CC BY
42
Л1НГВОДИДАКТИКА
УДК 811.161.2:371.3
Г. I. AIAVK-CI VI РЖ Л1НГВОДИДА1СТИЧН1 МОЖЛИВОСТ1 К0РПУСН01 Л1НГВ1СТИКИ
У cmammi розглядаютъся сучаст методичнi можливоат noeoi галузг мовознавства - корпусног лтгвктики. Висвтлено методичный аспект застосування новтньог лтгвопрагматичног технологи ттеракцп ргзнотипових nidxodie до опануеання metccmie корпусног лтгвктики, загалънопедагог1чт та специфгчт принципы, форми, методи i прийоми вивчення моей та можливостг використання корпусу текстгв у процесг вивчент мое.
КлючосЛ слова: лтгводидактичт можливостг, тновацшна технологгя, ттеракщя ргзнотипових nidxodie (Т1РП), корпусна лтгектика, корпус, укратсъкий нацюналъний корпус.
Г. И. АИАУК-СТУПЪЯК ЛИНГВОДИДАКТИЧЕСКИЕ ВОЗМОЖНОСТИ КОРПУСНОЙ
лингвистики
В статье рассматриваются лингводидактические возможности новой отрасли языкознания -корпусной лингвистики. Высветлен методический аспект использования инновационной лингвопрагматической технологии «интеракция различных подходов» к использованию текстов-корпусов при изучении укоаинского языка как родного и как иностранного; указаны общедидактические и методические принципы, формы, методы, методики и прийомы изучения языка, а также методические возможности использования текстов-корпусов при изучении украинского языка как чужого.
Ключевые слова: лингводидактические возможности, инновационная технология, ТИРП, корпусная лингвистика, текст-корпус, методические принципы, украинский национальный корпус.
G. I. DIDUK-STUPYAK POSSIBILITIES OF LINGUADIDAKTIK OF COMPOUND LINGUISTICS
The article deals with the linguadidaktik possibilities of compound linguistics usage in the process of implementation of the combination of multiple view study of the Ukrainian language technology. The article begins with a series of findings from the author's investigations in compound linguistics. The article depicts the didactic aspect of compound linguistics, general methods of studying languages and possibilities for implementing a series of texts in language study.
Key words: linguadidaktik possibilities, language technology different types of compound linguistics, a compound, a Ukrainian national compound and language study.
У наш час ми е свщками ново! мовно! псштики, яку активно проводить секщя гумаштарно!, культурно! та \пжнародно1 осв1ти ЮНЕСКО. Ця мовна пол1тика закликае до дбайливого i коректного ставлення до рщно1 й нужен мов. Процес вивчення чужих мов завжди
HayKOBi записки. Сер1я: Педагопка. — 2010. — № 1. 105
був складним i тривалим, a !х знания завжди було ознакою ocbíhchoctí. Однак людина, яка прагне до спрощення, уже давно почала думати над уд о с к о нал с н н я м пронес i в оволодшня чужими мовами. Це сиричинило иояву р1зномаштних форм, тсхнолопй. методик, метод i в. npnííoMÍB та ищход1в до вивчення украшсько! мови як рщно! i як шоземно!.
У cboix попередшх лшгводидактичних наукових розвщках автор розкривала шновацшш пошуки, досягнення та иерсиективи розвитку в1тчизняно1 методики навчання мовам; вказувала на необхщшеть змшити традицшне оианування мовним матер1алом ¡ншими видами,формами, методиками, запропонувала аиробовану в Укра!ш та за рубежем hobíthio методичну макро-технолопю (Т1РП - технолопя штеракцн р1знотипових шдход1в до вивчення мови як рщно! i як чужо! - авт.), яка пов'язана 3Í з\пною комушкативних потреб i запит i в cbítobo! сшльноти. Hi для кого вже не е дивним навчання з виб1рковою аспектуатзащею, р1зними i нтс не ив ни ми методами вивчення, що дають можливють засвогш певний елемент, сегмент, р1вень мовно! системи з подальшим засвоенням саме Tiei' сфери, яка необхвдна yhhcbí або ж студенту для практично! д!яльносп. Загальновщомо, що в останш десятир1ччя стали з'являтися hobí галуз1 мовознавствашсихолшгвютика, соцюлшгвютика, юбернетична лшгвютика, етно лшгвютика, нейрол1нгв1стика, комушкативна, когштивна, комп'ютерна лшгвютика, л1нгвоф1лософ1я i досить молода парость - корпусна л1нгв1стика. Саме тому метою нашего наступного наукового повщомлення е висв1тлення л1нгводидактичних можливостей корпус но!' л1нгв1стики, розкриття íí сутнос^ та практичного використання у навчальному npoucci Í3 застосуванням ¿нноващйно! технолог^' поеднання р1зноаспектних ni д ход i в до прагматичного користування текстами-корпусами. Сучасна лшгвоукрашютична дидактика все ще не оперу е термшосполукою «корпусна методика мови», що передовам зумовлено певною певироваджешетю напряму корпусно! лшгвютики в традищйн1 досл1джения украшсько! мови загалом. 1снують о крем i публ1кащ! з корпусно! лшгвоукрашютики (G. Каршловсько!, О.Демсько!-Кульчицько!, Л. Струганець, укра!нський сегмент у проект! TRACTOR тощо). I саме необхщшетю впровадження !нноващйно! технолог!! Т1РП до застосування корпусно! л!нгв!стики у навчальному процес! обгрунтовуеться актуальшеть дослщження.
Сучасна л!нгводидактична наука оперуе низкою методик вивчення шоземних мов, що, безперечно стосуеться i для засвоення украшсько! мови. Це, зокрема, таю уже вщом! методики:
- фундаментальна: найдавшша i найтрадищйшша методика оволодшня чужою мовою;
- класична: в ochobí яко! лежить розум!ння мови як реального i повнощнного засобу епшкування, що мотивуе планом!ршсть розвитку в учня bcíx вид!в мовленнево! д!яльност! (усне i писемне мовлення, ауд!ювання тощо);
- граматико-перекладна: надзвичайно популярна i найпоширешша методика в Укра!ш радянського пер!оду; мета ще! методики - вивчення граматики, за допомогою яко! читають i po3yMÍK>Tb тексти чужими мовами ;
- аудголгнгафонна: виникла у 70-х роках минулого стсотття, передбачала заучування напам'ять граматичних i фразеолопчних структур чужо! мови через прослуховування магн!тофонних запжпв i повторювання почутих спец!альноп!дготовлених з навчальною метою д!алог!в;
- Шигеокулътуролог1чна або кратознаеча передбачае впровадження у процес оволодшня чужою мовою компоненпв сощального i культурного середовища, таким чином об'еднуючи оволодшня мовними р!внями (граматичним, лексичним)з екстрал!нгв!стичними чинниками функцюнування мови;
- комушкативна: скерована передовым на одночасний розвиток чотирьох вид!в мовленнево! д!яльност! та основних мовних навичок (усного i писемного мовлення, письма, ауддавання) в процес! живого епшкування;
- оксфордсъка i кембриджська: в ochobí яких лежить комушкативна методика,штегрована з традищйними методами викладання шоземних мов, передбачае максимальне занурення у мовне середовище через мш!мал!защю р!дномовного елемента в навчанш;
- /нтенсивна: зор!ентована на формування мовленнево! повед!нки певного типу, що мотивуе дом!нування д!алопчного сшлкування й трен!нг!в у процес! навчання.
Менше вщом! й не таю поширеш методики: 25-кадру, емоцшно-смислова, I. Шехтера тощо[1, 22-23].
Кожна з цих методик, особливо традищйш, прошила апробащю часом 1 жодна з них не виявилася абсолютною, тобто абсолютно результативною або абсолютно нерезультативною. Кр1м того, велике значения в досягненш результативное^ мае такий аспект, як корелящя \пж очшуваним результатом 1 експлуатащею конкретно! методики. Так, якщо необхщно набути навичок формулювання кшькох трафаретних фраз чужою мовою, то, очевидно, недощльно застосовувати фундаменталъну чи граматико-перекладну методику, натомють глибинне оволодшня мовою обмежиться лише комушкативною методикою. Не беручи до уваги ¿ндивщуальш зд!бносп конкретно! людини до оволодшня чужими мовами.
Залишаючи поза увагою глибинне осмислення методик шоземних мов, зауважимо, що вел вони в р1зний споаб повертаються до тексту довшьно! природно! мови, що й забезпечуе можливють, чи нав1ть необхщшеть, упровадження корпусних пщход!в у методику мови, зокрема й украшсько!.
Застосування комп'ютерних тсхнолопй шд час збирання та оргашзацп лшгвального матер1алу для наступно! роботи з ним дало поштовх до створення електронних текстових рссурав. серед яких виокремився такий електронний текстовий об'ект, як корпус. В останш десятил1ття минулого стор1ччя зусилля лшгаспв багатьох краш були скероваш на створення нацюнальних yнiвepcaльниx кopпyciв тскспв з необхщними й дocтaтнiми кiлькicними та я кл с ни ми параметрами для написания на основ! таких корпусов словниклв { граматик нацюнальних мов, а також використання у лшгводидактичних студ1ях \ на практищ. На сьогодш текстов! корпуеш ресурси вже !снують у таких крашах, як Великобриташя, Чех!я, Хорвапя, Рос!я, США а створення корпусу «в багатьох крашах вважають за обов'язок щодо рщно! мови» [6, 5].
Тенденщя побудови корпушв тскепв природних мов у результат! привела до виникнення окремого напрямку корпусно! л!нгв!стики, метою якого е розроблення теоретичних засад ! практичних прийом!в побудови, машинного опрацювання та експлуатацп л!нгвальних даних, оформлених як корпус теютв, використовуваних не лише в фшолопчних дисципл!нах, методиц! мови, а й у юбернетищ. Цей л!нгв!стичний напрям сьогодш активно розвиваеться фактично в ус!х нац!ональних мовознавчих науках, !, як стверджуе Л. Ричкова, чинники, що мотивують стр!мку динамшу розвитку корпусно! лшгвютики, очевидн! - це впровадження до л!нгв!стичного вжитку спещально приготовленого матер!алу, що «дозволяе не лише оптим!зувати й об'ектив!зувати л!нгв!стичн! дослщження, але й по-новому окреслити багато традицшних л!нгв!стичних понять» [4].
Необхщшеть визначення поняття «текстовий корпус» уперше постала перед науковцями ушверситету Брауна (США), де на початку 60-х рр. створено Браушвський корпус [8, 5].
Автори Браушвського корпусу У. Френсис ! Г. Куцера за основу визначення взяли тлумачення лексеми корпус у словнику англшсько! мови, який пропонуе одне з! значень: «сукупн!сть висловлювань, або речень, яку е шдстави вважати представницькою для певно! мови або д!алекту ! можна використовувати для граматичного анал!зу ще! мови або цього д!алекту» [7, 78], ! сформулювали власну деф!н!щю корпусу - «сукупшсть тскст1в. якл е шдстави вважати представницькими для певно! мови, д!алекту або !ншо! шдмножини мов, призначених для л!нгв!стичного анал!зу» [6].
Згодом це визначення зазнало певних змш, осклльки було сформульовано дещо шту!тивно, без урахування вс!х детермшативних корпусних ознак, а саме: електронна форма юнування, стандартшсть подання, кодовашеть, репрезентативн!сть, в!д!брашсть, обсяг, досл!дна зор!ентовашсть, пол!апл!кабельшсть. Тобто тих ознак, без яких певне з!брання електронних текспв не маемо шдстав квал!ф!кувати корпусом. На сьогодш поняття «текстовий корпус» послщовно штерпретовано в корпусн!й лшгвютищ як машиночитане, стандартно оргашзоване з!брання репрезентативних для певно! мови, д!алекту або !ншо! шдмножини мови писемних або усних текспв, призначених для лшгвютичного анал!зу й опису, вщбраних ! впорядкованих зг!дно з експлщитними екстра- та !нтрал!нгвальними критер!ями.
Загалом, лшгводидактичш можливост! сучасних електронних текстових корпушв довол! р!зноаспектн!. Найважлив!шим аспектом впровадження методично! технологи штеракци
р1знотипових шдход!в у ход! вивчення будь-якого мовного явища е те, що вона цшком виправдано 1 слушно може послуговуватися досягненнями корпусно! лшгвютики як дидактичным, статичним шюстрацшним матер1алом.
У парадигм! корпусно базованих студш на сьогодш уже чтсо виокремилися тага основш напрями: 1) власне лшгвютичш синхронш та д1ахронш дослщження; 2) статистичш дослщження 1 3) методика мови.
Отже, методику мови розглядають як окремий, один ¿з основних напря\пв корпусно! л!нгв!стики. Це зумовлено тим, що предметом корпусно! лшгвютики ! об'ектом ус!х дидактик мови е текст. У корпуснш лшгвютищ текст е основним ! единим матер!алом и об'екту -корпусу, а в методищ мови - основним дидактичним матер!алом.
Корпуси, застосовуваш у методиках мови, повинш обов'язково в!дпов!дати критер!ям:
- репрезентативност!: полягае в здатност! корпусу в!дображати вс! властивост! предметно! галуз!;
- автентичност!: передбачае вщб!р реально створеного нос!ем(ями) мови писемного або усного тексту(!в), уривка(!в) тексту(1в) у процес! реально! комушкацн;
- збалансованосп: ставить вимогу введения до корпусу пропорцшно! к!лькост! текстових ресуршв;
- машиночитаност!: визначальна ознака сучасного електронного текстового корпусу природно! мови;
- лшгвютично! анотованост!: передбачае наявшсть кодування первинних корпус них даних та лшгвютичну анотац!ю, тобто подання до кожного слова корпусного тексту лексико-граматично! шформацп у певному формат!.
Ид предметною галуззю тут розум!емо р!вень реал!зац!! мовно! системи, яка мютить феномени, що шдлягають лшгвютичному описов!. Предметна галузь для корпусу може бути як завгодно великою або як завгодно малою, оскшьки и детерм!нуе обраний об'ект анатзу. Так, якщо вдеться про авторський корпус ! л!нгв!стичний опис, що стосуеться авторсько! мови, то предметною галуззю буде авторська мова, реал!зована у творах дослщжуваного автора. Але якщо завданням е побудова нацюнального корпусу, то, вщповщно, предметна галузь розширюеться до загальнонародно! мови.
Щодо збалансованостг, то на практищ, де традищйно використовують р!зш методики вщбору текстового матер!алу до корпусу, одним !з довол! складних завдань е досягнення ще! вимоги. Щоби досягти збалансованост! корпусу, Дж. Синклер пропонуе м1шмальш критер!! для в!дбору тскспв. якл «повинн! включати розр!знення м!ж художньою л!тературою ! нехудожньою л!тературою; книжкою, журналом або газетою; нормативним ! ненормативним вар!антом мови; з контролем вшу, стаи та походження автор!в» [10].
Досягнення перел!чених вище вимог забезпечить автентичшсть, пол!тематичшсть, стилютично-жанрову диференщйн!сть корпусного дидактичного матер!алу. Кр!м !ншого, за таких умов учитель, учш й студента працюватимуть з реальним текстом, згенерованим у реальних комушкативних умовах у реальному мовному середовипц. Тобто йтиметься про оволодшня украюьким розмовним та л1тсратурним мовленням, французькою мовою Франщ!, шмецькою - ЬПмсччини. рос!йською - Рос!!, а не про опанування, наприклад, украшського вар!анту рос!йсько! мови. Важливо також, що дотримання критер!ю машиночитаност! дозволяе працювати з корпусом у так званому дистанцшному режим!. Незалежно вщ того, де перебувае користувач, через мережу 1нтернет в!н мае можливють потрапити на сайт корпусу, вщповщно без проблем виконати домашне або аудиторне завдання !вдив!дуально-диференц!йованого, самост1 иного плану. Найважлившою специф!кою використання етнокорпус!в у методищ мови як рщно! чи, особливо, як шоземно!, е можливють швидкого р!знор!вневого пошуку л!нгвально! шформацп у корпус! через використання програмних ресурс!в. У морфолог!чно анотованому загальномовному корпус! можливе екстрагування лшгвально! шформацп про реальну (!нколи нетипову з огляду на граматичш правила, викладеш в пщручниках) сполучуван!сть сл!в, зокрема д!есл!вне керування; уживання приймснниклв: граматичне оформления ус!х частин мови; специфшу побудови ел!птичних речень залежно вщ стилю ! жанру тощо.
Лшгводидактичш можливост! використання !нформащ! корпусно! лшгвютики опираються на загальнопедагопчш й специф!чш принципи: науковост!, систематичност!,
взаемоди Teopii' з практикою, наступносп й перспективноси, принципу тематично! вщповщност!, ком}'шкативно1 uiнност1 \iaTcpia.iy. ф}'нкщональност1, шформацшност!, новизни. Наприклад, опановуючи украшську мову як шозсмну, розглянемо методичш особливоси MaTcpia.iib-icopnyciB у ход! вивчення теми «Словосполучення», використовуючи технологию Т1РП. Це дае нам змогу ознайомити учшв / студент ¡в ¡з способами граматичного зв'язку м1ж словами, рщна мова яких мае шшу граматичну систему. Тут важливими е як зразки побудови д1есл1вних, ¡мснникових. прикметникових, числ1вникових i присл1вникових словосполучень та в1зуальне !х сприйняття кргзь призму тексту-корпусу,що допоможе вчителю / викладачев! розкрити i'x застосування у ргзних стилях, жанрах i видах дискурсов мовлення ноая. Скориставшись даними Нацюнального корпусу украшсько! мови, можна знайти приклади з реальних тскспв р1зних стшпв i тишв мовлення, згенерованих ноаями украшсько! мови.
3 оглянутих приклад1в в Нацюнальному Kopnyci украшсько! мови можна зробити висновки, що д!еслова сполучуються з !менниками - назвами icTOT i неютот, займенниками, д!есловами, прикметниками i присл!вниками, тобто сполучувашсть в!дпов!дае певним активним i пасивним моделям живого i л!тературного мовлення. Очевидно, що для ношя мови така шформащя не буде вщкриттям, але для шоземця !нколи довол! важко осягнути дистрибутивш можливост! д!еслова як в украшськш, так i в !нших мовах.
Отже,використання !нновац!йно! технолог!! штеракци р!знотипових п!дход!в для опанування матср1алами корпусно! лшгастики розкривае широк! можливост! i перспективи для вивчення укра!нсько! мови як рщно! i, особливо, як !ноземно!. Зрозум!ло, що ми навели лише приклад-модель практичного застосування корпусних pecypciß у методищ мови, якл можна значно розширити, залежно вщ характеристик конкретного корпусу та шукано! л!нгвально! !нформац!!.
Важливим е доведена лшгводидактична платформа використання текст!в-корпус!в у методищ мови як рщно! та як !ноземно!, яка опираеться на загальнодидактичш та специф!чш методичн! принципи, що, по-перше, дозволяе розширити можливост! традищйних методик мови, по-друге, пропонуе для навчання автентичний мовний матер!ал, м!шмал!зуючи вплив р!дно! мови, i, по-трете, робить можливим дистанц!йний швидкий р!знор!вневий пошук л!нгвально! !нформащ! для оволодшня семантичними, граматичними та стшпстичними параметрами мовлення нос!я.
Л1ТЕРАТУРА
1. Демська-Кульчицька О. Корпусш шдходи в методищ мови // Tcopi« i практика викладаиия украшсько! мови як шоземио!. - 2006. - Вии. 1. - С. 22-27.
2. Каршловська G.A. Вступ до коми'ютерио! лшгвютики. - Донецк: TOB «Юго-Восток», 2003. -184 с.-С. 73.
3. Мустайоки А., Койотов М. К вопросу о статусе эквивалентов слова типа потому что, в зависимости от, к сожалению// Вопросы языкознания. - 2004. - №3. - С. 88-107.
4. Рычкова Л.В. Праблема састауных аб'екта у корпусах славянсшмоу i лшгвютычных базах дадзеных // Мовознауства. Лггература. Культуралопя. Фалькларыстыка. XHI Млжнародны з'езд славыстау. Даклады беларускай дзлегфцьй. -М1нськ, 2003. - С. 184-195.
5. Струганець Л. В. Комп'ютерш технологи в систем! мовно! освииII Науков! записки ТНПУ. Сергя: Педагопка. - 2004. - № 5. - С. 100-116.
6. Френсис У. Н. Проблемы формирования и машинного представления большого корпуса текстов// Проблемы формирования и машинного представления большого корпуса текстов // Новое в лингвистике. - 1983. - Вып. XIV. - С. 334-352.
7. Francis W. TV., Kucera Н. A Standard Corpus of Present-Day Edited American English (Brown corpus). -Providence, 1979.
8. Przepiyrkowski A. Korpus IPI PAN: wersja wstepna. - Warszawa, 2004.
9. Random House Dictionary of the English Language / J.Stein - New-York, 1967.
10. Sinclair J. Corpus, Concordance, Collocation. - Oxford, 1991.
