CC BY
23
УДК 630*181.28 Мол. наук. ствроб. Т.Р. Юник1;
ст. наук. спгвроб., доц. Р.М. Яцик2, канд. с.-г. наук
ВЕГЕТАТИВНИЙ ТА ГЕНЕРАТИВНИЙ РОЗВИТОК ОСНОВНИХ ШПИЛЬКОВИХ 1НТРОДУКОВАНИХ Л1СОТВ1РНИХ ВИД1В У ДЕНДРОПАРКАХ 1ВАНО-ФРАНК1ВЩИНИ
На пiдставi узагальнення багаторiчних фенологiчних спостережень вивчено се-зонний розвиток вегетативних i генеративних оргашв в основних iнтродукованих сотвiрних видiв, порiвняно з аборигенами, у дендропарках державного значення "Високопрний" (ВНРМ - 900-1300 м) та "Дiброва" (ВНРМ - 300 м).
Дослщжено послiдовнiсть i тривалiсть проходження рiзних фенологiчних фаз майже 40 люових видiв як у середньо-, i високопр'1, так i в Передкарпатп. З'ясовано тривалiсть фенологiчного лагу в рослин шести родiв - тсуга, псевдотсуга, модрина, ялина, ялиця i сосна.
Ключовг слова: фенолопчш спостереження, сезонний розвиток, iнтродуценти, високопр'я, Передкарпаття.
Вступ. Проблема тдвищення продуктивносп л1с1в та скочення термь шв 1х вирощування займають вагоме мюце в л1с1внич1й наущ та виробництвг Ц питання можна вир1шувати в двох напрямах: формування л1с1в майбутньо-го з ор1ентац1ею на коршш породи, рацюнально використавши генетико-се-лекцшш тдходи та шляхом впровадження в люов1 культури штродуценпв з врахуванням оптимального стввщношення з аборигенними видами. Цих напрям1в стосуються багато дослщжень, яю не припиняються i сьогодш. Лю-дина нав'язуе штродуцентам не лише нов1 умови навколишнього середовища, а й незвичш взаемини з аборигенними видами. Тому вчеш [1-4] здавна вва-жають необхщним багатор1чне випробування шоземних рослин перед масо-вим впровадженням 1х у культуру. За таких умов для виявлення перспектив-них таксошв важливо користуватися надшними методиками 1з урахуванням р1зномаштних прямих i кореляцшних чинниюв, яю вказують на рют i розвиток рослин, що представляють цшшсть для вирощування майбутшх л1с1в. Важливими е не лише стшюсть екзопв у дендроценозах Карпатського регь ону, але й характеристика таких параметр1в, як наявнють i характер захворю-вань, пошкоджень шюдниками, дичиною тощо. Щд час дослщжень можли-востей росту й розвитку шшорайонних вид1в необхвдно передуим вивчити динам1ку 1х сезонного росту i бюритми росту дерев. Багато автор1в [5-7] на-голошують на застосуванш вщносно легкодоступних в1зуально-польових ме-тод1в дослщження, якими е фенолопчш спостереження за рослинами, для анал1зу адаптацп штродуценпв, прогнозу 1х подальшого росту, розвитку, бь олопчно! стшкосп та здатносп до репродукцп. Внаслщок фенолопчних спостережень встановлюеться час настання i протяжнють як вегетацшного перюду загалом, так i окремих фенофаз (набухання бруньок, 1х роспускання, рют пагонiв, роспускання листя чи хво1, цвiтiння та пилшня, закiнчення росту пагонiв, опадання листя тощо). Фенологiчнi фази вегетативних i генера-
1 Украшський НД1 гiрського л1с1вництва 1м. П.С. Пастернака;
2 Прикарпатський НУ 1м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ.
тивних оргашв рослин та умови !х проходження мають важливе значення для узагальнення результатiв розвитку видiв у тих чи шших погодно-кшматич-них умовах конкретних регюшв. Дослiдження термiнiв настання фенофаз мае i прикладне значення в сени визначення оптимальних строюв посадки рослин, доглядiв за ними, проведення шдкормок та шших агротехшчних заходiв. Важливим е динашка шдивщуального росту штродуценпв не лише на почат -кових стадiях росту, але й протягом онтогенезу. Для цього визначаеться сту-пiнь змши основних бiометричних показникiв, порiвняно з такими ж параметрами мюцевих люових видiв.
Для характеристики бюеколопчних особливостей i ступеня пристосу-вання рослин до нових умов юнування проводять вивчення ритму 1х сезонного розвитку. Вчеш вважають, що впровадження iншорайонних рослин у новi умови вiдбуваеться успiшнiше там, де ритм розвитку близький до того, що проходить на 1х батьювщиш [8]. Тим бшьше, що стшюсть екзотiв безпосе-редньо залежить термшв початку i закiнчення вегетацп, цвтння у рослин, достигання плодiв i насiння тощо [9-11]. Саме вщ iнтенсивностi i тривалостi росту вегетативних оргашв i залежить бiологiчна продуктивнють та здатнiсть виду адаптуватися до нових умов юнування [12, 13].
Методи та об'екти дослщження. Щд час визначення оптимальних термiнiв настання тих чи шших фенофаз деревних штродуценпв, особливо лiсотвiрних, ми користувалися методикою фенологiчних спостережень у бо-танiчних садах СРСР [17] та ушверсальними методиками Г.Н. Зайцева [14, 15], О.А. Молчанова та В.В. Смирнова [16].
Нами проведений аналiз сезонних бюршадв основних шпилькових ш-тродукованих лiсоутворювачiв за багаторiчний перюд (2008-2011 рр.) у державному дендролопчному парку "Високогiрний", площею 124 га, який розмь щений у швденно-захщнш частинi 1вано-Франювсько! областi на висотах 900-1300 м н. р. м. та державному дендролопчному парку '^брова", який розмщений на площi понад 8 га на висот 350 м н. р. м. (Передкарпаття).
Результати дослщження. У державному дендролопчному парку "Ви-сокопрний" дослщжували 11 iнтродукованих видiв рослин родини соснових, як мають виршальне значення в регiональному люовирощуванш. Це модри-ни европейська (Larix decidua Mill.), японська (Larix leptolepis Gord.) i си-бiрська (Larix sibirica L.), ялицi бальзамiчна (Abies balsamea Mill.), сахалшсь-ка (Abies sachalinensis Mast.) i кавказька (Abies nordmanniana Stev.), сосни ру-мелiйська (Pinus peuce Gris.) i скручена (Pinus contorta Dougl.), ялини схiдна (Picea orientalis L.) i канадська (Picea canadensis L.) та псевдотсуга тисолиста (PseudoTsuga menziessi Mirb.) (табл. 1).
Найшвидше набухають i розпускаються бруньки у модрини японсько! (18.04±3 та 25.04±5 вiдповiдно), шзшше - европейсько! (21.04±4 та 26.04±5) i си-бiрськоl (25.04±5 та 28.04±5). Вегетацiя iнших видiв розпочинаеться у травш.
15 |8 ±3 ±3
У сосен румелшсько! - 8.05 та15.05 , скручено! - 19.05 та 24.05 ; ялиць бальзамiчноl - 8.05±16 та 13.05±15, сахалшсько! - 16.0518 та 22.05±8, кав-казько! - 19.05±6 та 23.05±7; ялин канадсько! - 15.05111 та 18.05±10, схщно! -20.05й та 25.05±3, псевдотсуги тисолисто! - 17.0519 та 24.05±9
Табл. 1. Сезонт бюритми основних шпилькових лiсотвiрнuх ттродукованих audit;у дендропарку "Високогiрний" (ВНРМ- 900-1300 м)
Назва виду Середш показники за 2008-2011 рр.
набухання бруньок розпускання бруньок
Модрина европейська Larix decidua Mill. 21.04±4 26.04±5
Модрина японська Larix leptolepis Gord. 18.04±3 25.04±5
Модрина c^ipcbra Larix sibirica L. 25.04±5 28.04±5
Псевдотсуга тисолиста PseudoTsuga menziessi Mirb. 17.05±9 24.05±9
Ялина канадська Picea canadensis L. 15.05±11 18.05±10
Ялина схдаа Picea orientalis L. 20.05±3 25.05±3
Ялиця сахалiнська Abies sachalinensis Mast. 16.05±8 22.05±8
Ялиця кавказька Abies nordmanniana Stev. 19.05±6 23.05±7
Ялиця бальзамiчна Abies balsamea Mill. 8.05±16 13.05±15
Сосна скручена Pinus contorta Dougl. 19.05±3 24.05±3
Сосна румелшська Pinus peuce Gris. 8.05±6 15.05±8
Аналiз показав, що початок вегетацп рослин у Карпатському високо-rip'i настае в середньому на 11-16 дшв пiзнiше, нiж в умовах Ки!вщини [1, 4]. Приблизно в такому ж порядку вщбуваеться цвiтiння рослин та дозрiвання шишок i насшня (табл. 2). Наприклад, поява мжро-, i макростробiлiв у мод-рини европейсько! вiдбуваеться 17.04±8, початок пилшня - 22.04±10, масове пилiння - 28.04±п, закiнчення пилiння - 4.05±10, а початок i закiнчення дозрь вання шишок i насiння - вщповщно, 14.09±8 i 15.10±13. Пилшня макростробь лiв у переважнiй бшьшосп шпилькових видiв становить близько 10 дшв. Повнютю дозрiвають шишки i насiння у вереснi-жовтнi. Найшвидше - у ялиць сахалшсько! i бальзашчно!, ялини канадсько! (кiнець I декади верес-ня - початок II). Шзшше у псевдотсуги тисолистно!, ялини схвдно!, ялицi кав-казько! (початок III декади вересня) та сосни румелшсько! (кшець III декади вересня). А найшзшше - у модрин японсько!, сибiрськоl та европейсько! (перша половина жовтня). Значно вiдрiзняеться вщ iнших лiсових шпилькових видiв сосна скручена, шишки i насшня яко! повнютю достигають аж у кшщ I декади листопада. Порiвняно з умовами ботсаду iм. акад. О.В. Фомша [1], настання фенофаз у високопр'! Карпат запiзнюеться в середньому вщ 11 (набухання бруньок) до 25 (дозрiвання шишок i насiння) днiв. Таким чином, вщставання фаз вегетативного i репродуктивного розвитку рослин протягом вегетацшного перiоду помггно зростае.
Табл. 2. Термти цвттня й настнепошення основных шпилькових л1сотв1рних ттродукованих audit; у дендропарку "'Високог1рний " (ВНРМ - 900-1300 м)
Назва виду Середт показники за багатсрчний перюд (2008-2011 рр.)
цвтння рослин дозршання шишок i насшня
поява мж-ро-, i мак-ростробiлiв початок пилш-ня масове пилш-ня закш-чення пилшня початок закш-чення
Модрина европейська Larix decidua Mill. 17.04±8 22.04±10 28.04±11 4.05±10 14.09±8 15.10±13
Модрина японська Larix leptolepis Gord. 20.04±9 26.04±10 28.04±8 5.05±8 17.09±6 1.10±8
Модрина сиб1рська Larix sibirica L. 27.04±9 1.05±10 5.05±9 10.05±10 20.09±7 9.10±8
Псевдотсуга тисолиста PseudoTsuga menziessi Mirb. 14.05±10 19.05±8 26.05±9 30.05±9 11.09±3 20.09±2
Ялина канадська Picea canadensis L. 8.05±13 14.05±12 18.05±12 25.05±10 4.09±8 12.09±7
Ялина сх1дна Picea orientalis L. 17.05±14 23.05±15 28.05±15 31.05±14 18.09±2 22.09±2
Ялиця сахалшська Abies sachalinensis Mast. 4.05±9 9.05±8 15.05±8 23.05±5 11.09±16 10.09±7
Ялиця кавказька Abies nordmanniana Stev. 6.05±17 11.05±13 15.05±14 20.05±11 18.09±6 24.09±3
Ялиця бальзам1чна Abies balsamea Mill. 4.05±7 9.05±4 13.05й 21.05±4 5.09±6 12.09±2
Сосна скручена Pinus contorta Dougl. 21.04±6 14.05±14 23.05±19 23.05±13 14.10±4 10.11±14
Сосна румелшська Pinus peuce Gris. 12.05±15 26.05±16 28.05±12 2.06±11 20.09±7 27.09±9
У 2012 р. ми також провели фенолопчш спостереження за штроду-центами в дендропарку '^брова", який розмщений на площi понад 8 га на висот 350 м н. р. м. В дослщження задiяно набагато бшьше видiв, нiж у висо-копр'!. Це 6 родiв родини соснових - ялина (7 видiв), ялиця (3 види), модрина (6 видiв, 1 пбрид), сосна (7 видiв), псевдотсуга (3 види по 2 походження) i тсуга (1 вид). Крiм цього, фенологiчнi спостереження за розвитком генера-тивних оргашв велись i за аборигенними породами вщповщних родiв - яли-ною европейською, ялицею бiлою та сосною звичайною для порiвняння отри-маних параметрiв з iнтродукованими видами (табл. 3).
Дослщження показали, що найбшьш рiзними i неоднорiдними за фе-нологiею виявились ялини. В окремих видiв стробiли з'являються ще в кшщ лютого - на початку березня (аянська та шорстка), в шших аж через два мюя-цi - в кiнцi квиня - на початку травня (колюча, сербська, канадська, чорна, корейська). Аборигенна ялина (червоношишково! чи зеленошишково! форм) займають промiжне мiсце i поява генеративних оргашв у них припадае на першу, початок друго! декад квггня. Решта фаз теж проходить з вщповщним змщенням залежно вщ видово! належностi. Найпiзнiше достигають шишки у ялини корейсько! - аж на початку жовтня.
Табл. 3. Термти цвгттня й настнепошення основных шпилькових лiсотвiрних _ттродукованих виды:у дендропарку "Дiброва" (ВНРМ- 300 м)_
Назва виду Фенолопчш показники рослин у 2012 р.
цвтння дозрiвання шишок i насшня
поява мж-ро, -i мак-ростробiлiв початок пи-лшня масо-ве пи-лiння закш-чення пилшня початок закш-чення
1 2 3 4 5 6 7
Рад - Ялина (Picea A. Dietr.)
Ялина аянська Picea ajanensis Fisch. et Carr. 25.02-01.03 1317.04 2427.04 12-16.05 1720.07 0913.08
Ялина аянська ф. хюндайська Picea hondaensis Mayr. 28.02-03.03 1619.04 2729.04 16-18.05 2124.07 1316.08
Ялина аянська Picea ajanensis Fisch. et Carr. 06-09.03 1720.04 2326.04 03-08.05 1822.07 0206.08
Ялина шорстка Picea asperata Mast. 27.02-03.03 0509.04 1317.04 27.0401.05 1922.07 28.0702.08
Ялина звичайна ф. зеленошишкова Picea abies f. erythrocarpa Purk. 09-13.04 2023.04 1014.05 23-26.05 2225.07 0609.08
Ялина звичайна ф. червоношишкова Picea abies f. chlorecarpa Purk. 09-14.04 2024.04 1014.05 23-25.05 2226.07 0610.08
Ялина колюча ф.голуба Picea pungens Engelm. 21-25.04 0105.05 0811.05 16-19.05 0205.09 1316.09
Ялина сербська Picea omorica Purkyne. 06-09.05 1418.05 2124.05 28.0402.05 1317.08 2225.08
Ялина канадська Picea canadensis L. 02-07.05 1619.05 2426.05 02-06.06 0812.08 1720.08
Ялина чорна Picea mariana Britt. 08-12.05 1619.05 2225.05 29.0403.05 1518.08 2528.08
Ялина корейська Picea koraiensis Nak. 02-05.05 1821.05 2428.05 08-11.06 2629.09 0306.10
Рад - Модрина (Larix Mill.)
Модрина даурська Larix dahurica Turcz. 9-14.04 1721.04 0205.05 16-19.05 0508.08 1215.08
Модрина европейська Larix decidua Mill 9-13.04 1721.04 0508.05 19-23.05 0612.09 0915.09
Модрина польська Larix polonica Racid. 9-12.04 1721.04 0206.05 20-24.05 0408.09 1519.09
Модрина Сукачова Larix Sukaczewii Diil. 7-11.04 1619.04 2730.04 12-15.05 1822.08 1318.09
Модрина японська Larix leptolepis Gord 13-15.04 2125.04 0508.05 26-29.05 1013.09 2124.09
Модрина пбридна (япон. х европ.) Larix eurolepis Henri. 13-15.04 2629.04 0611.05 20-25.05 2226.08 1924.09
Модрина сибiрська Larix sibirica L. 13-16.04 2629.04 0307.05 13-16.05 1317.08 2225.09
Рщ - Псевдотсуга (PseudoTsuga Carr).
Псевдотсуга сиза PseudoTsuga glauca Maur. 09-14.04 2326.04 0711.05 23-26.05 2731.08 1619.09
Псевдотсуга сиза PseudoTsuga glauca Maur. 13-16.04 27.0402.05 1115.05 19-22.05 0205.09 0811.09
Псевдотсуга ара PseudoTsuga caesia (Schw.) Flous. 13-16.04 27.0402.05 1822.05 29.0403.05 29-4.08 1316.09
Псевдотсуга ара PseudoTsuga caesia (Schw.) Flous. 27-30.04 0407.05 2326.05 04-09.06 06.09 16.09
Псевдотсуга тисолиста PseudoTsuga menziessi Mirb. 16-19.04 2427.04 0811.05 03-07.06 1922.07 2629.08
Псевдотсуга тисолиста PseudoTsuga menziessi Mirb. 15-19.04 2124.04 1115.05 05-10.06 2125.08 28.083.09
Рад - Тсуга (Tsuga Carr.)
Тсуга канадська Tsuga canadensis (L.) Carr. 23-26.05 1215.06 1922.06 28.0601.07 2327.08 29.0804.09
Рад - Ялиця (Abies Mill.)
6ma Abies alba Mill. 12-15.04 2528.04 0912.05 22-26.05 1114.08 1922.08
ogHOKornpm Abies concolor Lindlet Gorg. 05-08.05 1216.05 1720.05 21-25.05 0206.09 1115.09
3пнцa KaBKa3tKa Abies nordmanniana Stev. 11-14.05 1822.05 2628.05 02-05.06 2326.09 28.0802.09
3пнцa цmLнопнста Abies holophylla Max. 10-13.05 1619.05 2326.05 02-05.06 2124.09 26.0801.09
Рiд - Сосна (Pinus L.)
Сосна жовта орегон. Pinus ponderosa Dougl. ex Laws. 21-26.04 0307.05 1417.05 21-26.05
Сосна гачкувата Pinus hamata D. Sosn. 22-25.04 2629.04 0408.05 12-16.05
Сосна звичайна Pinus sylvestris L. 07-11.05 1619.05 2327.05 04-08.06
Сосна скручена Pinus contorta Dougl. 08-13.05 1721.05 2429.05 04-09.06
Сосна веймутова Pinus strobus L. 04-07.05 1418.05 2125.05 01-06.06
Сосна чорна Pinus nigra Am. 19-23.05 2427.05 29.0402.05 09-12.06
Сосна Коха Pinus Kochiana Klotsch. 14-17.05 1922.05 2426.05 07-10.06
Сосна жорстка Pinus rigida Mill. 17-20.05 2124.05 2528.05 06-09.06
Ялина канадська виявилась единим представником роду ялина, за якою велись фенолопчш спостереження у двох наведених вище дендропар-ках. Незважаючи на вагому рiзницю у гiпсометричних рiвнях росту (близько 800 м), у ялини канадсько1 на двох об'ектах практично одночасно з'являються квiти i розпочинаеться "цвтння" (1-11 декади травня). Але тривалють пилiння проходить по-рiзному - у рiвнинних умовах впродовж 20 дшв, а у високо-пр'1 - лише 10. Тут шишки i насшня ще1 породи достигають на 2 тижш тзш-ше (табл. 3).
Перiод вщ кiнця I декади до середини II декади кв^тня характери-зуегься масовою появою стробiлiв у модрин, спочатку даурсько!, европейсь-ко!, польсько! i Сукачева, а дещо шзшше - японсько!, пбридно! (японська х европейська) га сибiрськоl. Порiвняно нетривалий гермiн пилiння вiдзначено у модрини сибiрськоl (близько двох гижнiв), у решти вiн продовжуеться майже мюяць. Найшвидше достигають шишки i насшня у модрини даурсько! (II декада серпня) i лише через мюяць - в усх решти модрин, за винятком японсько! i сибiрськоl, у яких цей процес продовжуеться ще 10 днiв (майже до кшця вересня). У рiвнинних умовах пилшня вщбуваеться у 2 рази довше (як i в попередшх ялин) - 20 проти 10 дшв.
У високопр'! шишки i насiння у модрин достигають шзшше, нiж у пе-редпр'!. У японсько! - на тиждень, сибiрськоl - на два i модрини европейсь-ко! - на мюяць (аж всерединi жовтня).
Мiкро-, макростробши у псевдотсуги тисолисто! у високопр'! з'явля-ються майже на мюяць шзшше, шж у передпр'!. Пилшня там проходить у 2 рази швидше, зазвичай лише за 10 дшв, а шишки i насшня достигае в се-редньому на 20 дшв шзшше. На такий же термш продовжуеться достигання i ялиць (на прикладi ялицi кавказько!). На тиждень вiдсгае розвиток генератив-них органiв у високопр'! також у бшьшосп сосен.
Перiод вщ початку цвiтiння до повного достигання насшня (феноло-гiчний лаг) у дослщжуваних у дендропарку " Дiброва" шпилькових видiв у за-гальному становить для тсуги канадсько! близько 80 дшв, ялин - 115-120, ялиць - 120-125, псевдотсуги тисолисто! - 130, модрин - майже 150 дшв.
Л1тература
1. Колюшченко О.М. Сезонш бюритми та зимостшюсть деревних рослин / О.М. Колюшченко. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2004. - 176 с.
2. Аврорин Н.А. Акклиматизация и фенология / Н.А. Аврорин // Бюллетень ГБС. - 1967. - Вып. 65. - С. 20-25.
3. Иваненко Б.И. Фенология древесных и кустарниковых пород. / Б.И. Иваненко. - М. : Изд-во с.-х. лит-ры, 2001. - 427 с.
4. Колюшченко А.Н. Феноспектральний анашз штродукованих деревних рослин Бота-шчного саду ¡м. акад. О.В. Фомша / А.Н. Колюшченко // Боташчш сади вуз1в УРСР - наущ i народному господарству. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1973. - С. 7-11.
5. Телшульська О.М. Наслщки багатор1чно1 штродукци деревних рослин / О.М. Тел> гульська // Зб1рник боташчного саду ¡м. акад. О.В. Фомша. - К. : Вид-во "Либщь", 1955. -Вип. 24. - С. 51-75.
6. Туркевич М.В. Морозостшкють стнщв дерев та кущ1в / М.В Туркевич., В.Я. Драбшь // Зб1рник боташчного саду ¡м. акад. О.В. Фомша. - К. : Вид-во "Либщь". - 1955. - Вип. 24. -С. 83-93.
7. Лапин П.И. Определение перспективности растений для интродукции по данным фенологии / П.И. Лапин, С.В. Сиднеева // Бюллетень ГБС. - 1967. - Вып. 65. - С. 14-21.
8. Базилевская Н.А. Теории и методы интродукции растений / Н.А. Базилевская. - М. : Изд-во МГУ, 1964. - 128 с.
9. Александрова Н.М. Переселение деревьев и кустарников на Крайний Север / Н.М. Александрова, Б.Н Головкин. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 116 с.
10. Головкин Б.Н. Культигенный ареал растений / Б.Н. Головкин. - М. : Изд-во "Наука", 1988. - 184 с.
11. Лапин П.И. Сезонный ритм развития древесных растений и его значения для интродукции / П.И. Лапин // Бюллетень ГБС. - К. : Вид-во "Либщь". - 1967. - Вып. 65. - С. 13-18.
12. Макаринська С.А. Сезонний рют вегетативних оргашв трир1чних саджанщв Pinus nigra Arn. в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни / С.А. Макаринська // Сб.: Междуна-
родные чтение посвященные 110-летию со дня рождения доктора биологических наук, про-фесора Леонида Ивановича Рубцова. - К. : Вид-во Моляр С.В., 2012. - С. 323-325.
13. Кищенко И.Т. Сезонный рост и развитие аборигенных и интродуцированных хвойных видов в таежной зоне России : электронная версия / И.Т. Кищенко. - Петрозаводск : Изд-во ПетрГУ, 2011. - 342 с.
14. Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений / Г.Н. Зайцев. - М. : Изд-во "На-ука",1981. - 120 с.
15. Зайцев Г.Н. Оптимум и норма интродукции растений / Г.Н. Зайцев. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 270 с.
16. Молчанов А. А. Методика изучения прироста древесных растений / А. А. Молчанов, В.В. Смирнов. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 95 с.
17. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : Изд-во "Навария", 1975. - 27 с.
Юнык Т.Р., Яцык Р.М. Вегетативное и генеративное развитие основных хвойных интродуцированных лесообразующих видов в дендро-парках Ивано-Франковщины
На основании анализа многолетних фенологических наблюдений изучено сезонное развитие вегетативных и генеративных органов основных хвойных интроду-цированных лесообразующих видов, по сравнению с аборигенами, в дендропарках государственного значения "Высокогорный" (ВНУМ - 900-1300 м) и "Диброва" (ВНУМ - 300 м).
Исследовано очередность и продолжительность прохождения различных фенологических фаз почти у 40 лесных видов как в средне,- и высокогорье, так и в Пред-карпатье. Выяснена продолжительность фенологического лага у растений шести родов - тсуга, псевдотсуга, лиственница, ель, пихта и сосна.
Ключевые слова: фенологические наблюдения, сезонное развитие, интроду-центы, високогорье, Предкарпатье.
Yunyk T.R., Yatsyk R.M. Vegetative and generative development of the main coniferous introduced forest-forming species in the arboretri of the Iva-no-Frankivsk region
Seasonal development of vegetative and generative organs of the main coniferous introduced forest-forming species, compared to the development of native species, was studied based on the analysis of long-term phenological observations in the arboretum of the state importance "Vysokogirnyy" (900-1300 m a.s.l.) and "Dibrova" (300 m a.s.l.).
The sequence and duration of various phenological phases of nearly 40 forest species in the medium- and high mountains, as well as in the Precarpathian region, were investigated. The duration of phenological lag of six plant genera - hemlock, Douglas-fir, larch, spruce, fir, and pine, were determined.
Keywords: phenological observations, seasonal development, introduced species, highlands, Precarpathian region.
