
7. Каталог племiнниx ресурив сiльськогосподаpськоï птищ Украши / Ю. О. Рябоконь, Д. М. Микитюк, В. В. Фролов [та ш] / Шд редакщею Ю. О. Рябоконя / Харшв., 2005. - 78 с.
8. Прибузький М. Породи водоплавноï птищ / М. Прибузький // Наше птаxiвнищ•во. - 2011. - № 2. - C. 22-24.
9. Терещенко О. В. Сучасш напрями розвитку птах1вництва Украши: Стан та перспективи наукового забезпечення галузi / О. В. Терещенко, О. О. Катеринич, О. В. Рожковський // Ефективне штгвництво. - 2011. - № 11 (83). - С. 7-12.
10. Хвостик В. Гуси - гуси./ В. Хвостик // Пропозищя. - 2008. - № 6. - С. 126-128.
11. Хвостик В. П. Гу«, гус^ Га... Га... Га... / В. П. Хвостик // Аграрник. - 2014. -№ 22. - C. 20-22.
12. Хвостик В. П. Перспективш напрями ведення гуивництва / В. П. Хвостик // Сучасш аграрш технологи. - 2013. - № 8. - C. 62-69.
13. Хвостик В. П. Як отримати найкращих: гуавництво / В. П. Хвостик // Наше птаxiвнищ•во. - 2013. - № 4. - C. 33-35.
14. Шеремет Д. О. Розведення гусей у присадибному господарство вибip породи i формування батьшвського стада / Д. О. Шеремет, В. В. Мельник // Сучасне птаxiвнищ•во. - 2014. - № 6. - С. 14 - 15.
15. «Аграрний тиждень. Украша» 2007 - 2015 pp. [Електронний ресурс] : Чи е перспектива? - 2015 р. - Режим доступу: http://a7d.com.ua/ tvarinnictvo/5899-chi-ye-perspektiva.html. - «Аграрний тиждень. Украша».
16. Гладш М. В. Породи сшьськогосподарських тварин Украши. Iстоpiя, стан, перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Гладш М. В., Рубан С. Ю., Гетя А. А., Пийма С. В.: / Розведення i селекщя. - 2015 р. - № 49. - С. 44-57. - Режим доступу: http://digest.iabg.org.ua/ selection/ item/89-49-008.
329
17. Мельник В. А. Производство продукции водоплавающей птицы в мире и в Украине [Электронный ресурс] / Мельник В. А. // Для птицеводов. - 2013 р. - Режим доступа: http://ptitcevod.ru/produkciyapticevodstva/proizvodstvoprodukciivodoplavayu shhej-pticy-v-mire-i-v-ukraine.html.
18. Петров Ю. Сшьськогосподарська водоплавна птиця в Украш [Електронний ресурс] / Ю. Петров // «Аграрний тиждень. Украша»: тез. докл. науч. - практ. конф., 9 лютого 2012 р. - Режим доступу: http: //agrokraina.com.ua/animals/210-slskogospodarska-vodoplavna-pticya-vukrayin. html.
19. Тваринництво 1990 - 2013 рр. [Електронний ресурс] : / Державний комггет статистики Украши. - 2013 р. - Режим доступу: htt: // ukr-stat. orq / uk / operativ / operativ 2006 / sq / sq-rik / sq-u / zp_u.html. - Тваринництво.
20. Roztalnyy A. Livestock farming in Central and Easteru Europe and Central Asia / A. Roztalnyy, A. Kuipers // Cattle husbandry in Easteru Europe and China. Wageningen Academic Publishers. - 2014. - P. 15 - 36.
21. Sen O. Current state and future outlook for development of the milk and beef sector in Ukraine / O. Sen, S. Ruban, A. Getya, Y. Nesterov // Cattle husbandry in Easteru Europe and China. Wageningen Academic Publishers. - 2014. - Р. 169 - 180.
Стаття надшшла до редакци 14.09.2015
УДК 636.4.082.43
Халак В. I., завщувач лаборатор1ею тваринництва, к. с.-г. н.
Державна установа 1нститут сшьського господарства степовог зони НААН Украши
Луник Ю. М., доцент, к. с.-г. н. © Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицини та б1отехнологт
iменi С. З. Гжицького ПРОДУКТИВШСТЬ СВИНЕЙ PI3HOÏ nnEMIHHOÏ Ц1ННОСТ1
До^джено показники власног продуктивностi ремонтних свинок та вiдтворювальноï здатностi свиноматок, що перевiряються рiзноï племiнноï цiнностi (метод BLUP, 1нструкщя з бонтування свиней), а також визначено критерп вiдбору високопродуктивних тварин.
Встановлено, що високими показниками продуктивностi (багатоплiднiсть -12,1±0,11 гол; маса гтздау вщ 60 дтв - 202,4±1,95 кг) характеризувалися свиноматки, у яких вж досягнення живоï маси 100 кг становить 193,6±1,00 дтв, товщина шпику на рiвнi 6-7 грудного хребця - 22,8±0,37 мм, товщина шпику на крижах - 17,8±0,28 мм, товщина шпику в середтй точц спини -18,9±0,34 мм, довжина тулубу - 116,2±0,33 см, тдекс BLUP (материнська лтя) - 107,24±1,878, тдекс Л.Лаша у модифжацп М.Д.Березовського - 39,76±0,258, тдекс О.Вангена - 23,69±0,116 балiв.
Максимальну юльюсть поросят до вiдлучення (99,0 %) виявлено у тварин з багатоплiднiстю 6,9±0,25 поросят та тдексом вирiвняностi гтзда свиноматки за живою масою поросят на дату ¡х народження 3,24±0,123 балiв.
Ключов1 слова: свит, порода, власна продуктивтсть, вiдтворювальна здаттсть, племтна цттсть, мтливкть, кореляцшний зв'язок
УДК 636.4.082.43
Халак В. И., Луник Ю. М.
Государственное учреждение Институт сельского хозяйства степной зоны НААН
Украины
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжицкого ПРОДУКТИВНОСТЬ СВИНЕЙ РАЗНОЙ ПЛЕМЕННОЙ ЦЕННОСТИ
Исследованы показатели собственной продуктивности ремонтных свинок и
© Халак В. I., Луник Ю. М., 2015
330
