CC BY
12
Ключевые слова: краун-эфиры, параметры токсичности, кожно-резорбтивное действие, гипохромная анемия, гистологические исследования.
INVESTIGATION OF CROWN-ETHERS GENERAL TOXIC ACTION UPON WARM-BLOODED ANIMALS ORGANISM
Kratenko R. I.
Abstract. The paper represents the results of crown-ethers general toxicity investigation in terms of their influence upon warm-blooded animals organism at conditions of acute and sub-acute experiments. The investigation encompassed the establishment of average-lethal doses and cumulation coefficients of the experimental compounds, their skin-resorbtive action, as well as, the animals body mass dynamics, general state of their organism, and macro-and microscopic survey of internal organs at the influence of 12-crown-4, 15-crown-5, 18-crown-6, 21-crown-7. In case of their acute per oral delivery in warm-blooded animals organism, crown-ethers are able to disturb hemodynamics, generally, in brain, liver, kidney, spleen, and heart resulting in parenchimatous distrofy of these organs. On the base of toxicity parameters, the investigated substances belong to moderately toxic (3d class of danger) extremely cumulative substances. The most toxic is 12-crown-4. All the investigated crown-ethers had moderate skin-resorbtive action, which was verified by the increase in biochemiluminiscence magnitudes, contents of free sulfhydrylic groups, activities of blood serum catalase, choline esterase, ceruloplasmin, as well as, by the decrease in erythrocytes quantity and hemoglobin contents in guinea-pigs blood. Crown-ethers of all the investigated brands reduced up growth of rats body mass, excretive function of the liver, blood contents of erythrocytes, general leukocytes, which resulted in the development of hypochromic anemia in the organism of experimental animals. Comparison of histological investigation results showed brain, kidney, adrenal gland, and liver of experimental animals to be the most susceptible to the action of crown-ethers.
Key words: crown-ethers, toxicity parameters, skin-resorbtive action, hypochromic anemia, histological investigations.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття наджшла 19.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-61-65
УДК 581.526.45(477.53)
Орлова Л. Д., Власенко Н. О., Жук М. В.
ФЛОРИСТИЧНА СТРУКТУРА ЛУЧНИХ ТРАВОСТОТВ ОКОЛИЦЬ с. ВЕСЕЛА ДОЛИНА
ГЛОБИНСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОТ ОБЛАСТ1 Полтавський нацюнальний педагопчний ушверситет ¡меш В. Г. Короленка (м. Полтава)
[email protected] [email protected] [email protected]
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана у межах науковоТ теми кафедри боташки, екологи та методики навчан-ня бюлогп Полтавського нацюнального педагопчно-го ушверситету iменi В. Г. Короленка «Структурно-функцюнальш особливост природних та штучних фiтоценозiв .Жвобережного Лкостепу УкраТни» (№ державноТ реестраци 011би002582).
Вступ. Вивчення сучасного стану трав'янистих фи тоценозiв, зокрема лучних екосистем, задля Тх збе-реження i рацюнального використання е на сьогодш актуальним питанням, оскшьки посилений антро-погенний вплив призводить до зниження рiвня бю-рiзноманiтностi [1-4]. Нерозумна дiяльнiсть людини призводить до ущтьнення лучних ["рун™, Тх ерозп, вивпрювання та зниження аераци, також значно-го нагрiвання "рунту та збтьшення випаровування через зменшення наземноТ фпюмаси [5]. Лучна рос-линшсть е основою життя для зоо- та мтробоцено-зiв, тому зменшення ктькосл представнишв флори веде до зникнення залежних ценозiв. Лучш упддя
е цшним ресурсом кормових, лтарських та медо-носних рослин, якi мають специфiчний, властивий ттьки Тм набiр хiмiчних речовин. Внаслщок над-мiрноТ експлуатацп лучних ф^осистем знизилась Тх продуктивнiсть, що в свою чергу призводить до попршення господарськоТ цiнностi [3]. Окрiм того, лучш угруповання мають значну цшшсть i виконують надзвичайно важливi еколопчш функци, зокрема: протиерозiйну, водорегуляцiйну, протипаводкову, рекреацшну та багато iнших [6]. Саме тому, вивчення флористичноТ структури лучних фiтоценозiв дае мож-лив^ь краще зрозумiти процеси, якi вщбуваються у фiтосередовищi, пiдтримувати Тх на належному рiвнi та полiпшувати.
Метою роботи було встановлення флористичноТ структури заплавних лук околиць села Весела Долина Глобинського району ПолтавськоТ обласл.
Об'ект i методи дослiдження. В основу роботи покладенi матерiали польових i камеральних досл^ джень природних лучних фiтоценозiв, здiйснених у перюд з 2014 по 2017 рр. У дослщженнях лучних
упдь застосувались традицiйнi прямi й опосеред-кованi фiтоценотичнi методи: польовi стацiонарнi й натвстацюнарш, маршруты, закладання пробних площ. Iдентифiкацiю видового складу здшснювали за «Определителем ...» [7], узгоджували iз сучасним номенклатурним списком судинних рослин УкраТни [8], що вiдповiдаe мiжнародному кодексу боташчноТ номенклатури [9].
Результати дослщжень та Тх обговорення. Систематична структура флори е розподiлом видiв мiж систематичними категорiями вищого рангу. Осно-вними ТТ показниками е спiввiдношення мiж рiзними групами вищих рослин [10].
Лучна квпжова флора району дослщження за нашими даними нараховуе 68 видiв, якi належать до 64 родiв та 27 родин (табл. 1). Для лучних пасовищ ^вденного Сходу УкраТни О. Шевчук наводить 475
Таблиця 1.
Систематичний склад лучного фггоценозу
с. Весела Долина
Клас Кшьккть
родин родш вид1в
Magnoliopsida 24 56 60
Liliopsida 3 8 8
Усього 27 64 68
видiв з 206 родiв та 48 родин [5]. За результатами своТх дослiджень О.Т. Кузярш у заплавних екосисте-мах басейну верхiв'я Захiдного Бугу виявив 790 видiв судинних рослин, що належать до 387 родiв та 102 родин [11]. Коровякова Т.О. до списку флори р. Псел (Сумська область), який охоплюе ТТ центральне ядро, вщнесла 369 видiв рослин [12]. Аналiз флори при-родних кормових упдь Лкостепу УкраТни дозволив Б.6. Якубенку виявити 1382 видiв квiткових i вищих спорових рослин, як належать до 549 родiв й 134 родин [13,14]. Б.6. Якубенко iз спiвавторами навели флористичний склад вщновлювальноТ лучноТ та при-родноТ рослинностi Лiсостепу УкраТни на прикладi КиТвськоТ областi (346 видiв) [15]. Б.О. Барановський до сучасноТ флори басейну р. Ворона включае 554 види вищих рослин [16]. Флора островiв та прилеглоТ заплави р. Днтро по даних Г.О. ЦукановоТ вiдрiзня-еться вiдносним багатством та нараховуе 717 видiв вищих судинних рослин, як належать до 364 родiв, 99 родин [17]. Результати систематичного аналiзу лучноТ флори заплавних лук р. Сули та р. Псел проведет Л.М. Бондаревою i К.С. Кирильчук показали, що всього на них зареестровано вщповщно 386 та 367 видiв судинних трав'янистих рослин 50 родин [18].
Серед виявлених покритонасшних рослин дво-дольнi види переважають над однодольними у ств-вiдношеннi 1:7,5. У вщсотковому виразi представни-мв дводольних було 88,3%, а однодольних - 11,7%. У рослинност лумв басейну рiчки Пiвденний Буг О.В. Князюк встановила, що клас LШopsida в угрупован-нi представлений лише трьома родинами (Poaceae, Сурегасеае та Typhaceae), а клас Magnoliophyta на-лiчуе 12 родин [10]. Б.£. Якубенко також виявив, що
переважна бшьш^ь видiв кормових угiдь належить до Magnoliophyta - 93,5% [14]. Г.О. Цуканова вважае, що подiбнi показники флори виявляють риси характеры загалом для флор Голарктики (пашвна роль належить Magnoliphyta, переважна ктьмсть видiв вщ-носиться до небагатьох родин тощо) [17].
Поряд з показниками флори, рiвень яких встанов-люеться за кшьшстю родiв та видiв, важливою характеристикою флори е ТТ систематична структура [19].
Основну частину флористичного складу досли джених лучних травостоТв займають провiднi за кшь-шстю родiв i видiв родини, як визначають характер флори регiону (табл. 2, 3).
Перше мкце у спектрi родин флори належать родит Asteraceae (23,4%). Висом мкця займають там iншi провiднi родини флори: Fabaceae та Poaceae (9,3%), Rosaceae та Lamiaceae (7,8%), Caryophyllaceae (4,6%), Brassicaceae, Ranunculaceae та Boraginaceae (3,1%), Ви^тасеае, Polygonaceae, Juncaceae, Caprifoliaceae, Plantaginaceae, и/Исасеае та iншi (1,6%). Першi 5 провщних родин включають 60,2% вщ загальноТ ктькосл видiв. Сьоме мкце зайняли представники родини Brassicaceae, що е показником значноТ рудералiзованостi територп.
Б.6. Якубенко наводить спектр десяти про-вiдних родин для кормових упдь Лкостепу УкраТни: Asteraceae, Роасеае, Fabaceae, Cyperaceae,
Таблиця 2.
Кмьккна характеристика провщних родин
по родах продукцшного блоку на луках
Роди
Родина Позицт у ктьмсному вираз1 у %*
Asteraceae 1 15 23,4
Fabaceae 2-3 6 9,3
Poaceae 2-3 6 9,3
Rosaceae 4-5 5 7,8
Lamiaceae 4-5 5 7,8
Caryophyllaceae 6 3 4,6
Brassicaceae 7-9 2 3,1
Ranunculaceae 7-9 2 3,1
Boraginaceae 7-9 2 3,1
Butomaceae 10-13 1 1,6
Polygonaceae 10-13 1 1,6
Juncaceae 10-13 1 1,6
Caprifoliaceae 10-13 1 1,6
Примггка: *% загальноУ ктькосп видiв, позначеноУ в табл. 1.
Caryophylaceae, Напипш1асеае, Lamiaceae, Scrophulariaceae, Brassicaceae, Rosaceae, ям налiчу-ють понад половину (54,5%) видiв уаеТ флори [14]. Подiбнi результати отримали В. Остапко та О. Шевчук для ^вденного Сходу УкраТни [20], О. Шевчук для лучних пасовищ ^вденного Сходу УкраТни [5], А. П. Тертишний для ^вшчного Лiвобережного Лкостепу [21], О. М. Смоляр для Лiвобережного Приднiпров'я
Таблиця 3.
Кшьккна характеристика провщних родин по видах продукцiйного блоку на луках
Таблиця 4.
Кшьккна характеристика провщних родiв по видах на луках
Родина Позицт Види
у кшьккному вираз1 у %*
Asteraceae 1 16 23,5
Fabaceae 2 8 11,7
Poaceae 3-4 6 8,2
Rosaceae 3-4 6 8,2
Lamiaceae 5 5 7,3
Caryophyllaceae 6 3 4,4
Brassicaceae 7-9 2 2,9
Ranunculaceae 7-9 2 2,9
Boraginaceae 7-9 2 2,9
Butomaceae 10-13 1 1,4
Polygonaceae 10-13 1 1,4
Juncaceae 10-13 1 1,4
Caprifoliaceae 10-13 1 1,6
Р1д Позищя Види
у кшьккному вираз1 у %*
Melilotus 1-4 2 3,1
Trifolium 1-4 2 3,1
Artemisia 1-4 2 3,1
Potentilla 1-4 2 3,1
Echium 5-10 1 1,6
Gypsophila 5-10 1 1,6
Consolida 5-10 1 1,6
Butomus 5-10 1 1,6
Lythrum 5-10 1 1,6
Geranium 5-10 1 1,6
Приметка: *% загальноУ кшькосп видiв, позначеноУ в табл. 1.
[4], I. В. Гончаренко для П1вн1чно-сх1дноУ частини Л1-состепу УкраУни [22], Л.Д. Орлова для Л1вобережного Л1состепу УкраУни [3]. Роботи Л.М. СипайловоУ при вивченш лук Л1вобережного Пол1сся встановили, що перш1 мкця за чисельн1стю вид1в належать Poaceae, Asteraceae, Cyperaceae [23]. У лучнш флор1 заплав-них лук р. Сули та р. Псел Л. М. Бондарева i К. С. Ки-рильчук виявили, що бшьша частка припадае не на родину Poaceae, а не на родину Asteraceae [4]. Ми погоджуемося iз висновками Л. М. БондаревоУ i К. С. Кирильчук, що це свщчить про явну деградацш та синантротзащю лучних травостоУв, як виявляеться у зниженнi участ злакового компоненту й переважан-ш видiв iз групи рiзнотрав'я i е наслщком порушення експлуатацГУУ лучних фiтоценозiв.
Порiвняння спектру провiдних родин флори району дослщження з лучною флорою Лiвобережного Лiсостепу УкраУни [3], флорою ПолтавськоУ областi [24], Середнього Приднтров'я [25], Лiвобережного Приднтров'я [4], дозволяе стверджувати, що вона е характерною для флори лкостеповоУ зони, а також вщображае зв'язки УУ з бореальними флорами та флорою Середземномор'я.
Нами розрахований середнш iндекс видового ба-гатства на одну родину лучноУ флори, який становить 2,5. Порiвняно з даними Правобережного степового Приднiпров'я [26] та Лiвобережного Лкостепу [3], цей показник набагато нижчий.
Лггература
Примггка: *% загальноУ ктькосп видiв, позначеноУ в табл. 1.
Загальна к1льк1сть род1в флори дослщжуваноУ територп св1дчить про Tí гетерогенний характер. Бшьшою видовою насичен1стю в1др1зняються роди Melilotus, Trifolium, Artemisia, Potentilla, решта род1в мктили по 1 виду (табл. 4). Анал1з родового спектру показав, що у дослщженш лучнш флор1 монотипних род1в 93,75% в1д загальноУ к1лькост1. За розрахунка-ми на один р1д приходиться 1,06 вид1в.
Висновки. Отже, флористична структура лучних травостоУв околиць с. Весела Долина Глобинсько-го району ПолтавськоУ област е типовою для Л1во-бережного Придн1пров'я та Полтавщини зокрема. Спектр пров1дних родин територп в ц1лому под1бний до флори УкраУни i пов'язаний з розташуванням реп-ону мiж лiсостеповою i степовою зонами.
Перспективи подальших дослщжень. Для ство-рення високопродуктивних лучних травостоУв, необ-хiдно проводити постшш монiторинговi дослiдження видового складу флори, спостереження за сезонни-ми, флуктуацшними, сукцесiйними змiнами у кон-кретних репонах i враховувати Ух при прогнозуванш врожайностi та продуктивностi лучних фiтоценозiв. Таке вивчення у подальшому повинно стосуватися питань впливу умов зростання (осв^лення, вологос-тi, типу фун^в та iн.), режиму використання люди-ною на флористичний склад лучних рослин рiзних регiонiв, а отже i на змшу продуктивност та шляхiв збереження бiорiзноманiтностi з метою рацюналь-ного використання природних лучних упдь та полт-шення загальноУ еколопчноУ ситуаци в репош.
Bohovin AV. Shliakhy zberezhennia stiikosti luchnykh ekosystem za intensyvnoho yikh vykorystannia. Zbirnyk naukovykh prats NNTs «Instytut zemlerobstva UAAN». 2010;3:150-5. [in Ukrainian].
Kuzemko AA. Luchna roslynnist lisovoi ta lisostepovoi zon rivnynnoi chastyny Ukrainy: struktura ta antropohenna transformatsiia [avtoreferat]. Kyiv; 2012. 38 s. [in Ukrainian].
Orlova LD. Systematychnyi analiz luchnoi flory Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy. Pytannia stepovoho lisoznavstva ta lisovoi rekultyvatsii zemel. 2014;43:7-13. [in Ukrainian].
Smoliar OM. Fitoriznomanitnist Livoberezhnoho Prydniprovia [avtoreferat]. Kyiv; 2000. 36 s. [in Ukrainian].
5. Shevchuk OM. Taksonomichnyi i typolohichnyi analiz flory luchnykh pasovyshch na pivdennomu skhodi Ukrainy. Promyshlennaia botanyka. 2003;3:37-43. [in Ukrainian].
6. Kozak YuV. Ekoloho-tsenotychna dyferentsiatsiia zaplavnoi roslynnosti m. Lutska. Biolohichni systemy. 2017;9(1):108-14. [in Ukrainian].
7. Prokudin YuN, redaktor. Opredelitel vyisshih rasteniy. Kiyiv: Naukova dumka; 1987. 548 s. [in Russian].
8. Mosyakin SL, Fedoronchuk MM. Vaskular Plants of Ukraine: A Nomenclatural Checklist. Kiev: National Academy of Sciences of Ukraine M. G. Kholodny Institute of Botany; 1999. 346 p.
9. Mezhdunarodnyiy kodeks botanicheskoy nomenklaturyi, prinyatyiy XV Mezhdunarodnyim botanicheskim kongressom, (lokogama, avg.-sent. 1993 g.). Sankt-Peterburg: Mir i semya; 1996. 191 s. [in Russian].
10. Knyazyuk OV. Vidovoy sostav rastitelnosti lugov basseyna reki Yuzhnyiy Bug. Agroblologlya. 2013;10:132-6. [in Russian].
11. Kuziarin OT. Florystychne ta fitotsenotychne riznomanittia zaplavnykh ekosystem baseinu verkhivia Zakhidnoho Buhu. Visnyk Prykarpats-koho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stefanyka. Ser.: biolohiia. Ivano-Frankivsk: Hostynets. 2008;IX:5-7. [in Ukrainian].
12. Koroviakova TO. Otsinka mozhlyvosti vykorystannia fitoriznomanittia zaplavnykh luk r. Psel (Sumska obl.) v landshaftnomu dyzaini. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Ser.: Ahronomiia i biolohiia. 2014;3(27):10-9. [in Ukrainian].
13. lakubenko Ble. Systematychna struktura flory pryrodnykh fitotsenoziv Lisostepu Ukrainy. Naukovyi visnyk NAU. 2005;83:169-77. [in Ukrainian].
14. lakubenko Ble. Pryrodni kormovi uhiddia Lisostepu Ukrainy: flora, roslynnist, dynamika, optymizatsiia [avtoreferat]. Kyiv; 2007. 47 s. [in Ukrainian].
15. lakubenko Ble, Yarmolenko AK, Tertyshnyi AP, Churilov AM. Biomorfolohichnyi analiz flory vidnovliuvalnoi luchnoi roslynnosti Lisostepu Ukrainy. lntroduktsiia roslyn. 2014;4:31-8. [in Ukrainian].
16. Baranovskyi BO. Ekomorfichnyi ta sozolohichnyi analiz florystychnoho skladu roslynnosti baseinu richky Vorona. Pytannia stepovoho lisoz-navstva ta lisovoi rekultyvatsii zemel. 2014;43:18-23. [in Ukrainian].
17. Tsukanova HO. Florystychne ta tsenotychne riznomanittia ostroviv Dnipra v mezhakh m. Kyieva ta yoho okhorona [avtoreferat]. Kyiv; 2005. 22 s. [in Ukrainian].
18. Bondarieva LM, Kyrylchuk KS. Porivnialnyi analiz flory zaplavnykh luk r. Suly ta r. Psel. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho un-tu: naukovyi zhurnal. Ser.: Ahronomiia i biolohiia. Sumy. 2011;4(21):8-11. [in Ukrainian].
19. Burda Rl. Antropogennaya transformatsiya floryi. KiYiv: Naukova dumka; 1991. 167 s. [in Russian].
20. Ostapko V, Shevchuk O. Flora ta roslynnist luchnykh pasovyshch Pivdennoho Skhodu Ukrainy. Visnyk Lviv. un-tu. Ser.: biolohichna. 2004;36:57-62. [in Ukrainian].
21. Tertyshnyi AP. Systematychna struktura flory Pivnichnoho Livoberezhnoho heobotanichnoho okruhu Lisostepu Ukrainy. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal. 2005;62(3):404-10. [in Ukrainian].
22. Honcharenko lV. Florystychne ta fitotsenotychne riznomanittia pivnichno-skhidnoi chastyny Lisostepu Ukrainy (Sumskyi heobotanichnyi okruh) [avtoreferat]. Kyiv; 2001. 20 s. [in Ukrainian].
23. Sipaylova LM. Poymennyie luga levoberezhnogo Polesya USSR, puti ih uluchsheniya i ratsionalnogo ispolzovaniya [avtoreferat]. KiYiv; 1983. 25 s. [in Russian].
24. Bairak OM, Stetsiuk NO. Konspekt flory Poltavskoi oblasti. Vyshchi sudynni roslyny. Poltava: Verstka; 2008. 196 s. [in Ukrainian].
25. Chopyk Vl, Bortniak MM, Voitiuk YuO, Pohrebennyk VP, Kucheriava LF, Nechytailo VA, ta in. Konspekt flory Serednoho Prydniprovia. Sudynni roslyny. Kyiv: Fitosotsiotsentr; 1998. 140 s. [in Ukrainian].
26. Kucherevskyi VV. Konspekt flory Pravoberezhnoho stepovoho Prydniprovia. Dnipropetrovsk: Prospekt; 2004. 292 s. [in Ukrainian].
ФЛОРИСТИЧНА СТРУКТУРА ЛУЧНИХ ТРАВОСТО1В ОКОЛИЦЬ с. ВЕСЕЛА ДОЛИНА ГЛОБИНСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Орлова Л. Д., Власенко Н. О., Жук М. В.
Резюме. Проведено дослщження видового складу лучноТ' квпжовоТ флори в околицях с. Весела Долина Глобинського району ПолтавськоТ обласи. Встановлено, що флора дослщжених лучних фiтоценозiв нараховуе 68 видiв, ям належать до 64 родiв та 27 родин. Серед виявлених покритонасшних рослин дводольш види переважають над однодольними. Перше мкце у спектрi родин флори належать родин Asteraceae (23,4% вщ загальноТ ктькосп). Висом мкця займають там iншi провщш родини флори: Fabaceae та Poaceae (9,3%), Rosaceae та Lamiaceae (7,8%). Першi 5 провщних родин включають 60,2% вщ загальноТ ктькосп видiв. 1ндекс видового багатства на одну родину лучноТ флори становить 2,5.
Ключовi слова: флористичний склад, лучш травостоТ, Полтавська область.
ФЛОРИСТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ЛУГОВЫХ ТРАВОСТОЕВ ОКРЕСТНОСТЕЙ с. ВЕСЕЛАЯ ДОЛИНА ГЛОБИНСКО-ГО РАЙОНА ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ
Орлова Л. Д., Власенко Н. А., Жук М. В.
Резюме. Проведено исследование видового состава луговой цветочной флоры в окрестностях с. Веселая Долина Глобинского района Полтавской области. Установлено, что флора исследованных луговых фитоцено-зов насчитывает 68 видов, относящихся к 64 родам и 27 семействам. Среди выявленных покрытосеменных растений двудольные виды преобладают над однодольными. Первое место в спектре флоры принадлежат семейству Asteraceae (23,4% от общего количества). Высокие места занимают такие ведущие семейства флоры: Fabaceae и Poaceae (9,3%), Rosaceae и Lamiaceae (7,8%). Первые 5 семейств включают 60,2% от общего количества видов. Индекс видового богатства на одну семейство луговой флоры составляет 2,5.
Ключевые слова: флористический состав, луговые травостои, Полтавская область.
FLORISTIC STRUCTURE OF THE MEADOW GRASSLANDS OF THE OUTSKIRTS OF THE VILLAGE VESELA DOLINA OF GLOBINO DISTRICT OF POLTAVA REGION
Orlova L. D., Vlasenko N. A., Zhuk M. V.
Abstract. The study of the species composition of the floral flora of meadow phytocoenosis in the vicinity of the village Vesela Dolina of Globyno District of Poltava Region. Such an elucidation of the taxonomic structure of the meadow flora makes it possible in the future to not only rationally use the onion vegetation, but also to better understand the processes occurring in the phyto-environment, to maintain them at the proper level and improve.
It has been established that the flora of studied grassland has 68 species, which belong to 64 genera and 27 families. Among the detected angiosperms, dicotyledonous species predominate over monocotyledons. Percentage of representatives of dicotyledons was 88.3%, and monocots - 11.7%.
The bulk of the floristic composition of the investigated meadow grasslands is occupied by the leading by number of genera and species of the family, which determine the nature of the flora of the region. The first place in the spectrum of families of flora belongs to the family Asteraceae (23.4%). The following other leading families of flora include: Fabaceae and Poaceae (9.3%), Rosaceae and Lamiaceae (7.8%), Caryophyllaceae (4.6%), Brassicaceae, Ranunculaceae and Boraginaceae (3.1%), Butomaceae, Polygonaceae, Juncaceae, Caprifoliaceae, Plantaginaceae, Urticaceae and others (1,6%). The first 5 leading families comprise 60.2% of the total number of species. The seventh place was occupied by representatives of the family Brassicaceae, which is an indicator of a significant rerrali-zation of the territory. This suggests a clear degradation and synantropy of meadow grass, which is manifested in reducing the participation of the cereal component and the predominance of species from the grass group and is a consequence of the violation of the operation of meadow phytocoenoses. The calculated average index of species richness for one family of meadow flora is 2.5.
Comparison of the spectrum of the leading families of the flora of the study area with the meadow flora of the Left Bank Forest-steppe of Ukraine, the flora of the Poltava region, the Middle Dnieper, the Left Bank Dnieper, it can be argued that it is characteristic of the flora of the forest-steppe zone, and also reflects its ties with boreal flora and the flora of the Mediterranean.
The largest species richness is distinguished by Melilotus, Trifolium, Artemisia, Potentilla, and the rest of the genera is 1 species. An analysis of the generic spectrum showed that in the meadow flora of monotypic genera 93.75% of the total and cover 88.24% of the species. According to calculations for one genus there are 1,06 species.
Consequently, the systematic structure of the flora of Vesela Dolina of Globyno District of Poltava Region reflects the typical flora of the Left Bank Dnieper and Poltava regions in particular. The spectrum of the leading families of the territory as a whole is similar to the flora of Ukraine and is related to the location of the region between the forest-steppe and steppe zones.
Key words: floristic composition, meadow grasslands, Poltava region.
Рецензент - проф. Гапон С. В.
Стаття наджшла 23.02.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-65-72 УДК 615.919:632.95:616.8
Рашквська I. О., Проданчук М. Г., Корнута Н. О. ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОВЕД1НКОВИХ РЕАКЦ1Й ЩУРЯТ ПРИ ДМ ЗЕТА-ЦИПЕРМЕТРИНУ
У ПРЕ- ТА ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 Науковий центр превентивно! токсикологи, харчовоТ та х1м1чноТ безпеки 1мен1 академ1ка Л.1. Медведя МЫстерства охорони здоров'я УкраТни (м. КиТв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана в рамках НДР ДП «Науковий центр превентивно! токсикологи, харчовоТ та хiмiчноТ безпеки iMern академта Л.1. Медведя Mi-шстерства охорони здоров'я УкраТни» за темою «На-укове обгрунтування сучасних нормативних вимог до застосування пестицидiв i агрохiмiкатiв: прогно-зування вщдалених ефеклв дм (канцерогенно!, му-тагенноТ, тератогенноТ активносп, репродуктивноТ токсичносп, хрошчних штоксикацш)»; № державноТ реестрацп 0108U007458.
Вступ. Синтетичш третро'Тди (СП) - шсектициди, що застосовуються в боротьбi зi шкщливими кома-
хами у стьському господарств та побутк СП е четвертою генеращею пестицидiв, ям прийшли на змшу карбаматам, фосфоргашчним та хлороргашчним сполукам [1,2].
СП вщносяться до препаралв з вираженим не-йротоксичним ефектом для комах. Через подiбнiсть нейрохiмiчних процеав, ц сполуки також можуть бути нейротоксичними для тварин та людей [3,4]. В експериментальних дослщженнях на тваринах було показано, що за рахунок впливу на рецептори ряду нейротрансмiттерiв ссавщв, шретро'Тдш шсектициди можуть знижувати функцюнальну актившсть центрально'!' нервовоТ системи, впливати на властивост
