CC BY
177
УДК 811.124'02:81'276.6.34:341.124:378.14
Карбовн1к I. В., старший викладач © Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З.Тжицъкого.
LINGUA LATINA AD IUS
Стаття присвячена ananisy дидактико-методолог1чних acnexmie профестноï тдготовки майбуттх wpucmie, опису традицшних методик викладання латинськог моей студентам-юристам та визначенню тенденцт оновлення методологИ'викладання класичних мое.
Ключовг слова: методолог1я, методика викладання латинськог моей, майбутт юристи, oceimmü процес, pieenb професюнал1зму.
Змша методолопчно1 парадигми у викладанш латинсько! мови майбутшм юристам розглядаеться як частина загально! проблеми шдвищення р1вня професшно1, св1тоглядно1 та комушкативно! компетентносп фах1вщв. Анал1з проблем методологи навчання латиисько! мови майбутшх фах1вщв е, на наш иогляд, недостатньо висв1тленою частиною загально! проблеми оновлення cnoco6ÍB функцюнування вищ01 ocbíth.
Мета дослщження иолягае в теоретико-методолопчному анал1з1 ефективност1 традицшних педагопчних технологш здшснення професшно! пщготовки юрист1в та в опиЫ тенденцш 3míhh методологи викладання латинсько! мови, що сирияе пщвищенню результата ocbíth. Завдання дано! статп полягае у розкригп наявних метод1в, форм, cnoco6ÍB, засоб1в викладання латинсько! мови та формулюванш узагальнених рекомендацш щодо вдосконалення дидактичного процесу.
Проведений у рамках дослщження анал1з дидактико-педагопчно! л1тератури з р1зних напрям1в показав високу защкавлешсть дослщниюв до змши метод олопчних пщход1в у викладанш класичних мов. Проблеми вивчення мови i культури у дидактищ та вихованш пщшмалися такими вченими, як О. Вербицький, G. Лисак, А. Лосев, А. Козаржевський, М. Гаспаров, Б. Гшенсон, Л. Щерба, А. Грушка. Значний внесок у розробку м1ждисциплшарного шдходу до викладання як загальнонауково! методологи здшснили украшсью та заруб1жш дослщники В. Буданов, Л. 1лына, О. Князева, С. Курдюшов, М. Кругляк та íh.; стан i прийоми розв'язання проблеми м1жмовно1 взаемоди, а також pÍ3HÍ пщходи до класифжаци титв взаемоди мов описували Б. Горнунг, Б. Серебреншков, Ю. Жлуктенко, А. Бшецький, С. Семчинський та íh.; оцшки причин появи запозичень у mobí здшснеш в роботах А. Мартше, С. Семчинського, Ю. Сороюна, С. Шаумяна, Л. Крисша, О. Муромцево!; анал1з погляд1в дослщниюв щодо систематизаци запозичено! лексики та стану вивчення вплив1в латинсько! мови на украшську та rnmi мови здшснювали Я. Грот, I. Опенко, Д. Лотте та íh.
©Карбовшк! В., 2013
228
Необхщшсть та культуровщповщшсть викладання латинсько! мови у вищш школ1 не викликають сумшв1в. Курс "Латинська мова" е невщ'емною складовою системи пщготовки майбутшх юриспв за осв1тньо- квал1ф1кацшним р!внбм "бакалавр","молодший спещалкт". Навчальна програма дисциплши передбачае вивчення елементарного курсу граматики та найуживашшо1 в юридичних текстах латинсько! лексики як невщ'емно! частини штернацюнального словникового фонду. Отже, перш за все, розглянемо специфжу навчально! дисциплши. За класифжащею A. Мусорша, латинська мова належить до тих мертвих мов, яю й дониш активно функцюнують у книжково-письмовш сферг TaKi мови вивчаються у великш кшькост1 навчальних заклад1в, при тому не у першу чергу фшолопчних [9]. Цими мовами регулярно створюються hobí тексти i вщ розмовних живих мов вони вщр1зняються лише тим, що для жодного не е рщними, а засвоюються лише в процеЫ формального навчання. Мови ще! групи теля виходу з живого спшкування збер1гають за собою зд1бшсть до розвитку. Висока культурна значущють таких мов мае значний вплив на жив1 мови сощуму, у якому вони функцюнують. Ми цшком погоджуемось Í3 авторами [3; 5; 9], що престиж латинсько! мови як предмету полягае у тому, що латинь ввдгравала у систем! ocbíth ту роль, яку вдаграе hhhí рщна мова тих, хто навчаеться. Адже на певному еташ латинсью термши пояснювали tí явища, яких у шших культурах не кнувало, не було описано i мова не була забезпечена лексикою для пояснения певних абстрактних щей. Щодо зв'язку з юриспруденщею, римське право, на 6a3Í якого сформувалося сучасне европейське право, розвивалося у мовному npocTopi латини. На rpyrni латинсько! лексики римського права склалися численш поняття р1зних галузей права, зокрема цившьного (ал1менти, експертиза, колепя, компенсащя, плебкцит, прерогатива, ратифкащя, юстищя, юриспруденщя тощо). Завдяки використанню i коментуванню латинських юридичних вираз1в у правознавств1 зафжсоваш загальнолюдсью норми суспшьного життя в орган1чн1й едност1 з принципами справедливое^, милосердя, благодшност1, порядност1 тощо: juris praecepta sunt haec: honeste vivere, alterum non laedere, suum cuique tribuere (приписи права таю: чесно жити, не шкодити ÍHmoMy, кожному вщдавати належне).
Студентам р1зних спещальностей вивчення латинсько! мови допомагае в оволодшш мовною компетенщею, необхщною у дослщницькш po6oTÍ; здшсненш анал1зу наукових концепцш у контексп культури; в оцшщ 1сторичного походження та розвитку наукових щей; сприяе усшшному засвоенню шоземних мов та глибшому розумшню термшологп у власнш mobí.
Практика класично! ocbíth cbítoboto р1вня доводить, що серед випускниюв навчальних заклад1в, у яких вивчають мертв1 мови - нацюнальна ел1та: вчеш, дипломати, б1знесмени, л1кар1, письменники, видатш рел1гшш д1ячг ïx в1др1зняють духовш та мисленнев1 зд1бност1, комплексний пщхщ до виршення проблем, широкий св1тогляд i вмшня розум1ти сутшсть того, що вщбуваеться.
229
Можливосп латиш виявляються також у тому, що усшшне оволодшня цим предметом нав1ть у межах програми виявляе пщвищення якост! осв1ти у цшому. Кр1м основ фонетики, лексики та латинсько! граматики майбутш юристи знайомляться з поняттям шдоевропейсько! ам'! мов, визначають мюце знайомих 1м мов та !х взаемозв'язок; навчаються розтзнавати латинсью деривати в украшськш мов! та запозичення в англшськш.
Враховуючи специф1ку вивчення латинсько! мови як, у першу чергу, писемно! мови джерел римського цившьного права, за навчальними планами для вивчення ще! дисциплши в юридичних вищих навчальних закладах основним видом аудиторних занять пропонуються лише практичш, в св1тл1 чого заслуговуе на увагу методика !х проведения. Кр1м того, вивчення курсу вщбуваеться у другому семестр!, а це зобов'язуе сформувати особливий психолого-педагопчний I методолопчний пщхщ, що матиме на мет! полегшення адаптаци студенев до середовища професшно! п1дготовки [5].
Оскгльки для майбутшх юрист1в вивчення таких дисциплш, як римське право та право заруб1жних кра!н, м1жнародне право засновуеться на знаниях латинсько! терм!нолог!!, що вивчаеться в рамках курсу, латинь е нев!д'емною частиною вищо! гумаштарно! осв!ти. В!дпов!дно, викладання латинсько! мови юристам у наш час мае ряд особливостей, а саме: 1) суттеве зниження практично! корист! латинсько! мови, яке веде до зниження мотиваци тих, хто навчаеться; 2) вщсутшсть поля впровадження "натурально! методики" (природного засвоення мови через оточення); 3) неможлив!сть нав!ть тимчасового "занурення" у мовне середовище (мовн! практики, живе сп!лкування, проживания у крашах мови, що вивчаеться); 4) застарш традиц!! викладання латинсько! мови у вищих навчальних закладах; 5) кшькюна перевага методик, як! передбачають мехашчне запам'ятовування зразк!в; 6) в!дсутн!сть можливост! уникнути р!дно! мови у процеа викладання та навчання; 7) низький р!вень фонетичного впливу мови, вщсутшсть автентичного ауд!оматер!алу та ¿н.
Як наслщок, сл!д зазначити, що латинська мова часто сприймаеться студентами не як певна комун!кативна система, зор!ентована на реальне застосування, а як теоретичний предмет загальнол!нгв!стичного зм!сту, при вивченш якого основним вважаеться не практичне використання (читання, етимолог!чний та термшолопчний анал!з), а розум!ння граматики як теоретичного аспекта, оскшьки мова не йде про вт!лення латиш в реальш мовн! ситуац!!. Дшсно, п!дготовка юрист!в за проф!льними дисциплшами, що займае значну к!льк!сть годин, дозволяе вивчати латинську мову практично виключно засобами читання та анал!зу текст!в.
Визнаючи низьку продуктивн!сть та високий р!вень демотивац!!, як! несуть у соб! традиц!йн! методи викладання, ми цшком погоджуемось ¿з констатащею Л. Щерби про те, що методи ! прийоми навчання пов'язаш передус!м ¿з завданнями, як! ставить перед собою на даний момент суспшьство, а також у зв'язку з ресурсами, якими воно на даний момент волод!е. 1ншими словами, методика викладання т!ею чи шшою м!рою залежать в!д стану та
230
структури суспшьства. Мова йде про принципи осв1ти та навчальш системи у цшому, оскшьки тшьки всередиш них мова може йти про будь-як! методи [11].
Найдавшша методична школа викладання латиш, на думку багатьох автор1в, представлена вираженим анал1тичним методом, оскшьки живе спшкування (на той момент, коли воно мало мюце) та побудова фраз на основ! засвоеного матер1алу передбачала хоча б несвщомий анал1з структур та контенту. Поступово методики змшювалися у 6iK граматичних або синтетичних, якими вони i залишаються при використанш переклад1в ¿з рщно! мови на латинську (extemporalia) на основ! граматичних правил. Найбшьш розповсюдженим у наш час е "перекладо-граматичний" метод. Ниш реформування методики викладання латинсько! мови спрямовуеться у 6iK "прямого методу", без якого е неефективним вивчення шоземних мов. Цей метод передбачае пщвищення уваги до вимови та до усного аспекта латиш взагалг
Нами було проведено анал1з змш у методищ викладання латинсько! мови у нав чаль них закладах Сполучених Штат1в Америки. Там ¿з метою пщвищення р1вня осв1ти здшснено таю заходи: 1) розроблено нац1ональн1 стандарти викладання класичних мов; 2) змшено програми у напрямку розширення сегмента "говоршня" (oral Latin) на заняттях; 3) зроблено спробу знизити в1к тих, хто вивчае мову; це дозволяе, отримавши базов1 знания з латинсько! мови у школ1, зосередитись на терм1нолог1! профес1йного спрямування у вищих навчальних закладах; 4) застосовано систему впровадження ¿нтерактивних програм (технологш навчання).
Спробуемо проанал1зувати та узагальнити методи актив1зац1! навчання латинсько! мови, розроблеш укра!нськими та заруб1жними дидактами. Основою для зм1ни парадигми викладання е сприяння утворенню переваги активних метод1в над пасивними. Серед форм навчання значна увага прид1ляеться транскрибуванню, яке зд1йснюеться засобами граф1ки рщно! мови та знижуе ризик впливу ¿нших ¿ноземних мов, що використовують латинську граф1ку. Не применшуеться значения перекладу, але акцент ставиться на переклад! з р!дно! мови на латинську, а не навпаки. Завдання також можуть передбачати пошук помилок, допущених у текст!. Активно застосовуються завдання з визначення граматичних форм поза контекстом, що сприяе запам'ятовуванню латинських парадигм. Одн!ею з найбшьш продуктивних форм е пошук латинських дериваив у р!дн!й мов! та шоземнш мов!, що вивчаеться. У цьому контекст! велике значения мае пщвищення уваги до словоутворення в шоземних мовах, зокрема метасем!отичного аспекта. Спещальний курс вправ допомагае розвинути навички узгодження звукових комплекс!в ¿з смислами сл!в, як! виникли в однш мов! та набули непередбачуваних смислових в!дт!нк!в у ¿нших. Найбшьш ефективним здобутком методолог!!, на наш погляд е п!дх!д, розроблений £. Лисак [7], за яким юридична терм!нолог!я вивчаеться за допомогою видщення концептосфер. Авторка методики застосовуе концептосфери (як сукупн!сть концепт!в у певних сферах) lex - закон, ius - право, iustitia - справедливкть, правосуддя, iudex -
231
судця, I на основ! них систематизуе лексику, зокрема лексеми та фразеолопчш звороти.
Сучасною та продуктивною вбачаеться нам методика м1ждисциплшарност1, яка передбачае застосування принцишв м1ж- I трансдисциплшарност! при шдбор! змюту та форм занять з латинсько! мови; орган!зац!ю творчого сп!вроб!тництва викладач!в спец!альних юридичних курав, що у процес! засвоення включають зв'язок з латинською мовою (основи римського права, громадянське право, кримшальне право, ораторське мистецтво, державне (конституцшне) право заруб!жних кра!н, ¿стор!я вчень про державу ! право, проблеми теор!! держави ! права тощо).
Отже, вивчення латинсько! мови майбутшми юристами вимагае формулювання ! застосування оновлено! методолог!чно! парадигми. Сучасн! методики вивчення дисциплши передбачають п!двищення защкавленост! й мотивац!!, перевагу активних метод!в над пасивними, сприяння формуванню наукового св!тогляду та зростанню р!вня професшно! комушкацп майбутн!х фах!вц!в у галуз! права. Ефективн!сть застосування нових шдход!в у методолог!! реал!зуеться завдяки шновуванню форм та зм!сту дисципл!ни, виконанню принцип!в м!ждисципл!нарност! та контекстност! у проведенш занять з латинсько! мови; оргашзацп творчого сп!вроб!тництва викладач!в спещальних юридичних курс!в; побудов! скоординовано! системи д!й та вимог викладач!в у напрямку стимулювання використання латинсько! лексики у творчих наукових роботах майбутшх юрисив; розум!нню та п!дтриманню значения дисциплши у формуванш фах!вця високого р!вня.
Л1тература
1. Боровський Я. М. Латинський язик как международный язык науки [Текст] / Я. М. Боровський // Проблемы международного вспомагательного языка. - М. - 1991. - С. 70-76.
2. Гриценко С. Латинська термшолопя як невщ'емний компонент фахово! п!дготовки сучасних правознавц!в / С. Гриценко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua.
3. Гриценко С. П. Лексичний вплив як чинник динамжи мови-рецеп!ента (на матер!ал! латинських запозичень укра!нських пам'яток к!нця XVI - XVII ст.) [Текст] / С. П. Грищенко : автореф. Дис. канд. Ф!лол. Наук. -К., 1999, - 20 с.
4. Кацман Н. Л. Методика преподавания латинского языка [Текст] / Н. Л. Кацман. - М. : Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2003. - 258 с.
5. Калщева О. В. До питания методики викладання дисциплши "Латинська мова" в юридичних вищих навчальних закладах Ш-^ р!вшв акредитацп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. Confcontact.com.
6. Князева Е. Н. Трансдисциплинарность синергетики: следствия для образования [Текст] / Е. Н. Князева, С. П. Курдюмов // Синергетическая парадигма. Человек и общество в условиях нестабильности. - М., 2003, - 232 с.
232
7. Латинский на все случаи жизни [Текст] / сост. С. В. Барсов. - М. : ACT; Астрель; Транзит книга, 2006. - 431 с.
8. Лысак Е. А. Методика преподавания латинского языка, основанная на сравнительном анализе концептов права в русском, латинском и английском языках "Российское право в Интернете" [Текст] / Е. А. Лысак. - № 3. - 2009. -С. 1-12.
9. Мусорин А. Преподавание латинского языка в неязыковом вузе [Текст] / А. Мусорин // материалы 1-й Методической конференции профессорско-преподавательского состава Института экономики и менеджмента. - Новосибирск, 1999. - С. 32-34.
10. Хомщька 3. М. Латинська мова [Текст] / 3. М. Хомщька. - X. : Право, 2004. - 256 с.
11. Щерба Л. В. Зависимость методики преподавания иностранных языков от состояния общества и его задач [Текст] / Л. В. Щерба // Преподавание иностранных языков в средней школе: Общие вопросы методики. - 2-е изд. -М., 1974. - С. 14-29.
Summary
The article is devoted to the analysis of didactic and methodological aspects of professional preparedness of future lawyers and description of the main traditional method points and new tendencies in teaching Latin.
233
