HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8631 http://nvlvet.com.ua/
UDC: 811.124:619:616
Latin clinical veterinary terminology: word-formation, lexical-semantic and syntactic aspects
I.V. Karbovnik
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 23.01.2018 Received in revised form 22.02.2018 Accepted 26.02.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-096-453-84-82 E-mail: [email protected]
Karbovnik, I.V. (2018). Latin clinical veterinary terminology: word-formation, lexical-semantic and syntactic aspects. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(86), 161-166. doi: 10.15421/nvlvet8631
The article is devoted to the research of the Latin medical-veterinary clinical terminology system - one of the subsystems of general medical-veterinary terminology. The ways of formation of the Latin Sublanguage of clinical veterinary medicine are analyzed, sources of its replenishment are determined; It was discovered that most of the terms are composed using terms of Greek-Latin origin, which is a decisive trend in the development of the terminology of veterinary medicine and in our time.It is investigated that for the modern terminological word formation of clinical veterinary vocabulary all main methods are typical, by means of which the vocabulary of the veterinary doctor is replenished: semantical, syntactical, morphological. In the article a word-formation, lexical-semantic and syntactical analysis of the Latin clinical veterinary terminology was made for the first time; the main word-building models are described, the derivation processes, word-formation fortresses of the Latin clinical veterinary terms are described and the complex of methods of their word-formation are analyzed;defined the status and semantic characteristics of formants-components of the term; the lexical-semantic features of the studied terminology are revealed; attention was paid to etymology, the phenomenon of derivation and the most productive affixes and term elements in the structure of one-word clinical veterinary terms.The systematization of term elements according to thematic groups that are in a certain lexical-semantic relationship is carried out, namely: termelements, which denote the names of sciences, treatment, methods of diagnostic examination, surgical techniques; wordformation elements for the designation of organs of animals and tissues; therapeutic methods, names of pathological changes of organs and tissues; term elements that denote various physical properties, quality, color, size; word-formation elements to denote functional changes, processes, and states.The attention is paid to the morphological and syntactical structure of single, dual, and verbose clinical terms with different types of definitions. We consider one of the most important tasks of modern linguistics - not only to fix, study and analyze lexical-semantic innovation processes in terminology, but also codify the terminology system itself. Therefore, one of the priority directions of terminological work in the field of veterinary medicine at the present stage is the normalization of clinical terminology, that is, the revision of the terminology system in accordance with the conceptual basis and norms of the Latin and Ukrainian scientific languages. As the most important aspect, we consider the development of a single concept of terminology, which uses the experience and positive achievements of scientists of different generations.Provision of linguistic normative terms should take place at all levels - both conceptual and actual language - phonetic, orthoepic, spelling, lexical-semantic, word-building, morphological, syntactical.
Key words: Latin clinical veterinary terminology, term, termoelement, word-formation element, root, prefix, suffix, affix, greek-latin origin, greek doublet.
^aTHHCbKa K^imHHa BeTepHHapHa TepMrno^orm: c^OBOTBopni, ^eKCHKO-ceMaHTHHHÏ Ta CHHTaKCHHHi acneKTH
I.B. KapôoBHÎK
flbeiecbKuü Hc^OHanbHuü yuieepcumem eemepmcpHoï медицини ma 6iоmeхноnогiü iMeHi C.3. fmицbкого, m. flbeie, YKpcïHc
Сmаmmя npжвячена дocлiджeнню лаmuнcькo'ï мeдuкo-вemepuнаpнo'ï клiнiчнo'ï mepмiнocucmeмu - oднieï з niдcucmeм загальнo'ï мeдuкo-вemepuнаpнoï mepмiнoлoгiï. Пpoаналiзyванo шляxu фopмyвання лаmuнcькoï cyбмoвuклiнiчнoï вemepuнаpiï, вызначеw джере-ла ïï ^твнетя; вuявлeнo, щo бiльшicmь mepмiнiв складена з вuкopucmанням mepмiнoeлeмeнmiв гpeкo-лаmuнcькoгo noxoджeння, щo i е вuзначальнoю meндeнцieю poзвumкy mepмiнocucmeмu вemepuнаpнoï мeдuцuнu й y наш чаc. Дocлiджeнo, щр для cyчаcнoгo mepмiнoлoгiчнoгo cлoвomвopeння клiнiчнo'ï вemepuнаpнoï лекcrnu xаpакmepнi вы ocнoвнi cnoco6u, за дonoмoгoю якш: nonoвнюemьcя mepмiнoлoгiчнuй заnаc npoфeciйнoï мoвu вemepuнаpнoгo лтаря: ceманmuчнuй, cuнmакcuчнuй, мopфoлoгiчнuй. У cmаmmi тершез-дiйcнeнo cлoвomвopчuй, лeкcuкo-ceманmuчнuй mu cuнmакcuчнuй аналiз лаmuнcькoï клiнiчнo'ï вemepuнаpнoï mepмiнoлoгiï;вказанo на ocнoвнi cлoвomвipнi мoдeлi, onucyюmьcя дертацшт npo^cu, cлoвomвopчi фopманmu лаmuнcькux кл.тчнш вemepuнаpнux mepмiнiв mа аналiзyemьcя кймиле^ cnocoбiв ïx cлoвomвopeння;вuзначeнo cmаmyc i ceманmuчнi xаpакmepucmuкu фopманmiв - cкладнuкiв mepмiна; в^влеш лeкcuкo-ceманmuчнi ocoблuвocmi дocлiджyванoï mepмiнoлoгiï; звернеw yвагy на emuмoлoгiю, явuщe дертацп i найбтьш npoдyкmuвнi афтcu mu mepмiнoeлeмeнmu y cmpyкmypi oднocлiвнux ^iтчнш вemepuнаpнux mepмiнiв.Здiйcнeнo cucmeма-muзацiю mepмiнoeлeмeнmiв за meмаmuчнuмu гpynамu, щo nepeбyваюmь y neвнoмy лeкcuкo-ceманmuчнoмy взаeмoзв 'язщ>, а cамe: mepмiнoeлeмeнmu, ям noзначаюmь назвu наyк, л^вання, мemoдu дiагнocmuчнoгo oбcmeжeння, xipypгiчнi npuйoмu; cлoвomвopчi eлeмeнmu на ^значе^я opганiв mваpuн mа mканuн; mepаneвmuчнi npuйoмu, назвu nаmoлoгiчнux змт opганiв i mканuн; mepмiнoe-лeмeнmu, яш noзначаюmь piзнi фiзuчнi влаcmuвocmi, якicmь, кoлip, poзмip; cлoвomвopчi eлeмeнmu на ^значе^я фyнкцioнальнux змт, npoцeciв mu cmатв. Звернеw yвагy на мopфoлoгiчтy mu cuнmакcuчтy cmpyкmypy oднo-, двo- mа багаmocлiвнux клiнiчнux mep-мiнiв з piзнuмu munамu oзначeнь. Вважаeмo oднuм з акmyальнux завдань cyчаcнoï лiнгвicmuкu - не лuшe зафiкcyваmu, вuвчumu mа npoаналiзyваmu лeкcuкo-ceманmuчнi iннoвацiйнi ^o^cu в mepмiнoлoгiï, але й кoдuфiкyваmu cамy mepмiнocucmeмy. Tomy, oднuм iз npiopumemнux нанрямтв mepмiнoлoгiчнoï poбomu в галyзi вemepuнаpнoï мeдuцuнu на cyчаcнoмy emuni е yнopмyвання клiнiчнo'ï mepмiнoлeкcuкu, mo6mo шрегляд mepмiнocucmeмu вiдnoвiднo дo noняmmeвoï бат mа нв^рм лаmuнcькoï i yкpаïнcькoï наyкoвoïмoвu. Як найважлuвiшuй аcneкm вважаeмo poзpoблeння eдuнoï ^н^щи mepмiнomвopeння, щo вuкopucmoвye дocвiд i noзumuвнi надбання вчeнuxpiзнux noкoлiнь.Забeзneчeння лiнгвicmuчнoï нopмаmuвнocmi mepмiнiв мае вiдбyваmucя на вcixpiвняx - як noняmmeвoмy, mак i влаcнe мoвнux - фoнemuчнoмy, opфoeniчнoмy, opфoгpафiчнoмy, лeкcuкo-ceманmuчнoмy, cлoвomвipнoмy, мopфoлoгiчнoмy, cuнmак-cuчнoмy.
Ключовi слова: лаmuнcька клШчна вemepuнаpна mepмiнoлoгiя, mepмiн, mepмiнoeлeмeнm, cлoвomвopчuй eлeмeнm, ^рть, ще-ф.rnc, cyфiкc, афœc, грет- лаmuнcькe noxoджeння, грецьшй дyблem.
Вступ
Cy4acrn вимoги щoдo подготовки cпeцiaлicтiв y pi-знт гaлyзяx пepeдбaчaють глибoкe згання тa poзy-мшня тepмiнoлoгiï o6paTOï cпeцiaльнocтi, a y cфepi мeдицини пepeдбaчaють вoлoдiння пpaктичними га-вичгами для po6ora з мiжнapoдними нoмeнклaтypaми (Tsekhmister, 2002). Вeтepинapний лiкap мae aperara фopмyлювaти в у^ш a6o пиcьмoвiй мoвлeннeвiй дiяльнocтi cпeцiaльнy iнфopмaцiю викopиcтoвyючи пpoфeciйнy мoвy y cпiлкyвaннi з кoлeгaми, вщ 4oro, зoкpeмa, зaлeжить взaeмopoзyмiння мiж ними, щo i впливae га визнaчeння вipнoгo дiaгнoзy, i, як ra^i-дoк, rpaHorae лiкyвaння. Вoлoдiння нaвичкaми po6o-ти зi cпeцiaльними тepмiнaми, ^м того, дoпoмaгae кpaщe poзyмiти cпeцiaльнy лiтepaтypy, яга видaeтьcя piзними eвpoпeйcькими мoвaми, oтжe, poзвивaти пpoфeciйнy epyдицiю. Miжнapoднa нayкoвa тepмiнo-cиcтeмa гpyнтyeтьcя га гpeкo-лaтинcькoмy лшгвюти-чтаму cyбcтpaтi, пoбyдoвaнa зa змiшaним типoм i пepeдбaчae знaйoмcтвo з ocнoвaми лaтинcькoï фoнe-тики, гpaмaтики тa cинтaкcиcy (Kisel'ova, 2013).
Cy4acra клiнiчнa вeтepинapнa тepмiнoлoгiя (вiд ^e^raro cline - лiжкo, cmiMo для твapин) фopмyвa-лacя пpoтягoм бaгaтьox eпox, вдocкoнaлюючиcь у вcix ac^^ax. Вoнa e oднieю з нaйcклaднiшиx пiдcиcтeм мeдичнoï вeтepинapнoï тepмiнoлoгiï, яга oxoплюe нaзви xвopoб i пaтoлoгiчниx cтaнiв, cпocoбiв o6CTe-жeння й лiкyвaння, пpoфiлaктики тa дiaгнocтики, нaзви xipypгiчниx oпepaцiй тa мaнiпyляцiй тoщo. Знaчнa чacтинa клiнiчниx тepмiнiв ycпaдкoвaнa щe ввд cтapoдaвнix гpeкiв, у cyчacнoмy ïï cклaдi зycтpiчaють-cя лaтинcькi cлoвa тa cлoвa, зaпoзичeнi з cyчacниx мoв. Пopяд зi cлoвaми cyтo гpeцькoгo чи лaтинcькoгo пoxoджeння в клiнiчнiй тepмiнoлoгiï' зycтpiчaютьcя тaкoж тepмiни-дepивaти, yтвopeнi oднoчacнo ввд ^e-цькиx i лaтинcькиx кoмпoнeнтiв. Haпpиклaд: dysfunctio, önis f/пopyшeння функци (dys-/пpeфiкc
гpeцькoгo пoxoджeння зi знaчeнням «пopyшeння, poзлaд»; functio, önis f/лaтинcький iмeнник зi знaчeн-ням «ви^иняя, здiйcнeння, функция»).
У вiтчизнянiй ^ara^i, в icтopiï xвopoби, дoвiдкo-вш тa нaвчaльнiй лiтepaтypi, пpийнятo пиcaти клiнiчнi тepмiни в yкpaïнcькiй opфoгpaфiï' (нaпpиклaд: xoлeци-cтoтoмiя, диcфaгiя i т.п.). З ora^wy нa тe, щo клiнiчнa тepмiнoлoгiя гpeкo-лaтинcькoгo пoxoджeння, у дaнiй cтaттi пoдaeмo клшчш тepмiни у лaтинcькiй opфoг-paфiï, якa e мiжнapoднoю, щo дoпoмoжe мaйбyтньoмy вeтepинapнoмy лiкapю cвiдoмo oпepyвaти дaними пoняттями як в лaтинcькoмy, тaк i в yкpaïнcькoмy нaпиcaннi.
Iнтepнaцioнaльний xapaктep, piзнoмaнiття гауто-виx пoнять зaбeзпeчyють пocтiйний дocлiдницький irnepec дo цieï' тepмiнoлoгiчнoï' пiдcиcтeми, визнaчa-ють нaпpями дocлiджeнь i piзнi тeopeтичнi acпeкти вивчeння (Cвiтличнa G.I. дocлiджyвaлa cyбмoвy клшь чнoï' cтoмaтoлoгiï' (Svitlychna et al., 2006); дocлiджeння Г. Кpaкoвeцькoï' (Krakovetskaya, 1979), Р. Бeляeвoï' (Byelyayeva, 2016)) пpиcвячeнi eтимoлoгiчнoмy aнaлi-зу гpeкo-лaтинcькиx мeдичниx тepмiнoeлeмeнтiв; Л. Бaxpyшинa вивчaлa питaння aнтoнiмiï клiнiчниx тepмiнiв (Bakhrushina, 1989) тa iн.).
Акmyальнicmь дocлiджeння пoлягae у виявлeннi pi-знoплaнoвиx мoдeлeй cyчacниx клiнiчниx вeтepинap-ниx тepмiнiв, щo e пeвним внecкoм y poзpoбкy ax'Tya-льниx пpoблeм тepмiнoтвopeння тa cпpиятимe том-плeкcнoмy вивчeнню лeкcичнoï' cиcтeми лaтинcькoï' мoви.
Мemа дocлiджeння - пpoдeмoнcтpyвaти кpiзь ^и-зму cиcтeмaтизaцiï' мeтoдoлoгiчниx дocлiджeнь мeди-чш' тepмiнoлoгiï ocoбливocтi cтpyктypи лaтинcькиx клiнiчниx вeтepинapниx тepмiнiв, щo yвiйшли дo cy-чacнoгo нayкoвoгo oбiгy; дифepeнцiювaти знaчeння клiнiчниx тepмiнiв, yтвopeниx з ^e^rax тepмiнoeлe-мeнтiв, oфopмлeниx в лaтинcькiй i yкpaïнcькiй opфoг-paфiï'; пpeдcтaвити й пoдeкyди пpoкoмeнтyвaти тepмi-
нолопчний матер1ал, що використовуемо в Kypci ла-тинсько1 мови при вивченш медично1 ветеринарно!' термiнологiï.
Вщповщно до мети дослвдження визначено за-вдання: 1) визначити корпус клшчних ветеринарних термiнiв, що yвiйшли до сучасного наукового обпу; 2) проаналiзyвати cловотворчi, лекcико-cемантичнi та cинтакcичнi особливосп клiнiчних ветеринарних термiнiв; 3) виокремити найбшьш продyктивнi афiкcи та термшоелементи у cyбмовi клiнiчноï ветеринарiï; 4) здшснити cиcтематизацiю термiноелементiв за тема-тичними групами.
Матерiали та методи
Аналгз термшоодиниць здiйcнено на оcновi меди-ко-ветеринарних лекcикографiчних джерел (SMVT, 1990; RUSTVM, 1994; Vlasenko et al., 2008; Ponomar et al., 2011). Описовий та дистрибутивний методи дозволили виокремити словотворч^ лексико-семангичш та cинтакcичнi оcобливоcтi клiнiчних ветеринарних термшв. Дистрибутивний метод дае змогу щентифь кувати синтаксичне оточення лексем та виявити ти-повi модел^ в яких вони вживаються; дескриптивний метод призначений для деcкриптивноï характеристики дослщжуваних лексем, допомагае повшше розкри-ти оcобливоcтi ïхньоï семантики.
Результати та ïx обговорення
Отримаш результати можуть бути заcтоcованi у викладацьшй практицi щодо латинсько1' мови, у спецкурсах, присвячених питаниям лексично1' семантики та перекладу, пвд час написання курсових i диплом-них робiт, для пiдготовки навчальних поciбникiв та словников, а також у кура комп'ютерно1' лiнгвicтики, зокрема, застосування комп'ютерних програм та ште-рнет-реcyрciв у лiнгвicтичних доcлiдженнях. Це най-давнiша термiнологiя, на прикладi яко1' можна про-стежити шляхи становлення, розвитку та вдоскона-лення термiнiв, реалiзацiю семантичних процеciв, тенденцп, способи i методи словотворення, а також функцюнування цих методiв саме в термiноcиcтемi ветеринарно!' медицини.
Словотворчий аиалiз термiноодиниць субмови ла-тинсько1' клiнiчноï ветеринарно!' термiнологiï сввдчить, що однослвт клiнiчнi термiни е просл, похiднi та cкладнi. Проcтi у свою чергу бувають грецького по-ходження, тобто, це тi лексеми, як зберегли свою автентичну форму, а саме: ascites асцит, черевна водянка, asthma астма, ядуха, diabetes дiабет, сечове виснаження, phlegmone флегмона, розлите гншне запалення шдшшрно!' клiтковини, therapia терапия, лiкyвання, cholëra холера. Серед клшчних ветеринарних термшв е чимало латинських cnie: abscessus нарив, ulcus виразка, gangraena гангрена, змертвшня, struma зоб, воло, lupus вовчанка, туберкульоз шкiри, scabies короста, cancer рак, hernia грижа.
Основну роль в заcвоеннi одноcлiвних похщних та складних клiнiчних термiнiв вщграють греко-латинсьш cловотворчi елементи - термшоелементи. Компоненти складного термша, що мають твердо
зафiксоване, стабiльне значения i утворюють дек1лька термшв одного змютового ряду, називаються термь ноелементами. Наприклад, к1нцевий тepмiноeлeмeнт -pathia/страждання, захворювання у складних тepмiнах вказуе на захворювання: mastopathia/захворювання молочно! залози; adenopathia/захворювання лiмфатич-них вузлiв; osteochondropathia/захворювання к1стки i хряща; myopathia/захворювання м'язiв. Оволодiння системою греко-латинських тepмiноeлeмeнтiв - це, свого роду, термшолопчний ключ до розумшня базо-во! медико-ветеринарно! клшчно! термшологи.
Серед однослiвних клшчних ветеринарних термь нiв видiляeмо похвдт, як1 утворюються шляхом афш-саци: а) пpeфiкса i кореня: an+aemia/нeдокpiв'я; dys+trophia/розлад живлення; hyper+ergia/пiдвищeна peактивнiсть оргашзму; б) кореня i суфiкса: dermat-itis/запалення шк1ри; lip-Qma/жирова пухлина; arthr-бsis/хpонiчнe захворювання суглобiв; в) префкса, кореня i суфiкса: endo-metr-itis/запалення слизово! оболонки матки; syn-arthr-бsis/нepухомий суглоб (сполучення кiсток зрощенням).
Складнi однослiвнi термши можуть утворюються шляхом сполучення двох або шлькох коpeнiв (основ) ^в грецького, piдшe грецького i латинського похо-дження: mast-ectomia/видалення молочно! залози; cyst-o-tomia/операщя сечового мiхуpа; colp-o-hyster-o-pexia/закршлення матки; oste-o-chondr-o-
pathia/захворювання к1стки i хряща; phleb-o-graphia seu (або) ven-o-graphia/peнтгeногpафiя вен; herni-o-tomia seu cel-o-tomia/операщя на грижу; ul-ectomia seu gingiv-ectomia/peзeкцiя ясен; proct-o-scopia seu rect-o-scopia/огляд прямо! кишки за допомогою ректоскопа; venaesectio seu phleb-o-tomia/венозне кровопускання: буквально: pозpiз, розтин вени. Однак бувають випад-ки, коли при утворенш клiнiчних тepмiнiв вживаеться не справжня основа (коpiнь) iмeнника, а так звана основа називного ввдмшка. Наприклад: microorganismus /мiкpооpганiзм, мiкpоб; mega-colon/розширення i потовщення стiнок ободово! кишки; sten-o-thorax/звуження грудно! клики; prot-o-plasma/вмiст клiтини, включаючи и ядро.
Кiнцeвi тepмiноeлeмeнти приеднуються до основи попереднього iмeнника сполучним голосним -о, який звичайно випадае, якщо к1нцевий тepмiноeлeмeнт починаеться з голосного, наприклад: cyst-o-tomia/опepацiя сечового мiхуpа; blephar-o-plegia/паpалiч повiки; haemat-uria/сeчокpiв'я; gloss-algia/бiль в дiлянцi язика. Однак, вщ прикметник1в з основою на -у складш тepмiни утворюються без спо-лучного голосного: poly-dactylia/багатопалiсть.
Двоствт та багатослiвнi клiнiчнi тepмiни утворюються за схемами: SnSg; SnAn, де Sn - iмeнник у називному вiдмiнку; Sg - iмeнник у родовому ввдмш-ку; An - прикметник у називному ввдмшку; Ag -прикметник у родовому вщмшку. Наприклад, SnSg: strictura urethrae/звуження сeчiвника; fractura costae/перелом ребра; mammilitis bovum/ виразковий герметичний маммiлiт велико! рогато! худоби; SnAn: atrophia pulmonalis/легенева атpофiя; hydrops cardiacus/серцева водянка; SnSgSg: insufficientia valvйlae aortae/нeдостатнiсть клапана аорти; SnSgAn: ulcus ventricйli rotundum/кругла виразка шлунка;
SnAnAn: pneumonia pneumococca acuta/rocTpa пнев-мококова пневмошя; SnAnAnAn: anaemia sideropenica posthaemorrhagica chronica/хрошчна постгеморапчна зал1зодеф1цитна aнемiя; SnSgAgAn: vulnus femoris dextri incissum/рiзaнa рана правого стегна; SnSgSgAn: luxatio articulationis humeri simplex/простий вивих суглоба плечово! к1стки. Анaлiз досл^джуваних бага-тocлiвних клiнiчних ветеринарних термiнiв показав, що у бiльшocтi з них неузгоджене означення сто1ть на першому мicцi, а узгоджене - на другому (SnSgAn). Однак, cпocтерiгaeтьcя тенденщя, коли неузгоджене означення сто!ть на другому шсщ, а узгоджене - на першому (SnAn(An)Sg): rhinitis infectiosa avium/шфекцшний насморк птaхiв; enctphalomyelitis enzootica suum/ ензоотичний енцефaлoмieлiт свиней; hepatitis infectiosa-necrotica ovium/ iнфекцiйний некро-тичний гепатит овець
Лексико-семантичний aнaлiз досл1джуваних клшь чних ветеринарних термшв дозволяе виокремити так темaтичнi групи:
Грецькi термiноелементи на позначення орга-шв, видiлень, статк aden- /залоза, лiмфaтичний ву-зол; amygdab/мигдалик; blephar-/пoвiкa; cyt-/клiтинa; cyst-/мiхур, сечовий мiхур; cholecyst-/жoвчний мiхур; enter-/кишкa, кишшвник; hist-/ткaнинa; haem-, haemat-, -aemia/кров; lapar- живiт; nephr- нирка; phleb-/венa; pneum-/легеня; proct-/прямa кишка; somat-/тiлo; splen-/cелезiнкa; typhl- /cлiпa кишка; my-, myos м'яз; ur-, -una сеча, cечoвi шляхи; chole- жовч; sial-, ptyal-, sialia/слина; tox-, йхю-/отрута; hidr-/пiт, hydr-/вoдa; py-/гнiй, lithus, ИШ-/камшь; -paedia/виправлення недо-лiкiв; ger-, geront-/cтaрий; -genesis/утворення, виник-нення; -poësis/утвoрення; zoo-Атварина.
Словотворчi елементи грецького походження, що позначають назви патологiчних змiн оргашв i тканин, терапевтичнi прийоми: -algesia/больове в1дчуття; -algia/бiль без oргaнiчних змш; -odynia/бiль; -ectasia/розширення, розтягнення; -lysis/розпад; -malacia/розм'якшення; -pathia/захворювання; -plegia/пaрaлiч, удар; -ptosis/опущення органа; -rrhagia/кровотеча; -rrhoea/течiя, сильне видiлення; -sclerosis/зaтвердiння, ущ№нення тканин чи oргaнiв; -stenosis/звуження; -therapia/лiкувaння; onc-/пухлинa; carcin-/рaк, ракова пухлина; -mycosis/грибкове захво-рювання; -necrбsis/змертвiння; -rrhexis/розрив; -schisis/розщеплення; -stasis/застш фiзioлoгiчнol рвди-ни в органах.
Грецькi словотворчi елементи, якi позначають функцiональнi змши, процеси та стани: aeti-/причина; aesthesi-, -aesthesia/чутливicть; -acusia/cлух; -ergia/дiяльнicть; -gnosis/знання, пiзнaння; -kinesia/рух; -mnesia/пам'ять; -phagia /по!дання, ков-тання; -philia/cхильнicть; -phobia/боязнь; -plegia/удар, пaрaлiч; prosop-/oбличчя; pneum-, pneumat-/пoвiтря; psych-/душa; phren-/думкa, розум; sphygm-, -sphygmia/пульс; -trophia/живлення oргaнiв i тканин; -geusia/смак; /orexia апетит; -osmia/нюх; -opia, -opsia/зiр; -emesis/блювота.
Грецьк термiноелементи на позначення оргашв, видiлень, статi: aden- /залоза, лiмфaтичний ву-зол; amygdal-/мигдaлик; blephar-/пoвiкa; cyt-/клiтинa; cyst-/мiхур, сечовий мiхур; cholecyst-/жoвчний мiхур;
enter-/KumKa, KumKiBHuK; hist-/rKaHuHa; haem-, haemat-, -aemia/KpoB; lapar-/®uBir; nephr-/HupKa; phleb-/BeHa; pneum-, pneumat-/gereHa; proct-/npaMa KimKa; somat-/rigo; splen-/cege3iHKa; typhl-/cgina KimKa; my-, myos/M'a3; ur-, -uria/cena, ceHOBi mgaxu; chole-/®0BH; sial-, sialia/cguHa; tox-, toxic-/oTpyTa; hidr/niT, hydr-/Boga; py-/rmft; lith-/KaMiHb; -paedia/BunpaBgeHHa Hego-giKiB; ger-, geront-/cTapnn; -genesis/yrBopeHHa, buhuk-HeHHa; -poesis/yrBopeHHa; arthr-/cyrgo6; ot-/Byxo; kephal-/rogoBa; chondr-/xpa^; encephal-/rogoBHuH mo-30k; cardi-, cardia/cepцe, odont-/3y6; embry-/ngig, 3apo-goK; gony/KogiHo; brachi-/ngene; cheil-/ry6a; gloss-/s3hk; mast-/MogoHHa 3ago3a; myel-McrKOBun m030k; rhin-/Hic; neur-/HepB; ophthalm-/oKo; oste-/KicTKa; pod-/Hora, CTona; proct-/npaMa KimKa; ten-/cyxo®ugoK; amygdal-/MHrga^HK; angi-/cyguHa; phleb-/BeHa; spondyl-/xpe6e^; splanchn-/Hyrpo^i; salping-/MaTK0Ba Tpy6a; hyster, metr-/MaTKa.
rpe^Ki gy6.roTm no3HaneHHH pbiinx $i3HHHHx B^acTHBOCTefl, HKocTi, Ko^bopy Ta po3Mipy: auto-/caM, ron caMHH; homeo-, homo-/nogi6Hun, ogHaKOBun; neo-/hobuh; pseudo-/HecnpaB®Hm, xer-/cyxuH; cry-/gig, xogog; therm-, thermia-/rengo, ®ap; pyr-/BoroHb; macr-, mega-, megal-/BegHKHH; -megalia/36igbmeHHa; micr-, olig-/MaguH; poly-MucgeHHun; pan-, pant-/Becb, bcskhh; brachy-/KoporKHH; brady-/noBigbHuH; tachy-/mBHgKHH; chrom-/Kogip; leuc-/6igun; erythr-/nepB0HHH; melan-/nopHHH glyc-/cogogKHH poli-/cipuH xanth-/®0BTHH; tachy-/mBHgKHH.
npoaH&m3yBaBmH reMaruHHi rpynu, BugigaeMO re-pMiHoegeMeHTH, aKi Marorb oguHaKOBe 3BynaHHa - $o-HerHHHi omo^ohh, HanpuKgag: 1. TepMiHoegeMeHT 6pa-xi-: a) brachy - Big гpeц. brachys/KoporKHH, MageHbKuH. HanpuKgag: brachymetropia/K0p0TK030picrb; brachyce-phalia/KoporKorogoBicrb; 6) brachi - Big rpe^ brachion/ngene, pyKa, ngeHOBa KicrKa. HanpuKgag: bra-chialgia/6igb y ngeni; brachialis/ngeHOBun. 2. TepMiHoe-geMeHTH reM-, reM(ar)-, reM(i)-: a) haem-, haem(at)- Big rpe^ haima, haimatos/KpoB. HanpuKgag: haematologia/HayKa npo KpoB; haemolysis/ npoцec pyn-HyBaHHa HepBOHux KpoB'aHux rigeцb; 6) hem(i)-, Big гpeц. Hemi/niB, nogoBHHa, ogHocropoHHift. HanpuKgag: hemialgia/6igb b ogmft nogoBHHi riga. 3. TepMiHoegeMe-hth rigp-, rirp-: a) hydr- Big rpe^ hydor/Boga. Hanpu-Kgag: hydrops/BogaHKa; hydrophobia/6oa3Hb Bogu; 6) hidr- Big rpe^ hidros/ nir. HanpuKgag: hidradenoma/go6poaKicHa nyxguHa noroBoi' 3ago3u; hidrorrhoea/HagMipHe BugigeHHa nory; b) hygr-/BogoruH, pigKun. HanpuKgag: hygroscopicus/ron, ^o norguHae Bogory. 4. TepMiHoegeMeHT ricr(ep)-: a) hyst(er)- Big rpe^ hystera/MarKa. HanpuKgag:
hysterectomia/BugageHHa MarKu; 6) hist- Big гpeц. histos/rKaHuHa. HanpuKgag: histopathologia/HayKa npo xBopo6guBi 3MiHu TKaHuHu. 5. TepMiHoegeMeHru era-, eri-, ere-: a) aeti- Big rpe^ aitia/npunuHa. HanpuKgag: aetiologia/BneHHa npo npunuHu xBopo6u, caMa npunuHa xBopo6u; 6) aeth- (гpeц.) BKa3ye Ha erug, erugeH. Ha-npuKgag: Aethazolum/era3og; aethylicus, a, um/erнgoвнн. 6. TepMiHoegeMeHT neg-: a) paed- Big rpe^ pais, paidos/guruHa. HanpuKgag: paediater/guraHuH giKap (>iater - giKap); 6) ped- Big gar. pes, pedis m/Hora, crona. HanpuKgag:
pedistibulum/стремено, стебло; pediculus/1) воша; 2) н1жка, стебельце. 7. Термшоелемент поль: a) poly- вщ грец. polys/численний. Наприклад:
polyarthritis/множинне запалення суглоб1в; б) poli- ввд грец. polios/сiрий. Наприклад: poliomyelitis/запалення cipo! речовини спинного мозку; в) poli- вiд грец. polisMcTO. Наприклад: policlinica/пoлiклiнiка. 8. Термшоелемент стен-: а) sthen- ввд грец. sthenos/сила, мiць. Наприклад: asthenia/безсилля, загальна слаб-кicть; б) sten- вщ грец. stenos/вузький. Наприклад: stenothorax/вузькicть грудно! клики. 9. Термшоеле-мент цит-: а) cyt- ввд грец. cytos/порожнина, клiтина. Наприклад: cytodiagnosis/дiагнoз на шдстаы мкрос-кoпiчнoгo дocлiдження клiтин; б) cit- вiд лат. citus/швидкий. Наприклад: cito/швидко;
citissime/якнайшвидше; в) cit(r)- вщ лат. citrus/цитрусове дерево. Наприклад: acidum citricum /лимонна кислота.
Важливу роль у cтpуктуpi клiнiчних теpмiнiв вщ-грають суфшси, як1 приеднуються переважно до основ грецьких, iнoдi i до основ латинських iменникiв, наприклад: tonsilitis запалення мигдалишв, dermatitis запалення шшри, gastritis гастрит, запалення слизово! оболонки шлунка, dermatoma шк1рна пухлина, обме-жене потовщення, або гiпеpтpoфiя шшри. Серед су-фiкciв видiляемo найб№ш пpoдуктивнi, що викорис-товуються для позначення патолопчних cтанiв - назв хвороб запального, незапального та пухлинного характеру, а саме: суфкс (разом iз зак1нченням) -itis (itídis f) вказуе на запальнi процеси в органах: hepatitis/гепатит, запальне захворювання печшки; cуфiкc -osis (is f) означае незапальне захворювання пocтiйнoгo характеру, пов'язане з перевищенням но-рми: arthrosis/артроз, хpoнiчне суглобове захворювання; leucocytosis збiльшення кiлькocтi лейкoцитiв у кровц cуфiкc -iasis (is f) служить для позначення назв хвороб незапального характеру, ознак хвороб: nephro-lithiásis/нирковокам'яна хвороба; leontiásis/леoнтiаз, левове обличчя (ознака сказу); суфкс -oma (átis n) вказуе на наявнють пухлини: myoma/м'язова пухлина; суфшс -ema (átis n) - наявнють виcипiв, набpякiв та наpивiв: empyema /скупчення гною в порожнинц exanthema /висип на шкipi; суфшс -ismus (i m)/oтpуення; хворобливий стан; вщхилення вiд нор-ми: gigantismus/гiгантизм, надмipний picт; iodismus/отруення йодом. Якщо запаленням уражена оболонка органа, то до клшчного теpмiна додаеться префшс peri-, якщо внутpiшня оболонка органа - пре-фiкc endo-, якщо кллковина навколо органа - префшс para-, наприклад: perimetritis, itídis f/периметрит, запалення серозно! оболонки матки, endometritis, itídis f/ендометрит, запалення слизово! оболонки матки, parametritis, itídis f/параметрит, запалення сполучно! тканини навколо матки. Деяш запальнi захворювання збеpiгають традицшш назви: pneumonia, ae f/запалення легень, panaritium, i n/панарицш, гнiйне запалення пальця.
Префжсальне словотворення - це приеднання (префжса) до основи слова. У процеа термшотворен-ня гpецькi прийменники часто виступають у poлi пpефiкciв. Префшси нiби розгортають конкретне значения ввдповщних пpийменникiв i, кpiм основних
значень, можуть виражати також вторинш i nepeHOCHi значення. Вони суттево не змiнюють значення кореня, а лише надають йому певного ввдтшку або тдсилю-ють це значення. Найчаспше в pолi пpeфiксальних морфем виступають латинсьш i гpeцькi префшси, а також латинськi i грецьш числiвники. При цьому латинськi префшси можуть поеднуватися як з латин-ськими, так i з грецькими основами i навпаки: гpeцькi - з грецькими, i з латинськими основами. У бшьшосл випадкiв один i той самий смисловий вщпнок можна виразити синонiмiчними за значенням латинськими i грецькими префшсами. Кшцевий приголосний префь кса може уподiбнюватися до початкового приголос-ного кореня слова. Це явище називаеться асимглящею. Наприклад, префкс in- перед приголосними b, m, p переходить в im- (implantatio гмплантацгя > in-planto -1) хipуpгiчна опepацiя, при якш здiйснюеться вжив-лення в тканини чужих для оргашзму матepiалiв; 2) загальна назва багатьох видiв пластичних хipуpгiчних опepацiй (пересадка хряща к1стки тощо). У пpоцeсi термшотворення в грецьких пpeфiксах може випадати кiнцeвий голосний перед голосним кореня, наприклад: hypacusia/гiпакузiя (eid hypo-acusia)/поpушeння слуху, зумовлене зниженням збудливостi рецептор-них клiтин спipального органа. Грецьш префшси у твоpeннi клiнiчних ветеринарних термшв: а-/ап-/не, без (заперечення, позбавлення, вiдсутнiсть): atrophia/вiдсутнiсть живлення; aпaemia/нeдокpiв'я; dys-фозлад функци: dyspnoë/задишка; hemi-/пiв, од-ностороннш: hemialgia/бiль в однiй половинi тша; hyper-/надто, понад, вище норми:
hypertonia/шдвищення аpтepiального тиску hypo-/hyp-/пiд, нижче норми, зменшення hypotonia/зниження аpтepiального тиску;
hypoxia/кисневе голодування; syn/sym -(перед губни-ми)/разом, з, з'еднання, сумiсна дiя: synergismus (syn-ergia) сумiсна дiяльнiсть оpганiв у спiльному напрям-ку; cata-/вниз: catabolismus/процес розпаду складних оргашчних речовин в оpганiзмi, деструктивний мета-болiзм; meta-/мiж, пiсля metabolismus сукупнють хiмiчних перетворень у живому оргашзм^ що скла-даються з асимшяцшно! (anabolismus) та дисимшя-цiйноï (catabolismus) стадiй; aпa-/ввepх, назад anabo-lismus/засвоення, перетворення харчових речовин у живу речовину; конструктивний мeтаболiзм; anti-/проти antidotum/протиотрута; en- (перед губними ет-)/в, всepeдинi: encephalon /головний мозок; em-bryotrophia/живлення зародка; eпdo-/всepeдинi: endo-cardium/внутpiшня оболонка серця; epi-/на, над epi-gastrium/надчерев'я; para- (перед приголос-ним) par-(перед голосним)/проти (вiдхилeння вiд норми, поми-лкове, неправильне)/при, бiля, коло: paraplegia/паpалiч нижнiх кiнцiвок;
parotitis/запалення привушно! слинноï залози; peri-/навколо, з уах бошв: periodontItis/пepiодонтит, запалення надкюнищ зубного кореня; di-/два diglossia/роздвоення язика; moпo-/один
moпobrachia/одноpукiсть. Латинськi префшси менш активнi у твоpeннi клшчних ветеринарних тepмiнiв: de- (перед голосними des-): а) попршення degeneratio/виродження, переродження б) заперечення desinfectio/знезараження; dis-/pозповсюджування:
disseminatio /po3ciroBaHHa; in- (-im) 3anepeneHHH insanabilis/HeBugiKoBHuH (npo xBopo6y); con-/noegHaHHa, cyMicHa gia: consilium/ KoHcugiyM, Hapaga giKapiB; per-/ pyx Hepe3: perforatio/npopuB, npoKog; post-/nicga: postoperativus/nicgaonepaцiнннн re-/3BoporHicrb, noBropHicrb: reinfectio/noBropHe 3apa-®eHHa; sub-MeHmuft cryniHb: subacutus/nigrocrpuH; trans-/nepeMi^eHHa y npocropi transfusio/ nepeguBaH-Ha.
BlICIIOBKII
^k cBignurb Marepiag cy6MoBu KgiHiHHoi repMiHogo-rii' BerepuHapHoi мegнцннн, nepeBa®Ha 6igbmicrb rep-MiHiB cKgageHa 3 BuKopucraHHaM repMiHoegeMeHriB rpeKo-garuHcbKoro noxog®eHHa, ^o i e Bu3HaHagbHoro reHgeH^ero po3BurKy repMiHocucreMu BerepuHapHoi мegнцннн h y Ham Hac. cyHacHoro repMiHogoriHHo-ro cgoBorBopeHHa KgiHiHHoi BerepuHapHoi geKcuKu xapaKrepHi Bci ocHoBHi cnoco6u, 3a gonoMororo aKux nonoBHroeTbca repMrnogonHHun 3anac npo^ecinHoi mobu BerepuHapHoro giKapa: ceMaHruHHuH, cuHraKcuH-huh, Mop^ogoriHHun. ,3,ocgig®eHHa garuHcbKoi KgiHiHHoi repMiHogorii BerepuHapHoi мegнцннн Ha piBHi giHr-BicruHHoro cnocrepe^eHHa ^yHKqioHyBaHHa b cgoBHu-Kax ra HayKoBux npauax He gume go3Bogarorb BuoKpe-mutu giHrBicruHHi acneKru ^axoBux repMiHiB, age h gonoMararorb ^axiB^M ^ei ragy3i мegнцннн gocKoHa-go Bogogiru npo^eciftHoro mobom.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. HiHrBicruHHa npo6geMa BgocKoHageHHa garuHcbKoi repMiHogorii nigMoBu KgiHiHHoi BerepuHapii, ii npaKruHHe BrigeHHa, aKe rpaKryeMo aK ^guft KoMngeKc po6ir ^ogo cucreMa-rraa^i, Kogu^iKa^i, BnopagKyBaHHa, yrn^iKa^i ra craHgaprroa^i, a raKo® HopMyBaHHa repMiHogorii, ro6ro nepergag repMiHocucreMu BignoBigHo go HopM garuHcbKoi ra yKpaiHcbKoi mobu. AHagi3 Bu^eoKpecge-hux repMiHogoriHHux npo6geM BBa®aeMo nepcneKruB-humu y nogagbmux gocgig®eHHax.
References
Byelyayeva, O.M. (2016). Latyns'ko-ukrayins'kyy tlu-machnyy slovnyk klinichnykh terminiv. K.: VSV «Medytsyna» (in Ukrainian).
Bakhrushina, L.A. (1989). Sposoby vyrazheniya antonimicheskikh otnosheniy v terminologicheskoy leksike (na materiale latinskogo i russkogo yazykov) Problemy uporyadocheniya meditsinskoy terminologii: tezizy dokladov Vsesoyuznoy nauchnoy konferentsii po problemam uporyadocheniya i standartizatsi meditsinskoy terminologii. Pod. red. D.S. Sarkisova. Moskva, 23-26 (in Russian).
Vlasenko, V.M., Levchenko, V.I., & Rublenko, M.V. (2008). Tlumachnyy slovnyk klinichnykh terminiv veterynarnoyi medytsyny: navch. posib. dlya stud. f-tiv vet. med., slukhachiv In-tiv pislyadyplomnoyi osvity. K.: Urozhay (in Ukrainian).
Kisel'ova, O.H. (2013). Metodyka navchannya medych-noyi terminolohiyi maybutnikh likariv Pedahohichnyy protses: teoriya i praktyka. 4, 62-68 (in Ukrainian).
Krakovetskaya, G.A. (1979). Metaforizatsiya kak sredstvo formirovaniya meditsinskoy terminologii (na materiale drevnegrecheskogo, latinskogo, russkogo i ukrainskogo yazykov). Avtoref. dis kand. filol. nauk. K. (in Ukrainian).
Ponomar, S.I., Bon'kovs'ka, S.H., & Bon'kovs'kyy, O.A. (2011). Slovnyk parazytolohichnykh veterynarnykh terminiv ukrayins'koyu, rosiys'koyu, anhliys'koyu ta latyns'koyu movamy. K.: «Ahrarna osvita» (in Ukrainian).
RUSTVM (1994). Rosiys'ko-ukrayins'kyy slovnyk terminiv veterynarnoyi medytsyny (in Ukrainian).
Svitlychna, Ye.I., Bazarova, V.I., & Zhuk, L.H. (2006). Klinichna terminolohiya: Navch. posib. dlya stud. vyshch. navch. Vyd-vo NFaU: Zoloti storinky (in Ukrainian).
SMVT (1990). Slovnyk morfolohichnykh veterynarnykh terminiv. Levchuk V.S ta in. K.: Vyshcha shkola, (Lat., ukr., ros. movamy) (in Ukrainian).
Tsekhmister, Y.V. (2002). Doprofesiyna pidhotovka uch-niv u litseyi medychnoho profilyu: teoriya i praktyka: Monohrafiya. K.: Naukova dumka (in Ukrainian).