CC BY
19
ans density fluctuations seedlings in the first year after clear cutting ranged from 5.5 to 32.1 thousand units/ha, after four years on the same areas - from 7.6 to 34.7 thousand units/ha. The most successful natural regeneration - in place of natural stands: is mainly dominated by 10-15 year old underwood composition of 6-8F2B2Sp. Natural restoration of clear cutting tends to increase density is to fifth year after felling and generally are satisfactory or good. In some cases, the observed lack of in the undergrowth of fir, especially on-site cutting crops.
Keywords: natural regeneration, beech-spruce-fir forests, Precarpathians.
УДК 630*181.28 Ст. наук. cniepoö., доц. Р.М. Яцик1, канд. с.-г. наук;
астр. А.С. Штогрин2; мол. наук. cniepoö. Н.М. Сщук, канд. с.-г. наук;
мол. наук. cniepoö. М.М. Сщук2
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА Л1СОВИХ КУЛЬТУР ПСЕВДОТСУГИ ТИСОЛИСТНО1 НА П1ВН1ЧНОМУ МЕГАСХИЛ1 УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Висв^лено результати ретельного обстеження та вивчення 8-10^чних люових культур з перевагою та участю псевдотсуги тисолистно! на швшчному мегасхилi кар-патських пр. Визначено параметри !х росту, розвитку i стшкост в рiзноманiтних люо-рослинних умовах. Подано оцшку адаптаци псевдотсуги та II перспективной в цьому регюш. Наведено рекомендаци щодо створення люових культур ще! щнно! штродуко-вано! породи в гiрських умовах iз урахуванням гiпсометричних рiвнiв, рельефу та мж-рорельефу, частини, експозици i крутостi схилiв та тишв лiсокультурних дiлянок.
Ключоег слова: псевдотсуга тисолистна, лiсовi культури, рiст, розвиток, стшкють.
Вступ. Анал1з лггератури та передового виробничого досв1ду свщчить, що у багатьох випадках рослини мюцево! флори сво!ми ресурсами та бюлого-еколопчними особливостями не можуть забезпечити високу продуктившсть на-саджень та р1вень шших вимог до !х використання. Тод1 може йтися про штро-дукщю рослин заради таких корисних ознак, яю не властив1 аборигенам [3]. Значну цшшсть мають випробування штродуценпв, яю проводяться люовими дослщницькими шститутами та станщями, боташчними садами, дендропарка-ми, а також безпосередньо на люових площах. Шд час цього вивчаються проце-си росту й розвитку дерев (а також !х загибел1) унаслщок дп бютичних та абь отичних фактор1в, визначаються ступеш актматизацп перспективних вид1в. Тага об'екти слугують i насшною базою. Одшею з найперспектившших хвойних порщ дослщники вважають псевдотсугу тисолистну (Psevdotsuga menziesii (Mirb.) Franko.), яку рекомендують для плантацшного та масивного люорозве-дення у багатьох кра!нах Свропи та Швшчно! Америки [2, 4]. В американських люах вона зростае природно, характеризуеться швидким ростом, високояюсною деревиною, шдвищеною стшюстю до бютичних й абютичних чинниюв.
Методика та об'екти досл1дження. Ми проанал1зували найбшьш харак-терш дшянки люових культур псевдотсуги тисолистно! на територп 1вано-Франювсько! обласп (здебшьшого в Горганах) на висотах 560-1100 м н. р. м. Проведено опис дшянок, детальш обстеження рослин, !х бюметричш вимь рювання (загально! висоти, д1аметр1в коренево! шийки, крони, прироспв за ос-
1 Прикарпатський НУ 1м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ;
2 Украшський НД1 прського л1с1вництва 1м. П.С. Пастернака, м. Твано-Франювськ
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.11
тант три роки). Вивчали особливостi росту псевдотсуги у рiзних люорослин-них умовах, стшкють 11 до пошкоджень морозами, шюдниками i хворобами, свiйськими i дикими тваринами, пiд час садшня рослин i догляду за ними тощо. Оцiнювали зимостiйкостi проводили на основi вiзуальних обстежень за шкалою €.Л. Вольфа [1], переробленою А.В. Гурським [3], стiйкостi до шюдниюв i хвороб - за шкалою А. А. Пироженко [6], енергп росту - за шкалою А.В. Луюна [5]. Загальне оцiнювання перспективной! псевдотсуги здiйснювали за формулою адаптацп та iнтегральною шкалою А. А. Пироженко [6], яка мае п'ять груп. До першо1 групи вщносягь рослини з коефiцiентом адаптацп 85 % i вище, до друго1 - 75-84 %, третьо1 - 60-74 %, четверто1 - 45-60 % i до п'ято1 групи пер-спективностi - нижче 45 %.
Результати досл1дження. Вивчення псевдотсуги тисолистно! у лiсових культурах показало, що з пiдвищенням гiпсометричних рiвнiв темпи росту 11 по-мгтно знижуються, що характерно i для аборигенних видiв. 1з змiною висоти н.р.м. майже на 400 м (вщ 730 до 1100 м) висота дев'ятирiчних рослин та дiаметр !х коренево! шийки зменшуються втрое, а поточний прирют та дiаметр крони -майже в п'ять разiв. Надзвичайно швидкорослою ця порода виявилася на твден-но-схiдних схилах у вологш ялицевiй бучинi до висоти 600 м н. р. м. (табл. 1). Збереженють рослин у культурах рiзниться вщ 61,2 до 90 %. Окрiм ди висоти н.р.м., на цей показник також впливае частина схилу розмщення культур. 1нко-ли навiть на меншш висотi, але у верхнш частинi схилу збереженiсть рослин е ютотно гiршою, нiж набагато вище, але на середшх частинах схилiв (табл. 2).
Пiд час обстеження ми виявили iстотнi змiни складу культур, порiвняно iз запроектованими. Це свщчить про вiдсутнiсть його регулювання у першi 10 роюв з боку виробництва. Якщо у початкових складах проектувалося вiд 60 до 100 % (тобто 6-10 одиниць у склад^ псевдотсуги тисолистно!, то тд час обстеження 11 виявлено лише 10-40 % (1-4 одинищ). А на окремих дiлянках ялиця, ялина, бук, а подекуди й береза, верба та осика природньо вщновилися так, що на сьогодш псевдотсуга представляе лише близько 5 % складу насадження (табл. 2).
Вивчення динамжи росту псевдотсуги показало, що за останш три роки прирют у висоту рослин зрю майже у два рази, за винятком дшянок, як розмь щет на верхшх частинах схилiв на помiрнiй висотi (710 м н. р. м.) та на порiв-няно високих гiпсометричних рiвнях (1100 м н. р. м.) (табл. 3). Це свщчить про те, що тд час створення люових культур з перевагою чи участю псевдотсуги тисолистно1 у горах безперечно потрiбно враховувати не лише гшсометричш рiвнi дiлянок, але й частини та форми 1х схилiв, характеристику мiкрорельефу i, звичайно ж, багатство люорослинних умов.
Дослiдження показали, що деревця псевдотсуги тисолистно1, о^м впливу на них морозiв та шших клiматичних факторiв, зазнають також пошкоджень шюдниками i хворобами, свшськими тваринами (особливо вiвцями) i фауною. Кора рослин досить шжна i масово пошкоджуеться тд час садiння культур та догляду за ними недосвщченими пращвниками (табл. 4). Зимостiйкiсть рослин до висоти близько 700 м н. р. м. е високою i дорiвнюе 5 балiв, десь до 1000-1050 м - 4 бали, а ще вище цей показник вже опускаеться нижче 4 балiв.
Табл. 1. ЛШвничо-таксацшна характеристика лгсових культур псевдотсуги тисолистноХ на рЬних гтсометричних ровнях у Горганах
■3 & а Мюцезнаходження 2 I РР Експози-щя i крупсть схилу Типи Л1СОрОСЛИННИХ умов та люу Бюлопч-нийвк рослин, РОБОВ Середш бюметричш показники росту й розвитку рослин (М±т)
державне .тсогос-подарське пщ-приемство, лкництво квартал, дшянка пло-ща, га висота, см д1аметр ко- ренево? шийки, мм поточний приршг у висоту, см д1аметр крони, см
1 Кутське, Яблушвське 12/7,8 6,7 560 ПдСх: 20° Бз, волога ялицева бучина 10 320,6±1ли 61,6"'' 75,4±4,у 194,0"0,5
2 Делятинське, Дор1вське 14/6 2,1 730 ПдСх: 10-15° Сз-Бз, волога, ялиново-ялицева субучина (бучина) 9 202,0±8,9 49,5±2'7 50,6±3'2 150,О*04
3 Надвгрнянське, Паичнянське 46/9 2,7 790 ПнСх: 25° Сз, волога, ялиново-ялицева субучина 8 164,0±6'8 29^1,5 41,3±2Д 114,З*4'4
4 1вано-Фраюавське, Хрипел1вське 32/12 6,3 910 ПдЗ: 25° Сз, волога, буково-ялицева сурамшь 9 121,0±5,2 25,6^° 30,2±1,7 62,4±3'2
5 1вано-Франк! вське, Хрипел1вське 31/8 2,2 1100 Пд: 25° Сз, волога, буково-ялицева сурамшь 9 65,З*2'3 15,7^7 Ю,6±0'8 38,9±1,8
Табл. 2. Збережетсть 8-10-р'шнихл1сових культур псевдотсуги тисолистноХу рЬнихумовахросту
л
«> и 2
о со 33
ТУП сцезнаходження
державне л1со-господарське шдпри-емство, шсницгво
квартал, дшянка
пло-ща, га
т
Хар-ка рельефу (шкро-рельефу)
Частина 1 форма схилу
Експозицш \ крупсть схилу
Склад люокультур
ЗГ1ДН0 з
проектом
шд час обстеження
Збереже-шсть рос-лин псевдотсуги, %
Солотвинське, Солотвинське
12/5,9, 15,16,22
16,5
710
верхня, р1внии
ПнСх: 20°
10 Пс.т.
4Яц 2Ял 2Бк Юс 1Врб.к+Пс.т.
Надв1рнянське, Паачнянське
45/1
3,2
770
схил, горбики
середня, випуклий
ПнСх: 25°
9 Пс.т. 1Ск.к.
5Яц ЗЯл 2Пс.т.+Б, Яв, Бк, од. Ск.к.
Надв1рнянське, Паачнянське
46/9
2,7
790
схил, западини
середня, ршнии
ПнСх: 25°
10 Пс.т.
5Бк 4Пс.т. 1Яц +Ял
1вано-Фрашавське, Хрипел1вське
32/12
6,3
910
середня, випуклий
ПдЗ: 25°
бПс.т. 4Ял
5Ял 2Пс.т. 2Бк 1Яц, _од. Яв_
1вано-Франмвське,
X»
ипел1вське
31/8
2,2
1100
середня, випуклий
Пд: 25°
бПс.т. 4Ял
4Бк 4Б Шс.т. 1Яц, од. Ос
Примака: Пс.т. - псевдотсуга тисолистна; Ск.к. - сосна Кедрова корейська; Ял - ялина европейська; Яц - ялиця бша; Бк - бук ль
совий; Ос - осика; Врб.к. - верба козяча; Яв - яв1р; Б - береза повисла.
Табл. 3. Темпы росту I розвитку псевдотсуги тисолистноХу лкових культурах
Результат бюметричних дослщжень рослин (у чисельнику середш даш, ТУГ"1; у знаменнику шмш - гшп-шах)
¡Номер з/п
ВНРМ. м
Кшыасть пошкодже-них морозом рослин, %
Б1-олопч-ний вк, рок1в
висота, см
ПрИР1СТ у висоту, см
2012 р.
Ш?
2011р.
28.8*1'5 9-54 2АЛ±1'4 8-49
2010 р.
|5Тт
дшметр
коренево'1 шийки, мм
?±ТТ
крони, см
790
8,0
164
72-247
41^3
19-76
16.8
2-36
29.4
14-56
114.6
60-175
¡±52"
=±17Г
910
9,5
121.0
48-201
"97гГ
30.2
6-60
17.9
6-33
25.6
12-44
62.4
30-120
±177"
2-38
13,0*"' 2-36
т±пг
770
24,7
24.1
32-225 94,7±0'4 26-280 "653^ 27-120
5-61
21.8
=11тг
7-42
60.6
15-115
Г^зтг
710
84,3
10
18.8
2-80 Жб^Г
15.6
4-60
16.2
Г+07Г
3-50 ~9АШ7Г
21А
7-53 1577^
Ш
20-155 38.9±1>8
1100
95,0
М
3-36
2-20
2-19
6-37
11-85
Табл. 4. Показники стхйкоат псевдотсуги тисолистноХ в рЬнихумовах росту
Номер з/п ВНРМ, м 553 к г « .3 'Щ § а Й « Частина схилу Збере-жешсть рослин, % Кшыасть пошкоджених рослин псевдотсуги, % Бальна ощнка Ощнка пер-спективноеп
плодниками \ хворобами пщ час садш-ня шд час догляду мех. пош-кодже-ння дикими \ свиськи-ми твари-нами юпмат. чин-никами зи-мость йкосп стшкоси до шкщ- НИК1В 1 хвороб енергп росту % адап-тацп група перспективное™
1 560 10 нижня 41,2 34,2 13,2 - 4,4 32,4 - 5,0 5,0 4,0 87,5 I
6 710 10 верхня 61,2 - 47,1 - 5,7 - 84,3 4,9 5,0 4,0 87,2 I
2 730 9 нижня 66,1 1,8 - 1,6 16,1 12,3 18,4 4,9 5,0 4,0 86,9 I
7 770 9 середня 82,2 2,7 - 6,8 19,2 21,9 24,7 4,9 4,0 4,0 82,3 II
3 790 8 середня 90,0 16,0 - 2,0 18,0 - 8,0 4,2 4,0 4,0 76,2 II
4 910 9 середня 86,2 20,6 - 7,9 30,2 9,5 9,5 4,4 4,0 4,0 77,5 II
5 1100 9 середня 71,3 11,3 - - 35,0 - 95,0 3,9 4,0 3,0 62,5 III
Практично у таких же межах змшюегься вщсогок загально! адапгацп рослин (вщповщно, 86,9-87,5 %; 76,2-82,3 % га 62,6 % i нижче) i група перспек-гивносгi псевдогсуги гисолисгно!, яка з висоги 560 до 1100 м н. р. м. зни-жуеться вщ I до III (габл. 4). На висогi 1100 м н. р. м. i вище рослини сильно сграждаюгь вже незалежно вiд часгини, форми, експозицп га кругосгi схилiв. Туг навпъ на пiвденних схилах близько 95 % дерев пею чи шшою мiрою пош-коджуюгься морозами (габл. 4). Бшьше пiдмерзаюгь рослини, що маюгь меха-нiчнi пошкодження, а гакож пошкоджет свiйськими i дикими гваринами. Нада-лi це призводигь до ще бiльшого ослаблення псевдогсуги i нападу на не! шюд-никiв, особливо соснового довгоносика, який пошкоджуе до 20 % рослин. Ана-лiз свiдчигь, що псевдогсуга краще росге в букових гипах люу на малиннико-вих зрубах, як приуроченi до пiвденних схилiв, гiрше - на ожинових га чор-ничних зрубах, якi переважно розповсюджет на пiвнiчних схилах.
Щд час аналiзу росгу 8-9-рiчних люокульгур модрини европейсько! га псевдогсуги гисолисгно! в аналопчних лiсорослинних умовах виявилось, що перша за вима основними гаксацшними показниками майже вдвiчi перевищуе псевдогсугу (габл. 5). Вона гакож мае югогт переваги у сгткосп до морозiв, шкiдникiв i хвороб. Нашi попереднi дослiдження [7-9] показали, що на висогах 800-900 м н. р. м. модрину европейську потрiбно вiднесги до I групи перспек-гивносгi (вiдсогок адапгацп рослин сгановигь 93,8), а псевдогсугу тисолистну -до II групи (вщсогок адапгацп - 77,5). Це ще раз свщчигь про те, що у першому десягирiччi псевдогсуга гисолисга у прських умовах харакгеризуегься дещо пониженими показниками сгiйкосгi га енергп росгу. Зазвичай у цей перюд вона вiдсгае вiд модрини вдвiчi, ялини - на 15-20 % i вдвiчi перевищуе ялицю.
У пригтченому сганi псевдогсуга росге набагаго прше, нiж нашi авгох-гони - ялина европейська i ялиця бiла. За умови доброго освплення (бiля дорiг, полян) у 10^чному вiцi (ВНРМ - 560 м) дерева маюгь висоту 450-530 см, дь амегри сговбурця 9 см, крони - 265 см, збережетсть рослин сгановигь 87 %, а внаслщок верхiвкового загiнення березами й вербами щ парамегри набагаго нижчi i вiдповiдно сгановлягь 150-180 см, 2 см, 110 см га 60 % [8, 9]. I навпъ у таких умовах псевдогсуга переважае в росп ялицю бшу (середт висоги !х сгановлягь 320 га 263 см). На висог 730 м н. р. м. у 10^чних змшаних культурах ялини европейсько!, псевдогсуги гисолисгно!, явора, дуба червоного, бука люо-вого i ялищ бшо! !хш середт висоги, вщповщно, дорiвнююгь 293, 202, 180, 143, 140 i 104 см. Тобго псевдогсуга у цьому вщ вiдсгае в росгi лише вщ авгох-гонно! ялини [8]. У старшому вщ гемпи !! росгу набагаго вищь
Варго вщзначиги ще деякi особливосгi росгу дугласп гисолисгно! в культурах на твтчному мегасхилi карпагських гiр. Кращий рюг !! рослин вщ-значено бшя дерев ялицi i бука, прший - бiля ялини, берези, верби i лiщини. Добрi резульгаги отримат пiд час посадки псевдогсуги по кшька штук на площадку (хоча б по дв^. Туг рослини тдганяюгь одна одну i захищаюгь вiд нес-приягливих факторiв середовища. Пiд час посадки на свiжих зрубах дуже негативно впливае на збережетсть i рют рослин вщсутнють належного догляду за ними, особливо у першi чогири роки.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.11
Табл. 5. Порiвняльна оцтка тсових культур псевдотсуги тисолистноИ та модри-ни европейськог, зростаючих в аналогпишх грунтово-.исотиполог'шних умовах
Порода « S я ■(-. а о „ ч и .2 и Б ВНРМ, м | .3 А К 2 -S g -р Ц 2 s с а X Ö * u £ « Бiомeтричнi показники рослин (у чисельнику -середш, М±т, у знаменнику - л1м1ти - min-max) Зимос-тшюсть у балах
висота, см д1аметр ко- ренево1 шийки, мм прирют у висоту, см д1аметр крони, см
поточ-ний попередньо-го року
Псевдотсуга тисолистна 9 910 ПдЗ: 25 о 121,0±5,2 25.6±1-и 30,2±1'7 24.7±1-4 62,4±3,2 44 3-5
48-201 12-44 6-60 8-49 30-120
Модрина европейська 8 870 ПдЗ: 25 о 210.1±'-3 33.0±1-4 53.5±2-3 42.8±/-/ 110,8±47 5,0
106-335 11-64 21-117 12-128 37-200
Висновки. Таким чином, проведет нами дослщження показали, що на твтчному Meracxrai Укра!нських Карпат псевдотсуга тисолистна е цтною ль cотвiрною деревною породою. Культури 11 варто створювати на нижнix i серед-шх частинах пiвдeнниx cxилiв, крутicтю до 25 о, до висоти 1000 м н. р. м. на свь жих i вологих букових зрубах. Дшянки повиннi бути надшно заxищeнi вiд хо-лодних твтчних вiтрiв. У склад культур потрiбно уводити не менше нiж 50 % рослин псевдотсуги з ялицею, буком, явором. Оптимальним розмiщeнням рос-лин е 1,5x2,0 м. Садтня варто проводити так, щоб з ушх боюв, окрiм твденно-го, псевдотсуга була захищена iншими породами. Бажане також садтня рослин по кшька штук на площадку. Июля створення люових культур нeобxiдно пов-сюдно охороняти 1х i ретельно та регулярно доглядати.
Л1тература
1. Вольф Э.Л. Наблюдение над морозостойкостью древесных растений / Э.Л. Вольф // Труды по прикладной ботанике. - М. : Изд-во "Простак-Р", 1917. - № 1. - С. 42-47.
2. Гунчак М.С. Дуглаая зелена в Укра1ш / М.С. Гунчак, Р.М. Яцик, Ю.Е. Андрушгав. -1вано-Франгавськ, 1998. - 122 с.
3. Гурський А. В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР / А.В. Гурский. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1957. - 308 с.
4. Дебринюк Ю.М. Плантацшш люов1 культури в Захщному Люостепу Украши: концепщя, методолопя, ресурсний потенщал : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "Люов1 культури та фггомелюращя" / Ю.М. Дебринюк. - Льв1в, 2007. - 40 с.
5. Лукин А.В. Интегральная оценка перспективности хвойных интродуцентов для центрально-черноземных областей / А.В. Лукин // Бюллетень Главного ботанического сада. -М., 1977. - Вып. 104. - С. 3-7.
6. Пироженко А.А. 1нтегральна ощнка штродукцшно! здатносп далекосхщних деревних рослин в умовах ЦРБС АН УРСР / А.А. Пироженко // 1нтродукщя та акл1матизащя рослин на Укра1ш. - К., 1978. - Вип. 12. - С. 18-24.
7. 0щук Н.М. Лгавничо-селекцшна ощнка модрини европейсько! на швшчному мегасхил1 Укра!нських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 -"Люов1 культури та фггомелюращя" / Н.М. Сщук. - Льв1в, 2012. - 20 с.
8. Штогрин А.С. Характеристика люокультур з участю псевдотсуги тисолистно! на швшчному мегасхил1 карпатських пр / А.С. Штогрин, Р.М. Яцик // Теоретичш та прикладш аспекти збереження фiторiзноманiття : матер. наук. конф. молодих дослщнигав в нац. дендролог. парку "Софивка" НАН Укра!ни 4-7 червня 2013 р. - Умань, 2013. - С. 52.
9. Яцик Р.М. Проблеми вщновлення та розведення лгав в Карпатському регюш Укра!ни i прилеглих територш / Р.М. Яцик, Р.1. Бродович, А.М. Гаврусевич. - 1вано-Франтавськ, 1997. - 46 с.
Яцык Р.М., Штогрын А.С., Сищук Н.Н., Сищук М.Н. Лесоводственно-таксационная характеристика лесных культур псевдотсуги тиссолистной на северном мегаклоне Украинских Карпат
Освещены результаты детального обследования и изучения 8-10-летних лесных культур с участием псевдотсуги тиссолистной на северном мегасклоне карпатских гор. Определены параметры их роста, развития и устойчивости в различных лесораститель-ных условиях. Дана оценка адаптации псевдотсуги и ее перспективности в исследуемом регионе. Приведены рекомендации о создании лесных культур этой ценной ин-тродуцированной породы в горных условиях с учетом гипсометрических уровней, рельефа и микрорельефа, части, экспозиции и крутизны склонов и типов лесокультур-ных площадей.
Ключевые слова: псевдотсуга тиссолистная, лесные культуры, рост, развитие, устойчивость.
Yatsyk R.M., Shtogryn A.S., Sishchuk N.M., Sishchuk M.M. Forestry inventory characteristics of forest plantations of Douglas fir in the Northern me-gaslope of the Ukrainian Carpathians
Results of a thorough examination and study of 8-10 year forest plantations with prevalence and with inclusion of Douglas fir in the Northern megaslope of the Ukrainian Carpathian mountains are given. Parameters of their growth, development and stability in a variety of site conditions are determined. Evaluation of adaptation of Douglas fir and its prospects in the region are provided. Recommendations to create forest plantations of this valuable introduced species in the mountain conditions, taking into account hypsometric levels, relief and microrelief, parts, exposure, and steepness of slopes and types of forest plantations are presented.
Keywords: Douglas fir, forest plantations, growth, development, stability.
УДК 630*181 Доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук;
студ. В.С. Цибуля -НЛТУ Украши, м. Львiв
ВИДИ РОДУ КАЛИНА (VIBURNUM L.) В ОЗЕЛЕНЕНН1 НАСЕЛЕНИХ М1СЦЬ
Вивчено значення видiв роду Viburnum L. в озелененш населених мюць. Охарактеризовано шкщнигав, хвороби калини та заходи боротьби з ними. Проведено B^6ip ви-соковрожайних таксошв видiв роду Viburnum L. за низкою ознак, що характеризуюсь декоратившсть та плодоношення видiв - за бюметричними показниками листюв, наш-нин, плодiв, урожайшстю, фенолопчною мшливютю.
Ключовг слова: види роду Viburnum L., формове рiзноманiття, озеленення, декоратившсть, бюметричш показники вегетативних i генеративних оргашв.
Монотипна родина Калиновi (Viburnaceae) нараховуе 200-225 видiв лис-топадних та вiчнозелених кущiв чи невеликих дерев, поширених переважно у по]шрному та субтротчному поясах Швшчно! швкулг Окре]ш види зрщка трап-ляються у Швденнш твкулг Ц лiсовi рослини формують тдлюок та чагарни-ковi зарост листяних i мшаних лiсiв рiвнин та середньопрського поясу. Види Калини часто ростуть на пустищах, полях, узбiччях дорщ е супутником людсь-кого житла. Вiчнозеленi представники родини в Середземномор'1 належать до складу жорстколистих лiсiв i чагарникових заростей.
В Укра1ш автохтонними е два види: калина звичайна i калина гордовина цшолиста. Крiм цього, в боташчних садах культивують до 15 11 видiв, якi при-родно ростуть в Азп, Африцi та Америцг Латинська родова назва (Viburnum L.) пов'язана з латинським словом "viere", що означае "плести", оскшьки з 11 моло-дих пагошв плели кошики. В укра1нському епос калина е символом чистоти та вiрностi.
