CC BY
13
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta öioTexHonoriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.598.082.22
МорфолоНчш та 6ioxiMi4Hi показники кров1 гусей оброшинсько! cipoi' та оброшинськоУ бшоу породних груп залежно ввд ух фiЗiOлoгiчнoгo стану
Наведено результати морфологiчних та бiохiмiчних показниюв кровi гусей оброшинськог Ыро! та оброшинськог бтоИ породних груп залежно вiд перiоду гх репродуктивного циклу. Встановлено, що на зазначен показники значний вплив чинять стать i породна приналежтсть.
Найбыьша ктьюсть еритроцитiв та концентращя гемоглобту у самок i самщв обох породних груп вiдмiченi на початку яйцекладки, ттенсивног яйцекладки та на початку линьки, а найменша - в тнщ яйцекладки. Водночас активтсть фер-ментiв переамтування та лужног фосфатази найвищою була тд час ттенсивног яйцекладки, а найменшою - в тнщ яйцекладки та початку дефттивног линьки. У вЫ до^джуваю перiоди репродуктивного циклу, за винятком початку яйцекладки, сiрi самц за вмктом у кровi еритроцитiв та гемоглобту переважали самок. У быих гусей перевага самщв над самками за вмiстом еритроцитiв у кровi спостерiгалася лише на початку яйцекладки та у перюд ттенсивног яйцекладки, а за вмк-том гемоглобту у кровi 1х перевага була вiдмiчена у ва до^джуваю фiзiологiчнi перюди.
За ктьюстю еритроцитiв на початку яйцекладки та ттенсивног яйцекладки гуси оброшинськог Ыро! породног групи переважали быих ровесниюв, а на ктець яйцекладки, навпаки, поступалися гм. За концентращею гемоглобту у кровi та кольоровим показником кровi у вЫ до^джуваю перюди (виняток - вмiст гемоглобту у кровi Ырих самок на початку линьки та кольоровий показник кровi у Ырих самок та самщв на ктець яйцекладки) перевага була на боц бтих гусей. Вищими значеннями кольорового показника кровi у вЫ перюди яйцекладки та початку линьки в обох породних групах характеризува-лися самки.
За активтстю ферментiв переамтування та лужног фосфатази сiрi гуси переважали бтих ровесниюв на початку та в юнщ яйцекладки (виняток - сiрi самц на ктець яйцекладки), а в перюд ттенсивног яйцекладки та на початок линьки перевага була уже на боц бтих гусей.
Ключовi слова: оброшинська Ыра породна група, оброшинська бта породна група, гуси, самки, самщ, морфологiчнi та бiохiмiчнi показники кровi, фiзiологiчний стан, яйцекладка, линька.
Морфологические и биохимические показатели крови гусей оброшинской серой и оброшинской белой породных групп в зависимости от их физиологического состояния
Приведены результаты морфологических и биохимических показателей крови гусей оброшинской серой и оброшинской белой породных групп в зависимости от периода их репродуктивного цикла. Установлено, что на эти показатели значительное влияние оказывают пол и породная принадлежность.
Citation:
Zaplatinsky, V.S., Fedorovich, E.I. (2017). Morphological and biochemical blood indices of obroshinsky gray and obroshinsky white natural group geese ant its depending on their physiological state. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 140-144.
В.С. Заплатинський, G.I. Федорович vova25502012@ukr.net, logir@ukr.net
1нститут бюлогп тварин НААН, вул. Василя Стуса, 38, м. Льв1в, 79034, Украша
В.С. Заплатынский, Е.И. Федорович vova25502012@ukr.net, logir@ukr.net
Институт биологии животных НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Льв1в, 79034, Украина
Наибольшее количество эритроцитов и концентрация гемоглобина у самок и самцов обеих породных групп отмечены в начале яйцекладки, интенсивной яйцекладки и в начале линьки, а наименьшая - в конце яйцекладки. В то же время активность ферментов переаминування и щелочной фосфатазы наивысшей была во время интенсивной яйцекладки, а наименьшей - в конце яйцекладки и начале дефинитивной линьки. Во все исследуемые периоды репродуктивного цикла, за исключением начала яйцекладки, серые самцы за количеством в крови эритроцитов и гемоглобина преобладали самок. У белых гусей преимущество самцов над самками за количеством эритроцитов в крови наблюдалось лишь в начале яйцекладки и в период интенсивной яйцекладки, а за количеством гемоглобина в крови их преимущество было отмечено во все исследуемые физиологичные периоды.
За количеством эритроцитов в начале яйцекладки и интенсивной яйцекладки гусаки оброшинской серой породной группы преобладали белых ровесников, а на конец яйцекладки, наоборот, уступали им. За концентрацией гемоглобина в крови и цветным показателем крови во все исследуемые периоды (исключение - количество гемоглобина в крови серых самок в начале линьки и цветной показатель крови у серых самок и самцов на конец яйцекладки) преимущество было на стороне белых гусаков. Высшими значениями цветного показателя крови во все периоды яйцекладки и начала линьки в обеих породных группах характеризовались самки.
За активностью ферментов переаминування и щелочной фосфатазы серые гусаки преобладали белых ровесников в начале и в конце яйцекладки (исключение - серые самцы на конец яйцекладки), а в период интенсивной яйцекладки и на начало линьки преимущество было уже на стороне белых гусаков.
Ключевые слова: оброшинская серая породная группа, оброшинская белая породная группа, гуси, самки, самцы, морфологические и биохимические показатели крови, физиологичное состояние, яйцекладка, линька.
Morphological and biochemical blood indices of obroshinsky gray and obroshinsky white natural group geese ant its depending on their physiological state
V.S. Zaplatinsky, E.I. Fedorovich vova25502012@ukr.net, logir@ukr.net
Institute of Animal Biology NAAS of Ukraine, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine
This article describes the results of morphological and biochemical blood indices of obroshinsky gray and obroshinsky white natural group geese and its depending on the period of their reproductive cycle. It is established that gender and race affiliation have a significant influence on these indices.
The largest amounts of erythrocytes and hemoglobin concentration in females and males of both natural groups were observed at the beginning of the oviposition, intensive egg laying and at the beginning of molting, and the smallest values were at the end of the oviposition. At the same time, the activity of transaminases and alkaline phosphatase were the highest during intensive oviposition, and the smallest at the end of the oviposition and at the beginning of a definitive molting. Gray males dominated above females by the content of red blood cells and level of hemoglobin during all studied periods of the reproductive cycle, with the exception of the beginning of oviposition, In white geese, males dominated above females in number of erythrocytes only at the beginning of oviposi-tion and in the period of intensive oviposition, and the hemoglobin content were always higher in males during all studied physiological periods.
Obroshinsky gray group greese prevailed above obroshinsky white natural group greese by the amounts of erythrocytes at the beginning of oviposition and during intensive oviposition, but in the end of oviposition they inferior to obroshinsky white natural group geese. Obroshinsky white natural group geese prevailed above obroshinsky gray group greese in the concentration of hemoglobin in the blood and the color index of blood in all investigated periods (with the exception of the hemoglobin content in the blood of gray females at the beginning of molting and the color blood index in gray females and males at the end of the oviposition). The highest values of the colored blood index in both breeding groups were female. Females from both natural groups geese dominated above males with higher color blood index in all periods of oviposition and at the beginning of molting.
The activity of transaminases and alkaline phosphatase were higher in white geese at the beginning and in the end of the oviposition (with the exception at the end of the oviposition in gray males). In the period of intensive egg laying and at the beginning of the molting, white geese had advantages.
Key words: obroshinsky gray natural group, obroshinsky white natural group, geese, females, males, morphological and biochemical blood indices, physiological state, oviposition, molt.
Вступ
Розвиток птах1вництва на промисловш основ1 ставить особлив1 вимоги до свого об'екту - птищ. 1нтен-сивне використання птищ повинно базуватися на знанш И бюлопчних особливостей. Без врахування анатом1чних та ф1зюлопчних особливостей будь-який потенцшно ефективний технолопчний прийом буде неефективним (Azaubayeva, 2008). Знаючи принципи бюлопчних особливостей оргашзму птищ, птах1вник може, залежно вщ поставлених завдань (зб1льшення
несучосп, м'ясносп, тдвищення життездатносп то-що), цшеспрямовано впливати на морфофункцюналь-m показники, вести поглиблену роботу по удоскона-ленню племшних та продуктивних И якостей (Vohnivenko, 1998; Dyebrov, 2003).
На сьогодшшнш день накопичено чимало матер1а-лу про зв'язок цшого ряду бюх1м1чних параметр1в з продуктивними якостями курей, що вщкривае можли-вють вибору кращих i бшьш надшних. Однак, так зв'язки у гусей, особливо у рiзнi перюди яйцекладки, вивченш недостатньо.
Вщомо, що яйцекладка у птищ пов'язана з напру-женою роботою i функц1онуванням р1зних систем И оргашзму. З яйцем органiзм самок втрачае велику кiлькiсть бiлка, вуглеводiв, мiнеральних речовин, жирiв та вгтамшв (Ohrymenko, 1971; Kozenko et. al., 2016). З огляду на зазначене, ми вважали за доцiльне вивчити морфолопчш та бiохiмiчнi показники кровi органiзму гусей оброшинсько! аро! та оброшинсько! бшо! породних груп у рiзнi етапи !х продуктивностi, а саме: початок парування та яйцекладки, перюд штенсивно! яйцекладки, кшець яйцекладки та початок линьки.
Матерiал i методи досл1джень
Дослiдження проведенi на гусях оброшинсько! а-ро! та обршинсько! бшо! породних груп, що утриму-вались в умовах ДП «ДГ Миклашiвське» 1нституту сiльського господарства Карпатського регюну НААН.
Для дослвдження морфологiчних та бiохiмiчних показник1в кровi було вiдiбрано двi групи птищ по 14 голiв (по 9 гусок i 5 гусаков) у кожнш, якi форму-вались за принципом аналопв, враховуючи вiк, живу масу та клшчний стан здоров'я. Щддослвдш гуси з початку перюду парування до початку линьки (з счня по червень) утримувались роздшьно залежно вiд породно! приналежносп. Умови догляду, утримання та годiвлi для гусей обох дослiдних груп були однако-вими.
Кров для дослвджень вшбирали з вени крила вранщ до годiвлi птицi у наступш перiоди: початок
парування та яйцекладки, перюд штенсивно! яйцекладки, кшець яйцекладки та початок линьки. У кровi визначали кiлькiсть еритроцитiв - шдрахунком у камерi Горяева, вмют гемоглобiну - гемоглобш-цiанiдним методом, кольоровий показник - розрахун-ковим методом (Levchenko et. al., 2004). У сироватщ кровi визначали загальний бiлок за О. Н. Lowry, ак-тивнiсть ферментiв переамiнування (АлАТ i АсАТ) -унiфiкованим диттрофеншпдразиновим методом Райтмана-Френкеля та фосфатазу лужну - колоримет-ричним методом (Ionov et. al., 2011).
Одержаннi результати дослщжень обробляли методом варiацiйно! статистики за Г. Ф. Лакиным (Lakin, 1990) з використанням пакепв прикладних програм «EXCEL»» i «STATISTICA 6.1»». Результати середнiх значень вважали статистично вiрогiдними при Р < 0,05 (*), Р < 0,01 (**), Р < 0,001 (***).
Результати та Тх обговорення
Встановлено, що морфолопчш та бiохiмiчнi показники кровi гусей обох породних груп залежали ввд фiзiологiчного стану !х органiзму i зазнавали певних змш у процесi репродуктивного циклу птищ. При цьому значний вплив на вищезазначеш показники чинили стать та порода гусей.
Так, найбшына кшькють еритроципв та концен-тра^ гемоглобiну у самок i самщв гусей обох породних груп спостер^алися на початку парування та яйцекладки, штенсивно! яйцекладки та тд час початку линьки, а найменша - в кшщ яйцекладки (табл. 1).
Таблиця 1
Морфолопчш показники кров1 гусей оброшинськоТ селекцц, М ± m
Фiзiологiчнии стан гусей Оброшинська ара породна група Оброшинська бша породна група
самки, n = 9 самцi, n = 5 самки, n = 9 | самщ, n = 5
Кшьюсть еритроципв у кров^ T/л
Початок яйцекладки 3,44 ± 0,155* 3,21 ± 0,186 2,88 ± 0,134 3,19 ± 0,094
1нтенсивна яйцекладка 2,40 ± 0,219 2,58 ± 0,260 2,21 ± 0,100 2,53 ± 0,166
Кшець яйцекладки 2,34 ± 0,111 2,51 ± 0,173 2,60 ± 0,171 3,05 ± 0,179
Початок линьки 2,76 ± 0,104 3,10 ± 0,234 2,61 ± 0,150 3,22 ± 0,119
Концентрацш гемоглобшу в кров^ г/л
Початок яйцекладки 205,08 ± 10,865 171,93 ± 15,420 203,35 ± 5,446 213,47 ± 20,895
1нтенсивна яйцекладка 155,45 ± 4,547 167,23 ± 4,598** 168,20 ± 7,150 191,59 ± 3,961
Кiиець яйцекладки 142,86 ± 3,971 150,13 ± 9,592 149,27 ± 3,774 156,72 ± 5,923
Початок линьки 145,70 ± 3,116 155,38 ± 6,016 149,19 ± 4,394 169,16 ± 9,277
Кольоровий показник кров^ од.
Початок яйцекладки 1,82 ± 0,132 1,61 ± 0,122 2,14 ± 0,082 2,02 ± 0,218
1нтенсивна яйцекладка 2,10 ± 0,236 2,02 ± 0,233 2,33 ± 0,164 2,32 ± 0,199
Кшець яйцекладки 1,85 ± 0,079 1,81 ± 0,124 1,79 ± 0,147 1,56 ± 0,132
Початок линьки 1,60 ± 0,088 1,54 ± 0,257 1,74 ± 0,091 1,58 ± 0,123
Щримiтка. У цiй та наступних таблицях вiрогiднiсть рiзницi вказана при порiвняннi до найвищого значения.
Водночас, за кшьшстю еритроцитiв у перiод початку та штенсивно! яйцекладки гуси оброшинсько! сро! породно! групи переважали бших гусей. Рiзниця м1ж самками за цим показником на початку яйцекладки становила 0,56 Т/л (Р < 0,05), у перюд штенсивно! яйцекладки - 0,19, а м1ж самцями - 0,02 та 0,05 Т/л вщповвдно. На перюд завершення яйцекладки перевага за вмютом у кровi еритроцитiв була уже на бощ бiлих гусей - у самок на 0,26, у самщв - на 0,54 Т/л. На початку линьки рiзниця за зазначеним показником м1ж птицею дослщжуваних груп була незначною,
проте варто вщмгтити, що вищим цей показник був у арих самщв та у бших самок.
За вмютом гемоглоб^ в кровi на початку парування та яйцекладки самщ обох породних груп переважали самок, однак у перюд штенсивно! яйцекладки, на кшець яйцекладки та на початок линьки цей показник вищим був уже у самок. За названим показником встановлена i мiжпородна рiзниця: оброшинсьш сiрi гуси поступались сво!м бшим ровесникам впродовж всього досладжуваного перюду (виняток - самки в перюд початку яйцекладки). Однак, слш вщмгтити,
що ця р1зниця у жодному випадку не була достов1р-ною. Щодо кольорового показника кров1, то у перюд початку яйцекладки, штенсивно! яйцекладки та пвд час дефшггавно! линьки у гусей оброшинсько! бшо! породно! групи вш був вищим н1ж у арих ровесников. Р1зниця за цим показником у самок знаходилася в межах 0,14-0,32, а у самщв - в межах 0,04-0,41 од. На
перюд зашнчення яйцекладки перевага, хоч 1 незначна та недостов1рна, була уже на бощ гусей оброшинсько! аро!породно!групи.
Гуси досладжуваних груп вщр1знялися м1ж собою також за бюх1м1чними показниками сироватки кров1 (табл. 2).
Бiохiмiчнi показники сироватки кров1 гусей оброшинсько'' селекцi'l', М ± т
Таблиця 2
Ф1зюлопчний стан гусей Оброшинська ара породна група Оброшинська бша породна група
самки, п = 9 | самщ, п = 5 самки, п = 9 | самц1, п = 5
Загальний бшок, г/л
Початок яйцекладки 66,19 ± 1,569 70,75 ± 2,309 67,44 ± 2,259 80,31 ± 3,066
1нтенсивна яйцекладка 59,10 ± 1,001*** 64,12 ± 0,707** 53,05 ± 0,559 57,94 ± 1,037
Кшець яйцекладки 68,36 ± 1,797*** 88,32 ± 1,520 58,24 ± 1,086 85,65 ± 1,639
Початок линьки 88,68 ± 0,849*** 97,76 ± 1,572* 74,93 ± 2,413 91,71 ± 1,040
Актившсть АлАт, од./л
Початок яйцекладки 224,37 ± 10,499 252,51 ± 12,945 214,59 ± 5,872 232,67 ± 19,664
1нтенсивна яйцекладка 233,52 ± 6,311 262,00 ± 10,775 248,09 ± 6,292 270,97 ± 8,469
Юнець яйцекладки 165,82 ± 16,996 179,24 ± 7,372 157,35 ± 11,116 164,76 ± 11,693
Початок линьки 140,84 ± 11,435 186,49 ± 19,999* 148,74 ± 11,735 243,02 ± 6,050
Актившсть АсАт, од./л
Початок яйцекладки 293,11 ± 8,051*** 336,41 ± 6,111* 236,92 ± 7,480 301,54 ± 11,381
1нтенсивна яйцекладка 436,34 ± 13,653 440,89 ± 9,216 450,96 ± 9,408 461,33 ± 12,996
Юнець яйцекладки 331,51 ± 32,601 337,44 ± 17,428 286,52 ± 12,501 311,38 ± 30,702
Початок линьки 233,97 ± 16,292 342,48 ± 20,151* 243,31 ± 13,416 398,86 ± 6,986
Фосфатаза лужна (ФЛ), од./л
Початок яйцекладки 456,54 ± 10,095 535,25 ± 14,456 408,37 ± 20,564 511,03 ± 21,578
1нтенсивна яйцекладка 739,12 ± 23,339 588,53 ± 36,731 775,69 ± 64,527 620,02 ± 31,287
Юнець яйцекладки 733,10 ± 47,126 574,38 ± 45,187 602,44 ± 38,467 591,71 ± 27,121
Початок линьки 400,10 ± 27,568 346,16 ± 47,367 415,91 ± 40,945 383,96 ± 29,966
Встановлено, що за вмютом загального бшка в сироватщ кров1 самки обох породних груп у ва досль джуванш ф1зюлопчш перюди переважали самщв. Слад вказати, що у гусей обох статей найвищим цей показник був на початок линьки, а найнижчим - у перюд штенсивно! яйцекладки. Найнижч1 показники вмюту загального бшка в сироватщ кров1 у перюд штенсивно! яйцекладки, вочевидь, пояснюеться його активним використанням у процесах бюсинтезу бшка яйця у самок та сперматогенезом у самщв, позаяк бшки кров1 найчастше використовуються оргашзмом птищ як пластичний матер1ал.
За вмютом загального бшка в сироватщ кров1 була виявлена 1 м1жпородна р1зниця. Так, самки оброшинсько! аро! породно! групи за цим показником досто-в1рно (Р < 0,001) переважали бших ровесниць у перюд штенсивно! яйцекладки на 6,05, на кшець яйцекладки - на 10,12 та пвд час дефшггавно! линьки - на 13,75 г/л. Однак у перюд початку яйцекладки ця перевага була уже на бощ бших гусей, проте вона була нев1ропдною. У самщв достов1рна р1зниця за вищена-званим показником на користь оброшинсько! аро! породно! групи спостерталася лише у перюд штенсивно! яйцекладки та на початку линьки 1 вона станови-ла вщповадно 6,18 (Р < 0,001) та 13,75 г/л (Р < 0,05).
Концентращя загального бшка 1 актившсть ферме-нтв переам1нування е шдикаторами протжання скла-дних метабол1чних процеав в оргашзм1 птищ. Фер-менти переам1нування катал1зують реакци перенесен-ня амшних груп м1ж ам1нокислотами 1 кетокислотами
в результат! чого утворюються нов1 амшокислоти, тобто в1дбуваеться синтез б1лк1в. Чим актившший фермент, тим 1нтенсивн1ше пропкають процеси мета-бол1зму в оргашзмг
Встановлено, що активн1сть АлАт 1 АсАт у сиро-ватц1 кров1 гусей обох статей обох породних груп найб1льшою була в перюд штенсивно! яйцекладки, а найменшою - у перюд завершення яйцекладки та на початок дефшггавно! линьки. За актившстю цих фер-мент1в у ва досл1джуван1 пер1оди самц1 обох породних груп переважали самок, однак достов1рною ця р1зниця була лише в перюд початку парування та яйцекладки 1 шд час дефшггавно! линьки. За названи-ми показниками встановлена 1 м1жпородна р1зниця: с1р1 гуси переважали б1лих ровесниюв у перюд початку парування та яйцекладки 1 на кшець яйцекладки, а в перюд штенсивно! яйцекладки та на початок линьки перевага була уже на бощ бших гусей. Проте варто зазначити, що достов1рна перевага на користь гусей оброшинсько! аро! породно! групи спостер1галася лише за АсАт у перюд парування та початку яйцекладки 1 становила у самок 56,18 (Р < 0,001), а у самщв -34,87 од./л (Р < 0,05). В1ропдна перевага бших гусей була виявлена лише пвд час дефшггавно!' линьки у самщв 1 становила за АлАт 56,53, за АсАт 56,38 од./л (Р < 0,05).
Для птищ тд час яйцекладки важливе значения мае актившсть лужно! фосфатази, яка бере участь у катал1з1 фосфорних еф1р1в у плазм1 кров1 та тканинах. Кр1м цього цей ензим бере участь в обмш1 Кальщю та
неоргашчного Фосфору в органiзмi i перенесеннi !х iонiв пвд час формування шкарлупи яйця, тому вш е дуже важливим для самок (Stovbets'ka, 2015). Актив-нiсть названого ферменту самок оброшинсько! аро! породно! групи, залежно ввд дослiджуваного перюду, знаходилася в межах 400,10-739,12, у самок - у межах 346,16-588,53, а у гусей оброшинсько! бшо! породно! групи - вшповвдно в межах 415,91-775,69 та 383,96-620,02 од./л, причому найвищим цей показник у гусей обох породних груп був у перюд штенсивно! яйцекладки, а найнижчим - на початку линьки. Слш ввдмггити, що вищими показниками активносп луж-но! фосфатази у перюд початку яйцекладки вшзнача-лися самщ, а у перюд штенсивно! яйцекладки, на кшець яйцекладки та на початок линьки - самки. Самщ оброшинсько! сро! породно! групи порiвняно з бшими ровесниками вшзначалися вищою актившстю зазначеного ферменту на початку та в кшщ яйцекладки, а самки - лише на початку яйцекладки. У вс iншi дослвджуваш перюди вища актившсть лужно! фосфатази спостер^алася у бiло! птицi.
Висновки
1. Морфологiчнi та бiохiмiчнi показники кровi гусей оброшинсько! селекцп залежали вiд !х репродуктивного перюду. Найбшьша кiлькiсть еритроцитiв та концентращя гемоглобiну у самок i самцiв обох породних груп вiдмiченi на початку парувального перюду та яйцекладки, штенсивно! яйцекладки та на початку линьки, а найменша - в кшщ яйцекладки. Водночас актившсть ферменпв переам^вання та лужно! фосфатази найвищою була пвд час штенсивно! яйцекладки, а найменшою - в кшщ яйцекладки та початку дефшгтивно! линьки.
2. За кшьшстю еритроципв на початку яйцекладки та штенсивно! яйцекладки гуси оброшинсько! аро! породно! групи переважали бших ровесников, а на кшець яйцекладки, навпаки, поступалися !м. За кон-центрацiею гемоглобiну у кровi та кольоровим показником кровi у всi дослiджуванi перiоди (виняток -вмiст гемоглобiну у кровi сiрих самок на початку линьки та кольоровий показник кровi у арих самок та самцiв на кшець яйцекладки) перевага була на бощ бших гусей.
3. За актившстю ферменпв переамшування та лужно! фосфатази сiрi гуси переважали бших ровесников на початку та в кшщ яйцекладки (виняток - сiрi самщ на кшець яйцекладки), а в перюд штенсивно! яйцекладки та на початок линьки перевага була уже на бощ бших гусей.
Перспективи подальших дослгджень. У подаль-шому буде вивчено динам^ морфолопчних та бюхь мiчних показнишв кровi у нащадкiв гусей дослщжу-
ваних rpyn o6pomHHCbKo! cipo! Ta o6pomHHCbKo! 6rno!
nopogHHx rpyn.
EiS^iorpa^inm nocH^aHHH
Azaubayeva, G.S. (2008). Produktivnyye i biologicheskiye osobennosti gusey v zavisimosti ot razlichnykh faktorov. Efektivne ptakhivnitstvo. 1(49), 19 - 24 (in Russian).
Vohnivenko, L.P. (1998). Vykorystannya inter"yernykh testiv dlya otsinky i prohnozuvannya produktyvnykh yakostey husey riznoho henofondu. Avtoreferat dysertatsiyi na zdobuttya stupenya kandydata sil's'kohospodars'kykh nauk, Kyyiv, 17 (in Ukrainian).
Dyebrov, V.V. (2003). Udoskonalennya metodiv otsinky, formuvannya ta realizatsiyi henetychnoho potentsialu produktyvnykh yakostey husey. Avtoreferat dysertatsiyi na zdobuttya stupenya kandydata sil's'kohospodars'kykh nauk, Kherson, 19 (in Ukrainian).
Kozenko, O.V., Mahrelo, N.V., Sus, H.V. (2016). Erytrotsytarna systema krovi husey v period paruvannya ta yaytsekladky. Naukovyy visnyk LNAVM imeni S.Z. Hzhyts'koho. 4(72), 14-19 (in Ukrainian).
Ionov, I.A., Shapovalov, S.O., Rudenko, E.V., Dolgaya, M.N., Ahtyrskyy, A.V., Zozulya, Ya.A., Kostyuk, I.A. (2011). Kriterii i metody kontrolya metabolizma v organizme zhivotnyih i ptits. Institut zhivotnovodstva NAAN. Harkov (in Ukrainian).
Lakin, G.F. (1990). Biometriya: uchebnoe posobie [dlya biol. spets. vuzov]. M.: Vyisshaya shkola (in Russian).
Levchenko, V.I., Novozhyts'ka, Yu.M., Sakhnyuk, V.V., Tyshkivs'kyy, M.Ya., Holovakha, V.I., Moskalenko, V.P., Vovkotrub, N.V., Rozumnyuk, A.V., Holub, O.Yu., Tyshkivs'ka, N.V., Slivins'ka, L.H., Fasolya, V.P., Zhyla, I.A. (2004). Biokhimichni metody doslidzhennya krovi tvaryn. Kyyiv (in Ukrainian).
Ohrymenko, E.M. (1971). Biologicheskie pokazateli gusey krupnyih seryih, mestnyih belyih, kitayskih seryih i ih pomesey v usloviyah Lvovskoy oblasti. Avtoreferat dissertatsiya na soiskanie uchenoy stepeni kandidat biologicheskih nauk, Lvov (in Ukrainian).
Stovbetska, L.S. (2015). Fiziologichniy stan ta yayechna produktivnist perepilok za vplivu kompleksu aminokislot i vitaminu E. Avtoreferat dysertatsiyi na zdobuttya stupenya kandydata veterynarnykh nauk, Kiyiv (in Ukrainian).
Received 20.09.2017 Received in revised form 25.10.2017 Accepted 27.10.2017
