CC BY
53
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Сирук Ю.В. Характеристика лесовосстановительного процесса на искусственно возобновленных срубах в свежих и влажных суборях Центрального Полесья
Дана характеристика количественно качественных показателей роста культур и подросту. Определена эффективность проведения лесовосстановительных мероприятий региона и предложены варианты их оптимизации. Исследована динамика средней высоты и численности самосева и лесных культур сосны обыкновенной к возрасту смыкания.
Ключевые слова: лесовосстановительный процесс, естественное возобновление, лесные культуры, срубы, суборевые условия.
Siruk Y. V. Description of reforestationon process on the artificially renewed cutovers in fresh and wet suborian conditions in the Central Polissya
Description of in-high-quality indexes of growth of cultures and undergrowth. Certainly efficiency of leadthrough of reforestation measures in the region and the variants of their optimization are offered. The dynamics of medium-altitude and quantity of natural seed renewal and forest cultures of pine-tree to age of closing.
Keywords: reforestation process, natural renewal, forest cultures, cutovers, suborian conditions.
УДК 630*165.3 Мол. наук. стерев. Н.М. Ощук - УкрНДЫрлк;
доц. Р.М. Яцик, канд. с.-г. наук - Прикарпатський НУ; астр. М.М. Ощук - УкрНДЫрлк, м. 1еано-Франтеськ
ХАРАКТЕРИСТИКА НАСАДЖЕНЬ МОДРИНИ СВРОПЕЙСЬКО! ТА ДОСВ1Д IX СТВОРЕННЯ У Л1САХ П1ВН1ЧНОГО МЕГАСХИЛУ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведено лiсiвничо-таксацiйну характеристику насаджень модрини европейсь-ко'1 й проаналiзовано досвщ вирощування п люокультур у люах твшчного мегасхилу Украшських Карпат та прилеглих територш.
Ключое1 слова: модрина европейська, лiсiвничо-таксацiйнi показники, лiсовi культури, вирощування.
Модрина европейська характеризуеться швидким ростом, високояюс-ною деревиною, шдвищеною стшюстю до бютичних й абютичних чинниюв. В Украшських Карпатах вщомо лише кшька невеличких осередюв природного зростання модрини на меж1 европейського ареалу. В шших мюцях И раху-ють штродукованою чи рештродукованою породою. Досвщ вирощування модрини тут перевищуе 140-р1чний перюд.
Ми неодноразово наголошували на ширшому використанш у Кар-патському регюш й на прилеглих територ1ях швидкорослих та техшчно-цш-них порщ, що вже пройшли перев1рку у конкретних люорослинних умовах [2, 3, 5, 6]. Найбшьш адаптованою для промислового люовирощування тут виявилась модрина европейська. Кр1м цього вона здатна ютотно шдвищувати вггростшюсть насадження. З обстежень у Горганах досить високопродуктив-ного 90-р1чного (запас 900 м /га) й ушкального за складом змшаного насадження з модрини, явора, ялини, ялищ, бука та шьма на висот 950 м н.р.м. (НРМ) тсля потужних вггровпв видно, що серед вггровальних дерев виявилась ялина (82 %), бук (14 %) i лише незначну частку становила модрина
(4 %). К дерева були пошкоджеш лише на особливо вггроударних дiлянках. Виявилось, що глибина коренево! системи у модрини европейсько! сягае 1,62,2 м. Порiвняно iз ялиною, в не! грубше мичкувате корiння та й кшьюсть його у 2-3 рази бшьша [7].
Лiсiвничi дослщження показали, що на висотi 950 м НРМ в оптималь-них люорослинних умовах аборигенно! ялини модрина европейська добре росте сумюно з буком, явором, шьмом та шшими супутнiми породами тiльки на бшьш щебенистих грунтах, де вона усшшно конкуруе з ялиною. У кращих грунтових умовах (на потужнiших i дренованих грунтах) ялина в 40-50 роюв починае переважати модрину за приростом у висоту i поступово витюняе !!, хоч остання вдвiчi перевищуе ялину за товщиною. Вщ нестачi свiтла модрина поступово гине. Це тдтверджуе висновки про те, що за свгглолюбшстю вона посщае одне з перших мiсць в iерархi! деревних порiд, що доказано за допо-могою фотометричних методiв. У ялицево-буковому поясi на висот 570 м НРМ модрина чудово почувае себе при рост з буком й невеликою домшкою ялищ. У дубовому поясi (ВНРМ - 280 м) при рост з дубом звичайним модрина витюняе останнього. До 90^чного вiку в такому насадженш дуба зали-шаеться не бiльше 20 % [7].
Загальна площа насаджень з участю модрини европейсько! в Укра!ш ще 10 рокiв тому становила понад 35 тис. га, зокрема на 5 тис. га вона була головною породою [1]. Нашi дослщження свщчать про те, що в Карпатсько-му регюш цю породу вже давно визнали лiсiвники як одну з найперспектив-нiших для промислового й захисного люорозведення. Тут вона е досить популярною. За даними люовпорядкування 2007 р. лише на твшчному мегасхилi карпатських гiр фiтоценози з участю модрини займають площу майже 5,5 га, що становить приблизно 0,7 % вщ загально! вкрито! лiсом плошд (табл. 1). При цьому на площд 4 тис. га вона переважае у складi насаджень. Найбшьше створено насаджень модрини на Львiвщинi (88,9 %), в тому чи^ половина !х розташована у трьох люгоспах - Золочiвському, Бiбрському й Львiвському. Набагато менше !! насаджень на Прикарпатт (9,6 %) й зовЫм мало - на Буко-винi (всього 1,5 %).
Шд час аналiзу поширення модрини европейсько! ми не врахували рь дини (насадження повнотою до 0,3). Виявилось, що на швшчному мегасхилi Укра!нських Карпат i на прилеглих територiях модрина европейська найбшь-ше представлена достигаючими й стиглими люами (практично однаковою кшьюстю, по 23-26 %). Жердняки, середньовiковi й перестоялi насадження займають по 10-13 % вщ загально! площд деревостанiв кожний. Найменшою площею характеризуються молодняки (усього 4,0 %). Збшьшення площ не-зiмкнених культур (!хня площа у 2,5 раза бшьша, шж молоднякiв) свщчить про те, що в останне десятирiччя зрiс iнтерес до модрини i спостерiгаеться тенденцiя до розширення площ з !! участю.
Насадження ще! породи переважно зростають у свiжих та вологих, ба-гатих (77,7 %) й вiдносно багатих (21,3 %), умовах, хоча вона е мезотрофом, тобто середньовибагливим до родючост грунту видом. Крiм цього модрина балансуе десь посерединi мiж середньосухолюбними (ксеромезофiтами) й се-редньовологолюбними (мезофггами) породами.
Табл. 1. Характеристика насаджеиь модриии свропеиськоХзалшвничо-шаксацшними показчиками на твтчному мегасхил!
Украшських Карпат й на прилеглих територ'шх
Показники Загальиа плота насаджень
Буковина Прика рпагтя Льв1вишна Усього
га % га % га % га %
В1ков1 перюди:
Нез1мкнеш люокультури 10,5 12,5 22,1 4,3 501,9 10,4 534,5 9,8
Молоди яки 4,5 5,4 19,7 3,8 193,2 4,3 217,4 4,0
Жердняки 32,8 39,5 54,2 10,5 620,4 ) 2,7 707,4 13,2
Середньов1ков1 21,2 25,6 90,7 17,5 606,3 12,6 718,2 13,5
Достигаю 41 3,8 4,6 106,9 20,6 1336.0 27,6 1446.7 25,8
Стипн 9,5 11,4 120,8 23,3 1127,7 23,3 1258,0 23,3
Перестоя;] 1 0,9 1,0 104,1 20.0 441,3 9,1 546,3 10.4
Разом 83,2 100 518,5 100 4826,8 100 5428,5 100
Типи л1сорослиниих умов:
С 2, св1ж1 сугруди (св1жи вщносно багат! умови) - - 36,8 7,1 118,0 2,6 154,8 2,9
С3, волоп сугруди (волоп, вщносно багат1 умови) 2!,9 26,5 109,9 21,2 859,7 ) 7,4 991,5 18,4
Д2, св1Ж1 груди (св!жк бапгп умови) 19,8 24,0 144,7 27,9 1842,5 38,3 2007.0 37,3
Дз, волоп груди (волоп, багат! умови) 41,5 49,5 221,4 42,7 1960.8 40,7 2223,7 40,4
1нпи умови - - 5,7 1,1 45.8 1,0 51,5 1,0
Разом 83,2 100 518,5 100 4826,8 100 5428,5 100
Повнота насаджень
0,4-0,5 (низька) 8,8 10,6 59,1 11,4 386,1 8,0 454,0 8.4
0,6-0,7 (середия) 26,3 31,6 183,0 35,3 1911,4 39,6 2120,7 39,0
0,8-0,9 (тдвищена) 46,8 56,2 276,4 53,3 2500,3 51,8 2823,5 52,0
1,0 \ вище (висока) 1,3 1,6 - - 29,0 0.6 30,3 0,6
Разом 83,2 100 518,5 100 4826.8 100 5428,5 100
Частка у част модриии у склад1 насаджень (заокруглено):
до 30% (з участю) 26,5 31,5 24,6 4,8 299,6 6.3 350,7 6,6
40-50% (з участю) 18,9 22,8 219,3 42,3 1374,8 23,5 1613,0 29,8
60-70% (з перевагою) 17,2 20,7 154,0 29,7 1448,4 30,0 1619,6 29,4
80-90% (з перевагою) 9,3 11,3 53,0 10,2 1012,1 20,4 1074,4 19,9
100% (чист) насаджеяня) 1 !,3 13,7 67,6 13,0 691,9 14,3 770,8 14,3
Разом 83,2 100 518,5 100 4826,8 100 5428,5 100
Продуктившсть насаджень:
Боштет II \ [гижче (понижена продуктивность) 9,4 11,4 60,1 11,6 290,8 6,1 360,3 6,6
I (серсдня продуктившсть) 28,1 33,8 164,8 31,8 1017,9 21,0 1210,8 22,3
1а- I" (висока продуктившсть) 43,7 52,5 254,7 49.1 2190,5 45,4 2488,9 45,3
Г 1 вище (дуже висока продуктившсть) 2,0 2,3 38,9 7,5 1327,6 27,5 1368,5 25,8
Разом 83,2 100 518,5 100 4826,8 100 5428,5 100
Насадження ïï характеризуются пiдвищеною (52,0 %) й середньою (39,0 %) повнотою. Частка участ модрини у складi деревосташв рiзна, але найбiльше переважають таю, де дерев модрини е 40-70 % (59,2 % таких наса-джень). 1з iстотною перевагою модрини (80-90 %) й чистих ïï насаджень е близько 34 %. Пщ час аналiзу виявилось, що у дослщжуваному регюш найбшьше деревосташв з участю модрини характеризуються високою (бош-тет 1а-1б) продуктивнiстю (45,3 % насаджень), що е дуже важливим показни-ком шд час запровадження ^eï породи для люовирощування (табл. 1). Мен-ше насаджень е середньоï (бонiтет I) й дуже висо^ (бонiтет 1в-1г) продуктив-ностi (вiдповiдно 22,3 та 25,8 %). Варто зазначити, що лише на Львiвшинi зростае понад 470 га насаджень за 1г боштетом. Особливо щнт дiлянки для пошуку, атестацiï й оформлення плюсових насаджень та дерев модрини евро-пейсь^ (близько 90 %) зростають у Бiбрському, Золочiвському, Бродiвсько-му, Львiвському й Дрогобицькому лiсгоспах.
На основi багаторiчних дослiджень вивчення особливостей росту й роз-витку модрини европейсь^ у культурбiоценозах шляхом закладки пробних площ, ми узагальнили наявний досвщ культивування цieï породи й розроблеш практичнi поради лiсiвникам Карпатського регюну [3, 5, 6]. Докладнее досль дження лiсових культур модрини, створених на рiзних гiпсометричних рiвнях у Горганах, свдаать про стабiльнiсть ïхнiх бiометричних показникiв незалеж-но вщ змiни експозицiï (Пн-Пд), крутостi схилiв (20-350), лiсорослинних умов (В3-С3) i характеру травостою на свiжих зрубах до висоти 1000 м н.р.м. (табл. 2). Вище ж рют i розвиток рослин рiзко сповшьнюеться, але вщ висоти 1100 до 1240 м НРМ ïхнi показники знову е на стабшьному рiвнi.
Взагалi модрина европейська належить до порщ континентального клiмату з теплим лггом i холодною зимою, i за теплолюбшстю е маловибаг-ливою породою. На пiвнiчних схилах, починаючи з висоти 970 м НРМ, спос-тершають пошкодження окремих видiв модрини морозом (середнiй бал 4,5), а на схщних схилах - з висоти 1100 м (середнш бал 4,9). На швденних експози-цiях таке явище простежують лише на вершинах схилiв, близько до верхньоï межi лiсу (табл. 2).
Досвщ вирощування культур модрини европей^^ свiдчить про не-доцiльнiсть ïï уведення на залюнюваних галявинах, низькопродуктивних ti-ножатях чи пасовищах. Ущшьнення й задернiння грунту тут негативно впли-вають на бiометричнi показники i стан рослин. Нав^ь у близьких грунтових умовах бiометричнi показники модрини, висадженоï на галявинi швденного схилу, були близькими до тих, що зростають на свiжому зруб^ але майже на 500 м вище вщ попередньоï дiлянки (перша на 750 м, друга - 1240 м НРМ).
Вивчення збереженосл культур модрини европей^^ й характеру ï^-шх пошкоджень виявилось, що найбшьше дефектних дерев мали мехашчш ушкодження (48,3 %), близько 19 % ix обкусанi й пошкодженi худобою, а у 20,7 % виявлено помилки, допущеш ще шд час садiння рослин (особливо зги-нання корiння). Щодо фiтозаxворювань i пошкоджень, нанесених ентомош-кiдниками, то модрина европейська виявилась доволi стшкою породою. На всix обстежених дшянках лiсокультур 8-рiчного вiку таких пошкоджених рослин виявлено лише вщ 1,4 до 9,1 %.
Номер Пр0бН01 ПЛОИЛ внрм; м Частина й форма схил1в Експозищя та круткть схил1в Збережешсть рослин, % Середш бюметричш показники рослин, М±ш Зимостшгасть в балах, М±ш
висота, см д1аметр кореневоУ шийки, мм нрирют у висоту, см д1аметр кронн, см
поточний поперед! [ього року
1 870 середня, р1вний НдЗ: 25° 52 210,1+7,3 33,0+1,4 53,5±2,3 42,8±2,2 110,8+4,7 5,0
2 950 середня, випуклий ПдСх:35° 66 207,5±6,7 30,0+1,5 60,0±2,0 51,2+1,8 108,1+4,5 5,0
3 970 нижня й середня, ув1гнутий ПнСх: 20° 80 204,2±5,4 27,3+0,8 59,2±2,0 47,7+1,9 113,0+3,4 4,5±0,1
4 1100 середня, р1вний Пн: 25° 35 119,7+8,7 16,7+1,2 41,1±3,4 21,7+2,2 64,5±5,0 4,9±0,1
5 1240 верхня, ув1гнутий ПнСх: 20° 60 116,3±5,0 21,6±0,8 34,5±2,4 28,2+1,7 67,3+2,5 4,6±0,1
Табл. 3. Пормняльна характеристика л г сов их культур модрипи свропейсъкоТ та дугласи Метка, зростаючих в аиалоггчпих _грунтово-лкотиполог1чпих умовах_
Порода Вж, роюв ВНРМ, м Експозищя й крутить схил1в Середш бюметричш показники рослин (у чисельнику М±ш, у знаменнику - крайш вар]анти) Зимоспйюсть в балах, М±т
висота, см диаметр кореневоУ шийки, мм прир1ст у висоту, см д1аметр крони,см
поточний попереднього року
Дуглас ¡я Мензюа 9 910 ПдЗ: 25° 121,0±5,2 48-201 25,6±1,0 12-44 30,2±1.7 6-60 24.7± 1,4 8-49 62,4+3,2 30-120 4,4±0,1 3-5
Модрина европейська 8 870 ПдЗ: 25° 210.1+7,3 106-335 33,0+1,4 11-64 53,5±2,3 21-117 42,8+2,2 12-128 110,8+4,7 37-200 5,0
Пiд час анаизу росту 8-9-рiчних лiсокультур модрини европейсько! та дугласи Мензiса в аналопчних лiсорослинних умовах виявилось, що перша за усiма основними таксацшними показниками майже вдвое перевищуе дуг-ласiю (табл. 3). Вона також мае ютотт переваги у стшкост до морозiв, шюд-никiв i хвороб.
Через iнтенсивний рiст модрини европейсько! (прирiст у висоту 8-10-рiчних рослин iнколи досягае 150 й навггь 190 см на рж) на окремих вщкри-тих дшянках мае мiсце викривлення ii стовбурiв пiд впливом ди виру i снiгу. Однак вiдновлювальна здатшсть цiеi породи така висока, що це не спричиняе вщчутно! шкоди якостi деревостанiв. 1з багатьох випробуваних способiв змь шування, з найкращого боку показало себе уведення модрини великими бюг-рупами (40x40, 50x50 м) на свiжих зрубах у люорослинних умовах С2-С3, Д2-Д3. Обгрунтування щодо застосування бiогрупового розташування модрини европейсько! в культурах зводиться до того, що ця порода вже у першi роки значно перевищуе решту деревних видiв, що ростуть рядом з нею, дуже приг-шчуючи !х. Надалi супутш види просто випадають з деревостану, не витри-муючи конкуренци модрини. К^м цього, модрина европейська належить до високомiкотрофних видiв (облiгатних мiкотрофiв) i без достатньо!' кiлькостi мжоризи ii дерева просто гинуть. Це твердження також на користь створення бюгрупових культур. У бюгруш бажане розташування рослин 2,5x2,5 (3,0) м. Таю бiогруповi люокультури модрини, разом iз ялиною, буком, явором та шьмом варто створювати до висоти 1000 м НРМ на схилах швшчних експо-зицiй та до 1250 м НРМ - на схилах швденних експозицш.
Хоча охорона, агротехшчний та лiсiвничий догляди за культурами модрини европейсько!' е традицшними для регiональних умов, пiд час садшня цiеi породи особливу увагу треба придшити уважному розправлянню корене-во! системи, а пiсля садшня - ретельному обробленню рослин. Найбшьше ре-агуе модрина на агротехшчний догляд у першi чотири роки.
Отже, досвщ штучного лiсовiдновлення на швшчному мегасхилi Ук-рашських Карпат у справi пiдвищення загально! продуктивност створюва-них насаджень свiдчить, що тут важливе значення мае використання модрини европейсько!, яка виявилась швидкорослою, стiйкою породою iз високояюс-ною деревиною. Пiдвищення iнтенсивностi ii запровадження дасть змогу швидше покрити дефщит деревини в Украiнi, яка належить до малолюних держав, зберегти бiорiзноманiття й середовищетвiрнi функцп наших лiсiв.
Л1тература
1. Вакулюк П.Г. Люовщновлення та люорозведення в р1внинних районах Украши / П.Г. Вакулюк, В.1. Самопдавський. - Фаспв : Изд-во "Пол1фаст", 1998. - 188 с.
2. Сщук Н.М. Поширення й структура насаджень модрини европейсько! у люових бюценозах Прикарпаття / Н.М. Сщук // 1нтродукщя, селекщя та захист рослин. - Донецьк, 2009. - Т. 2. - С. 255-257.
3. Яцик Р.М. Проблеми вщновлення та розведення лшв в Карпатському репош УкраТни i прилеглих територш / Р.М. Яцик, Р.1. Бродович, А.М. Гаврусевич. - Iвано-Франкiвськ, 1997. - 46 с.
4. Яцык Р.М. Внутривидовая изменчивость, формовая и селекционная структура лиственницы европейской в культурбиоценозах Украинских Карпат / Р.М. Яцык, А.Н. Гав-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
русевич, П.А. Зелез // Материалы VI съезда Украинского общества генетиков и селекционеров им. Н.И. Вавилова. - Полтава, 1992. - С. 113-114.
5. Яцык Р.М. Повышение продуктивности и качественного состава лесов Украинских Карпат путем введения в них интродуцентов / Р.М. Яцык, Т.Н. Олексив, В.И. Ступар и др. // Лесоводство, лесоразведение, лесные пользование : экспресс-информация. - М., 1988. - С. 13-20.
6. Яцык Р.М. Биоекологичиские особенности некоторых интродуцентов семейства сосновых на северном макросклоне Украинских Карпат / Р.М. Яцык, Т.Н. Олексив, О.И. Кучир-ко // Лесоводство и агролесомелиорация. - К., 1988. - Вып. 77. - С. 80-84.
7. Яцик Р.М. Селекцшно-формова структура та деяю лiсiвничi особливосп модрини европейсько'1 в карпатських культурбюценозах / Р.М. Яцик, М.Р. Яцик // Лхавництво i аг-ролюомелюращя. - Харюв : РВП "Орипнал", 2000. - Вип. 97. - С. 72-77.
Сищук Н.М., Яцык Р.М., Сищук М.М. Характеристика насаждений лиственницы европейской и опыт их создания в лесах северного мегас-клона Украинских Карпат
Приведена лесоводственно-таксационная характеристика насаждений лиственницы европейской и проанализирован опыт выращивания ее лесокультур в лесах северного мегасклона Украинских Карпат и прилегающих территорий.
Ключевые слова: лиственница европейская, лесоводственно-таксационные показатели, лесные культуры, выращивания.
Sischuk N.M., Yatsyk R.M., Sischuk M.M. Characterization of plantations of European larch and experience of their creation in the forests of north megaslope of the Ukrainian Carpathians
Forestry-taxational characterization of plantations of European larch is resulted and experience of growing of its forest cultures is analyzed in the forests of north megaslope of the Ukrainian Carpathians and adjoining territories.
Keywords: European larch, Forestry-taxational indices, forest cultures, growing.
УДК 539:575:635 Ст. наук. ствроб. К. О. Скварко, канд. бюл. наук;
зав. лабор. Б.М. Паляниця; мол. наук. ствроб. О.П. Кальмук -
Львiвський НУ ím. 1вана Франка
МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛ1З ДИНАМ1КИ РОСТУ INULA MAGNIFICA L. ТА CENTAUREA CARPATICA (PORC.) PORC. В УМОВАХ СВIТЛОЛАЗЕРНОÏ СТИМУЛЯЦП
Застосовано бюметричш методи дисперсшного та порiвняльного аналiзу для дослщження динамши росту Inula magnifica L. та Centaurea carpatica (Porc.) Porc. за контрольованих умов тсля свгглолазерно'1 фотоактивацп насшня. Дiя сканованого випромшювання е сильшшою ^píb^to з неперервним i червоним свгглом.
Ключов1 слова: Inula magnifica L., Centaurea carpatica (Porc.) Porc., лазерна стимулящя, червоне св^ло, бюметричний аналiз.
Фiзiологiчним методам шдготовки насшня до поЫву притаманш рiзнi чинники впливу на зародок, як шщдають його рют: свгглове та температур-не оброблення, дiя фiзiологiчно активних речовин й шшь Експериментально дослщжено вплив рiзних лазерiв на рют, розвиток, продуктившсть та вро-жайшсть сшьськогосподарських рослин [3]. Останшм часом прюритетною стае еколопчно чисте оброблення насшня, яке забезпечуе низькоенергетичне гелш-неонове лазерне випромшювання [4, 9, 10]. Проростання насшня im-щюе фiзiологiчно активний фггохром (Фдч) [2, 13]. Переведення фiзiологiчно
