CC BY
24
воздуха и максимальном дефиците влаги приросты ранней и поздней древесины - минимальны. Осадки на ширину годичных слоев бука влияют опосредованно.
Ключевые слова: радиальный прирост, ранняя и поздняя древесина, буковые дре-востои, климатические показатели.
Shyshkanynets I.F., Mazepa V.H. Climate Affecting the Radial Increment of Young and Late Beech Wood under the Conditions of Mountain Beech Forests of Latorytsya Water-Collecting Area
Increment changes regularities of young and late beech wood on the northern and southern exposition slope have been given. It has been established, that a part of young and late beech wood within the year ring is fluctuating within the limits of 83-88 % and 17-12 % respectively. Young and late beech wood is the most substantially being affected by the air temperature on the northern slope and the air humidity is strongly affecting both in the northern and in the southern slopes. At the minimum air temperatures, increments of young beech wood are at the maximum and in conditions of the minimum air humidity and maximum moisture deficit, increments of young and late wood are at the minimum. Precipitation has indirect affect on the width of the beech year layers.
Keywords: radial increment, young and late wood, beech stands, climatic indexes.
УДК 630 *[17(075.8)181.28] Мол. наук. otiepoö. Т.Р. Юник1;
доц. Р.М. Яцик2, cm. наук. ствроб., канд. с.-г. наук; проф. В.1. Парпан1, д-р бюл. наук; доц. В.Я. Заячук3, канд. с.-г. наук
ХАРАКТЕРИСТИКА 1НТРОДУЦЕНТ1В У ГОВЕРЛЯНСЬКОМУ ПРИРОДООХОРОННОМУ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНОМУ В1ДД1ЛЕНН1
КАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Наведено результати детального обстеження шшорайонних B4AiB, як представле-ш в дендрари Говерлянського природоохоронного науково-дослщного вщцшення Кар-патського национального природного парку, вивчення енергн ix росту й розвитку, ощ-нювання якосй, стшкост та загальноi перспективной для створення насаджень рiзно-го цшьового призначення.
З'ясовано, що в 1992 р. тут збереглося 415 рослин i3 667 висаджених у 1986 р. або 62,2 %, а в 2013 р. - 304 рослини (45,6 %). Стовщсотковою збережешстю характеризуются лише ялини сербська i чорна. Найвищi бюметричш показники та стшюсть серед люоутворювальних видш в умовах дендрарвд характеры для модрин японсь^' i евро-пейськоц ялин канадсько5[', сербсько5[', чорно5[', шорст^' i Каямi; ялиць бальзамiчноi i са-халшсько!
Ключовi слова: штродуценти, енергiя росту й розвитку, яюсть, стшюсть, адапта-цiя, перспектившсть.
Вступ. На цей час у природозаповщну мережу Украши включено 19 дендролопчних парив загальнодержавного значения, площею 1472,88 га [7]. У ввданш НАН Украши перебувають найважливiшi з них - "Софйвка", "Тростя-нець", " Олександр1я". Бiльшiсть дендропаркiв е центрами тродукцп та акшма-тизацп рослин, мають вагому науково-освiтню та кторико-культурну цiннiсть.
Статус загальнодержавних природно-заповiдних об'екпв мають i ден-дропарки, створеш у рiвнинних ("Березинка" - 150-200 м н.р.м., 36 га), перед-
1 Украшський НД1 ripcbKoro л^гвництва iM. П. С. Пастернака;
2 Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника м. 1вано-Франывськ;
3 НЛТУ Украши, м. Львiв
прних ("Д!брова" - 300 м н.р.м., 8 га) та прських ("Високогiрний" - 900-1300 м н.р.м., 124 га) умовах Карпатського регюну. Також закладено дендрологiчнi посадки незначно!' плошд поблизу окремих садиб лкництв, ят вiдiграють роль у випробуваннi рослин у незвичних для них умовах росту. Одним iз таких об'екпв е дендрарiй Говерлянського природоохоронного науково-дослщного вiддiлення (ПОНДВ) Карпатського нацiонального природного парку (КНПП), який заклали науковц УкрНДIгiрлiс у 1986 р. на плошд 1,1 га (900 м н.р.м.). Кшцева мета створення об'екта полягала у вивченнi ступеня аклшатизацп !ншо-районних рослин у даних умовах та впровадження найперспективнiших з них в лiсовi культури середньо, - i високогiр'я Карпатського регюну. Це е актуальним у зв'язку iз повсюдним всиханням тут найбшьш поширено!' аборигенно!' породи - ялини европейсько!' (смереки) [8].
У попередшх наших дослiдженнях вже вивчено таксономiчну структуру культивовано! дендрофлори цього дендрарiю, проведено 11 флористичний ана-лiз, розподiл за життевими формами тощо [11].
Метою ще!' роботи е вивчення енергií росту й розвитку, показниюв стiйкостi та якосп iнтродуцентiв Говерлянського ПОНДВ Карпатського НПП, проведения всебiчного аналiзу отриманих даних з метою визначення адаптацц рослин i перспективност! !х для створення насаджень рiзного цiльового призна-чення.
Методи та об'екти дослiдження. У дендрарц у 1992 та 2013 рр. проведено швентаризащю колекцшного фонду. Було обстежено ус! представлен рос-лини та здшснет необхвдно бюметричт пом!ри (висота, д!аметр, приркт поточного року, ширина крони тощо).
З метою визначення стшкосп та плодо- ! насiнненошения штродуценпв використовували шестибальт шкали, де найвищим показником був бал 5, а найнижчим - 0. Шкала оцшки зимостшкосп Е Л. Вольфа [2], з уточненнями А.В. Гурського [3], стшкосп до пошкоджень ! захворювань, а також репродук-тивно!' здатносп А. А. Пироженко [6].
Оцiнювания декоративних властивостей проведено за чотирьохбальною шкалою СИ. Хмаладзе [10] !з подшом на рослини !з надзвичайно високою де-коративнктю (1 бал), високою (2), тих, що особливо не видшяються (3) ! рослин з пониженою декоративнктю (4 бали). Загальну категорда стану рослин визначали за модифкованою шкалою УкрНД1ЛГА [1] (1 бал - добрий стан, 2 -задовшьний, 3 - незадовшьний, 4 - сухостш).
Крш зазначеного, для проведення яккно!' оцшки рослин, розроблено ! запропоновано так! шкали: густоти крони (1 бал - густа, 2 - середньо!' густоти, 3 - крона рщка); ршносп стовбура (1 бал - р!вний, 2 - вщносно р!вний, 3 - !з незначною кривизною, 4 бали - стовбур кривий); повнодеревносп стовбура (1 бал - повнодеревний, 2 - середньо!' повнодеревносп, 3 - зб!жистий, 4 бали -стовбур дуже зб!жистий); очищення стовбура ввд сучтв (1 бал - вщмшне, 2 -добре, 3 - середне, 4 бали - очищення стовбура погане).
Камеральну обробку й анал!з отриманих матер!ал1в проводили за методиками В.А. Доспехова [4], Г.Н. Зайцева [5] ! П.Ф. Рокицького [9].
Табл. 1. Походження та збережетсть ттродуценпйв у дендропарку Говерлянського ПОНДВ Карпатського НПП
Родина
Вид
Пункта мобшзаци: кра'ша, область (край), люгосп (ЛДС, дендропарк)
да
.а
. в « Э'й
Ы О
я- &
К
3 <м
I"
И ^н
•а ° и га
Кипарис.
Яшвець твердий
Украша, 1вано-Фрашавська, Солотвинський, "Д1брова"
20
15
Соснов1
Модрина европейська
Украша, 1вано-Фрашавська, Солотвинський,"Д1брова"
20
30
Соснов1
Модрина сиб1рська
Рос1я, 1ркутська, Камугський
20
40
Соснов1
Модрина даурська
Рос1я, Хабаровський, Охотський
10
20
35
Соснов1
Модрина курильська
Рос1я, Камчатська, Козиревський
20
16
80
13
Соснов1
Модрина японська
Украша, 1вано-Фрашавська, Солотвинський,"Д1брова"
20
16
80
15
Соснов1
Сосна звичайна релштова
Украша, 1вано-Франювська, Надв1рнянський
20
15
Соснов!
Сосна Кедрова европейська
Украша, 1вано-Франювська, Солотвинський,"Д1брова"
20
13
65
12
Сосжш
Ялина аянська
Рошя, Сахалш
20
16
80
16
10
Соснов1
Ялина колюча
Рос1я, Липецька ЛДС
20
16
80
13
11
Соснов1
Ялина шорстка
Рос1я, Липецька ЛДС
20
17
85
17
12
Соснов!
Ялина Шренка
Киргиз1я
20
40
13
Соснов1
Ялина Каям1
Польща, Курник
12
20
15
75
15
14
Сосжш
Ялина сиб1рська
Рос1я, Свердловська
12
20
11
55
11
15
Сосжш
Ялина корейська
Росш, Липецька ЛДС
12
20
15
75
15
16
Соснов1
Ялина канадська
Рос1я, Липецька ЛДС
20
16
80
15
17
Соснов!
Сосна веймутова
Польща, Рогув, арборетум SGGW
И
20
20
100
Продовж. табл. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Соснсш Сосна жовта орегонська Полыца, Курник 12 4 2 50 2 50
18 Соснов1 Сосна погребальна Рос1я, мис.Гамова 12 4 2 50 - -
Соснов1 Сосна веймутова Польща, Рогув, арборетум SGGW И 8 7 88 2 25
19 Соснов1 Ялина сербська Польща, Рогув, арборетум SGGW 5 20 13 65 И 55
20 Кипарис. Кипарисовик Лавсона Польща, Рогув, арборетум 8 20 12 60 - -
21 Кипарис. Туя захщна Польща, Курник 8 20 10 50 10 50
22 Соснов1 Сосна Кедрова европейська Украша, 1вано-Франшвська, Солотвинський, "Д1брова" 7 20 16 80 16 80
23 Соснов1 Сосна Кедрова сиб1рська Рос1я, Томська, Т1м1рязевський 17 20 16 80 и 55
24 Соснов1 Сосна Кедрова корейська Рос1я, Приморський, Архшовський 12 20 13 65 13 65
25 Соснов1 Кедровий стелюх Росы, Камчатська, Ел1зовський И 30 14 47 и 37
Соснов1 Ялиця однокол1рна Украша, ЦРБС 12 7 5 71 2 29
26 Соснов1 Ялина сербська Польща, Рогув, арборетум 9 2 2 100 2 100
Соснов1 Ялина чорна Польща, Рогув, арборетум 8СО\¥ 9 2 2 100 2 100
27 Тисов1 Тис ягщний Польща, Рогув, арборетум SGGW 9 20 9 45 4 44
28 Кипарис. Туя схщна Польща, Курник 8 20 10 50 4 40
29 Соснов1 Ялиця бальзам1чна Украша, "Тростянець" 3 20 20 100 13 65
30 Соснов1 Ялиця сахалшська Рос1я, Сахалш 8 20 10 50 10 50
31 Соснов1 Ялиця кавказька Украша, "Тростянець" 3 20 12 60 4 20
Березов1 Береза Ермана Рос1я, Камчатська ЛДС 8 20 16 80 7 35
32 Соснов1 Ялиця однотгпрна Украша, ЦРБС 3 10 6 60 - -
Сосжш Дуглас1я Мензюа Рос1я, Липецька ЛДС 12 20 12 60 11 55
Разом 667 415 304
Результати дослщження. У дендрарiй уведено рослини чотирьох родин: соснових, кипарисових, тисових i березових. Висаджено 34 деревно-кущо-вих види вiком вiд 3 до 17 рокДв (76,5 % - 7-12 р.) на 32 секцДях. На 28 полях розмщено по одному виду (як правило, по 20 рослин), на решти - представлено рiзну кшьккть, яку вдалося мобiлiзувати з iнших дендропаркДв. ОкрДм Днтроду-центiв, було висаджено деякД релiктовi аборигеннi види - сосну звичайну релДк-тову, сосну кедрову европейську тощо. Цю колекцДю (усього 667 рослин) було створено за географiчним принципом. Бiльшiсть штродуцентДв мобiлiзовано iз Росií (16 видДв), менше з Польщi (9), Украши (8) i ялину Шренка - iз Киргизií (табл. 1). Майже усД види е головними лДсоутворювачами, окрiм ялiвця твердого, кипарисовика Лавсона, тиса ягДдного, туй схщно! i захiдноí, берези Ермана тощо. Обстеження рослин у 1992 та 2013 рр. показало !х задовДльну збереже-нiсть. У 1992 р. збереглося 415 рослин, або 62,2 %, а в 2013 р. - 304 рослини (45,6 %). Повнктю випало лише два види - кипарисовик Лавсона i сосна погребальна та на одному полi з двох - ялиця одноколiрна. Цi рослини мають шдви-щену декоративнiсть i тому могли бути використаш для озеленения. До того ж два останш види були уведеш порiвияно меншою кшькктю рослин. СтовДдсот-ковою збереженiстю характеризуются лише ялини сербська i чорна, досить ви-сокою (бДльше третини) е збереженiсть модрини японсько!, ялин аянсько!', шорстко!, Каямi, корейсько! i канадсько! та аборигенного релiктового виду -сосни кедрово! европейсько! (див табл. 1).
Серед головних лкоутворювальних видДв найвищi показники за висотою та дiаметром характернi для модрини японсько!, яка у 36-рiчному вшд досягла у висоту понад 19 м та 37 см у ддаметрД, та модрини европейсько!, яка у вшд 33 роки мае нижчi параметри - 15 м та 31 см, вiдповiдно (табл. 2). Цд ж види мають найвищий поточний прирДст Д ширину крони. КрДм модрин, високими бД-ометричними показниками вДдзначаеться бшьшкть ялин, окрДм Шренка, колю-чо! Д аянсько!. Серед ялиць кращим габДтусом характеризуеться ялиця бальза-мДчна. На цьому вДковому етапД (33-40 рокДв) бДльшим поточним приростом у висоту тут характеризуются ялини: чорна, корейська, аянська, дещо гДршими -сибДрська, кавказька Д Каям (див табл. 2).
Табл. 2. Показники росту й розвитку iнтродуцентiв у дендропарку Говерлянського ПОНДВ Карпатського НПП (станом на 01.09.2013 р.)
№ сек- Ц11 Порода Кшь-юсть, шт. Вш, роюв Середт бюметричш показники, М+ш
висота, м дiаметр, см прирiст у висоту, см ширина крони, см
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Ялiвець твердий 2 31 3,1 ±0,4 2,5+°,. 15,0±5,1 25,0±2,5
2 Модрина европейська 6 33 14,8±0,3 31,0±1,8 25,7±3,4 485,7±23,1
3 Модрина сибiрська 7 35 10,8±0,3 21,6±2,4 20,7±1,3 192,8±26,6
4 Модрина даурська 1 38 2,8 3,0 7,0 30,0
5 Модрина курильська 13 36 8,1±0,5 10,7±0,9 21,8±2,1 125,0±14,0
6 Модрина японська 15 36 19,2±1,° 36,7±м 22 9±1,6 501,7±23,2
7 Сосна звичайна релштова 3 34 9 7±3,0 21,0+'," 31,7±4,4 283,3±91,7
8 Сосна кедрова европейська 12 35 7,8±0,4 17,1±0,' 26,7±м 226,0±9,3
9 Ялина аянська 16 36 8,1±0,3 19,1+0,8 33,4±1,2 247,7±6,6
10 Ялина колюча 13 36 6,3±и,6 14,1±16 18,9±3,0 147,1±13,4
11 Ялина шорстка 17 37 10,4±и,° 29,9±2,4 23,1±3,0 276,5±м
12 Ялина Шренка 8 35 5,0±0,6 9,3±0,9 5,4±0,3 97 5±10,9
13 Ялина Каямi 15 40 11,8±04 32,1±2,2 29,3±1,8 255,8±и,°
14 Ялина сибiрська 11 40 12,5±0,3 28,0±1,7 29 4±2,8 240,9±12,4
15 Ялина корейська 15 40 10,9±°,' 27,4±2,3 35,1±2,1 264,2±15,2
16 Ялина канадська 15 35 11,7±0,2 23,7±1,2 23,9±1,7 291,7±',9
17 Сосна веймутова 1 39 14,0 39,5 20,0 425,0
18 Сосна жовта орегонська 2 40 8,8±0,3 14,0±1,5 10,0±°,1 100,0±°д
18 Сосна веймутова 2 39 9,0±1,5 14,5±°,' 22,5±',5 168,8±м
19 Ялина сербська 11 33 14,4±0,3 26,9±0,5 23,0±3,0 226,1±7,6
21 Туя захщна 10 36 2,3±0,6 4 4±0,8 6,8±0,9 59,3±1 ',2
22 Сосна кедрова европейська 16 35 8,8±0,2 23,6±',° 16,6±°,° 255,5±',3
23 Сосна кедрова сибiрська 11 45 7,8±°,° 17,4±',2 17,5±1,2 231,8±14,3
24 Сосна кедрова корейська 13 40 8,4±0,3 18,5±1,3 20,2±м 249,0±11,9
25 Кедровий стелюх 11 39 2,3±°,' 6,7±°,° 7,8±0,9 151,1±189
26 Ялиця одноколiрна 2 40 9,5±0,5 23,0±',и 27,5±12,5 225,0±0,1
26 Ялина сербська 2 37 11,3±0,3 21,0±',° 24,0±',° 200,0±0,1
26 Ялина чорна 2 37 12,1±0,3 24,0±1,2 37,5±8,3 296,9±19,3
27 Тис япдний 4 37 1,9±0,3 3,1 ±0,4 17,5±3,2 85,6±14,'
28 Туя схщна 4 36 1,2±0,2 2 2±°,' 12,4±1,7 66,9±10,3
29 Ялиця бальзамiчна 13 31 10,1±°,° 25,3±2,4 19,2±3,3 215,4±17,2
30 Ялиця сахалшська 10 36 10,3±0,3 22,8±2,6 26,8±5,1 152,5±15,3
31 Береза Ермана 7 36 8,2±0,6 20,1±2,4 13,4±0,4 273,2±27,6
31 Ялиця кавказька 4 31 4,8±0,9 9,8±2,' 29,3±8,4 153,1±24,1
32 Дуглас1я Мензка 11 38 10,4±и,° 23,8±2,6 23,6±2,6 243,2±21,5
Важливим показником адаптацц рослин е також ширина !х крони, яка свiдчить про ввдповвдний розвиток коренево! системи в даних умовах росту. Цей показник у модрин японсько! i европейсько! е досить близьким. За шириною крони ц види майже в 2,5 раза перевищують модрину сибiрську i в чотири рази - модрину курильську (див. табл. 2). Збережешсть модрини даурсько! ста-новила лише 5 % (один екземпляр) i тому для поршняння !Г не брали.
Найкраще характеризують рiст i розвиток рослин середньорiчнi показ-ники приросту у висоту i за дiаметром. Найвищi цi параметри вiдзначенi у модрин японсько! та европейсько! (табл. 3). Найменш перспективними з огляду на ц показники виявилися модрини курильська i, особливо, даурська. Високий се-редньорiчний прирiст за дiаметром спостеркаються у сосни веймутово!', наполовину нижчi в сосни кедрово!' корейсько!', аборигенних сосен звичайно!' релш-тово!' i кедрово!' европейсько!', i в три рази нижчi - в iнших сосен: жовто!' оре-гонско!' i сосни кедрово!' сибiрськоí. Серед ялин найвищi середньорiчнi показники за висотою спостеркаються у ялин канадсько!' i чорно!' (по 0,33 м), а за да-аметром - у ялин шорстко!' i Каямi (по 0,80-0,81 см). Нижчi цi показники е в ялин колючо!' (у висоту - 0,18 м; за дiаметром - 0,39 см) та Шренка (вiдповiдно, 0,14 м та 0,27 см) (див. табл. 3). Кращими бюметричними показниками серед ялиць характеризуються ялицi бальзамiчна i сахалiнська.
Табл. 3. Енергiя росту iнтродуцентiв у дендропарку Говерлянського ПОНДВ
Карпатського НПП
№ сек- Ц11 Порода Кль-юсть, шт. Вш, роюв Середньорiчний приркт
у висоту, м за дiаметром, см
1 Ялiвець твердий 2 31 0,10 0,08
2 Модрина европейська 6 33 0,44 0,94
3 Модрина сибiрська 7 35 0,31 0,62
4 Модрина даурська 1 38 0,07 0,08
5 Модрина курильська 13 36 0,22 0,30
6 Модрина японська 15 36 0,53 1,02
7 Сосна звичайна релштова 3 34 0,29 0,62
8 Сосна кедрова европейська 12 35 0,22 0,49
9 Ялина аянська 16 36 0,26 0,53
10 Ялина колюча 13 36 0,18 0,39
11 Ялина шорстка 17 37 0,28 0,81
12 Ялина Шренка 8 35 0,14 0,27
13 Ялина Каямi 15 40 0,30 0,80
14 Ялина сибiрська 11 40 0,31 0,70
15 Ялина корейська 15 40 0,27 0,69
16 Ялина канадська 15 35 0,33 0,68
17 Сосна веймутова 1 39 0,36 1,01
18 Сосна жовта орегонська 2 40 0,22 0,35
18 Сосна веймутова 2 39 0,23 0,37
19 Ялина сербська 11 33 0,44 0,82
21 Туя захщна 10 36 0,06 0,12
22 Сосна кедрова европейська 16 35 0,25 0,67
23 Сосна кедрова сибiрська 11 45 0,17 0,39
24 Сосна кедрова корейська 13 40 0,21 0,46
25 Кедровий стелюх 11 39 0,06 0,17
26 Ялиця одноколiрна 2 40 0,24 0,58
26 Ялина сербська 2 37 0,31 0,57
26 Ялина чорна 2 37 0,33 0,65
27 Тис япдний 4 37 0,05 0,08
28 Туя схщна 4 36 0,03 0,06
29 Ялиця бальзамiчна 13 31 0,33 0,82
30 Ялиця сахалшська 10 36 0,29 0,63
31 Береза Ермана 7 36 0,23 0,56
31 Ялиця кавказька 4 31 0,15 0,32
32 Дуглас1я Мензка 11 38 0,27 0,63
ЯкДсну оцДнку штродуцентДв у дендрарц наведено у табл. 4. Вона харак-теризуе як перспектившсть видав для уведення в лДсовД насадження (повноде-ревнДсть Д рДвнДсть стовбура, очищення вДд сучкДв), так Д з метою озеленення (декоративна щннкть). Також такД показники, як густота крони Д репродуктивна здатнДсть, разом Дз параметрами стДйкостД, опосередковано вказують на плас-тичшсть видДв, тобто його здатнДсть до пристосування у нових умовах зов-шшнього середовища, вДд якого залежить адаптацдя рослин.
За густотою крони, рДвнДстю Д повнодеревнДстю стовбурДв в умовах ден-драрДю вДдзначаються ялини: сербська, шорстка, КаямД, сибДрська, аянська.
Очищения дерев ввд сучив в умовах дендрарда протшае задовiльно в усiх ви-дiв. Найгiрше очищуються стовбури ялищ одиоколiриоí, сосни веймутово!, ялии: Каям^ шорстко! i канадсько! (див. табл. 4).
Табл. 4. Яшсна характеристика iнтродуцентiв у дендропарку Говерлянського ПОНДВ Карпатського НПП (станом на 01.09.2013 р.)
№ сек- Ц11 Порода Яюст показники (в балах)
густота крони рiвнiсть стовбу-ра повно-дерев-шсть очищен-ня вщ сучюв декоративна щншсть репродук- тивна здатшсть
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Ялiвець твердий 1,1 1,9 - 2,2 2,5 0,3
2 Модрина европейська 1,2 2,1 1,5 2,2 1,9 4,8
3 Модрина сибiрська 1,9 2,0 1,2 2,1 2,4 0,3
4 Модрина даурська 1,0 1,9 1,1 2,0 2,1 0,0
5 Модрина курильська 1,9 1,1 2,4 2,3 2,4 0,3
6 Модрина японська 1,9 1,9 2,1 2,1 1,8 2,8
7 Сосна звичайна релштова 1,7 1,9 2,5 2,6 2,4 0,2
8 Сосна кедрова европейська 1,2 1,2 1,5 2,1 1,2 3,6
9 Ялина аянська 1,3 1,1 1,6 2,1 1,9 4,8
10 Ялина колюча 1,8 2,7 2,4 1,9 2,4 0,7
11 Ялина шорстка 1,1 1,2 1,2 2,8 2,2 4,4
12 Ялина Шренка 1,2 1,2 1,8 1,9 1,7 1,8
13 Ялина Каямi 1,2 1,1 1,4 2,9 1,6 4,6
14 Ялина сибiрська 1,4 1,2 1,4 2,6 2,4 0,2
15 Ялина корейська 1,7 1,7 2,7 2,1 2,3 1,5
16 Ялина канадська 2,1 1,8 1,9 2,8 2,7 0,4
17 Сосна веймутова 2,0 2,1 1,9 2,9 2,1 1,0
18 Сосна жовта орегонська 3,1 2,2 2,1 1,9 2,9 0,3
18 Сосна веймутова 2,1 2,2 2,1 3,0 2,1 1,0
19 Ялина сербська 1,2 1,1 1,1 1,8 1,3 4,9
21 Туя захщна 1,4 1,9 2,8 1,8 2,9 4,1
22 Сосна кедрова европейська 2,2 1,4 2,8 2,1 2,6 2,8
23 Сосна кедрова сибiрська 1,7 1,8 2,6 2,1 3,2 0,3
24 Сосна кедрова корейська 1,1 1,8 2,6 1,9 1,7 0,9
25 Кедровий стелюх 1,1 3,2 - 3,1 2,9 2,2
26 Ялиця одноколiрна 2,3 2,1 2,2 3,2 2,5 2,8
26 Ялина сербська 1,2 1,7 1,2 2,5 2,6 2,7
26 Ялина чорна 1,8 1,7 1,1 2,6 1,9 0,2
27 Тис ягщний 1,1 - - - 1,2 0,2
28 Туя схщна 1,1 - - - 1,2 0,2
29 Ялиця бальзамiчна 1,8 1,3 2,6 2,1 2,7 4,6
30 Ялиця сахалшська 1,9 1,3 2,1 2,2 2,7 3,6
31 Береза Ермана 1,7 2,2 2,8 2,1 2,4 2,7
31 Ялиця кавказька 2,3 2,6 2,6 2,4 2,7 0,3
32 Дугла^ Мензка 1,8 1,9 1,9 2,1 2,7 2,7
Найкращими декоративними показниками характеризуются кедровий стелюх, ту!, ялшець твердий, а серед головних лкоутворювальних видав - сосни кедровi i жовта орегонська; ялини: колюча, канадська, сербська, одиоколiриа; ялицi: бальзамiчиа, сахалшська, кавказька, а також дугласiя Мензка (див.
табл. 4). Щодо плодо,- Д насДнненошення, то найкращими (понад 4 бали) вони е у модрини европейсько!, ялин: сербсько!, аянсько!, КаямД, шорстко!; ту! захДд-но!, ялиця бальзамДчно!, дещо гДршими - сосни кедрово! европейсько!, ялицД са-халДнсько! (понад 3 бали).
СтДйкими до морозДв, шкДдникДв Д хвороб виявилися практично всД введе-ш у дендрарДй види, якД збереглися тут протягом 27 рокДв. НайбДльш стДйкими е тис ягДдний, ту! схДдна Д захДдна, модрини европейська Д даурська, ялини: Шрен-ка, КаямД, сербська; ялиця сахалДнська Д дугласДя МензДса (табл. 5).
Табл. 5. Параметри стiйкостi iнтродуцентiв у Говерлянському ПОНДВ Карпатського НПП (станом на 01.09.2013 р.)
№ сек- Ц11 Порода Кшь-юсть, шт Вш, роюв Показники стшкоси (в балах) Загальна категорш стану (бал)
до шкдни-юв iхвороб морозос-тшюсть
1 2 3 4 5 6 7
1 Ялiвець твердий 2 31 3,6 4,1 3,1
2 Модрина европейська 6 33 4,2 4,9 1,5
3 Модрина сибiрська 7 35 2,9 4,4 2,9
4 Модрина даурська 1 38 4,0 4,8 2,1
5 Модрина курильська 13 36 2,7 3,9 2,8
6 Модрина японська 15 36 3,8 4,1 2,9
7 Сосна звичайна релштова 3 34 3,7 4,9 2,8
8 Сосна кедрова европейська 12 35 4,8 4,8 3,7
9 Ялина аянська 16 36 4,9 4,9 2,2
10 Ялина колюча 13 36 3,8 4,2 2,4
11 Ялина шорстка 17 37 3,8 4,7 2,8
12 Ялина Шренка 8 35 4,7 4,8 1,7
13 Ялина Каямi 15 40 4,5 4,8 1,7
14 Ялина сибiрська 11 40 3,8 4,7 2,9
15 Ялина корейська 15 40 3,6 4,5 2,7
16 Ялина канадська 15 35 2,9 3,8 2,6
17 Сосна веймутова 1 39 2,9 4,1 1,9
18 Сосна жовта орегонська 2 40 2,8 4,1 2,1
18 Сосна веймутова 2 39 2,9 3,1 3,0
19 Ялина сербська 11 33 4,1 4,8 1,2
21 Туя захщна 10 36 4,6 4,8 2,9
22 Сосна кедрова европейська 16 35 4,1 4,3 2,3
23 Сосна кедрова сибiрська 11 45 1,7 3,8 2,8
24 Сосна кедрова корейська 13 40 3,8 4,8 2,9
25 Кедровий стелюх 11 39 3,3 4,8 2,9
26 Ялиця одноколiрна 2 40 3,7 3,7 3,2
26 Ялина сербська 2 37 3,6 3,7 2,9
26 Ялина чорна 2 37 2,1 4,7 2,1
27 Тис ягщний 4 37 4,8 4,8 1,2
28 Туя схщна 4 36 4,8 4,8 2,1
29 Ялиця бальзамiчна 13 31 3,8 4,6 2,8
30 Ялиця сахалшська 10 36 4,2 4,7 2,8
31 Береза Ермана 7 36 2,9 3,6 2,1
31 Ялиця кавказька 4 31 3,8 4,8 2,8
32 Дугла^ Мензка 11 38 4,2 4,4 2,6
За загальним станом дослщжуваш види розподалилися таким чином: се-редньою категорieю стану (до двох бал1в, тобто досить доброю), характеризуются п'ять вид1в - модрина европейська, тис япдний, ялини сербська, Каямi та Шренка (не дивлячись на незадовiльнi показники росту в останньо!); вiд двох до трьох балiв (задовiльнi показники) - ввдзначено у переважно! бшьшосп ви-дiв - 25 шт., або 73,5 % i нижче трьох бал1в (незадовiльнi показники) мають чо-тири види - сосни кедрова европейська та веймутова, ялиця одноколiрна i яль вець твердий. Характерно, що у перших двох видав на рiзних полях цей показ-ник досить мiнливий (див. табл. 5).
Висновки. Проведенi дослiдження деревно-кущових вид1в, якi 27 роюв тому введенi у дендрарiй Говерлянського ПОНДВ Карпатського НПП (ВНРМ -900 м), засвщчили, що !х збереження становить 45,6 %. Найкраще збереглися ялини сербська, чорна, аянська, шорстка, Каямi, корейська i канадська та модрина японська. Найвищими бюметричними показниками та стiйкiстю серед ль соутворювальних видав у цих умовах характеризуються модрини японська i европейська; ялини канадська, сербська, чорна, шорстка i Каямц ялицi бальза-мiчна i сахалiнська.
Лiтература
1. Авраменко И.Д. Рекомендации по комплексной защите дубрав от повреждений вредителями, болезнями и усыхания / И.Д. Авраменко, А.В. Лесовский, Н.А. Лохматов, А.И. Прокопенко // Сборник рекоменд. науч.-техн. и метод. указаний. - Харьков, 1988. - С. 5-31.
2. Вольф Э.Л. Наблюдение над морозостойкостью древесных растений / Э.Л. Вольф // Труды по прикладной ботанике. - М. : Изд-во "Наука", 1917. - № 1. - С. 36-44.
3. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР / А.В. Гурский.
- М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1957. - 308 с.
4. Доспехов В.А. Методика полевого опыта / В.А. Доспехов. - М. : Агропромиздат, 1985. -
351 с.
5. Зайцева Г.Н. Методика биометрических расчетов, математическая статистика в экспериментальной ботанике / Г.Н. Зайцева. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - 415 с.
6. Пироженко А.А. 1нтегральна оцшка штродукцшно! здатност далекосхвдних деревних рослин в умовах ЦРБС АН УССР / А.А. Пироженко // 1нтродукцк та аюлматизащя рослин на Укрщш. - К. : Вид-во "Прут". - 1978. - Вип. 12. - С. 64-72.
7. Природозаповщний фонд Украши: територн та об'екти загальнодержавного значення. -К. : ТОВ "Центр еколопчно! освгти та шформаци", 2009. - 332 с.
8. Парпан В.1. Рекомендации з ведення люового господарства в похщних ялинниках Укра-шських Карпат / В.1. Парпан, Г.Т. Криницький, В.Л. Коржов та шш^ - 1вано-Франювськ, 2013. -34 с.
9. Рокицкий П.Ф. Биологическая статистика / П.Ф. Рокицкий. - Минск : Изд-во "Вы-шэйшая шк.", 1973. - 415 с.
10. Хмаладзе С.И. Биологические особенности гибридных дубов селекции С.С. Пятницкого : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / С.И. Хмаладзе. - Харьков, 1982.
- 22 с.
11. Яцик Р.М. Структура дендрофлори дендрарш Говерлянського природоохоронного на-уково-дослщного вщдшення Карпатського национального природного парку / Р.М. Яцик, В.Я. Заячук, М.О. Лисенко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Ак-туальш проблеми люового i садово-паркового господарства. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. -2013. - Вип. 23.6. - С. 83-87.
Юнык Т.Р., Яцык Р.М., Парпан В.И., Заячук В.Я. Характеристика ин-тродуцентов в Говерлянском природоохранном научно-исследовательском отделении Карпатского национального природного парка
Приведены результаты детального обследования интродуцированных видов, которые представлены в Говерлянском природоохранном научно-исследовательском отделении Карпатского национального природного парка, изучения энергии их роста и развития, оценки качества, устойчивости и общей перспективности для создания насаждений разного целевого назначения. Оказалось, что в 1992 г. здесь сохранилось 415 растений из 667 высаженных в 1986 г., или 62,2 %, а в 2013 г. - 304 растения (45,6 %). Стопроцентной сохранностью характеризуются только ели сербская и черная. Наивысшими биометрическими показателями и устойчивостью среди лесообразующих видов в условиях дендрария характеризуются лиственницы японская и европейская; ели канадская, сербская, черная, жесткая и Каями; пихты бальзамическая и сахалинская.
Ключевые слова: интродуценты, энергия роста и развития, качество, устойчивость, адаптация, перспективность.
Yunyk T.R., Yatsyk R.M., Parpan V.I., Zayachuk V.M. The Characteristi-zation of Tntroduced Species in the Hoverlyansk Environmental Research Department of the Carpathian National Nature Park
The results of a detailed survey of introduced species, present in the arboretum of the Hoverlyanske environmental research department of the Carpathian National Nature Park, a study of the energy of their growth and development, evaluation of their quality, resilience, and overall prospects for creation of plantations of different purpose are presented.
It turned out that in 1992, 415 of 667 plants planted in 1986, or 62.2 %, remained there, and 304 plants (45.6 %) remained in 2013. Only Serbian spruce and black spruce were wholly preserved. Larix kaempferi, Larix decidua, Picea glauca, omorika, mariana, asperata, Kayami, Abies balsamea, Abies sachalinensis are characterized by the highest biometric parameters and resistance among forest-forming species in the conditions of arboretum.
Keywords: introduced species, energy of growth and development, quality, resilience, adaptation, prospects.
