CC BY
14
HayKoBun BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepuHapHoi MegnnnHn Ta 6ioTexHonorin iMem C.3. IxuntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:612.11:636.598
Еритроцитарна система кровi гусей в пертд парування та яйцекладки
О.В. Козенко, Н.В. Магрело, Г.В. Сус [email protected]
Львiвський нацюнальнийунiверситет ветеринарно'1медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
Динамгка окремих метаболтгв в кровг птиц у ргзш пергоди яйцекладки може бути показником тдготовки оргатзму до продуктивностг та ргвня в ньому процесгв обмту. Адже, яйцекладка пов 'язана з напруженою роботою г функцюнуванням ргзних систем оргатзму птицг. З яйцем оргатзм самок втрачае велику кыьюсть бглка, вуглеводгв, мтеральних речовин, жиргв та вгтамжв, а оргатзму самцгв назван метаболти потргбш для спермопродукцп.
Метою роботи було прир1вняти функцюнування оргашв г систем оргатзму птиц в перюд парування г яйцекладки з фу-нкцюнальною пробою, яка здатна виявити приховат резерви 1х оргатзму. Тому в дангй статт1 вивчено окремг ланки обмту речовин в оргатзмг гусей в ргзнг етапи Их продуктивностг, а саме: початок яйцекладки г парування, ттенсивна яйцекладка та перюд и завершення.
Отриман результати свгдчать, що у пергод статевоI дгяльностг в оргашзмг гусей, як самцгв, так г самок, проходять складнг процеси, що впливають на основнг показники еритроцитарноI системи кровг. Пгд час ттенсивного парування г яйцекладки оргатзм гусей здатний мобтзувати ресурсы, яю на ктець яйцекладки значно вичерпанг г тому потргбен час на 1х вгдновлення. На це вказують результати в'язкостг кровг та плазми, гематокриту, швидкостг осгдання еритроцитгв, осмотично! стшкостг еритроцитгв, розширення зони !хрезистентностг, збтьшення ргвня гемоглобту в кровг.
Ключовi слова: еритроцитарна система, кров, фгзгологгчний стан, парування, яйцекладка, самки, самцг, гуси, здоров 'я.
Эритроцитарная система крови гусей в период спаривания и яйцекладки
О.В. Козенко, Н.В. Магрело, Г.В. Сус [email protected]
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Динамика отдельных метаболитов в крови птицы в разные периоды яйцекладки может быть показателем подготовки организма к производительности и уровня в нем процессов обмена. Ведь, яйцекладка связана с напряженной работой и функционированием различных систем организма птицы. С яйцом организм самок теряет большое количество белка, углеводов, минеральных веществ, жиров и витаминов, а организму самцов эти метаболиты нужны для спермопродукции.
Целью работы было приравнять функционирование органов и систем организма птицы в период спаривания и яйцекладки с функциональной пробой, которая способна выявить скрытые резервы их организма. Поэтому в данной статье изучены отдельные звенья обмена веществ в организме гусей в разные этапы их производительности, а именно: начало яйцекладки и спаривания, интенсивная яйцекладка и период ее окончания.Полученные результаты свидетельствуют, что в период половой деятельности в организме гусей, как самцов, так и самок, происходят сложные процессы, которые влияют на основные показатели эритроцитарной системы крови. Во время интенсивного спаривания и яйцекладки организм гусей способен мобилизовать ресурсы, которые к концу яйцекладки значительно исчерпаны и поэтому требуется время на их восстановление. На это указывают результаты вязкости крови и плазмы, гематокрита, скорости оседания и осмотической устойчивости эритроцитов, расширение зоны их резистентности, повышение уровня гемоглобина в крови.
Ключевые слова: эритроцитарная система, кровь, физиологическое состояние, спаривание, яйцекладка, самки, самцы, гуси, здоровье.
Citation:
Kozenko, O., Magrelo, N., Sus, H. (2016). Red cell blood system geese during and pairing egg. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 4(72), 14-19.
Red cell blood system geese during and pairing egg
O. Kozenko, N. Magrelo, H. Sus [email protected]
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Dynamics of certain metabolites in the blood of birds at different times of egg preparation may be an indicator organism to productivity and process it in exchange. Indeed, egg-laying is associated with hard work and functioning of various body systems birds. With egg female body loses large amounts of protein, carbohydrates, minerals, fats and vitamins, the body of males called metabolites required for sperm.
The aim was to equate the functioning of organs and systems of birds during mating and laying out functional tests that can detect hidden reserves of the organism. Therefore, in this article the individual links metabolism geese at different stages of their performance, namely top of oviposition and mating, and oviposition period of intense mating and during its completion.
The results indicate that during the sexual activity of the body of geese, as males and females, are complex processes that affect the main indicators of red cell blood system. During the intensive mating and egg-laying geese body is able to mobilize resources at the end of oviposition significantly depleted and therefore need time for their recovery. This is indicated by the results of blood and plasma viscosity, hematocrit, erythrocyte sedimentation rate, osmotic resistance of red blood cells, expansion of their resistance, increasing hemoglobin levels in the blood.
Key words: system of erythrocytes, blood, physiological condition, mating, egg-laying, females, males, geese, health.
Вступ
Яйцекладка пов'язана з напруженою роботою i функщонуванням pi3Hm систем оргашзму птищ. З яйцем оргашзм самок втрачае велику шльшсть бiлка, вуглеводiв, мшеральних речовин, ж^в та вггамшв. Оргашзму самщв назваш метаболии потрiбнi для спермо продукцп (Romanoff and Romanoff, 1959; Kar-apetjan and Vardanjan, 1978). Враховуючи сказане, вважаемо за можливе прирiвняти функцюнування оргашв i систем оргашзму птищ в перюд парування i яйцекладки з функщональною пробою, яка здатна виявити приховаш резерви ïx оргашзму (Mymrin, 1985; Zasyekin et al., 2010). З огляду на те, ми вважали за доцшьне вивчити окремi ланки обмшу речовин в органiзмi гусей в рiзнi етапи ïx продуктивносп, а саме: початок яйцекладки i парування, перюд штен-сивноï яйцекладки i парування та перюд ïï завершен-ня. Доцшьно наголосити на те, що початок яйцекладки сшвпадае з початком весни. За зимовий перюд, коли оргашзм птищ був позбавлений кормiв - носив вгташшв та шших компоненпв кормового рацюну, частина ïx запаав в органiзмi вичерпана. Тому дина-мша окремих метаболтв в кровi пищ у рiзнi перюди яйцекладки може бути показником подготовки оргашзму до продуктивносп та рiвня в ньому процеав обмшу.
MaTepia™ i методи дослвджень
Дослщження проводились на поголiв'ï гусей, що утримувалися на приватнш фермi у Львiвськiй обласп (I група) та на фермi у Рiвненськiй обласп (II група).
У венознш кровi гусей усix вшових i фiзiологiчниx груп вивчали: в'язшсть кровi i плазми - вюкозимет-ром ВК-4, гематокрит - в укорочених тпетках Пан-ченкова, швидшсть освдання еритроцитiв (ШОЕ) - в плетках Панченкова пвд кутом 45°, осмотичну резис-тентнiсть еритроцитiв (ОРЕ) - в гшотошчних розчи-нах хлориду натрш за загальноприйнятим методом,
шльшсть еритроципв - шдрахунком в камер1 Горяева, концентращю гемоглобшу на ФЕК-М за методом Дерв1за-Воробйова, кольоровий показник - розрахун-ковим методом (Levchenko et al., 2004).
Результата та ïx обговорення
За даними таблищ 1 видно, що на протяз1 всього дослщного перюду в'язшсть кров1 була значно бшьша у птищ II групи. На початку яйцекладки р1зниця м1ж самцями становила 0,90 од., в перюд iнтенсивноï яйцекладки 0,70 та ïï зашнчення 1,03 од., а мiж самками 0,60, 1,73 i 1,10 од. ввдповвдно.
З наведених даних видно, що на початку яйцекладки в'язк1сть кровi дещо зменшилась.
В часi iнтенсивноï яйцекладки настало деяке згу-щення кровi, можливо через значну втрату води з масою яйця. Шсля завершения яйцекладки вiдмiчено зрiдження кровi через втрату органiзмом з масою яйця окремих метаболтв. Подiбна закономiрнiсть вiдмiчена i в показниках в'язкосп плазми кровi гусей (таблиця 2). На початку яйцекладки рiзниця в показниках мiж групами практично ввдсутня. В перiод iн-тенсивного парування i яйцекладки спостер^али деяке згущення плазми кровi, особливо у птищ II групи. В цей перюд рiзниця м1ж самцями становила 0,47 i самками 0,70 од. Шсля завершення яйцекладки в'язшсть плазми кровi була значно нижча за вихвдний рiвень, але залишалася вищою у птицi II групи (у самщв та самок на 0,17 од. порiвняно з I групою).
За даними таблищ 3 на початок яйцекладки гематокрит був вищий у самщв, порiвняно з самками. В перюд штенсивного парування i яйцекладки у самщв обох груп та самок II групи показники збшьшилися, порiвняно з попередшм фiзiологiчним станом (у самщв I групи на 3,84%, самщв II групи на 0,67% та у самок II групи на 9,67%). У самок I групи показники дещо зменшились (на 5,86). Шсля завершення яйцекладки у бшьшосп груп птищ виявлена тенденщя до зниження гематокриту, порiвняно з попередшм фiзiо-
лопчним станом (у самщв I групи на 12,5%, II групи -9,34%, у самок II групи на 4,00%). Лише у самок I групи показник гематокриту збшьшився на 1,20%.
Ф1зюлопчний стан оргашзму птищ ютотно впли-нув на швидшсть оадання еритроципв р1зних груп гусей (таблиця 4). Так, на початок парування i яйцек-
ладки цей показник був ютотно прискорений у самцiв i самок II групи.
Вже в пергш 15 хвилин, вщ початку постановки реакцп, рiзниця мiж самцями становила 2,67 мм i самками 16,66; через 30 хвилин - 1,67 та 15,00; 1 годину - 4,33 та 15,33 мм ввдповщно.
Таблиця 1
В'язшсть кров! пiддослiдних гусей, од. (M ± m, n = 5-6)_
Фiзiологiчний стан Самщ | Самки
Групи
I II I II
Початок яйцекладки 3,30 ± 0,290 4,20 ± 0,581 3,57 ± 0,386 4,17 ± 0,439
!нтенсивна яйцекладка 4,50 ± 0,416 5,20 ± 0,348 3,40 ± 2,200 5,13 ± 0,314
Юнець яйцекладки 2,90 ± 0,174 3,93 ± 0,380 2,83 ± 0,328 3,93 ± 0,154
Таблиця 2
В'язшсть плазми кров1 пiддослiдних гусей, од. (M ± m, n = 5-6)_
Фiзiологiчний стан Самцi | Самки
Групи
I II I II
Початок яйцекладки 1,43 ± 0,377 1,50 ± 0,058 1,67 ± 0,958 1,60 ± 0,058
!нтенсивна яйцекладка 1,40 ± 0,018 1,87 ± 0,195 1,60 ± 0,300 2,30 ± 0,522
Юнець яйцекладки 1,23 ± 0,078 1,40 ± 0,058 1,30 ± 0,058 1,47 ± 0,096
Таблиця 3
Гематокрит у шддослщних груп гусей, % (M ± m, n = 5-6)_
Фiзiологiчний стан Самцi | Самки
Групи
I II I II
Початок яйцекладки 38,66 ± 2,131 45,00 ± 2,904 36,66 ± 5,035 31,66 ± 6,778
!нтенсивна яйцекладка 42,50 ± 2,352 45,67 ± 4,263 30,80 ± 3,437 41,33 ± 2,518
Юнець яйцекладки 30,00 ± 2,323 36,33 ± 2,129 32,00 ± 6,970 37,33 ± 0,967
Таблиця 4
ШОЕ у пiддослiдних груп гусей, мм (M ± m, n = 5-6)_
Самщ Самки
Час Групи
I II I II
Початок яйцекладки
15 хв 1,33 ± 0,386 4,00 ± 1,742 4,00 ± 3,484 18,66 ± 15,290
30 хв 5,66 ± 0,969 7,33 ± 1,356 10,66 ± 5,333 25,66 ± 17,034
45 хв 9,33 ± 1,356 13,33 ± 3,290 16,66 ± 7,161 32,00 ± 17,429
60 хв 12,33 ± 1,937 16,66 ± 3,676 21,33 ± 7,934 36,66 ± 16,454
2 год 19,66 ± 2,712 26,00 ± 4,066 31,33 ± 8,517 45,33 ± 12,583
3 год 25,00 ± 2,904 32,66 ± 4,257 35,66 ± 8,323 51,33 ± 12,583
24 год 43,66 ± 2,720 44,00 ± 3,485 52,00 ± 7,590 60,33 ± 9,679
!нтенсивна яйцекладка
15 хв 5,30 ± 1,013 2,30 ± 0,377 10,60 ± 1,878 4,00±1,724
30 хв 11,00 ± 1,809 8,33 ± 2,518 22,00 ± 3,618 10,66±2,712
45 хв 16,80 ± 2,352 14,00 ± 3,485 31,00 ± 4,703 12,33±2,709
60 хв 20,00 ± 2,533 14,00 ± 3,485 34,00 ± 4,703 18,00±4,065
2 год 27,00 ± 2,533 22,66 ± 5,033 42,40 ± 4,739 29,33±3,679
3 год 32,00 ± 2,533 26,33 ± 5,422 47,20 ± 5,872 32,66±3,293
24 год 46,00±2,533 42,66 ± 2,712 59,40 ± 3,690 48,33±3,290
Юнець яйцекладки
15 хв 17,00 ± 3,485 9,67 ± 3,679 13,00 ± 4,066 7,67 ± 2,709
30 хв 27,33 ± 4,260 20,67 ± 6,002 22,67 ± 6,003 17,67 ± 2,709
45 хв 36,00 ± 2,904 25,00 ± 6,002 29,67 ± 7,164 20,67 ± 2,709
60 хв 39,33 ± 5,422 30,00 ± 5,808 35,00 ± 8,131 25,67 ± 2,709
2 год 47,67 ± 4,452 36,67 ± 4,841 45,00 ± 8,131 34,00 ± 2,323
3 год 55,00 ± 8,131 41,61 ± 4,260 48,33 ± 7,937 39,00 ± 1,742
24 год 63,67 ± 4,452 51,33 ± 3,679 61,33 ± 6,775 48,33 ± 2,709
B nepiog iHTeHCHBHoro napyBaHHa i aH^KiagKu fflOE icTOTHO npucKopeHa y птнцi I rpynu i cnoBiibHe-Ha y II rpynu. B®e b nepmi 15 xbuiuh pi3Hu^ Mi® caMuaMu craHoBuia 3,00 mm; nepe3 30 xbuiuh -2,67 mm; 45 xbuiuh - 2,80 mm; 60 xbuiuh - 6,00 mm; 2 rog - 4,34mm; 3 rog - 5,67 mm; nepe3 24 rog -3,34 mm. y caMoK ^h po3puB 6yB ^e 6ijibmuH i CTaHo-bhb: nepe3 15 xb - 6,60 mm; 30 xb - 11,34 mm; 45 xb -18,67 mm; 60 xb - 16,00 mm; 2 rog - 13,07 mm; 3 rog -14,54 mm i nepe3 24 rog - 11,07 mm. nicjia 3aKiHieHHa an^KjagKH 36eperiaca TaKa caMa 3aKoHoMiprncTb
fflOE, aK i b nonepegmn ^ioiorinHun nepiog, aie noKa3HHKH 6yiu 3HanHo npucKopem.
^aHi npegcTaBieHi b тa6Iнцi 5, garoTb nigcTaBy BBa^aTH, ^o Ha nonaTOK napyBaHHa i aH^KiagKu epuT-poцнтн caмцiв II rpynu 3HanHo criHKimi b rinoTOHiHHux po3HHHax NaCl, nopiBHaHo 3 epнтpoцнтaмн caмцiв I rpynu. TaK, BepxHa Me®a reMoii3y epнтpoцнтiв caмцiв I rpynu HacTaia b 0,54% p-Hi NaCl i noBHHH i'x reMoii3 3aBepmuBca b 0,40% p-Hi. ,3,jia epнтpoцнтiв caM^B II rpynu BepxHa Me®a reMoii3y 6yia Ha piBHi 0,52% p-Hy i noBHHH i'x reMoii3 3aBepmuBca b 0,28 % p-Hi NaCl.
Taöm^ 5
OcMOTHHHa pe3HCTeHTHiCTt ернтроцнтiв y niggoe^igHHx rpyn ryceö (% reM0^i30BaHHx ернтроцнтiв)
Ko^ernpa^a p-Hy CaM^ CaMKu
NaCL,% rpynu
I II I II
1 2 3 4 5
nonaToK an^KiagKu
0,56 - - 13,63 ± 1,083 1,81 ± 1,054
0,54 3,45 ± 1,010 - 21,68 ± 2,518 8,37 ± 3,401
0,52 17,18 ± 5,021 1,16 ± 0,398 33,84 ± 2,136 13,40 ± 3,087
0,50 25,50 ± 5,968 2,59 ± 0,636 34,08 ± 2,001 18,53 ± 3,708
0,48 33,46 ± 7,655 6,72 ± 3,572 43,75 ± 1,669 25,64 ± 6,583
0,46 57,33 ± 3,764 8,76 ± 3,241 62,72 ± 1,301 32,76 ± 8,811
0,44 72,29 ± 3,822 13,77 ± 3,964 75,14 ± 6,235 49,72 ± 6,920
0,42 94,59 ± 6,281 23,75 ± 7,350 93,75 ± 3,633 56,36 ± 3,354
0,40 100,00 ± 0,000 38,10 ± 5,204 100,00 ± 0,000 68,08 ± 3,215
0,38 - 64,71 ± 2,088 - 78,16 ± 1,345
0,36 - 78,13 ± 1,257 - 80,62 ± 1,693
0,34 - 86,48 ± 2,181 - 84,03 ± 2,506
0,32 - 91,14 ± 0,340 - 89,93 ± 1,838
0,30 - 96,68 ± 2,765 - 95,75 ± 2,468
0,28 - 100,00 ± 0,000 - 97,80 ± 1,751
0,26 - - - 100,00 ± 0,000
IHTeHcHBHa amteKiagKa
0,60 - 10,86 ± 6,287 - -
0,58 4,81 ± 2,504 11,14 ± 6,473 15,97 ± 1,889 -
0,56 9,13 ± 3,086 16,44 ± 8,970 15,97 ± 1,869 -
0,54 18,56 ± 5,734 23,75 ± 7,681 16,67 ± 2,351 -
0,52 30,39 ± 6,626 47,59 ± 1,082 28,19 ± 7,696 27,74 ± 1,038
0,50 36,42 ± 7,688 53,63 ± 1,128 30,96 ± 6,874 33,54 ± 1,370
0,48 47,28 ± 6,321 72,40 ± 1,948 42,84 ± 6,331 43,45 ± 1,050
0,46 70,89 ± 6,389 74,78 ± 0,816 63,31 ± 5,810 48,24 ± 6,641
0,44 85,23 ± 9,229 88,05 ± 8,346 76,93 ± 5,749 58,95 ± 1,017
0,42 88,47 ± 7,173 96,82 ± 3,691 80,23 ± 5,483 76,69 ± 8,424
0,40 88,47 ± 7,173 10,00 ± 0,000 85,41 ± 3,779 81,36 ± 8,241
0,38 96,68 ± 3,603 - 91,16 ± 3,640 82,17 ± 7,844
0,36 100,00 ± 0,000 - 96,56 ± 3,446 91,16 ± 1,847
0,34 - - 96,56 ± 3,446 94,22 ± 3,354
0,32 - - 100,00 ± 0,000 96,18 ± 4,437
0,30 - - - 100,00 ± 0,000
Kmeut an^KiagKH
0,52 - - 9,03 ± 6,130 -
0,50 18,67 ± 1,806 11,90 ± 3,826 24,45 ± 9,075 -
0,48 42,60 ± 0,984 15,87 ± 9,219 41,00 ± 4,988 8,29 ± 0,632
0,46 55,59 ± 0,621 16,66 ± 9,355 56,93 ± 1,713 11,55 ± 3,410
0,44 97,14 ± 3,222 58,59 ± 8,767 80,66 ± 5,793 39,49 ± 2,293
0,42 10,00 ± 0,000 70,97 ± 3,793 87,02 ± 4,931 51,20 ± 1,560
0,40 - 81,28 ± 2,573 94,78 ± 1,836 70,96 ± 1,065
0,38 - 94,58 ± 3,389 97,21 ± 3,244 79,26 ± 1,422
0,36 - 100,00 ± 0,000 100,00 ± 0,000 85,41 ± 1,387
0,34 - - - 88,20 ± 1,370
0,32 - - - 100,00 ± 0,000
Менш стшшшими були еритроцити самок, особливо I групи. Вже в 0,56% р-н гемолiзувалося 13,63% еритроцитiв самок I групи i 1,81% еритроцитiв самок II групи. В 0,40% р-ш NaCl гемолiзувалося 100% еритроцитiв самок I групи i лише 68,08% еритроципв самок II групи. Повний !х гемолiз завершився лише в 0,26% р-ш NaCl. В перiод штенсивного парування i яйцекладки верхня i нижня меж1 гемолiзу еритроцитiв помггно змiщенi. Так, верхня межа гемолiзу еритро-цитiв самцiв I групи була на рiвнi 0,58% р-ну (4,81% гемолiзованих еритроцитiв) i нижня межа (100% ге-молiз) була на рiвнi 0,36% р-ну.
Верхня межа гемолiзу еритроцитiв самцiв II групи настала в 0,60% р-ш NaCl (10,83% еритроципв) i повний !х гемолiз настав в 0,40% р-ш. Нижня межа гемолiзу еритроципв самок була для I групи в 0,32% i II групи в 0,30% р-ш NaCl. Якщо верхня межа гемоль зу еритроципв самок I групи була на рiвнi 0,56 % р-
ну (гемолiзовано 15,97% еритроцитiв), то у самок II групи - на рiвнi 0,52% р-ну NaCl (гемолiзовано 27,74% еритроципв).
Шсля законченна яйцекладки зона гемолiзу ерит-роцитiв самщв I групи була в межах 0,50-0,42% роз-чину NaCl, а еритроципв самщв II групи в 0,500,36%, самок I групи в 0,52-0,36% i самок II групи в 0,48-0,32 % розчиш NaCl.
На початок яйцекладки i парування в кровi гусей дещо зменшилась к1льк1сть еритроцитiв, порiвняно ¡з 150-денними (таблиця 6). По всш ймовiрностi це пов'язано ¡з специфшою, а саме, значно гiршими умо-вами утримання i годiвлi, як були в зимовий перiод. З даних таблицi 6 видно, що на початок яйцекладки i парування в кровi гусей I групи було дещо б№ше еритроцитiв, порiвняно з II групою (у самщв на 0,28 i самок на 0,18 T/л).
Кiлькiсть еритроцитiв в кров1 пiддослiдних груп гусей, T/л (M ± m, n = 5-6)
Таблиця 6
Фiзiологiчний стан Самщ | Самки
Групи
I II I II
Початок яйцекладки 2,39 ± 0,241 2,11 ± 0,197 2,05 ± 0,310 1,87 ± 0,087
йтенсивна яйцекладка 1,93 ± 0,119 2,03 ± 0,104 1,60 ± 0,153 1,99 ± 0,073
Кшець яйцекладки 1,40 ± 0,560 1,85 ± 0,224 1,70 ± 0,250 1,90 ± 0,055
В перюд штенсивного парування i яйцекладки кь льшсть еритроцитiв в кровi зменшилась, порiвняно з попереднiм перiодом (у самщв I групи на 0,46; у II групи на 0,08; у самок I групи на 0,45 T/л). Шсля завершення парування i яйцекладки у самщв це зни-ження далi прогресувало i порiвняно з вихiдним рiв-нем !х стало менше: у I групи на 0,99; у самщв II гру-
пи на 0,26 i у самок I групи на 0,35 T/л. У самок II групи коливання шлькосп еритроципв кровi протя-гом всього перюду спостережень були практично вщсутш.
За даними таблищ 7 видно, що на початку яйцекладки кшьшсть гемоглоб^ в кровi була дещо менша у гусей II групи, порiвняно з I групою.
Таблиця 7
Концентращя гемоглобшу в кро'В у пiддослiдних груп гусей, г/л (M ± m, n = 5-6)
Фiзiологiчний стан Самщ | Самки
Групи
I II I II
Початок яйцекладки 155,00 ± 3,480 112,00 ± 4,060 154,00 ± 4,650 123,00 ± 6,670
!нтенсивна яйцекладка 157,70 ± 5,970 162,70 ± 5,880 103,70 ± 8,540 162,00 ± 7,420
Кiнець яйцекладки 122,30 ± 1,360 132,70 ± 8,020 107,00 ± 9,460 134,30 ± 0,780
Рiзниця мiж самцями становила 43,0 i самками 31,0 г/л. В перюд штенсивного парування i яйцекладки рiвень гемоглоб^ збiльшився: у самцiв I групи на 2,7; II групи - на 50,3 i самок II групи на 39,0 г/л. на шнець яйцекладки вмют гемоглобшу в еритроцитах помггао зменшився (у самщв I групи на 35,4; II групи на 30,0 i самок II групи на 27,7 г/л). У самок I групи в перюд штенсивно! яйцекладки рiвень гемоглобшу зменшився на 50,3 г/л i на шнець яйцекладки незнач-но збшьшився (на 303 г/л).
Даш таблищ 8 свщчать про те, що ресурси оргашзму гусей I групи б№ш вагом^ порiвняно з такими ж у гусей II групи. Так, кольоровий показник до початку яйцекладки у гусей II групи значно нижчий, порiвня-но з I групою (^зниця м1ж самцями становила 0,31 од.). Мiж самками вона становила 0,25 од. В перюд штенсивно! яйцекладки цей показник зрю (у самщв I групи на 0,45 од., самщв II групи 0,73 од. i у самок II групи на 0,42 од.).
Кольоровий показник кровi пщдослщних груп гусей од. (M ± m, n = 5-6)
Таблиця 8
Фiзiологiчний стан Самщ | Самки
Групи
I II I II
Початок яйцекладки 1,73 ± 0,127 1,42 ± 0,067 2,01 ± 0,092 1,76 ± 0,060
йтенсивна яйцекладка 2,18 ± 0,130 2,15 ± 0,165 1,75 ± 0,156 2,18 ± 0,230
Кшець яйцекладки 1,92 ± 0,325 1,92 ± 0,090 1,69 ± 0,076 1,89 ± 0,055
y caMoK I rpynu BiH 3Hu3uBca Ha 0,28 og. Ha KiHe^ an^KiagKu KoibopoBun noKa3HuK 36iibmuBca iume y caмцiв I rpynu (Ha 0,16 og.). y Bcix rnmux rycen BiH 3Hu3uBca (y caMoK II rpynu Ha 0,29 og., caMoK I rpynu Ha 0,04 og. i caM^B II rpynu Ha 0,23 og.).
BHCHOBKH
®i3ioioriHHuH cTaH opraHi3My nru^ icToTHo Bniu-HyB Ha noKa3HuKu epнтpoцнтapнol cucTeMu KpoBi pi3-hux rpyn rycen. CTaTeBa giaibHicrb BniuBae Ha mBug-KicTb ocigaHHa epнтpoцнтiв, i'x ocMora^Hy cTinKicrb, cnpuae po3mupeHHM 3ohu i'x pe3ucTeHTHocTi. y nepiog iHTeHcuBHoro napyBaHHa Ta an^KiagKu opraHi3M rycen 3garHun Mo6iji3yBaTu pecypcu Ha 36iibmeHHa piBHa reMorio6iHy b KpoBi, aKi Ha кiнeцb an^KiagKu 3HanHo Bunepnam i ToMy noTpi6Hun nac Ha i'x BigHoBieHHa. OT5Ke, b nepiog cTaTeBo! giajibHocTi b opraHi3Mi rycen, aK caмцiв, TaK i caMoK, npoxogaTb cKiagHi npoцecн, Ha ^o BKa3yMTb noKa3HuKu epнтpoцнтapнol cucTeMu.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. nogaibmi gociigKeHHa 6ygyTb cnpaMoBaHi Ha BuBneHHa pocTy i po3BuTKy rycen Ta 6ioxiMMHux noKa3HuKiB KpoBi.
Eiß^iorpa^inm iIOCII. lanim
Zasyekin, D.A., Kos'yanchuk, N.I., Solomon, V.V., Ku-cheruk, M.D., Gudz, N.V. (2010). Veteiynarna gi-giyena ta sanitariya. Tov. «NVP Interservis». Ky'yiv (in Ukrainian).
Karapetjan, S.K., Vardanjan, V.A. (1978). Fiziologija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. L.: Nauka (in Russian).
Levchenko, V.I., Vlizlo, V.V., Kondraxin, I.P. (2004). Klinichna diagnosty ka vnutrishnix xvorob tvary n. Bila Cerkva (in Ukrainian).
Mymrin, I.A. (1985) Brojlernoe pticevodstvo. M.: Ros-sel'hozizdat (in Russian).
Ormocadze, G.L. (1989). O mehanizmah radiacionnogo porazhenija jeritrocitov. Radiac. issled. 5, 5-17 (in Russian).
Pljashhenko, S.I., Hohlova, I.I. (1976). Mikroklimat i produktivnost' zhivotnyh. L.: Kolos (in Russian).
Sohin, A.N. Lebedinskij, A.P. (1984). Jekologicheskaja immunologija. Kiev: Zdorov'e, 317 (in Russian).
Romanoff, A.L., Romanoff, A.J. (1959). The avian egg. London.
Cmammn nadiümna do peda^ii 28.09.2016
