CC BY
18
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-3-61-161-165 УДК 581.526.45.9:630*27(477.53-25)
НИ
ЛУЧНИЙ КОМПОНЕНТ ФЛОРИ В ПАРКАХ М. ПОЛТАВА
e-mail: olga_ld@ramler.ru
Трав'янистий компонент кв^ково! лучно! флори парюв м. Полтава практично не вивчався. Нами встановлено, що вш включае 322 вид!в, яю вiдносяться до 216 род!в, 54 родин. По наявност представникiв рiзних типiв лучних фiтоценозiв (суходшьних, заплавних i низинних) у парках спостертаеться тенденщя, подiбна до загально'! характеристики лучно! флори парюв по юлькост видiв Magnoliophyta. Найбшьша рiзноманiтнiсть лучних видiв рослин в парках виявляеться i3 заплавних травосто!в (80,0 %), менше - суходшьних (50,3 %) i низинних (40,3 %) загально! кiлькостi виявлених представникiв Перше мiсце у спектрi родин флори регiону, як i в бiльшостi голарктичних флор, належить родиш Asteraceae. Високi мiсця (у першш десятцi) займають такi iншi провiднi родини флори Давнього Середземномор'я: Fabaceae, Caryophyllaceae, Apiaceae, Lamiaceae, Rosaceae. Друге, дев'яте i десяте мюця належать переважно голарктичним родинам - Poaceae, Ranunculaceae, Cyperaceae. Трете мюце зайняли представники родини Brassicaceae, що е показником значно! рудералiзованостi територй. Серед виявлених лучних представниюв флори парюв м. Полтава переважають дводольш види (стввщношення однодольних i дводольних дорiвнюе 1,0:4,0). У вiдсотковому виразi представникiв дводольних було 80,0 %, а однодольних - 20,0 %. Спiввiдношення рiзноманiтностi видiв дводольних i однодольних представникiв флори паркiв iз рiзних типах лук виявилося неоднаковим. Так, лучш види iз низинних фiтоценозiв мали його на рiвнi 1,0:3,0, заплавнi - 1,0:5,7, суходшьш - 1,0:7,1. З'ясовано, що у лучнш флорi парку лише 22 роди мютять три i бшьше видiв, решта мають по 1-2 представника. Розрахунки засвщчують, що на одну родину лучно! флори парюв м. Полтава припадае 6,0 видiв, на один рщ у загальному - 1,5 видiв.
IGii040Bi слова: флора, лучний компонент, парки, м. Полтава.
Робота виконана в рамках НДР «Структурно-функщоналъш oco6nnBocmi природных та штучних фiтоцeнозiв Лiвобeрeжного Лкостепу Украгни» (номер державноi реестраци 0116U002582).
Гомеостаз мюько! екосистеми можна забезпечити лише шляхом гармошзацп обмшу речовини i енергп м1ж блоками живо! i неживо! природи, тобто досягненням еколопчно! р1вноваги [12]. Пщ еколопчною р1вновагою в урбоекологп розушють такий стан природного середовища урбашзованого району мюько! агломерацп або окремого мюта, за якого забезпечуеться саморегулящя, надежна охорона i вщтворення його основних компоненпв -атмосферного пов1тря, водних ресурс1в, грунтового та рослинного покриву, тваринного св1ту. Проте урбашзоване середовище i природа - це не р1зш поняття, осюльки в них е одна "дуже важлива спшьна властивють, яка випливае !з сощально! суп людини - велике мюто i природа необхщш людиш однаковою м1рою [5, 6].
Зростання антропогенного навантаження в урбоекосистемах супроводжуеться техногенним забрудненням навколишнього середовища. Територ1я мют характеризуеться наявнютю велико! юлькосп джерел забруднення, !х нер1вном1рним розташуванням i досить складним !х поширенням [20]. Рослинн оргашзми е невщ'емною частиною бютичного блоку урболандшафпв i вщграють особливо велику роль в продукцшних процесах, очищення середовища, тдтримування здоров'я мюького населення та ш. У першу чергу до них потр1бно вщнести парков! ф1тоценози. У багатьох кра!нах Свропи для обмеження антропогенного впливу рослинний компонент бюти та задоволення рекреацшних потреб населення створюеться велика мережа мюцевих парюв, яю виконують природоохоронн рекреацшш та осв1тш функцп. Саме тому, анал1з флористичного складу урбанофлори в контекст збереження природного середовища людини мае велике значення [4].
У м. Полтава, яка вщноситься до найбшьш озеленених обласних центр1в Укра!ни, 11 парюв загальною площею бшьше 200 га. Дендрофлора цих парюв вивчена достатньо добре [17-19, 21]. Трав'янистому компоненту паркових ф1тоценоз1в придшялося набагато менше уваги.
Метою наших дослщжень було встановлення найбшьш поширених представниюв лучного трав'янистого компоненту кв1тково! флори у паркових насадженнях м. Полтава.
Матерiал та методи дослiдження. В основу роботи покладен матер1али польових i камеральних дослщжень парюв м. Полтава, здшснених у перюд з 2010 по 2017 рр. 1дентиф1кащю видового складу та визначення систематично! структури проведено за «Определителем ...» [15],
узгоджено iз сучасним номенклатурним списком судинних рослин Укра!ни [25], що вщповщае Мiжнародному Кодексу боташчно! номенклатури [13].
Результати дослщження та 1х обговорення. Флористичний склад фiтоценозiв вiдноситься до основних показникiв 1х кшькюно! i якюно! оцiнки, еколопчно! продуктивностi, нинiшнього i майбутнього стану. Тому флористичний анатз е необхвдним елементом усебiчного вивчення, прогнозу розвитку та перетворень рослинних угруповань [3, 16, 22-24], у тому чи^ паркових i, зокрема, представниюв там лучних травосто!в.
Загальний список найбiльш поширених, виявлених нами, лучних кв^кових видiв у парках м. Полтава (беремо до уваги т1, що ростуть на луках та прилеглих (перехвдних) дiлянках) включае 320 види, якi вiдносяться до 215 родiв, 53 родин (табл. 1). Така величина показника зумовлена тим, що до списку включеш не лише типовi лучш види, а й болотш, лiсовi, степов^ синантропнi та iншi, якi виявляються на засмiчених та покинутих луках, перелогах, антропогенно порушених дiлянках, звщки багато з них перейшло на луки. Вищi споровi представленi невеликою кшькютю видiв.
Таблиця 1
Систематичний склад лучних кв^кових представникiв паркових фiтоценозiв м. Полтава
Вщдш, клас
Кiлькiсть
родин
родiв
видiв
Magnoliopsida Liliopsida
40
172
256
13
43
64
Серед виявлених лучних представниюв флори парюв м. Полтава переважають дводольш види (сшввщношення однодольних i дводольних дор1внюе 1,0:4,0). У вщсотковому вираз1 представниюв дводольних було 80,0 %, а однодольних - 20,0 %. Сшввщношення рiзноманiтностi видiв дводольних i однодольних представникiв флори паркiв i3 рiзних типах лук виявилося неоднаковим. Так, лучш види i3 низинних фiтоценозiв мали його на рiвнi 1,0:3,0, заплавнi -1,0:5,7, суходшьш - 1,0:7,1.
По наявностi представнишв рiзних типiв лучних фiтоценозiв (суходшьних, заплавних i низинних) у парках спостериаеться тенденцiя, подiбна до загально! характеристики лучно! флори паркiв по кшькост видiв Magnoliophyta [16]. Найбшьша рiзноманiтнiсть лучних видiв рослин в парках виявляеться iз заплавних травосто!в (80,0 %), менше - суходшьних (50,3 %) i низинних (40,3,0 %) загально! кшькосп виявлених дводольних представниюв.
Основну частину флористичного складу займають провiднi за кiлькiстю родiв i видiв родини, якi визначають характер флори регiону (табл. 2, 3 ). Перше мюце у спек^ родин флори регiону, як i в бiльшостi голарктичних флор, належить родиш Asteraceae. Висок мюця (у першiй десятцi) займають таю iншi провiднi родини флори Давнього Середземномор'я: Fabaceae, Caryophyllaceae, Apiaceae, Lamiaceae, Rosaceae. Друге, дев'яте i десяте мюця належать переважно голарктичним родинам - Poaceae, Ranunculaceae, Cyperaceae. Трете мюце зайняли представники родини Brassicaceae, що е показником значно! рудералiзованостi територи. Подiбнi результати отримали Н.О. Волошина, Л.О. Кармизова для парково! зони м. Дшпро [4]. У дослiдженнях Н.М. Дойко для дендрологичного парку «Олександрiя» НАН Укра!ни за кiлькiстю видiв також переважають родини Poaceae i Asteraceae [10]. У той же час для парюв центрально! частини м. Калуга М.С. Нштша i М.Н. Сюнова вказують, що серед судинних рослин там домiнують Rosaceae, що складають 16,0 % вiд загально! кшькосп вцщв. Серед iнших представлених родин домiнують представники Compositae (11,0 %), Fabaceae (8,0 %) [14]. Отримаш показники показують загальну тенденщю флористичного складу як в лучних травостоях Лiвобережного Лiсостепу Укра!ни [16], так i в iнших ф^оценозах Лiвобережного Приднiпров'я [22] та окремих паркових екосистемах [6, 7, 9, 11] тощо.
Мюця родин по провщних родах i видах лучного компоненту флори парюв м. Полтава збнаються тiльки по перших двох позищях (табл. 2 i 3). З'ясовано, що представники названих провщних родин мiстять бiльше 70,0 % ушх виявлених родiв лучно! флори дослщжених паркiв.
Аналiз родин лучно! флори парюв м. Полтава по видах i родах, лучних фiтоценозiв у Лiвобережному Лiсостепу Укра!ни [16] i видiв флори Лiвобережного Придшпров'я [22] показуе, що данi по двох перших провщних родинах збнаються. Порiвняння отриманих нами результатiв iз наслiдками дослiджень флори Полтавсько! обласп, що становить бiльшу частину Лiвобережного Лiсостепу Укра!ни [2, 8]), цю картину пiдтверджуе. Максимальне кiлькiсне наповнювання родин родами i видами по рiзних типах лучних травосто!в регюну показуе, що на першi мюця виходять Asteraceae i Poaceae.
Таблиця 2
Кшьккна характеристика провщних родин по родах лучних представнитв у парках м.
Полтава
Родина Позищя Роди
у юльюсному вираз1 у %*
Asteraceae 1 33 15,3
Poaceae 2 23 10,6
Brassicaceae 3 16 7,4
Lamiaceae 4 14 6,5
Fabaceae 5 13 6,0
Caryphyllaceae 6 12 5,5
Apiaceae 7 11 5,1
Rosaceae 8 10 4,6
Ranunculaceae 9 8 3,7
Cyperaceae 10 7 3,2
Boraginaceae 11 7 3,2
Apiaceae 12 7 3,2
Примггка. * % загально!' юлькоси родiв, позначено! в табл. 1
Виявлено, що наведет в таблицях 2-3 показники по провщних родинах, яю мають найбшьше вид1в, мютять переважну !х кшьюсть (майже 2/3 загального !х числа).
Родовий i видовий спектри флори шших родин у парках м. Полтава по р1зних луках не под1бн1, що пояснюеться рiзними умовами зростання на них представникiв флори. Внутршню структуру та регiональну специфшу флори вiдображае родовий спектр. Серед полiморфних родiв переважають бореальнi види (Ranunculus. Carex, Galium, Potentilla та ш.). З'ясовано, що у лучнш флорi парку лише 22 роди мютять три i бiльше вцщв, решта мають по 1-2 представника. Монотропних родiв небагато (10,0 %). Розрахунки засвщчують, що на одну родину лучно! флори паркiв м. Полтава припадае 6,0 видiв, на один рщ у загальному - 1,5 вцщв, а по представниках рiзних типiв лук - 3,1-3,7. Такий показник нижчий вщ середнього по Укра!ш, але подiбний до показника для природних кормових угщь Лiвобережного Лiсостепу [24] та в цшому для Лiвобережного Приднiпров'я, який наводить О. М. Смоляр [22].
Таблиця 3
Кшькюна характеристика провщних родин по видах лучних представнитв у парках м.
Полтава
Родина Позищя Види
у юльюсному вщношенш у %*
Asteraceae 1 47 14,6
Poaceae 2 34 10,6
Fabaceae 3 29 9,0
Lamiaceae 4 21 6,5
Rosaceae 5 19 5,9
Caryophyllaceae 6 18 5,6
Brassicaceae 7 16 5,0
Ranunculaceae 8-9 13 4,0
Scrophylariaceae 8-9 13 4,0
Apiaceae 10 11 3,4
Cyperaceae 11 10 3,1
Примггка. * % загально! юлькоси видiв, позначено! в табл. 1
Систематична структура лучно! фракцп флори парюв м. Полтава вщображае ситуащю типову для флори помiрно! зони Gвразi!, як i для усього Лiвобережного Приднiпров'я та Полтавщини зокрема. Спектр провiдних родин в цшому подiбний до спектру флори Укра!ни i пов'язаний iз розташуванням регiону мiж лiсовою i степовою зонами. Перелiк провiдних родiв указуе на перехiдний характер мiж бореальними та аридними флорами. Наявнiсть велико! кшькост представникiв родини Brassicaceae свщчить про значну рудералiзованiсть територi!.
Перспективи подальших дослiджень. У подальшому необхiдно продовжити дотдження лучного компоненту флори партв м. Полтави з метою встановлення динамiчних змт в них у систематичному складi, бiоморфологiчних та еколого-ценотичних показниках, продуктивностi для збереження фiторiзноманiтностi тд зростаючим антропогенним пресом та змтами умов зростання.
1. Bairak O. M. Konspekt flory Livoberezhnoho Prydniprovia. Sudynni roslyny / O.M. Bairak // - Poltava: Verstka,- 1997. -164 s.
2. 2. Bairak O. M. Konspekt flory Poltavskoi oblasti. Vyshchi sudynni roslyny / O. M. Bairak, N. O. Stetsiuk // - Poltava : Verstka, - 2008. - 196 s.
3. Belgard A. L. Lesnaya rastitelnost yugo-vostoka USSR / A. L. Belgard // - K.: Izdatelstvo Kiev. un-ta, - 1950. - 264 s.
4. Voloshyna N. O. Analiz fitoriznomanittia zaplavy Dnipra v mezhakh mehapolisu / N. O. Voloshyna, L. O. Karmyzova // Pytannia stepovoho lisoznavstva ta lisovoi rekultyvatsii zemel. - 2013. - Vypusk 42. - S. 97-100.
5. Vladimirov V. V. Urboekologiya / V. V. Vladimirov // - M.: MNEPU, - 1999. - 204 s.
6. Halchenko N. P. Kadastr roslynnoho svitu rehionalnoho landshaftnoho parku "Kremenchutski plavni" / N.P. Halchenko, O.L. Kortsova // Visnyk KDPU. - 2006. - Vypusk 2/(37). Chastyna 2. - S. 140-142.
7. Hlibovytska N. Vplyv urbanizovanoho seredovyshcha na intensyvnist plodonoshennia ta masu vehetatyvnykh i heneratyvnykh orhaniv lypy sertselystoi (Tilia cordata L.) / N. Hlibovytska // Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia biolohichna. - 2013. - Vyp. 62. - S. 146-151.
8. Homlia L. M. Flora vyshchykh sudynnykh roslyn Poltavskoho raionu / L. M. Homlia, D. A. Davydov // - Poltava: Tekhservis, - 2008. - 212 s.
9. Hrechyshkina Yu. V. Pryrodna flora sudynnykh roslyn m. Kyieva / Yu.V. Hrechyshkina: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia. kand. biol. Nauk: spets. 03.00.05 «Botanika» / Yu. V. Hrechyshkina. - K., - 2010. - 23 s.
10. Doiko N. M. Flora luchno-stepovykh fitotsenoziv dendrolohichnoho parku «Oleksandriia» NAN Ukrainy / N. M. Doiko // Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia: biolohiia. - 2014. - Vyp. 20, No.1100. - S. 281285.
11. Kolesnikov L. O. Aziatsko-tykhookeanski elementy dendroflory parku Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii / L. O. Kolesnikov, O.L. Kolesnikova // Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. - 2013. - No.1. - S. 61-65.
12. Kucheriavyi V. P. Problemy staloho rozvytku urboekosystemy velykoho mista / V. P. Kucheriavyi // Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. - 2008. - Vyp. 18.12. - S. 23-29.
13. Mezhdunarodnyiy kodeks botanicheskoy nomenklaturyi, prinyatyiy XV Mezhdunarodnyim botanicheskim kongressom, (Iokogama, avg.-sent. 1993 g.). - SPb.: Mir i semya, - 1996. - 191 s.
14. Nikitina M. S. Biologicheskoe raznoobrazie sosudistyih rasteniy skverov i parkov tsentralnoy chasti goroda Kalugi / M. S. Nikitina, M. N. Sionova // - Kaluga: KGPU im. K.E. Tsiolkovskogo, 2006. - Kniga sedmaya. (Sbornik nauchnyih trudov). - C. 89-110.
15. Opredelitel vyisshih rasteniy Ukrainyi / Yu.N. Prokudin // - K.: Nauk. dumka, - 1987. - 548 s.
16. Orlova L. D. Bioekolohichni osoblyvosti luchnykh fitotsenoziv Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy (produktyvnist ta ratsionalne vykorystannia) / L. D. Orlova // - Poltava: PNPU im. V. H. Korolenka, - 2011. - 278 s.
17. Panasenko T. Vnutrishnovydova riznomanitnist kultyvovanoi dendroflory parkiv Poltavshchyny / T. Panasenko // Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. - 2009. - Vyp. 22 - S. 9-11.
18. Panasenko T. V. Dendroflora parkiv Poltavshchyny: suchasnyi stan, shliakhy zberezhennia ta rozvytku: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. biol. nauk: spets. 03.00.05 "Botanika" / T.V. Panasenko; NAN Ukrainy. Nats. bot. sad im. M.M. Hryshka. - K., - 2007. - 20 s.
19. Parky Poltavshchyny: istoriia stvorennia, suchasnyi stan dendroflory, shliakhy zberezhennia i rozvytku / O. M. Bairak, V.M. Samorodov, T.V. Panasenko. - Poltava, - 2007. - 267 s.
20. Parpan V. I. Metodolohichni aspekty otsinky ekolohichnoho stanu urbanizovanykh i tekhnohenno zminenykh terytorii / V. I. Parpan, M. M. Mylenka // Visn. Dnipropetrovsk. un-tu. Biolohiia. Ekolohiia. - 2010. Vyp. 18. T. 2. S. 61-68.
21. Poltavshchyna: Entsykl. dovid. / Za red. A. V. Kudrytskoho // - K.: UE, 1992. - 1024 s.
22. Smoliar O. M. Fitoriznomanitnist Livoberezhnoho Prydniprovia : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia d-ra biol. nauk: spets. 03.00.05 «Botanika» / O.M. Smoliar. - K., - 2000. - 36 s.
23. Travleev A. P. Opyit detalizatsii strukturnyih komponentov lesnogo biogeotsenoza v stepi / A. P. Travleev // Biogeotsenologichni doslidzhennya na Ukrayini / Dnipropetrov. derzh. un-t. - Dnipropetrovsk, - 1973. - S. 38-41.
24. Iakubenko B. Ye. Pryrodni kormovi uhiddia Lisostepu Ukrainy : flora, roslynnist, dynamika, optymizatsiia : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia. d-ra biol. nauk : spets. 03.00.05 «Botanika» / B.Ie. Yakubenko // - K., - 2007. - 47 s.
25. Mosyakin S. L. Vaskular Plants of Ukraine a Nomenclatural Checklist / S. L. Mosyakin, M. M. Fedoronchuk // - Kiev: National Academy of Sciences of Ukraine M. G. Kholodny Institute of Botany,- 1999. - I - XXIII, 1 - 346 p.
ЛУГОВЫЕ КОМПОНЕНТЫ ФЛОРЫ В ПАРКАХ Г. ПОЛТАВА Орлова Л. Д.
Травянистый компонент цветочной луговой флоры парков г. Полтава практически не изучался. Нами установлено, что он включает 322 видов, относящихся к 216 родам, 54 семействам. По наличию представителей различных типов луговых фитоценозов (сухопутных, пойменных и низинных) в парках наблюдается тенденция, подобная общей характеристики луговой флоры парков по количеству видов М^по1юрИу1а. Наибольшее разнообразие луговых видов растений в парках из пойменных травостоев (80,0%), меньше - суходольных (50,3%) и низменных (40,3%) общего количества выявленных представителей. Первое место в спектре семейств флоры региона, как и в
PRATAL FLORA COMPONENTS IN PARKS OF POLTAVA CITY Orlova L. D.
The herbaceous component of the flowering ray flora of Poltava parks has practically not been studied. We have found that it includes 322 species, which relate to 216 genera, 54 families. In the presence of representatives of different types of meadow phytocenoses (landed, flood, and lowland) in the parks there is a tendency similar to the general characteristics of the meadow flora of parks in terms of the quantity of species Magnoliophyta. The largest variety of meadow species in the parks is found out of floodplain grasslands (80.0%), less - landed (50.3%) and lowland (40.3%) of the total number of identified representatives. The first place in the spectrum of flora families in the region,
большинстве Голарктическая флор, принадлежит Аз1егасеае. Высокие места (в первой десятке) занимают такие другие ведущие семейства флоры Древнего Средиземноморья: БаЬасеае, СагуорИуНасеае, Ар1асеае, Ьаш1асеае, Б^асеае. Второе, девятое и десятое места принадлежат преимущественно Голарктическая семействам - Роасеае, Яапипси1асеае, Сурегасеае. Третье место заняли представители семейства Вгаззюасеае, что является показателем значительной рудерализованости территории. Среди выявленных луговых представителей флоры парков м. Полтава преобладают двудольные виды (соотношение однодольных и двудольных равно 1,0:4,0). В процентном выражении представителей двудольных было 80,0%, а однодольных - 20,0%. Соотношение разнообразия видов двудольных и однодольных представителей флоры парков из разных типов лугов оказалось неодинаковым. Так, луговые виды с низменных фитоценозов имели его на уровне 1,0: 3,0, пойменные - 1,0:5,7, суходольные - 1,0:7,1. Установлено, чт.о в луговой флоре парка только 22 рода содержат три и более видов, остальные имеют по 1-2 представителя. Расчеты показывают, что на одно семейство луговой флоры парков м. Полтава приходится 6,0 видов, на один род в общем - 1,5 вида.
Ключевые слова: флора, луговой компонент, парки, г. Полтава.
Стаття надшшла 9.08.2017 р.
as in Most of the Holarctic flora, belongs to the Asteraceae family. High places (in the top ten) occupy such other leading families of flora of the Ancient Mediterranean: Fabaceae, Caryophyllaceae, Apiaceae, Lamiaceae, Rosaceae. The second, ninth and tenth places belong mainly to Holarctic families - Poaceae, Ranunculaceae, Cyperaceae. Third place was taken by representatives of the family Brassicaceae, which is an indicator of a significant rerralization of the territory. Among the revealed meadow representatives of the flora of Poltava parks are dominated by dicotyledonous species (the ratio of monocotyledons and dicotyledons is 1.0: 4.0). Percentage of representatives of dicotyledons was 80.0%, and monocots - 20.0%. The ratio of the diversity of species of dicotyledons and monocotyledonous representatives of flora parks from different types of onions was unequal. Thus, meadows from low-lying phytocoenoses had it at the level of 1.0: 3.0, floodplain - 1.0: 5.7, steadily - 1.0: 7.1. It is found out that in the ray of flora of the park only 22 genera contain three or more species, the rest have 1-2 representatives. The calculations confirm that there are 6.0 species for one family of floral flora of parks in Poltava, one species in total - 1.5 species.
Key words: flora, meadow component, parks, Poltava
city.
Pe^roeHT Ernam C.M.
