CC BY
91
УДК 658.821: 65.012.34.
ЛОГ1СТИЧНИЙ ФАКТОРФОРМУВАННЯ ДОДАНО1 ВАРТОСТ1 В СИСТЕМ1 ТОВАРНИХ РИНК1В
Н.Л. Тараканов, к.е.н., с.н.с.
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАН Украгни, Одеса, Украгна
А.П. Маковеев, к.е.н., доцент Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украгна
Економ1чна криза спонукае б1знес до бшьш глибокого пошуку резерв1в збертання свое1 присутносп на товарних ринках. Вщповщне значения у виршенш ц1е1 проблеми мае збутова лопстика, яка представляе собою упорядковану множину взаемопов'язаних ланок лопстичних ланцюпв з перемщення товарно-матер1альних цшностей з метою досяг-нення вщповщносп збуту продукцп вимогам мюця, обсяпв, якосп та часу ïï споживання [1]. Вщносна новизна використання збутoвoï' лопсти-ки в якосп шфраструктурного елемента у забезпе-ченш функцюнування товарних ринк1в породила цший спектр науково-прикладних задач, як1 потребують прискореного виршення i розробки рекомендацш по впровадженню в практичну дiяльнiсть лoгiстичних кoмпанiй, в тому числг становлення клiент-opiентoванoï лoгiстики [2], розвитку лопстичного аутсорсингу [3, 4], лопсти-чного маркетингу [5], проектування збу-тових мереж [6] та ш. В зв'язку iз вищезазначеним в статп вiдoкpeмлюеться ще мало дoслiджeна проблема розвитку збутoвoï лoгiстики напряму пошуку peзepвiв нарощування дoданoï ваpтoстi продукцп - базoвoï складoвoï вiдтвopювальнoï функцп товарних ринк1в [7].
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Методичну основу оцшки лoгiстичнoï скла-дoвoï дoданoï ваpтoстi формуе кoнцeпцiя лoгiстичних ланцюпв дoданoï ваpтoстi, яка тiльки недавно почала отримувати розповсюдження в вичизнянш пpактицi упpавлiння ланцюгами поставок. Вона грунтуеться на iдeï, згiднo rnoï лoгiстичнi oпepацiï додають ваpтiсть продукту через лопстичний ланцюг створення дoданoï ваpтoстi (value-addedchain [8]). Ланцюг дoданoï ваpтoстi включае в себе послщовшсть функцiй «цеш^в вщповщальносп», розташованих в тш пoслiдoвнoстi, в як1й вони створюють лопстичну складову дoданoï вартосп в пpoцeсi пepeмiщeння товару по секторах ринку ввд постачань сировини, матepiалiв, деталей, комплектуючих до збуту гoтoвoï пpoдукцiï к1нцевим споживачам. Тобто вони охоплюють весь рух тoваpнo-матepiальних цiннoстeй.
Тараканов Н.Л., Маковеев А.П. ЛогЬстичний фактор формування доданог вартостЬ продукцп в системi товарних ринтв.
Розглянуто вплив збутово! логiстики на формування лопстично! складово! додано! вартостi в процесi перемщення товарiв по логiстичним ланцюгам товарних рингав. В складi логiстичних ланок вщокремлеш основнi логiстичнi операци, як створюють додану вартiсть i визначеш !х ознаки. Розглянуто об'екти оцшки лопстично! складово! додано! вартостi в розрiзi секторiв товарних ринкiв по вщношенню до вимог мiсця та часу споживання продукцп.
Ключовi слова: збутова лопстика, лопстична складова додано! вартост^ сектор товарного ринку, лопстичний ланцюг, лопстична ланка
Тараканов Н.Л., Маковеев А.П. Логистический фактор создания добавленной стоимости продукции в системе товарных рынков.
Рассмотрено влияние сбытовой логистики на формирование логистической составляющей добавленной стоимости в процессе перемещения товаров по логистическим цепям. В составе логистических звеньев выделены основные логистические операции, которые создают добавленную стоимость и определены их признаки. Рассмотрены объекты оценки логистической составляющей добавленной стоимости в разрезе секторов товарных рынков по отношению к требованиям места и времени потребления продукции.
Ключевые слова: сбытовая логистика, логистическая составляющая добавленной стоимости, сектор товарного рынка, логистическая цепь, логистическое звено
Tarakanov N.L., Makoveev A.P. Logistic factor of creation of the added value of products in the system of commodity markets.
The influence of the sales logistics on the formation of the logistic component of the value added in the process of movement of the products along the logistic chains of commodity markets is investigated in the article. The main logistic operations which originate the value added are marked out in the structure of logistic links, their basic features are defined. The peculiarities of identification of the valuing objects of the logistic component of the value added in the context of the commodity market sectors as related to the requirements of the place and time of the consumption of the products are investigated.
Keywords: sales logistics, logistic component of the value added, commodity market sector, logistic chain, logistic link
Видшення мевир1шеми\ рашше частин загальмоТ проблеми
Використання концепцп логiстичних ланцюпв додано! вартостi, так само як i iнших концепцш збутово! логiстики ще не отримало вiдповiдного методичного забезпечення [9]. Така ситуацiя спо-нукае до постановки нових завдань, як потребують прискореного рiшення та розробки рекомендацiй з впровадження в практику збутово! лопстики, зокрема, облiку логiстичних вит-рат [10], оцшки впливу нових оргашзацшно-правових форм збутово! логiстики на розмiр додано! вартостi продукцi!, забезпечення збалансованого та пропорцшного нарощування додано! вартосп у вiдповiдностi з потенщалом ланок логiстичних ланцюпв та ш. З урахуванням того, що на основi додано! вартостi формуеться основний результат дiяльностi нацiонально! економiки - ВВП зроблено висновок, вщповщно до якого дослщження логiстично! складово! додано! вартосп повиннi базуватись на широкому врахуванш джерел i факторiв !! створення. Ця умова потребуе бiльш детального розгляду питания, пов'язаного з визначенням об'ектiв оцшки лопстично! складово! додано! вартостi.
Мета статтi полягае у розв'язанш актуального завдання вiдокремления об'ектiв оцшки лопстично! складово! додано! вартосп та резервiв !! зростання в розрiзi секторiв товарних ринк1в.
Виклад основного матерiалу дослiджеммя
Логiстична складова додано! вартостi як окре-мий фактор активiзацi! вiдтворювальних процесiв на товарних ринках на тепершнш час немае консолщовано! точки зору науковщв та практиков бiзнесу вiдносно об'екпв !! оцiнки. Однi спе-щалюти дотримуються думки, вiдповiдно яко! в процеа створення додано! вартостi у склащ ланок логiстичних ланцюгiв беруть участь ва логiстичнi операцi!. Iншi дослiдники додають тезу про виокремлення у складi логiстичних операцiй базового рiвня сервiсу i рiвия сервюу вищого за базовий [11]. Базовий рiвень - це обслуговування споживачiв за традицiйною логiстичною дiяльнiстю (наприклад,збереження продукцi! у ланцi складсько! лопстики). Зпдно цiе! конце пцi! базовий рiвень не створюе додану вартiсть. I! створюють унiкальнi (особливi) операцi!, яш надаються в залежиостi вiд специфiчних вимог замовник1в (логiстичний сервiс вищий за базового). Так, в ланщ складсько! логiстики вщпо-вщно даного уявлення рiвень обслуговування вищий за базовий визначаеться такими операщями як сортування, пакування, маркування товарiв i таке iнше. В певнш мiрi ми не подiляемо таку точку зору. Критерш розмежування лопстичних операцiй на базовi та особливi на наш погляд носить умовний характер, що скорочуе реальний розмiр лопстично! складово! додано! вартосп. Це пояснюеться тим що, по - перше, ушкальш операцп вiдповiдно законам конкурентно! бо-ротьби швидко пiдхоплюються шшими учас-
никами логiстичного 6i3Hecy i переходять в розряд базових. По-друге, базовий BapiaHT також приймае участь у створенш додано! вартостi (наприклад, та же операцiя збереження продукцп, в резyльтатi яко! пiдтримyються споживчi властивостi то-варy,збiльшyе його додану варпсть).
Отже уявлення про лопстичну складову додано! вартостi, у створенш яко! беруть участь ва лопстичш оперaцi!, на наш погляд бшьш достовiрне. Ця теза обумовлена тим, що у лопстиш, зокрема у !! збутово! складово! логiстичнi операцп мають сенс тiльки у випадку, коли вони приносять позитивний результат (прибуток) як для самого суб'екта лопстично! дiяльностi, так i для ктентури в резyльтaтi реaлiзaцi! продукцп. Одночасно в склащ будь-яко! лопстично! операцп ми вщокремлюемо основнi процеси, як1 забезпечують створення додано! вартосп та допомiжнi процеси, як1 взаемо-пов'язaнi iз основними процесами, але додану вaртiсть не створюють. До основних слщ вiдносити логiстичнi процеси, яш спрямовaнi на використання провщних логiстичних фaкторiв реaлiзaцi! продyкцi!, в першу чергу доступшсть до вимог мюця, часу, обсягiв споживання товару, що збшьшуе розмiр додано! вартосп (рис. 1). Так, вплив доступносп к мюцю використання товару на розмiр додано! вaртостi визначаеться вщпо-вiднiстю споживчих властивостей продyкцi! мюцевим вимогам споживання (клiмaтичним та ш)як за рахунок витрат з зберпання споживчих властивостей товару в процеа доставки, так i при доробш продyкцi! вiдповiдно конкретних вимог споживaчiв. Вплив достyпностi к часу користу-вання товаром на розмiр додано! вартосп визначаеться строкамийого реaлiзaцi! в термши, в межах яких спостерпаеться найвищий попит на продyкцiю. Аналопчний вплив доступу к обсягам користування товаром на розмiр додано! вартосп визначаеться вщповщшстю поставок мiнливостям обсяпв споживання товару. Наприклад, в ланш складсько! логiстики до основних процеав, пов'язаних iз забезпеченням доступу к мюцю споживання товару слiд вщнести оперaцi! ззбереження продyкцi! (здiйснення витрат, пов'язаних iз забезпеченням необхiдного температурного, свгглового режимiв зберiгaння), !i сортування та ш, як1 пiдтримyють споживчi влaстивостi товару i, таким чином, забезпечують прирют додано! вaртостi продукцп у шнцевого споживача.
В резyльтaтi вищезазначеного до ознак основних логiстичних процеав у склащ логiстично! оперaцi! пропонуеться вiднести:
— формування споживчих пaрaметрiв товaрiв та пaрaметрiв товарних потошв з перемiщення по логiстичним ланцюгам у вiдповiдностi з вимо-гами мюця, часу, обсягiв, якостi споживання;
— наявшсть споживчого попиту на збшьшену к1нцеву цiнy товару за рахунок лопстично! складово! додано! вартосп;
— 36inbmeHHa ToBapoo6iry npogyKniï.
Ao gonoMmHHx mh BigHocuM noricraHHi nponecu,aKÎ B3aeMonoB'a3aHi i3 ochobhhmh nponecaMH, 3a6e3nenyroTb crBopeHHa gogaHoï BapTocTi, ane Ha ïï po3Mip 6e3nocepegHbo He BnnuBaroTb. Ao gonoMmHux mh BigHocuM noriara-HHi nponecu, aKi B3aeMonoB'a3aHi 3 ochobhhmh
nponecaMu, BnnuBaroTb Ha po3Mip gogaHoï BapTocTi, ane 6e3nocepegHbo ïï He crBoproroTb. TaK, b npuKnagi 3 onepaniero 36epiraHHa ToBapy go gonoMmHHx cnig BigHecru nponecu, noB'a3aHi i3 po3Mi^eHHHM ToBapy Ha cKnagi, ynopagKyBaHHaM nepeMi^eHb ToBapiB no TepuTopiï cKnagy i TaKe iH.
Phc. 1. npoBigHi noricraHHi nponecu crBopeHHa gogaHoï BapTocTi
Po3raaHeMo oco6nHBocTi BH3HaneHHa o6'eKTiB oniHKH noricTHHHoï cKnagoBoï gogaHoï BapTocTi b po3pi3i ceKTopiB ToBapHux phhkîb.
Chpobhhhhh ceKTop icToTHo BHocuTb cyrreBHH BHecoK b noricrnHHy cKnagoBy gogaHoï BapTocTi npogyKniï. Big Heo6xigHoro o6cary, nacy Ta aKocTi nocTaBoK cupoBHHH, geTanen, KoMnneKTyronux 3a^e®HTb He TinbKu e^eKTUBHicrb Bupo6HunTBa roToBoï npogyKniï, ane i ïï cnpoMo^HicTb 6yru peam3oBaHoro y BignoBigHocTi 3 BHMoraMu KÎHne-Boro cno^HBaHHH. 3aranbHo BigoMHM MeTogoM nnaHyBaHHa o6cariB nocTanaHb go Bupo6HHHoro ceKTopa e MeTog onTHManbHoro po3Mipy 3aMoBneHHa (OP3). ^h MeTog b nepmy nepry 3opieHToBaHHH Ha nnaHyBaHHa HoMeHKnaTypu Ta o6cariB nocranaHb y BignoBigHocTi 3 nnaHaMH Bupo6HunTBa roToBoï npogyKniï. B ocTaHHi nacu po3muproeTbca giana3oH BHKopucTaHHH gaHoro MeTogy 3a paxyHoK po3noB-crog^eHHH Ha cto^hbhhh ceKTop [12]. B nboMy HanpaMKy icHyroTb BignoBigHi TpygHo^i 3
BH3HaneHHH OP3. npocTime Bcboro HacKpi3Hun po3paxyHoK OP3 BHKoHyBaTu gna cmyanin, npu aKu xicHyroTb cra6iïïbm 3aKa3u Ha MaTepianbHo-TexmHHe 3a6e3neneHHa Bupo6HunTBa cupoBHHoro, MaTe-pianaMH, KoMnneKTyroHHMH, o6yMoBnem cra6inbHH-mh o6caraMH Bupo6HunTBa Ta cno^uBaHHa roToBoï npogyKniï. Po3noBcrog®eHHM npuKnagoM Bucrynae
6ygiBenbHHH phhok, Ha aKoMy noTpe6u b 6ygi-BenbHux MaTepianax MaroTb nporHo3oBaHun xapaK-Tep cno^HBaHHH, o6yMoBneHHH HopMaTHBHUMu cTpoKaMH 6ygiBni o6'eKTiB Ta ïx BBogy b eKcnnyaTaniro. B 6araTbox rnmux BunagKax puHKoBa KoH'roHKTypa cTBoproe BignoBigHi TpygHo^i 3 BH3Ha-neHHH OP3 no BigHomeHHro go cno^uBnoro nonmy. HanpuKnag, npu BH3HaneHHi OP3 Ha nocTanaHHa geTanen Ta KoMnneKTyronux gna Bupo6HunTBa 3amacrHH gna aBToMo6iniB noTpi6Ho BpaxoByBaTH TpuBanicTb eKcnnyaTaniï By3niB aBToMo6iniB, Buxig Ha phhok hobhx MapoK aBToMo6iniB i TaKe iHme, ^o gocuTb cKnagHo nporHo3yBaTH [12]. 3 nux o6craBHH ogHHM 3 HanpaMiB nigBu^eHHa pe3ynbraTHBHocTi BHKopHcTaHHa MeTogy OP3 no BigHomeHHro go cno^HBHoro nonuTy nponoHyeTbca po3rnagaTu geTani3oBaHy ToBapHy HoMeHKnaTypy nocTanaHb Ha piBHi ko^hoï oKpeMoï no3uniï, ocKinbKu 3aMoBneHHa bhpo6hhkîb npogyKniï Ta yMoBH ïï 36yry cyrreBo 3MiHroroTbca He TinbKu no BigHomeHHro go pi3Hux HoMeHKnaTypHux rpyn, ane i b cepeguHi rpyn .
Bhpo6hhhhh ceKTop cTBoproe neBoBy nacTKy gogaHoï BapTocTi ToBapy 3a paxyHoK nepepo6KH cupoBHHH y roToBy npogyKniro. B nboMy ceKTopi gogaHa BapTicTb TpaHc^opMyeTbca b cno^uBni BnacrHBocri ToBapy i Ha6yBae KoHKpeTHoï ToBapHoï $opMH. npoBigHy cKnagoBy gogaHoï BapTocTi
формуе виробнича логiстика. Основна мета виробничо! логiстики пов'язана з оптимiзацiею виробничих процесiв. Засновуючись на даному розумшш логiстичних процесiв науковцi виокре-млюють три групи iнструментiв оптимiзацi! виробничо! лопстики: систему управлiния виробни-чими потоками, методи рацiоналiзацi!' та контролю виробничих потоков, технiчнi заходи з оптимiзацi! виробничих процесiв [13]. Так, на суттевий вплив техшчних заходiв на розмiр логiстично! складово! додано! вартостi вказують рiзнi спещалюти, в тому числi Б. А. Ашкш, В. Е. Миколайчук та ш. [14, 15]. Авторська точка зору у цьому питанш полягае в доцшьносп розповсюджения технiчних заходiв з оптимiзацi! виробничих процесiв на забезпечення доступностi продукцi! до вимог мюця та часу користувания товаром. Таке розширене уявлення про виробничу лопстику створюе умови для зростания додано! вартосп продукцi! за рахунок пристосування !! параметрiв до вимог конкретних споживчих груп. Доступнiсть к мюцю споживания товару визна-чаеться додатковими техшчними рiшениями, як1 пов'язанi з комплектащею, пакуваниям товарних партiй та ш. у вiдповiдностi з вимогами мiсця реалiзацi! продукцi!. Доступнiсть до часу користувания товаром передбачае адаптацш техшчних ршень до параметрiв продукцi!, як1 будуть сприяти скороченню термiнiв доставки (присто-сувания габарипв до поставок прогресивними транспортно-технологiчними системами) то-що [16].
Особливiсть внеску шфраструктурного сектора в створення лопстично! складово! додано! вар-тостi обумовлюеться його з'еднуючою функцiею мiж виробничим та споживчим секторами. З цих обставин в основу оргашзацп шфраструктурного сектора пропонуеться закласти логiстичну стра-тегiю витягувания товару, яка передбачае плщну взаемодiею логiстичних об'ектiв просування продукцi! на ринки з мережами и реалiзацi!' [17]. Провiдне мюце в цьому процесi займае лопстична ланка з розподiлу продукцi!. Основш логiстичнi процеси в системi розподшьчо! операцi! забез-печують оптимiзацiю товарного асортименту, доробку товарiв, контроль за !х як1стю у вiдповiдностi з вимогами споживачiв. Оргашза-цiйною формою управлшня процесом розподiлу продукцi! виступають розподiльчi центри (РЦ). В РЦ знаходиться пункт збору та обробки заказiв на кожиий товар ввд рiзних замовник1в. В результатi закази ввд споживачiв оброблюються в одному мгсщ, що облегшуе завдания оптимiзацi!' витрат на обслуговувания клiентури. Джерелами створения додано! вартостi постають синхрошзашя в часi та обсягах товарних поставок з вимогами спожив-чого попиту у кожному пункп споживания, що дозволяе збшьшувати товарообiг продукцi! [18].
В ситуацп економiчно! кризи та звуження споживчого попиту резервом збшьшения вкладу логiстично! складово! у створения додано! вартосп постае регiоналiзацiя розподiльчих центрiв
(РРЦ), орiентованих на локальш ринки збуту продукцi!. Даний висновок обумовлений надшр-ною централiзацiею розподiльчо! функцi!, яка спостерiгалась впродовж попереднiх рок1в на ринку лопстичних послуг. По оцiнкам експертiв Ки!в акумулюе до 40% всiх транзитних товарних поставок, як1 потiм розподiляються в iншi регiони кра!ни [19]. Таке значне охоплення споживчого сектору шдвищуе випадки розбалансувания поста-чань по вщношенню до вимог локального попиту ^ таким чином, скорочуе внесок розподiльчо! функцi! в лопстичну складову додано! вар-тостi [19]. Наприклад, прийията концепцiя ООО «Мобшс лопстик» (м. Харк1в) щодо переносу центрального розподшьчо-складського офiсу з Киева до Харкова (основно! зони збуту продукцп) додатково збiльшила товарообп на 300 тис. дол. на рш [19].
В процесi децентралiзацi!' слiд звернути увагу на резерв збшьшення додано! вартосп, який юнуе за рахунок розподiлу товарiв до малих роздабних мереж. Цей резерв,пов'язаний з обмеженою чи-сельнiстю споживачiв,надае можливiсть впровадь-жувати iндивiдуальне обслуговувания ктенпв та оперативно реагувати на !х запити. З урахуванням на цю обставину перед РРЦ постае завдання спiльно з малими роздрiбними мережами форму-вати постшш групи клiентiв - мiнiмально необ-хiдну чисельнiсть споживачiв, за рахунок яких забезпечуеться рентабельний товарообiг (прий-иятий мiнiмальний порiг постiйних ктенпв експерти оцiнюють в дiапазонi ввд 20 до 60% вiдвiдувачiв в залежносп вiд спецiалiзацi! мереж). На створения постшно! клiентсько! бази впливае значна шльшсть факторiв, зокрема розташування малих роздрiбних мереж (центр мюта, околиця мiста, в складi торпвельного ринку тощо), доходи споживачiв, товарний асортимент та ш.
Методичнi шдходи до формувания постiйно! клiентсько! бази на сьогодшшнш день ще не отримали вiдповiдного висвiтления в наукових та практичних розробках. Спостережения сввдчать про вкрай обмежене коло магазишв, павiльйонiв, лотков тощо, як1 сформували постшш групи покупшв (як виняток - це окремi роздрiбнi мереж! з продовольчих товарiв (мереж1 м'ясо-молочно!, хл!6о6улочно! продукц!! тощо). Пост!йну ктен-тську базу формуе ситуацiя, при якш задо-вольияеться iндивiдуальний запит окремого покупця. Умовами для задоволення iндивiдуально! вимоги виступають:
1) наявшсть рiзноманiття номенклатури, вид!в, сорт!в, марок товарiв в межах спецiалiзацi!' роздр!6них мереж, як1 вiдповiдають потребам кожного з постшних клiентiв;
2) крокова доступшсть роздр!6но! мереж1 до покупця;в) здiйснения покупки клiентом при кожному вщвщуванш роздр!6но! мереж1 (як виняток-здшснення покупки при повторному вiдвiдуваннi мережа).
За перелiчених умов створюються певш можливост! для збiльшения лог!стично! складово!
gogaHoï BapToeri aK 3a paxyHOK npncKopeHHa TOBapooöiry, TaK i 3a paxyHOK nigBH^eHHa BapTOCTi TOBapiB: iHgnBigyanbHe ^acyBaHHa TOBapiB (b Mannx Mepe®ax $yH^ia nepegnpoga®Hoï nigroTOBKH TOBapiB, b TOMy Hncni ïx ^acyBaHHa aK npaBnno Bigcyraa, TOMy ^o BHTpaTH Ha ^acyBaHHa Ta iHmi eynyTHi onepa^ï nepcoHanoM Mepe® b cepegHbOMy noTpeöyroTb b 5 pa3iB 6inbme nacy, Hi® y BnnagKy ^aeyBaHHa npogy^iï b РРЦ [20]),$opMyBaHHa 3MimaHHx TOBapiB to^o.
CTBopeHHa nocriHHoï KnieHTcbKoï 6a3H noTpe6ye BignoBigHoro nnaHyBaHHa 3 po3noginy npogy^iï. BnpimeHHa gaHoro nHTaHHa po3raaHeMO b KOHTeKCTi nnaHyBaHHa nocranaHb TOBapiB go РРЦ, ocKinbKH gaHHH eerMeHT nnaHyBaHHa noegHye Mi® co6oro Bnpo6HHHHH Ta cno®HBHHH ceKTopn pnHKy. nna-HyBaHHM nocTaBOK cnpnaroTb nepeninem BH^e yMOBH icHyBaHHa nocriHHoï KnieHTcbKoï 6a3H, ^o nigBH^ye piBeHb nporHO3yBaHHa nonury Ha npogy^iro. 3 iHmoï CTopoHH b yMOBax nncenbHHx Mannx TopriBe^bHHx Mepe®, BignoBigHnx Mannx TOBapHHx napriö, ^o nignararoTb po3noginy, mo-®nuBnx 36oÏB 3 nocTaBKaMH, rnmnx nepemKog cnig nepeg6anaTH BignoBigHi cKnagHO^i 3 nnaHyBaHHa nocTaBOK. 3 цнx o6craBHH aBTopcbKa noзнцia nepeg-6anae 3a go^nbHe nnaHyBaHHa nocTaBOK 3gincHM-BaTH 3a$iKCOBaHHMH KopngopaMH 3 o6cariB Ta TepMiHiB nocTaBOK b po3pi3i ko®hoï HOMeHKnaTypHoï noзнцiï.
Bn3HaneHHa ^iKcoBaHoro Kopngopy 3 o6cariB nonoBHeHb TOBapHOÏ HOMeHKnaTypn cKnagaeTbca 3 gBox eTaniB. CnonaTKy BH3HanaeTbca ^nbOBHH piBeHb nocTaBOK TOBapHHx napriö, aKHH BignoBigae niKOBin (MaKcHMa^bHm) зaaвцi Ha TOBap, aKa 6yna 3a$iKcoBaHa 3a BignoBigHHH gocnigHH^KHH nepiog. ^ïïbOBHH piBeHb BH3HanaeTbca Ha ocHOBi craTncm-hhhx gaHnx 3a MHHyni nepiogn, aKi HaH6inbm noBHO BignoBigann TenepimHiH cнтyaцiï (b nepmy nepry цe cTocyeTbca o6cariB Ta HOMeHKnaTypn BigBaHTa®eHHa npogyкцiï). ,3,ani, Ha OcHOBi BH3HaneHoro ^nbOBoro piBHa nignarae o6rpyHTyBaHHM eKOHOMiHHO go^nb-hhh o6car nocTaBOK. B ocHOBy po3paxyHKÎB npono-HyeTbca noKnacTH HacTynHy yMOBHy rpaga^ro BapiamÎB:go 1/3 Big ^nbOBoro piBHa - Mae Mi^e ge^^HT nocTaBOK, Konn BTpaTH Big He3agoBoneHHa 3aMOB^eHHa nepeBH^yroTb eKOHOMiro Big HaaBHoro o6cary TOBapy b РРЦ;вig 1/3 go2/3 Big ^nbOBoro piBHa - MaroTb Mi^e onTHManbHi o6carn nocTaBOK, Konn npn6yTOK Big 3agoBoneHHa 3aMOBneHHa nepeBH^ye BTpaTH Big «3aMopo3KH» KomTiB b PP^
Big 2/3 go 3/3 Big ^nbOBoro piBHa - MaroTb Mi^e HagnnmKH TOBapiB, Konn BTpaTH Big «3aMopo3KH» KomTiB nepeBH^yMTb npn6yTKH Big 3agoBoneHHa 3aMOB^eHHa. BroHanem Me®i eKOHOMiHHO go-^nbHoro o6cary TOBapHHx nocraBOK nignararoTb noganbmoMy yroHHeHHM no Mipi HaKonuneHHa iH^opMa^ï npo peanbHe BHKOHaHHa 3aaBOK po3gpi6-HHx Mepe®.
npn BH3HaneHHi ^iKcoBaHoro Kopngopy 3 Tep-MiHiB nocTaBoK nponoHyeTbca goTpHMyBaTHcb yMOBH, 3rigHO aKOÏ ^h TepMiH He noBHHeH nepeBH-^yBaTH 1/3 cepegнbOcтaтнcтнннoгo nacy, aKHH gopiBHMe nepiogy Big BigBaHTa®eHHa TOBapHOÏ napTiï згigнo 3aMOBneHHa go OTpnMaHHa 3aMOBneHHa Ha nocranaHHa hoboï TOBapHOÏ napTiï. ^h TepMiH, aK cBig^HTb npaKTHKa, He TinbKH 3a6e3nenye HaaBHicTb TOBapy y PPЦ b MOMeHT OTpnMaHHa 3aMOB^eHHa, ane i pe3epBye nac gna BHKOHaHHa Bcix Heo6xigHnx onepaцiï 3 TOBapoM, b TOMy nncni 3 öoro copTyBaHHa, naKyBaHHa, 3aBaHTa®eHHa i TaKe iHme.
Ha po3Mip noricTHHHoï cKnagoBoï gogaHoï BapTocri TaKo® BnnnBae Bn6ip KaHaniB peam3a^ï npogyкцiï. neBHe Bigo6pa®eHHa цieï npo6neMH b gocnig®eHHax paga aBTopiB [21] cBig^HTb npo Heo6-xigHicTb noganbmnx nomyKÎB b цbOмy HanpaMy, 3OKpeMa,po3po6KH MeTogHHHHx nigxogiB go oцiнкн BnnnBy Ha po3Mip gogaHoï BapTocTi TOBapHOi cneцianiзaцiï Mannx po3gpi6Hnx Mepe®, ïx $y-HKqioHanbHoï cnpaMOBaHocTi, npaBOBnx $opM opгaнiзaцiï Ta iH. HaMH nponoHyeTbca HH3Ka KpnTepiïB, 3a paxyHOK aKnx MO®Ha gn^e-peнцiнoвaнo oцiннтн BnnnB Ha noгicтнннy cKnagoBy gogaHoï BapTocri pi3Hnx $opM BnacHocTi Ha Mani po3gpi6Hi Mepe®i. 3oKpeMa, nepeniK KpnTepiïB y BapiaHTi BnacHnx po3gpi6Hnx Mepe® TOBapoBHpo6HHKÎB i y BapiaHTi nocraBOK npogyKqiï go npnBaTHHx po3gpi6Hnx Mepe®, po3raaHyTHH Ha npHKnagi peaniзaцiï MonoKa i MonoHHnx npogyKTiB cinbCbкoгocnogapcbкнмн o6cnyгoвyмннмн Koone-paTHBaMH,Mae HacTynHHH Bnraag:
K1 - BHMora ^ogo noBepHeHHa Hepeani3OBaHoï b HopMaTHBHHH cTpoK npogyкцiï;
K2 - gocTyn go KopncTyBaHHa 36yTOBHM KaHa-noM;
K3 - po3gpi6Ha цiнa peaniзaцiï npogyкцiï;
K4 - TepMiH peani3a^ï npogyкцiï;
K5 - gocTynHicTb npogyкцiï go cno®HBana.
O^HKa вaгoмocтi кo®нoгo KpnTepiM Ta ïx BnnnB Ha npHHHaTTa pimeHb Bigo6pa®eHi b тa6nнцi 1.
Ta6nnua 1. nopiBHanbHa oцiнкa BnnnBy BapiaHTiB cTBopeHHa gogaHoï BapTocTi (3 noзнцiн MonoHHnx KOonepaTHBiB)
■a u S £ £ <n m m Si in Bara KpHTepiro, og. ^acTKa, % BnnHB Ha npHHHaTTa pimeHb
Ha KopncTt Bna-choï po3gpi6Hoï Mepe®i Ha KopHcTb npHBa-thoï po3gpi6Hoï Mepe®i
K1 0 + + + + 4 40 TaK Hi
K2 - 0 + + + 3 30 TaK Hi
K3 - - 0 + + 2 15 TaK Hi
Подовження таблицi 1
К4 - - - 0 + 0,7 10 Так Hi
К5 - - - - 0 0,3 5 Так Hi
Итого 10 100 Так Hi
Примхгка:
— + переважання ваги критерiю Кi по вщно-шенню до ваги критерiю Щ;
--протилежне значения ваги критерiю Кi по
вiдношенню до ваги критерш Щ. Як свiдчать отримаш данi, на першому мiсцi стохть критерiй, пов'язаний з повернення не-реалiзованох в строк продукцп (40% в загальному рейтингу). Дана норма дie в бiлъшостi про-довольчих магазишв i супермаркетiв i е неспритною для молочних кооперативiв, оскхльки в умовах незначних обсягiв збуту повернення частки нереалiзованох продукцп буде негативно впливати на розмiр виручки вiд продаж. В резулътатi канал реалiзацil через супермаркети не забезпечуе одну з провiдних ознак лопстичнох складовох додано1 вартостi, яка пов'язана зi зростом товарообiгу продукцп. Друге мкце займае критерiй доступу до користування каналом (його вага складае 30% в загальному рейтингу). Це обумовлено перегородами до входу продукцп до супермаркепв (платня за вхвд, значнi термiни очiкування дозволу на реалiзацiю та iн.). Третю позицш займае критерiй роздрiбних цiн на продукцш (15% в загальному рейтингу). Порiв-няльний аналiз цiн мiж власними молочними павiлъйонами i приватними роздрiбними мережами вказуе на переваги власних мереж. Зокрема, ця перевага стосуеться можливосп знижки вартосп товару на розмiр торгово1 нацшки, яка iснуе для продовольчих магазишв. Експертш спостереження дають право стверджувати, що знижена цiни на продукцш в порiвияннi з
супермаркетами призводить до зросту споживчого попиту на 20-30%. Передостанню сходинку займае критерш строив реалiзацiх продукцп (10% в загальному рейтингу). Цей критерш мае ввдповвдт переваги перед приватними мережами у зв'язку з виокремленою формою торгiвлi тд власною маркою, що в сукупносп з конкурентною якхстю та цiною товару додатково сприяе прискоренню збуту продукцп. Критерiй геогра-фiчнох доступностi продукцп до споживача (5% в загальному рейтингу) також мае певш переваги для збшьшення лопстичнох складовох доданох вартостi у варiантi власних мереж, оскхльки сприяе формуванню постiйних груп споживачiв.
Висновки
В резулътатi проведеного дослiдження можна зробити висновок, згiдно якого збутова лопстика забезпечуе суттевий внесок в створення доданох вартостi товару в розрiзi секторнох структури товарних ринкхв. Подалъшi дослiджения у цiй сферi доцiлъно спрямувати на спiвставления умов створення доданох вартосп з резервами збалансо-ваного та пропорцiйного функцюнування ланок логiстичних ланцюгiв збуту продукцп. Виршення цього завдання передбачае запровадження низки нових органiзацiйно-економiчних iнструментiв з розвитку збутовох логiстики, основнi з яких мають передбачати створення лопстичних центрiв з регулювання товарних потокхв, впровадження крос-докхнгових технологiй з перемщення товарiв по логiстичним ланцюгам, формування сучасних комплексiв з доробки товарiв та iн.
Список лiтератури:
1. Тараканов Н. Л. Региональные логистические системы: проблемы формирования и развития / Н. Л. Тараканов //Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2013.-311 с.
2. Смирнов И. Г. Клиент - ориентированная логистика: как учесть потребительский фактор в цепях поставок в условиях экономического кризиса / И. Г. Смирнов // Логистика: проблемы и решения. - 2009. - № 4. - С. 70-85.
3. Борисова В. В. Проблемы логистики международного товарообмена / В. В. Борисова. - Ростов -на Дону: РГЭА, 2001. - 178 с.
4. Чухрай Н. I. Лопстичне обслуговування: тдручник. - Львiв: Видавництво НУ «Львiвська полхгехшка», 2006. - 292 с.
5. Захарова С. Маркетинг и логистика: искусство компромисса / С. Захарова // Логистика: проблемы и решения. - 2010. - № 4. - С. 30 - 37.
6. Сумец Р. Проектирование логистической сбытовой цепи: некоторые замечания / Р. Сумец // Логистика: проблемы и решения. - 2009. - № 5. - С. 60 - 62.
7. Лысюк В. М. Воспроизводственная функция товарных рынков [монография] /В. М. Лысюк -Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2011. - 225 с.
8. Киреева Н. С. Исследование инструментов логистики в контексте концепции создания добавленной стоимости в цепях поставок / Н. С. Киреева // Российское предпринимательство. -2013. - № 1 (223). - С. 79-82.
9. Цепи поставок: организация и оценка эффективности (материалы опроса экспертов) // Логистика: проблемы и решения . - 2008. - № 4 (17). - С. 12-22.
10. Яценко Г. «Не совсем очевидные нюансы порождают большие проблемы в толковании термина «логистические затраты» / Г. Яценко. // Логистика. - 2011. - № 3. - С. 66-67.
11. Гаджинский А. М. Логистика: учеб. пособие для ВУЗов / А. М. Гаджинский // М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2012. - 484 с.
12. Определение оптимального раз мера заказа: есть над чем подумать (материалы опроса экспертов) // Логистика: проблемы и решения. - 2008. - № 2. - С. 8-16.
13. Сумец А. М. Производственная логистика: поиск эффективных инструментов оптимизации /
A. М. Сумец // Логистика: проблемы и решения. - 2008. - № 9. - С. 27-41.
14. Логистика [учебник] / Под ред. Б. А. Аникина. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 368 с.;
15. Николайчук В. Е. Заготовительная и производственная логистика [монография] /
B. Е. Николайчук. - СПб.: Питер, 2001. - 160 с.
16. Тараканов Н. Л. Перспективы развития комплексов доработки товаров/ Н. Л. Тараканов // Журнал Университета водных коммуникаций. - СПб: «Государственный университет морского и речного флота имени адмирала С. О. Макарова». - 2013. - Вып. 2. - С. 170-175.
17. Ри11-стратегия и Рш^стратегия продвижения товара / [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http:// www.trademarketing.ru/node/429
18. Шилов Ю. Распределительные центры: модная «фишка» или веление времени? Ю. Шилов // Транспорт i лопстика. - 2006.- № 11. - С. 34-35.
19. Региональные логистические распределительные центры: нужны ли они Украине // Логистика: проблемы и решения. - 2009. - № 5. - С 14-22.
20. Москвитина Т. Д. Логистика товародвижения - ключевая составляющая успешного развития торгового предприятия / Т. Д. Москвитина // Логистика: проблемы и решения. - 2010. - № 6. - С. 62-65.
21. Козловський С. В. Визначення оптимального каналу реалiзацil молочно1 продукцп /
C. В. Козловський // Економжа АПК. - 2012. - N 2. - С. 46-50.
Надано до редакцп 12.12.2014
Тараканов Микола Леошдович / Mikolaj L. Tarakanov
scorpionlibra@ukr. net
Маковеев Аркадш Петрович / Arkadi P. Makoveev
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Логiстичний фактор формування доданоi Bapmocmi продукцп в cucmeMi товарныхринюв [Електронний ресурс] / Н.Л. Тараканов, А.П. Маковеев //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 2 (18). — С. 28-34. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n2.html
