Научная статья на тему 'Обучение латинского субязыка права: лексико-семантический, структурный и культурологический аспекты'

Обучение латинского субязыка права: лексико-семантический, структурный и культурологический аспекты Текст научной статьи по специальности «Языкознание»

CC BY
47
28
Поделиться
Ключевые слова
ТЕРМіН / ЕТИМОЛОГіЯ / СЕМАНТИКА / ТЕРМіНОЛОГіЗАЦіЯ / ДЕТЕРМіНОЛОГіЗАЦіЯ / ПОЛіСЕМіЯ / СИНОНіМіЯ / ОМОНіМіЯ / АНТОНіМіЯ / СЛОВНИКОВЕ ГНіЗДО / ДЕЕТИМОЛОГіЗАЦіЯ / ТЕРМИН / ЭТИМОЛОГИЯ / ТЕРМИНОЛОГИЗАЦИЯ / ДЕТЕРМИНОЛОГИЗАЦИЯ / ПОЛИСЕМИЯ / СИНОНИМИЯ / ОМОНИМИЯ / АНТОНИМИЯ / СЛОВАРНОЕ ГНЕЗДО / ДЕЭТИМОЛОГИЗАЦИЯ / TERM / ETYMOLOGY / SEMANTICS / TERMINOLOGIZATION / DETERMINOLOGIZATION / POLYSEMY / SYNONYMY / HOMONYMY / ANTONYMS / DEETYMOLOGIZATION

Аннотация научной статьи по языкознанию, автор научной работы — В Карбовнік І.

Анотація. Навчання латинської термінології юриспруденції не була предметом спеціального вивчення. Таким чином, актуальність цього дослідження зумовлена потребою суспільства у висококваліфікованих фахівцях з високим рівнем мовної компетенції, недостатньою теоретичною та методичною розробленістю методичних умов навчання латинської юридичної термінології, а також перспективністю дослідження. У статті проаналізовано латинську юридичну термінологію, відзначено її роль у розвитку терміносистеми права. Зосереджено увагу на лексико-семантичний аспект у процесі навчання з акцентом на явища полісемії, синонімії, антонімії, омонімії, енантіосемії, термінологізації та детермінологізації. Охарактеризовано способи словотвору та структуру латинської правничої термінології, зокрема, однослівні терміни, утворені щляхом афіксації, двослівні та багатослівні терміни. Проаналізовано особливості освоєння та функціонування латинських термінів-запозичень на граматичному та лексико-семантичному рівнях. Зосереджено увагу на культурологічний аспект навчання латинської мови та історію розвитку латинської афористики, що дасть можливість поглибити і збагатити комунікативну компетенцію студентів-юристів, підняти їх інтелектуальний рівень. Визначено тенденції оновлення методології викладання латинської термінології права.Обучение латинской терминологии юриспруденции не была предметом специального изучения. Таким образом, актуальность данного исследования обусловлена потребностью общества в высококвалифицированных специалистах с высоким уровнем языковой компетенции, недостаточной теоретической и методической разработкой методических условий обучения латинской юридической терминологии, а также перспективностью исследования. В статье проанализирована латинская юридическая терминология, отмечена ее роль в развитии терминосистемы права. Сосредоточено внимание на лексико-семантический аспект в процессе обучения с акцентом на полисемию, синонимию, антонимию, омонимию, энантиосемию, терминологизацию и детерминологизацию. Охарактеризованы способы словообразования и структура латинской юридической терминологии, в частности, однословные термины, образованные с помощью аффиксации, двословные и многословные термины. Проанализированы особенности освоения и функционирования латинских терминовзаимствований на грамматическом и лексико-семантическом уровнях. Сосредоточено внимание на культурологический аспект обучения латинскому языку и истории развития латинской афористики, что позволит улучшить коммуникативную компетенцию студентов-юристов, поднять их интеллектуальный уровень. Определены тенденции оптимизации методологии преподавания латинской терминологии права.Studying Latin terminology of law was not the subject of a special study. Thus, the relevance of this research is due to the need of society for highly qualified specialists with a high level of language competence, lack of theoretical and methodological development of methodical learning conditions of Latin legal terminology, as well as the future development issues. In the article there have been analyzed the Latin legal terminology, there have been noted its role in the development of system of terminology of law. There has been increased focus on lexical and semantic aspect in the learning process with an emphasis on the phenomenon of polysemy, synonymy, antonymy, homonymy, enantiosemy, terminologization and determinologization. There have been characterized the ways of word formation and structure of Latin terminology of law, including one-word terms formed by affixation, two-word and multiword terms. There have been analyzed the features of learning and functioning of Latin loaned terms on grammatical and lexical-semantic levels. There has been brought into focus the cultural aspect of study of Latin language and the history of development of Latin aphoristic literature that will enable to deepen and enrich the communicative competence of law students, to raise their intellectual level. There have been determined the trends of updating the methodology of teaching Latin terminology of law.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Обучение латинского субязыка права: лексико-семантический, структурный и культурологический аспекты»

HayKoBHH BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcureTy BeTepHHapHoi MegunuHH Ta GioTexHOnorifi iMem C.3. IxuntKoro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

ISSN 24135550 pnnt ISSN 25181327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК: 811.124:340

Навчання латинсько1 субмови права: лексико-семантичний, структурний та культуролопчний аспекти

1.В Карбовшк ivanka.karbovnik@gmail.com

Львiвський нацюнальнийунiверситет ветеринарно'1медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,

вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна

Анотащя. Навчання латинськоI термтологи юриспруденцп не була предметом спецгального вивчення. Таким чином, актуальшсть цього дослгдження зумовлена потребою сустльства у висококвалгфгкованих фахгвцях з високим ргвнем мовноI компетенци, недостатньою теоретичною та методичною розроблешстю методичних умов навчання латинськоI юридич-но1 термтологи, а також перспектившстю дослгдження. У статтг проаналгзовано латинську юридичну термтологгю, вгдзначено и роль у розвитку термтосистеми права. Зосереджено увагу на лексико-семантичний аспект у процесг навчання з акцентом на явища полгсемп, синотмп, антотмп, омонтп, енантгосемп, термтологгзаци та детермтологгзаци. Охарактеризовано способи словотвору та структуру латинськоI правничоI термтологи, зокрема, однослгвнг термти, утвореш щляхом афжсацп, двослгвнг та багатослгвш термти. Проаналгзовано особливостг освоення та функцюнування латинських термШв-запозичень на граматичному та лексико-семантичному ргвнях. Зосереджено увагу на культурологгч-ний аспект навчання латинськоI мови та ¡сторж розвитку латинськоI афористики, що дасть можливгсть поглибити г збагатити комушкативну компетенщю студентгв-юристгв, тдняти IX ттелектуальний ргвень. Визначено тенденци онов-лення методологИ викладання латинськоI термтологи права.

Ключовi слова: термт, етимологгя, семантика, термтологгзащя, детермтологгзащя, полгсемгя, синонтгя, омонтгя, антонтгя, словникове гнгздо, деетимологгзацгя.

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,

ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Обучение латинской терминологии юриспруденции не была предметом специального изучения. Таким образом, актуальность данного исследования обусловлена потребностью общества в высококвалифицированных специалистах с высоким уровнем языковой компетенции, недостаточной теоретической и методической разработкой методических условий обучения латинской юридической терминологии, а также перспективностью исследования. В статье проанализирована латинская юридическая терминология, отмечена ее роль в развитии терминосистемы права. Сосредоточено внимание на лексико-семантический аспект в процессе обучения с акцентом на полисемию, синонимию, антонимию, омонимию, энан-тиосемию, терминологизацию и детерминологизацию. Охарактеризованы способы словообразования и структура латинской юридической терминологии, в частности, однословные термины, образованные с помощью аффиксации, двословные и многословные термины. Проанализированы особенности освоения и функционирования латинских терминов- заимствований на грамматическом и лексико-семантическом уровнях. Сосредоточено внимание на культурологический аспект обучения латинскому языку и истории развития латинской афористики, что позволит улучшить коммуникативную компетен-

Citation:

Karbovnik, I.V. (2016). Teaching latin sublanguages of law: lexical-semantic, structural and cultural aspects. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(69), 201-205.

Обучение латинского субязыка права: лексико-семантический структурный и культурологический аспекты

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

И.В. Карбовник ivanka.karbovnik@gmail.com

цию студентов-юристов, поднять их интеллектуальный уровень. Определены тенденции оптимизации методологии преподавания латинской терминологии права.

Ключевые слова: термин, этимология, семантика, терминологизация, детерминологизация, полисемия, синонимия, омонимия, антонимия, словарное гнездо, деэтимологизация

Teaching latin sublanguages of law: lexical-semantic, structural and cultural aspects

I.V. Karbovnik ivanka.karbovnik@gmail.com

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,

Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

Studying Latin terminology of law was not the subject of a special study. Thus, the relevance of this research is due to the need of society for highly qualified specialists with a high level of language competence, lack of theoretical and methodological development of methodical learning conditions of Latin legal terminology, as well as the future development issues. In the article there have been analyzed the Latin legal terminology, there have been noted its role in the development of system of terminology of law. There has been increased focus on lexical and semantic aspect in the learning process with an emphasis on the phenomenon of polysemy, synonymy, antonymy, homonymy, enantiosemy, terminologization and determinologization. There have been characterized the ways of word formation and structure of Latin terminology of law, including one-word terms formed by affixation, two-word and multiword terms. There have been analyzed the features of learning and functioning of Latin loaned terms on grammatical and lexical-semantic levels. There has been brought into focus the cultural aspect of study of Latin language and the history of development of Latin aphoristic literature that will enable to deepen and enrich the communicative competence of law students, to raise their intellectual level. There have been determined the trends of updating the methodology of teaching Latin terminology of law.

Key words: term, etymology, semantics, terminologization, determinologization, polysemy, synonymy, homonymy, antonyms, deetymologization

Вступ

Майстерне володшня професшним мовленням е запорукою ycnixy пращвника будь-яко! галузг Щоб стати квалiфiкованим юристом, студенти навчальних заклащв юридичного профiлю, крш засвоення теоре-тичних засад юридично! науки та практичних нави-чок, повинш вивчити велику кшьшсть латинських юридичних наукових термшв та латинських юридич-них фразеологiзмiв i вмгги свщомо та грамотно !х використовувати. Тому надзвичайно важливо е максимально рацiоналiзyвати змют навчання, врахувати ri аспекти i особливосл у процеа навчання латинсько! термшологи права, яш сприяють оптимiзацii дидактичного процесу.

Метою дослщження е теоретичне обгрунтування, визначення педагопчних передумов розробки та на-вчання ново! методично! системи навчання латинсько! юридично! термiнологii.

Завдання до^дження: 1) проаналiзyвати теорети-чнi джерела методики навчання латинсько! мови; 2) охарактеризувати лексико-семантичний, словотвь рний та кyльтyрологiчний аспекти латинсько! субмо-ви права, яш допоможуть викладачевi у дидактичному процесц 3) визначити тенденцй' оновлення методологи викладання латинсько! термiнологii права.

MaTepia™ i методи досл1джень

Методи до^дження: 1) емшричного рiвня: нау-кове спостереження за процесом навчання латинсько! термшологи з метою прогнозування трyднощiв ово-лодiння навчальним матерiалом; 2) теоретичного

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

рiвня аналiз лiтератyрних джерел для визначення cyтноcтi та особливостей методики навчання латинсько! юридично! термшологи для виявлення актуальних проблем цього дослвдження.

Матерiалом доcлiдження послужили пращ Дет-вейлера П. (Dettveyler, 1897), Гiнтовта С.1. (Gintovt, 1910), Екштейна Ф.А. (Ekshteyn, 1889) та частково Кобiва Й.У. (Kobiv, 1959), у яких закладенi методичнi основи викладання латинсько! мови, а також фактич-ний матерiал, що е результатом аналiзy фундаментального словника «Thesaurus linguae Latinae». Проте, якщо порiвняти усшхи класично! фiлологii' в галyзi фонетики, морфологи, синтаксису з тим, що зроблено в галyзi семасюлоги чи методики викладання предмету, то зауважимо, що досягнення в цих питаннях бiльш, шж скромш. Аналз пропонованих теоретич-них джерел показав, що проблема викладання латин-сько! юридично! термiнологii не була предметом спе-цiального вивчення.

Актyальнicть дослщження зумовлена потребою cycпiльcтва у виcококвалiфiкованих фахiвцях з висо-ким рiвнем мовно! компетенци, недостатньою теоретичною та методичною розроблешстю методичних умов навчання юридично! термшологи, а також перс-пективнicтю розвитку проблеми.

Результата та ix обговорення

Навчання латинсько! мови для юриспв повинно мати фахове спрямування, тобто термiнологiчний характер. Адже саме термiн, його етимолопя, структура повиннi завжди бути у полi зору студента. Хоча термши повиннi бути моноcемiчними, однак !х семан-

тичну структуру школи можуть характеризувати явища потсемй' (сарut: мед. (анат.) голова; юр. право-здатшсть; сусп.-поли\ столиця, глава, людина; грам. вихщна форма слова; мовозн. глава, роздш, пункт; furiosus: мед. (клш.) божевшьний; юр. нешдсудний, нед1ездатний; exitus letalis: мед. (клш.) смертельний кшець; юр. формула суду; manus: мед. (анат.) рука, кисть; юр. влада), синотми (patronus i advocatus: юр. правозахисник, судовий захисник; actio i postulatum: юр. позов; arbiter i iudex: юр. суддя; adoptio i adrogatio: юр. усиновлення; maleficium, crimen i scelus: юр. злочин; hostis, adversarius i peregrinus: юр. проти-лежна сторона, супротивник; iniuria i contumelia: юр. правопорушення; lex i experientia: юр. закон; epibole i peraequatio: юр. оренда; hypotheca i pignus conventum: iпотека, застава (нерухомого майна, коли майно за-лишилося у володшш боржника); договiр про оренду; parricidium i homicidium: юр.: вбивство близьких ро-дичiв; crimen publicum i poena cullei: юр. державна зрада; permutatio i negotium bonae fidei: юр. договiр мiни (обмш речi на рiч); pater familias i persona sui iuris: юр. глава ам"1, незалежна особа; iuramentum, iurandum, iusiurandum, iuratio: юр. присяга, клятва (судав, судових магiстратiв); антошми (accusare: звинувачувати absolvere: виправдовувати; bellum: вiйна - pax: мир; bonus: добрий, справедливий, чес-ний - malus: поганний, небезпечний; servus, servitor: раб - libertinus: вшьновщпущеник; iustitia: справедли-вiсть - iniustitia: несправедливiсть), омонiмii (processus: фiлос. процес, послiдовнiсть поступових змiн; юр. судовий процес; actor: культ. виконавець; юр. позивач, обвинувачувач; I occidere: вбивати, II occidere: падати; I malum, i, n: зло, злочин, однак II malum, i, n: яблуко [Тут i далi значения латинських ^в подаемо за № 15 у списку лгтератури]. Явище енантюсемп виражае внутрiсемантичну протилеж-нiсть. По-шшому його називають внутрiслiвною ан-тонiмiею (Sharipkin et al., 1997). Як приклад може послужити вираз ex lex злодш, проголошений поза законом > lex, legis f закон. Ц семантичш явища створюють деяш труднощi при перекладi тексту, що обов'язково слщ врахувати при навчанш латинсько' юридично' термiнологii.

2. Термши, пов'язанi iз загальновживаними словами процесами термiнологiзацii' та детермшолопзацп. Термш може бути створений спецiально для позна-чення наукового поняття, а також бути результатом семантично' трансформацп звичайного слова, надава-ти йому докладного фахового або наукового значення (в останньому випадку маемо справу з термшолопза-цiею (Sharipkin et al., 1997). Наприклад: divisio ввд-мiннiсть, розподш, однак, юр. продовольство; actio: рух, дiя, активнiсть, однак, юр.: судове засвдання, слухання справи, позов; suspisio, suspicere спостерта-ти, дивитися з недовiрою, однак юр.: захищати у су-дi). Спостерiгаемо й протилежний процес: юридичнi термiни нерiдко використовуються у загальновжива-ному мовленнi, а також у публщистищ, художнiй лггератур^ втрачаючи при цьому характернi ознаки термiна як такого: casus юр. випадкова дiя; грам. вiдмiнок; однак, казуси випадковi обставини, поди, що трапляються з людиною; fructus юр.: прирют, при-

буток, вщсоток, право користування плодами; однак, фрукти плоди дерев; testes muti юр.: hímí свiдки (ре-човi докази), однак, mutus нiмий, мовчазний. Таке вживання слiв називаеться детермiнологiзацieю (Sharipkin et al., 1997).

У процеа навчання латинсько! юридично! термь нологи слщ звернути увагу на етимолопю термiна, перш за все на наявшсть чимало! кiлькостi грецизмiв серед великого розма!ття юридичних термiнiв: syngrapha синграфа, розписка; hypotheca iпотека, застава; synallagma: синалагама, договiр; antinomia: антином1я (суперечнiсть мiж двома законами); emphyteusis: спадкоемна оренда; epitoma: вилучення, витяг, виписка.

Викладачевi латинсько! мови доводиться iнколи вказувати на явище деетимолопзацп в латиш. З де-етимологiзацiею маемо справу тод^ коли слово, яке утворилось ввд iншого, втрачае з ним зв'язок за смис-лом (Kobiv, 1959). Так, наприклад, в укра!нськш мовi олiвець не асоцшеться в нас зi слово олово, бо олiвцiв тепер вже не виготовляють, як колись, з цього металу. Вдалим прикладом деетимолопзацп можуть служити юридичнi термiни questor, misericordia, iocus, aedilis. Так, questor > quero, ere допитувати в царську епоху означав слiдчого, що займався справами кровопро-лиття, а в часи республжи це фiнансовий службо-вець; misericordia милосердя, спiвчуття, жалiсть, тз-нiше юр. скарга, штраф, misericordia comminis штраф, накладений на общину; iocus жарт, радють, гра; роз-вага, пiзнiше юр. умовна (уявна) угода; aedilis > aedes храм, первюно займався будовою храмiв, шзшше це едил, римський чиновник, який здiйснював нагляд за громадськими будiвлями, видовищами, дорогами.

5. Праця з латинським термiном повинна бути ске-рована не лише на його семантику, але i на структуру (Sharipkin et al., 1997):

а) одно^вш: ius право, правосуддя; lex закон; iudex суддя; testis свщок; civis громадянин; reus вiдповiдач;

б) дво^вш: ius suffragii виборче право; ius civile цивiльне право; ius gentium мiжнародне право; causa privata приватна судова справа; causa publica публiч-на судова справа; emptio-venditio купiвля-продаж (угода); aediles curules едили iз числа благородних; aediles plebis едили, вибранi з народу;

в) багато^вш: ius vitae necisque право життя i смертi; doctor utriusque iuris доктор обох прав, диплом юриста; ius utendi-fruendi право користування рiччю та плодами (i. е. прибутками вiд не!); matrimonium cum manu mariti шлюб iз владою чоловi-ка; matrimonium sine manu mariti шлюб без влади чоловiка; persona sui iuris (= pater familias) людина власного права; persona alieni iuris шдвладна особа;

iura populi Romani правовий порядок римського народу.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

6. Знання основних способiв словотворення дасть можливють прослiдкувати системний характер латинсько! лексики: словоскладання (decemvir > decem + vir член законодавчого органу iз 10 оаб; ususfructus > usus + fructus узуфрукт, право корстування рiччю та плодами; iurisprudens > ius, iuris + prudens юрист); сполучення основ ( mancipatio > manus + capio кутв-

ля aбo пpoдaж; latifundium > latus + fundus вeликe зeмeльнe вoлoдiння; trinoctium > tres, tria + nox тpи тач пiдpяд (залишати дiм чoлoвiкa для poзipвaння шлюбу); aфiкcaцiя, тoбтo пpeфiкcaцiя (pro-consul пpoкoнcyл, нaмicник пpoвiнцiï), cyфiкcaцiя (accusa-tor oбвинyвaчyвaч, дoнoщик); cyбcтaнтивaцiя (susceptus п^дз^мний, part. perf. pass. ввд suscipio). Cлoвoтвopчi мopфeми, щo надають тepмiнy пeвниx ceмaнтичниx вiдтiнкiв, в^азш виявляютьcя y paмкax cлoвникoвo-ro гнiздa (Goncharova, 1977): (lex затон; legalis пpaвo-вий, зaкoнний; legitimus зашнний, зпдний з зaкoнoм); (iudex cyA^; iudicatio cyдoвe cлiдcтвo, виpoк, cyдoвe piшeння; iudicialis cyдoвий; iudicium cyд; iudico, iudicare cyдити, в^^уват^ cвiдчити (Skoryna and Churakova, 1995).

Таким читам, знання нaйбiльш пpoдyктивниx то-peнeвиx cлiв i найбшьш вживaниx пpeфiкciв i cyфiкciв дoпoмaгae швидшe зopieнтyвaтиcя y cлoвникoвoмy мaтepiaлi, виpoбляe навички cлoвoтвopчoгo aнaлiзy, c^rnie cвiдoмoмy ïx зacвoeнню i значшю мipoю poз-шиpюe cлoвникoвий зaпac cтyдeнтa. Haпpиклaд, якщo в лeкcичний мiнiмyм ввeдeнi дiecлoвa sum i duco, а в cлoвoтвopчий мшмум пpeфiкcи пpиймeнникoвoгo пoxoджeння: con, re, in, sub, trans, ab, de, ad, prae, ob, super, inter, etc., то cтyдeнтaм стають вдомими бeз дoдaткoвoгo заучування пpинaймнi щe i0 дiecлiв (absum, adsum, desum, insum, intersum, supersum, obsum, praesum, deduco, induco, abduco, etc.). Знання дiecлiв iudico, iudicare cyдити i libero, liberare звшь-няти i cyфiкca - al дoзвoляe бeз звepтaння дo cлoвникa poзyмiти пpикмeтники iudicialis cyдoвий i liberalis вшьний.

б. Бaгaтo лaтинcькиx юpидичниx тepмiнiв cтaли oб'eктoм зaпoзичeння i мaтepiaлoм для лeкcичниx нoвoyтвopeнь y cyчacниx мoвax, y тoмy чиcлi i в y^a-ïнcькiй мoвi ^o peчi, cлoвo тepмiн тaкoж лaтинcькoгo пoxoджeння: terminus мeжa, кpaй). Haпpиклaд: populus нapoд (пop. yкp. шпулют); popularis загаль-нoнapoдний (пop. y^. пoпyляpний, пoпyлicтcький ); deputo, deputare пpизнaчaти (пop. yкp. дeпyтaт); deportatio вивeдeння, виcилкa (yкp. дeпopтaцiя); ius npaEo, пpaвocyддя, зaкoн, cyд (y^. юpиcт) (Skoryna and Churakova, 1995).

Тoмy пpи викладанш лaтинcькoï юpидичнoï тep-мiнoлoгiï вapтi уваги тpи oбcтaвини: а) poзшиpeння знaчeння cлoвa пpи зaпoзичeннi yкpaïнcькoю мoвoю вiд вyжчoгo, бiльш кoнкpeтнoгo дo шиpшoгo, бiльш aбcтpaктнoгo (y^. кoлoнiя: i) кpaïнa, пoзбaвлeнa iмпepiaлicтичними дepжaвaми пoлiтичнoï та eкoнoмi-чта!' нeзaлeжнocтi; 2) пoceлeння пepeceлeнцiв з iншoï кpaïни, oблacтi; 3) тoвapиcтвo зeмлякiв y чyжiй кpaïнi; зeмляцтвo; 4) y cтapoдaвньoмy cвiтi пoceлeння, за-cнoвaнi гpeкaми, pимлянaми, фшшйцями та iн. на чyжиx зeмляx; 5) пeвнi заклади cпeцiaльнoгo ^изна-чeння (лiкyвaльнi, випpaвнi тoщo); б) бюл. Складна cyкyпнicть ocoбин, яш живуть в з'eднaннi oднa з oд-нoю; [тут i дaлi знaчeння yкpaïнcькиx cлiв пoдaeтьcя за № 7 y оттеку лiтepaтypи]; лат. colonia пoceлeння, нoвoнaceлeнe мювд, кoлoнiя;

б) звyжeння знaчeння cлoвa вiд шиpшoгo, бiльш aбcтpaктнoгo дo бiльш визнaчeнoгo, кoнкpeтнoгo (yкp. теня: i. Гpoшoвe cтягнeння за вдви^ная^ aбo ^o-

строчення взятих за домовлешстю або встановлених законом зобов'язань. 2. заст. Незадоволення або скар-га. 3. заст. Бiда, горе. 4. Провина, пропасть (Skoryna and Churakova, 1995); лат. рoena, ae, f: покарання (взагалО; кара, штраф, стягнення; stipulatio poena неустойка; poena capitis покарання «головою»; poena cullei квалiфiкована смертна кара (злочинця зашивали у ширяний мшок разом iз тваринами, якi приносили нещастя (змiй, мавпа, пiвень i собака) i кидали в рiчку або в море); poena metalli каторжнi роботи у руднi; poena nummeria ( pecuniaria ) штраф, грошове стягнення (пеня) (Seneka, 1996);

в) зм^ значения слова (укр. алiбi: перебування обвинуваченого в момент злочину, в iншому мiсцi як доказ його непричетносп до злочину; лат. alibi (adv.): 1) де-небудь в шшому мiсцi; 2) в шшому вiдношеннi; укр. паритет: 1) юр. принцип рiвностi, рiвноправностi сторш у чому-небудь; лат. par, paris рiвний, однако-вий; укр. псть: 1. Той, хто приходить, при!здить ввд-вiдати кого-небудь вдома; вщввдувач, за!жджий, при-!жджий, захожий; купець. 2. Особа, запрошена або допущена на збори, заадання, з"!зд i т.iн. // Особа, або член делегацп, що прибувае в шшу кра!ну, район i т. ш. з якоюсь метою. 3. ют. Купець, найчастiше шозем-ний [5,c.601]; лат. hostis, is m, f початково чужинець, прибулець, пiзнiше ворожий чужинець, ворог ( особливо батьшвщини); юр. протилежна сторона; укр. камера: 1. Юмната, примiщения спещального призна-чення в деяких установах; (тюрма) цюпа. 2. Внутрш-ня порожниста частина яко!-небудь споруди, машини або приладу. 3. Внутрiшия гумова оболонка м"яча, шини (тощо), у яку нагштають повiтря. 4. Внутршня частина фотографiчного апарата для плiвки або пластинки; лат. camera,ae f грец. арх. сamara: склетння; палата, кiмната; скарбниця etc.; кабшет слвдчого; слвдча комiсiя.

7. При ознайомленш з новими лексичними одини-цями варто наводити паралелi у рвднш, а також у вщомих iноземних мовах, що пiдкреслюе мiжмовний зв'язок (Dettveyler, 1897). Розумiння нових мов, у власне вторичному сми^ цього слова, без латинсько! мови взагалi неможливе (Dettveyler, 1897). Про-слiдкуемо це явище на прикладах: accuso, 1 - звину-вачувати, a. - accusation, н. - Akkusativ, ф. - accuser, i. acusar (Lytvynov and Skoryna, 1993); ius, iuris n право, у. юрист, a. jury, н. Jura, ф. juriste, i. iuridico; pactum, i n договiр, a. pact, н. Pakt, ф. pacte, i. pacto; iudex, icis m суддя, a. iudicial, н. judicat, ф. iudiciaire, i. iudicial (Lytvynov and Skoryna, 1993).

При навчанш латинсько! лексики варп уваги також юридичш iдiоми: in manum conventio виходити замiж; brevi manu негайно; longa manu поволг

8. Впровадження латинсько! юридично! фразеоло-ri! та латинських крилатих висловiв у навчальний процес дасть можливiсть поглибити i збагатити як комунiкативну компетенцш студентiв-юристiв, пiд-няти !х штелектуальний рiвень. Варто звернути увагу на юторш розвитку латинсько! афористики взагал^ що е свого роду зв'язком чаав i поколiнь, зокрема:

I. Античний перiод. 1. Латинськi при^в'я i прика-зки, що не мають конкретного автора i розглядаються як вид фольклорно-словесно! творчостi. Вони кон-

денсують у co6i мудрють народу, здобуту на ochobî життевого досввду. Основним джерелом латинських приствЧв та приказок е твори грецьких та римських поетiв та письменнишв (Гомера, Геciода, Аристофана, Плавта, Теренщя, Цiцерона etc.). 2. Крилатi вислови славетних римських письменнишв, поетiв, фiлоcофiв, державних дiячiв. 3. Вислови, пов'язаш з античною icторiею та мiфолоriею. 4. Сентенцй, яи увшшли в латинську афористику з формул римського права (осшльки своею структурою, змютом та лаконiчнicтю нагадували коротка повчальш вислови). 5. Крилатi вислови видатних грецьких миcлителiв, письменни-к1в, перекладеш на латинську мову. 6. Хронолопчно до цiеï ж доби належать i численш сентенцй' метафо-ристичш образи, символи, джерелом яких е Бiблiя у латинському тлумаченнi (Vulgata) .

II. Постантичний перiод. 1.Сентенцп видатних по-статей Середньовiччя, доби Ввдродження та Просви'-ництва. 2. ЮридичН вислови i формули епохи Серед-ньовiччя. 3. Середньовiчнi латинсьш приcлiв'я i при-казки, сентенцй. 4. Написи на культових спорудах, предметах побуту, творах прикладного мистецтва, гербах, гробiвцях тощо.

III. Новий перюд (XVIII XX ст.). Включае сентен-цiï i крилатi вислови, бшьшють з яких е парафразами давшх афоризмiв. Тут можна диференцшвати: 1. Висловлювання видатних людей, полтгичних дiячiв часу. 2. Написи на пам'ятниках видатним людям. 3. Вислови, створеш сучасними поетами i письменника-ми з певною поетичною метою i, зокрема, для досяг-нення екcпреcивноcтi у сво1'х творах. Щкавим прикладом тако1 фразеологiзацiï е влучна назва вiрша Леci Украшки «Contra spem spero» Без нади cподiваюcь. Згодом цi вислови перейшли у розряд крилатих (Koval's'kyy and Pylypiv, 2000).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Як явище живоï мови, пиcемноï чи уcноï, латинсь-кi афоризми збагачують та прикрашають мову будь-якого фахiвця, осшльки мають здатнicть у виразнiй формi точно i лаконiчно передавати глибоку думку-cентенцiю. Як сказав Сенека : «Quisquid bene dictum est ab illo, meum est» («Все, гарно кимсь сказане, вважаю сво1'м»). Справдi, афориcтичнi вислови не е чимось закостеншим «чужим», що маемо лишень зберiгати у пам'ятi, вони повинш увiйти у душу, фор-

мувати ïï, розширювати ïï обрп, - отже, стати «нашими».

Щоб пвдвищити ефективнicть оволодiння шозем-ною мовою як мовою фаху, викладачам необхвдно творчо використовувати досв1д, накопичений у впчи-знянiй та заруб1жнш методицi викладання iноземних мов. Шдсумовуючи нашi спостереження, зауважимо, що проаналiзованi тут мовнi факти далеко не вщо-бражають усього арсеналу лексико-семантичних процеciв латинсько1' юридично1' термшологи. Сподiва-емося, що розглянутi вище результати доcлiдження допоможуть викладачевi краще орiентуватиcя у роз-маïттi прийомiв та методiв навчання, вибрати з них найефективнiшi та вмiло застосовувати 1'х у сво1й педагогiчнiй дiяльноcтi.

Бiблiографiчнi посилання

Goncharova, N.A. (1977). Posobiye po leksike latinskogo

yazyka. Minsk (in Russian). Dvoretskiy, I. H. (2000). Latinsko-russkiy slovar'.

Moskva Russkiy yazyk (in Russian). Koval's'kyy, Y.P., Pylypiv, O.H. (2000). Sententiae Latinae ad usum medicorum. Medytsyna svitu. L'viv (in Ukrainian).

Skoryna, L.P., Churakova, L.T. (1995). Latyns'ka mova

dlya studentiv-yurystiv (in Ukrainian). Seneka, L.A. (1996). Moral'ni lysty do Lutsiliya ukr.

Pereklad. Kyiv (in Ukrainian). Kobiv, Y.V. (1959). Semasiolohichni poyasnennya v protsesi navchannya leksyky latins'koyi movy. L'viv (in Ukrainian). Gintovt, S.I. (1910). Besedy po metodike latinskogo

yazyka (in Russian). Dettveyler, P. (1897). Didaktika i metodika latinskogo

yazyka. Moskva (in Russian). Sharipkin, S.YA., Pylypiv, O.H., Mislovs'ka, L.V. (1997). Suchasna latyns'ka medychna terminolohiya i frazeolohiya. Tekst lektsiy. - L'viv: LDU (in Ukrainian).

Ekshteyn, F.A. (1889) Prepodavaniye latinskogo i

grecheskogo yazykov (in Russian). Lytvynov, V., Skoryna, L. (1993). 500 krylatykh visloviv. Teksty. Latyno-ukrayins'kyy slovnyk. Kyyiv,. (in Ukrainian).

Стаття надiйшла до редакцН 9.09.2016

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.