CC BY
14
за люовими масивами, навчання працiвникiв лiсового господарства та ш. Про-те щ заходи також дiють у разi безпосереднього виникнення пожежi та спря-мованi на покращення реагування на надзвичайш ситуацп та пожежi, оскшь-ки сприяють зменшенню часу прибуття до мюця !х виникнення, шдвищенню ефективностi дiяльностi персоналу, задiяного до лшвщаци люово! пожежi.
Взагалi, пожежна безпека лiсiв залежить вiд пори року та конкретних погодних умов, як е випадковими факторами. Тому лiсiвничi заходи повиннi бути випереджувальними та враховувати пору року та прогноз погоди. Проте самих лише лiсiвничих заходiв недостатньо. Для повшшого захисту необхщ-но проводити комплекс дш охоронного характеру (обходи, патрулювання у небезпечний перiод, агiтацiю та ш.), залучаючи пiдроздiли МНС Украши, мь лiцiю та мiсцевi органи управлшня.
Висновки. 1. При плануванш та проведеннi лiсiвничих заходiв необ-хiдно здiйснювати комплекс робiт, який сприятиме зменшенню рiвня пожеж-но! небезпеки.
2. Одним iз найосновшших факторiв, якi впливають на цей рiвень, е типи лiсових насаджень.
3. О^м традицiйних лiсiвничих методiв впливу на пожежну безпеку лiсiв в умовах !х формування, необхщно використовувати такий метод, як планування та посадку рiзних порiд дерев, формуючи сусiднi дiлянки рiзних тишв порiд або мiшанi дiлянки люу, що сприятиме зменшенню загального рiвня пожежно! небезпеки.
Л1тература
1. Нацюнальна доповщь про стан техногенно! та природно! безпеки в Украш за 2007 рк. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.mns.gov.ua.
2. Держком. лкового господарства Украши. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://dklg.kmu.gov.ua.
3. Мшктерство УкраТни з питань надзвичайних ситуацш та у справах захисту насе-лення вщ наслщюв Чорнобильсько! катастрофи. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.mns.gov.ua.
4. Свириденко В.С., Баб1ч О.Г., Швиденко А.Й. Люова пiрологiя. - К.: Агропромви-дав Украши, 1999. - 172 с.
5. Правила пожежноТ безпеки в люах Укра!ни (Наказ Держкомлюгоспу Украши вiд 27.12.2004 № 278). [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://zakon.rada.gov.ua.
6. Гончар М.Т. Лесные фитоценозы: повышение продуктивности и охрана. - Львов, Выща школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1983. - 168 с.
УДК 581.4 + 630*24 Доц. А.Д. Шовган, канд. бюл. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ВНУТР1ШНЬОВИДОВ1 ТАКСОНИ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН З МОРФОЛОГ1ЧНИМИ В1ДМ1НАМИ КРОНИ
Проаналiзовано морфолопю крон декоративних вщмш дерев i чагарниюв. Зап-ропоновано асортимент для створення живо! колекцп деревних рослин у Боташчно-му саду НЛТУ Украши.
Assoc. prof. A.D. Shovhan -NUFWTof Ukraine, L'viv Intraspecies groups of wood's plants with crown's differences
The crown's morphology of tree's and shrubs decorative groups was analyzed. Assortment for generation of living collection of this plants in the Botanic Garden of NUFWT of Ukraine was proposed.
Головний пагш дерева - стовбур - разом 3i сво1ми бiчними вщгалу-женнями (гшками i 1-2^чними бiчними пагонами) творять його крону. Величина i форма крони е чи не найголовшшими для арх^ектурно!" композици декоративними властивостями деревних рослин. Габггус крони дерева вщг-рае велику роль, впливае на стиль декоративних насаджень. Форма крони мае ютотне значення головним чином для солiтерiв i нешдльних груп.
Асортимент декоративних дерев i чагарникiв, як використовуються в Укра1ш, налiчуе близько 2,5 тис. видiв i форм. Вш продовжуе поповнюватися за рахунок нових таксошв (гiбридiв, культиварiв тощо) з рiзними типами форми крони. Тип форми крони е одним iз критерив пiдбору рослин при створенш декоративного саду. Рослини повинш гармонiювати з iншими еле-ментами саду: будинками, альтанками, сходами тощо. Декоративш сади не можуть мати випадкових форм, а повинш бути ув'язаш з оточуючим середо-вищем. Деревнi рослини характеризуються величезною рiзноманiтнiстю форми крони. На li будову впливають багато чинникiв, насамперед споЫб розмь щення гiлок на стовбурi та тип !х галуження. Для чагарникiв, у яких вщсут-нiй стовбур, форма крони визначаеться за способом галуження i розмщен-ням рiвноцiнних пагонiв.
Класифiкацiя тишв крон е справою досить важкою. З цiеi причини в описах деревних рослин характеристика крони не завжди е чггкою, виразною та зрозумшою. Гiлки дерева звичайно горизонтально вщходять вiд стовбура, пiднiмаються навсюс або вертикально вгору. А деяк можуть бути дугоподiб-но вигнутими або звисаючими. Найбiльш виразну i симетричну крону, яка набирае форми, подiбноi до основних геометричних тш, мають хвойнi. Звичайно крону деревних рослин порiвнюють з формами конуса, кул^ цилiндра (колони), а також яйця та парасоль I називають типи форми крони вщповщно кошчною, кулястою, колоноподiбною, напiвкулястою чи яйцеподiбною. До них додаються розкидиста та звисаюча (плакуча) крони.
Форма крони е дуже характерною i спадково закршленою для кожного виду i для кожного внутршньовидового таксону. У видових назвах та наз-вах внутршньовидових таксонiв часто вщображеш особливостi типу крони. Ti, що мають вузьку колоноподiбну крону, найчастше називаються 'columna-riS або fastigiatd. Котрi мають крону кошчну, звуться 'conicd або 'pyramida-lis\ Таксони iз властивою 1м кулястою кроною мають назви globosa або 'umbraculiferd. Плакуча форма крони отримала назву 'pendula'.
Особини одних видiв збер^ають свiй характерний тип крони до гли-боко1 старостi, iншi з плином часу змшюють свiй тип форми крони. Розши-рюючи крону, вони з вжом набувають форм заокруглених або подiбних до парасолi. Як правило, по^зному виглядають молодi i старi дерева та кущi.
Свiй тип крони збер^ають рослини, що зростають поодиноко на вщ-критому просторi - солiтери. Дерева, що зростають зiмкнуто, скидають ниж-нi затшеш гiлки i тому не збер^ають характерний тип крони. Знання плас-тичних рис крони дорослих рослин дае змогу передбачити вигляд композици у майбутньому i створити вд^ гармонiйнi поеднання.
У декоративному садiвництвi плакуча форма знайшла широке розпов-сюдження серед рiзновидiв деревних порщ. У образi дерева з плакучою кроною та з повислими гшками завжди помiтна романтична нота. Шжно звиса-ючi пагони плакучих дерев щкаво виглядають поруч з арх^ектурою будин-кiв, з горизонтальною поверхнею газонiв чи з водною гладдю.
У тих випадках, коли гшки е довгими, ростуть вниз (при кут понад 90°) або вщходять вiд стовбура дугопоподiбно, формуеться так званий плакучий тип крони. У таких крон верхiвковi пагони спочатку ростуть майже вертикально вгору, а на верхiвцi напрямляються строго вниз. У плакучих крон ус гшки (не лише найтоншi з них) вщходять вщ стовбура шд кутом 90°або й бшьше. Вони теж е довгими i ростуть вниз. У таких дерев навггь найкрупнiшi гiлки опущеш вниз до само! основи. Рослини з плакучою кроною рщко бува-ють високими, проте iнтенсивно розростаються в ширину.
З курсу фiзiологil рослин вщомо, що напрям росту стебла зумовлений розподшом ростових речовин (фггогормошв). Очевидно, крона буде плакучою в тих випадках, коли рослина ростом стебла не реагуе на розподш ф^о-гормошв, або, коли сшввщношення дiаметра i довжини стебла не забезпечуе йому достатньо! пружност^ необхщно! для дотримання напряму ортотропно-го росту вверх. Найбшьш поширена плакуча крона у листопадних листяних деревних порщ, менше - у хвойних. ЗовЫм мало поширеною вона е у вiчно-зелених покритонасшних.
На основi опрацьованих л^ературних джерел та власних флористич-них пошуюв складено пiдсумкову зведену вщомють вiдмiн деревних рослин з плакучою кроною (табл. 1). На базi Боташчного саду НЛТУ Укра!ни пропо-нуемо створити колекцiю деревних рослин з плакучою кроною. Вона одно-часно служитиме як база для навчального процесу з шдготовки фахiвцiв садово-паркового господарства, i як маточна плантащя для заготiвлi живщв та вирощування садивного матерiалу декоративних рослин названо! вщмши.
Табл. 1. Видове I формове рпномашття плакучих вiдмiн деревних рослин
№ з/п Назва виду Пропоноват для створення колекци культивари
1 2 3
Покритонасшш дерева
1 Береза повисла Betula pendula Roth. 'Gracilis' 'Laciniata' 'Purpurea' 'Youngii'
2 Береза пухнаста Betula pubescens Ehrh. 'Pendula'
3 Бша акащя Robinia pseudoacacia L. 'Pendula'
1 2 3
4 Бук звичайний Fagus sylvatica L. 'Pendula' 'Purple Fountain' 'Purpurea Pendula'
5 Верба бша Salix alba L. 'Tristis'
6 Верба вавшонська Salix babilonica L 'Pendula'
7 Верба козяча Salix caprea L 'Pendula'
8 Верба Матсуди Salix matsudana Koidz. 'Tortuosa' 'Erythorofleuosa'
9 Верба пурпурова Salix purpurea L. 'Pendula'
10 В'яз голий Ulmus glabra Vill. 'Camperdownii' 'Pendula'
11 Вшьха шра Alnus incana L. 'Pendula'
12 Вишня дрiбнопилчаста Cerasus serrulata D. Don 'Kiku-shidare'
13 Гледичiя триколючкова Gleditschia triacanthos L. 'Pendula'
14 Горобина звичайна Sorbus aucuparia L. 'Pendula'
15 Граб звичайний Carpinus betulus L. 'Pendula'
16 Груша верболиста Pyrus salicifoliaPall. 'Pendula'
17 Дуб болотний Quercus palustris Muench. 'Pendula'
18 Дуб червоний Quercus rubra L. 'Pendula'
19 Дуб звичайний Quercus robur L. 'Pendula'
20 Дуб шарлаховий Quercus coccinea Muenchh. 'Pendula'
21 Каштан кшський Aesculus hippocastanum L. 'Pendula'
22 Клен-явiр Acer pseudoplatanus L. 'Pendula'
23 Клен польовий Acer campestre L. 'Pendula'
24 Клен цукристий Acer saccharinum L. 'Pendula'
25 Липа повстиста Tilia tomentosa Moench. 'Pendula'
26 Липа дрiбнолиста Tilia cordata Mill. 'Pendula'
27 Осика Populus tremula L. 'Pendula'
28 Слива кошлата (короткощетиниста) Prunus subhirtella 'Pendula Rubra'
29 Софора японська Sophora japonica L. 'Pendula'
30 Тополя бша Populus alba L. 'Pendula'
31 Шовковиця бша Morus alba L. 'Pendula'
32 Яблуня ягвдна Malus baccata (L.) Borkh. 'Pendula' 'Purpurea Pendula'
33 Ясен звичайний Fraxinus excelcior L. 'Pendula' 'Heterophylla Pendula'
Покритонасшш чагарники
34 Верба повзуча Salix repens var. argentea
35 Верба Котта Salix cottetii
36 Верба цшолиста Salix integra 'Pendula'
37 Золотий дощ звичайний Laburnum anagyroides Medic. 'Pendulum'
38 Карагана деревовидна Caragana arborescens Lam. 'Pendula' 'Walker' 'Lorbergii'
39 Клен пальмолистий Acer palmatum Thunb. 'Dissectum'
40 Кольквщ1я прегарна Kollwitzia amabilis
1 2 3
41 Лщина звичайна Corylus avellana L. 'Fortunei' 'Pendula' 'Sieboldii'
42 Форзищя звисаюча Forsythia suspensa (Thunb) Vahl. 'Pendula'
Голонасшш
43 Пнкго дволопатеве Ginkgo biloba L. 'Pendula'
44 Кипарис вiчнозелений Cupresus sempervirens L. 'Pendula'
45 Кипарис великоплодий Cupressus macrocarpa 'Pendula'
46 Кипарисовик горохоплодий Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc. 'Filifera' 'Filifera Aurea' 'Filifera nana'
47 Кипарисовик Лавсона Chamaecyparis Lavsoniana Pari. 'Pendula'
48 Кипарисовик нутканський Chamaecyparis nootkatensis Spach. 'Pendula'
49 Кипарисовик туполистий Chamaecyparis obtuse (Sieb. et Zucc.) Endl 'Pendula'
50 Кедр атласький Cedrus deodara Loud. 'Glauca Pendula'
51 Кедр пмалайський Cedrus deodara Loud. 'Pendula'
52 Кедр лiванський Cedrus libani A. Rich. 'Pendula' 'Sargentii'
53 Модрина европейська Larix deciduas Mill. 'Repens'
54 Модрина японська (Кемферa) Larix leptolepis Gord. 'Stiff Weeper'
55 Псевдотсуга тисолиста Pseudotsuga taxifolia (Poir.) Britt 'Pendula'
56 Секвойядендрон пгантський Sequoiadendron giganteum Lindl 'Pendulum'
57 Сосна Веймута Pinus strobus L. 'Pendula'
58 Сосна звичайнаPinus sylvestris L. 'Pendula'
59 Тис ягiдний Taxus baccata L. 'Dovastonii Aurea'
60 Тсуга канадська Tsuga canadensis Carr. 'Pendula' 'Bennett' 'Cole'
61 Туя велетенська Thuja plicta D. Don. 'Pendula'
62 Туя захвдна Thuja occidentalis L. 'Pendula' 'Pendula Glauca' 'Filiformis'
63 Туя схвдна Thuja orientalis L. 'Pendula'
64 Ялина звичайна Picea abies (L.) Karst. 'Frohburg' 'Inversa'
65 Ялина колюча Picea pungens Engelm. 'Pendula'
66 Ялина сиза Picea glauca (Noench) Voss. 'Pendula'
67 Ялина сербськаPicea omorica Purk. 'Pendula'
68 Ялиця бша Abies alba Mill. 'Pendula'
69 Ялиця кавказька Abies nordmaniana Spach. 'Pendula'
70 Ялиця одноколiрна Abies concolor Lindl. 'Pendula'
71 Ялиця сибiрська Abies sibirica Ledeb. 'Pendula' 'Dovastonii Aurea'
72 Ялiвець вiргiнський Juniperus virginiana L. 'Pendula'
73 Ялiвець звичайний Juniperus communis L. 'Pendula' 'Horstman'
74 Ялiвець китайський Juniperus chinensis L. 'Pendula'
75 Ялiвець лускатий Juniperus squamata Lamb. 'Blue Carpet'
Тип i форма крони е одним i3 критерив пiдбору рослин при створенш декоративного саду. Рослини повинш гармошювати з шшими елементами саду: будинками, альтанками, сходами тощо. Декоративнi сади не можуть мати випадкових форм, а повинш бути ув'язаш з оточуючим середовищем.
Знання рослинного матерiалу дае змогу так спiвставити рослини, щоб вони з плином часу, i по кiлькох роках мали досить вiльного простору для свого росту. У непродуманих садах, з помилково i неправильно розставлени-ми рослинами виглядають нецiкавими, у них бракуе порядку i гармони. Ста-ранно опрацьована i продумана схема розмщення рослин, продуманий пiдбiр асортименту (в тому чи^ i щодо форм крон) забезпечить кiнцевий усшх.
Це мають знати майбутнi спещалюти. А вчитися вони зможуть на базi пропоновано! нами колекци у Боташчному саду НЛТУ Укра!ни.
Лггература
1. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-ть, 1974. - 704 с.
2. Хессайон Д.Г. Все о декоративных деревьях и кустарниках. - М.: Квадезь-Букс, 2005. - 128 с.
3. Ewa Chojnowsk a IGLAKI W OGRODZIE. - Warszawa: Multico Oficyna Wydawnicza, 2000. - 271 s.
УДК 630* 23 Асист. Г. Б. Лукащук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ДЕРЕВОСТАНУ 13 ЮВЕИШЬНОГО ПОТОМСТВА В Р13НИХ ТИПАХ Л1СУ
НА ЗРУБАХ ГОРГАН
Розглянуто динам1ку природного поновлення та склад тдросту за в1ковими групами в р1зних типах люу. Встановлено, що здебшьшого шваз1я популяцш вид1в, яю домшували в угрупованнях до рубання, вщбуваеться не зразу. Шсля рубань в структур1 рослинних угруповань вщбуваються змши, пов'язаш з перерозподшом ролей вид1в тонерно! стадп. Чисельнють тднаметового тдросту, його життевють та саштарний стан визначають потенцшш можливосп майбутнього поновлення на зру-баних площах.
Assist. H.B. Lukashchuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Directions of forming the future wood from juvenile posterity in the different forest types on Gorgany felling areas
The dynamics of natural renewal and composition of undergrowth according to age groups in the different forest types was studied. It is established that in most cases invasion of species populations which prevailed prior to felling, takes place not immediately. After fellings occur changes related to the redistribution of roles of pioneer stage species take place. The quantity of subtent undergrowth, his vitality and sanitary state, determine potential possibilities of future renewal on the felled areas.
Природничо-географiчнi особливост Карпат i зокрема Горган та при-лягаючих височин i акумулятивних рiвнин описано доволi вичерпно. Проте, на вщмшу вщ люових ландшаф^в регюну у цшому, природш комплекси зру-бiв та динамiчнi аспекти формування молодих деревосташв ще недостатньо вивчеш [2, 3]. Особливо це стосуеться початкового етапу люовщновлення на
