CC BY
11
Вкник Дншропетровського ушверситету. CepiH: геологiя, географш. 2016. 24 (1), 54-64. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series geology, geography. 2016, 24 (1), 54-64.
doi: 10.15421/111609
http://geology-dnu.dp.ua
УДК 502.2.05+58.009+581.93+582.893.6 (477.63)
Родина селерових (Apiaceae) у флор1 Оршьського нацiонального природного парку В. В. Манюк
Днтропетровсъкий нацiональний yuieepcumem шет Олеся Гончара, Днiпропетровськ, Украша, e-mail: oril.npp.mv@gmail.com
Уперше для Приоршля як важливого природного субрегюну у склад1 Степового Подншров'я складено й опрацьовано повний список флори для одше1 з пров1дних родин - Apiaceae. Виявлено мкцезростання нових для Приоршля регюнально р1дк1сних вид1в: Bupleurum tenuissimum L., Angelica palustris (Besser) Hoffm., Selinum carvifolia (L.) L. Здшснено уточнений анал1з спектра географ1чних елемент1в та 1х сшвввдношення по р1зних еколого-ценотичних групах, як представлен! у Приор1лл1 бореально-лучними, галофшьно-лучними, л1совими, рудерально-л1совими, узлк-ними, водно-болотними, степовими та псамофшьно-степовими видами Apiaceae. На тдстав1 анал1зу рол1 зонтичних у природних рослинних угрупованнях запропоновано додати до Червоного списку Дншропетровщини ряд нових вид1в i3 родини Apiaceae, а також розробити окремий список вид1в-ценозоутворювач1в, як потребують особливих природо-охоронних заходiв попри 1х значне поширення.
Ключовг слова: нацюналъний природний парк, Apiaceae, флора, долина ргчки Оргль, ареал, ценопопуляця
Apiaceae family in the flora of Orilsky national nature park V. V. Manyuk
Oles Honchar Dnepropetrovsk National Univesuty, Dnepropetrovsk, Ukraine, e-mail: oril.npp.mv@gmail.com
The article contains the results of a comprehensive study of distribution and coenotical affinity for species of Apiaceae family (Magnoliophyta) in the valley r. Oril as well, as national park "Orilsky" is designed on this area. A complete list of flora for one of leading plant family Apiaceae for designing national park is done and processed in the first time for Oril valley as important natural area of Steppe Podniprov'ya nature region. Specified chorological analysis of geographical elements and their relationship to various environmental and cenotic groups represented in Oril basin (boreal-meadow, halophilic-meadow, forest, forest-ruderal, freshwater, marsh, steppe and sand-steppe species) Apiaceae is done. It is discovered new sites for regionally rare species such as Bupleurum tenuissimum L., Angelica palustris (Besser) Hoffm., Berula erecta (Huds.) Coville, Selinum carvifolia (L.) L. On the basis of analysis of role of Apiaceae in natural vegetable groupments it is suggested to add to the Red list of Dnipropetrovsk region the row of new species from the family of Apiaceae, and also to develop the separate list of construction-species of main natural cenoses which need the special nature protection measures without regard to their wide distribution. Keywords: national nature park, flora, river Oril valley, area, coenopopulation
Вступ. Створення нових природоохоронних установ високого рангу, у склад1 яких шд охорону беруться значш за площею територп, стимулюе нов1 дослщження природного 61ор1зноман1ття, зокрема, встановлення видового складу р1зних таксоном1чних груп, характеру поширення вид1в у межах заповщних територш, ценотичного розподшу та стану популяцш. При цьому з розширенням мереж1 нащональних парюв i заповщниюв поява кожного нового природоохо-ронного об'екту додае новий шформацшний пул на
хоролопчних мапах, осюльки супроводжуеться завжди складанням швентаризацшних списюв видiв уже або на еташ створення нащонального парку (заповедника), або на перших етапах його функцюнування. Крiм того, зосередження дослщницько! уваги на конкретних територiальних комплексах у межах нащональних парюв та заповщниюв забезпечуе можливосп для бшьш детального вивчення внутршньо! структури ареалiв, отримання актуальних даних про чисельшсть популяцш, а вщповщно й реальний созолопчний
CTaiyc вцщв, а тaкoж пpo oбcяги бioмacи i динaмiкy змiн цж пoкaзникiв для видiв бioти, яю нaceляють тepитopiï нaцioнaльниx пapкiв та заговщниюв.
З iншoгo бoкy, мoжливocтi для вивчення xopoлoгiï та м^ля^й^! бioлoгiï вид1в бioти пoзa межами уста-нoв пpиpoднo-зaпoвiднoгo фoндy в У^аш oбмeжeнi виняткoвo ocoбиcтoю iнiцiaтивoю i влacними pecypc-ними мoжливocтями oкpeмиx дocлiдникiв i тoмy не мають ra^ei^ora xapaктepy. Зoкpeмa, щoдo флopи cyдинниx pocлин Укpaïни, го^и нaявнicть величез-нoгo oбcягy фактич^го мaтepiaлy пpo пoшиpeння видiв у ïï мeжax, cyчacний piвeнь вiдoбpaжeння xopoлoгiчнoï iнфopмaцiï, ocoбливo щoдo внyтpiшньoï cтpyктypи apeaлiв, зaлишaeтьcя для бiльшocтi видiв нeпoвним i не вщговщним peaльнiй cитyaцiï, щo yнeмoжливлюe вишнання тaкиx cтpaтeгiчниx для cyчacнoï кoнcepвaцiйнoï oxopoни пpиpoди завдань, як oцiнювaння пpиpoдooxopoннoгo cтaтycy видiв, видшення ключoвиx бoтaнiчниx тepитopiй, poзpoблeн-ня менеджмент-плашв щoдo збepeжeння пoпyляцiй, визначення запаав цiнниx у pecypcнoмy вiднoшeннi вцщв тoщo.
Викoнaння у 2015 po^ пpoeктy cтвopeння Opiльcькoгo нaцioнaльнoгo пpиpoднoгo пapкy на Лiвoбepeжжi Днiпpa, бшя пiвнiчнoï мeжi cтeпoвoï зoни У^аши, cyпpoвoджyвaлocя флopиcтичними дocлiджeннями, якi oxoпили дocтaтньo велику i цiлicнy у фiзикo-гeoгpaфiчнoмy вiднoшeннi тepитopiю баеейну p. Opim, щo дaлo мoжливicть еклаети rap-ший узагальнений cпиcoк флopи для Пpиopiлля (тiльки в мeжax Днiпpoпeтpoвcькoï oблacтi). Щoдo дeякиx тaкcoнoмiчниx гpyп, oтpимaнo дocтaтньo iнфopмaцiï для того, щoб ycтaнoвити xapaктep го-шиpeння видiв, чиеeльнiеть (тpaпляння) та цеютичну пpиypoчeнicть на piзниx дiлянкax пpoeктoвaнoгo пapкy. Зважаючи на велик poзмipи тepитopiï ^o-eктoвaнoгo rapHy, у мeжax якoï тeopeтичнo мoглo cфopмyвaтиcя дeкiлькa piзниx eлeмeнтapниx флop, дoцiльнe пocлiдoвнe oпpaцювaння флopиcтичнoгo piзнoмaнiття за oкpeмими тaкcoнoмiчними гpyпaми, зoкpeмa, дифepeнцiйoвaнoгo пiдxoдy пoтpeбyють пepш за в^ пpoвiднi за видoвим бaгaтcтвoм poдини cyдинниx pocлин - aйcтpoвi, тoнкoнoгoвi, бoбoвi, кaпycтянi, гвoздикoвi, гyбoцвiтi.
Oднieю з тaкиx гpyп e poдинa зoнтичниx, aбo ceлepoвиx - Apiaceae, яка пociдae дecятe мюце за зaгaльнoю кiлькiетю видiв у флopi Днiпpoпeтpoвеькoï oблacтi. Саме цю poдинy oбpaнo пepшoю для eкoлoгo-гeoгpaфiчнoгo aнaлiзy флopи ^oe^o-вaнoгo нац^на^^го пapкy, з дeкiлькox пpичин. no-œpme, за peзyльтaтaми дocлiджeнь тepитopiï мaйбyтньoгo пapкy виявлeнo знaчнi за плoщeю
дiлянки, де пpeдcтaвники poдини Apiaceae вдату-пають aбo дoмiнaнтaми чи cyбдoмiнaнтaми, aбo нaвiть за вiднocнo нeвиcoкoï щiльнocтi пoпyляцiй e пocтiйним кoмпoнeнтoм фaктичнo вcix гoлoвниx pocлинниx фopмaцiй, пpeдcтaвлeниx у Пpиopiллi. no^pyre, нapaзi зoнтичнi - бiльш вивчена Tpyrn пopiвнянo з iншими пpoвiдними poдинaми флopи бaceйнy p. Opim. Кpiм тoгo, пpoтягoм 2015 poRy пiд чac пoльoвиx дocлiджeнь буго здiйcнeнo pяд нoвиx peгioнaльнo цiнниx флopиcтичниx знaxiдoк, зoкpeмa, виявлeнo мicцeзpocтaння двox нoвиx для тepитopiï Днiпpoпeтpoвcькoï oблacтi видiв Apiaceae, якi бeзyмoвнo cтaнoвлять нayкoвий iнтepec. Mатерiал i методи дослщжень. Ocнoвoю для eкoлoгo-гeoгpaфiчнoгo aнaлiзy poдини Apiaceae у флopi Opiльcькoгo нaцioнaльнoгo пpиpoднoгo mp-ку cлyгyвaли мaтepiaли пoльoвиx мapшpyтниx та нaпiвcтaцioнapниx (на ключoвиx дiлянкax opoe^ тoвaнoгo пapкy) дocлiджeнь флopи та pocлиннoгo пoкpивy, здiйcнeниx пpoтягoм 2015 poEy. Haйбiльшy кiлькiеть мapшpyтiв зд^неш в пepioд з дpyгoï го-лoвини липня дo юнця вepecня, зaгaлoм дocлiджeння oxoплювaли пepioд iз пoчaткy квiтня дo кiнця ли-cтoпaдa. Кpiм тoгo, дo уваги буш взято даш щoдo пoшиpeння oкpeмиx видiв Apiaceae в дoлинi p. Opiль, нaкoпичeнi aвтopoм за rap^ з 1997 poкy. Найбшьш пpoдyктивними у минyлi poки були бoтaнiчнi poбoти у еклaдi егспедицш eкoлoгo-тypиетичнoгo oб'eднaння «Opлaн», здiйcнeнi у 1997-2001 pp., а тагож у cклaдi епiльнoï eкепeдицiï гeoлoгo-гeoгpaфiчнoгo факультету ДНУ i!em Oлecя Гoнчapa та Oблacнoгo eкoлoгo-нaтypaлicтичнoгo цeнтpy дгтей та yчнiвcькoï мoлoдi «^opm^ep», яка ^ацювала у чepвнi 2013 po^ в Цapичaнcькoмy paйoнi.
Пoвний cпиcoк видiв зoнтичниx для мaйбyтньoгo нацюнальшго пapкy cклaдeнo тaкoж з ypaxyвaнням ycix лiтepaтypниx дaниx, гoлoвними джepeлaми для цьoгo були мoнoгpaфiчнa «Флopa Днiпpoпeтpoвcькoï та Зaпopoзькoï oблacтeй..» В. В. Тapacoвa (Tarasov, 2005), публшацп Б. O. Бapaнoвcькoгo (Baranovsky, 2013; 2015), фундаментальш peгioнaльнi флopиетичнi npauj I. Я. Акiнфieвa (Akinfiev, 1889) та В. М. Си-дopoвa (Sidorov, 1897) кiнця XIX ст., а ташж низка cтaтeй O. Л. Бeльгapдa (Belgard & Kirichenko, 1940), O. А. Gлiaшeвич (Eliashevych, 1937) та G. I. Пecтyшкo (Pestushko, 1937) nepmoi' пoлoвини XX ст. OCTa™i iз зaзнaчeниx публжацш ocoбливo ц1кав1 тим, щo мютять дocтaтньo дeтaльнi дaнi пpo CTpyHrypy pocлинниx acoцiaцiй (пepm за в^ лyчниx) i вiдпoвiднo дeякi дат ^o цeнoтичнy poль видiв poдини зoнтичниx у фopмyвaннi тoгoчacнoгo pocлиннoгo пoкpивy дo-лин Opeлi i Дш^а в paйoнi, де тeпep cтвopюeтьcя
нацюнальний природний парк «Оршьський». Для ушх знахiдок 2015 року визначено точш географiчнi координати, якi надалi можуть бути використаш для точних популяцшних та хорологiчних дослiджень за флорою i рослинним покривом Приорiлля, а та-кож для розроблення природоохоронних стратегiй для збереження природного фiторiзноманiття як на теренах майбутнього нацюнального парку, так i в ширшому вимiрi для регiону Степового Подшпров'я в цiлому.
Результаты та 1х аналiз. В.В. Тарасов у «Флорi Дшпропетровсько! та Запорозько! областей» (Tarasov, 2005) наводить усього 57 видiв Apiaceae, чотири з яких уперше i востанне наводили I. Я. Акiнфiев та
B. М. Сидоров понад 120 рокiв тому, а шм видiв е в умовах регюну винятково культурантами. З ура-хуванням достатньо поширеного в останш роки в культурi фенхеля (Foeniculum vulgare Mill.), а та-кож двох нових для обласп видiв автохтонно! фло-ри, виявлених у 2015 р. у природних фггоценозах Приорiлля, повний список видiв зонтичних у флорi Днiпропетровщини складае 61 вид, з яких 53 види належать до спонтанно! флори. Без урахування не шдтверджених за 100 роюв чотирьох видiв зi списюв I. Я. Акiнфiева i В. М. Сидорова (Bupleurum rotundifolium L., Ferulago galbanifera (Mill.) W.D.J Koch, Physospermum cornubiense (L.) DC. i Trinia hispida Hoffm.) сучасна флора зонтичних Дшпропетровсько! обласп складае 57, а без культураннв - 49 видiв. При цьому у флорi проектованого нацюнального природного парку виявлено зростання 45 видiв зонтичних, з яких 37 належать до спонтанно! флори. Таким чином, у майбутньому нацюнальному парку зосереджено 75,5 % усього видового рiзноманiття (спонтанно! фракцп) Apiaceae, виявленого на територп Дшпропетровсько! области На родовому рiвнi зонтичш Приорiлля представленi 24 родами (з 30 представлених у флорi Днiпропетровщини).
За основу для складання наведеного в данiй робот! видового списку Apiaceae обрано номенклатуру видових назв за мiжнародною базою таксожмчних назв рослин «The Plant List» (2013), узгодженою з «The International Plant Names Index» (IPNI), зважа-ючи на !х унiверсальнiсть для користувачiв усього св!ту, високий рiвень верифiкацi! даних i вшьний доступ. Зпдно з! списками прийнятих «The Plant List» назв Taeniopetalum таXantoselinum не визна-ються окремими родовими таксонами, а Ostericum palustrum наводиться у статус виду в род! Angelica. За прийнятою для територп Укра!ни номенклатурою
C. Л. Мосякша i М. М. Федорончука (Mosyakin S. L. & Fedoronchuk M M., 1999) кшьюсть род!в Apiaceae
у флорi Приорiлля складае 26, а за умови визнан-ня самостшносн роду Macroselinum (Schur) - 27. Слщ зазначити, що до складу флори Орiльського нацюнального парку на даному еташ не вщнесено регiонально рiдкiсний вид Cenolophium denudatum (Hornem.) Tutin., двi iзольованi ценопопуляци якого було виявлено наприкшщ 1990-х рокiв у басейнi р. Оршь, але поза проектованими межами нацюнального природного парку.
Нижче наведено анотований список видiв родини Apiaceae для територп проектованого Оршьського нацюнального природного парку за латинською абет-кою. Для кожного виду наводиться назва (жирним курсивом - прийнята «The Plant List», далi курсивом у дужках - загальноприйнята латинська назва в Укра!ш (якщо вона вiдрiзняеться вiд визнано! «The Plant List») i укра!нська наукова назва (курсивом). Оскшьки територiя проектованого нацюнального парку розташована у межах п'яти адмшютративних районiв Днiпропетровсько! обласп, у списку для кожного виду зазначаються н з них, в яких вид достовiрно спостерiгався протягом останнiх рокiв або рееструвався за лпературними даними. Скоро-чення назв райошв означають: Юр. - Юр'!вський, Новом. - Новомосковський, Магд. - Магдалишвський, Царич. - Царичанський, Петрик. - Петриювський.
Вiдповiднiсть загального ареалу видiв пев-ним видам геоелеменнв по можливостi наведено за Ю. Д. Клеоповим, для iнших вцщв (вiдсутнiх у монографи Ю. Д. Клеопова) - за H. Meusel (1965) з урахуванням деяких нових даних щодо ареалiв цих вцщв. Для остаточного визначення геоелемен-та у суперечливих випадках також ураховували характеристики типу ареалу за шшими джерелами (перш за все регюнальними флористичними працями В. В. Тарасова i Б. О. Барановського (Tarasov, 2005; Red Data Book of Dn., 2010), В. В. Кучеревського (Kucherevskyi, 2004). Ценотична приналежнють наводиться з дотриманням принцитв О. Л. Бельгар-да щодо видшення ценоморф, але з використанням для цього укра!нiзованих прикметникових ештенв. Самi ценоморфи наведено з урахуванням ценотично! приуроченостi видiв саме в умовах Приоршля, для бшьш вивчених видiв також наведено тип динамiчно! поведiнки в рослинному покривi дослщжуваного району за С. М. Розумовським (Razumovsky, 1981) та I. Б. Кучеровим (Kucherov, 2000). Характеристика кожного виду завершуеться вiдомостями про його нишшнш созологiчний статус i рекомендацiями щодо подальших змiн статусу для подальшо! органiзацi! консервацiйних та протекщйних заходiв зi збереження видiв та !х угруповань на регюнальному рiвнi.
Для вцщв, яК наводяться вперше для Приорiлля або е рiдкiсними в регюш, наводяться додатковi вiдомостi щодо !х поширення та стану популяцш в умовах проектованого нацiонального природного парку «Оршьський».
Анотований список вцщв родини Apiaceae
у флорi проектованого нащонального природного парку «Оршьський»
1. Aegopodiumpodagraria L. - Яглиця звичайна. П1вденносиб1рсько-середньоаз1йсько-европейський. Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Не-моральний (за деякими джерелами - рудерально-лiсовий). Характерний вид групи дубово-яглицевих лiсовиx асоцiацiй. Зрiдка. Ценофш i3 вузьким спектром. Популяцп в ценозах стiйкi, нормального типу. Необхщно взяти пiд охорону як важливий елемент природних лiсовиx фiтоценозiв.
2. Aethusa cynapium L. - Собача петрушка звичайна. Свропейський. Райони: Новом., Магд., вiрогiдно також у Царич. i Петрик. Рiдко. Бореально-неморальний. У Приорiллi недостатньо вивчений. Достовiрно тiльки з середньо! течи р. Оршь. Пiдлягае оxоронi на регюнальному рiвнi.
3. Angelicapalustris (Besser) Hoffm. (Ostericum palustre (Besser) Besser) - Дудник (маточник) болотя-ний. Центросxiдноевропейсько-mвденносибiрський Район: Царич. Дуже рщко. Цей вид наводиться вперше для долини р. Оршь i для вше! лiвобережно! ча-стини Дшпропетровсько! областi (на правобережжi вiдома едина знаxiдка криворiзькиx ботаншв 2000 р. в заплавi р. Самоткань (Red Data Book of Dn., 2010). Одну ценопопуляцго (рис. 2, а-в) у серпш 2015 року виявлено на сiножатнiй вологш пiдлiснiй луцi на межi Дшпропетровсько! та Полтавсько! областей i вщповщно бiля межi проектованого нацiонального парку (рис. 1). Пщ час спостереження бiльшiсть рослин вегетували пiсля покосу (в отав^, деяка ча-стина рослин кв^вала. Червона книга Дшпропетр. обл. («зникаючий»).
4. Angelica sylvestris L. - Дудник л1совий. €вропейсько-пiвденносибiрсько-палеобореальний. Райони: Магд., Новом. Узлюно-люовий. Сдине достовiрне мiсцезнаxодження було вiдоме з вологого узлiсся бору бiля с. Йоситвка у 1998 р. (рис. 1). Рано навесш 2016 року було виявлено новий локалтет виду на межi проектованого нацiонального парку з Харювською областю, неподалiк с. Багате, на за-болоченому узлюс заплавно! дiброви. Дуже рiдко. Червона книга Дшпропетр. обл. («вразливий»).
5. Anthriscus cerefolium (L.) Hoffm. - Буги-ла довгоносикова (кервель). Циркумевксинський
(балкансько-кримсько-кавказько-малоазшський). Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Рудерально-люовий. Вид, який активно розселяеться в регюш в останне десятилотя.
6. Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm. - Бугила лгсова. Свропейський. Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Неморальний (рудерально-люовий). Значно поширений по всш територп, популяцп численш i стабiльнi. Ценофiл iз широким спектром. Охорони не потребуе.
7. Berula erecta (Huds.) Coville (Siella erecta (Huds.) M. Pimen.). - Берула (аела) пряма. Свропейський. Район: Царич. Болотно-водний, реофшьний (особливо на дшянках русла iз завалами з дерев). Уперше цей вид вщмгтив у Дшпропетровськш обл. у 1984 р. Б. О. Барановський у 1984 р. (Red Data Book of Dn., 2010), шзшше вш реестрував берулу в басейш р. Самара та новому гирлi р. Оршь (ок. сел. Обуxiвка). В. В. Кучеревський (Kucherevskyi, 2004) зазначае, що цей вид поширений «по всш територп» Правобережного Степового Подшпров'я. У долиш р. Оршь берулу вперше виявлено достовiрно в 2015 р., на дшянщ русла р. Оршь мiж сс. Маячка (Полтавсь-ка обл.) i Могилiв (Царичан. р-н). Червона книга Дшпропетр. обл. («рщюсний»).
8. Bupleurum tenuissimumL. -Ласкавець най-тонший. Свропейсько-середземноморський. Район: Царич. Степовий, недостатньо вивчений в умовах Степового Подшпров'я. Галофшьний. Перша для Дшпропетровсько! обласп знахщка цього виду -невелика дшянка на остепненш солонцюватш луцi на другому рiвнi заплавно! тераси р. Орел^ бiля с. Турове (рис. 1), у серпш 2015 року. Виявлено декшька десятюв генеративних рослин (рис. 2, г-е). Потребуе подальшого дослщження i внесення до Червоного списку Дшпропетр. обл. ^i статусом «невизначений»).
9. Chaerophyllum bulbosum L. -Бутень буль-бистий. Центросхщноевропейський. Райони: Новом., Магд., Царич. Зрщка, переважно по узлюсях заплавних дiбров, люових галявин. Екотонофiл. Потребуе охорони як характерний елемент лучно-лiсовиx екотошв.
10. Chaerophyllumprescottii DC. - Бутень Пре-скотта. Сxiдноевропейсько-пiвденносибiрський. Район: Магд. Екотонофш. Вид, дуже схожий на попереднш за еколого-ценотичним спектром, але з деякими виразними морфолопчними вiдмiнностями (в деяких системах не визнаеться окремим видом). У Приорiллi достовiрним е один локалтет бiля с. Йоситвка на швденно-схщному прирiчковому
Рис. 1. Мюця знахщок рщкюних вид1в Apiaceae на територп Оршьського нацюнального парку:
V- Angelica palustris; ■ - Angelica sylvestris; 0 - Bupleurum tenuissimum; О - Chaerophyllum prescottii; V- Cnidium dubium; ♦ - Pastinaca sativa L. (subsp. sylvestris); • - Peucedanum ruthenicum; ▲ - Selinum carvifolia; □ - Seseli pallasii.
узлюш дiброви прируслового типу. Обидва види (Ch. bulbosum et Ch. prescotii) потребують подаль-шого вивчення. Потребуе охорони, як i попереднш вид.
11. Chaerophyllum temulum L. - Бутень п'янкий. Свропейський. Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Неморальний. Ценофiл Í3 розширеним спектром. По всш територп, часто в люах. Популяцл стабiльнi. Охорони не потребуе.
12. Cicuta virosa L. - Цикута отруйна. Пале-арктичний. Райони: Магд., Петрик. Дуже вiрогiдно також у Новом. i Петрик. Повгтряиоводно-болотяиий, лiмнофiльний. Рiдко. Ценофiл Í3 широким спектром. Популяцп нечислент. Потребуе подальших дослiджень. Пiдлягае охорош на регiональному рiвнi як характерний вид природних гiгро-гiдрофiльних оселищ.
13. Cnidium dubium (Schkuhr) Thell. - Стожиль-ник сумн1вний. Захщноевразшський. Район: Царич. Рщкюний у Степовому Подшпров'! вид. Для Приоршля
е лише одне лггературне згадування у О. Л. Бельгарда (1950) для ок. с. Катеритвка Царичанського району. Узлюно-лучний. У 2015 р. знайдено ценопопулящю цього виду у пiвнiчнiй частит Царичанського району, на вологш люовш галявинi (в ок. с. Бабайювка). Червона книга Днiпропетр. обл. («невизначений»).
14. Conium maculatum L. - Болиголов плями-стий. Захщноевразшський. Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Облшатний рудерант. Зр^а по всш територп, бшя ферм та на см^никах.
15. Daucus carota L. - Морква дика. Середньоазшсько-середземноморсько-понтично-европейський. Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Рудерально-лучний. Дуже поширений по всш територп, широкоамплпудний, але переважно по остепнених i слабозасолених луках, лучних степах iз рiзним ступенем антропогенного навантаження. Не потребуе охорони.
16. EryngiumcampestreL. -Миколайчикипольов1. Захвднономадшський (паннонсько-понтичний). Рай-
они: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Степовий рудерант. По всш територп у степових оселищах, часто. Не потребуе охорони.
17. EryngiumplanumL. -Миколайчики плосю. Сх1дноевропейсько-п1вденносиб1рсько-номад1йський. Лучний. Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Зрщка по всш територп, на дшянках Í3 розвиненим лучним i лучно^бровним заплавним комплексом - часто. Потребуе охорони як важливий елемент лучних фiтоценозiв.
18. Falcaria vulgaris Bernh. - Р1зак звичайний. Центросхщноевропейсько-середземноморсько-номадшський. Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Лучно-степовий. По всш територп, звичайно. Не потребуе охорони.
19. Heracleum sibiricum L. - Борщ1вник сибгрський. Свробореально-схщноевропейсько-пiвденносибiрський. Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Лучний. На свiжих, вологих i за-болочених луках, по берегах водойм, у тальвегах балок, по узлксях, а також в угрупованнях рудеранпв. Звичайно по всш територп.
20. Oenanthe aquatica (L.) Poir. - Омег во-дяний. Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Болотяно-водний (палюдант, аеропдрофгг). €вропейсько-пiвденносибiрський (за шшими дже-релами евразшський). По еутрофних мшководних стоячих водоймах (рис. 2, i), по вщгалуженнях русла i мулистих мшинах р. Оршь, по замулених дiлянках русел рiчок Прядiвка, Заплавка (особливо в пониз-зях). Звичайно. Ценофiл, едифiкатор специфiчних омегових угруповань. Потребуе охорони як цено-зоутворювач.
21. Pastinaca sativa L. - Пастернак поавний (Pastinaca sativa subsp. sylvestris (Mill.) Rouy & E.G. Camus - пастернак дикий). Пiвденносибiрсько-европейський сполучний. Райони: Магд., Петрик. Лучний (лучно-люовий за В. В. Тарасовим (2005). У даному списку враховувалися тшьки природш популяцп, вщповщш обсягу таксона Pastinaca sylvestris Mill., який не визнаеться самостшним видом зпдно з мiжнародною базою номенклатур-них назв The Plant List, а лише дикою формою пастернаку пошвного. Достовiрно вщома тшьки одна ценопопулящя з високотравно! заболочено! луки в шдшжж привододiльного схилу на лiвому березi р. Оршь б^ с. Бузiвка (рис. 1). Дуже вiрогiдне зро-стання цього виду по вогких берегах дренажних канав та по сагах у Петриювському районi, на дiлянцi мiж рр. Днiпро та Протовч. Очевидно, що вид поширений i на шших донках долини. Рекомендуеться вне-
сти до перел^ видiв, що потребують охорони на регiональному piBHi (3i статусом «невизначений»).
22. Peucedanum alsaticum L. (Xanthoselinum alsaticum (L.) Schur) - Смовдь ельзаська (смовдь Любименка, золота смовдь). Центросхщноевропейсько-номадшський. Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Узлюно-лучний. Ценофiл i3 розширеним спектром. На заплавних луках Приоршля звичайний вид, але з1 спорадичним траплянням. Нерщко утворюе щiльнi висою заростi, у 2015 р. на рiзних дiлянках проектованого нацiонального парку спостерпалося масове квiтування iз формуванням характерного аспекту (наприклад, бшя сс. Великокозирщина, Краснопшля, Гнапвка, Бабайювка). Рекомендуеться взяти шд охорону як важливий ценоелемент лучних фiтоценозiв.
23. Peucedanum arenarium Waldst. & Kit. (Taeniopetalum arenarium (Waldst. & Kit.) V. N. Tichomirov)
- Смовдь тскова. Балкано-схщноевропейсько-малоазшський. Псамофшьно-степовий. Райони: Магд., Царич., Петрик. Рщко зус^чаеться на вщкритих пщаних кучугурах або у розр1джених борах !з великими вщкритими галявинами. Потребуе подальшо-го вивчення. Рекомендуеться додати до Червоного списку Дншропетр. обл. зi статусом «рщюсний».
24. Peucedanum latifolium DC. - Смовдь широколиста. Схщнопонтичний. Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Галофшьно-лучний. На слабосолонцюватих заплавних луках, часто. У 2015 р. на багатьох донках спостерпалося масове квггування i формування аспекту лук у липнi (рис. 2, к). Потребуе охорони як важливий елемент природних лучних фiтоценозiв.
25. Peucedanum oreoselinum (L.) Moench - Смовдь гiрська. Свропейський (швденний субелемент). Райони: Юр., Новом., Магд., Царич., Петрик. Неморально-бореальний. У верхнш частиш долини - рщко, вщ Магдалишвського району до Петриювського включно
- досить часто по всш територп, внутршнш рисунок ареалу в басейш р. Оршь загалом повторюе поширення острiвних борових люових масивiв. У старих борах ¡з присутшстю листяних порщ у шдтску, суборах, на пiщаних грунтах. У Петрик. райош (в межир1чч1 Протовч1-Орел1) подекуди утворюе зрщжеш заросп на вiдкритих дiлянках пiскiв iз бореально-псамофiльно-степовим комплексом видiв. Ценофш з широким спектром. Потребуе охорони як важливий елемент борових фiтоценозiв на швденнш меж !х природного поширення.
26. Peucedanum ruthenicumM. Bieb. - Смовдь руська (рис. 2, з). Схвдноевропейський. Район: Новом.
Рис 2. Прeдcтaвники Apiaceae y прoeктoвaнoмy нaцioнaльнoмy прирoднoмy пaркy «Oрiльcький»: Angelica palustris: a) зaгaльний вид oceлищa; б) квпучий зoнтик; в) лист рocлини;
Bupleurum tennuisimum: г) зaгaльний вид oceлищa; д) чacтинa cy^irra; e) cyцвiття тa дocтигaючi cyraiOT^. Acпeкти Apiaceae нa лyкax: e) Pimpinella saxifraga; ж) Sium silaus ssp. besserii; з) квпучий зoнтик Peucedanum ruthenicum га лущ бшя c. Maлoкoзирщинa; i) oблямiвкoвi yгрyпoвaння Oenanthe aquatica нa Жyкoвiм лимaнi; к) acпeкт Peucedanum latifolium ra coлoнцювaтiй лущ.
GrenoBHH (y npHopinni - Ha ny^). fly®e pigKo. BigoMe egHHe Mic^3Haxog®eHHa 3 KypTHHH gopocnHx, reHe-paTHBHHx pocnHH Ha cyxyBaTin, eonoHnroBaTÍH nym, BHaBneHe y nHnHi 2015 p. y Me®ax giSpoBHo-nyHHoro KOMnneKcy b 3annaBi p. Opinb (ok. c. ManoKo3Hp^H-Ha Hobomock. panoHy, pnc. 1). PeKoMeHgyeTbca go BHeceHHH go HepBoHoro cnHcKy flHinponeTp. oSn. (3i cTaTycoM «pigKÍcHHH»).
27. Pimpinella saxifraga L. -Eedpune'qb noMum-Meneeuü. GBponeHcbKo-niBgeHHocHSipcbKHH. PaHoHH: rop., Hobom., Marg., ^pm., neTpHK. HacTo, ogHaK He piBHoMipHo no Tepnropii npoeKToBaHoro Ha^oHanbHoro napKy. TpannaeTbca y Tpbox pi3HHx (^opMa^ax - Ha 3a-nnaBHHx nyKax, no cTenoBHx cxnnax SanoK i KopiHHoro Sepera p. Opinb, i b cochobhx nicax apeHH, ^o BHMarae geTanbHimnx eKonoro-Mop^onoriHHHx gocnig®eHb nonyna^H i BH3HaneHHa cTyneHa ogHopigHocT nonyna^H. Y nHnHi 2015 p. cnocTepiranoca MacoBe KBiTyBaHHa i yTBopeHHa acneKTy Ha BenHKHx nno^ax crno®araHx nyK Sina c. HocnniBKa (cMyra mí® npH-pycnoBHMH giSpoBaMH i cochobhm SopoM, pnc. 2, e). noTpeSye oxopoHH aK Ba®nHBHH eneMeHT npnpogHHx $íto^ho3íb pi3HHx THniB.
28. Selinum carvifolia (L.) L. - Hpna KMunonu-cma. GBponencbKHH. PaHoH: U,apnq. ^ico-nyHHHH. Ha nonaTKy cepnHa 2015 p. HeHHcneHHy ^Hononyna^ro KBiTynnx Ta BereTyronnx pocnHH Syno 3HangeHo Ha nignicHiH nyni Sina Me®i flHinponeTpoBcbKoi Ta nonTaBcbKoi oSnacTeH, Ha niBHiH Big c. EaSanKiBKa UapmaHcbKoro panoHy (pnc. 1). Y B. B. TapacoBa (2005) ^H BHg gna flHinponeTpoBcbKoi oSnacTi HaBo-gHTbca name 3a «Onoporo YPCP, t. 7» (1955), ogHaK b opnriHani ocTaHHe g®epeno He MicTHTb 3ragyBaHb gna flHinponeTpoBcbKoi oSnacTi, ToMy 3HaxigKy 2015 p. Mo®nHBo po3rnagaTH aK nepmy gocTOBipHy gna nboro BHgy aK y npnopinni, TaK i b flmnponeTpoBcbKÍH oSnacTi b ninoMy. noTpeSye noganbmnx gocnig®eHb. HeoSxigHo BigHecra go HepBoHoro cnHcKy flHinponeTp.
oSn. (3i cTaTycoM «3HHKaK>HHH»).
29. Seseli campestre Besser - Wa6pu^ pienunna. CxigHoeBponencbKo-Manoa3iHcbKHH. PanoHH: rop., Hobom., Marg., U,apHH., neTpHK. CTenoBHH (nyHHo-cTenoBHn). Ha necoBocyniHHKoBHx cTenoBHx ginaHKax, 3BHHañHo no Bcin TepHTopii', y neTpHKiBcbKoMy - TinbKH y niBHiHHin HacTHHi, 3pigKa. He noTpeSye cnemanbHoi oxopoHH.
30. Seseli libanotis (L.) W. D. J. Koch subsp. intermedium (Rupr.) P. W. Ball - Maópuqn nopi3nuKoea (nopisnuK npoMiwnuu). GBpa3incbKHH y mupoKoMy po3yMiHHi (cxigHoeBponencbKo-cepegHboa3iHcbKo-HoMagincbKo-niBgeHHocHSipcbKHH 3a ro. fl. Kneono-bhm (1990). PanoHH: rop., Hobom., Marg., U,apun.,
neTpHK. 3pigKa, nepeBa®Ho noogHHoKo, oneBHgHo, no BciH TepHTopii npoeKToBaHoro napKy. flocTOBipHo y 2015 p. cnocTepiraBca b rop'iBcbKoMy Ta ^pmaHcb-KoMy panoHax, Ha nyKax b gonHHi p. Opinb. Ta®ie go nyHHHx y3nicb. flna BH3HaneHHa HeoSxigHocTi po3-poSneHHa KoHcepBa^HHHx 3axogiB gna nboro BHgy HeoSxigHi gogaTKoBi gocnig®eHHa.
31. Seseli pallasii Besser - Maópwqa nanaca. EanKaHo-3axigHonoHTHHHHH eHgeM. PanoH: U,apHH. üeTpo^inbHHH, Kanbne^inbHHH. GgHHe 3ragyBaHHa gna üpHopinna HaBogHTbca B.B. TapacoBHM (2005) 3a Horo repSapHHMH 3SopaMH 1997 p. (c. EaSanKiBKa ^pmaH. p-Hy). noganbme nepeSyBaHHa i nomHpeHHa BHgy b Me®ax npoeKToBaHoro HanioHanbHoro napKy «OpinbcbKHH» noTpeSye noganbmoro BHBHeHHa. Hep-BoHa KHHra flHinponeTp. oSn. («HeBH3HaHeHHH»).
32. Seseli tortuosum L. - Maópwqa 3eueucma. CxigHonoHTHHHHH eHgeM. PanoHH: rop., Hobom., Marg., U,apHH., neTpHK. ücaMo^inbHo-cTenoBHH. nocTÍHHHH eneMeHT ncaMo^inbHo-cTenoBHx ^iтoцeнoзiв, y niBHiHHo-cxigHin HacTHHi napKy pigKo; Big rHpna p. EepecTOBa i go rHpna p. Opinb - no apeHax HacTo, y neTpHKÍBcbKoMy panoHi, Ha apeHi flHinpa - 3BHHaHHo. TaKcoHoMiHHHH cTaiyc HeogHo3HaHHHH i noTpeSye no-ganbmHx gocnig^eHb. noTpeSye oxopoHH aK eHgeMiHHHH eneMeHT ncaMo^inbHHx apeHHHx cTeniB.
33. Silaum silaus (L.) Schinz & Thell. -MopKienuK nynnuu (MopKienuK 3emaunuu). GBponeHcbKo-niBgeHHocHSipcbKHH. PaHoHH: rop., Hobom., Marg., ^prn., neTpHK. Tano^inbHo-nyHHHH. 3BHHaHHHH no bcíh TepHTopii BHg, ogHH i3 goMiHaHTiB rano^inbHHx nyK (pHc. 2, gy^e nomHpeHHx no gonHHi p. Opinb. PeKoMeHgyeTbca B3aTH BHg nig oxopoHy aK ogHH i3 Ba®-nHBHx egH^iKaropiB npHpogHHx nyHHHx ^iтoцeнoзiв.
34. Sium latifolium L. - Bex mupomnucmuü. GBponeHcbKo-niBgeHHocHSipcbKHH. PaHoHH: rop., Hobom., Marg., U,apHH., neTpHK. BogHo-SonoTHHH. Y npHSepe®Hin cMy3i noBiTpaHo-BogHoi pocnHHHocTi no Seperax BogoHM pi3HHx THniB, a TaKo® no 3aSo-noneHHx nyKax, b 3apocTax onepeTy, 3BHHanHo. He noTpeSye cnemanbHoi oxopoHH.
35. Sium sisarum L. (f. Sium sisaroideum DC.) - Bex cu3apoeudnuü. niBgeHHo-naneapKTHHHHH. PanoHH: rop., Hobom., Marg., U,apHH., neTpHK. HyHHo-SonoTaHHH. BHg, cxo®hH Ha nonepegHiH, ane 3i 3Mi^eHHaM ^ho-cneKTpa Big aKBanbHHx go nyHHHx Me3orirpo^inbHHx ocenH^. nomHpeHHH no BciH TepHTopii. Ha geaKHx BorKHx nyKax (no nyHHo-SonoTaHHx eKoToHax, HanpH-Knag, no Kpaax 3apocnHx oHepeToM Ta poro3oM car Ha gaBHix Tepacax) yTBoproe gocTaTHbo ^inbHi 3apocTi, nig Hac KBiTyBaHHa b 2015 p. yTBoproBaB BHpa3HHH acneKT (HanpHKnag, b ypoHH^i ^HoB^HHa HenoganiK
с. Ковпаювка Магдалин. району). Рекомендуеться охороняти на регюнальному рiвнi як характерний вид природних гiгрофiльних фiтоценозiв.
36. Torilis japonica (Houtt.) DC. - Toprn.icяпонсь-кий. Свропейський. Райони: Юр., Новом., Магд., Ца-рич., Петрик. Рудерально-люовий. По всiй територп, зрщка. Переважно у листяних л1сах ¡з розбалансованим деревостаном i невиразною ценотичною будовою (штучнi, пiсля вибiркових рубок тощо). Статус не визначений.
37. Trinia multicaulis Schischk. - Тринт багатосте-блова. Паннонсько-причорноморсько-прикаспшська група геоелеменпв Gвразiйського степового типу за Л. I. Крицькою i В. В. Новосадом (Krytsjka L. I. & Novosad V. V., 2012). Райони: Юр., Новом. Степовий (на лесово-суглинистих грунтах, виходах осадових палеоген-неогенових та четвертинних порiд (пiскiв, супiскiв, суглинюв). На крутосхилах правого берега р. Оршь (дуже рiдко), а також по деяких балках басейну р. Багатенька (рщко), достовiрно вiдомий лише з швшчно-схщних околиць проектованого нацюнального парку. Рекомендуеться вiднести до Червоного списку рослин Дшпропетр. обл. зi статусом «рiдкiсний».
Еколого-географiчний аналп флори селерових (Apiaceae) проектованого нацiонального парку «Оршьський»
Представники родини селерових (Apiaceae) ма-ють дуже велике значення у формуванш рослинно-го покриву територп проектованого нацiонального парку «Оршьський», меж якого згiдно з науковим обгрунтуванням мають охоплювати уш дiлянки зi збе-реженою природною та напiвприродною рослиннiстю по всьому басейну р. Оршь (в межах Дншропетровсько! областi). На заплавних солонцюватих луках селеровi е домiнантами, субдомшантами або асектаторами (з високою щшьшстю ценопопуляцiй) багатьох типiв угруповань, i нерiдко утворюють щiльнi заростi. Шд час масового квiтування такi види формують власнi фiзiономiчнi аспекти лук, як додають особливого колориту долинно-терасовим ландшафтам Приоршля у лггнш перюд. До ц1е!" групи лучних аспектоутворювач1в слiд вiднести п'ять видiв (розташоваш нижче за зростанням галофiльностi): Pimpinella saxifraga L., Eryngium planum L., Peucedanum alsaticum L., Peucedanum latifolium DC., Silaum silaus (L.) Schinz & Thell. На обмежено поширених, рщшсних для регюну луках суббореального типу аналопчну роль виконують Angelica palustris (Besser) Hoffm., Selinum carvifolia (L.) L., котрi е дуже рщкюними видами для регюну i перебувають тут на швденнш межi при-
родного ареалу. УС види лучно! ценогрупи - виразнi ценофши. Показово, що bcí види лучного ценотипу належать до одше! групи географ1чних елеменпв - европейсько-п1вденносиб1рського (европейсько-зах1дносиб1рського).
Група пгрофшьних вид1в охоплюе п'ять вид1в з одше! триби (Oenantheae). З них Oenanthe aquatica (L.) Poir. е специфiчним едифкатором групи асоцiацiй омегово-водяних боли, яю дуже поширеш на р1зних д1лянках Ор1льського нац1онального парку i е невщ'емною ланкою у природному пгроморфному сукцесiйному рядi. Три rnmi гiгрофiльнi види (Sium latifolium L. Sium sisarum L. i Berula erecta (Huds.) Coville) поширеш повсюдно, але не надто численнi й найчаспше виконують асектаторну роль в рiзних навколоводних i лучно-болотяних угрупованнях без чiткоl ценотично! спецiалiзацil. Щодо берули прямо!, до цього часу для Приоршля цей вид не наводився, хоча за першими даними, отриманими у 2015 р., може виявитися досить звичайним видом, а !! вщсутнють у флористичних звтх може пояснюватися морологiчною подiбнiстю до близьких генетично видiв роду Sium. П'ятий вид, Cicuta virosa L. трапляеться спорадично i поодиноко, ценотична приурочешсть нечiтка, зi стратегiею релштового виду. Аналiз географiчних ареалiв показуе наявнють у цiй групi рiвно! кiлькостi видiв iз широким палеарктичним типом ареалу та з европейсько-пiвденносибiрським, аналогiчним попереднiй групi пратантiв. Вщнесення ж берули до европейського типу ареалу (за лнературними даними) неоднозначне, i зрештою цей вид також може бути насправдi ближчим до палеарктичного геоелемента.
У груш сильванпв представлено вгам видiв Apiaceae: AegopodiumpodagrariaL., Aethusa cynapium L., Anthriscus cerefolium (L.) Hoffm., Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm., Chaerophyllum temulum L., Torilis japonica (Houtt.) DC., Peucedanum oreoselinum (L.) Moench i Pimpinella saxifraga L. Бшьшють iз них мають европейський тип ареалу, що цшком вщповщае !х ценотичнш ролi в люах Приоршля. У той же час майже вш види ще! групи рiзною мiрою е люовими бур'янами, за винятком Aegopodium podagraria L. (виразний ценофш) i Peucedanum oreoselinum (L.) Moench (дуже характерний, хоча й не численний вид ренатуралiзованих аренних лiсiв Приорiлля). У таких люах часто можна зустрни й Pimpinella saxifraga L., який формуе в Приорiллi двi рiзнi ценоморфи -суббореально-лiсову i лучну. Близька до лiсових i група мезофшьних та гiгрофiльно-мезофiльних узлюних видiв, якi представленi у Приорiллi чо-тирма видами - Angelica sylvestris L. Chaerophyllum
bulbosum L., Chaerophyllum prescottii DC., Cnidium dubium (Schkuhr) Thell. Ycí вони - або рщюст, або дуже рщюсш види у Приоршлг А от два наступш види, яК належать до групи узлiсно-лучних мезо-пгрофшьних видш (Heracleum sibiricum L. i Pastinaca sativa L.), бшьш поширенi по територй проектованого парку. Але якщо перший з них - широкоамплгтудний i ценотично не дуже розбiрливий вид, то другий вельми вибагливий до бютошв i, вщповщно, мае спорадичний характер поширення.
Y мезоксерофiльному рядi видiв Apiaceae до-сить вiдокремлена група лучно-степових ценотично нечетких вид1в !з рудеральним вщтшком (Daucus carota L., Eryngium campestre L., Falcaria vulgaris Bernh.) та типових степових, яю, у свою чергу, представленi псамофiльно-степовими ендемiчними (Peucedanum arenarium Waldst. & Kit. та Seseli tortuosum L.), i зонально-степовими елементами (Seseli campestre Besser, Trinia multicaulis Schischk.). 1з них останнш, дуже рiдкiсний для репону вид, приурочений тiльки до схщно! дiлянки парку, едино! дiлянки, де в басейш р. Багатенька ^ва притока р. Орiль) представленi балковi степи самарського типу (перехiдного вщ надднiпрянських до сiверськодонецьких), iз рядом шших рiдкiсних степових видiв. За характером ареалу рудеральш лучно-степовi види належать до бiльш широкого европейсько-номадшського типу, а типовi степовi ценофiли - до схщноевропейсько-малоазшського типу.
Зрештою, ще два види Apiaceae заслуговують окремо! уваги. Перший з них - Peucedanum ruthenicum M. Bieb., вщомий з лгтератури як справжнш сте-повий, знайдено у Приорiллi в дещо нетипових для нього умовах на солонцюватш заплавнiй луцi. Другий вид - Bupleurum tenuissimum L. вщомий переважно з пiвдня Укра!ни, де зростае по при-морських галофiльних степах, але так само цей вид трапляеться i по кам'янистих оселищах Скандинавп. Знахiдка цього виду у Приорiллi поряд з iншим петрофшьно-кальцефшьним i галофiльним видом Seseli pallasii Besser може свщчити про особливий, релштовий, характер усiе! мiсцевостi в околицях смт. Царичанка (долина р. Оршь на цiй дiлянцi дуже широка). Проте для вагомших висновюв необхiднi подальшi дослiдження цiе! дшянки. Сдиний на тере-нах Приоршля облiгатний рудеральний вид у флорi селерових - Conium maculatum L. належить до широкого захщноевразшського типу ареалу. Висновки. На територй проектованого нацюнального природного парку «Оршьський» зосереджено ценопопуляцп 37 видiв родини Apiaceae, що складае 75 % уах видiв, представлених у спонтаннш фракцп
флори Днiпропетровськоi областi. З них п'ять вцщв занесен! до Червоно! книги Днiпропетровськоi обласп, ще BiciM видiв (Aethusa cynapium L., Bupleurum tenuissimum L., Cicuta virosa L. Pastinaca sativa L. Peucedanum arenarium Waldst. & Kit. Peucedanum ruthenicum M. Bieb. Selinum carvifolia (L.) L. Trinia multicaulis Schischk.) необхщно вщнести до регионального Червоного списку за результатами дослщжень поширення цих видiв на територй майбут-нього нацюнального парку i Приоршля в цшому. ^iM того, необхiдно шщювати написания поновленого Червоного списку для Дшпропетровського регiону з урахуванням найновших пiдходiв до формування червоних списюв (Bilz M. & Kell S.P. et al, 2011), в якому обгрунтувати принципово новий пiдхiд до охорони вцщв рослин на регюнальному рiвнi. Зокре-ма, пропонуеться тд охорону взяти також види, яю е едифiкаторами або характерними видами типових (не обов'язково рщкюних чи зникаючих) фiтоценозiв. Такий пiдхiд вщкрие значно бiльшi можливоcтi для збереження оселищ, а також розширить спектр уже напрацьованих ранiше методiв синфгтосозолопчно! охорони бiорiзноманiття. Зокрема, за результатами вивчення ценотично! ролi селерових у фтоценозах Приорiлля до перелiку таких ценотично важливих видiв пропонуеться вщнести 11 видiв рослин, а саме: Aegopodium podagraria L., Chaerophyllum bulbosum L., Chaerophyllum prescottii DC., Eryngium planum L., Oenanthe aquatica (L.) Poir., Peucedanum latifolium DC., Peucedanum oreoselinum (L.)Moench, Pimpinella saxifraga L., Seseli tortuosum L., Silaum silaus (L.) Schinz & Thell. та Sium sisarum L. Таким чином, iз 37 вцщв Apiaceae, виявлених у Приоршл^ спещальнш охорош загалом шдлягають 24 види ще! родини.
Бiблiографiчнi посилання
Akinfiev I.Y. 1889. Rastitielnost Yekatierinoslava v kontse piervoho stoletiia yeho sushchestvovaniia [Vegetation of Yekaterinoslav at the end of the first century of its existence]. Yekaterinoslav, 238 p. (in Russian). Baranovsky B.O., Masyuk O.M., Zhikhareva A.V. 2015. Predstavnyky rodyny zlakovykh u flori dolyny r. Oril [Representatives of the family of Poaceae in the flora of Oril river valley]. Biodiversity and the role of animals in ecosystems: Materials of VIII International Conference. - Dnipropetrovsk: Lyra, 8-9 (in Ukrainian). Baranovsky B., Manyuk V., Demyanov V., Chegorka P., Gritsan Yu. 2013. Suchasnyi ekolohichnyi stan baseinu richky Oril u konteksti stvorennia natsionalnoho pryrodnoho parku "Pryorilskyi" [Contemporary ecological statement of the Oril river basin in context of creation national nature park "Pryorilsky"]. News of Dnipropetrovsk State
Agrarian and Economic University, 2 (32), 55-60 (in Ukrainian).
Belgard A.L., Kirichenko T.F. 1940. Liesa doliny r. Orieli [The forests of Oril River]. Bulletin of the Faculty of biology DSU. - Dnipropetrovsk, Issue 3, 48-62 (in Ukrainian).
Bilz, M., Kell S.P., Maxterd, N. and Lansdown, R.V. 2011. European Red List of Vascular Plants. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 130 p.
Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit. 2009. [Red Data Book of Ukraine. Plants]. Ed. by Y.P. Didukh. - Kyiv: Hlobalkonsaltynh, 900 p. (in Ukrainian).
Didukh Y.P., Chusova O.O., Olshevska I.A., Polishchuk Y.V. 2015. River valleys as the object of ecological and geobotanical research. Ukr. Bot. J., 72(5), 415-430. doi:org/10.15407/ukrbotj72.05.415
Eliashevych O.A. 1937. Orelski luky [Meadows of Oril river]. Bulletin of the Dnipropetrovsk botanical garden. Dnipropetrovsk: DSU, 2, 3-34 (in Ukrainian).
Flora URSR. 1955. [Flora of the Ukrainian SSR]. Ed. by Klokov M.V., Visiulina O.D. Kyiv: Academy of Sciences of Ukrainian SSR, Vol. 7, 460-618 (in Ukrainian).
Krytsjka L.I., Novosad V.V. 2012. Heoharfichna struktura flory Kodymo-Ielanetskoho Pobuzhzhia (aboryhenna fraktsiia) [Geographic structure of flora Kodymo-Elanetsky Bug region (native fraction)]. Proceedings of the National Museum of Natural History, .№10, 53-64 (in Ukrainian).
Kucherevskyi V V. 2004. Konspekt flory Pravoberezhnoho stepovoho Prydniprovia [Conspect of flora of Right-bank side of steppe Dnieper]. Dnipropetrovsk: Prospect, 292 p. (in Ukrainian).
Kleopov Y.D. 1990. Analiz flory shyrokolistviennykh liesov yevropieiskoi chasti SSSR [Flora Analysis of European deciduous forests partial USSR.]. Kyev: Naukova Dumka, 352 p. (in Ukrainian).
Mosyakin S.L. et Fedoronchuk M.M. 1999. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist, Kiev: M.G. Kholodny Institute of Botany, 346 p.
Sahalaiev V.A. 2004. Heohrafycheskii analiz aridnoi flory stiepiei i pustyn yuho-vostoka Yevropieiskoi chasti Rossii [Geographical analysis of the arid flora of steppes and deserts of the south-east of European Russia]. Proceedings of Volgograd State Pedagogical University, Issue 5, 27-43 (in Russian).
Sidorov V.M. 1897. Matierialy dlia izucheniia Yekatierinoslavskoi flory [Materials for studying of Ekaterinoslavska flora]. Botanical notes (Scripta botan.), Issue 14. St. Petersburg, 126 p. (in Russian).
Spalik K. & Downie S.R. 2006. The evolutionary history of Sium sensu lato (Apiaceae): dispersal, vicariance, and
domestication as inferred from ITS rDNA phylogeny. American Journal of Botany 93(5), 747-761. Retrieved from http://www.life.illinois.edu/downie/Sium.pdf
Hulten, E. & Fries, M. 1986. Atlas of North European vascular plants: north of the Tropic of Cancer I-III. - Koeltz Scientific Books, Konigstein.
Ivanov A.L., Guseva I.N. 2014. Heohrafycheskyi analyz lesnoi flori Tsentralnoho Predkavkazia. [Geographical analysis of forest flora of the Central Ciscaucasia]. The South of Russia: ecology, development, №1, 133-140 (in Russian).
Kucherov I.B. 2000. Konkrietnaia flora i suktsessionnaia sistema: hranitsy konkrietnykh flor s tochki zrieniia dinamichieskoi orhanizatsii rastitielnosti [The particular flora and succession system: the boundaries of the specific floras in terms of the dynamic organization of vegetation]. The News of VOOP, Issue 7. Retrieved from http://www. ecosystema.ru/voop/works/v07_01.htm
Manyuk V.V. 2000. Pryorillia yak oseredok zberezhennia roslynnoho bioriznomanittia natsionalnoho znachennia [Pryorillya as a center of plant biodiversity preservation of national values]. Proceeding of scientific and practical seminar, Dnipropetrovsk, 28-31 (in Ukrainian).
Moesel H. 1965. Vergleichende Chorologie der Zentraleuropischen Flora. Jena, 583 p.
Pestushko Y.I. 1937. Roslynnist zasolenykh gruntiv dolyny serednoho Dnipra (Ielysavetivsko-Kurylivskyi masyv) [Vegetation of saline soils of valley of middle Dnipro (Yelyzavetivsko-Kurilovsky tract]. Bulletin of the Dnipropetrovsk botanical garden. Dnipropetrovsk: DSU, 2, 65-92. (in Ukrainian).
Razumovsky S.M. 1981. Zakonomiernosti dinamiki biotsenozov [Laws of biocenoses dynamics]. Moscow: Science, 231 p. (in Russian).
Tarasov V.V. 2005. Flora of Dnipropetrovsk and Zaporizhia region. Vascular plants. Biological and environmental characteristic of species. Dnipropetrovsk: DSU, 276 p. (in Ukrainian).
The International Plant Names Index. Retrieved from http:// www.ipni.org/
The Plant List (2013). Version 1.1. Published on the Internet. Retrieved from http://www.theplantlist.org/1.1/browse/A/ Apiaceae/
Zernov A.S. 2010. Nekotoryie dyskussyonnyie voprosy heohraficheskoi struktury flory [Some of the discussion questions of the geographical structure of flora.] // Piatyie Liubishchevskiie chtieniia, 45-48 (in Russian).
Hadiurnna do редкоnегii 28.03.2016
